Границя доступності. Напевно всім доводилося бачити у ві сні дивні речі . Робити таке що в реальному житті не реально. Так, я впевнений в тому що у вас таке траплялося і не одноразово. Той день був особливим для мене. Хоч і пройшло 8 років а я запамятав його на все своє життя. Чорна земля ховалася під одиялом холодного снігу. Був новорічний настрій . Тож всі сусіди з посмішками віталися. І от я попивши кави вирушмв на працю . Мені дійсно з працею пощастило. Тому що я не встигав навіть викурити цигарку до половини як я вже стояв на порозі магазину .Та вів розмову з колегою. Так ранок ми починаємо як і всі нормальні люди. Філіжаночка кави та сигарка швидко ставили мізки на своє місце. Олександр ,цікава людина -добрий друг та можна сказати і мій наставник. Не дивлячись на те що він був старший за мене на 10 років.то все було дуже навіть добре.Скажемо так я багато розмірковував,а що буде після смерті.Рай-Пекло чи просто пустота.І мені не було з ким про це поспілкуватися. Тому що в наш час люди назвуть це не що інше як ідеотизмом. Тож одного разу ми знайшли спільну мову.Мені здавалося що , ось нарешті я можу комусь розповісти про все те що я знаю та вмію. Ми спілкувалися на різні теми..про літоргічні сни про фази сну ,сингулярність, швидкість дзеркала ,переродження душві .шлях душі до вселення в людину до и після. Розмова була цікавою та довгою. Проте розмову перервав дзвінок телефону моєї дівчини , з якою я зустрічався майже два роки,.і в нас було все добре.Але вона сказала що нам потрібно зробити павузу. І тут я притих задаючи собі купу питань.Чому?Хто він ?як таке трапилося? В цілому картина була така .Я стояв тримаючи телефон в руці і весь закамянілий .Ноги ніби то як корні дубу зрослися з підлогою я не міг зробити й кроку щоб присісти.в середині мене щось обірвалося. Слух прийняв тількі те що повторював .Чому? Чому? чому? Чому???це було дивне відчуття . Ніби то я остання людина на цій планеті. Я взагалі ніколи такого не відчував.Звісно я колезі нічого не розповів. А по закінченню робочого дня я вирішив піти до дому своєї дівчини та поговорити з нею. Я приготувався до зустрічі випивши декілька бокалів пива . І ось ще зосталося мені 100 метрів пройти до дому Оксани.як я побачив машину з якої виходила Оксана та якийся чоловік . І пішли до хати. А в мене в голові за цю мить коли вони йшли в дім , пролунав постріл ,ніби то я на біговій доріжці.Я розвернувся та шо було сили намагався як найбистріше втікти звідти. Забувши що там через 30 метрів по заду де я проходив було дуже склизько.І біг немов кволе зайченя. Яке втікає від хижого звіря.Серце просто випригувало з моїх грудей. Мені здалося що я біг цілу вічність . І тут раптово в очах все потемніло.Я зрозумів що я спідсковзнувся ,та вдарився головою. Проте біль я не відчував.Спробувавши відкрити очі я побачив жовтий ліхтар від якого так граційно та ціленаправлено до мене спускалася моль.Росміром з мої руки.скрізь була тиша і було чути тільки трепіт від крил молі та хрусткіт сніжинок які падаючи мені на леце розбивалися немов метеорити.Я розуміючи що ніякої молі зимою бути не може ,намагався підвестися.проте я не зміг навіть порухати руками. А потім я відчув неймовірну легкість.ніби не існує земного притяжіння.що я взлітаю.блище до ліхтаря.Але молі я вже не бачив, тож я намагався розшукати її.Але все марно було вона зникла ,а музика яка лунала просто з неба.я піднімався вище домів а музика все гучніше звучала. В ній панувала гармонія та спокій . Ніби то закликала мене до себе,але я розуміючи то все,не піддавався невідомій силі.Тому що,я міг і не повернутися в своє тіло.Та як то кажуть відійти з цього світу.І коли я піднявся на рівень 5 поверху , я нібито перевернувся лицем до низу таповис у повітрі.Розглядаючи своє тіло яке просто лежало безпомічно на проїжджій частині.Легкість мого тіла яке повисло над моїм тілом яке було з низу просто фантастична. Я міг думками переміщатися,робити піруети ,повороти ,без будь яких перешкод.Скажу відверто ,я насолоджувався цією миттю. Я зробивши декілька кілець над містом я завітав до себе до дому. Все як завжди , Мати переглядала свій улюблений серіал,попиваючи гаряший шоколадта окутана в теплому верблюжому одиялі.Я намагався покликати її але мої старання були маоні, вона мене не чула.Піднявши голову в верх ,я силою думки взлетів скрізь 2 поверх та опинився над будівлею. Згадав що Оксана там з кимось. Я що духу помчався до неї. Але пролітаючи поруч свого тіла яке просто лежало нерухомо на дорозі.Я трішки збавив швидкість поглянути чи все добре зімною. Я зіткнувся з невідомим страховиськом.Схоже типу демона чи типу пів людини пів тварини козла ,чи кози. Воно йшло на копитах немов людина ноги були чорного кольору ,тулуб був схожий також на козла ,руки ули схожі на людскі, проте де що зміненої форми. Мускулисті та велику.А пальці продовжені та з великими чорними ,брудними ,зламаними нігтями, які тримали якийся монумент .А голова схожа як 2 каплі води з головою барана. Тільки очі були якісь пусті та в одночас наповнені вогнем.Я побачивши все те намагався обігнати його. Але коли я пролітав повз нього мене нібито притягувало до голови цього створіння,