Ворожка    
                                      Подругам

         Свiчадо сяє вiдображенням,
         Колиска, тiнь, вогонь кагана,
         Уста i напiвшепiт : "Ряжений!",-
         Немов собi зучить догана.

                       Суджений,ряжений,
                       Не вiдображений,
                       Легкий,прудкий,
                       За вiщось ображений...
                       Сiявся, вiявся,
                       Краявся, лаявся,-
                       Та й завiявся...
        
                       Мила, кругловида,
                       Не повiя,не завiя,
                       Не худерлиця,-
                       Тiнню стелиться, 
                       Крилами маше,
                       Дитинi скаже:

        -  Свiчадо сяє вiдображенням,
           Твiй батько виявився ряженим.
           Впустила вогник крiзь долонi,-
           I погляд раптом охолоне...
       
                        I крила, i криця -
                        На чисту криницю...
                        Для усмiшок - дитина,
                        На сльози - хустина.
                        Хода прудка,
                        Долоня легка.
                        Спокiй колише, -
                        Дитятко, тихiше...

 Котику сiренький, спи, чорнобровенький...
 Ходить котик тихо - буде мишкам лихо.