Аннотация: Степи, гаї \\ Днiпро \\ На Сiчi дуб \\ Freeway \\ Всi люди наче подурiли \\ Зараза \\ Ну от за що не люблять лiкарiв? \\ Час змiн \\ Вирує свiт \\ Отчизну славiм \\ Нема переводу \\ Не буває... \\ Народ не можу зрозумiти \\ Вибирай та галасуй \\ Геть - money \\ Тля \\ Молились ревно... \\ Чому ми бiднi? \\ Не вiр
Степи, гаї, старi могили,
Блакить у небi й золото ланiв:
Тут рiзнiї народи жили,
Тепер для нас цей край зацвiв.
Колись тут скiфи кочували,
Немало й iнших осiдало,
Щось будували, воювали:
Але все те кудись зникало...
Було... Та й вiдiйшло воно,
Старi могили залишились,
Усе пропало вже давно,
А потiм ми отут з'явились...
Як пiсля нас? Хтось iнший буде?
Що ми створили пропаде?
Але ж повiк не щезнуть люди
Де небо й поле золоте!
5/5/2015 Днiпро
Ревiв й стогнав Днiпро колись,
Вiршi розповiдають,
А зараз греблi зiп'ялись,
Що рiчцi заважають.
Днiпро тепер широкий став,
Як птах перелiтає?
А там, де вiтер хвилi гнав,
Вода лиш зацвiтає.
Де Либiдь бiгла до Днiпра,
Канаву там зробили.
Весь бруд вона тепер збира,
Ми все занапастили.
Заводи скрiзь тепер димлять,
Де луки зеленiли.
Десну та Прип'ять щоб згубить,
Ми атом розтрощили!
Та попри все, тече Днiпро:
Струмки й рiчки збирає.
До моря! Так завжди було,
Днiпро нас всiх єднає.
21/09/2003
На Сiчi дуб. Пiд ним, напевне,
Хтось з пращурiв моїх бував.
Як згинув? Слiд чи залишився?
Що про нащадкiв уявляв?
Тепер вздовж берега заводи,
Де Святослав колись сконав...
Змiнилось все: дiброви щезли,
Ланами степ широкий став.
Вiки пройдуть... I що тут буде?
Те, що є зараз, вiдiйде:
Новi споруди, iншi люди,
Лише Днiпро не пропаде!
30/09/2009 Freeway
Як кину погляд на freeway,
Життя не можу зрозумiти:
Навiщо швидкiсть, гуркiт цей?
Куди летять, нащо спiшити?
Як та старенька, що давно
Питала тихо на перонi:
Я до онукiв, а куди вони?
Нема вже й мiсця у вагонi...
Завжди, коли freeway перетинаю,
Кортить на хвильку зупинитись,
Побачить поле й рiчку обiк гаю -
Де небо й тиша мрiю опинитись...
Але прогрес все те зламав,
Гудить freeway i в рiднiм краї,
Конвалiй, солов'їв тепер нема,
Як далi буде - те нiхто не знає...
26/1/2019
Всi люди наче подурiли:
Враз смертi почали боятися,
Пов'язки на носи надiли,
Щоб вiд зарази вiдцуратися.
Китайський вiрус нас лякає,
Весь свiт хворiти починає;
Про нього лиш повiдомляють,
А що воно так i не знають.
Не те ляка, що помирають -
Що лiкарi тут не допомагають:
Середньовiччя нiби повертається,
Чума або холера починається.
Ще й панiка з безсилля виникє,
Хоч небагато люду помирає:
На трасах бiльше залишається,
Та зрозумiло, як там вiдбувається.
Колись цей вiрус якось переможуть,
Але новi напастi тут з'явитись можуть;
В Китаї недарма ж те виникає,
Населення де стрiмко так зростає.
Як видно, то природа так пручається
Китайцям, що повсюди розповзаються.
I всякому почне перешкоджати,
Якщо хтось буде швидко приростати...
(з росiйської) 9/2/2020 Зараза
Ой панове-товариство, вiрус розплодився!
Де нам заховатися? Змiнюється ж все!
Милiї-хорошiї, що й життя скiнчиться?
Чи-то пропадемо, чи-то пронесе...
Дiдусi та бабцi, через вас страждаємо -
Нудьга неймовiрна - тяжко нам терпiти.
По квартирах замкненi, нажите втрачаємо,
Дуже всiм набридло без дiла сидiти...
Багатi чи бiднiї перед цим однаковi -
Вiрус нерозбiрливий, всiх готовий жерти...
До кого причепиться - тут якiсь ймовiрностi,
А понти не можуть врятувать вiд смертi!
Мужики та жiночки, перекарантинимо!
Як заразу подолаєм, з дiтьми зберемось,
На метро поїдемо, накупимо пива,
Щоби як ранiше, гарно нам жилось!
Тiльки протриматися б, пережить заразу,
Телевiзер вже набрид, снаги пить не маєм...
Руки з милом миємо, причепимо маску,
Ми балет вiдвiдаєм, у парку погуляєм!
Якщо ж iпiдемiя на роки затягнеться -
Скрутно доведеться - куди шлях обрать?
Адже не короста, легко не минеться
Як то воно вийде людей рятувать?
Певно все закiнчиться, все либонь пройде,
I зараза тая згине, услiд їй нова прийде!
Якось перемелиться, стане як завжди,
Вiрус цей, наче Чорнобиль, наробить бiди...
(з росiйської) 14/5/2020
Ну от за що не люблять лiкарiв?
Якщо здоровий, чи вже й захворiв...
Коли рождались, нас вони приймали,
Рецептiв, довiдок багато видавали,
А iнколи бувало щось i лiкували
Та наостанок, в морзi, епiкриз писали...
Всi лiкарi колись клялися "не нашкодь",
Як краще хочуть, протоколи знають -
Виходить як завжди: лiкуй чи не лiкуй,
Нi нам, анi собi нiяк не помагають!
Чи пацiєнт чи лiкар якось вiдживуть,
А далi захворiли та у вирiй путь...
Сурова доля... Iнодi й жорстокою буває:
Хоч часто лiкар достименно знає -
Зарадить нiчим i спасiння вже немає,
Але вiн знов та знов плацебо призначає.
I каже, що хвороба скоро вiдiйде -
А як пiти до хопсiсу, то й бiль пройде...
Шиза професiї - задля полегшення брехати,
Хоча й не допомiг, так легше помирати...
Бо лiкар, йдучи вiд тих хвороб та бiд,
Живе iз усiма - i спокою i радостi бажає.
Як без халату - спiвчуття пропав i слiд...
Все зрозумiло... Та любовi не викликає.
У багатьох дiлах доводиться брехать:
Мистецтва - вигадка, релiгiї -дурман,
Полiтики правдивi як мовчать,
Торгiвля чи вiйна - там тисячi оман...
Те саме в лiкарiв: повиннi нам брехати,
Щоби комусь хоч чимось помогати ...
(з росiйської) 30/7/2020
Час змiн. Щось рухає народи:
Чого ж нового хоче люд?
Шука хтось щастя, хтось свободи...
А що отрима? Кров та бруд...
Знялася буря - все палає,
Бiда iде на нас з усiх усюд,
А ми слiпi й поводирiв немає -
Майбутнє наче страшний суд...
Ще й право в кожного своє,
Згубили вiру, а мети не знаєм,
Вже й брат на брата постає -
Старе пiшло - нового ще немає...
Зламалось щось у устрої життя,
Той злам уже пройшов повсюди:
Тепер нема в минуле вороття,
Не знаємо що й далi буде...
Як сплине час, скривавленi й безсилi,
Побачим сонце, неба височiнь,
Радiтимем, що спокiй ми зустрiли -
Та буде так лише до нових змiн...
22/12/2016
Вирує свiт... Щось змiнює народи
Як по суботi гамiрний Майдан:
Хто прагне щастя, хто свободи,
А поряд безлад й тисячi оман...
Та ще й вiйна з "сусiдом-братом",
Столiття вже такого не було:
Тепер стоїть вiн супостатом
Життя нас кров'ю розвело...
Сутужно нам i далi буде...
Розруха й злiсть... Та плач стоїть...
Борiмось браття, ми-ж бо дома:
Як вистоїм, то будем жить!
Старi порядки вже зламали,
А нове ще не проросло:
Трудитись треба, адже знали,
Що "поля за Майданом не було"...
31/7/2015
Отчизну славiм! Ще не вмерла:
Є в полi й небi кольори,
Пiснi не всi переспiвали,
Кобзар ще дивиться згори...
Ми патрiоти! Поки є дiбрави,
Горiлка, сало й пампушки.
Жили, живем i будем жити,
Хоть натерпiлись за вiки...
Страждань багато! Вiд моголiв,
Князiв, царiв й секретарiв.
Косили вiйни та голодомори,
В Чорнобилi полин згорiв...
Прокинься ненько! Дотерпiлась,
Нiчого майже не лишилось...
Прибрати треба те лайно,
Що зараз зверху опинилось.
Надiймося! На славу й волю,
Багатство й розум щоб зiйшлись.
Трудiмося! То краща доля
Нащадкам буде тут колись.
20/11/2008
Нема переводу козацькому роду,
Хоч всяких напастей було.
Пережили, стерпiли всi негоди
Та знов нещастя принесло.
Знялася буря. Усе навкруг ламає,
В час змiн нам випадає жить.
Iмла, а шляху ми не знаєм,
Куди все йде не можем уявить.
На двох - три гетьмани. Руїна,
Роз'єднанi вже сотнi лiт.
Як чайка при дорозi Україна,
По всiх свiтах наш цвiт.
Колись й ми згинем. Як прадавнi гуни,
Нiщо не може вiчно iснувать.
Усе вiдходить... Пропадуть й могили,
Хтось iнший буде щось тут будувать.
Але допоки нам Господь дав сили,
То треба йти: трудитись i любить,
Дiтей плекать та хлiб ростити,
В своїм блакитно-жовтiм краї жить.
01/02/2009 Не буває...
Не буває, щоб хтось iдеальний,
Досконалий мов куля бiльярдна,
Бо творив нас не Бог, а Природа -
Ми химерна та хтива порода...
Не буває сiм'ї без роздраю
Щоб у щастi завжди та покої,
Бо живемо-ж далеко вiд раю -
Кожна хата з своєю бiдою...
Не буває, щоб в мiстi, в державi
Все у злагодi, мирi та славi:
Розумнiший - хто зверху - ворує,
Ну а знизу сiрота бунтує...
Не бува, щоб братерськi народи -
Всi колись, десь й чомусь воювли...
Кожен хоче собi лиш свободи,
А тому кров чужу проливали...
Все життя у борнi проминає,
Не буває гармонiї в свiтi:
Кожна мить щось рождає й ламає,
Тут не рай - на землi маєм жити...
19/9/2017
Народ не можу зрозумiти:
Де мудрiсть мiг вiн загубити?
Мов стадо по життю бредуть,
Куди ведуть - туди й iдуть!
Коли будь-кого ображають,
Або щось в нього забирають,
Нiхто на те не зголоситься -
Вiн буде якось борониться.
Що мали - зараз поламали,
Приватизацiя сказали...
У всiх все просто вiдняли,
Свободу, кажуть, нам дали.
Але тут важче стало жити,
Хоч можна все тепер купити.
Та де роботу нам знайти,
Адже за все плати й плати!
Чи зможемо дiтей пiдняти
Та за батьками доглядати?
Тут зайди й покидьки панують,
Як шкiдники господарюють...
Отi, хто вкрасти все зумiли,
Нiчого так i не створили.
Лиш залишки розпродають,
Куди країну й нас ведуть?
Покiрно люди все знесли,
Як вiвцi до кошари йшли:
Хоч втратили усi чимало,
Та порiвну-ж в них вiдбирали!
До чого все це призведе?
Межа терпiння, гiднiсть де?
Усе в нас треба помiняти,
Якщо не хочем вимирати...
(з росiйської) 14/1/2020
Вибирай та галасуй,
А шо з того буде?
Чого президенти хочуть,
Те не знають люди...
Все говорять та й говорять,
Як їх зрозумiти?
I чи вони таки зроблять,
Щоби краще жити?
Першим Зеро кандидує,
Ну i що вiн нам готує?
Щоб Голобородьком стати,
Треба ж вмiти керувати...
Юля з Петею зчепились,
Вже й не розiрвати -
Разом їх на президента
Треба обирати!
Далi є полковник чесний,
Щось зробити може...
Але зовсiм вiн без грошей,
Чим нам допоможе?
Дони знов на шию лiзуть,
Усе й усiх лають ...
Чи вони не iздурiли,
Майдан пам'ятають?
Крiм оцих iще табун -
Усi чогось хочуть.
Он з вилами, а он шпигун -
Голову морочать...
Ще з пiвночi сунуть хмари,
"Братнi" докучають -
Тo погрози, то пострiли -
З'єднатись бажають...
Треба нам шукать дорогу
Крiзь негоди й бурю,
Щоби у якусь халепу
Не вплутатись здуру...
Ой тяжкая наша доля,
Лихая година...
Якось воно завжди буде,
Встоїть Україна!
27/2/2019 Геть - money
Першим хитрий Льоня був,
Але термiн не вiдбув.
Небагато вiн накрав,
Адже мав лиш "те, що мав".
Другим також Льоня став,
Рокiв з десять царював.
Що будуємо не знав,
Лиш себе не забував...
Далi Вiтю обирали,
Але котрого не знали.
Хулiган й бугалтер йшли,
До Майдану довели.
Так у нас бугалтер став
I руками вiн не крав.
Щось робить теж не старався,
Все на когось зобижався.
Зараз все занепадає,
Знов кого обрать не знаєм:
Юлю, Вiтю-хулiгана,
Iнших з того ж балагана...
Юля вмiє розмовляти,
Хоче все поприбирати:
Що собi, що нам лишить,
Неможливо зрозумiть...
Вiтя-ж мало розмовляє,
Кулаками лиш махає.
Якби трохи бiльше знав,
Ефективно б керував...
Хто нам кращий? Що робить?
Як життя своє змiнить?
Ми куди iти не знаєм
I за це усi страждаєм.
Щоби чiльника обрать,
То мету потрiбно мать:
Гетьмани тодi ведуть,
Як усi до цiлi йдуть.
9/06/2009 Тля
Три Льонi керували нами:
Iллiч - герой та ветеран -
Суворо ворушив бровами,
У коммунiзм вiв - на таран.
Макарович був iдеолог,
Вiн навiть в шахи трохи грав
На п'янцi в хащi бiлоруськiй
Для нас державу заснував.
Данилич, бля, у карти грав,
Про ракети ще спiвав -
Будувати щось не вмiв,
Олiгархiв наплодив.
Потiм Вiтi керували -
Їх Майданом обирали.
Вiтю-зека щоб прогнать
До кровi прийшлось стоять.
Що час далi жде не знаю,
Зараз же не уявляю:
До яких пiр оця тля
Керувать в нас буде, бля???
(з росiйської) 10/4/2015
Молились ревно дурнi Богу,
Щоб їм де iстина вказав,
На вiрну напутив дорогу
Та трохи розуму додав.
Вони б хотiли розрiзняти
Добро та зло у свiтi цим,
Якусь щоб з того користь мати,
Не бiдувати би усiм.
Iще хотiли б зрозумiти:
Що буде? Як дiтей навчить?
Надалi краще щоб прожити,
Торкнутись щастя хоть на мить...
Мовчав Господь... Що мiг сказати?
Вiн - то лиш дух понад усiм...
I тiльки Вiру може дати,
Все iнше - здобувать самим!
1/04/2008
Чому ми бiднi? Бо дурнi!
Дурнi-ж - тому що бiднi.
Хоч митикуєм ночi й днi,
Але все бiднi та дурнi.
Батьки колись злидарювали,
Тепер нам черга бiдувать.
Нiчого ми не збудували,
Лiнуємось i свiт вивчать.
Проворнiшi вже повтiкали,
Десь у достатку жити стали.
Ми-ж по домiвках сидимо
Колись покращення ждемо.
Не знаємо як нам робить,
Щоби життя своє змiнить.
Поводирiв де нам знайти?
Куди до щастя треба йти?
Нащадкам звалище лишаєм,
Що далi ми не уявляєм,
Лиш мрiємо, щоб тут колись
Багатство з розумом зiйшлись.
10/03/2005
Не вiр чужим,
Не вiр i долi,
Не вiр порадам -
Своїй корися волi.
Не бiйсь брехнi,
Не бiйся бою,
Не бiйсь й пiтьми -
Та стережись покою.
Не проси нiкого,
Не проси нiчого,
Не проси нiколи i нiде -
Лиш праця до мети веде.
(з росiйської) 26/4/2021