Аннотация: на роковину дня народження Т.Г. Шевченка
Ну який же тепер патрiот
Не з колиски хворiв "Кобзарем"?
На загал, втiм, такий герой
Виявляється голим королем.
Хтивi-лiнивi духом,
Терплячi до власних боргiв
Що не поможуть друзям,
Хоч ненавидять ворогiв...
Тi, що зiрку дiстануть
З неба для коханої,
А за рiк з дiтями
На руках кидають її...
Тi, хто не переймається
Голодом в Центральнiй Африцi,
I сором"язливо вiдгортається
Вiд людського вiдчаю фабрики...
Як ви можете любить Кобзаря
Розумiти глибинний бiль
Єремiї, котрому бiда
Всiх i вся-то є сум i рушiй?
Ви до натовпу приєднаєтесь,
Ледь збагнувши, завiщо йдеться
(За свободу й правду модняцькiї),
Згодом-у натовпi, що розiпне їх.
Хто не фастає принциповiстю,
Най бодай здобуде смирення.
Страшно жити у середовиську,
Де й митарi як фарисеї.
Тож Кобзар-не для дiтей,
Iнфантильних, незрiлих душ.
То Iдея незручних iдей,
Зброя й їжа шляхетного мужа.
9 березня 2004