Аннотация: Зима, лес, снег и иней Завораживает безмолвием и отсутствием прямых линий...
Солодкий смак черешні на твоїх вустах,
Білі пелюстки черешневого цвіту на твоїм волоссі.
Весна духм’яна...
***
Жовто-біло-зелені краплини
Ропорошило сонце на ніжній палітрі весни
цвітуть кульбаби..
***
Земля звертає до зірок
Своє віками зморщене обличчя
Очима в вічність...
***
Високо в горах знов народжуються хмари,
Війне на скроні сніг минулих літ
Час тане...
***
Хвилястим стане горизонт
І дух захопить крутизною.
Це - гори...
***
Дерева, наче вічний символ розвитку,
Так стрімко тягнуть віти догори.
Як небо близько...
*
Деревья, словно вечного развития символ,
Стремительно так тянут ветви в вышину.
Как небо близко...
***
Куди твоя душа летить
В пориві вічнім щось творити?
Contra spem spero!!!
***
Лиш чорне й біле на Землі
Й душі немає у людини
Свідки Єгови...
***
Ісус розп’ятий многократно при дорозі
І яблуня розп’ята на стіні
Моя баварська дійсність...
***
Зима, лiс, снiг та iнiй.
Чарує безмовнiстю та вiдсутнiстю
прямх лiнiй...
*
Зима, лес, снег и иней
Завораживает безмолвием и отсутствием
прямых линий...
***
Торкнись крилом мого чола
з черешень цвіту
ВІХОЛА...
***
На терезах вечора зважені наміри
мудрим ранком в діла
перетворені...
***
Срібляста латочка повного місяця
Серцю моєму минуле нагадує
Сплива туман...
***
Плачем дощу та вітру буйним сумом
Душа відчиниться словам
Давно забутим...
***
Морози чорноземи посріблили,
Це значить - скоро вже
Завіють заметілі...
***
За нездійсненним вже сумує осінь, тепла та ласки так
Тремтливо просить у золотої-золотої заметілі,
А журавлі уже у вирій полетіли...
***
У нерозпушену заплескану землицю
Посію знань зерно.
Та чи зійде воно?..
***
Квадрати кварталів покраяли душу
у міста нема вороття
Купала прийде...