Коли гуде бджолиним ра"м липа,
а злива рiже кожну мить навпiл,
той затишок у парасольцi лiта
до мене входить з прожитих часiв
i стука" дощем своїм в кватирку,
що я забула зачинити знов,
а червень все чека" доки вийду,
знiмаючи його дарункiв шовк:
- Мiй лагiдний, той час тепер далеко!
ти ходиш в сон, де я ще не була,
червоним дзьобом довбить час лелека,
та намага" вбити повзуна,
що до моїй наважився Украйни
вповзти пiд тiнью Градових рядiв.
- Коханий мiй, iстоти цi - мутанти
пiд магi"ю чорною Росiї.
Держи всi хмари, воду, сонце, квiти,
все, що живе та свiт цей похваля
подалi їй, щоб не могли зiгрiти
нi клаптику країни той зрання,
щоби не впала нi краплина соку,
не виросло та не дало приплiд
нiщо живе вiд червня до сьогоднi -
на вiки вiчнi в краю тiм.
Амiнь.

19.06.2023