6 вересня 1766 роцi у невеличкому мiстi Iнгфiлд поблизу Манчестера, що у Великобританi, в сiм' ткача народився хлопчик, iм'я якого сьогоднi вiдомо кожному школяру, завдяки незвичайному дефекту зору дальтонiзму.
Цiкаво, що Джон Долтон (John Dalton), який в дитинствi захоплювався ботанiкою не помiчав за собою, що має вади зору. Тiльки, коли йому виповнилося 26 рокiв, на незвичайне сприйняття ним кольорово гами звернула увагу його мати. Справа в тому, що Джон майже не бачив червоного кольору!
Це вiдкриття дуже зацiкавило Джона Долтона. На той момент часу вiн викладав математику, хiмiю i фiзику в школi i запитав дiтей, чи є у них такi самi проблеми у сприйнятi кольорiв? Виявилося, що з 20 хлопчикiв класу чотири мали тi ж самi особливостi. З'ясувалося, що брати Долтона також не бачать червоного кольору, а от у сестри все було гаразд.
Джон Долтон почав наполегливо проводити експерименти, вивчаючи своє сприйняття кольорiв. Вiн пригадав своє захоплення ботанiкою i почав дослiджувати своє сприйняття кольору квiтiв, порiвнюючи зi зразками тканини, такого самого кольору. Квiти фiалки на вiдкритiй мiсцевостi здавалися йому фiолетовими, а вдома пiд свiтлом свiчки ставали жовтими!
Джон Долтон припустив, що це може виникати тому, що рiдина всерединi його ока має синє забарвлення. Був тiльки один шлях перевiрити це припущення. Тому у своєму заповiтi вiн просив колег розрiзати його око пiсля смертi i дослiдити на наявнiсть кольорово рiдини. Прожив Джон Долтон зi своєю вадою 78 рокiв, зробивши кiлька великих вiдкриттiв у фiзицi i хiмi. Пiсля смертi його заповiт виконали, але нiяко кольорово рiдини всерединi його ока не знайшли, що доводило помилковiсть припущення Долтона, щодо причин дальтонiзму. Але Долтон добре систематизував рiзнi форми цiє вади, довiв, що дальтонiзм передається спадково. За статистикою на Землi мають дальтонiзм рiзних форм 8% чоловiкiв i 0,5% жiнок. Ця вада зору на цей час не лiкується, i як правило пов'язана з вiдсутнiстю певного пiгменту у ковбочках сiткiвки ока.
Щоб визначити наявнiсть тако вади, людинi пропонують розглянути певнi таблицi. Наводимо одну з них. В великих кольорових колах треба побачити певнi числа.
Вiдповiдi ви знайдете в кiнцi статтi.
Треба пам'ятати, що дальтонiзм, це не захворювання, а особливiсть у сприйняттi кольорiв. Але про наявнiсть дальтонiзму у себе обов'язково треба знати. Люди з цiєю вадою не можуть розрiзняти певнi кольори. Це може призвести до трагiчних наслiдкiв на транспортi. Адже деякi люди не можуть вiдрiзнити зелений колiр свiтлофору вiд червоного. Дальтонiки не можуть працювати також у текстильнiй галузi, де треба створювати кольоровi тканини або узори. Проблеми виникають i в сучасних технологiях. Наприклад деякi школярi дiзнаються про наявнiсть у себе дальтонiзму пiд час роботи над веб - сторiнкою.
Знання про сприйняття людиною кольорiв кожного дня поглиблюється i настане той день, коли вiд дальтонiзму люди позбавляться зовсiм виправляючи певнi гени людини, або iншим, ще невiдомим нам шляхом. I тодi всi зможуть насолоджуватися всiма фарбами свiту, в якому ми живемо.
(У статтi були використаннi кадри з фiльму BBC 'Light Fantastic' i фото з сайту 'Antula@online.ru' (сайт для дальтонiкiв). У колах знаходяться числа 15, 73, 26, 5)