ВОЗНЕСЕННЯ ГОСПОДНЄ

(25 травня 2017 року нов.стиль, 12 травня ст.стиль)

Пiсля Воскресiння, Господь неодноразово являвся Своїм учням, вчив їх, розмовляв про Царство Небесне i про iстину Свого вчення, про яку вони повиннi були розповiсти всьому свiту. I ось настав сороковий день видимого перебування на землi Господа Iсуса Христа. У своїй прощальнiй бесiдi Вiн сказав учням: "Iдiть по всьому свiту i проповiдуйте Євангелiє всьому творiнню" (Мр. 16, 15) i пообiцяв Свою пiдтримку: "Я з вами повсякденно, аж до кiнця вiку" (Мт. 28, 20).

Пiсля цього Iсус з учнями пiшли на Оливну гору. Коли вони пiднялися на вершину гори, Господь пiдняв Свої руки i благословив їх, став пiднiматися, пiдноситися вгору до тих пiр, поки бiла хмара не приховала Його вiд апостолiв. Довго вони ще стояли i з сумом дивилися вгору, в спорожнiле небо. Але Господь утiшив учнiв, негайно послав їм ангелiв, якi розповiли їм про те, що Iсус прийде до них ще. Пiсля цiєї радiсної звiстки вiд ангелiв, апостоли вернулися в Єрусалим. У молитвi вони почали чекати зiшестя на них Святого Духа, який дав би їм сили для проповiдування Навчання Христа в усьому свiтi.

Вознесiння Господа нагадує нам про те, що ми, хоч i живемо на землi, але належимо не їй, а неба. I думати ми повиннi, в першу чергу, про духовнi цiнностi, а потiм вже про матерiальнi, якi пiсля нашої смертi залишаться тут, на землi. У зв'язку з цим повчально iнтерв'ю "Церковнiй православнiй газетi" нашого предстоятеля - блаженнiйшого Митрополита Київського i всiєї України Онуфрiя, уривки з якого тут помiщаємо:

- Ваше Блаженство, чому так виходить: усi люди бажають щастя, але далеко не всi його мають. У чому причина? Що потрiбно для того, щоб вiдчути себе щасливим?

- Без Божого благословення неможливо досягти щастя. Ми думаємо, що живемо на землi за рахунок своїх ресурсiв, талантiв, дарiв природи тощо. Насправдi ж ми живемо по благодатi Божiй. Вже самим своїм iснуванням людина зобовязана милостi Господнiй. Бог створив кожного з нас, прикрасивши iздiбностями, iталантами. Все добре в нас вiдбувається силою Божою- це та земна благодать, якою живуть усi люди. Тому не можна вважати, що ми самi розпоряджаємося своїм життям, своїм щастям.Але, на жаль, багато хто думає iнакше: мовляв, усе залежить тiльки вiд особистого бажання. При такому помилковому пiдходi люди забувають про головне: ми маємо здоровя, таланти iсаме життя лише тому, що Бог нам їх дарував. Цими дарами потрiбно так розпоряджатися, щоб робити добро iпрославляти iмя Боже. Той, хто так чинить,- стає по-справжньому щасливий.

- Але ж народна мудрiсть каже: кожна людина- коваль свого щастя...

- Коли мова йде про щастя, потрiбно памятати, що корiнь цього слова- "частина". Тобто по-справжньому щасливим є той, хто має спiльну частину з Богом.Саме до цiєї причетностi Богу iзакликає нас Господь Iiсус Христос.У святому Євангелiї ми читаємо про те, як Вiн у вiдповiдь на заперечення апостола Петра (який не хотiв, щоб пiд час Тайної Вечерi Господь омив його ноги) каже йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зi Мною (Iн. 13: 8). Досягти цiєї повноти можливо тiльки живучи за Заповiдями Божими, приймаючи участь у таїнствах Церкви Христової- завдяки причащанню з Чашi Христової ми стаємо причетними Самому Богу. Земне, тобто тимчасове щастя- це нiщо, якщо воно не має продовження у вiчностi. У православному розумiннi бути щасливим означає досягти блаженства iстати спадкоємцем Царства Небесного. Для цього Господь iдарував нам благодать вiчного життя. Цю благодать, втрачену внаслiдок грiхопадiння старого Адама, повернув Новий Адам- Iiсус Христос, Який втiлився, постраждав за нас iвоскрес.Ця благодать робить людину здатною жити вiчно iще в земному свiтi пiзнавати такi почуття, як щастя, любов, мир iрадiсть. Ця благодать осолоджує гiркоту наших земних випробувань iскорбот. Не маючи її, людина буде нещасною, незважаючи на будь-якi земнi блага.

- Як можна отримати цю благодать?

- У цьому питаннi криється весь сенс християнського життя. Прийняти в себе Божественну благодать можна тiльки особистими духовними зусиллями. Адже Господь не сказав: "Ось, до вас наблизилось Царство Небесне, берiть його". Вiн каже: "Покайтеся!". Тобто, зробiть себе здатними вмiстити цю благодать. Вона дарується людинi, коли вона намагається жити за Заповiдями Божими, коли вона молиться, постує, творить милостиню, смиряється перед Богом iближнiм. Душа очищається силою Божественної благодатi, яка подається в церковних таїнствах. Церква- духовна лiкарня, в якiй людина перетворюється з грiшної на святу, зi злої на добру, з темної на свiтлу. Закликаючи до життя вiчного, Церква не просто проповiдує спасiння, а готує людей до прийняття в себе Бога Живого. Вона дiє за прикладом дбайливого лiкаря, який прописує лiки iвстановлює певнi обмеження для хворого. У духовному життi так само потрiбно дотримувати своєрiдної "дiєти" у виглядi Божих Заповiдей: не кради, не вбивай, не чини перелюбу, не бажай дружини ближнього, шануй батька iматiр...

- Чого вiд нас чекає Господь, коли дарує Свою благодать?

- Вiн вимагає плодiв духу, про якi пише апостол Павло: любов, радiсть, мир, довготерпiння, добрiсть, милосердя, вiра, лагiднiсть, стриманiсть (Гал. 5: 22). Щоб догодити Боговi, потрiбно прислухатися до Його голосу. Господь звертається до нас через голос нашої совiстi. Саме слово "совiсть" означає "спiльне вiщання з Богом". Совiсть- це голос Живого Бога в людськiй душi... , Який звертається до нас через Святе Письмо, священикiв, ченцiв iнавiть простих людей, навчених подвигом християнського життя. Вони своїм прикладом вказують, як потрiбно жити, щоб знайти мир з Богом.

- Ви кажете про мир з Богом.А що ж потрiбно зробити для досягнення миру iзлагоди в суспiльствi?

- Творити добро в мiру своїх можливостей. Бог не змушує робити бiльше, нiж ми можемо. Наприклад, якщо нiчого подати бiдному, то необхiдно висловити своє спiвчуття, помянути його в молитвах. На жаль, сучасний свiт живе подвiйними стандартами: на словах- одне, на дiлi- iнше. Багато хто публiчно хизується своєю доброчиннiстю, ще нiчого не зробивши. Але ж Спаситель заповiв нам: якщо робиш добро правою рукою, нехай лiва не знає цього. Бог закликає творити добро iближнiм, iдальнiм, подаючи милостиню iзвершуючи молитву один за одного. Якщо будемо так чинити, якщо перебуватимемо в молитвах iпокаяннi, то Господь благословить нас, пошле довгоочiкуваний мир iдопоможе йти шляхом, який веде до вiчних обителей Царства Небесного.

Источники: 1. Вознесение Господне. http://hram-kupina.ru/cerkovnyj-kalendar/voznesenie-gospodne/.

2. Що потрiбно людинi для справжнього щастя - духовна бесiда з Блаженнiшим Митрополитом Онуфрiєм.http://news.church.ua/2017/05/12/shho-potribno-lyudini-dlya-spravzhnogo-shhastya-intervyu-blazhennishogo-mitropolita-onufriya/.