Рыбаченко Олег Павлович
Шведський Король I Карлесон

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками Типография Новый формат: Издать свою книгу
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Карлесон втрутився в хiд iсторiї та врятував Карла Дванадцятого вiд загибелi в Норвегiї. Внаслiдок цього Швецiя показала свою силу. Хiд iсторiї змiнився, i став менш передбачуваним.
  ШВЕДСЬКИЙ КОРОЛЬ I КАРЛЕСОН
  АННОТАЦIЯ
  Карлесон втрутився в хiд iсторiї та врятував Карла Дванадцятого вiд загибелi в Норвегiї. Внаслiдок цього Швецiя показала свою силу. Хiд iсторiї змiнився, i став менш передбачуваним.
  . РОЗДIЛ No 1
  Шведський король завдяки втручанню Карлесона, i босоногiй дiвчинки Пеппi довга панчоха не загинула в Норвегiї, а зумiла її захопити. У результатi вона приєдналася до держави. Карлесон цей вiчний хлопчик i Пеппi довга панчоха створили голограму величезного, прозорого птаха, у виглядi голуба з лавровою гiлкою. I Норвегiя лягла пiд Карла Дванадцятого i з радiстю прийняла його правлiння.
  Однак Швецiя виснажена вiйною з Росiєю далi не могла, i було пiдписано мирний договiр. Цар Петро погодився оформити територiальнi придбання у виглядi покупки за великi грошi, i постачати шведам щороку безкоштовно велику кiлькiсть зерна.
  Вiйна завершилася, але Карл дванадцятий жадав реваншу. Вiн збирав i збирав сили. I ось в 1737 роцi, коли росiйська армiя виявилася вiдвернена на вiйну з Туреччиною, величезне вiйсько Карла дванадцятого взяло i обложило Виборг. Мiсто-фортеця була добре захищена та мала сильний гарнiзон.
  Але цього разу шведському королевi вирiшив допомогти Карлесон.
  I ось товстий хлопчик iз мотором проник у росiйську фортецю. Вiн це зробив використовуючи шапку-невидимку, а вiд собак найкращий захист жир леопарду.
  I ось хлопчисько-чарiвник проник у склад з порохом, i пiдпалив ґнот бiля бочки. Пiсля чого залишив пiдвал.
  Гнот догорiв, i як рвонуло. I стiну взяло та обрушило разом iз центральною батареєю. I утворилася колосальна дiрка.
  Пiсля чого шведське вiйсько кинулося на штурм. Вiн був стрiмкий i запеклий. Але росiйське вiйсько вже не могло ефективно чинити опiр. I Виборг упав. Шлях до Санкт-Петербурга було вiдкрито.
  I вiйсько Карла дванадцятого обложило столицю Росiї. Дорогою до нього приєдналися деякi дворяни скривдженi самодержавством, i розраховують, що у бiльш демократичної з парламентом Швецiєю буде легше й краще жити.
  Вiдбулася битва у полi. З одного боку, була росiйська армiя з iншого шведська.
  Командував росiянами особисто Бiрон, а шведами Карл Дванадцятий.
  Результат битви був незрозумiлий. Все ж у росiян чисельна перевага, нехай навiть i не надто велика. Але знову втрутився товстий, хлопчик зi Стокгольму, Карлесеон. I знову його втручання було для росiян негативним. Крiм вiчного хлопчика Карлесона, тут була ще й дiвчинка Герда, яка теж володiє магiєю. На кожному пальчику її босих нiжок було по перстню.
  Бiлява дiвчинка, свого часу перемогла Снiгову королеву i тепер хотiла допомогти своїм шведським братам.
  I її босi нiжки не боялися нi снiгу, нi розпеченого вугiлля.
  I ось цi дiти-чарiвники як взяли та обрушили потоки хвилi страху на росiйську кавалерiю. I конi взяли, злякалися i кинулися тiкати. Козачi та гусарськi шеренги змiшалися, i стикалися, протикаючи один одного списами та шаблями.
  А тут ще й шведи додали картеччю. I викосили масу росiйської пiхоти.
  Далi у бiй пiшли шведськi улани. Карл Дванадцятий зробив штучний маневр, обiйшовши росiян iз флангу, i обрушившись на тили.
  Карлесон розмахуючи чарiвними паличками, лупнув по росiйськiй армiї пульсарами i заспiвав:
  Швецiя нехай буде прекрасною,
  Найбiльша з країн...
  З нами порозумiтися просто небезпечно,
  Ми реально дiти-ураган!
  Якоюсь мiрою Карлесон i справдi дитина, хоча йому вже кiлька столiть. А що його батько - гном, а мати - взагалi мумiя. I жити вiн може тисячi рокiв у плотi. А ще як вiдомо, що у людей iснує безсмертна душа, яка може жити вiчно на вiдмiну вiд тiла.
  Ось i зараз тисячi вбитих душ прямують у небо, де над ними вершитиме суд Всевишнiй Бог i святi.
  I гинуть люди у великих кiлькостях. Карл Дванадцятий уже у вiцi. Тридцять сiм рокiв тому вiн розбив чисельно переважаючу армiю Петра Першого за Нарвою. А тепер це знову робить. Тiльки цього разу на його боцi сила Карлесона та Герди. I цi дiти реально творять чудеса.
  ,А тут ще й Пеппi довга панчоха повернулася. Теж вiчно босонога, з рудим волоссям, що сяє наче полум'я олiмпiйського смолоскипа.
  Хоча й поганi для Росiї цi дiти-чарiвники. Але Герда з Данiї, а Карлесон швед, як i Пеппi, їх можна зрозумiти. А чому б з боку росiян не з'явитися Бабi Язi? Вiдьми ми чи не вiдьми, ми патрiотки чи нi?
  Але в даному випадку якось не з'явилося з боку Росiї нi дiдька, нi водяного, нi Баби Яги, нi кiкiмори.
  I росiйська армiя на чолi з Бiроном була розбита. I Карл Дванадцятий захопив Санкт-Петербург. Тодi Анна Iоанiвна перенесла столицю до Москви i спробувала продовжити вiйну.
  Карл дванадцятий зiбрав сили почав вторгнення у глибини Росiї. Ситуацiю посилило те, що ще тривала вiйна з Османської iмперiї.
  I Кримський хан атакував пiвденнi регiони Росiї розоривши Тулу, Рязань та Київ.
  А османськi вiйська здiйснили похiд до Астраханi. Цього разу вони добре пiдготувалися i спромоглися осадити мiсто. У них потужна артилерiя, яка стирає в пил будинку та стiни. А Карл Дванадцятий пiдiйшов до Москви. Вiдбулася пiд другою Росiйською столицею вирiшальна битва.
  I тут Карлесон i Герда, а разом з ними дiвчинка зi Швецiї Пеппi довга панчоха - вони взялися i хором обрушилися на росiйську армiю. I давай своїми чарiвними паличками махати.
  А ще Пеппi та Герда - цi вiчнi дiвчатка клацали босими пальчиками нiжок, а на кожному пальчику по перстню з чарiвними артефактами. I пiднялася несусвiтня буря, яка заслiпила козакiв i гусар. I вони повернули назад i затоптали копитами свою пiхоту. Ось це справдi пiшла пекельна морока.
  А Пеппi та Герда кидали у супостатiв артефакти, i пробивали їх буквально наскрiзь. I ще й Карлесон пiдняв бурю. I на небi почали падати оглушенi ворони, пробиваючи голови росiйським солдатам.
  А дiвчатка босими-пальчиками нiжок запускали вогняний пульсар, i при цьому спiвали:
  Ми дiти Швецiї з долею Наполеона,
  Хоча босi навiть у снiг, мороз...
  Плювати дiвчатам на легавi закони,
  Бо благодать принiс Христос!
  
  Хочу сказати ханжам ви просто бякi,
  Даремно засуджуєте всiх нас...
  Ми дiвчатка великi забiяки,
  Нас не лякає навiть Карабас!
  
  Будь-який з нас не просто знай дитину,
  А просто реально супермен...
  I голосочок Пеппi дуже дзвiнок,
  Не знаю хлопчика проблем!
  
  Ми пiдкоримо простори свiтобудови,
  Хоч нашi нiжки бруднi та босi...
  I наша справа, справа творення,
  В iм'я нашої Швецiї-краси!
  
  Ми дiти знайте зовсiм не калiки,
  А воїни найсвятiшi Землi...
  Прославимо Батькiвщину повiр навiки,
  ,В iм'я нашої Швецiї-сiм'ї!
  Ось таке розбирання влаштували вiчнi дiти. I як туго довелося солдатам росiйської армiї.
  Правда цього разу з боку царської армiї була пара дiдька. Вони намагалися на шведiв направити ожилi дерева, що крокували, що загрозливо розмахували гiлками та корiнням.
  Але Пеппi та Герда взяли клацнули босими пальчиками дитячих нiжок i девер'я спалахнули блакитним полум'ям. I листочки з них буквально обвуглилися, i обпилися. I переляканi дерева, мучившись i здригаючись вiд страху, обрушилися на росiйськi вiйська. Ось це пiшла потiха.
  I дiдьком стало туго. А Карлесон узяв i начарував велику клiтку. I обидвi бородатi iстоти в нiй i опинилися.
  Затиснуло капiтально... А росiйська армiя пiд ударами трьох небезпечних дiтей iз скандинавiї. Недарма вони нащадки вiкiнгiв. I ось коли в тилу з'явилися шведськi улани, результат битви був вирiшений наперед.
  Пiсля розгрому на Марсовому полi царська Росiя пiшла на свiт зi Швецiєю.
  Довелося поступитися всi землi ранiше завойованi Петром Першим, а також Новгород i Псков, i виплатити скандинавам величезну данину.
  Що ж горе переможеним.
  Зате царська Росiя змогла вiдбити у туркiв Астрахань. Настав перiод свiту. Анну Iоанiвну змiнив Iван Шостий, ще немовля, а потiм слiдом за ним прийшла i Єлизавета Петрiвна.
  I ось вона почала готувати вiйну-реванш проти Швецiї. Карл Дванадцятий затiяв вiйну у Європi, щоб повернути колишнi володiння своєї iмперiї i навiть примножити їх.
  Спочатку шведам за допомогою Карлесона, Герди, i Пеппi Довга панчоха супроводжувала успiх. Але потiм Карл дванадцятий напав на Данiю. I Герда вiд нього вiдвернулася. Та й Карлесон та Пеппi теж взяли та змоталися. А у вiйну проти Швецiї вступила могутня Британiя. А за нею i Пруссiя де запанував великий монарх Фрiдрiх Другий. До цього часу Карл дванадцятий вже постарiв, постарiв i був настiльки генiальним.
  До царської Росiї ще приєднався Казахстан, вона стала бiльшою i сильнiшою.
  I велика армiя для початку взяла в облогу Новгород. I тут уже Баба Яга прилетiла на ступi. I давай рiзного роду штучки-дрючки показувати.
  Як махне мiтлою, то разом тисяча шведiв злетить у повiтря, i там як почне обертатися i крутитися.
  Баба Яга ось взяла i прогарчала:
  - Але пасаране!
  I знову мiтлою крутне. А тут ще й кiкiмора додала, ось це потiха пiшла. А рiк йшов 1754 року i королю Швецiї сiмдесят другий рiк пiшов.
  Не тi сили i в нього, i енергiя. Коротше кажучи, росiйськi вiйська взяли Новгород штурмом за допомогою Баби Яги i кiкiмори.
  Псков виявився вiдрiзаним його гарнiзон вважав за краще здатися без бою.
  Пiсля чого росiйськi вiйська взяли в облогу Нарву. А в Європi шведiв били прусаки та англiйцi. А потiм до них приєдналися i французи.
  При штурмi Нарви особливо вiдзначився Олександр Суворов, i це фортеця теж впала. Царська Росiя показала свою мiць, i за Єлизавети Петрiвни вiдбувалося вiдродження. Росiйськi вiйська за 1955 вiдбили i Ригу, i Ревель. А потiм узяли i Виборг. Вiйна тривала зi шведами. У Європi в 1757 роцi впала остання оплот шведiв, i вони пiшли на ганебний свiт. Вiйна з Росiєю тривала ще деякий час до грудня 1758 року. Коли нарештi помер Карл Дванадцятий сiмдесят шiсть рокiв, що прожив - що за мiрками того часу чимало. I був його онуком укладений мир iз поступкою всiх територiй, що вдалося шведам завоювати при Аннi Iоанновi, i трохи ще територiї.
  Так завершилася вiйна. Карлесон i Пеппi довгу панчоху так i не втрутилися, i тим самим можна сказати зраду. Зате вiдiграли важливу роль лiсовик, Баба Яга та кiкiмори, а пiд кiнець навiть водяний промалювався. I було чудово. Єдине, що коли росiйськi вiйська спробували пiти на Стокгольм, Пеппi довгу панчоху змахнула чарiвною паличкою i зверху на росiйськi кораблi посипалося вогняне пiр'я, спалили росiйську ескадру.
  Пiсля чого Єлизавета Петрiвна пiшла на спiшний свiт. Через три роки вона померла i на престол зiйшов Петро Третiй, але це вже iнша iсторiя.
  БОСИКОМ ЛIТЧИЦI ТА НIНДЗЯ -4
  АННОТАЦIЯ
  Дiвчата-льотчицi борються дуже вправно. Вони в будь-яку погоду босонiж i в одному лише бiкiнi, i стрункi i м'язовi, i в них литi як сталь м'язи. I дiвчата-нiндзя є. I вони б'ються теж босонiж i майже оголенi. I з ними хлопчик-нiндзя, дуже сильний та крутий боєць.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Дiвчина-льотчиця як ми бачимо, i спiває i б'ється. А треба буде й мужика осiдлає.
  Але з iншого боку також бiйцi сильнi. Особливо п'ятiрка нiндзя. Чотири дiвчата та хлопчик дуже велика сила.
  Ось вони йдуть собi радянськими частинами.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям взяла i рубала мечами, зносячи голови радянським солдатам, i знiмаючи з них стружку. Пiсля чого жбурнула босими пальчиками нiжок горошинку з вибухiвкою i проворкувала:
  - Наша сила велика,
  Адже Японiя безсмертна.
  I ударом кулака -
  Усiх замочимо неодмiнно!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям зрiзала голови росiйським воїнам i проворкувала:
  - Коротше кажучи, коротше кажучи, коротше кажучи - банзай!
  I босими пальчиками нiжок знову жбурне щось надзвичайно вбивче та руйнiвно.
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям провела прийом бойового млина, i зрiзала голови цим самим бiйцям Червоної армiї. I вони полетiли, наче кегли з-пiд лез. Що виглядало дуже здорово. Ось пiшло тотальне вбивство та загибель.
  Дiвчина взяла та босими пальчиками нiжок кинула вибухову голку. Та встромилася в ствол танка Т-34 i викликала детонацiю, бойового комплекту. Ось як рвоне.
  I воїнка перевiряла:
  - За японську iмперiю!
  Ось це справдi було небезпечним кроком дiвки-термiнатора.
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям взяла i теж мечами прийом вiдтворила пекельна троянда. I ось вiд цього голови червоних солдатiв i сиплються.
  А потiм гола п'ята пiдкидає шматочок антиматерiї, i ось летить нагору i перевертається радянський танк КВ. I це виявилося надзвичайно крутою i забiйною силою, що впливає.
  Войовниця заспiвала:
  - А потiм ми з криком Банзай,
  Своє завоюємо примор'я.
  Захопимо весь сибiрський край,
  I буде у нас поголiв'я!
  А ось i хлопчик Сайго в дiлi, i махає мечами, немов лопатями млинами, i зрiзає голови, мов горошинки. Ось пiшло таке вбивче чтиво.
  I ось босi пальчики дитячих нiжок хлопчика метають диск, i радянський штурмовик, отримавши пошкодження, димить хвостом i падає вниз.
  Ось це справдi забiйнi нiндзя вийшли. Чотири дiвчата та хлопчик - що символiчно.
  Ну i як пiсля цього не взяти i з бомбометiв не шуганути.
  Але це бiйцi з боку Японiї. У них є свої плюси i мiнуси, i маса можливих може виявитися трупiв.
  А ось з боку СРСР також воїни неслабкi. Ось на пiдступах до Владивостока з японцями борються пiонери i показують свiй клас бiйцiв, якi дуже крутi.
  Хлопчики-пiонери, як правило, б'ються напiвголi в одних шортах. I їм лише заважає взуття.
  А як вони гранати жбурляють босими, дитячими нiжками це круто.
  Ось пiонер Петька в краватцi i подряпаний заспiвав;
  Я крiпак, простий зовсiм хлопчик,
  Марю босий, по iнею навеснi ...
  Робота важка, мабуть, занадто,
  Але Iсус завжди повiр зi мною!
  
  Народився я в сiм'ї такої селянської,
  Працював у полi вже на третiй рiк.
  А хтось з'явився в царському лонi,
  А десь троянда яскрава цвiте!
  
  I в спеку i в холод хлопчик вiчно босий,
  У мороз без шапки по кучугурi шних.
  У дiвчинки-селянки iз злата коси,
  I молоко так смачно на язик!
  
  Ну що хлопчисько не сумує,
  I для нього не тортури цей свiт...
  Пасе худобу, смiливо спiває,
  I йому Христос великий кумир!
  
  Поролi часто хлопчика гайдуки,
  Все тiло в писугах i синцях.
  Але замiсть плачу чулися звуки,
  Принцеса снилася хлопцевi у дитячих снах!
  
  Хлопчик, наче сокiл пiднiмався,
  Злiтаючи вище сонечка у мрiях...
  Ось вiн солдат iз гранатою в мiцному ранцi,
  Ось вiн вселяє фрицям пiдлим страх!
  
  Пацан мрiє видно про гвинтiвку,
  Щоб пiти в шалений похiд.
  I голосок хлопчика дуже дзвiнкий.
  Нехай туркiв у люту витрату!
  
  Ще пiдлiтком вiн втiк вiд панства,
  Надiйшов гарний хлопчик на вiйну...
  Хоч там повно жорстокого пiдступу,
  Але вiрив свято хлопець - не помру!
  
  Ось вiн бився доблесно з ворогами,
  Себе як витязь хоробрий показав...
  Топтали турки землю чоботами,
  Але мiцний, мабуть, русич метал!
  
  Я отримав у боях зараз сержанта,
  I хрест менi особисто добрий цар вручив...
  У битвах було дуже жарко,
  Але захистить великий херувiм!
  
  Немає бiльше справи, ратного повiрте,
  Ось я вже хлопчик офiцер...
  Порвемо ми рабства, свято вiрю ланцюга,
  Покажемо поколiння прикладу!
  
  Росiя це прапор велетнiв,
  У нiй кожен воїн навiть iз ясел.
  Коли народ та армiя єдинi,
  Повалений буде шалений лиходiй!
  Ось так смiливо заспiвав i Петька i б'ється ця босонога дитяча ватага.
  Але японцi сильнi, i суходолом вже зумiли вiдрiзати Владивосток вiд решти материка.
  Та танк Чиха рухливий з дизельним двигуном i в нього важко потрапити.
  Але тягнуть ще японцi i на конях гаубицi. I теж iз них по радянських вiйськах стрiляють.
  Самураї це сила. Дехто кидається в атаку з мечами. I рубають голови бiйцям Червоної армiї.
  А ось i на захiдному фронтi йде наступ. Фашисти вже оточили Мiнськ, i радянськi вiйська залишили мiсто. Але бої йдуть вже ближче до рiчки Березина. Ось бої за Борисовт.
  Тут теж бiй... У боях англiйськi "Матiльди" яких стало набагато важче пiдбивати. I з'явилися i американськi "Гранди", також танки не слабкi.
  А згори ще й авiацiя пресує. Коли нiмецькi льотчики поєдналися з англiйськими. То радянським пiлотам стало ще гiрше. I їх запресували немов у залiзобетон.
  I давай бити ворогiв iз великою силою.
  А з iншого боку, розгорнувся батальйон дiвчат комсомолок. Наташка тут iз ними разом. Головне, щоб дiвчата билися босонiж i метали гранати своїми голими ногами. Шпурляючи при цьому так, щоб вiдривало буквально всi голови.
  Але прут "Матiльди", i це велика загроза з Британiї. А також ще насiдають i нiмецькi Ю-87 та англiйськi Дракони. I ще бомбардувальники Ю-88, що дуже солiдно.
  Але так це дуже красиво i жорстко.
  Але ось дiвчата комсомолки миготить босими п'ятами, i показуючи свої плитки преса, заспiвали;
  Ми красивi радянськi дiвчата,
  Любимо битися i хлопчакiв лоскотати...
  Голосочок лунає яскравий, дзвiнкий,
  I в нас покликання фрицiв убивати!
  
  Ми дуже лихi дiвки комсомолки,
  По морозу мчимо хоробро босонiж.
  Не звикли скромно ми стояти осторонь,
  I фашистiв нагороджуємо кулаком!
  
  Є у дiвчат, повiр велика таємниця,
  Як нацистiв ефективно вражати...
  I успiх повiр дiвчат не випадковий,
  Тому що дуже смiлива Русi рати!
  
  А для наших з босою п'ятою дiвчат,
  Дуже навiть солодкий новорiчний снiг.
  Ну, а фюрер це просто пiдонок,
  Не дамо фашистам святкувати успiх!
  
  Ми дiвчата дуже хвацько куролесiм,
  Голяємо при солдатах свої груди.
  I нацистiв дуже навiть круто бiсимо,
  Нас могутнiх комсомолок не зiгнути!
  
  Ми здатнi дуже багато дiвки зробити,
  Навiть Гiтлера з танка розстрiляти.
  Не встигне супостат i пообiдати,
  Дiвчата нагрянуть нiби тати!
  
  Ми Росiю дуже навiть поважаємо,
  Сталiн потужний як хвацький повiр батько...
  I прийде перемога вiрю в теплому травнi,
  Той, хто вiрить у це - просто молодець!
  
  Для дiвчаток немає сумнiву та перешкоди,
  Все охоче просто сперечатися в руках.
  Нехай прийдуть до красунь чудовi нагороди,
  Комсомолок сила у мiцних кулаках!
  
  Ми воїнки дуже скоростиглi,
  I в руках спритних гармати стовбур горить.
  I будь-яке по плечу дiвчаткам справа,
  Наша дружба безперечний монолiт!
  
  Ми такi блискучi дiвчата,
  Що кучугури нам, морози не страшнi...
  Босонiж ми не остудимо в зиму лапи,
  I серця красунь щедрi та чистi!
  
  Що вмiємо робити, те й звеличуємо,
  Скачемо немов вiртуози-кенгуру.
  I фашистам голови вдало зносимо,
  I любов до зарядки теж ранком!
  
  Всi дiвчата це воїни крутi,
  Можуть фрицiв у тiсто просто стовкти.
  Ну, а що фашисти просто поганi,
  Не пiзнали комсомолок супермiць!
  
  Гiтлер теж зробити нiчого не може,
  Його били дуже крута ми клюкою,
  I зламали зуби, вибивши шкiру з пики,
  А потiм мчала я по вогню босий!
  
  Що нам робити тiльки Сталiн i накаже,
  Його суворий, i душевний видно погляд...
  I дiвчинка теж вiрте, не промаже,
  Заряджаючи хвацько великий автомат!
  
  Якщо треба ми дiйдемо до Марса,
  I Венеру дуже спритно пiдкоримо.
  Для чобiт солдатам треба вакса,
  Ми ж дiвки босi бiжимо!
  
  Все у нас красиво у дiвчат,
  Груди та стегна, талiя видно...
  Пiонер вiн теж як вовченя,
  Пiонерка зовсiм Сатана!
  
  Ну, а ми дiвчата - знай крутi,
  Усiх фашистiв як мiтлою зметем...
  А на небi зiрки блакитнi,
  У трiски "Тигри" сталлю розiб'ємо!
  
  Що не зробити, вiрте не можливо,
  Комунiст зiзнайтесь - демiург...
  I часом ми розумiємо хибно,
  I беруть красунь на переляк!
  
  Але ми лихо нiмцiв знайте, крушимо,
  I здатнi, фрiцiв розшматувати...
  Хоч у нас iз титану чи що душi,
  Ми пройдемо i степ, болота гать!
  
  Комунiзм без усiх цвяхiв збудуємо,
  I фашистом круто переможемо...
  Люблять комсомолки бiгати строєм,
  I над ними реє херувим!
  
  Не зможе ворог з дiвчиськом порозумiтися,
  Тому що дiвчина орел...
  I не треба фрицям багато гадити,
  I даремно фюрер ваш репетує!
  
  Комсомолка босою ногою,
  Надавала Гiтлеру яйце.
  Не майте справи iз Сатаною,
  Або буде просто байдуже!
  
  Комунiзму iскрометний iдол,
  Над планетою червоний прапор сяяти.
  I скинуть у пекло пекла Iрод,
  А дiвчата отримали п'ять!
  
  Ленiн, Сталiн - сонце над планетою,
  Кружлять у небi, наче два орли...
  Комунiзму подвиги оспiванi,
  У Отчини сила сталь крила!
  
  До перемоги ми дожити зумiли,
  I пройшли Берлiн весь до кiнця.
  Народилися немовлята в колисцi,
  А тепер у величi країна!
  Ось дiвчата просто супер. I це їхнiй видатний клас i випад суворих ударiв.
  Та дiвчата це босонiж дуже круто надзвичайно сексуально. I це дуже позитивно.
  Дiвчата це воїни дуже знаменитi та крутi.
  Ось це бої найвищого класу та розмаху. Тут уже ти не попреш. Отака пiшла молотилiвка.
  Пiсля падiння Борисова та Бобруйска радянськi вiйська стали вiдходити до Днiпра. Ситуацiя виявилася вкрай важкою. На щастя настала осiнь жовтень i полилися зливи. I вони дещо сповiльнили поступ коалiцiї, змусивши трохи дати часу вiдiйти за Днiпро i там закрiпиться.
  У боях крiм танка Т-34 взяли участь i катюшi. Але їхнiй ефект був не дуже великий. Бої були дуже стрiмкi у небi. Акулiна Орлова, дiвчина з босими, точеними нiжками дуже завзято i люто боролася з переважаючими силами супротивника.
  Головне це бути в лiтаку в одному лише бiкiнi. Ось це справдi вкрай здорово.
  Перед боєм двоє юнакiв зробили дiвчинi мiцний масаж. I вона помiтно пiдбадьорилася. I її очi знову виблискували сапфiрами. Вона натуральна блондинка та писана красуня. Так б'ється, що не в казцi сказати, нi пером описати.
  Акулiна Орлова - якщо треба те, вiзьме i голою п'ятою фюреру плешивому довбає. I це виявиться надзвичайно здорово та круто. Вона дiвчинка, яка має буквально нерви зi сталi, i дуже мiцнi плитки шоколадного преса. Ось таку дiвку ти спробуй реально вiзьми та здолай.
  А вона бореться з гiтлерiвцями та спiває;
  Ми комсомолки хоробри бiйцi,
  Зiбралися за Вiтчизну хоробро битися.
  Пишаються нами дiвками батьки,
  Оскiльки про успiхи можемо вiдзвiтувати!
  
  Войовниця просто вищий клас,
  Майже голi по морозу мчимо...
  Будь-яка справа сперечатися у нас,
  Пiд небом дуже сонячним, променистим!
  
  Нас дiвчат прекраснiше не знайти,
  Такi ми прекраснi, лихi.
  На вигляд красi не бiльше двадцяти,
  А нiжки по снiгу тiкають босi!
  
  Який прекрасний сонця, жовтий колiр,
  Вiн iз золотом має, знай вiдтiнок...
  Незабаром побачимо комунiзм свiтанок,
  I багато напiвголих, босих дiвчат!
  
  Ми комсомолки любимо воювати,
  I всi здатнi дуже круто зробити.
  Ми посилаємо в битву хоробро рать,
  Бо супостати це дрiбниця!
  
  Додати та додати, не дано,
  У всесвiтньому лютому розкладi...
  Здатнi випити дiвчата вино,
  Пiти на бiй при повному знай парадi!
  
  Зараз ми у свiтi ельфiв - не бiда,
  Ми дуже багато може також зробити...
  Виконатися вселенська мрiя,
  Я виконаю, будь-яку вiрте справу!
  
  Для Батькiвщини зiзнатися нема слiв-
  Притиснути до грудей чудовий прапор перемоги.
  Капiталiзму скинемо ланцюг кайданiв,
  Нехай згинуть у пекло нашi бiди!
  
  На славу знайте росiйського Христа,
  Ми меч та щит, пiднесено пiднiмемо...
  Любов до Вiтчизни яскрава i чиста,
  До шiстнадцяти гербiв прийдуть iншi!
  
  Фашист могутнiй i просто жорстокий,
  I орки теж потужнi нацисти.
  Але завдаю удару по фрицям в лоб,
  Дiвчата знай зовсiм не пацифiсти!
  
  У якiй народилися милiй ми країнi,
  Розквiт з посмiшкою перлами зустрiчаємо.
  А фюрер просто вiдданий Сатанi,
  Його прикiнчимо в променистому травнi!
  
  
  Доб'ємося, вiрю точно я всього,
  Дуже мрiяти, воiстину не смiю.
  Лiкують мiсто, глухомань село,
  Немовля розсмiялося в колисцi!
  
  А хто такий цей хижак завзятий орк,
  Оскал iклiв пристойно дуже затятий...
  I ти йому по зубi злегка клац,
  Полювання залишається лише за малим!
  
  Прошу Христа - Всевишнiй свiт спаси,
  Не дай йому згорiти у чумi пожежi.
  I тих, хто недобре люблячи вибач,
  Пiддавши супостам мiцно спека!
  
  У Берлiнi теж не нудьгуватимемо,
  Дiйдемо, повiр до самого Нью-Йорка.
  Отримаємо твердо вiрю, брати п'ять,
  Нехай голос дiвки лунає дзвiнко!
  Ось такi дiвчата є з слiпучими пасажами та здiбностями до бiйки - крутiше за всiх на свiтi. Хоча i їм також реально по рогах дiстається, i ламає кiстку.
  Але в листопадi лiнiя фронту дещо стабiлiзувалася. Радянськi вiйська вiдiйшли за Днiпро, зберiгши контроль лише за Києвом та його околицями та ще у повному оточеннi, але поки що маючи слабке постачання морем трималася Одеса. Але англiйський, нiмецький та iталiйський флоти надто сильнi i явно було зрозумiло, що це мiсто довго у повнiй блокадi не протримається. На пiвночi нiмцi i коалiцiя зайняли Прибалтики i уткнулися в стару лiнiю оборону, а в центрi абияк радянськi вiйська закрiпилися на Днiпрi i далi до Пскова, який був уже наполовину оточений, але продовжував триматися.
  На пiвднi турецькi вiйська взяли пiсля кiлькох мiсяцiв боїв Батумi завершили оточення Єревану.
  Примор'я захопили японцi. Але Владивосток ще тримався у блокадi. I це було зроблено мiцно. Але загалом уже настали листопадовi морози. Червоною площею пройшов парад. I начебто б Сталiн на ньому був присутнiй.
  Пiсля чого вiдкрило засiдання ДКО. Там почали обговорювати подальшу стратегiю на весну.
  Жуков запропонував:
  - Потрiбно розблокувати Єреван i нанести на ворога в даному напрямку контрудари. У цьому випадку буде шанс врятувати наше Закавказьке угруповання.
  Сталiн похмуро помiтив:
  - Це можливо. Єреван вiддавати в жодному разi не можна. Але питання, навiть якщо ми там i проб'ємо коридор - це нiчого не вирiшить. I головне, це нашi вороги коалiцiя капiталiстичних країн на захiдному фронтi. Тут є про що нам подумати.
  Шапошников зауважив:
  - Ворог має перевагу у пiхотi. I проти нас ще й Британiя з її колонiальними дивiзiями, i вважай уся Європа. Плюс Туреччина, а сходи - Японiя та Таїланд. Ворог може просто взяти нас змором, маючи бiльше людських i матерiальних ресурсiв. Нав'язати нам тривалу вiйну на виснаження, доки скiнчаться росiйськi солдати.
  Маршал Тимошенко прокричав:
  - Та ми їх у лайно зiтремо!
  Сталiн буркнув:
  - Заткнися сорочки. Ти не змiг взяти Варшаву, хоч клявся дiйти за два тижнi до Берлiна. I взагалi ви яструби - говорили, ударь по Нiмеччинi першим. I що вiд цього вийшло? Тепер проти нас рахуй увесь свiт. Вiйну оголосили i Бразилiя та Аргентина, а незабаром може вступити i США. I що нам це треба?
  Маршал Тимошенко буркнув:
  - Треба наступати на ворога. Ми його перемелiмо.
  Молотов зауважив:
  - У США не так просто вламати конгрес вступити у вiйну. Але танки Америка вже постачає, як i лiтаки. А у них авiацiя та особливо бомбардувальники на висотi. Плюс ще такi можливi в автомобiльнiй технiцi. Немає реально, якщо i США вступлять у вiйну, то жодних шансiв не буде.
  Сталiн похмуро сказав:
  - I що ти пропонуєш?
  Мiнiстр закордонних справ тихим голосом промовив:
  - Думаю, найкраще свiт укласти з капстранами. Постаратися зберегти за собою хоча б частину територiї. У цьому наш єдиний шанс i полягає.
  Тимошенко рикнув:
  - Нi ганебному свiту!
  Сталiн похмуро запитав:
  - А що скаже Жуков?
  Георгiй Костянтинович смиренним тоном вiдповiв:
  - Наша справа вiйськова. А вже про свiт говорити дипломатам. Але якщо це взимку не досягнемо перемог на полi бою, то навеснi i наступного лiта буде ще гiрше. Ворог дiйсно має перевагу в економiчному та людському потенцiалi. I нам вiйну на виснаження нiяк не виграти. Тим бiльше, скiльки можуть технiки випускати країни, що проти нас, особливо разом зi США, ми їх перевершити не зможемо.
  Верховний головнокомандувач iз усмiшкою запитав:
  - А як щодо якостi?
  Жуков знизав плечима:
  - Дивлячись у чому товариш Сталiн. Наш Т-34 непоганий, як i КВ-1. Але ворог швидко встановить на Т-4 потужнiшi гармати. А авiацiя у ворога, мабуть, навiть краща за нашу - особливо винищувачi. Та й англiйськi бомбардувальники нашi лiтаки перевершують. А щоб створити щось нове ... Ну, для цього потрiбен час i ворог теж винайде в цьому випадку теж щось крутiше i досконалiше.
  Сталiн кивнув i спитав:
  - А що думає Берiя?
  Нарком внутрiшнiх справ i командувач шарашками вiдповiв:
  - Вченi працюють товариш Сталiн. Я їм дав вказiвку зробити стратегiчний бомбардувальник що мiг би пiкiрувати. Тож працюють. Та й над винищувачами теж. Зокрема, ЯК-9 обiцяється стати непоганою машиною, як ЛАГГ-5. Отже, робота йде без зупинки. I в хiд пускаємо i батiг i пряник!
  Верховний кивнув:
  - Чудово! Працюйте! А поки що я наказую деблокувати Єреван i наступати пiд Псковом. Битимемо ворога на цих напрямках. А заразом вiзьмемо i трохи самураїв шуганемо в Монголiї. Пiзнiше я ще конструкторами поговорю, що там у них нового.
  Жуков зауважив:
  - Поки що Т-34 бiльш-менш хороший, але потрiбен танк потужнiший, але не менш рухливий. Слiд такого досягти!
  Вознесенський рiшуче заявив:
  - Зробимо! Обов'язково зробимо!
  
  САМА КРУТА ГРА В ГIПЕР ВIРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТI
  АННОТАЦIЯ
  Красива дiвчина войовниця i її новий друг Пiноккiо-кiборг борються у вiртуальнiй реальностi. Зрозумiло, у них дуже крутi винищувачi, якi можна проганяти буквально до нескiнченностi i битися немов левицям, а ще боротися з рiзними космiчними i магiчними тваринами.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Веронiка в одному бiкiнi опинилася в прозорiй машинi, що нагадує плескатого ската. А також свiтилася голограма панелей, що керували бойовою i, мабуть, дуже грiзною машиною.
  Поруч iз нею був Пiноккiо-кiборг. Вiн виглядав тепер зовнi, як пiдлiток рокiв чотирнадцяти-п'ятнадцяти в одних плавках, дуже м'язистий, з гарненькою, юною фiзiономiєю, на якiй жодної волосинки та рум'янi щоки.
  Дуже навiть симпатичний хлопчик, зi свiтлим волоссям та акуратною стрижкою пiд напiвбокс. А шкiра гладка, засмагла, м'язи литi. Можна його в рекламi знiмати, особливо для жiнок похилого вiку. Так, програма може будь-який вигляд прийняти. До речi, i Веронiка, якщо її параметри прокачати.
  А зараз вона саме цим i зайнялася. Давай прокачувати параметри винищувача. Зокрема, спочатку прогiн кiлькостi лазерних гармат з їх подвоєнням. Потiм додати дальностi стрiлянини, теж прогiн. Пiдняти iнтенсивнiсть потоку. Ну i рiвень захисту силового поля, щоб противник не одразу мiг тебе пропалити.
  Ось так дiвчисько з цим енергiйно i розiбралося.
  Та й Пiноккiо-кiборг теж зробив прокачування. I, ясна рiч, пiдняв параметри машини. Але не так сильно, щоби перемоги давалися легко.
  Адже надто вже легка перемога у комп'ютернiй грi - не цiкава!
  Хоча тут багато чого вiд характеру бiйцiв залежить. Але в даному випадку, з характером у цiєї пари все гаразд.
  Веронiка послала своєму вiзавi повiтряний поцiлунок i прочирикала:
  - Нас чекає велика перемога,
  Обдури, швидше сусiда!
  Пiсля чого натиснула голою, кругленькою, рожевою п'ятою на кнопку джойстика, i її винищувач рiзко прискорився.
  Зоряна канонада вирувала по наростаючiй. Все бiльше розсипалося, схожих на прозорих пуголовкiв, рятувальних модулiв та рiдкометалевих капсул, якi намагаються прийняти мiнiмальний обсяг. За не писаними правилами їх не можна було спецiально знищувати, але за небезпеки бути захопленим у полон, вбудований магiчний комп'ютер мiг вiддати наказ про самолiквiдацiю. Крiм того, багато модулiв гинули випадково. Кросойдери, розвинувши максимальну швидкiсть, продовжували затискач ворожого флоту, роблячи при цьому ривки в сторони, мiж ними раз у раз вибухали термокварковi бомби, що несли в собi кожна кiлька мiльярдiв зарядiв, здатних знищити мiсто середньої величини. Природно, при прямому влученнi жодне силове поле, жоден надмiцний метал не витримає.
  Веронiка зiткнулася зi своїм першим супротивником. В даному випадку це був одномiсний винищувач, за штурвалом якого сидiла цукерка в яскравiй обгортцi з нiжками. I вона виконувала хитромудрi маневри.
  Дiвчина-програмiст заспiвала:
  -Ах, дiєта, не їж i те, i це,
  I нiжки у дiвчинки ходити не втомлюються.
  Ах, дiєта, як задовбало це,
  Вiд голоду дiвчата червонiють та спiвають!
  Пiсля чого Веронiка взяла i, як всадить зi своїх лазерних гармат по противнику. I винищувач задимився, мабуть, кулiнарному виробу, цукерцi з нiжками зовсiм дискомфортно.
  Системи захисту викидали вiд одного зорельоту десятки хибних цiлей, спецiальнi знаряддя випускали капсули з газом, що викривляє траєкторiю лазерiв, i викликає передчасну детонацiю анiгiляцiйних ракет i послаблює дiю гамма-випромiнювань. Кораблi тролiв також не позiхали, в космосi все бiльше гасало теплових, електронних i навiть гравiоловушок. Дiйсно, гравiтацiйна зброя, що розриває метал, скручує конструкцiї та викликає детонацiю, була найбiльш небезпечною. Гравiоловушка могла послабити дiю, або збити радар наведення ракет, торпед, хв. Декiлька зорельотiв, отримавши гравiтацiйнi ушкодження, вiдхилилися до бiлого карлика, i стали падати на це згасле сонце з колосальною щiльнiстю та гравiтацiєю.
  Кросойдери, знову перебудувавшись, обрушили свiй вогонь на найбiльшi кораблi супротивника - ультралiнкори. Цi мастодонти, в яких могло вмiститися цiле мiсто, мали сильну систему озброєння i, зрозумiло, потужне силове поле. Проти них застосовували тактику концентрованого обстрiлу з гравiо-гармат, їхнє випромiнювання набагато важче вiдбити силовим полем, крiм того, можна було спробувати хоча б частково пошкодити генератори. У цьому випадку, якщо пощастить, могла спрацювати жахлива термокваркова бомба. Кросойдери сильно дерзали, виявляючи смiливiсть. Вакуум, здавалося, дзвенiв вiд перенасиченостi енергiєю, щоб посилити ефективнiсть гравiозброї їм доводилося скорочувати дистанцiю, що загрожує величезним ризиком. Ось один iз них рвонув, спалахнув смолоскипом анiгiляцiї, потiм другий.
  - Може, не варто так ризикувати? - сказав генерал.
  Дiвчина вiдповiла, виблискуючи дiамантовою брошкою в пишному волоссi:
  - Нi, мiй друже, треба знищити, хоча б парочку. Цi варварськi машини здатнi обстрiлювати планети з дуже великої дистанцiї, а отже, коли вони пiдiйдуть до густонаселених свiтiв, особливо до нашої столичної сфери.
  Булькання у вiдповiдь:
  - Я зрозумiв, їх найважче знищити, або тримати на безпечнiй вiдстанi, коли зiйдуться основнi сили.
  Дiвчина зухвало тупнула, лютуючи:
  - Тому, дерзайте! I хай пiдiйдуть ще ближче, ультра-лiнкор спецiально розрахований на те, щоб квасити супротивника без жодного ризику.
  А сама босонога i фiгуриста красуня Веронiка дуже ризикувала. Винищувач, у якому боролася цукерка, взяв та розвалився. I обгорiлий гриль у шоколадi випав.
  Але Веронiку атакували одразу три машини. I в них цукерки не простi, а аси з лiкером. Ось спробуй таких голими руками взяти, а тим паче босими дiвочими ногами.
  Веронiка змушена була маневрувати.
  А її напарник Пiноккiо-кiборг теж боровся з великим ентузiазмом. I це було, треба сказати, вражаюче видовище. Гарненький пiдлiток виявляв просто неймовiрну майстернiсть. Навiть коли проти нього вступив у бiй такий запеклий ас, як пачка цигарок "Кемел".
  Та й iншi воїни дуже класно билися.
  Ударнi платформи, навпаки, дрейфували на максимальнiй вiдстанi вiд супротивника, специфiка їхнього озброєння робила таку тактику оптимальною, вони розстрiлювали крейсера та транспортники з десантом. Через непорозумiння, хтось висунув судна, набитi бойовими роботами, тролями, а також їхнiми союзниками серед пiдкорених рас у бойову лiнiю. Поступаючись у маневреностi та озброєннi звичайним зорельотам, транспортники мали пристойний захист, але все ж шiстдесят п'ять iз них вибухнули, а ще двадцять три отримали серйознi пошкодження. Якщо врахувати, що у кожного на борту бiльше пiвтора мiльйона бойових одиниць, то це велика втрата.
  Веронiка пiд час бою здогадалася, що можна прогнати параметри. Зокрема, пробивну потужнiсть лазерних гармат. Щоб вони за одну хвилину викидали енергiї, як кiлька атомних бомб, скинутих на Хiросiму.
  I ось це взяло та спрацювало. Фiолетовi променi лазерiв довбали в найближчий винищувач i пробили його забiйний захист. I цукерка з лiкером луснула. Iншi двi пробували зайти з боку винищувача дiвчинки. Але красуня зробила прийом рвана дiжка. I як довбає навскiс мiнi-ракетою.
  I ось другий винищувач розiрваний на частини.
  Дiвчина прочирикала:
  - Ось це не позiхай, буде банзай!
  Юнак-воїн зазначив, вискалив зуби i збиваючи черговий, цього разу двомiсний винищувач:
  - У трунi буде армiя оркiв i тих, хто наймає на нас цигарки, цукерки та рiзного роду спиртне!
  Веронiка розсмiялася, збивши черговий винищувач, i проворкувавши:
  - Слава великої Ельфiї та королiвству Оз!
  Втiм, Рофошки швидко врахували помилки, їхнi залпи все частiше й частiше дiставали до платформ, а жеррики проривалися, проскакуючи крiзь сито розривiв, завдаючи хворобливих ударiв, i навiть iдучи на таран. Втiм, коли сам не ризикуєш своїм життям, то легко бути хоробрим. Деякi духи належали небiжчикам, що ще не визначилися, металися мiж свiтами, заодно, не проти збiльшити власне число.
  - Дивись, здається, ультралiнкор розколюється. - закричав генерал
  Справдi, кройсери, гранично зблизившись, змогли пошкодити генератори, а потiм всадили в пролом термокваркову бомбу. Тепер один iз зiркових гiгантiв припинив iснування.
  - Давайте все гуртом на другий, бийте концентровано, не розпилюйтеся. - крикнув у закодований канал Кент.
  Його явно почули, кройсери, ще бiльше зблизившись, ледве не торкаючись силового поля, i не забуваючи при цьому маневрувати та скидати пастки. Один з них вiдразу вибухнув, але iнший ультралiнкор з мiльйонним екiпажем почав розвалюватися.
  - Добре пiшло! - сказав генерал-ельф. - Можна й третiй насандалити.
  Космiчний маршал, злiсний кiт iз хоботом, сам знаходився на одному з ультралiнкорiв. Бачачи, що його улюбленi вихованцi виходять з ладу, вiн завив:
  - Негайно стягнути всi сили до ударного кулака, знищити всiх кросоверiв! I негайно задiяйте парфумiв паралельної пекла!
  Поки вiн репетував, сильнi пошкодження отримав шостий ультра-крейсер. Вiн, правда, зумiв забрати трьох своїх кривдникiв, потiм так рвонув, що кройсери ледве встигли вiдскочити.
  Веронiка вишкiрила зубки, що сяяли, немов алмази, i заспiвала:
  Бачиш у небi затемнення,
  Грiзний хвилює прибiй.
  Це є Ада знамення,
  Зграї космiчної виття!
  I вона, нiтрохи не бентежачись, вступила в бiй з пачкою "Бiломора" на досить потужному космiчному винищувачi.
  Ультра-крейсери стали вiдступати та групуватися. I все-таки фавни i ельфи не думали пiддаватися, вони люто пресингували, кидаючись за ворогом, а їхнi зорельоти вишикувалися двосокими сокирами. Проте, здолати злагоджений лад таких могутнiх зорельотiв непросто, втрати рiзко зросли, а бiй вступили крейсера. Один за одним було збито сiмнадцять кройдерiв, ще четверо прилипли до гравiоловушки, змодельованої хвильовим заклинанням. Щоправда, ще чотири ультра-крейсери зазнали серйозних пошкоджень, i були охопленi пожежею. Тепер уже фавни змушенi були задкувати, а рофошки, нарештi, намацали правильну тактику, намагаючись максимально використовувати свою чисельну перевагу.
  Веронiка провела дуже цiкавий маневр, i спромоглася пiдсiкти винищувач, на якому була пачка "Бiломора", що зробила дуже вправно. I сталося тривiальне горiння. I ось охоплена горiнням пачка з отрутою, вилетiла з розбитої машини.
  Веронiка прочирикала:
  - Хай буде бiй,
  Ельфiя та зi мною!
  Пiноккiо-кiборг прошипiв:
  - Ти, дiвчино просто молодчина! То тримати!
  I теж пiдбив чергову прозору машину з космiчних виробництв, i вона, як спалахне, наче бочка з порохом.
  I пара хором прокричала:
  - Раз, два, три -
  Ти сигарети рви!
  Якоїсь митi всi малi кораблi фавнiв вiдтяглися назад i почали прикривати платформи вiд ударiв жеррiкiв.
  - Нашi вiйська втратили iнiцiативу. - констатував Кент.
  - Тодi треба сурмити вiдхiд! - запропонував Хет. - Я звернуся на пряму до зоряного маршала.
  - Оголошую передислокацiю! - гаркнув маршал. Його рогате обличчя виражало сумiш задоволення та жалю. Результат бою можна iнтерпретувати по-рiзному.
  Делiкатно названий передислокацiєю маневр, давно вiдрепетирований, неодноразово застосовувався у бойових зiткненнях i вiртуальних навчаннях. Звiсно, вiн пройшов органiзовано та швидко. Вихiд в одномiрний простiр проходив з попереднього розгону, спочатку великi судна, а потiм i по дрiбницi. Тi, хто прикривав вiдхiд, дуже ризикували, але рофошки, мабуть, пiдозрюючи хитру пастку, не стали активно насiдати, обмежуючись обстрiлом з дальньої дистанцiї. Нарештi фавни увiйшли у мульти-простiр, ставши недосяжними.
  А Веронiка продовжувала вперто боротися. Вона робила хитрi маневри. У цьому випадку їй протистояв коньяк "Наполеон", а це ас дуже серйозний. I проти нього так просто не провести маневру.
  Надзвичайно небезпечний супротивник.
  Пiноккiо-кiборг вискалив зубки, своєї хлоп'ячої фiзiономiї, i заспiвав:
  -Ми дiвчинку повиннi, знай, боятися,
  Подвигам красунь немає числа.
  Тому що можуть дiвки битися,
  Мiцне кермо, i потужного весла!
  Веронiка вiдповiдно кивнула, виконуючи пiдсiкаючий маневр:
  - Так! Я це можу! I впораюся навiть iз коньяком "Наполеон".
  I дiвчисько знову виконало маневр у виглядi знаку питання, i у неї дуже здорово вийшло.
  I винищувач, що тiльки-но спалахнув, несподiвано роздвоився, i тепер пляшка коньяку "Наполеон" вела поєдинок на iншiй машинi.
  - Скiльки нам це коштувало? - похмуро запитав генерал Кент у свого напарника Хетта, коли флот успiшно пройшов чорну дiрку, сковзавши вздовж орбiти гiгантського газового згустку, настiльки щiльного, що вiн сам по собi створював гравiтацiйне поле.
  Дiвчина-красуня вiдповiла карбованим тоном:
  - Пристойно! Дрiбних суден втрачено понад п'ятнадцять тисяч, винищувачiв i за сто тисяч. Ударних платформ збито п'ятсот, ще вiсiмдесят три вимагають капiтального ремонту. Грейферов втрачено двiстi дев'яносто шiсть, i ще вiсiмнадцять вимагають ремонту. Крейсерiв триста сiмдесят два, ракетоносцiв дев'ятсот тридцять один, шiстдесят сильно пошкодженi, це, крiм станцiй стеження i роботiв-розвiдникiв i дрiбних руйнувань.
  - А кривушки пустили рофошкам?
  Дiвча засмiялася, вискакувавши перлиннi зубки:
  - Важко точно пiдрахувати, але приблизно в три з лишком рази бiльше, нiж нашi, якщо брати великi зорельоти, крiм того, збито майже вiсiмдесят транспортiв i дев'ять суперкораблiв ультралiнкорiв, а п'ять, схоже, так пошкодженi, що їх, у кращому разi, доведеться вiдправити в тил.
  - Що ж, за це нас точно не розжалують, а щодо нагороди не впевнений. В принципi нам пощастило, що ворог виявився не готовий. У наступному бою вiн буде куди обережнiшим.
  Дiвчина пискнула:
  - Висновок?
  - Шанси приблизно рiвнi, а детальнiший розклад нам видасть комп'ютер.
  Майнули голi, засмаглi, з дуже витонченими лiнiями, спокусливим вигином п'яти ноги воїнки-ельфiйки.
  Воїтелька холодно промовила:
  - Так завантаж сумарну iнформацiю.
  За хвилину комп'ютер доповiв:
  - Шанси сторiн при оптимальнiй поведiнцi з обох сторiн такi: перемога рофошок вiсiмдесят чотири вiдсотки, перемога ельфiв одинадцять вiдсоток, нiчия п'ять вiдсоткiв.
  - Замало! - Обличчя генерала вiдразу змарнiло.
  - Оптимальна поведiнка малоймовiрна, видай прогноз з урахуванням того, якими показав свої здiбностi керувати ворог та якi ми.
  Комп'ютер рахував на пiвхвилини бiльше i видав:
  Шанси рофошок на перемогу шiстдесят чотири вiдсотки, шанси ельфiв двадцять п'ять вiдсоткiв i одинадцять вiдсоткiв нiчия.
  - Так, значить, ми програємо, хоча не так сильно. Один шанс iз чотирьох. Це вже краще. - сказав Маршал Гугнiш.
  Веронiка ж вела бiй iз коньяком "Наполеон". I недарма ж, пляшка зi щупальцями носила таку грiзну назву i мала яскраву етикетку. Вона, справдi, билася на висотi.
  I дiвчина-програмiст нiяк не могла її зловити у пастку, чи знову збити.
  Мало того, i її зачепило променями.
  Веронiка вiдчула, як її м'язисте тiло покривається згодом. I у дiвчинки-програмiста припiкає босi, точенi ноги. Але войовниця вiдважно заспiвала:
  Ми переможемо противника, повiр,
  Пляшок злiсних, вiрю, розтерзаємо...
  Плешивий фюрер, м'ясоїдний звiр,
  Але ми йому хребет, повiр, зламаємо!
  Пiсля цього, дiвчина рiзко натиснула на кнопки джойстика босими пальчиками ноги. I рiзко смикнувся винищувач, i всi гармати випустили бойовi розряди.
  I потрапили до машини, де була, здавалося, невразлива пляшка. I її пересмикнуло та розплавило.
  I ось коньяк лопнув, i розсипалися на всi боки шоколадки та цукерки. I вiд них сипалася i ванiль, i родзинки, i багато чого ще апетитного.
  Веронiка прочирикала:
  Ах, яка благодать,
  Всi цукерки пожирати.
  Шоколад, жартома жувати,
  Iз задоволенням жувати!
  Пiсля чого Веронiка взяла i знову пiдморгнула своїми смарагдовими i водночас сапфiровими очима, якi пульсували, немов зiрочки.
  Юнак-програма вигукнула:
  - Гiперквазарно! Ти ультрапульсар!
  Веронiка поправила:
  - Краще сказати: ультрапульсарно, ти Гiперквазаре!
  Пiноккiо-кiборг прочитав у вiдповiдь:
  - Моя уява вразила,
  Блискнув хвостом комети твiй образ.
  Мене ти немов блискавкою пронизала -
  Своєю зоряною, неба красою!
  Дiвчина-програмiст пiдтвердила:
  - Ти немов Пушкiн! Супер!
  Пiноккiо-кiборг заперечив:
  - Нi! Я не Пушкiн, а в тисячу разiв крутiше!
  Веронiка прочирикала, скелячи зуби:
  - Та вже куди Олександру Сергiйовичу до тебе! Ти ж могутнiй електронiки син iз гiперплазмою в процесорах!
  I бойова пара знову з великою люттю рвонулася в бiй. Готова показати свiй найвищий рiвень забiйної сили та героїзму.
  Зображення почало тьмянiти, а потiм i зовсiм пропало. Дiвчинка-командир вiдсунулася вiд велетенського блюдця, точнiше, голограми гравiовiзору, що творив незбагненне диво. Ельфiйка, що стояла
  на вiдстанi, також вiдсахнулася, її обличчя стало сумним, в очах стояли сльози.
  - Який жах! - Вимовила дiвчинка-командир.
  Ельфiйка заявила:
  - Нiчого подiбного не можна й уявити. А раптом там, серед ельфiв, бореться мiй батько, i можливо поранений, чи загинув.
  - Цього не можна виключати! - Тут ще один ельф зiтхнув. - Моя батькiвщина на межi поразки. Гiперплазмова сокира зависла над моєю цивiлiзацiєю.
  Хлопчик-програма пожвавився:
  - Гiперплазмовий, кажеш, а що таке гiперплазма? Я це чув багато разiв, але не зрозумiв.
  Старший i найдосвiдченiший робот вирiшив набратися терпiння, Вiн i сам не фiзик за освiтою, а спробуй, поясни подiбне, як вiн вважав дикуновi, хай i всемогутньому.
  Тому, вiн вирiшив трохи ухилитись убiк, почати, як би здалеку:
  - У давнi часи, коли люди не тiльки були прив'язанi до однiєї планети, але роздiленi на безлiч держав, з'явився такий рцар, або за земним царем Трiхх. Вiн вирiшив, що з хаосом i мракобiсся пора кiнчати. На той час у нас вже будувалися великi заводи, з'явилися рушницi та гармати. Вiйни ставали все жорстокiшими i руйнiвними, а чаклунство вiдмирало. Мало того, у кiлькох релiгiях чарiвництво було оголошено смертельним грiхом. Скiльки пройшло процесiв над тими, кого пiдозрювали у чаклунствi, не порахувати. Рцар, з цього приводу, спочатку був налаштований так само: чарiвникам мiсце на багаттi, або на колу. Але трапилося, що коли вiн влаштував змагання найкращих бiйцiв свого рода-ратного шоу в масках, переможцем став на вигляд тендiтний воїн. При покладаннi на його голову корони, приїжджий Палладiн зняв маску, i перед публiкою вiдкрився образ дiвчини, не схожої на жодну жрицю людей.
  Всi були враженi, це була самка-ельф, легендарна раса, оспiвана у баладах та легендах. Вона простягла руку Трiхху, i її чарiвна посмiшка була вiдбита найкращими художниками.
  Рцар закохався в неї, в жiнку чужої раси, на прiзвисько Рерра. Його пристрасть була палкою, хоча не всiм зрозумiлою, надто ми фавни та ельфи вiдрiзняємося. Рiзнi типи, iншi види. Ну, як пояснити, що вовку полюбити корову. Але дiвчина, як не дивно, вiдповiла йому взаємнiстю, i незабаром вони одружилися, незважаючи на те, що сусiднi рицарi були проти. Почалася вiйна, але тут дiвчина-ельф виявила себе тонким дипломатом. Вона змогла хитрiстю стравити мiж собою супротивникiв Трiхха. Тi швидко, згадавши дрiб'язковi образи, вступили мiж собою у страшну боротьбу. Ну, а тим часом, армiя Трихха била їх частинами. Рерра виявилася чаклункою, як, втiм, багато ельфiв обдарована до чаклунства, причому, до практичного. Як ми дiзналися пiзнiше, ця дiвчина, через свою неймовiрну думку, виявилася не зрозумiла своїми побратимами, опинившись iзгоєм. Але це в них iзгой, у нас вона стала справжнiм правителем. Не зважаючи на забобони, Рерра ввела нову релiгiю, що узаконила заняття чарами. Тепер iз пелюшок вiдшукували здатних до магiї немовлят, а потiм навчали їх у спецiальних школах. Тодi саме з'явилися науковi академiї. Велика чарiвниця Рерра намагалася поєднати магiчне та наукове. Незабаром у iмперiї з'явилася нова, до цього небачена зброя, i вона пiдкорила планету. Трихх постарiв i помер: ельфи, тодi жили довше за фавнiв. А ельфiй було в сiм разiв бiльше, нiж ельфiв. Рерра стала повновладною iмператрицею. Їй хотiлося виходу до космосу. Першим етапом став полiт до сфери. Тiєї самої, заради якої i йде зараз битва. Тодi було вiдкрито процес атомного вибуху. Надважкi елементи при накопиченнi критичної маси розривалися на частини. За допомогою магiї вдалося посилити цей процес. Потiм Рерра, за допомогою вчених здогадалася, що можна отримати енергiю вiд процесу злиття ядер водню, такi процеси вiдбуваються на зiрках. Але реально створити водневу бомбу вдалося за допомогою заклинань. З цього моменту i почалося пiдкорення сфери.
  Веронiка теж це бачила, i вона крута воителька, теж дещо згадала зi свого iснування в ролi Всемогутнього Божества-самки, в одному з колишнiх життiв безсмертної душi, сказала:
  - Ти б мiг докладнiше розповiсти спосiб отримання водневої бомби, адже вона напевно потужнiша, нiж вибух пороху.
  Хлопчик-робот засмiявся, iншi дiти-програми схвально закивали:
  - Звичайно, потужнiше! Невелика, як наш терем, бомба здатна рвонутий, як бочка з порохом дiаметром з кiлометр.
  - Ого! - свиснула гарна дiвчина Веронiка. - Колосально.
  Бiльш затятий робот продовжував iз захопленням розповiдати:
  - Але для перемiщень у космосi зi швидкiстю вищою за свiтлову, навiть такої енергiї недостатньо. Рерра зовнi залишалася юною, але смерть пiдходила до неї. Тим не менш, пiд кiнець життя вона разом iз учнями спiткала анiгiляцiйну енергiю. Це коли матерiя вiдрiзняється зарядом плюс-мiнус, мiнус-плюс. Звичайно, навiть електроннi хмари розкрученi в рiзнi боки, i при їх зiткненнi вiдбувається вивiльнення невiдомих сил.
  Веронiцi це стало цiкаво:
  - Розкажи докладнiше, про електроннi хмари.
  Хлопчик-кiборг, який сам iз космiчної епохи, продовжив:
  - Усi атоми складаються з ядра та електронних хмар, що виникають вiд обертання електронiв та позитронiв. Свого роду це, як планети навколо сонця, тiльки швидкiсть обертання не порiвняно вища. Трильйони обертiв навколо ядра за секунду.
  А при анiгiляцiї електрони стикаються, самi ядра, що складаються з протонiв i нейтронiв, входять з величезною силою в дотик. I вiдбувається жахливий вибух, зi звiльнення шаленої енергiї в тисячу з лишком разiв бiльшою, нiж пiд час вибуху водневої бомби.
  Веронiка свиснула:
  - Взагалi дурдом!
  Пiноккiо-кiборг згiдно кивнув:
  - Диявол класний - бiси надихнуть!
  Програма-командир продовжила за нього:
  - А щоб змiнити полярнiсть набоїв, потрiбна магiя. Так зване, створене Реррою хвильове заклинання. Коли це не просто струс повiтря у певному порядку, а певна послiдовнiсть у русi хвиль. Вона впливає на набiр полiв у просторi, а тi, своєю чергою, на матерiальний свiт. Свого роду ефект резонансу. Хвиля збуджує малi струни, вiд тих вiддається до великих, в результатi, така гучна музика, що стрясаються скелi.
  - А хвилi, це типу брижi, але не в повiтрi, а в просторових полях! - уточнила Веронiка.
  Програма-командир кивнула
  - Так, ти правильно зрозумiла мене!
  Хлопчик-кiборг пiдтвердив, його очi сяяли, отримуючи небачене ранiше знання:
  - Це магiя вищого рiвня. Тепер розкажи докладнiше про гiперплазму.
  Програма-командир продовжила:
  - Її ще звуть магiк-гiперплазмою. Звичайно, анiгiляцiйна енергiя i стала прологом до вiдкриття термокваркової. I тут вимагалося сильнiше диво. Ельфи в старостi не хворiють, вони здоровi та енергiйнi, водночас вiдчувають наближення смертi. Так от, Рерра бачачи, що не дуже довго їй залишилася, запросила собi наступницю Зенну, найсильнiшого мага з раси ельфом. У цей час фавни вже розселилися по сферi i проникали в iншi свiти, стали багатою iмперiєю. Тож бути їхнiм володарем почесно навiть для гордих ельфiв. I разом з нею вони обмiрковували наступний крок щодо пiдкорення свiтобудови.
  У цей момент блюдечко гравiовiзору, що стоїть на краю зали
  знову засвiтилося, почулися характернi звуки.
  - Знову кличе на зв'язок. Розповiм вам цю iсторiю пiзнiше! - сказала програма-командир.
  Веронiка фiлософськи додала:
  .- Крiм того, менi б не хотiлося, щоб ви скористалися новими знаннями на шкоду iншим iстотам.
  Дiти-програми та кiборг розсмiялися.
  Пiноккiо-кiборг хихикнув:
  - А як, вам людям, у фактичнiй античностi за рiвнем розвитку на тлi нас цим скористатися. Адже ти не отримала точної iнформацiї. I програма-командир не повiдомляє вам достатнiх подробиць, що можна було б зробити водневу бомбу, а тим бiльше анiгiляцiйну.
  Дiвчина-програма з виглядом знавця вiдзначила:
  - Анiгiляцiйну простiше, незважаючи на її величезну мiць. Крiм того, реакцiя вiдрiзняється за силою, залежно, яка речовина використовується при анiгiляцiї. Найбiльший ефект дає залiзо та близькi до нього елементи.
  Веронiка вдавано здивувалася:
  - А чому!?
  Програма-командир терпляче пояснила:
  - Оптимальне поєднання валентностi, баланс у ядрах протонiв та нейтронiв. Це дозволяє виконувати, використовувати максимальну кiлькiсть частинок. Адже й потужнiсть пороху залежить вiд балансу елементiв.
  Пiноккiо-кiборг пiдскочив i вигукнув:
  - Ще як! Але подивимося, що буде далi у цiй цiкавiй епопеї.
  Болтологiя скiнчилася. I треба взяти i, недовго думаючи, повернутись у бiй.
  Веронiка охоче погодилася:
  - Битися в грi, куди краще, нiж слухати квазiнауковi лекцiї про гiперплазму та термокварки!
  I ось бойова пара знову в грi, яка так нагадує реальну космiчну битву, i це так здорово.
  Веронiка здiйснила обхiдний маневр скрипучий пiтон i обрушилася на двомiсну машину, де сидiли два шоколаднi пряники. I цей досить потужний винищувач узяв i спалахнув.
  I пiдсмажилися також пряники, якi капiтально облiзли.
  Веронiка взяла та заспiвала:
  - Ось такi тут ласощi,
  Ми бiйцi не черепашки!
  Пiноккiо-кiборг теж пiдпалив чергову машину вогнем вiртуальної магоплазми i прошипiв:
  Буде порядок у цифрах,
  Буде i менi шана...
  Кiборгу вистачить рими,
  Кiборгу вистачить рими,
  Роботам потрiбний рахунок!
  Тим часом блюдечко гравiовiзору в колосальних голограмах.
  розширилося. Почали проступати блискучi гiрлянди зiрок i юркi, обтiчнi контури зорельотiв. Однi з них були схожi на рибок, iншi, як грубо обтесане камiння, третi нагадували корчi.
  Флот хижих рофошок, схоже, отримав на ходу поповнення. Вiн пригальмував, вийшовши до пояса шалених пульсарiв, коли величезнi, часом досягають розмiрiв планети, згустки плазми стрiмко рухаються по звивистих траєкторiях, а мiж ними несамовито метаються частинки матерiї. Цей район носив назву - лоно космiчної геєни. Армада кораблiв дiтей пiтьми почала перебудовуватися, виконуючи складне маневрування. Метою хитрощiв була пiдготовка до можливого зiткнення iз зорелiтами супротивника.
  Вiкторiя агресивно боролася та виконувала маневри у стилi бейсбольної дошки. I так пiдскакувала та переверталася, просто жах. Та й баба-агресор. Ну, викрутаси. I проти неї вискочила на винищувачi пачка "Мальборо", буває ж така дика фантазiя комп'ютерних iгор.
  Ось це химерна композицiя. I дiвчина, як вiзьме та пупком на кнопку натисне.
  I викид енергiї, горить яскравим полум'ям машина з цигарками. I чадить отруйним димом.
  Пiноккiо-кiборг узяв i вистрибнув iз полюса меридiана. Як вискочить, зробивши сальто. I пiд його удар потрапив двомiсний винищувач, накритий прямо з пiкiрування iз двома пляшками Баварського пива. Ось це було так круто.
  Коли вони вибухнули, то полилася рожева пiна, наче з вогнегасника.
  Тролi помiтно порозумнiшали, їхнi плазмовi комп'ютери досить чiтко розрахували, що цей район може стати мiсцем для засiдки, з боку бiльш хитрого та витонченого, нiж вважалося ранiше, супротивника. Тепер армiя готувалася до будь-якої несподiванки. Космiчний маршал пiсклявим голосом вiддавав вiдповiднi розпорядження. Рофошки на навчаннях i ранiше робили подiбнi маневри, їхнiй особовий склад посилено тренувався, отримуючи та закрiплюючи навички.
  Щоб заповнити понесенi втрати, було розконсервовано сховища обладнання, спецiальнi сплави металiв та запаси енергiї. Ремонтнi бази об'єднувалися в заводи, якi у польотi налагоджували зорельоти, i навiть створювали новi. Було видно, як вони кружляють навколо пошкоджених, масивних фiгур авiаносцiв та ультралiнкорiв. Виблискувало зварювання, лилися променi плазми, вивергалися гравiо-потоки, що надавали розпорошеному на iони металу будь-яку форму. Частина подiбних конгломератiв була знищена пiд час атаки фавнiв, але залишилося чимало. У тому числi, схожi на сторукi кальмари роботи, а також спецiальнi маги, що вимовляли структурнi заклинання вiдновлення. Зокрема, вони працювали великими групами, облiпивши зорелiт, щось бурмотали через пiдсилювачi чаклунства, схожi на рупори.
  Веронiка, зробивши каскадний перевертень, i пiдбивши, у впевненому пiкiруваннi ще один винищувач противника, видала:
  - Не поставимо короля в пат! Буде шалений розклад!
  Пiноккiо-кiборг пiдсiк iнший космiчний лiтак i пискнув:
  - На нашому боцi точнiсть i справдi!
  Веронiка, смикаючи своїми голими, засмаглими, спокусливими, мускулистими ногами, видала:
  -Точнiсть - ввiчливiсть королiв!
  I трохи пограла своїми рельєфними м'язами преса.
  Крiм того, мiсцевi чарiвники намагалися начарувати щось серйознiше, передбачене в арсеналi магiчних бiйцiв.
  Ось чаклуни почали кидати якiсь зернятка. Ось з'явилася маленька цятка, вона поступово розросталася. Чарiвники оточили його зграєю. Що вигукували в рупори.
  - Дивно! - сказала Веронiка. - нагадує ритуал канiбалiв.
  Ось з'явився бутон, спочатку розмiрами з пивну дiжку, потiм вiн ставав дедалi бiльше, спочатку розмiрами в сарай, потiм середньовiчний замок, а потiм в ультралiнкор. Бутон почав розпускатися, перетворившись на щось середнє мiж гвоздикою та тюльпаном. Пелюстки заворушилися, рвонули в рiзнi боки, перетворившись на крилатих собак, що вивергають плазму. Вони випускали гравiохвилi, що кидають зорельоти рофошок у рiзнi боки.
  Струс, щоправда, був не дуже сильним. Веронiка, смикаючи своїми нiжками чудової краси i граючи м'язами преса, збиваючи при цьому, черговий винищувач, здивувалася:
  - Це що, гiгантськi фантоми?
  - Начебто тiльки бiльш матерiальнi, нiж здається на перший погляд. - сказав Пiноккiо-кiборг, ведучи по ворога, в даному випадку пляшцi вина "Агдам" у винищувачi, вогонь i, при цьому, вiдкушуючи вiд шоколадної цукерки. Тобто магiя i тут змiшана з фiзичними проявами, але останнi представленi меншою мiрою.
  Веронiка жорстко помiтила, подряпнувши золотою в камiнчиках вилкою по клавiатурi, i одночасно, натискаючи босими пальчиками ноги на кнопки джойстика:
  - Зрозумiло, бiльше чаклунства - менше науки!
  Пiсля цього, дiвчина як викрутить прийом - шаблезубий пiтон, i викрутить чортика з табакерки.
  I прореве на все горло:
  - Замоч, замоч, орка зла - дегенерату,
  Замочи, замочи, троля ти аристократа!
  Самородок мiй кумир, я люблю тебе вампiр!
  Ну, гоблiни в пеклi, смажать жирних на суку!
  I розлетiвся цього разу винищувач на трьох пiлотiв, у даному випадку одного пончика та двох ватрушок iз нiжками.
  Пiд впливом команд лiтаючих чарiвникiв, собаки, на вигляд, з породи лягавих, вишикувалися, видно слухнянi тварюки.
  Гiпермаршал тролiв пробурчав:
  - Рофошка розумнiша за собак i змусить їх пiдкоритися. Не зовсiм задарма у фавнiв собача натура.
  Миловидна самка-генерал з хоботком покрутилася бiля голограми, i сказала з придихом:
  - А як же йти у похiд без дракона? Так ми виявимося, як мамонтовий тигр без iклiв.
  - Ще начарують! Я вже наказав! - Космiчний гiпермаршал махнув рукою. Випромiнювач злетiв у повiтря i пропищав:
  - Що вам, королю треба?
  - Я гiпермаршал! Жратви повний короб!
  Поруч iз рофошкою сановником виникло нагромадження їжi. Серед них видiлявся торт, вилiплений у формi лiнкора фавнiв. Втiм, попри пропорцiї на ньому танцювали рогатi космонавти.
  - Ось це мiй коханий! - Гiпермаршал почав пожирати фiгурки з крему та пахощiв.
  Самка-генерал сказала:
  - У своїй бурхливiй молодостi, я мiстила кубло з дiвчатами легкої поведiнки. Вони обслуговували мiсцеву мафiю. Так була одна стерва, вона постiйно обкрадала клiєнтiв. Зрештою, натрапила на надто зоряного, i її з'їли.
  Гiпермаршал заявив:
  - У деяких закладах можна за плату, навiть взяти участь у процесi приготування, або свого спiввiтчизника, що коштує дорожче, або iншого виду, це дешевше.
  А вiдповiдь дiвчисько-сановник прочирикала:
  - Зараз у модi iншi тортури, зокрема, iз застосуванням мiкро-комп'ютерiв.
  I рев тварини в пишних погонах у вiдповiдь:
  - Ось саме таку, нам i треба застосувати. У космiчних битвах важче захопити полоненого, але кiлька типiв з тих, що рятувалися на модулях та капсулах, вiдключили програму самолiквiдацiї. Тож ми встигли їх виловити.
  До кабiнету влетiло силове поле. Воно тримало чарiвного ельфа. Цi iстоти i жили довше i чiплялися за життя сильнiше.
  Гiпермаршал потер жирнi руки, випромiнювач випустив хвилю, що поглинає частинку.
  - Ну, тепер у нас є ельф. Ми можемо його розколоти великим.
  Голий полковник нагадував атлетично складену людину, тiльки з надто тонкою талiєю i вузькими стегнами. Безперечного кавалера, гарного, але в його надто пишнiй зачiсцi було щось бабине, золотисте волосся i гладке без жодної волосинки обличчя дiвчини. Так що з людського погляду ельф був спiрною привабливiстю. Дiвчинi-програмiсту Веронiцi, втiм, вiн сподобався. Войовниця, пiдбивши та залишивши димовий хвiст вiд винищувача з фрикаделькою, з придихом запитала, барабанячи босими пальчиками нiг по клавiатурi:
  - Невже цього милого юнака палити?
  Дiвчинка-командир розсмiялася:
  - Вiн не юнак по роках (просто ельфи все на вигляд, як пiдлiтки), та й вогонь це занадто примiтивно. Знайдуть катування краще i ефективнiше.
  - Цей досвiд може стати у нагодi! - сказав Пiноккiо-кiборг. - Мистецтво в умiннi вести допит, потрiбне для тирана.
  У вiдповiдь, Веронiка з посмiшкою видала, перед цим, вiдправивши черговий винищувач iз шоколадним батончиком, у хмару анiгiляцiї:
  - Намагатись гидко, допитати необхiдно!
  Полковник намагався зберегти видимiсть холоднокровностi, але при цьому трохи здригався. У головi, напевно, роїлися думки, як нiчого не видати, але при цьому зберегти дороге життя.
  Гiпермаршал поставив йому запитання:
  - Якi плани вашого командування?
  Ельф-полонений вiдповiв:
  - Я простий полковник i знаю не бiльше, нiж менi належить знати. В останнiй момент нам передають команди, i мiй зорелiт рухається згiдно з отриманим наказом.
  Гiпермаршал задер голову:
  - Та ти, виходить, ще й розумний. Знаєш, як вивернутись. Але тобi це не допоможе. Говори, як вашi зорельоти так моментально з'являються i зникають.
  Ельф напружився i заговорив слабким голосом:
  - Технiчних подробиць не знаю, бо не фiзик за освiтою. Взагалi менi це не потрiбно. Я гвинтик вiйськової машини, просто вiддаю команду i отримую наказ, i зорелiт моментально стрибок, i в iншiй точцi простору.
  Тут уже пискнула дiвчина iз султанкою на головi:
  - А iнерцiя?
  Полковник тремтячим голосом вiдповiв:
  - Навiть на ваших кораблях вона гаситься антигравом.
  Дiвча засмiялася i, явно зрадiвши, промовила:
  - Все ясно, тим краще, приступимо до тортур. Викликати ультраката.
  У зал влетiв великий робот iз безлiччю щупалець, за ним слiдував огидний i дуже товстий носатий троль. Було видно, як вiн лiниво переступає короткими ногами.
  - Я до ваших послуг, космо-гiганте!
  - Бачиш цього "ельфенка," випробувай на ньому нанотехнологiї.
  Схожий бiльше на кабана, нiж на хижака, носатий виродок облизнув товстi, зеленi губи i прошипiв:
  - Iз задоволенням.
  Троль дiстав пульт i почав робити знаки роботу. Той засувався, щупальця встали проти чола, шиї, кiсточок та зап'ясткiв ельфа.
  - Не забудь також його волосся! Вони такi пишнi, i надiшлють немислимий сигнал болю.
  - I це буде! - похмуро посмiхнувся троль.
  Вiд щупалець робота вилетiли рожевi променi, вони увiйшли до рiзних частин тiла ельфа. Той висiв, зiщулившись, силове поле не давало йому поворухнутися, зрушити навiть на дюйм. Тим не менш, хоча променi i ввiйшли в нього, болю красень не вiдчував.
  Вiкторiя продовжувала битися. Ось ще один супротивник. В даному випадку, це був двомiсний винищувач з цукеркою чупа-чупс i льодяником на палички. I цi ласощi теж розсипалися на дрiбнi шматочки.
  Однак iншою частиною свого прокаченого електронiкою мозку дiвчина-програмiст стежила за iншими дiлянками гри.
  - А в чому суть тортури? - Запитала, виконавши черговий маневр, Веронiка. - Вiн палить його наче лазерами.
  Програма-командир заперечливо хитнула головою:
  - Нi! До тiла увiйшли мiкророботи. Вони зараз приєднуються до рiзних органiв на тiлi, насамперед тим, що мають багато нервових закiнчень, i почнуть посилати болючi iмпульси. А частина крихiтних чiпiв впливатиме безпосередньо на мозок, посилюючи кошмари. Тобто це буде квiнтесенцiя кошмару.
  Далека дочка Богiв, здiйснюючи хитромудрi маневри, збиваючи чергову машину, i цього разу з парою оркiв, щось частково згадала. Її майже знання нескiнченнi, але обмеженi нехай i прокаченими нанотехнологiями, але все-таки людським тiлом. I войовниця-програмiст пробурмотiла:
  - Крихiтнi комп'ютери!
  Дiвчинка-командир пiдтвердила:
  - Уяви, що всерединi твоє тiло повзають мурахи, здатнi видiляти больову кислоту. Тiльки в даному випадку це буде страшнiше.
  Троль увiмкнув голограму, перед ним виникла тривимiрна проекцiя тiла мускулистого, з гладкою, безволосою, засмаглою, хлоп'ячою шкiрою ельфа.
  - Ось так, мiй маленький! - перебiльшено солодко промовив троль. Регулюватимемо твiй бiль. Почнемо з тисячної частки вiдсотка. - Крючкуватий палець пройшовся по сканеру.
  Дiвчина з султанкою пискнула:
  - Такого милого помучити приємно!
  Ельф скривився, його стало смикати. Вiн навiть почав трохи звиватися.
  - Це ще не боляче, а от зараз буде боляче, посилимо навантаження на нирки, їх у тебе три. - знущально промовив троль.
  Пiсля цього обличчя полковника-ельфа перекосило, вiн голосно застогнав.
  - Ой! А я ще тiльки почав. Як щодо того, щоб промацати печiнку.
  Фарба на голограмi стала темнiшою, ельф засмикався, намагаючись схопитися руками за живiт. Невидимi пута тримали його мiцно.
  Троль задоволено хмикнув:
  - А тепер шлунок, їх теж два, тож i бiль буде подвiйний.
  На ельфа було шкода дивитися, вiн стогнав все голоснiше i голоснiше.
  - А тепер серце, їх теж два, запасливi народи цi ельфи.
  Веронiка пiд час бою це могла бачити. Вона якраз збила винищувач iз черговою порцiєю отрути у виглядi сигарет "Ява", i змусила їх горiти, наче смолоскип. Але вигляд тортури гарного юнака їй був неприємний.
  Веронiка вiдвернулася:
  - Не бажаю на це дивитися.
  - Я теж думаю, в тортурах немає нiчого цiкавого. - погодився Пiноккiо-кiборг.
  - А тепер пiдсмажимо мозок... - почав троль, i його зображення перервалося, майже вiдразу ж виник космос. У ньому було видно, як чаклуни, що лiтають у скафандрах, здiйснюють ритуал над ящiркою.
  I ось плазуне, стрiмко збiльшується в розмiрах i у нього з'являються крила. I голова спочатку одна починає роздвоюватися. Спочатку двi голiвки, потiм виростає третя. Здається, що це надувна iграшка, яка так стрiмко набирає розмiри. При цьому всiх лякає.
  - Це дракон! - Вимовила, продовжуючи спалювати, цього разу машину з пляшкою лiкеру, у захопленнi босонога красуня Веронiка - I такий величезний, як ультралiнкор. I де таке можна побачити.
  Пiноккiо-кiборг продовжуючи довбати ворогiв, зокрема, збивши цiлий катер iз командою iз шоколадних цукерок iз родзинками, рикнув i вiдповiв:
  - Хвильовi заклинання, сила гiперплазми та магiї породжує подiбних чудовиськ. Зрозумiти це можна! Збагнути не можна!
  Дiвчина-програмiст Веронiка потерла вiскi i iз захопленням, причому невдаваним, вимовила:
  - Я стiльки в останнi години побачила чудового, що голова йде кругом.
  Як дзига крутиться, от i "дракоша" кiльця пускає.
  Справдi, з пащi дракона вилетiв вогняний переливистий мiхур. Вiн повертався. Колосальних розмiрiв чудовисько закрило пащу, кулька влетiла назад.
  Веронiка збила машину з двома пляшками Коли, та теж рвонула, розбризкуючи смарагдовi iскри, i свиснула. Чаклуни шепотiлися. Дракон продовжував перебирати лапами.
  Слiдом за ним з'явилася волохата вiдьма, явно не з раси рофошок. Вона несла з собою величезний кiвш. Вона запускала чотири руки, якi безцеремонно кидали у вакуум точенi фiгурки. Вони перемiщалися i через короткий промiжок часу стали виростати вiйська.
  Вони виглядали вкрай незвичайно на тлi ультрасучасних зорельотiв. Уявiть собi типове середньовiччя, глашатаї з рогами, вони сурмили в них. Сталевi шеренги вирiвнювалися. Почали з'являтися i динозаври. Не такi, як на землi, все ж таки вiдмiннiсть у фаунi на рiзних планетах суттєва, але вiд цього не менш жахливi. Були також i облоговi вежi, могутнi балiсти, химернi катапульти.
  Веронiка, дивлячись на це чудове видовище, вигукнула:
  - Вау, i як таке може бути!
  Пiноккiо-кiборг вiдповiв:
  - Довго розповiдати! Точнiше, у Гiпернетi можливо абсолютно все. Як i у комп'ютернiй грi!
  Дiвчина-програмiст кивнула, збивши чергову машину, i видала:
  - Нехай не за правилами гра,
  Ми побажаємо вам нi пуху, нi пера,
  I будуть розваги до ранку -
  Прорвемося фраєра!
  Хоча армiя рухалася у вакуумi, здавалося, що воїни, а також їхнi конi та єдинороги, крокують твердою поверхнею. Навiть чулося здригання вакууму, i вищання гравiтацiйних полiв.
  
  ГУЛIВЕР I ВАРМIЯ ДIВЧИН
  АННОТАЦIЯ
  А тепер вiдважний i неповторний Гулiвер, командує разом з вiконтесою цiлою армiєю босоногих та гламурних дiвчат. I вони творять реальнi та неповторнi дива. Мохнатi орки зазнають поразки за поразкою.
  . РОЗДIЛ No 1
  Гулiвер цей вiчний хлопчик i його команда пацанiв знову, коли сонце сховалося за лiнiю обрiю, було зупинено на вiдпочинок. Вони спочатку досить ситно поїли. Хоча їжа виявилася простою. I лягли спати.
  Молодi втомленi тiла сприяли тому, що сон прийшов дуже швидко.
  I Гулiвер побачив нове та гарне;
  По полю рухалися дуже гарнi дiвчата. Вони були юнi, стрункi, високi та мускулистi. Цiла армiя дiвчат, якi сяють босими, рожевими, з витонченим вигином п'ятами.
  Тiльки груди у дiвчат прикритi тоненькими плитками бронi, ледь помiтнi, наче фiговi листочки трусики на стегнах.
  I вони при цьому мають високi груди, розкiшнi стегна та тонкi талiї. А прес у красунь наче викладений шоколадними плиточками.
  Дуже красивi дiвчата, якi мають м'язи i грацiю. I волосся майорить на вiтрi, немов багатобарвнi прапори.
  Озброєнi вони - хто мечами, хто луками, а багато дiвчат дротиками. Вони майже оголенi, i такi при цьому жiночнi, фiгуристi, потужнi й стрункi одночасно.
  I пiдборiддя у дiвчат мужнi, i грацiя у них неповторна, коли вони карбують швидкий крок босими нiжками.
  Гулiвер навiть свиснув:
  - Оце круто! Та й баби!
  Сам вiн залишається хлопчиком рокiв дванадцяти в одних лише шортиках, зате з сильною i рельєфною мускулатурою. I дуже гарний зi своїм оголеним торсом - дитину-Геракла.
  А навколо дiвчата теж гарнi, i мускулистi, з дуже сексуальними та виразними фiгурами.
  Попереду рухається пiхота з писаними красунями.
  А ззаду пре кавалерiя: теж майже цiлком оголенi дiвчата, тiльки на конях, а знатнiшi особи на єдинорогах. Та серед красунь є командири. I вони цi дiвчата мають браслети з платини, срiбла, золота i посипанi коштовним камiнням на руках та ногах.
  Точнiше на зап'ястях та кiсточках. А також у них дорогоцiннi брошки у волоссi та сережки з дiамантами у вухах. Наскiльки це все виглядає чудово.
  Усi дiвчата дорослi. Тiльки вже знайома вiконтеса разом iз Гулiвером, виглядає як дитина.
  Зате в неї на головi корона, що сяє камiнням наче зiрками. I босоногий хлопчик Гулiвер на своїй головi намацав царську корону. Нехай навiть на ньому тiльки шорти, i збоку на перев'язi шабля бовтається.
  Але зате, яка шабля - вся усипана такими яскравими коштовностями, що перед нею алмази пасують.
  Ну, звичайно Гулiвер на все це вiйсько єдиний чоловiк. Причому, якщо зовсiм дитина, тiльки дуже сильна з рельєфною мускулатурою.
  А войовницi так i марширують, i їхнi голi з жилками пiд золотисто-оливковою шкiрою литки мелькають.
  Ну, звичайно ж, як не заспiвати, красуням;
  За Ельфiю б'ються лихi дiвчата,
  Вони дуже гордi i Сварога сини.
  Лупить наша красуня влучно так з автомата,
  Не зможуть зламати слуги нас Сатани!
    
  Воювали ми хоробро, з оркшизмом билися,
  Переможемо злiсний оркмахт, хоч противник сильний...
  Скоро вiрю побачимо комунiзму ми дали,
  Золотитися листям, яскравим з дерева клен!
    
  Немає країни нашої кращої, комунiзму прекраснiшої,
  Щоб наша Вiтчизна променисто цвiла...
  На планетi настане легкокриле щастя,
  I здiйснитися незабаром кращого життя мрiя!
    
  Вiрте наша Ельфiя, стане щастям великим,
  Правитиме Марiя, Лада мати Богiв...
  Зупинимо ми натиск пекельний оркмахту дикий,
  I не треба зайвих та завчених слiв!
    
  Не зумiє супротивник вирвати серце дiвчат,
  Ми бiйцi загострили гострий, скажений меч...
  Голосочок красунь дуже навiть знай дзвiнок,
  I оркшистськi орди ми зумiємо розсiкти!
    
  Знайте, ми ельфсомолки нiколи не здамося,
  Всiх оркшистiв покладемо, найгострiшим мечем.
  Наших дiвчат златом нехай засвiтяться обличчя,
  А оркшисту по пицi саданем кулаком!
    
  По кучугурах суворим дiвка боса мчить,
  З автомата активно громом блискавка строчить...
  Вам оркшистам залишилося тiльки втопитися,
  Тому що Вiтчизна мiцнiстю монолiт!
    
  Ми розгромимо оркшистiв хоч у них сила свiту,
  Дядько Фем вирiшив фрицям у битвi цiй пiдiграти.
  Створили собi з Адольфа кумира,
  А тепер одержав проти них дiвок славну рать!
    
  Ось киплять злi лайки, в битвi цiєї ельфмсомолки,
  Вони трощать оркцистiв нехай у нерiвнiй боротьбi...
  Голосочок дiвчинки зi срiбла такий дзвiнкий,
  Чи не пiддасться красуня Орклеру-Сатанi!
    
  Наша ельфiв-свiтло частка - перемагати безперервно,
  Хоч оркшистiв армада i не знає...
  А ми Оркдольф крутому в щелепу врiзали сильно,
  На пiддалася наскоку трудова Ельфсква!
    
  Намело вже кучугури, а дiвчата босi,
  Голою п'ятою миготять, наче зайчиком слiд...
  Ельфмсомолки такi, в битву лихi,
  Що противник повiрте не побачить свiтанку!
    
  Не давайте оркшистам ви в бiй пощади,
  Буде в пеклi їхнє вiйсько, немов чортик горiти...
  Ми отримаємо з рук Ельфiсуса нагороди,
  Буде дуже лютим, ельфiв дiвок ведмiдь!
    
  Якщо треба звернути, всi заснiженi гори,
  I постоїмо у всесвiтi свiтла рай ельфiнiзм...
  Нам вiдкривши пострiл на щастя зi знарядь "Аврори",
  I скинутий був у пекло жорстокий оркшизм!
    
  Ельфiнград не пiддався, ми пiд ним устояли,
  Хоч зi сталi та пекла увiрвалася орда...
  Дiвки, нiжкою босої гранати кидала,
  Тому що Вiтчизна ельфсомолок одна!
    
  Вiрю, будемо в Орклiнi хоч доводиться туго,
  У Оркшистiв "Пантери", "Тигри", "Леви", "Оркдiнанд"!
  Натягла дiвчинка на плечi кольчугу,
  Тому ельфсомолки в лайцi лютої талант!
    
  Дiвчата юному серцю вiддано Ельфiсусу,
  Також Ельфнiн та Фталiн у пристраснiй вiрi живуть...
  Щоб не було бiльше сумнiвiв майстерних,
  Скажiмо твердо i сильно, що Оркдольф капут!
    
  Президента-дракона зламаємо ми мечами,
  I зруйнуємо його банду ми на вiки...
  Ми затопчемо оркшизму орди дiвки ногами,
  Нехай здiйсниться свiтла, свята мрiя!
    
  Дайте люди свободу, своїм думкам та почуттям,
  Щоб сяяла як Сонце ельфiнiзму зiрка...
  Тому нам буде кашi з олiєю так густо,
  Чи стане вiчна юнiсть сестри нам назавжди!
    
  Ось прийде свiтла, засяє Вiтчизна...
  Буде у славi Батькiвщина нам на вiки...
  Ми постоїмо вершини, ти повiр ельфiнiзму,
  Сила ельфiйського духу, знай боєць, велика!
    
  Ось Ельфiя готова стати добрiшою i красивiшою,
  I допомогти всьому свiту на щастя раю йти...
  Ми здатнi всесвiту пiдкорити гранi навiть,
  Свiтобудова без краю на щастя сил привести!
    
  Але не буде Ельфiї пiд п'ятою орка злого,
  Тому що має до лайки вiрний талант...
  У танцi нашому дiвчата, до того заводного,
  Що отримає красуня, вiр будь-який результат!
    
  Скоро ера настане променистого сонця,
  Коли слава Вiтчизни буде пишно цвiсти.
  Наша армiя хвацько з пекельним оркмахтом б'ється,
  I зумiє орду злiсних оркiв змiсти!
    
  Славься Лада свята, Богородиця наша,
  Перуна ти народила, i Яриловi вiкiв...
  Не отримає вiри безпросвiтна каша,
  Якщо багато витратиш ти без утриму слiв!
    
  Найголовнiший правитель це великий Ельфiн,
  Йому Ельнин наймудрiший шлях в Едем заповiв...
  Тому що Ельфiсиф це свiтло король,
  I в якийсь момент, для бiйцiв iдеал!
    
  Не зможуть оркшисти обдурити Вiтчизну,
  I вiдрiзати вiд Ельфгi, вiд Ельфбiрi...
  Житимуть у це вiрю - ельфи-свiтло при ельфiнiзмi,
  А Оркдольфа державу - я дiвчисько зiтру!
    
  Незабаром буде перемога, це вiрно як Сонце,
  Скоро стане сяйво, як квазара променi...
  I Ельфiї повiрте, ельфiнiзм розвинеться,
  Ну, а якщо не вiриш, краще ти помовчи!
    
  Незабаром воскреснуть мертвих ельфiнiзму наука,
  Її мудрiсть без граней, як квазар велика...
  Переможемо ми оркшистiв своєю бадьорiстю духу,
  На спокусу не дамо золотого мiшка!
    
  Ну, коротше мине, це пекельний час,
  Ми дiвчата в Окрлiн у червоному кольорi увiйдемо.
  I закiнчиться наш, безмежний тягар,
  Бо своє щастя з боєм вiзьмемо!
  Дiвчата якщо вже спiвають, то вiд щирого серця. Гулiвер хоч i хлопчик тiлом, але все ж таки чоловiк i дуже на них милується.
  Ось це справдi дiвчата крутi.
  Хлопчик-капiтан заспiвав:
  Є жiнки в нашiй Ельфiї,
  Що водять, жартома лiтак...
  Що всiх у всесвiтi красивiше,
  Жартома супостата приб'є!
  
  Вони народженi для перемоги,
  Щоб Ельф на вiки прославляти...
  Адже нашi великi дiди,
  Для них збирали враз рать!
  I хлопчик тупаючи, босими, дитячими, засмаглими, сильними нiжками як засвистить.
  I вiд його звуку впала шишка, i потрапила дiвчинi прямо по голiй, рожевiй пiдошвi.
  Вона засмiялася i вiдповiла:
  Я прищемила гарний пальчик,
  Немов гори у вогнi,
  Там на мене чекає могутнiй хлопчик,
  На золотому конi!
  Гулiвер пiдморгнув дiвчинi i зазначив:
  - Ну, якщо чесно говорити,
  Я з дитинства був страшенно поганий!
  Любив дiвчаток палицею бити,
  Трiпати батькам нерви!
  I хлопчик-капiтан узяв i показав свою довгу мову.
  Дiвчинка-вiконтеса прочирикала:
  - Ну, ти й даєш! Круто складаєш!
  Гулiвер зазначив:
  - Складаю я непогано iнодi - так!
  I пiдморгнув своїй напарницi. У будь-якому випадку, вiн пацан дуже навiть з нищiвним ударом.
  А дiвчата рухаються з метою побитися, i їхнiй настрiй надзвичайно став бойовим та агресивним.
  Хлопчик-воїн заспiвав:
  Хоч i Бог i заборонив дуелi,
  Але до шпаги вiдчуваю талант.
  Б'юся сiм разiв я на тижнi,
  Хоч право я не дуелянт!
  Хоч право я не дуелянт!
  Вiконтеса у вiдповiдь заспiвала:
  Я дiвчинка маю явно види,
  I у бiйцi показала вищий клас!
  Але все плакала вiд образи -
  Навiщо на свiт дiвчиськом народилася!
  Дiвчата войовницi, продовжуючи марширувати та їх стрункi, мускулистi тiла грали м'язами. Ось це справдi - дiвки-самки.
  Гулiвер запитав у своєї напарницi-вiконтеси:
  - Куди ми ведемо своє вiйсько?
  Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
  - Кудись та ведемо! I цей бiй буде для нас дуже вирiшальним!
  Хлопчик-капiтан помiтив:
  - Коли я потрапив у свiт, де замiсть людей були найрозумнiшими iстотами коня, то... Я думав, що дивнiшого нiчого вже бути не може. Але потiм виявилось, що бувають ще й вiчнi дiти. Причому не такi й дурнi!
  Дiвчинка заперечила
  - Ми могли б технологiчно розвинутися краще. Але чи бачиш стимулу немає. Тим бiльше вносити до нашого прекрасного, гармонiйного свiту, ще й порох i рушницi, i гармати, а може щось гiрше!
  Гулiвер згiдно кинув:
  - Та може бути й гiрше! А так у вас є iдилiя. I навiть якщо виб'ють зуб, то тут виросте за кiлька годин новий.
  Вiконтеса кивнула i прочирикала:
  Я так хочу, щоб дитинство не закiнчувалося,
  Щоб воно за мною мчало...
  Не знаючи рокiв!
  Не знаючи бiд!
  Хлопчик-капiтан кивнув з усмiшкою:
  - Так це ймовiрно здорово ...
  Дiвчата що марширували, а їх багато тисяч взяли i хором заспiвали:
  Дощ по небу розкидав зiрковi уламки,
  Приготували оркшизму загострений кiлок!
  Танки "Тигри" просто мотлох - брудної барахолки,
  Чекає вермахт одразу лютий розгром!
  Чекає вермахт одразу лютий розгром!
  
  Наш товариш Ельфiн вождь - сила мiльйонiв,
  У нього кулак гранiт автомат у руцi!
  Ми зумiємо розгромити - ратi з Содому,
  Нашої сили монолiт - на щастя Землi!
  Нашої сили монолiт - на щастя на Землi!
  
  Немає у нашої партiї - справи важливiшi,
  Чим врятувати народне, Батькiвщини добро!
  Феббельс бiснуватого до бiса ахiнею,
  А перемога буде, вiр, усiм чортам на зло!
  А перемога буде, вiр, усiм чортам на зло!
  
  Ельфiв-свiтло красуня силою знайте славиться,
  В неї важка русява коса!
  I в боях з оркшистами молодь прославиться,
  Оживе, пiдбадьоривши Свiтла країна!
  Оживе, пiдбадьоривши Свiтла країна!
  
  Не давайте Орклеру - рилом до ельфiв сунуться,
  Думає вусатенький, що вiн Бог крутий!
  Пройдемо маршем ми по орклiнськiй вулицi,
  Нi, рабом не стане той, хто чистий душею!
  Нi, рабом не стане той, хто чистий душею!
  
  Прапор наш червоний, кольори кровi лютої,
  Ось уже як сонечко осяє Оркстаг!
  Нашим милим дiточкам немає щедр подаруночка,
  Якщо серце смiливе i розчавлений страх!
  Якщо серце смiливе i розчавлений страх!
  Ось ця пiсня дуже надихаюча. А ззаду за дiвчатами їхали катапульти та балiсти з потужними, метальними зарядами. I це була надзвичайно вбивча сила. I дiвчата теж тупотiли своїми дуже спокусливими та сильними нiжками.
  Гулiвер поставив цiлком природне питання своїй напарницi:
  - А чому серед воїнiв немає чоловiкiв?
  Вiконтеса розсмiялася у вiдповiдь, помiтивши:
  - А потiм у армiї потрiбнi чоловiки? Вони смердючi та неприємнi на вигляд. Хлопчики ще нiчого, але дорослi чоловiки i особливо у вiцi просто огиднi!
  Гулiвер логiчно зауважив:
  - Вiк, проте, не лише чоловiкiв, а й жiнок псує!
  Вiконтеса згiдно кивнула:
  - Це правда! Але все-таки жiнки втрачають привабливiсть, коли виглядають старше тридцяти п'яти рокiв, а чоловiки, коли старше п'ятнадцяти! Тут є погодься суттєва рiзниця!
  Хлопчик-капiтан помiтив:
  - Менi якось краса пацанiв-пiдлiткiв до лiхтаря! Головне - це щоб жiнки були красивими, i головне лагiдними та розумними!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - Оце так! Краса - це звичайно добре, i навiть чудово, але i розум має значення!
  Гулiвер заспiвав:
  Ну чому,
  Жити неможливо з розуму!
  Ну чому,
  Не можна нi вiрити нiкому!
  Ну чому,
  Я першокласник розуму!
  Ну чому,
  Несу весь час нiсенiтницю!
  Ну чому,
  Нас життя не вчить нiчого!
  Ну чому,
  Тупiють люди не зрозумiю!
  Чому!
  Чому!
  Дiвчинка-вiконтеса впевнено вiдповiла:
  - А по качанi!
  Вродливi дiвчата-войовницi натрапили на перший, нехай навiть i невеликий загiн оркiв. Красунi вiдразу зупинилися. Їхнi босi, точенi нiжки стали натягувати тятиви i крутити барабани арбалетiв.
  Дуже симпатичнi та сексуальнi тут дiвчата у бiкiнi, якi борються практично без одягу i треба сказати просто красу. I чоловiки якщо їх побачать, то обов'язково стануть на колiна i з великим жаром i азартом цiлуватимуть їх голi, рожевi, трохи огрубiлi, але вiд цього ще бiльш привабливi i спокусливо пахнуть ароматом здорових i сильних тiл дiвчат пiдошви.
  Ось полетiли стрiли й арбалетнi болти високою дугою i зрешетили оркiв, втикавши їх стрiлами, немов їжачка голками. I це було дуже ефектно на вигляд.
  I такi тут дiвчата - просто велика i неповторна краса i у них м'язи дуже мiцнi, i водночас виглядають гарно.
  I ось перший загiн з оркiв був винищений, а чудовi дiвчата не дiстали й подряпини.
  Гулiвер - цей вiчний хлопчик тупнув босою нiжкою i заспiвав:
  - Ви дiвчата молодцi,
  Просто супермени.
  Ми посiємо огiрки,
  I не знаючи мiри!
  Вiконтеса пiдморгнула своєму вiзавi i пискнувши прочирикала:
  - Тобi заповiт мiй капiтан,
  На частини видно розiрвешся.
  Iди пацан, ти дуже п'яний,
  А то нарвешся, ти дивись, нарвешся!
  Дiвчата замарширували, тупаючи своїми витонченими, бронзовими вiд засмаги, i надзвичайно спокусливими нiжками.
  I груди у кожної красунi просто чарiвнi. Ну як iз такими дiвчатами, та не загравати.
  Гулiвер подивився на дiвчинку-вiконтесу, що йшла поруч iз ним i помiтив:
  - Доросла ти була б краще!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - Що там було позаду, озирнись,
  Малюк себе дiзнатися, не соромся,
  Допоможу що рокiв чимало, пролетiло, пробiгло,
  Усмiхнися Гулiвер, усмiхнися!
  Хлопчик-капiтан пiдморгнув дiвчинцi, яка, незважаючи на почесне походження, тупала босими, витонченими нiжками по гострому каменю дороги.
  I вона, зрозумiло, виглядала дещо прикольно. Так багато i ошатно одягнена, а нiжки дiвчинки босi, наче вона жебрачка.
  Тим не менш, Гулiвер зауважив:
  - Для дитини ти чудова!
  Вiконтеса вже вкотре тупнула босою нiжкою i гаркнула:
  - Твої комплiменти хлопчисько в шортах нiчого не вартi! Тож вiд цього я не можу отримати конкретних грошей!
  Хлопчик кивнув:
  - На жаль! З грошима у всiх завжди є проблеми!
  Дiвчинка пискнула в досадi, i її гола, кругла п'ята взяла i розчавила камiнчик, з такою силою вдаривши по ньому. Навiть дивно, що стiльки сили може бути в дитинi, та ще й представницi прекрасної статi. Ось це красуня - супер!
  I вiконтеса пискнула:
  - Заспiвай квiтку не соромся!
  Гулiвер здивовано запитав:
  - Про що спiвати?
  Дiвчинка рiшуче заявила, сердито вкотре тупнувши голою, засмаглою, трохи огрубiлою вiд довгого ходiння босонiж нiжкою:
  - Про кохання, звичайно ж! Про що ще спiвати!
  Хлопчик-капiтан кивнув i з видимим задоволенням заспiвав, виконуючи своїм дзвiнким, хлоп'ячим голосом:
  Моя уява вразила,
  Все стало яскравим, немов у Жовтнi!
  А злому бiсовi сунемо в боки вила,
  I буде так чудово на Землi!
  
  Такi зiрки в нашiй свiтобудовi
  Однi рубiни, а iншим алмаз!
  Ми збираємо з безбожних данини -
  Удар як молот i не в брову, а в око!
  
  Вiтрини магазину, де квазари,
  Виблискує променистий iподром!
  У душi моєї зяючi рани -
  Начебто в нiй пройшов великий погром!
  
  Зав'ють немов локони комети,
  Баранець блиск - сяє чумацький шлях!
  Про подвиги безсмертнi оспiвання,
  У славi вiчно нехай перебуватиме Фрусь!
  
  Що може зробити людина похмура?
  Лише випустити iз синiх очей сльозу...
  Коли навколо все сизе, охололо,
  Коли з надiєю чекаєш на червень грозу.
  
  Посмiшка розтягне нещасний губи -
  Зрозумiй, що свiт не ягоди у лiсi.
  Дiвчисько враз, вишкiрить тобi зуби,
  У нiй втiлиш розумну мрiю!
  Ось так юний воїн взяв i заспiвав. I це виглядало надзвичайно красиво та бiльш нiж здорово.
  Вiконтеса зазначила:
  - Ти добре спiваєш! Але чи здатний ти створити щось серйознiше?
  Гулiвер заявив, смиренним тоном:
  - А що може бути серйознiшим за пiсень?
  Дiвчинка показала йому мову i вiдповiла:
  - Те, що приносить радiсть та плюс ще здоров'я!
  Хлопчик-капiтан застрибав, пiдскакуючи, наче заєць i заспiвав:
  Ти Батькiвщина моя велика,
  Вiйни цунамi люто кидало-
  Адже армiя могутня сiм'я,
  Повалимо зло в геєну з п'єдесталу!
  
  Яке небесне променисте свiтло,
  Виходить вiд сердець бiйцiв Вiтчизни.
  Хай буде подвиг витязiв оспiваний,
  Не пошкодуємо, ми повiрте життю!
  
  Противник отримав великий презент,
  I в нього знарядь рiзних багато.
  Ось настав, такий уяви момент,
  Вилилася лють бурхливо Чорнобога!
  
  Так вийшло мої витязi,
  Вiтчизна промениста страждає!
  У звiтi лише однi пiшли нулi,
  I знову трiумфує пекельний Каїн!
  
  Оркшизм сильний, ревуча орда,
  Але не поставити саксiв на колiна!
  Адже з нами Ельфiн мудрий назавжди-
  I теоретик справедливий Фенiн!
  
  Зумiємо вермахт - знаю скрушити,
  I як би, не був цей дракон пiдступний...
  Його мечами будемо рубати,
  Я лицар вiдданий Батькiвщинi та дамi!
  
  Достоїнство могутнє нехай у тому,
  Щоб досягти рубежiв Орклiна!
  Достойнi станемо подвигiв батькiв,
  Адже наша армiя у боях непереможна!
  
  Коли прийдемо i втiлимо мрiю,
  Святої справи - справи комунiзму!
  Я пiд вiнець дiвчинку пiдведу,
  Нащадок: честi, альтруїзму!
  Ось так смiливо i з почуттям заспiвав хлопчик-воїн Гулiвер. I дiвчата що йшли разом з ними, ляскали в долонi. А дехто навiть пiдскакував i шльопав у стрибку при ударi босими нiжками. Що було надзвичайно круто та з розмахом.
  Гулiвер спитав у напарницi:
  - Я добре спiвав?
  Та вiдповiла з веселим виглядом:
  - Соловей на твоєму тлi пасує! Втiм, якщо, припустимо, зареве бик, особливо коли його смажать живцем, то це буде ще крутiше i масштабнiше!
  Гулiвер заспiвав:
  Ми не просто хом'яки,
  А рогатi бики!
  Всiх корiв ми забодаємо,
  I вовкiв вiдразу розтерзаємо!
  . РОЗДIЛ No 2.
  Отак вiйсько рухалося далi. По небу пролетiв величезний метелик, якого можна було навiть прийняти за дракона через наявнiсть трьох голiв.
  А її крила сяяли всiма квiтами весняної веселки. Та то була чарiвна краля.
  Гулiвер iз захопленням заспiвав:
  Крила метелика того,
  Були такi гарнi...
  Я втратив спокiй -
  I сказав вiд душi!
  Вiконтеса з посмiшкою прочирикала:
  - Досить вам шумiти i сперечатися,
  Будинок такий чи не такий...
  Нам би хоч сарай збудувати,
  З того, що пiд рукою!
  I вiчнi дiти як вiзьмуть i розсмiяються, вискалив свої дуже красивi i не за вiком великi зубки.
  Гулiвер спитав у вiконтеси:
  - А навiщо ми взагалi у похiд зiбралися! Тiльки всяку нiсенiтницю мелемо i спiваємо!
  Тут уже дiвчата, а їх босоногих та засмаглих були тисячi, i всi такi гарнi, спокусливi та мускулистi. I якщо вiзьму i заспiвають, то це виходить дуже чудово;
  Цар над нами правильно управляє,
  Роздає укази, судить слуг...
  Трон не терпить суєт i гавкаючи,
  I не спосiб пiдкоряти переляк!
  Але тут пiсенька голоногих красунь рiзко перервалася. Попереду з'явилася цiла орда численних, смердючих i iкластих оркiв. I вони ревли, розмахували палицями.
  Втiм, дiвчата не знiяковiли i почали спiшно перебудовуватися в бойовий порядок.
  А Гулiвер взяв i заспiвав, тупаючи босими, дитячими нiжками;
  Я сокiл миру та вiйни,
  Народився пiд найяскравiшою зiркою.
  Вiтчизни вiрнi сини
  Кохання - великого, справжнього!
  
  Ми прекрасний свiт створимо,
  У якому щастя буде нинi...
  Нехай свiтить Сонце-херувим,
  Святий, пiднесеної Ельфiї!
  
  Досягнемо ми своєї мрiї,
  Не буде в свiтобудовi кращим!
  Пiднiмеш хлопчик меч i ти,
  Нехай у щастя мiсце ваше!
  
  I у всесвiтi красою,
  Сияти час моєї великої Вiтчизнi!
  Хоч дiвчина бiжить босий,
  Нам скоро житиме повiр за комунiзму!
  
  Велич краси високих гiр,
  I золотих степiв з килимом запашним!
  Ми виметемо з свiтобудови смiття.
  Повiр своєму не пошкодуємо життя!
  
  I стане всiм на свiтi добре,
  Адже ельфiнiзм скрiзь переможе!
  Кому в руках по серцю долото,
  Кому милiше кулемет та кулi!
  
  Що зробимо, то буде на вiки,
  Побудуємо мiста, жартома на Марсi!
  Адже Британ сила страшно велика-
  Ми скажемо людям свiтла - здраст!
  
  Кров що ллється це на посiв,
  До якого насiння кохання зростає!
  Нехай буде добре в пiдмiсячнiй усiм,
  Не будь ти тiльки витязь папуж!
  А дiвча пiд шумок чудових пiсень вiдкрили по орках вогонь i з лукiв, i арбалетiв. I першi стрiли пробили з дистанцiї оркiв. А арбалетнi болти взагалi виявилися вбивчими.
  Дiвчата як заревуть:
  - Усi ми красунi одна сiм'я,
  Очистимо свiтобудову ми вiд гнилизна!
  Якщо треба спритно ми оркiв утихомиримо,
  I над нами лютий, ширяє херувим!
  Вiконтеса проревела:
  - Банзай!
  Вiйницi з великої дистанцiї вражали оркiв, закручуючи босими пальчиками нiжок барабани арбалетних пристроїв. I при цьому не забували, стрiляючи у смердючих, коричних та iкластих ведмедiв спiвати;
  Мiй свiт поринув у морок -
  Мертвий краєвид i холодна iмла.
  I я мимоволi твiй ворог
  I ця роль менi, повiр, не мила!
  
  Прийми пропозицiю мою
  Пристрасть до тебе голосно в менi каже.
  Мене твоя вiдповiдь не вб'є,
  А тебе на смерть засудить!
  
  Свiт змiнюється,
  Життя закiнчується
  Ти приречена
  I твоя країна!
  Варiантiв немає
  Сфера Ель-Гiлет
  У свiт, де темрява та лiд
  Вiдкриє вхiд!
  
  Кров Ельфiв на талiсман
  У Нiч Поєднання Деймос проллє.
  Зло, заздрiсть, страх та обман
  Вiн за собою у цей свiт принесе.
  
  Ваш свiт - вiн мiй
  Ключ вiд нього у мене пiд рукою!
  Я забезпечу вам вiчний спокiй!
  
  На що сподiвається твiй дух?
  Дезмонд тебе не встигне врятувати.
  Там, де мiй дiм - свiтло згас
  Ваш теплий край мiй народ прихистить.
  
  Тобi я вiдкрию секрет:
  У нiч Поєднання ельфiйська кров
  Повинна обiгрiти амулет
  I вiдчиняться дверi свiтiв.
  
  Свiт змiнюється,
  Життя закiнчується
  Ти приречена
  I твоя країна!
  Варiантiв немає
  Сфера Ель-Гiлет
  У свiт, де темрява та лiд
  Вiдкриє вхiд!
  
  Кров Ельфiв на талiсман
  У Нiч Поєднання Деймос проллє.
  Зло, заздрiсть, страх та обман
  Вiн за собою у цей свiт принесе.
  
  Ваш свiт - вiн мiй
  Ключ вiд нього у мене пiд рукою!
  Я забезпечу вам вiчний спокiй!
  
  Ти божевiльний i жорстокий,
  Але закiнчується твiй термiн,
  Ти не правитимеш свiтом
  Будь ти проклятий, Темряви пророк.
  Краще смерть, як спасiння,
  Чим бути першою серед рабинь.
  Знаєш ти моє рiшення-
  Моя вiдповiдь: "Навiки згинь!"
  
  Свiт змiнюється,
  Життя закiнчується
  Ти приречена
  I твоя країна!
  Варiантiв немає
  Сфера Ель-Гiлет
  У свiт, де темрява та лiд
  Вiдкриє вхiд!
  
  Кров Ельфiв на талiсман
  У Нiч Поєднання Деймос проллє.
  Зло, заздрiсть, страх та обман
  Вiн за собою у цей свiт принесе.
  
  Кров Ельфiв на талiсман
  У Нiч Поєднання Деймос проллє.
  Зло, заздрiсть, страх та обман
  Вiн за собою у цей свiт принесе.
  
  Ваш свiт - вiн мiй
  Ключ вiд нього у мене пiд рукою!
  Я забезпечу вам вiчний спокiй!
  Ось так заспiвали дiвчата, якi начебто б ельфiйки, але якось бiльше на людей схожi. Хiба, що надто вже гарнi. I дуже мускулистi своїми тiлами та фiгурками.
  Таких дiвчат не зупинити оркам. I вони зустрiли волохатих i смердючих ведмедiв ударами мечiв, палиць та сокир.
  А ще дiвчата били оркiв у пiдборiддя за допомогою голих, рожевих п'ят.
  I ще кидали босими пальчиками нiжок отруйнi, забiйнi голки.
  А орки падали та гинули.
  Вiконтеса запитала Гулiвера:
  - Ти коли-небудь бачив таке яскраве протистояння краси та потворностi?
  Хлопчик-капiтан засмiявся i вiдповiв:
  - Звичайно ж, нi! Це приголомшливо!
  Дiвчинка кивнула i сама шпурнула своєю босою, вигостреною нiжкою вбивчої сили, i вельми руйнiвну гранату. Та пролетiла по дузi, i врiзалася в гущавину оркiв, розкидавши їх у рiзнi боки.
  Гулiвер пропищав:
  - Ти сама досконалiсть, вiд посмiшки до жесту! Але знаєш метати гранати ногами - це круто та незвично!
  Вiконтеса хихiкнула i вiдзначила:
  - Та мої нiжки - це краса! I мої голi, рожевi пiдошви цiлували почеснi лицарi. Особливо приємно, коли це роблять ельфи. А от якщо орки лижуть тобi п'яти, то гидко!
  Дiвчата ось взяли i оголили свої червонi соски грудей, стягнувши з себе лiфчики. I як вiзьмуть, i довбануть вбивчими блискавками. I орки загоряться, i їхнi шкури димляться, i обвугливаються. I ревуть цi звiрi страшно.
  А дiвчата як вiзьмуть i сунуть до рота свої босi пальчиками нiжок. I як дунуть. Лунає оглушливий свист Численнi ворони, що пурхають навколо, немов кийком по головi отримують. I заразом у них ще й серцевий напад, i нетравлення шлунка. I вони падають обдуренi й оглушенi вниз, таранячи дзьобами голови ведмедям-оркам.
  Черепа монстрiв розколюються i бризкає отруйного кольору кров.
  Гулiвер iз подивом зазначив:
  - Це надзвичайно круто та чудово! Можна сказати ультразвездно!
  Дiвчинка знатного роду кивнула:
  - Та мiй хлопчик! Це надзвичайно чарiвно! Але не варто тобi також простоювати. I ти маєш дати по орках забiйною хвилею!
  Гулiвер зiтхнув, знизуючи своїми, дитячими, нехай i м'язистими плечима.
  - Це, справдi, не просте завдання!
  I хлопчик жбурнув у висоту горошинку та анiгiляцiєю. I та пролетiла, i як довбала по орках, змусивши їх горiти i пiдлiтати вище в повiтря. I там перевертатися.
  Вiконтеса зазначила:
  - Цього разу ти жбурнув непогано! Ну, може, ще щось покажеш!
  А дiвчата-красунi знову як синхронно вiзьмуть i з рубiнових соскiв довбануть i блискавками. I з пупкiв пульсарами. А тi настiльки руйнiвнi, що орки згоряють живцем та знищуються тисячами.
  Гулiвер зазначив, знову кинув своєю босою, дитячою нiжкою вибуховий пакет смертi:
  - Це скажемо так супер!
  Вiконтеса зазначила:
  - Тепер тобi саме заспiвати! Ну, давай не соромся, це нам навiть дуже допоможе.
  Гулiвер кивнув i величезним ентузiазмом заспiвав;
  Ми пiонери - витязi Вiтчизни,
  Що народилися пiд знаком листопада.
  Не пошкодуємо для Ельфiї життя,
  На славу з червоним прапором царя!
    
  Ми любимо i вмiємо мiцно битися,
  Оркшистам завзято обламавши роги...
  У нас гранати є у просторому ранцi,
  Нам пiонерам життя недороге!
    
  Ми любимо нашу Батькiвщину святу,
  Що створила грiзний ельфiнiзм...
  Ось Ельсомолку по снiгу ведуть босу,
  I хоче опустити оркшист нас униз!
    
  Я пiд Елфсквою з орксизмом завзято бився,
  I всiх ворогiв косили ми серпом.
  Навiщо ж Оркмахт цей ельфам дався,
  Я по ньому вдарю кулаком!
    
  Я пiонер i пiд великою Ельфсквою,
  Бився немов воїн-велетень...
  Зупинив Оркшизму натиск дикий,
  У нас Господь Всевишнiй Рiд єдиний!
    
  Немає граней у вiдродженнi Ельфiї,
  Великий Ельфiн, нас з колiн пiдняв...
  Сварог великий, вища месiя,
  I Лади променистий iдеал!
    
  Ми пiонери, хлопчики, дiвчата,
  Битися любимо - це наша доля...
  I голосочок ельфомолки дзвiнки,
  Хоча панує криваве свавiлля!
    
  Ельфiя це Батькiвщина Сварога,
  I ельфiнiзму осяяла шлях...
  Не треба пiонерам злого Бога,
  Нас не зможе ворог у кулак зiгнути!
    
  У нас є танк крутий з похилою бронею,
  Його так просто оркам не пробити,
  З любов'ю до Лади, дiви благородної,
  Щоб перетворився хижак просто на дичину!
    
  Ельфскву борючись люди вiдстояли,
  А потiм був великий Ельфiнград.
  Побачимо ельфiнiзму скоро дали,
  Пройде i по Орклiну знай парад!
    
  Так Ельфiнград є гордiсть у цьому словi,
  Ми пiонери босонiж у замет...
  Ми обламаємо рiг тупої коровi,
  I Орктлера заженемо прямо в труну!
    
  Знай нiколи Вiтчизна не зiгнеться,
  Її порив узде не приборкати.
  Нехай вiчно свiтить над Ельфiєю сонце,
  I буде зруйнований пiдступний тать!
    
  Пiд Ельфiнградом виявили смiливiсть,
  Зупинити оркшистiв ми змогли...
  Така є у ельфiв знайте зухвалiсть,
  А у ворогiв пiдуть самi нулi!
    
  Ельфiя може долетiти до Марса,
  I рiзну велич створити...
  I буде все звичайно дуже класно,
  Хоч життя тендiтне як шовку нитку!
    
  Не знає ельфiв дух у боях перепони,
  Вiн має силу Перуна...
  Нас чекають вiд богiв нагороди,
  I свiтить елемент, повiр руна!
    
  У чому ельфiв дух не знає поразки?
  Вiн все повiрте, може розтоптати...
  Ми пiонери так бажаємо помсти...
  Непереможною, як Вiтчизна рати!
    
  У нас вже майже прийшла перемога,
  Хай буде у славi ельфiнiзму свiтло...
  За Батькiвщину боролися нашi дiди,
  Ми зустрiнемо скоро радiсть та свiтанок!
    
  Без Батькiвщини немає життiв пiонерам,
  Вони хочуть боротися за неї...
  I що ви захотiли злi сери?
  Нам забезпечити рабське життя?
    
  Нi, отримає фюрер ельфiв у рабство,
  Його ми наче ляльку зламаємо...
  Адже витязi Ельфiї можуть битися,
  I з нами золотокрилий херувим!
    
  Немає граней нашої Батькiвщини пiд свiтом,
  Палає як найяскравiша зiрки...
  Ти стала для мене кохання кумиром,
  З тобою я не розлучуся нiколи!
    
  Я пiонер i босоногий хлопчик,
  Що з п'ятою голою мчить снiгом...
  А десь скаче бiлий, милий зайчик,
  Який обламає рiг вороговi!
    
  Не знає пiонер у бою сумнiву,
  Вiн не паяць, а термiнатор знай...
  Прийде оркшистам лютим, вiр помсти,
  I буде ельфiнiзму яскравий рай!
    
  Як же настане, знай епоха,
  В якiй кожен воїн iз ясел...
  Б'йтесь до останнього ти зiтхання,
  Щоб знищений, лютий знай злодiй!
    
  Сяють яскраво зiрки ельфiнiзму,
  Епохи свiтлої, кращої у свiтi немає.
  Ми зламаємо ярмо повiр оркшизму,
  А Орктлер буде ельфам на обiд!
    
  У нас повiр такi зi сталi танки,
  Що їхнiй снаряд пантери не проб'є...
  Помахаємо йодом свої хлопчик ранки,
  I знову пiонер у бiй хоробро пре!
  
  Ну що оркшисти мiцно отримали,
  Не думали нас просто перемогти.
  Ми бачимо ельфiнiзму знаю милi,
  I зможемо оркмахт та жартома розбити!
    
  В iм'я нашої Батькiвщини могутньої,
  Iде в атаку гордий пiонер...
  Хоч над Вiтчизною провисають хмари,
  Покажемо ми переможний приклад!
    
  Повiр, ворог мрiю не зупинить,
  Ми знову всiх оркшистiв переможемо...
  Не буде зло, повiр царювати на тронi,
  Ми новий свiт порядок створимо!
    
  Все буде добре, у Вiтчизнi знайте,
  Я хлопчик, але в бою як Робiн Гуд,
  Спочатку лише подряпав я на партi,
  А нинi дуже навiть вiрте круто!
    
  Ельфiя може рвати багнетом оркшистiв,
  Вона будь-яке вiйсько переможе...
  А пiонерам жити за ельфiнiзму...
  Адже наша дружба мiцна монолiт!
    
  Нi в чому ми оркам у боротьбi не поступимося,
  Ми можемо перемагати ворогiв жартома...
  I так оркшистiв ми палицею лупимо,
  Реве пурга, снiгу у вихори крутячи!
    
  Не знає Ельф оркшистам, знай пощади,
  Вона непереможнiстю сильна...
  Отримають шаблею мiцно в шию гади,
  I буде знищено Сатану!
    
  Не вiр, що Орклер є непереможним,
  Хоч силу пекла, все вважай, зiбрав...
  Коли народ та партiя єдинi,
  Народ наш оркмахт на шматки розiрвав!
    
  Ельфiя у вiках славиться свята,
  Вона ламала Тигрiв, як метал...
  Розкинулася вiд краю до краю,
  Лише про таку країну молодик мрiяв!
    
  Ми перемагали немов велетнi,
  Рубили супостатiв знай мечем...
  Ми ельфи-свiтло, в боях непереможнi,
  Противникiв Вiтчизни розiб'ємо!
    
  Нас ти повiр, нiщо не зупинить,
  I нас ти знай, нiщо не переможе...
  Ми фюрера плешивого зарою,
  У нас меч гострий i зi сталi щит!
    
  У всьому всесвiтi немає Ельфi прекраснiшої,
  У нiй буде ера свiтло на вiки...
  Всiм поколiнням стане мир та щастя,
  Потрiбна Вiтчизнi тверда рука!
    
  Так от коли в Орклiн граючи,
  Розмажемо оркмахт, немов попiл у кров.
  То буде час кордону раю,
  I разом iз Ладою царює любов!
  Хлопчик-капiтан так здорово, спiває своїм солоденьким голоском. I це реально чарiвно i струмок тече в душi.
  Вiконтеса з посмiшкою вiдзначила:
  - Та ця пiсенька здорово нам допомогла!
  Справдi ворони впадали в ступор i падали оглушенi, немов їм рушили кийками по мiзках, а може й чимось важким.
  Дiвчата, зрозумiло, озброєнi мечами, сокирами дуже хвацько рубали оркiв. I їхня розмашистiсть була великою, i стрiли вибивали ведмедiв iз великою ефективнiстю. Нi, звичайно ж, войовницi не могли не пустити в хiд катапульти та балiсти. I тi викидали великi горщики з горючою сумiшшю, олiєю та спиртом. I обпалювали оркiв наче сосиски.
  Гулiвер облизнув губи i помiтив:
  - Дуже смачно! I запах паленого м'яса - тотально краса!
  Вiконтеса пiдморгнула своєму вiзавi i прочирикала:
  М'ясо у баранця дуже соковите,
  Дiвчата кийок дуже потужний!
  Вiйницi взяли i знову з червоних соскiв грудей довбали вбивчими блискавками.
  I стiльки злих оркiв спалили та попалили. Ось це реальнi досягнення армiї свiтла.
  I босих, гарних дiвчат.
  Гулiвер прошипiв:
  - Оце морда моя! Буде пеня, буде пеня!
  Ось такий тут вийшов агресивний закидон.
  Ну, а ось чому б не взяти i дiвчаткам не прокричати:
  Злий орк повзе по скелях,
  Довбанi його напалмом!
  Оркiв не шкодуй,
  Винищуй усiх гадiв!
  Як клопiв душi -
  Пали як тарганiв!
  Вiконтеса пискнула, пiдморгнувши сапфiровими очима:
  - Це надзвичайна краса!
  Гулiвер пiдморгнув їй у вiдповiдь i прочитав:
  - Хай буде свiтло,
  У раю я не був.
  Настане свiтанок -
  I пiдемо ми звичайно на небо!
  Вiконтеса розсмiялася i вiдзначила:
  - Так, зрозумiло, пiдемо. I знову прийдемо!
  Хлопчик-капiтан пiдморгнув своїй напарницi i заспiвав:
  Менi б у небо, менi б у небо,
  Тут я був, а там не був!
  I дитина-термiнатор шпурнула в ворогiв-оркiв убивчої сили i дуже компактну горошинку смертi.
  Та пролетiла i рвонула, розкидаючи ворогiв на всi боки. I оркiв вiдкотилися голови.
  Вiконтеса гаркнула:
  - Фасмагорiя - найвищої проби!
  Гулiвер буркнув:
  - Це правда! Даєш демократiю до бiса царизм!
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - Царя треба мати на головi, а не на тронi!
  I блиснули її сапфiровi, мов зiрки вiчка. I це виявилося дуже гарно.
  Хлопчик пискнув:
  - За новий, справедливий свiт!
  Вiконтеса зазначила:
  Вирує у всесвiтi вiйна,
  I скiльки ж можна страждати.
  Зiрвався з ланцюга Сатана,
  I почав люто вбивати!
  Гулiвер буркнув:
  - Та став! Тiльки питання коли? Вбивства були завжди!
  Дiвчинка кивнула:
  - З часiв Каїна ти хочеш сказати?
  Хлопчик вiдповiв:
  - Перше вбивство було у людських думках! Ще коли Адам не був створений, а iснував лише його дух!
  Вiконтеса з посмiшкою запитала:
  - Думаєш, душа була споконвiчною?
  Гулiвер енергiйно кивнув i тупнув дитячою, босою нiжкою:
  - Скорiш за все, саме так! У всякому разi, Господь Бог дмухнув у людину, своїм диханням, i заселив у неї свою вiчну, безсмертну, завжди iснуючу частинку!
  Дiвчинка заспiвала з посмiшкою:
  Любiть Господа душею,
  Нехай буде Iсус iз тобою...
  I якщо хочеш хлопчик до раю,
  Ти про Христа одного мрiй!
  
  ТРОЛЬ I ЕЛЬФIЙКА ПРОТИ ОРКIВ
  АННОТАЦIЯ
  Троль i ельфiйка на чолi величезного вiйська, що складається виключно з дуже красивих, фiгуристих i мускулистих дiвчат, вступають у бiй з ордою оркiв. I войовницi показують свiй найвищий клас!
  . РОЗДIЛ No 1
  Юнак-троль i дiвчина-ельфiйка опинилися тепер на чолi дуже великого вiйська.
  Попереду були виднi дiвчата, що марширували в ногу. Вони були в одних напiвпрозорих тунiках, якi не приховували прекрасних, засмаглих, м'язистих тiл. I босi, сильнi ноги дiвчат карбували крок.
  Красунi вiдтягували шкарпетку, i випрямили до межi свої могутнi, i водночас витонченi, з тонкою талiєю тiла.
  А якi у дiвчат потужнi та розкiшнi стегна, чиї контури не приховують тонкi тунiки.
  Зверху свiтили чотири яскравi зiрки, якi давали дуже сильне свiчення.
  Дiвчата, що у пiхотi, озброєнi по-рiзному. У когось луки, у когось потужнiшi арбалети з болтами. Є воїнки i з мечами, i тi, що метають дротики. У деяких симпатичних i м'язистих дiвчат, за плечима ще й потужнi, здатнi розрубати будь-якого, найбiльшого бiйця навпiл сокири.
  Крiм того, коли троль i ельф глянули з обох бокiв, то побачили дiвчат i на конях, i на верблюдах, i навiть на слонах! Дiвчата всi без винятку, були дуже мускулистi з великими, високими грудьми, засмаглi, босоногi, ледве прикритi одягом.
  А волосся у них рiзних кольорiв - зелене i синє, i помаранчеве, жовте, червоне, бiле, i навiть у цятку. Але в цiлому, дiвчата дуже розкiшнi. I ноги у них голi, пiд шоколадною шкiрою перекочуються кульки м'язiв.
  Тi, якi рядовi бiйцi, не мають прикрас, i самi собою прикраса. А ось войовницi-командири прикрашенi браслетами на руках та ногах iз золота, срiбла, платини, вкритi самоцвiтами. Ще в деяких дiвчаток є сережки та брошки у волоссi з дорогоцiнного камiння. Дуже красиво все це виглядає. Особи дiвчат юнi, приємнi, зовсiм не злi, хоча пiдборiддя та мужнi. I ще, численнi дiвчата дуже приємно та еротично пахнуть. Тут аромат i дорогих парфумiв, i природний вiд дуже сильних, мускулистих i разом iз тим спокусливих тiл.
  Юнак-троль, дивлячись на них, вiдчув таке сильне збудження, що мало не вибухнув.
  Навколо були тiльки дiвчата. I їхнi тисячi. Всi ледве прикритi, дуже спокусливi та збуджуючi чоловiчу хiть!
  Поруч iз Раптором, як звуть юнака-троля, на єдинорозi скаче його подруга ельфiйка, знатна вiконтеса. Ерiмiада єдина представниця прекрасної статi, яка має взуття - сандалi, прикрашенi дiамантами та топазами. Сама вона в розкiшному костюмi, i на головi сяє з променистих, невiдомих на землi дорогоцiнного камiння, корону. А на високих грудях ордену.
  Як i в Раптора. Схоже, вони командують вiйськом, що складається з безлiчi тисяч прекрасних, босоногих, напiвголих дiвчат.
  Ерiмiада, дивлячись на цю пишнiсть таких прекрасних дiвчат, якi марширують, шльопавши голими пiдошвами, з дуже витонченим вигином п'яточки по гострому каменю дороги, взяла i заспiвала;
  Вище зiрок ми злетимо над планетою,
  Яскраве сонце свiтитиме...
  Героїзм ельфiв свiтла оспiваний,
  Перетворює мисливця на дичину!
    
  Чи стане час реально лихий,
  Де сяє над свiтом гроза...
  Яблучко ж цвiте наливне,
  Настає, звiсно, весна!
    
  Буде ера, повiр ельфiнiзму,
  Де будь-яка людина демiург.
  Змиємо з обличчя пляма ми оркшизму,
  Якщо треба проорати i плуг!
    
  Стануть вiрнi боги над свiтом,
  Принесуть ельфом радiсть i смiх.
  Ми помажемо волосики мирром,
  Щоб був у славнiй справi успiх!
    
  Так, Ельфiя країна свiтова,
  Ельфiнiзму свята країна...
  Побiгла дiвчина боса,
  Вона Родом наречена дана!
    
  Так, любите красунi Ельфiю,
  Що створила з каменю метал...
  Стануть люди, повiрте щасливiше,
  Нехай iз неба i ллється напалм!
    
  Не шукайте ви щастя без Роду,
  Вiн подарує назавжди кохання...
  Пiд п'ятою у битву Сварога,
  Проливається нелюд кров!
    
  Немає прекраснiшої країни велетнiв,
  У нiй є тролi та гноми в строю.
  Ми на вiки з Вiтчизною єдинi,
  Переможемо у будь-якому, знайте бою!
    
  Так чого людина така сумна,
  Ти ж силу Сварога пiзнав...
  Викликають пристойнi почуття,
  Наша Лада кохання iдеал!
    
  Стане краще всесвiту, повiрте-
  Якщо правити почне ельфiнiзм...
  Ми Сварога щасливi дiти
  Розмiтаємо на кварки оркшизм!
    
  Скоро стане Земля променистою,
  Незабаром буде великий успiх...
  А Ярило зiйде сонцем славний,
  I обдарує сяйвом усiх!
    
  За Батькiвщину вип'ємо дiвчата,
  Щоб вiчно Ельфi процвiтати...
  Щоб була нескiнченною зарплата -
  Про яку не соромно мрiяти!
    
  Нехай пiдiйметься Ельф над всесвiтом,
  I покаже всiм Божий оскал...
  Своєю силою в битвах нетлiнної,
  Ми розкриємо найхитрiший обман!
    
  Скоро сонце засвiтить яскравiше,
  Чи стане космос, як внутрiшнiй двiр...
  Так палите багаття ви по жаркiше,
  Нагострiть зi сталi сокиру!
    
  I тодi з пiснею Лади великої,
  Що народила могутнiх Богiв...
  Ми зможемо зрубати плем'я диких,
  Ельфославних iз мечами синiв!
  Раптор хихiкнув i вiдзначив:
  - Останнiй куплет якийсь безглуздий. Ви що хочете зрубати ельфославних синiв, тобто самих себе?!
  Ерiмiада з милою посмiшкою вiдповiла:
  - Нi, це я трохи обмовилася. Насправдi я хотiла сказати, що ельфославнi сини та дочки зможуть зрубати плем'я диких орд. А загалом - це просто романтична пiсенька!
  Раптор хотiв щось сказати, як раптом гарне, з голими, засмаглими ногами дiвчисько затрубiло в горн. Її мiдно-червоне волосся при цьому на вiтрi майорiло, немов бойовий, пролетарський прапор. I войовниця сурмила.
  Iншi дiвчата, яких багато тисяч, стали спiшно перебудовуватися з похiдного на бойовий порядок. У самому тилу величезного вiйська з писаних, нехай навiть i м'язистих, блискучих вiд поту i пахнучих духами та ароматом жiночої сили, бойовi мамонти тягли катапульти та балiсти.
  Ерiмiада з усмiшкою, виблискуючи перлинними зубками, помiтила:
  - Буде, схоже, дуже весело!
  Раптор важко зiтхнув i вiдповiв:
  - Одне менi гидко - скiльки таких чудових i неповторних красунь загине!
  Ельфiйка сказала з апломбом:
  - Вiйна без жертв не обходиться, це при сексi тiльки можна обiйтися без оргазму!
  I обидва, ельфiйка та троль у коронах, весело скелячи зуби, розсмiялися.
  Пiсля чого, теж стали вiддавати команди своїми дзвiнкими i дуже веселими i задерикуватими голосами.
  Ерiмiада взяла i знову з великим почуттям i виразом, танцюючи на своєму бiлому єдинорозi, заспiвала;
  Слава країнi, що цвiте у висотi,
  Слава великої, священної Ельфiї...
  Нi, не бувати у вiчностi тишi -
  Зiрки поля перли зрошили!
    
  З нами великий Всевишнiй Сварог,
  Син Всемогутнього грiзного Роду...
  Щоб у битву цей Воїн допомiг,
  Потрiбно прославити ельфiйського Бога!
    
  Немає у дiвчат сумнiвiв, повiр,
  Шалено дiвки орду атакують...
  Буде роздертий шалений звiр,
  А ворог отримає в нiс дулю!
    
  Нi, не намагайтеся ви зламати ельфiв,
  Ворог не поставить нас на колiна.
  Ми здолаємо тебе злiсний тять,
  З нами великий дiдусь Ельфiн!
    
  Нi, нiколи не пiддатися ворогам,
  Дiвчата босi билися пiд Ельфсквою.
  Ми не покажемо слабкiсть i сором,
  Порозумiємося з великим Сатаною!
    
  Дай Бог закiнчити битви свої,
  I рознести орди Вермахта лихо...
  Щоб тi мали в результатi нулi,
  Щоб не було на цвинтарi тихо!
    
  Дайте дiвчаткам ви волю, бiйцi,
  Тож оркшистам таке влаштують...
  Пишатимуться нами батьки,
  Нас, як корiв, супостат не подоїть!
    
  Правильно, що незабаром настане весна,
  Колосся в полях золотитиметься...
  Вiрю, здiйсниться наша мрiя,
  Якщо доведеться за правду битися!
    
  Бог, це означає, всi люди любов,
  Вiрна, мiцна, в радостi вiчна...
  Хоч проливається бурхлива кров,
  Часто буває дiвчисько безтурботне!
    
  Ми журимося в битву ворога,
  Роблячи щось таке повiтряне...
  Хоч над свiтами вирує гроза,
  I настає затемнення душне!
    
  Нi, ельфи будуть до труни стояти,
  I не поступляться оркшистам жодної крапельки...
  Ви запишiть хлопчаки в зошит,
  I нагострiть для лайки всi шабельки!
    
  Так, вiрно буде без меж свiтанок,
  Кожному радiсть, повiрте, дiстанеться...
  Ми вiдкриває iнший, повiр свiтло-
  У височину рука у дiвчинки тягнеться!
    
  Чи зможемо ми ельфи таке, повiр,
  Те, що про що i мрiяти ж не смiємо...
  Ми бачимо ясно найсвiтлiшу мету,
  Нi, не несiть бiйцi ахiнею!
    
  Ми полетимо заради жарту на Марс,
  Вiдкриємо там поля, рахуй рубiнiв...
  I зарядимо оркшистам прямо в око,
  Парят над нами орди херувимiв!
    
  Нехай славиться ельфiйська країна,
  Що подарувала ельфiнiзм народам...
  Вона на вiки Родом нам дана -
  За Батькiвщину, за щастя, за волю!
    
  В Ельфiї кожен воїн iз ясел,
  Немовля тягне ручку до пiстолета.
  Тому, ти тремтi лиходiй,
  Ми закликаємо нелюда до вiдповiдi!
    
  Так, наша буде дружна сiм'я,
  Що ельфiнiзм побудує у свiтобудовi...
  Ми станемо, знайте вiрнi друзi,
  А нашою справою - стане творення!
    
  Адже ельфiнiзм надовго Родом дано,
  Щоб у щастя були дорослi та дiти...
  Ще читає хлопчик по складах,
  Але полум'я демiурга в очах свiтить!
    
  Хай буде радiсть людям назавжди,
  Що разом б'ються за справи Сварога.
  Незабаром побачимо Фолги берега,
  I будемо ми у почесному мiсцi Бога!
    
  Так, Ельф ворогам Вiтчизни не зламати,
  Вона мiцнiшою буде навiть стали...
  Ельфiя, ти рiдна дiтям мати,
  А наш батько, повiрте, з наймудрiшого дали!
    
  Немає для Вiтчизни, повiр, перешкод,
  Воно йде вперед без зупинки.
  Отримає король пекла скоро мат,
  Хоч у нього в руках татуювання!
    
  За Батькiвщину ми серце вiддамо,
  Пiднiмемося всiх гiр, повiрте вище...
  У нас дiвчат дуже багато сил,
  Деколи навiть зносить дахи!
    
  За Ельф пiдписку теж хлопчик дав,
  Сказав, що люто битиметься...
  В його очах, блискучий метал,
  I РПГ захований мiцно в ранцi!
    
  Так що не будемо дурня валяти,
  А краще все стiною дружно станемо...
  Iспити, здаючи лише на п'ять,
  Щоб правив Авель, а не злий Каїн!
    
  Коротше, буде щастя для людей,
  I влада Сварога над священним свiтом...
  Оркшистiв ти граючи розбий,
  Хай буде Лада щастям та кумиром!
  Ось це справдi була пiсня. А попереду вже йде в атаку на красивих, босоногих, засмаглих i дуже спокусливих та апетитних на вигляд дiвчат, величезна орда оркiв.
  А цi iстоти, на противагу ельфам i тролям, дуже неприємнi з потворними фiзiономiями. Схожi орки на ведмедiв, тiльки незрiвнянно потворнiшi, i морди у них такi страшнi, вiдразливi.
  Дiвчата iз арбалетами вiдкрили вогонь першими. Адже арбалети - це особливий механiзм iз важкими, вимоченими в отрутi болтами, i вони б'ють на бiльшу дистанцiю, нiж стрiли.
  Вiйницi мiцно вперлися своїми босими, засмаглими, сильними ногами, швидко крутили барабани.
  I ось арбалетнi болти летять iз пронизливим свистом. I буквально наскрiзь пробивають, тараня ведмедiв-оркiв. I красунi ще посмiхаються своїми блискучими, як найдобiрнiшi з скарбницi султана перли, зубами.
  А потiм красунi з луками теж присiли навколiшки. З лука стрiляти можна частiше, нiж iз арбалета. I при цьому, дiвчата натягують тятиву своїми босими, спритними, витонченими ногами. I роблять це дуже швидко i здорово.
  А стрiли летять, ковзають по похилiй дузi i вражають своєю неймовiрною, забiйною силою смердючих i волохатих ведмедiв. I це виглядає надзвичайно ефектно. I бризкають фонтани брудно-коричневої кровi вбитих тварин.
  А дiвчата, ну такi гарнi, i як приємно дивитися на рух їх дуже витончених i гармонiйно розташованих м'язiв.
  А ось iншi войовницi розвертають балiсти та катапульти. I це теж зброя дуже сильна. Ось летять по високiй дузi цiлi бочки iз запальною сумiшшю. I ось такий подарунок анiгiляцiї, як вiзьме i довбане в саму гущу орди оркiв. I реально всiх розiрве та спалить. I навiть не всiх, то добру сотню напевно. I ось це епiчна битва.
  Орки горять живцем, немов свiчки на ялинцi в багатому будинку, пiд час святкування Рiздва.
  I поширюється запах паленого м'яса.
  А дiвчата стали ще метати у наступаючих оркiв та пращi. I теж пробивали величезний натовп шалених i волохатих ведмедiв. I вони, цi звiрi падали, випускали фонтани неприємної рiдини.
  Дiвчата поки що знищували атакуючу орду на вiдстанi i практично не зазнавали втрат.
  Щоправда, деякi орки теж пробували метати дротики та жбурляти камiння.
  Ось босу пiдошву красунi потрапило вiстря. I дiвчина скрикнула:
  - Ось чорт, боляче!
  Ерiмiада з усмiшкою вiдзначила:
  - Так, свiт сповнений болю! Але нiжки у дiвчаток дуже навiть непогано гояться.
  Раптор заспiвав, скелячи свої великi, як у коня зуби:
  - Ах, якi нiжки,
  Так заводять хлопцiв...
  Ти не бiйся крихта -
  Краще орка убий!
  Дiвчата билися, загалом, на вiдмiнно. I ось на оркiв знову обрушуються бочки iз горючою сумiшшю. I стрiли, i арбалетнi болти, i разючi елементи з пращi, i дротики.
  Чого тiльки не вистачає, так це доброго кулемета, яким можна викошувати наступаючих, наче хвиля цунамi, оркiв. I це справдi серйозна проблема. Але в цьому свiтi немає, на жаль, вогнепальної зброї. А може, навiть i на щастя, що такої гидоти ще не винайшли.
  Але балiсти та катапульти працюють не гiрше. Тим бiльше дiвчиська, метаючи разючi бочки з чимось напалму, ще й використовують енергiю пари. Ось навiщо вони й припасли вугiлля. I тодi вже дальнiсть стрiлянини та скорострiльнiсть катапульт зростає на пару порядкiв. I працюють тут войовницi з великою швидкiстю. I їх босi, рожевi, круглi п'ята так i миготять. I швидкiсть руху вражаюча.
  Ось знову по дузi мчать новi подарунки анiгiляцiї. I такi удари, наче невеликi, ядернi бомби вибухають.
  Ось стiльки оркiв разом вирушає до пекла. I ще можна деяку зброю, бiльш забiйну застосувати.
  Ось, зокрема, бочка вибухає у повiтрi над орками, i в сторони розлiтаються отруйнi голки та розривнi кульки.
  I стiльки оркiв калiчить i гине. А самi дiвчата теж отримують вiд цих волохатих тварин удари та подряпини. Але поки що вбитих немає. Хоча одна з дiвчаток була поранена настiльки важко, що її взяли та понесли на ношах.
  Так, це дiйсно дуже серйозна та кривава битва. I тут нiби бореться один з одним потворне та гламурне. I все виглядає так здорово i по-заводному.
  Ерiмiада знову з великим почуттям i силою взяла i заспiвала своїм чудовим i неповторним голосом;
  Я, дiвчина ельфiйська коза,
  Працювала i поля, люблячи орала...
  Але загримiла грозна...
  Оркшист напав, адже йому мiсця мало!
    
  Кривавий двадцять перший грiзний рiк.
  Великою масою Орклер атакує...
  Пускає ельфiв пачками у витрату,
  Снаряди рвуться - засвистiли кулi!
    
  Нi, мiсця тут страшнiше, не знайти,
  Коли всюди бiль та руйнування...
  Дiвчинцi немає навiть двадцяти,
  Але скiльки болю та навколо позбавлення!
    
  Злий атакує Батькiвщину оркшизм,
  Такий могутнiй, просто лютий...
  Але вiрю, переможець ельфiнiзм,
  Хто за Орквольфом, цi орки слiпi!
    
  Ворог дуже сильний, у це ти повiр,
  Його натиск активний i жорстокий.
  Адже оркшизм це просто дикий звiр,
  А проти дiвки, образ синьоокий!
    
  Нi, дiвчата не вiдступатимуть,
  Вони по снiгу босi мчать...
  Iспити, здаючи лише на п'ять,
  I дуже хоробро дiвки нашi б'ються!
    
  Даремно налетiв на Ельф оркшизм,
  Хоча союзник оркам допомагає...
  I полетить волохатий нелюд вниз,
  Хоч м'яко ельфiв вбиває!
    
  Не знають дiвки слова - є спокiй,
  Вони до перемоги люто прагнуть...
  Хоч Орклер на словах такий крутий,
  Що перетворився просто на паяця!
    
  Поставимо оркам скоро, дiвки мат,
  Ворог добряче трiпає пiд Ельфсквою...
  Потiм був легендарний Ельфаград,
  Вiн зустрiвся з розбiркою крутою!
    
  Ну що таке для дiвчаток "Тигр"?
  Воiстину могутня машина...
  Не треба грубих нам, красунi iгор,
  Чия армiя оркшистiв розтрощила!
    
  Ось допомагають оркам сильно ФША,
  Дають безкоштовно лiтаки, танки...
  Вони, напевно, збожеволiли,
  Об'їлися беленами видно фянки!
    
  Так, Орклер був пристрелений немов пес,
  I Окрiнг захопив простiр на тронi.
  Можливо, для великого не дорiс,
  Той жирний борiв у царськiй коронi!
    
  Але ФША з Трольтанiєю тепер,
  Так допомагати оркшистам завзято стали...
  Не порахує ельфiв армiя втрат,
  I потьмянiли ельфiнiзму дали!
    
  Ось це просто пекельний став розклад,
  Коли в єдностi сила...
  I загрожує просто розпад...
  Землi оркшистам, знайте, фянки мало!
    
  Даремно їх постачає бомба Сем,
  Царю, що чорт продукти посилає...
  Адже перемiгши в бою ЕФСР,
  Оркдольф на колишнiх босiв нападає!
    
  Втрат, звичайно, багато ми зазнаємо,
  Дiвчата навiть на морозах боси...
  Але якщо треба, ми Ельфскву врятуємо,
  У нас такi з золота в'ються коси!
    
  Якщо вже вiдстояли Ельфаград,
  Дiйти, повiрте, можемо до Орклiна...
  Для ельфiв в армiї такий розклад,
  Коли народ та армiя, єдинi!
    
  Не знають дiвки просто слова, нi,
  I люто з оркшистами б'ються...
  Побачимо, вiрять дiвчата свiтанок,
  Хоча очi часом наче блюдця!
    
  Я вiрю, справедливий ельфiв царю,
  Зумiє зробити волю мiцнiшою за...
  Хай буде Ельфiславний государ,
  Якщо не зумiв, все зробити славно Фталiн!
    
  Так, нехай країна ельфiйська цвiте,
  Шлях будуть спорудження у свiтлi ельфiнiзму...
  Перемогу вiдкриємо безмежний рахунок,
  Хоч скалять зуби дiти реваншизму!
    
  Ну що ти скажеш, дядько грiзний Сем,
  Виростив ти сам собi, вважай, смерть...
  Зумiв вiдбити оркшистiв ЕФСР,
  А це, отже, капiталу загибель!
    
  Ну що справи, i не раз, не два бої,
  Ще гримiтимуть над Елф'ю видно...
  Щоб не прийшли на Батькiвщину нулi,
  Можливо, створити для Бога диво!
    
  Там де i Фталiн просто не змiг,
  Зможуть зробити босi дiвчата...
  За них могутнiй Бог, святий Сварог,
  I влучнiсть при стрiльбi з автомата!
    
  Коротше, лайки зовсiм не кiнець,
  Ми ельфи-свiтло прагнемо, знай, до реваншу...
  У битвi будуть старець i молодик,
  Ми не дамо оркшистам грiзним шансом!
    
  Коротше, ми дiвчата босонiж,
  Знову в атаку люто прагнув,
  I п'ятою голою, мiцним кулаком.
  Так довбати, що орк злий закосився!
    
  Я вiрю, не затопить ельфiв каламут!
  Пiд прапором великого Сварога...
  За Батькiвщину бiйся i не лякайся,
  Бо буде незабаром щастя багато!
  
  СИН ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ТА ПОПАДАНЕЦЬ
  АННОТАЦIЯ
  Хлопчик-боєць Вiталiй Акулов потрапляє до Стародавнього Вавилону в перiод правлiння Олександра Четвертого - сина та спадкоємця Олександра Македонського. Там вiн змiнюється з царем великої iмперiї мiсцями - хлопчики дуже схожi, i в них починаються дуже цiкавi та захоплюючi пригоди.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Хлопчик опинився раптом у стародавньому античному мiстi. Навколо були досить високi, бiлi будинки. Хоча на вулицi i брудновато. Вiталик свиснув, зазначивши, що тут видно давнi часи. Дуже, мабуть, велике мiсто, вулицею якого ходили слони.
  Хлопчик iшов, i в обличчя йому подуло свiжим гноєм. Навколо були люди. Бiльшiсть у легких тунiках, у сандалях та халатах. Але багато, особливо хлопчики, були майже голi та босi. Дiйсно тепло. Дiтей багато, i вони засмаглi, смаглявi, але серед чорних миготять i бiлi голiвки. Дiвчата в тунiках легких. Тi, що багатшi, ще носять сандалiї, а бiднiшi босоногi.
  Сам Вiталiк, займаючись тхеквондо, в якому дуже багато б'ють ногами та ламають предмети, у тому числi i на здачу пояса. I тому хлопчик не любив взуття. Вiн намагався якомога бiльше бiгати босонiж, щоб дитячi пiдошви не були м'якими i покривалися твердими мозолями. Ось i зараз вiн узяв i стрибнув у якийсь портал, бiгаючи Москвою. I опинився в античному мiстi. Мова була у людей незнайома, але водночас Вiталiк усе розумiв.
  Пiд босими ногами хлопчаки гарячi брукiвки брукiвки, але голої, жорсткої пiдошвi не боляче. Iнша рiч, що на нього дивляться, як на раба. Хоча у Вiталiка й ошатна майка з новими шортами. I багато хлопчикiв зовсiм не бiднi, волiють хизуватися босими п'ятами, хоча б заради загартування, i того, щоб показати, що вони не бояться гарячих брукiвок брукiвки.
  Вiталiк йшов древнiм мiстом. I посмiхався, милуючись вiдчуттями. Тут були i статуї величезних розмiрiв, i грандiознi палаци. I разом з тим у мiстi багато бруду. Не дуже весело було хлопчикам-рабам, якi все тут прибирали.
  Вiталiк спитав у одного з босоногих, в однiй пов'язцi на стегнах, хлопчика:
  - Це що за мiсто?
  Той подивився на яскраву майку Вiталiка i гарний, позолочений годинник на засмаглiй руцi хлопчика, з повагою вклонився i вiдповiв:
  - Велике мiсто Вавилон - столиця Македонської держави!
  Вiталик усмiхнувся i спитав:
  - А Олександр Великий, сподiваюся, живий?
  Хлопчик вклонився ще раз i вiдповiв:
  - Вiн завжди живий, будучи богом на Олiмпi!
  Вiталiк кивнув i заспiвав:
  - Виблискує зiркою променистою,
  Крiзь темряву безпросвiтного мороку ...
  Великий герой Олександр,
  Не знає нi болю, нi страху!
  Хлопчик-раб хотiв щось сказати, але з'явився наглядач у сандалях i плащi та огрiв юного невiльника батогом по спинi. Той скрикнув, i почав помсти вулицю з подвоєною силою.
  Вiталiк вигукнув:
  - Бити дiтей недобре!
  Наглядач глянув на хлопця. Босi, засмаглi ноги, але яскрава майка та золотий годинник на руках. Може це син почесної особи.
  I наглядач вiдповiв:
  - Рабов треба тримати в покiрностi батогом. Хiба тебе нiколи не бив батько?
  Вiталiк чесно вiдповiв:
  - Нi!
  Наглядач здивувався:
  - Дивно! Навiть знатних хлопчакiв сiчуть. I менi твоє обличчя когось та нагадує.
  Вiталiк суворим тоном вiдповiв:
  - I ти маєш знати своє мiсце!
  Чоловiк вiдступив, вiдчуваючи в собi боязкiсть. Хлопчик зашльопав собi босими, гострими, дуже мiцними ногами далi i заспiвав:
  Спартак великий воїн та герой,
  Бився хоробро з величезною армiєю...
  Хоч був вiн раб, але тепер король,
  Нехай перемога буде променистою!
  Вiталiк хотiв i далi спiвати, але натхнення залишило хлопця. Справдi, хотiлося пригод.
  I ось вiн попрямував до центру Вавилону. Цього мiста, найбiльшого за часiв античностi, поки що не пiднявся Рим. Рухався хлопчисько легко, наче рись, i його настрiй був, як у собаки-шукачка, що взяв слiд.
  Навколо кишало життя. Ось праворуч на площi вели на порку хлопчика приблизно рокiв чотирнадцяти, з довгим, свiтлим волоссям.
  Пiдлiток був сумний, i йшов, опустивши голову, а руками прикривши сором, з нього зiрвали пов'язку на стегнах.
  Натовп свистiв i улюлюкав, було цiкаво, як будуть бити гарненького i м'язистого хлопчика. Особливо жадiбно дивилися жiнки. Ще далеко до Iсламу, i вони були з вiдкритими обличчями, багато хто в легких тунiках, коротких, що зручнiше в спеку. Однi, що бiднiшi i молодшi, босi, а багатшими в сандалях i з браслетами.
  Вiталiк теж дивився на це видовище. Хлопчик iз сумним виглядом покiрно лiг на козли. Його закрiпили помiчники ката - теж пiдлiтки голi до пояса, але у шароварах та чоботях. I, зрозумiло, сам кат дуже мускулистий громила.
  Ось вiн витяг iз кошика прут i змочив його водою.
  Глашатай зачитав звинувачення:
  - За вiдсутнiсть поваги до старших, зухвалiсть, юнак рокiв чотирнадцяти Кiр засуджується до п'ятдесяти ударiв батогом по спинi та сiдницях i двадцяти п'яти ударiв по п'ятах!
  Натовп схвально загомонiв. Кат взяв мiцнiше батiг i завдав по мускулистiй, засмаглiй спинi хлопчика удару. Вiн був не на повну силу, i шкiра тiльки набрякла.
  Вiталiк подумав, чи не втрутитись йому? Але який у цьому буде сенс? Тут стояла цiла дюжина високих, озброєних стражником. Та й сам натовп схвально гудiв. Крiм того, можливо, хлопця i за справу б'ють. Часи античнi, суворi. I хлопчикiв сам Бог велiв пороти. Навiть у Бiблiї в гуманному Новому Завiтi рекомендувалося сiкти дiтей рiзкою.
  Хлопчик важко дихав i, стиснувши зуби, мовчав. Кат бив його спокiйно, i вже луснула шкiра i потекла кров.
  Вiталик зiтхнув:
  - Такий свiт!
  А хлопчика-пiдлiтка продовжували бити. Вiталiк рушив далi, дивитися таке не хотiлося. Хоча, звичайно, видовище багатьом подобається. Вiталiк iшов собi далi.
  Вiн згадав фiльм "Острiв скарбiв", ще той, тридцять сьомого року.
  Там замiсть хлопця була дiвчина. I їй погрожували пiдсмажити п'яти.
  Так, це було б боляче. Вiталiк подумав, чи стала б дiвчина кричати, чи мовчала б, як партизанка.
  Сам, зрозумiло, перевiрив себе пiсля цього фiльму, з цiкавостi, як палить п'яти вогонь. I це зробив за допомогою газової камфорки. Переконався, що це дуже боляче. I тодi ще не надто грубi пiдошви маленького хлопчика були дуже чутливi.
  I пухирi на них набрякли болючi. Щоправда, вони швидко зiйшли. Так, таке катування будь-кому розв'яже язик. Але ж були пiонери у фашистському полонi, якi мовчали. Хоча, може, комусь iз них i смажили вогнем п'яти.
  Щоправда, Вiталiй жодного разу не бачив фiльму, щоб хлопчакам смажили п'яти. Ось цiпками, iнодi, бувало били. В одному американському фiльмi англiйський офiцер навiть хлопчику врiзав по босiй пiдошвi ланцюгом. I в того ступнi набрякли, i було хлопцевi боляче. Але ось вогнем жодного разу.
  Фiльмiв, де хлопчикiв б'ють цiпками по п'ятах, теж дуже мало.
  Вiталiк повернувся, щоб подивитись. Не часто таке побачиш.
  Спина хлопчика перетворилася на криваве мiсиво, i кат уже бив палицею по пiдошвi. Дивно, але хлопчик стримував крики i виявляв мужнiсть. Наче був спартанцем.
  Вiталiк вирiшив, що пiсля прочуханки обов'язково познайомиться з цим пацаном. Тим бiльше, мiсто незнайоме, i воно не знає куди йти. Була iдея, чи не податись у гладiатори? Але це не Стародавнiй Рим, i невiдомо, чи були за правлiння Олександра Четвертого гладiатори в Македонськiй державi.
  Хоча, найiмовiрнiше, якiсь бiйцi, якi розважають публiку, були.
  Вiталiк не знав ще, вiн тут надовго застряг, чи це лише прогулянка по Вавилону?
  Найпростiший спосiб це прилаштуватися в армiю. Там буде i дах, i їжа, i грошi у разi вiйни.
  А Вiталiк, боєць тхеквондо дуже сильний. Та й на мечах битися в нього є поняття.
  Єдине, надовго застрягати у свiтi без комп'ютерiв, iгрових приставок, смартфонiв, айфонiв, телевiзорiв та iнтернету не хотiлося. Справдi, що робити? Хочеться щось i пограти.
  Вiталiк дуже любив iсторичнi стратегiї. Де ти, скажiмо, на мiсцi росiйського царя Iвана Грозного. I виграєш у комп'ютера вiйну в Лiвонiї. Керуєш тисячами юнiтiв. I будуєш заводи з гарматами, пищалями, стайнi, чи щось ще солiднiше. Але Iван Грозних - це, звичайно, примiтив, як i гра "Козаки". А ось щось сучаснiше створити з технiкою.
  Особливо цiкаво грати вiд первiсного ладу до нанотехнологiй.
  Хлопчика-пiдлiтка перестали бити. Вiн був дуже мiцним, так що змiг встати пiсля шмагання сам. I хоча ноги хлопчика й опухли, вiн насилу зробив на них кiлька крокiв.
  Пiсля чого йому вручили пов'язку на стегнах. I хлопчик рушив побитий у кров, але не зламаний.
  Вiталiк пiдiйшов до нього i простяг руку. Хлопчик Кiр потис її i помiтив:
  -Я бачу, ти не раб! Не буду навiть питати, кожен твiй жест говорить про вiльну i гiдну людину.
  Вiталiк кивнув:
  - Я не раб, зрозумiло.
  Хлопчик подивився на нього i раптом, змiнивши обличчя, спитав:
  - Вибач, у мене пливе в очах. Або менi це тiльки здається, але ви.... Ваша величнiсть Олександре...
  Вiталiк заперечливо мотнув головою:
  - Нi! Я не Олександр! А що, схожий?
  Хлопчик-пiдлiток кивнув:
  - Дуже!
  Вiталiк з усмiшкою вiдповiв:
  - Так, це цiкаво. Але менi здається, що йому вже зараз...
  Хлопчик кивнув:
  - Так, десять рокiв. Але вiн великий та сильний хлопчик. А ти що, старше?
  Вiталiк кивнув:
  - Так! Але це не бiда. Настав час менi провiдати свого брата-близнюка.
  Хлопчик логiчно зауважив:
  - За таку подiбнiсть можуть i на кiлок посадити.
  Юний хлопець кивнув:
  - Можливо! Але менi згадалася одна цiкава iсторiя, теж трапилося, коли хлопчики схожi i може вийде, все дуже цiкаво!
  Вiталiк, звiсно, було згадати роман Марк Твена "Принц i жебрак". Де хлопчики помiнялися подекуди. I вiд цього вийшло кумедно. Тим бiльше, мабуть, Олександру Четвертому вже недовго залишилося. В iсторiї було багато рiзних версiй смертi сина Олександра Македонського. I в бою, i вiд отруєння, i нiбито навiть у в'язницi. Було кiлька рiзних версiй загибелi сина легендарного царя. Надто вже давно це було, та й часи потiм настали невиразнi.
  Iмперiя Олександра Македонського розпалася. Довго iснувала лише Римська Iмперiя з таких великих держав.
  Вiталiй та Кiр пiдiйшли до величезного палацу. Його збудував ще Навуходоносор. Досить масивний та пишний. Навколо повно охорони, включаючи кiнну.
  Хлопчики виглядали не надто представницькими. У Кiра взагалi тiльки пов'язка на стегнах i сполосована батогом спина. Та й п'яти опухли, доводиться ступати на шкарпетки. Вiталiк навiть здивувався, що хлопчик пiсля такої жорстокої розправи тримається i здатний ходити.
  Кiр помiтив:
  - Я дуже схожий на раба. Мене туди не пустять.
  Вiталiк з усмiшкою кивнув:
  - Розумiю! Але, мабуть, i менi також доступ закриють.
  Кiр запропонував:
  - Мчись бiгом, i повiдом, що в тебе є термiнова звiстка до царя. Тодi тебе приймуть за глашата, або скорохода, i може бути пропустять.
  Вiталiк зазначив:
  - Це гарна думка.
  Хлопчик кинувся тiкати. Його голi, засмаглi, дуже мускулистi ноги миготiли, наче копита понi.
  Кiр iз сумною усмiшкою зазначив:
  - Кому пироги та пампушки,
  А кому жували i шишки!
  Вiталiк добiг до варти. Вiн вигукнув на все горло:
  - Термiнова звiстка до царя!
  Стражники хором запитали:
  - Вiд кого?
  Хлопчик впевнено вiдповiв:
  - Вiд Кратора!
  - Проходь!
  Вiталiк припустив далi. Вiн утiк i оглядав палац. Розкiш була груба. До Рiздва Христового ще понад триста рокiв. I водночас тут досить чисто. Дiвчатка та хлопчики-раби б'ють пiдлогу. Вiталiка кiлька разiв гальмувала стража.
  Поки, нарештi, вiн не вбiг у тронну залу. Там все буквально блищало позолотою.
  На тронi сидiв хлопчик. Вiн був у розкiшному одязi та в дорогих туфлях, а на головi корона. Обличчя дитини було справдi дуже схожим на Вiталiка. А по краях стояли стражники з списами та луками.
  Вiталiк вклонився i промовив:
  - Я радий служити вам, ваша величнiсть!
  Хлопчисько на тронi з тривогою запитав:
  - Ти хто такий? Когось ти менi нагадуєш?
  Вiталiк з усмiшкою вiдповiв:
  - Я хочу поговорити з тобою наодинцi, о великий!
  Олександр Четвертий кивнув:
  - Добре! Вдамося до покоїв, я люблю зi своїми однолiтками розмовляти.
  I хлопчисько-цар вирушив до малої тронної зали. А Вiталiк, безшумно ступаючи босими ногами, рухався за ним. Олександр, з-за туфель, здавався трохи вищим. А наскiльки вiн м'язистий не видно через одяг.
  Вони вийшли i стали перед дзеркалом. Олександр з радiстю скинув ненависнi туфлi, що стискують хлопчика, i помiтив:
  - Ми тепер одного зросту!
  Вiталiй запропонував:
  - Давай, порiвняємо мускулатуру.
  I зняв iз себе майку. Його м'язи, i справдi, були дуже рельєфнi з глибоким промальовуванням.
  Олександр теж стягнув iз себе царськi шати, залишився майже голим. Хлопчик був м'язистим, блiдiшим, i його м'язи не такi рельєфнi, але тим не менш схожi!
  Олександр зазначив:
  - Нас рiдна мати не вiдрiзнить.
  Вiталiй iз посмiшкою запитав:
  - А ти не хочеш зi мною помiнятись мiсцями?
  Хлопчик-цар кивнув:
  - Звiсно! Мрiю з'явитися в мiстi без охорони, побiгати босонiж вулицями, повалятися в багнюцi. I взагалi вiдпочити вiд державних справ. А що?
  Вiталiк зазначив:
  - У царських шатах нiхто не подумає, що я, це ти. А ти моє вдягнеш!
  Олександр кивнув:
  - У нас i голоси схожi. Слухай менi дуже подобається твоя iдея!
  I хлопчаки стали змiнюватися одягом. Туфлi царя були завеликi, i не зовсiм зручнi, зате посипанi дорогоцiнними камiннями. I в одязi не зовсiм зручно. Зрозумiло було, з яким задоволенням Олександр одягнув шорти. Вiн навiть хотiв залишитися з голим торсом. Але нести майку в руках незручно, i неохоче її натягнув. Отже, хлопчики помiнялися мiсцями.
  Вiталiй почував себе теж не у своїй тарiлцi. Хоча тепер вiн i король найбiльшої iмперiї, на той момент, у свiтi.
  Обидва хлопчики рушили з тронної зали. Олександр прошепотiв:
  - Ти будеш на моєму тронi. А я поки що погуляю мiстом. Коли менi набридне вiльна воля, я повернуся, i ми помiняємося знову.
  Вiталiй кивнув:
  - Чудово!
  Хлопчики увiйшли до зали царства. Вiталiк попрямував до трону. Важливо сiв i сказав:
  - Дайте цьому хлопчику десять золотих монет i вiдпустiть зi свiтом!
  Пiсля цього, служницi ввiчливо випровадили юного царя. Босоногий хлопчик кинувся тiкати. Як добре без взуття - ноги легкi та голi пiдошви вiдчувають блаженство.
  Олександр узяв i заспiвав:
  Свободу, свободу, менi дайте свободу,
  Я птахом у вись полечу!
  До народу, до народу, до народу,
  I я житиму, як хочу!
  Хлопчик-цар був сповнений ентузiазму. Проте ледве покинувши палац, вiдчув голими, не надто грубими пiдошвами, наскiльки гарячi брукiвки. I це було неприємне почуття. I довелося стиснути зуби i напружитись, щоб знову продовжити бiг.
  Тропiчний клiмат, i влiтку, звичайно, сонце ще як палить. Хлопчики-раби звичнi, але хiба може цар ходити босою, навiть дитиною.
  I тут дуже боляче. Олександр пiдскакував - палило п'яти, але терпiв. Ось вiн забiг у тiнь, де не так жарко, i помiтив:
  - О боги, нiколи не думав, що камiння може бути таким гарячим!
  Хлопчик глянув на свої руки. Вони мали десять золотих монет. Майнула думка - чи не купити сандалiї?
  Але вiн тому й вирвався з палацу, щоб удосталь набiгатися босонiж. Та й не личить синовi великого полководця розкисати. Його батько великi справи творив, а синок спасував, тiльки через те, що босi пiдошви палить.
  Олександр знову кинувся бiгти по пекучим каменям. Сонце ще яскраво свiтило.
  Несподiвано йому попався Кiр. Хлопчик у пов'язцi на стегнах i сполосований вигукнув:
  - Привiт Вiталiку!
  Олександр рикнув у вiдповiдь:
  - Я не Вiталiк, а ти хто?
  Хлопчик з усмiшкою вiдповiв:
  - Я Кiре! А ти що мене забув?
  Догадливий Олександр вiдповiв:
  - Я зрозумiв! Ти думаєш, що я той хлопчик, з яким ми помiнялися одягом?
  Кiр глянув уважнiше. Було видно, що руки й ноги Олександра не такi рельєфнi, а босi пiдошви нiг мозолистi. Особливо, якщо подивитися уважно.
  Кiр вклонився i запитав:
  - Значить, це ви, ваша величнiсть?
  Олександр кивнув:
  - А ти здогадливий! За що тебе били?
  Хлопчик з усмiшкою вiдповiв:
  - За пустощi!
  Цар-пацан прошипiв:
  - Якщо ти мене розсердиш, то тебе посадять на кiлок!
  Кiр з усмiшкою кивнув:
  - Так, мiй королю! Слухаю i слухаюсь!
  Олександр наказав:
  - Давай, бiжи разом зi мною!
  I обидва хлопчики рвонули. Цар-пацан був вiд природи витривалим та сильним, але недостатньо тренованим. Проте вони бiгли спритно.
  Олександр на бiгу спитав:
  - Ти раб?
  Кiр вiдповiв iз упевненiстю:
  - Нi!
  - А чому напiвголий, побитий та босий?
  Хлопчик з усмiшкою вiдповiв:
  - Перед поркою роздiли! Та й взагалi, хлопчаки часто ходять напiвголi в спеку, навiть якщо й не такi бiднi їхнi батьки.
  Олександр кивнув:
  - Логiчно!
  I хлопчисько-цар скинув iз себе майку. Вiн був помiрковано засмаглим. Так багато часу ходив у царських шатах. А босi пiдошви палали, наче пiд ними розпалили жаровню.
  Олександр навiть почав стогнати.
  Кiр запитав:
  - Чому ви стогнете, ваша величнiсть?
  Хлопчик-цар вiдповiв:
  - Дуже палить п'яти!
  Хлопчик кивнув:
  - Я розумiю, цар босонiж не ходить - по рангу не належить!
  Олександр сердито рикнув:
  - Знаю! Ось примушу стати на колiна i лизати менi босi п'яти, i горе, якщо ти не послухаєшся!
  Кiр з усмiшкою кивнув:
  - На все ваша воля, о великий!
  Хлопчик-цар пом'якшав:
  - Ну гаразд, давай у тiню, перепочинемо!
  I обидва пацана забiгли в тiнь i сiли на лаву. Олександр пiдняв вгору свої дитячi, збитi, обпаленi ноги, щоб стало трохи легше. Босонiж ходити по Вавилону влiтку - це схоже на тортури.
  Юний правитель наказав:
  - Купи менi чогось поїсти!
  I кинув Кiру золоту монету!
  Хлопчик вклонився i промовив:
  - Слухаю i слухаюсь.
  Пiсля чого, збитi палицями п'яти замиготiли, i вiн помчав до найближчої крамницi за їжею.
  А Вiталiй тим часом сидiв на тронi. У принципi вiн цар, але номiнальний, тому що йому лише десять рокiв, i фактичний регент i правитель, Кассандр. Наче вiн i вбив потiм царя. I коли точно сперечаються iсторики. Є версiя, що Олександр загинув у бою.
  У будь-якому випадку, настав час позбутися Кассандра - цар вiн, чи не цар!
  I хлопчик запитав iз розстановкою:
  - А де верховний вiзир?
  Стражник, вклонившись, вiдповiв:
  - У сусiднiй троннiй залi приймає делегацiю!
  Вiталiк зазначив:
  - Виклич його до мене на свiтлi очi!
  Стражник кивнув i вiддав розпорядження iншому. I державний механiзм закрутився.
  Вiталiк вислухав доповiдь одного iз вiзирiв. Новина була в тому, що в Афганськiй провiнцiї хвилювання. Там народ дуже волелюбний. Вiри
  Аллаха ще немає, але фанатизму вистачає.
  Хлопчик запропонував:
  - Нехай обґрунтують свої вимоги. Хто хоче справедливостi, її отримає. А хто нi, знайдеться меч!
  Потiм з'явився нарештi Кассандр. То був великий, високий чоловiк, i за його поясом висiв меч. Вiн неохоче вклонився юному царевi i запитав:
  - Що завгодно вашiй величностi?
  Вiталiк з усмiшкою вiдповiв:
  - Я хочу битися з вами на мечах.
  Кассандр усмiхнувся i вiдповiв:
  - Гарне бажання, ваша величнiсть! Але ж ви ще дитина, а я великий воїн.
  Хлопчик-цар кивнув:
  - Знаю! Але ти забув, яким найбiльшим бiйцем був батько.
  Кассандр кивнув:
  - Так, ти не по роках сильний i швидкий! Але тобi до мене далеко. Втiм, я готовий дати тобi урок.
  Вiталiк кивнув:
  - Я битися босонiж!
  Хлопчик скинув туфлi, що явно не за розмiром, i тiльки заважають, хоч вони розкiшнi.
  Потiм i царськi шати, залишившись в одних лише плавках.
  Кассандр здивувався:
  - Ти засмаг i став бiльш мускулистим!
  Вiталiк пiдтвердив:
  - Я займався!
  Кассандр не став знiмати дорогих чобiт та обладункiв. Вiн, схоже, був упевнений у перемозi.
  Його меч був набагато бiльше, нiж у хлопчика-царя, та й сам полководець Олександра Македонського куди вищий i важчий.
  Бiй почався з пристрiлу. Кассандр неквапливо завдав ударiв, а Вiталiк вiдхилявся. Хлопчик великий майстер у Тхеквондо, але й мечах мав поняття. Вiн уже прийняв рiшення вбити Кассандра, який скоро спробує вбити його. А точнiше навiть уб'є законного царя.
  Хлопчик приспав пильнiсть Кассандра, вдаючи, що просто вправляється.
  А потiм узяв i як скакне. I гострий меч Вiталiя Акулова встромився вiзавi прямо в горло. Кассандр отримав удар, похитнувся, а потiм звалився, i з його горла забив фонтан червоної кровi.
  Хлопчик iз захопленням оголосив:
  - Верховний вiзир помер, тепер правитиму я!
  Кассандра забрали. Вiталiк наказав поховати його з почестями, якi належали другiй особi у державi. До речi, Кассандр, здається, вбив матiр Олександра Четвертого? Ну що ж, i одержав за це!
  Вiталiк залишив на кам'янiй пiдлозi кiлька гарних вiдбиткiв своїх дитячих, але сильних i моторних нiг.
  Пiсля чого, заспiвав:
  I хоч доводиться пролити,
  У битву затятим потоком бурхливим кров...
  Перервати мечем, стрiлою життя нитку,
  На вiки вiчнi не зрадимо любов!
  
  МУТАНТ-АС ГОЛОТУЄ IСТОРIЮ
  АННОТАЦIЯ
  В результатi випадкового витоку мутагена, один нiмецький льотчик стає зовнi схожим на пiдлiтка i набуває надздатностi. Причому вони такi сильнi, що весь перебiг Другої свiтової вiйни змiнюється!
  . РОЗДIЛ No 1
  У сiчнi 1943 з'явився у нiмцiв один ас-мутант. Теж зазнав юнак модифiкацiї i набув надздiбностi. Спочатку вiн бився на Середземноморськiй дiлянцi фронту з англiйцями та американцями. Став першим льотчиком Люфтваффе, який збив двiстi лiтакiв - отримавши Лицарський Хрест Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Пiсля того, як збив триста лiтакiв, отримав першим у Третьому Рейху Хрест Вiйськових заслуг у золотi та з дiамантами. Пiсля чого його перевели на Схiдний фронт.
  Там вiн взяв участь у епiчнiй битвi на Курськiй дузi. Юнак-мутант схожий на хлопчика блондин, у якого навiть вуса i борода не росли, чисто на вигляд пiдлiток рокiв чотирнадцяти, став на цей момент неймовiрно сильним повiтряним бiйцем. I в нього не могли потрапити, а вiн сам iнтуїтивно вiдчував скупчення ворожих лiтакiв.
  I його чуття, i влучнiсть стали надприродними. I вiн так хвацько вибивав радянськi лiтаки, що отримав прiзвисько бiлий Диявол i його, боячись немов вогню.
  Тим бiльше вiн отримав унiкальний експериментальний винищувач МЕ-309, який мав одразу сiм вогняних точок - три авiагармати та чотири кулемети i проти нього нiкому не встояти.
  Хлопчик на iм'я Вольф, який пережив мутацiю, стрiмко набирав рахунки. I збив за два мiсяцi Курської дуги близько п'ятисот лiтакiв. I iншi нiмецькi льотчики пiдтягнулися за ним. Гiтлерiвцi зберегли перевагу у повiтрi. I змогли уникнути розгрому на сушi. Щоправда, i перемоги не було. Фашисти вiдiйшли на вихiднi рубежi i там закрiпилися. Лiнiя фронту виявилася стабiльною.
  Втрати СРСР виявилися вищими, нiж у реальнiй iсторiї. До речi, союзники вiдклали висадку в Сицилiї. Вони боялися переносити бойовi дiї на континент. Та й Вольф Роммель так звали льотчика-мутанта, навiв на них страху.
  Крiм того, Вольф примудрився збити лiтак iз самим Монтгомерi ще пiд час Середземноморської льотної кар'єри. Найталановитiший англiйський полководець загинув. I англiйцi через це перенесли висадку до Сицилiї. А потiм взагалi вiд неї вiдмовилися. Та й Рузвельт також бiльше був зацiкавлений у перемозi над Японiєю, нiж лiзти до Європи.
  Тож Вольф Роммель успiшно бився i збивав лiтаки СРСР iз великим смаком. Адже вiн недарма мутант.
  Зменшись i бомбардування Третього Рейху та його заводiв. Це дозволило нiмцям запустити в серiю новий танк "Пантера"-2 з бiльш потужним озброєнням та бронюванням ще у вереснi 1943 року. Танк мав непоганий захист чола: у 100-мiлiметрiв корпус, та 120 - лоб вежi. I бортiв 60 мiлiметрiв. I все пiд нахилами. Що дозволяло "Пантере-2" тримати удари радянських дрiбнiших гармат. Плюс її i знаряддя в 88-мiлiметрiв в 71ЕЛ, дуже потужне i скорострiльне, що пробиває радянськi машини з великої дистанцiї. При цьому i ходовi якостi пантери-2 були непоганi. У вазi 53 тонни, вона мала двигун в 900 кiнських сил. А отже, могла рухатися не гiрше за радянську тридцятьчетвiрку. Крiм того, i "Тигр"-2 надiйшов у серiйне виробництво ранiше.
  Нiмцi втримали пiд контролем найбiльше родовище бокситiв у Запорiжжi, i тому їхнi танки мали броню гарної якостi.
  Восени радянськi вiйська безуспiшно намагалися наступати в Українi та в центрi.
  Вольф Роммель отримав за п'ятсот збитих радянських лiтакiв нову нагороду: Лицарський Хрест Залiзного хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами. А за сiмсот п'ятдесят лiтакiв унiкальну нагороду Лицарський Хрест Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами. А за тисячу збитих лiтакiв, Гiтлер затвердив спецiальну нагороду Зiрку Лицарського Хреста Залiзного Хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  А коли льотчик-мутант до Нового року перевищив пiвтори тисячi збитих лiтакiв, то отримав ще одну нагороду Зiрку Лицарського хреста Залiзного хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Так ось активно набиралися рахунки, немов у казцi.
  Вольф Роммель став феноменом, на якого дорiвнювали й iншi льотчики Люфтваффе.
  У сiчнi Червона армiя намагалася наступати пiд Ленiнградом, але пробити оборону не змогла. I в Українi радянськi вiйська не досягли успiху. Тим бiльше, нiмецькi танки випускалися у великих кiлькостях. I особливо "Пантера" була дуже гарна в оборонi.
  За два мiсяцi Вольф Роммель збив її понад п'ятсот радянських лiтакiв.
  I отримав Зiрку Лицарського Хреста Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Його подвиги надихали й iнших льотчикiв та льотчиць. Зокрема з'явилися льотчицi Адала та Агата, якi теж збивали радянськi лiтаки та впевнено набирали рахунки.
  Зима минула. Нiмцi збирали сили для нових наступiв. У них з'явився досконалий гвинтовий багатоцiльовий штурмовик-винищувач ТА-152, що перевершує радянськi машини. I реактивна авiацiя.
  Тож Сталiн вирiшив спецiально ним зайнятися. Лiнiя фронту поки що була такою, як i влiтку сорок третього року.
  Але нiмцi збирали сили для наступу. Кiлькiсть "Пантер"-2 зростала, i вони могли перейти в рiшучий наступ.
  Гiтлер на це дуже розраховував.
  А Сталiн тим часом вiв переговори з Черчiллем та Рузвельтом. Тi заявляли, що висадка у Францiї неможлива i не має сенсу. Тiльки даремно загинуть солдати.
  Мовляв, нiмцi ще сильнi. Щодо ленд-лiзу теж виникли труднощi. Гiтлер дещо пом'якшив полiтику щодо євреїв, i натякав, що може повнiстю вiдмовитися вiд антисемiтизму, якщо Захiд з ним помириться i допоможе.
  Сталiн розумiв, що вiн у скрутному становищi. Країна виснажена та перенапружена. Нiмцi втрималися взимку вiд поразки, а пiзньої весни та влiтку можуть взяти свої перемоги. Так що проти них краще i не потикатися.
  Була, звiсно ж, надiя на нову технiку. Танки Т-34-85 та IС-2. Але вони, зрозумiло, не такi сильнi як "Пантера-2" та "Тигр"-2. Так IС-2 поступається в озброєннi, якостi снаряда та лобовiй бронi. Просто новi танки хоч щось краще за колишнi. Особливо Т-34-76, яка не могла пробити "Тигр"-2 навiть у борт.
  Сталiн зiбрав найближче коло. Бункер був пiд землею у Кремлi.
  Поки що нiмцi активно Москву не бомбили. Але у них були в розробцi ракети ФАУ, i зрозумiло грiзнi реактивнi бомбардувальники проти яких авiацiя та ППО СРСР поки що безсилi.
  Крiм того, у серiю у гiтлерiвцiв уже надiйшли новi лiтаки. I ТА-152, який мiг нести до двох тонн бомб. I бомбардувальник Ю-288, що вже несе до шести тонн i бiльшою дальнiстю i швидкiстю, i оборонним озброєнням. I це вже тi, що у серiї. А є й розробки. Це насамперед чотиримоторний Ю-488, зi швидкiстю до семисот кiлометрiв на годину, що для бомбардувальника дуже багато, i нести мiг до десяти тонн ваги. I ще грiзнiший шестимоторний ТА-400. Вони бомб нiс бiльше, i був захищений тринадцятьма авiагарматами. Плюс ще мiг би мати й реактивнi двигуни.
  Тож зрозумiло столицi недовго бути спокiйною. Нiмцi також уже в серiю запустили штурмову гвинтiвку МР-44, яка була на той момент найкращою у свiтi. I в них були вже й танки, на пiдходi серiя "Е", яка не мала собi рiвних.
  Так що зрозумiло, що СРСР мiг цiлком програти цю вiйну. Тим бiльше, у Гiтлера вся Європа працювала. I в пiхоту набирали iноземцiв, i на заводи та iнше. У людських ресурсiв з урахуванням окупованих територiй у Третього Рейху перевага значна. I якiсть озброєнь, напевно, навiть вища.
  Хоча МЕ-262 поки що не досконалий i запускати його в серiю зарано. Зате є ТА-152 та МЕ-309, якi вже у серiї, чудово борються. I швидкiсть, i озброєння на висотi. Правда вага у машин чимала, що позначається на маневреностi. Але потужне озброєння дозволяє збити з одного заходу, швидкiсть пiд час пiкiрування йти, коли ЯК, наприклад, заходить у хвiст. А у вертикальному маневруваннi нiмецькi лiтаки сильнiшi i у них вища швидкiсть.
  Яковлєв повiдоми Сталiну про наявне в розробцi ЯК-3, легше i маневренiше, нiж ЯК-9.
  Сталiн вислуховував це, дивлячись на портрет Олександра Суворова. Цей полководець царської Росiї був унiкальним, i прожив майже сiмдесят рокiв, будучи непереможним. Хоча йому не давали великих армiй. А найгучнiшi перемоги над французами не принесли Росiї та п'ядi землi. Але вiн умiв перемагати, поступаючись кiлькiстю.
  Нинi нiмцi стали формувати легiони з усiх майже Європи. Гiтлер припинив терор проти євреїв, i навiть почали їх набирати батальйони добровольцiв.
  З'явилася i Польська Визвольна Армiя, на противагу Польському вiйську.
  Французiв, голландцiв, бельгiйцiв, данцiв та iнших європейцiв набирали до Третого Рейху, особливо есесiвських пiдроздiлiв. З'явилися в СРСР i бiлоруськi та українськi дивiзiї. Нiмцi стали по ходу вiйни, розумнiшими та гнучкiшими. I тепер у Бiлорусiї була центральна Рада, i проти партизанiв використовували мiсцевi сили. Формально Бiлорусь отримала автономiю i з'являлася подоба самоврядування. Як i в Українi. Де випустили iз в'язницi Бандеру. I почали формувати новi дивiзiї нацiоналiстiв.
  Тож СРСР не мав переваги в живiй силi. А як технiка перевага перейшла до нiмцiв.
  Сталiн зазначив:
  - Виготовлення ЯК-3 потребує великої кiлькостi якiсного дюралю. А його постачання зi США та Британiї рiзко скоротилися. I союзники вже нахабно вимагають у нас сплатити це золотом!
  Яковлєв зiтхнув i вiдповiв:
  - Та поки ЯК-9 залишається основним винищувачем! I його випуск слiд збiльшувати!
  Iллюшин повiдомив:
  - Випуск лiтакiв досягнув ста на день, у тому числi сорока винищувачiв. Але якiсть їхня знизилася. Багато машин важать на триста, чотириста кiлограм важче за зразковi, i через це програють нiмцям навiть у маневреностi!
  Командувач авiацiй кивнув:
  - У нас просто катастрофiчне спiввiдношення втрат у повiтряних боях - один до десятої на користь нiмцiв. I льотчики навченi слабо. Союзники перестали постачати авiацiйний бензин, а свого не вистачає. I машини радянськi якiстю не вирiзняються. Плюс ще у нiмцiв цiла плеяда з'явилася чудових асiв. Є й льотчицi. Наприклад, Альбiна та Альвiна двi новi зiрки, вже отримали Лицарськi хрести зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами, збивши бiльше трьохсот лiтакiв кожна.
  I це за короткий час!
  Сталiн кивнув i помiтила:
  - Вольф це льотчик-термiнатор не один виявляється!
  Командувач кивнув:
  - Якби один!
  Верховний головнокомандувач запитав:
  - А що скаже Жуков?
  Маршал СРСР вiдповiдь з похмурим виглядом:
  - Нам потрiбна нова зброя. Танк Т-34-85 недостатньо потужний. Його гармата все ще не пробиває нi "Пантеру"-2 у лоб, нi "Тигр"-2. Нiмцi розробили бiльш досконалу "Пантеру"-3, яка повинна мати бронювання "Тигра"-2 при меншiй вазi та потужнiшому двигунi. Якщо такий танк надiйде до серiї, нам буде повний завал!
  Сталiн буркнув:
  - А як IВ-2?
  Жуков чесно вiдповiв:
  - Лобовою бронею вежi слабенький. Навiть проста "Пантера" його легко бере з дистанцiї з кiлометр, а пiдствольним снарядом i далi!
  Верховний зазначив:
  - А чому його броню в лоб не зробили за 160-мiлiметрiв?
  Жуков чесно вiдповiв:
  - Тому що потужна гармата i така важка. I трансмiсiю просто заклинить.
  Ми змушенi були вiд цього вiдмовитись та обмежитися 100-мiлiметрами в лоб.
  Сталiн посмiхнувся i його вигляд був недобрий. Потiм спитав:
  - А якщо зменшити броню бортiв в IС-2 з дев'яноста мiлiметрiв до п'ятдесяти, i посилити за рахунок цього лоба?
  Жуков кивнув:
  - Це цiлком можливо товариш Сталiн. Але потребує час для того, щоб розробити нову вежу та запустити її у виробництво!
  Маршал Василевський помiтив:
  - Нiмцi в цьому випадку зможуть пробивати IС-2 вежу в борт з базукiв та фаустпатрона, i легших гармат. Тож це спiрне рiшення!
  Верховний рикнув:
  - Куди не кинь, усюди клин!
  Яковлєв зауважив:
  - Нам би реактивну авiацiю розвинути! У нiмцiв уже МЕ-262 борються у небi. Вони правда не надто ефективнi, але час iде й у гiтлерiвцем напевно з'явитися щось краще.
  Берiя кивнув i заявив:
  - За останнiми даними, нiмцi розробляють реактивний винищувач МЕ-1100, який може злетiти в повiтря вже восени цього року. У ньому є якiсь оригiнальнi iдеї. I ще розробка йде МЕ-262 Х, який має бути потужнiшим i кращим за колишнi моделi i бути готовим до бойового використання.
  Сталiн запитав:
  - А подробицi якi?
  Нарком внутрiшнiх справ зiтхнув:
  - Вони секретнi, i ми працюємо! Але за чутками МЕ-262 повинен мати швидкiсть понад 1100 кiлометрiв на годину.
  Оточення Сталiна засвистiло вiд подиву.
  Верховний кивнув:
  - Ого! Тодi нам наче хана! А що скаже Молотов?
  Нарком закордонних справ, зiтхнувши, вiдповiв:
  - Захiднi союзники пустили вiйну на гальма. Вони формально начебто б ще воюють, але фактично бойових дiй не ведуть. Нiмцi теж припинили випуск пiдводних човнiв i зосередилися на танках та авiацiї. Крiм того, замiсть ракет ФАУ заводи випускатимуть новiтнi реактивнi бомбардувальники. А це означає, що нас бомбитимуть без жалостi. Ми тривiально не зможемо за реактивними лiтаками наздогнати!
  Сталiн буркнув:
  - Це погано! Значить, на допомогу чекати не звiдки!
  Маршал Василевський вiдповiв:
  - У Росiї тiльки два союзники: армiя та флот!
  Верховний головнокомандувач кивнув:
  - Та це правда! Втiм сказав подiбне не дуже хороший цар Олександр Третiй!
  Берiя зауважив:
  - Проживи б цар Олександр Третiй довше, то може був би i великим. Вiйну з Японiєю вiн цiлком мiг виграти!
  Жуков посмiхнувся i вiдповiв:
  - Я б на мiсцi Куропаткiна побив би японцiв. I нiщо б менi не завадило!
  Сталiн буркнув:
  - Вистачить нiсенiтницi! У нас тут не АI розумiються! Потрiбно батькiвщину рятувати. Скоро Гiтлер попрет на нас всiєю своєю силою, i мало не здасться. I потрiбнi конкретнi iдеї!
  Маршал Василевський, який мав славу великим стратегом, запропонував:
  - Давайте зробимо ставку на глибокоешелоновану оборону. Потрiбно якнайбiльше гармат, у тому числi i протитанкових. У нас як iз їх випуском?
  Микола Вознесенський впевнено вiдповiв:
  - Дуже добре! Ми випускаємо артилерiї рiвно стiльки, скiльки вимагають вiйськовi. А бiльше не вартує, не вистачить людей для гарматних розрахункiв!
  Маршал Василевський зазначив:
  - Бiльше треба, особливо зенiток. Останнi можна використовувати i проти авiацiї, i за наземними цiлями!
  Сталiн кивнув сивою головою:
  - Потрiбно бiльше випускати 100-мiлiметрових гармат-зенiток. Вони можуть пробивати i "Пантеру-2" у лоба, i навiть упор "Тигр"-2, i при цьому збивати нав'язливi нiмецькi лiтаки.
  Вознесенський зазначив:
  - Для 100-мiлiметрової гармати ще потрiбно виготовити потрiбний снаряд. А так є iдея самохiдки на базi шасi тридцятьчетвiрки. Зробити СУ-100, яка буде простiше у виробництвi, нiж Т-34-85, але значно потужнiша у озброєннi.
  Верховний iз задоволеним виглядом кивнув:
  - Ну, ти Вознесенський та голова! А тепер давайте заспiваємо!
  I оточення хором заспiвало:
  На просторах Батькiвщини чудової,
  Гартуючись у битвi та працi...
  Ми склали радiсну пiсню,
  Про великого друга i вождя!
  
  Сталiн це слава бойова,
  Сталiн це юностi полiт.
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  
  З пiснями борючись i перемагаючи,
  Наш народ за Сталiним iде!
  Ну це з боку Червоної iмперiї збираються сили, щоб вiдобразити тиск. Але з iншого боку i Гiтлер готує наступ. Випуск озброєнь у Нiмеччинi зростає. "Пантера"-2 стала краще захищена в лоб вежi, за рахунок гарматної маски в 150-мiлiметрiв пiд нахилом, i 100-мiлiметро лоба корпусу з нахилом в 45 градусiв. Це саме стiльки, що Т-34-85 не пробиває нiмецьку машину в лоба. А ось вона може його пробити iз трьох з половиною кiлометрiв.
  Таким чином "Пантера"-2 стала основним танком, i простi "Пантери" вже знiмаються з виробництва. Як i Т-4. Але їх ще випускають, щоби не обвалити обсяг виробництва. Як i "Тигр", незважаючи на випуск "Тигра"-2, ще випускається.
  Вiдразу перебудувати все виробництво на Пантеру-2 не виходить. Хоча цей танк дуже хороший. I за швидкiстю, i бронею, i особливо в озброєннi, де йому немає рiвних.
  На початку березня, поки ще не розкис дороги, нiмцi зробили першу спробу наступати. I завдали удару у напрямку Ворошиловграда та Краснодонська. А також Донецька.
  Цi частини України були пiд час Сталiнградського перелому вiдвойованi Червоною Армiєю, i нiмцi їх не встигли повернути. Гiтлерiвцям вдалося досягти тактичної раптовостi.
  Так вони пустили дезiнформацiю, що хочуть оточити радянськi вiйни на Курськiй дузi. Але вдарили в iншому напрямку, де на них не чекали!
  У боях взяли участь потужнi танки гiтлерiвцiв, i "Тигр"-2, який у порiвняннi з реальною iсторiєю, мав потужнiший двигун у 1000 кiнських сил, а отже швидше рухався i мiг служити непоганим танком прориву.
  Нiмцi спочатку швидко просувалися. Вони захопили i Ворошиловград, i Краснодонськ, i Донецьк, але потiм снiгу розтанули i важкi нiмецькi танки зiв'яли в багнюцi. Проте фрицi змогли повнiстю взяти пiд контроль усю Україну. I оголосили про свою нову перемогу.
  У боях також взяли участь першi нiмецькi танки серiї Е. Зокрема самохiдка Е-10. Ця машина мала дуже передовi характеристики. По-перше, її висота становила лише 1,2 метра. I екiпаж лише двi людини лежачи. Двигун i трансмiсiя були разом i впоперек. А сама самохiдка малих розмiрiв, але з двигуном чотириста кiнських сил. I десять тонн вдалося вкласти лобову броню 82-мiлiметри пiд великим кутом рацiонального нахилу, i бортiв 52-мiлiметри, плюс ще й ковзанки.
  Е-10 - це машина, яка майже досконала. Швидкiсть до ста кiлометрiв на шосе, та сiмдесят на рокадi, до неї важко потрапити, i вона легко маскується.
  При цьому дешева та проста у виробництвi. Єдиний недолiк гармата - така як у Т-4 75-мiлiметрiв 48 ЕЛ довжина ствола. Але радянськi танки вона пробиває в лоба, хай i з невеликої дистанцiї. А сама тримає удари Т-45-85 у лоб, i ще в неї майже неможливо потрапити.
  I ще екiпаж незвичайний - двi дiвчини-вовчицi iз СС. Герда та Шарлота.
  Вони готовi битися наче монстри. I у них колосальна, руйнiвна сила.
  Дiвчата хоч у березнi було ще холоднувато, билися в одному лише бiкiнi та босонiж.
  I показали свiй бойовий майстер-клас.
  Але, зрозумiло, про них можна i не говорити так детально. Ось з iншого боку б'ються радянськi дiвчата-комсомолки.
  I вони теж напiвголi та босi. Зате показують свiй агресивний i крутий характер. Влучно стрiляють, причому використовуючи при натисканнi на курок червонi соски грудей. I при цьому спiвають;
  Ми дочки Вiтчизни дорогий,
  Країни порад пiд прапором червоним!
  Товариш Сталiн сокiл завзятий,
  Яким свiт зробить прекрасним!
  
  Ми з Батькiвщиною на щастя народженi,
  Щоб вирощувати хлiба i льон текстильний.
  Такi у Росiї знай сини,
  Що людина буде i всесильною!
  
  Гримить гроза - фашизм полiз нас,
  Вдарили армади грiзних танкiв.
  Але посуньте краще супостату в око,
  Ми не немовлята, що лакають манку!
  
  До Москви прорвався фюрер на конi,
  На бiлому та зi сталi що шлiфують.
  Продався Адольф Гiтлер Сатане,
  Вважав, що його не зупинять кулi!
  
  Товариш Сталiн витязь завзятий,
  Вiн iз Гiтлером у ристалищi зiткнувся...
  I виявилося фюрер не крутий,
  Кулак вождя в кадик йому встромився!
  
  Тепер фашист тремтить немов лист,
  Як Сталiн покалiчив його сильно...
  Вiн хотiв би в цирку ставити вiст,
  А зараз Адольф лише бомж дубильний!
  
  Кошмар нацистiв свiту Сталiнград,
  Оскiльки нашi хлопцi мiцнiше стали...
  Солдат країни рад дуже радий,
  Ми по рогах усiм супостатам дали!
  
  Берлiн до нiг дiвочим звалиться знай,
  Дiвчата босонiж пройдуть лихо ...
  Побудуємо на планетi незабаром рай,
  I буде дуже радiсно та тихо!
  
  Все стане в свiтобудовi добре,
  Дiвчата плащ отримають iз дiамантiв.
  Часом буває надто важко,
  Але ми країна давнiша та атланти!
  
  У Росiї пiонер i той титан,
  У Вiтчизнi кожен воїн iз пелюшок...
  Адольф ти невдаха i тиран,
  Ти отримав фiнгал вiд нiг дiвчат!
  
  Коли над свiтобудовою комунiзм,
  Покров як Богородиця розкине...
  То буде в клiтцi всякий реваншизм,
  I Iсуса Бога Свiтла Iм'я!
  Отак гарно i з почуттям спiвали дiвчата-комсомолки. Вони це робили дуже натхненно. I голоси звучали дуже переливчастi.
  I дiвчата кидали босими пальчиками нiжок убивчої сили, руйнiвнi гранати.
  Воювали також i пiонери. Якi незважаючи на те, що ще лежить снiг, були в одних тiльки шортиках, у плямистих сорочках, i босонiж.
  I хоча голi нiжки дiтей почервонiли вiд холоду, i були як качок червоними, вони активно перемiщалися i вперто билися.
  Ось це справдi були справжнi, агресивнi та дуже бойовi хлопцi.
  Якi стрiляли за допомогою гранат, вiдтягуючи тятиви та запускаючи забiйнi подарунки смертi.
  I при цьому ще й спiвали;
  Свiтло моєї пiднесеної Росiї -
  Країни, що свiтовi життя дало душею!
  Знайти не можна Вiтчизни цей красивiше,
  Вона всесвiту звiстка - святою мрiєю!
  
  У будь-якiй травинцi та будь-якiй росинцi,
  I в краплях теплих лiтнього дощу.
  Грають дiамантами снiжинки,
  В них лик Iсуса - Господа-Вождя!
  
  Творiння променистого Сварога,
  Воно прекрасне в кожному волошки.
  Хто хоче миру, той як син у Бога,
  Йому чудово жити повiр скрiзь!
  
  Але волю дав Всевишнiй нам таку,
  Щоб кожен шлях вiльний вибирав,
  Щоб Батькiвщину любив рiдний боєць,
  Щоб у дiяннях Рода прославляв!
  
  Однак вибiр зробили недобрий,
  I ось на Землю ллється злий потiк!
  Росiю топчуть з пекла танкiв натовпу.
  Жорстокий i нещадний у боротьбi рок!
  
  Але плiч-о-плiч бiйцi згуртуємось -
  Пiд Прапором Радянським Жовтня.
  З iкони благодать подарують обличчя,
  Вони за нас перед Господом не дарма!
  
  Хоч демони за Гiтлером пасуться,
  I багато чорт у Нiмеччину вклав!
  Але ми збиваємо "Юнкерси" як блюдця,
  Адже битися треба, вирвавши кров iз жил!
  
  Ворог до Москви дiстався - все палає,
  У бiноклi бачить зiрочки Кремля!
  Але били ранiше ми орду Мамая,
  Господь дасть силу синiв люблячи!
  
  Батькiвщина - шепочу в молитвi з болем,
  Горять як смолоскип нашi мiста!
  Що зводили з згодом i любов'ю,
  Невже винищили назавжди?
  
  Але Рiд своє Творiння не покине -
  Вiн силу дасть i супостат впаде!
  Як говорилося в мудрiй Божiй книзi.
  Русь переможе i до зiрка марш у похiд!
  
  Розбили Вермахт, ллє кров потоком,
  Москва, а пiсля славетний Сталiнград!
  А Батькiвщина подарує з яблунь соком,
  Щоб легким став iз гранатою автомат!
  
  У Берлiнi будемо - Сталiн ватажок,
  Намiсник Бога на Землi, де грiх!
  Фашистських тварин брати не шкодуйте,
  Тодi i буде - щастя та успiх!
  Ось так пiонери з почуттям та натхненням спiвають. I їхнi голоси дитячi, чистi, солодкi.
  I нехай їхнi нiжки босi, збитi, подряпанi, всi в саднах i забитих мiсцях, i ще навiть пальчики посинiли вiд холоду, але на вустах i хлопчикiв i дiвчаток яскравi посмiшки.
  I видно, що вони не здадуться, а й надалi спiватимуть i боротимуться.
  Нас виростив Ленiн на щастя народу,
  А Сталiн великий нам шлях осяяв...
  Принiс усiм Iллiч же святу свободу,
  Вчитель-наступник ворогiв перемiг!
  
  УДАЧ ПУТIНА У ГIТЛЕРА
  Гiтлер отримав за допомогою магiчного ритуалу везiння президента Росiї Путiна. I це рiзко змiнило перебiг iсторiї. Спочатку повiтряну битву за Британiю було виграно. Щоправда, Гiтлер не наважився на висадку, але у небi Люфтваффе завоювало панування. Франко за цих умов дав згоду на штурм Гiбралтару. Нiмцi захопили цю фортецю за два днi. I рушили вiйська до Африки.
  Вiйна з СРСР виявилася вiдкладеною. Але фашистам це тiльки пiшло на користь, то був завойований Чорний континент.
  Чисельна перевага фашистiв i краща органiзованiсть дозволили їм захопити за рiк i Африку, Близький Схiд та Iндiю.
  А в листопадi 1942 р. фашисти раптово висадилися i захопили Британiю за одинадцять днiв.
  Пiсля чого розпочалася пiдготовка до вiйни проти СРСР. Нiмцi розгорнули новi танки: "Пантери", "Тигри", "Леви", готовi до битви. I 22 червня 1943 року розпочалося вторгнення.
  Звичайно ж, СРСР на цей час за два роки зумiв непогано пiдготуватися. Кiлькiсть танкiв зросла до тридцяти восьми тисяч i сто двадцяти дивiзiй, кiлькiсть лiтакiв досягла п'ятдесяти тисяч. Зросла кiлькiсть гармат, та iнших видiв озброєнь. Але вермахт сильно додав. Число танкiв Третьому Рейху за два роки зросло у шести тисяч до двадцяти тисяч. I їхня якiсть помiтно додалася.
  Авiацiя у Третьому Рейху теж пiднялася. Новий МЕ-309 був дуже потужним озброєним i вступив до серiї. Найсильнiшими були i Фокке-Вульф, i Ю-288 та Ю-188. I це було серйозно. З'явилися у фрицiв i газомети, i ще багато чого. Включно з бiльш потужною штурмовою гвинтiвкою МР-44.
  Найголовнiше, нiмцi мали велику кiлькiсть пiхоти. Вони могли використовувати колонiальнi вiйська i солдатiв з Європи.
  Але ще й iншi нюанси. Червона Армiя до оборони була готова. Та не вчили її обороняться. А укрiплення на лiнiї Молотова хоч i встигли добудувати, але вони були надто близько до кордону та на недостатню глибину.
  Крiм того, нiмцi могли наступати i з боку Туреччини та Iрану, та Iндiї. Плюс ще Японiя розгорнула вiйська для наступу.
  Та натиснули мiцно.
  I за три мiсяцi СРСР було розгромлено i впала Москва. Ще за два мiсяцi Росiю повнiстю окупували.
  Пiсля цього Гiтлер вирiшив наступати на Америку. I тут нiмцям сприяла удача.
  Американськi танки були слабкими, авiацiя вiдставала. А у нiмцiв i реактивнi лiтаки вдалi, i з'явилися тарiлки, що лiтають, абсолютно невразливими для стрiлецької зброї, i пiдводнi човни не перекису водню. I танки серiї Е. задавили США хоч i важко, але бiльше через дальнiсть вiдстанi 30 сiчня 1946 року. Саме залишки армiї США капiтулювали.
  А 20 квiтня 1951 року Гiтлер побоюючись, що самураї створюють атомну бомбу, напала i на Японiю... Вiйна тривала в однi ворота. У гiтлерiвцiв з'явилися досконалiшi пiрамiдальнi танки, потужнi лiтаючi тарiлки з лазерами, ультразвукова зброя. Бiльш досконалi системи залпового вогню, та багато iншого.
  Тобто Японiя протрималася не довше нiж пiвроку. I вiйна завершилася черговою перемогою вермахту.
  Успiх Путiна допомiг Гiтлеру завоювати останню iстотну iмперiю на землi.
  А 20 квiтня 1959 року пройшов всесвiтнiй референдум, який заснував iмператорську форму правлiння всесвiтньої держави на чолi з Адольфом Гiтлером.
  Вже 1949 року нiмцi злiтали на Мiсяць. А 20 квiтня 1957 р. вiдбувся i полiт на Марс.
  Гiтлерiвцi опановували Сонячну систему. I в усьому свiтi тепер був залiзний, нiмецький порядок. У сiмдесят рокiв Адольф Гiтлер став всесвiтнiм iмператором завдяки успiху Володимир Путiна. Ось це феноменальне досягнення.
  Далi залишилося освоювати iншi свiти, а людство єдине. Втiм, звичайно, безлiч будiвництв, рiзного роду по всьому свiту. У тому числi й пiдземний тунель iз Чукотки до Аляски. Але 1 травня 1959 Адольф Гiтлер розбився в лiтаку. I скiнчилося фантастичне правлiння диктора. Видно i Путiну з його феноменальним везiнням не судилося прожити понад сiмдесят рокiв.
  Але Гiтлер вже мав спадкоємця. З-помiж дiтей отриманих шляхом штучного заплiднення. Тож династiя Адольфа продовжилася. I людство продовжувало будiвництво рiзного рiвня.
  Навiть в Африцi зводилися дороги та залiзницi та автомобiльнi, а також безлiч мiст. I чорношкiрi, тут працювали та пiднiмали економiку Чорного континенту.
  Людство розвивалося та пiднiмалося. Йшли будови комунiзму, i жити людям ставало все краще та краще.
  Пiсля Гiтлера правив iмператор його син Вольф Перший. Вiн був юним, але мудрим i пiднiмав людство на велику висоту. Однiєю з iдей було збiльшення кiлькостi жiнок та експерименти над генами. Зокрема вирiшено було довести кiлькiсть самок, щоб їх було вп'ятеро бiльше, нiж самцiв.
  Одночасно 1961 року космонавти iмперiї злiтали на Венери, ще через рiк i на Меркурiй. Побували за кiлька рокiв на супутниках Юпiтера. Вiдвiдували iншi планети. Поки що у 1980 року була вiдвiдана найдальша планета Сонячної системи - Плутон. I це було чудово.
  А у двохтисячному роцi розпочалася перша беззiркова експедицiя. На планетi Земля майже зникла злочиннiсть, i було покiнчено з хворобами та епiдемiями, люди забули про голод та товарний дефiцит. Жити ставало все краще та веселiше.
  I будувався справжнiсiнький рай. I люди не воювали один з одним. Наука розвивалася швидко. I приносила людям щастя. Розвивалися й технологiї. Шедевр цього, звiсно ж, дисколет. Вони вже були здатнi лiтати помiж планетами. I фрiцiв було не зупинити.
  У Росiї партизанська вiйна швидко вщухла. Люди вирiшили, що шансiв скинути гiтлерiвцiв немає i треба жити. А жити ставало все краще та краще. Iмперiя йшла до комунiзму. Ось пiсля двохтисячного року, багато товарiв взагалi стали безкоштовними. Безхатченкiв не було, у всiх була робота. I дуже гарнi будинки зводилися. I всi мали автомобiлi, i всi мали iнтернет безкоштовний, i багато чого ще.
  Життя пiднiмалося вгору. Добре людям ставало. I всi поступово звикали бути єдиною iмперiєю. I йшла асимiляцiя.
  Росiйськi та iншi слов'яни отримали рiвнi права з нiмцями. Та й iншi народи жили пiд керуванням нацистiв добре.
  Хто не воював, не партизанив, жили достойно. Нiмцi каральних акцiй не проводили без причини.
  I справдi варто було лише партизанiв позбутися, як репресiї разом припинилися.
  Будувалася полiтика окупацiї гнучка. Iснувало i самоврядування, i використання мiсцевих кадрiв. А в 2020 роцi всi люди на планетi Земля отримали громадянство i остаточно встановилася юридична рiвноправнiсть.
  До цього моменту наука так розвинулася, що старiсть була переможена, i всi вiчно стали юними i красивими.
  На iнших планетах Сонячної системи з'явилися селища Третього Рейху. I так стало у свiтi чудово.
  Юнаки та дiвчата у цьому свiтi почали розселятися по галактицi. У матрицi Гiпернета вже з'явилася вiртуальна реальнiсть, i багато всього чудового i юного, i красивого. Можна було вже вiдтворити будь-що.
  Iмперiя Третього Рейху стала iмперiєю великих можливостей i пiдкорювала всесвiт.
  А жiнка в нiй стало вп'ятеро бiльше, нiж чоловiкiв. I всi вони прекраснi, юнi дiвчата, а чоловiки юнаки, яким не треба голити бороду. Насправдi борода це лише примiтивний, тваринний атавiзм.
  I ось вiртуальної реальностi такi цiкавi iгри вирують i палають.
  Один iз таких всемогутнiх Творцiв Свiтобудов Фрiдрiх Сферо якраз влаштував найкрутiшу "розважалiвку".
  А саме космiчну битву. З одного боку його вiйська, що представляють Горду Нiмеччину, з iншого зоряна армiя будь-якої подруги, такої ж всемогутньої творця свiтобудов Арлекiнади - Грозної Нiмеччини. Отже, якщо всемогутнi люди б'ються, буде весело круто, до неможливостi.
  Тиски армiї Грiзної Нiмеччини невблаганно стискалися. Гiперплазмовi обiйми намагалися щiльнiше спресувати могутнього противника з Гордої Нiмеччини. Мiльйони та мiльйони зорельотiв знаходили тут свою загибель. Часто героїчну, i iнодi безглузду. Гинули, з усмiшкою на вустах, розраховуючи з часом воскреснути. Хоча й виглядало це дуже моторошно... Обтiканої краплеподiбної форми махiна палає особливим вогником, що жує поля простору i вакууму. Полум'я мчить коридорами i вентиляцiйними шахтами космiчного корабля. Мiльйони живих солдатiв як людей, так представникiв iнших рас з мiльярдами роботiв на борту намагаються уникнути всепожираючого жару. Майже всi люди, що б'ються, найкрасивiшi дiвчата, розфарбованi з химерними, авангардистського стилю зачiсками, немовби зiбралися не жорстоку битву, а iмператорський бал - маскарад. Ось у однiєї з дiвчат загорiлася зачiска у виглядi млина з лопатями у формi крил павича, i вона несамовито закричала. Бiль неймовiрно моторошний i скальп буквально зриває. Лопатi млина вiдриваються i далi вже крутяться в дев'ятипорядковому вихорi кiнепросторових викривлень.
  Але особливо грiзно ревуть орки та ельфи, для них i справдi кошмарнiше не придумати, полум'я набуває тiєї чи iншої форми. То це вишкiрена фiзiономiя грiшного духу викликаного чаклуном-некрофiлом з найнижчих безодень пекла, то вогник, що танцює по каютах i кривить стовбури гармат у виглядi страшного, гранично розлюченого хижака. А буває страшнiше, що сюрреалiстичне в малюнку руйнiвної субстанцiї, що палить.
  I все це в масштабах зорельоту розмiрами не поступається Меркурiю... Втiм, за мiрками творця свiтобудов не так i багато. Сам же творець подiбної цiлком матерiальної реальностi вирiшив вiдiрватися за повною програмою.
  Сферо Фрiдрiх Катастрофов вiдчував азарт i разом iз тим задоволення: один нуль на його користь. Юний творець-термiнатор зробив розворот, пiшовши вiд пучка магоплазми i пiд шумок трiску гравiоядерних променiв, що колихали вакуум, всадив у спину iншому маголету. Потрапити нелегко, бойовi машини скачуть як копита коней, пущених у галоп, та ще й пiдганяються пеклою шайтаном. I жодних законiв фiзики та космологiї звичних вiдсталим людям минулого. Поняття iнерцiї лише за бажанням творця.
  Зараз (Складений Гiпер-принцепс-маго-плазми такого незбагненного для людського сприйняття виду матерiї, то ти можеш прийняти будь-яку форму i модифiкацiю сущого, змiнюючи розмiри вiд ядра фотона, коли цiле свiтобудови в трильйони парсекiв в дiаметрi вiльно розмiщуєш у себе на долонi! модифiкованого хлопчика, якого в могутнiй i технiчно розвиненiй iмперiї Гордої Росiї тренували ще, коли вiн зародком дозрiвав у утробi iнкубатора-комп'ютера.
  З моменту зачаття йшло навчання увi снi, що переривається больовими iмпульсами, особливою космiчною вiйною. I все одно були промахи, оскiльки траєкторiї позбавлених iнерцiї маголетiв були абсолютно непередбачуванi. Але Сферо iз цього приводу не комплексiв. Вiн навмисно обмежив, щоб стало цiкавiше свої здiбностi. Адже Горда, що розкинулося на мiльярди галактик i квадрильйонний населених свiтiв Нiмеччина, це творiння - очевидно вiртуальної матрицi. А гра у космiчну вiйну має пiдкорятися правилам. Щоби взагалi не було хаосу. Хлопчик-творець. збив ще трьох, промахнувшись двiчi. Магоiмпульси казкових по конструкцiї систем озброєнь розрiзали вакуум i навiть змушували його вiдшаровуватись, скибочками медового сирвеладу, вже на iншому рiвнi свiтобудови. Ось Сферо знову пiрнув у ополонку простору виходячи на режим атаки. Хлопчик-Творець при цьому вибирав момент, щоб його не могли зафiксувати системи кiбернетичного спостереження, що дають повний огляд простору навколишнього рiзнi за модифiкацiєю маголети.
  - Магоматриця по кiнезфотон поглинає! - Фiлософськи, збиваючи черговий винищувач i, ухиляючись вiд разючих щупалець принцепс-плазми, промовив Творець-хлопчик.
  Армiю Юлiя Цезаря якому Сферо Фрiдрiх доручив загальне командування продовжували користуючись чисельною перевагою тiснити, не залишаючи поки що безуспiшних спроб охопити її з флангiв. Ставник Арлекiнади Ганнiбал розпорошував все бiльше вiйськ, намагаючись розтягнути на кiлька парсекiв (парсек це вiдстань, яке промiнь свiтла проходить за два з половиною роки) величезну армаду, що знаходиться пiд своїм командуванням. Щiльнiсть побудови вiйськ знизилася i зросла роль iндивiдуальної майстерностi. Тут уже обидвi сторони виявилися гiдними, демонструючи вищий пiлотаж та мистецтво маневру. Але втрати зазнавали колосальних, вже не один мiльйон зорельотiв згорiв у жадiбному факелi анiгiляцiї.
  Сферо раптом змiнив дiлянку сутички i виявився поряд з чудовим дiвчиськом. Творець-хлопчисько та Валентина стиснули один одному руки, iншi хлопцi та куди численнiшi дiвчата переморгнулися. Навели батареї i вiдкрили ураганне гiперплазмове торнадо по катерах, одномiсних маголетiв, винищувачiв, бригантин, есмiнцiв, мiноносцiв та iнших суден невеликої величини. Сферо переможно блиснув очима.
  Загальний рiвень пiдготовки бiйцiв, яких натягували на вiйну, навiть коли вони плавали зародками у своєрiдному поживному середовищi, був дуже високий. Але вони з безлiчi трiщин та вакуумних колапсiв не завжди потрапляли. У вiдповiдь i противник вiв свiй безжалiсний вогонь, що володiє навiть особистiсною матрицею. Потiк гiперплазми пропалюючи ослаблений матричний захист i напiвпросторове поле встромлялися в броню. Ось вiн, магопростiр не витримавши, трiснуло, рiзнобарвний потiк ультравогню, обрушився на пару, що стрiляла. Сферо згорiв одразу (це просто супероболденное вiдчуття коли плоть анiгiлюється!), У дiвчини-напарницi випарувалася рука по плече, нога по колiно, тулуб до ребер. Красуня скрикнула i вiдсахнулася. Валентина скомандувала.
  - Включити кiбер-регенерацiю.
  Тiло дiвча (як i iнших людей) вже давно не було бiлковим. Це особлива плоть iз гiперплазмовими включеннями, самi люди при цьому харчуються суперенергiєю. Тож плоть пiсля поранення стала повiльно наростати. Вiдносно повiльно, сам процес видно неозброєним поглядом, швидкiсть наростання тканин по 0,9 сантиметрiв на секунду. Але найжорстокiший бiй дуже швидкоплинний, броню пропалило ще в кiлькох мiсцях. Випарувалося двi гармати, загинуло шiсть солдатiв, одного юнака спалило до половини, дiвчина тимчасово втратила скальп i пальцi. Сферо смiючись, повернувся назад, мовляв, чи багато ви досягли, вразивши носiя творця свiтобудов? Дивом вдалося уникнути детонацiї снарядiв. Але колосальнi пошкодження, повiтря сифонiт, викидаючись спалахуючи у вакуум. Втiм, хлопцi гiдно вiдповiдають. Сам Сферо провiв фiлiгранний пострiл навскiдку, пiдбивши тримiсний штурмовик. Валентина, її язичок подовжився, лизнула хлопця у губи.
  - Мегаквазарно!
  - Давай гiперанiгiляцiйне (суперзнищувальне) плазмовиверження! - гаркнув юний Творець свiтобудов.
  Два маголети були збитi iншими гарматами, три стрiляючi вежi були пiдстреленi бiля есмiнця. Але саме в цей момент на них навiв гармати ракетний крейсер. Хлопчик-творець, не без задоволення, гострими вiдчуттями вiдчув дихання смертi в обличчя. Зла велетенських розмiрiв стара з косою пригрозила, i капiтан Сферо наказав.
  - Гнучка ретирада! Рухатися змiйкою через їжака!
  Батарея рвонула назад, але трохи запiзнилася. Здавалося, що вакуум ниє вiд болю, пронiсся гiперплазмовий вихор. Страшний удар гравiоплазми зачепив батарею. Вiдразу п'ять гармат i дванадцять чоловiк команди виявилося повнiстю випаровано. Сферо та iнших дiвчат вiдкинуло гравiтацiйною хвилею. Хлопчик-Творець перелетiв, вдарившись головою в прес атлетично складеною, але при цьому надзвичайно витонченою Валентиною. А це жорстко, коли тiло, в яке довелося таранитися не бiлкова:
  - Ух, ти пульсарно-колапсова дiрка! - пробурмотiв Сферо. I посмiхнувся, коли по ньому пронiсся розряд гiперелектрики.
  Бронею пройшлися великi трiщини. Вони прорiзали як яри бузкову поверхню металу, бiльш нiж мiльйон разiв мiцнiшого за титан. Яка колосальна мiць прихована в гiперплазмi або ще бiльш досконалого її рiзновиду принцепс-плазми, здатної зрушувати з мiсця зiрки, i гасити квазари. Адже всього лише шостий, сьомий i так далi стан матерiї. Цiлий океан гiперплазми можна отримати з будь-якої молекули. Теоретично (поки це людям недоступно) одна елементарна частка, вiдтворить весь всесвiт. Або знищити! Такими є квазiбожественнi можливостi гiперплазми.
  Батарея прослизає гнучким вiбруючим у кiнепросторi колапсу, солдат придавлює ослабленою силою iнерцiї. Потiм вiдбувається викид пружини, i батарея знову вiдкриває вогонь лише в iншiй точцi простору.
  Фрiдрiх Сферо командує:
  - лупити вузьким променем, перевести гармати в режим концентрованого шомпола.
  Так як комп'ютери вiдключенi - це доводиться робити вручну. Регулювати подачу гiперплазми барабаном. Але зробити подiбне дуже непросто, рятує те, що в програмi навчання передбачено i цей форс-мажор. Юнаки та дiвчата справляються з цiєю проблемою в режимi авто. Сферо Фрiдрiх ловить на прицiл ракетний катер, пострiл iз невеликою випередженням. Чується найтонший писк зруйнованого вакууму, катер розриває на шматки. Судячи з потужностi вибуху, вiдбувається детонацiя боєкомплекту. Свiтлова пляма розносить машину. Маголет також знищено, точний пострiл вiдтворила дiвчина.
  Крила вiдлiтають окремо, заразом крутитися у вакуумi палаючих хвiст.
  Ворожа бригантина отримує додатковi ушкодження, але вiдповiдає масованим залпам. Крiзь трiщину проникає потiк, вiдкидаючи дiвчину, оголюючи груди золотистого кольору з кiноварними сосками, що дають люмiнесценцiю.
  Сферо зрадiло верещить:
  - Ось бачите як кльово! Чорнодирно!
  Валентина шльопнула всемогутнього хлопця по вкритiй шкiрою з магопластику колiна:
  - Принцепс-квазарно! Запульсар елiпсис! Пiднiми вище витязь булаву!
  Каплеподiбна бригантина наїжачилась залпами. Колючi росинки гiперплазми розбризкувалися по всьому бойовому простору.
  Фрiдрiх Сферо свиснув:
  - Даєш фотон, у колапс прiрви!
  Збоку виринув фрегат, одночасно рвонула сусiдня батарея. Схоже хлопцям не пощастило, вони натрапили на важку ракету або Вiбро-поле, що стирає в порошок наймiцнiший метал.
  Хлопчик спробував закрутити платформу, щоб вижити за такого натиску. Але ж i противники професiонали високого класу, якi закiнчили практично одну i ту ж школу. Твориця Арлекiнада теж не лохотронщиця у Творiннi цивiлiзацiй!
  Зруйнувалася темропреоннова гармата. Її розкололо на купу iскристих запчастин. Дiвчину i Творця-хлопчика обслуговуючих знаряддя вiдкинуло немов ударом битої. Вони колосальним прискоренням врiзалися броню, злегка вм'яли її, а самi сильно сплющившись, здригаючись вiд потрясiння своїми дуже пружними та мiцними тiлами. Потiм почали вiдлипати надмiцного, покриття, надаючи нормальну форму своїм гарним, рельєфним як статуї античним богам фiгурам.
  Сферо вiдчув холод унизу живота. Щiльнiсть плазмовиверження противника посилювалася, схоже, в битву втяглися свiжi сили. Наприклад, ультра-лiнкор сам розмiром iз пристойний астероїд, а формою масивний кинджал втиканий випромiнювачами, випустив цiлий багатий орнамент гiперплазмових струменiв. Вигнута, скривлена за формою гiбрид матрьошки та гармошки субстанцiя, обрушилася на крейсер Гордої Нiмеччини. Iншi потоки анiгiляцiї зiм'яли чотири краплеподiбнi, артилеристськi платформи.
  Сферо по колiно випаровало праву ногу, i вiн не чекаючи поки вона, наросте природним шляхом, миттєво наростив собi кiнцiвку.
  Юлiй Цезар, незважаючи на весь свiй талант, програвав бiй, чисельну перевагу за приблизної рiвностi технологiй, був на боцi супротивника. Єдине, що залишалося у такому важкому становищi робити - вiдступати, уникаючи оточення. Сферо безсоромно слухав по принцепс-зв'язку, команди, що вiддаються роботам. Вони звучав необмежений оптимiзм, жага до швидкої перемоги. Фрегат Юлiя Цезаря зазнав кiлькох пошкоджень i його швидкiсть знизилася. Сферо вiдчув лють, створена ним держава, схоже, програє, треба знищити якнайбiльше ворогiв. Тобто у нього вибiр чи перемогти чи померти. Хоча очевидно, що знищення кiлькох маголетiв; майже нiчого не змiнить, але це майже i є той безприкладний героїзм, окремих iндивiдiв який складається в потiк, що руйнує будь-яку перешкоду. Хлопчик, використовуючи пам'ять носiя, а власне свого власного творiння (Як йому вдається штампувати особистостi i такi складнi за структурою речi окреме питання!) швидко згадав, що йому вбивали на численних тренуваннях. Потрiбно, щоб тебе не помiтили, триматися в загальних рядах роботiв. Так потрапити куди важче, зате ймовiрнiсть викриття значно нижча. Але з iншого боку, чи має право в цей критичний момент вiдсиджуватися? Адже солдат має: дбати про збереження життя, пункт два: винищувати якнайбiльше ворогiв. У разi протирiччя - така традицiя робити вибiр на користь другого рiшення. Це американцi колишнiх часiв: бiльше гадають про збереження власної шкiри. Тому янкi й програли, крiм того, у них слабка пропаганда. Їй не вистачало тотальностi та всеосяжностi. Згадаймо давню iсторiю Землi: у тi часи, коли людство було прикуто до однiєї планети. Страшно, розколотий свiт, треба було зiбрати всi нацiї та народи у єдиний кулак. Декiлька iмперiй претендувало на це. Насамперед США, Китай, Iсламське суспiльство. Свiт ставав багатополярним i буквально розривався на частини, зростала кiлькiсть незалежних держав, сепаратизм дрiбних нацiй: перетворювався на нав'язливу iдею. Земля палала, людство буквально падало в прiрву! За старих часiв були могутнi правителi, якi хотiли об'єднати людство. Це в першу чергу Олександр Македонський, один з найвидатнiших полководцiв усiх часiв i народiв. Вiн був непереможний, але провидiнню було завгодно, подарувати йому надто коротке життя. А так вiн мав чималi шанси, вiн будував мiжнародну iмперiю, нiс до Азiї високу еллiнську культуру. Навiть Карфаген i древнiй Рим прислали велику данину Македонському, найвидатнiшому слов'янину, античної епохи! До Олександра Велика Персiя за кiлькох царiв, (особливо Кiрi) домоглася серйозних завоювань, вiд Iндiї до Єгипту, але доктрину: на весь свiт один правитель, першим висунув саме вiн! У Римi в ролi свiтового iмператора претендував Юлiй Цезар, але його життя виявилося мало довгою. Пiсля Цезаря серед iмператорiв не було достатньо сильних полководцiв. Божественний Августин був болючим та фiзично слабким, харизматичний Нерон взагалi жахливий. Найбiльш знаменитi правителi Дiолектан та Костянтин билися бiльше, за те щоб зберегти статус-кво, не думаючи про серйознi завоювання. Були й iншi полководцi вже пiсля падiння Риму. З них найяскравiшi особи: Чингiсхан, Тамерлан, Наполеон, Адольф Гiтлер, Сталiн. Дуже успiшним був Чингiсхан. Вiн пiдкорив майже весь Китай, Афганiстан, Хорезм, передовi загони сягнули Стародавньої Русi. У нього були чудовi шанси перемогти, нiхто не мiг протистояти вiйськам, що постiйно зростали, цього хитрого i вмiлого полководця. Але навiть його досить довгого за мiрками середньовiччя життя не вистачило для свiтового захоплення. Чингiсхан заснував династiю, але такого великого як вiн, здатного згуртувати всiх кочiвникiв, вже не було. Так само як i Тамерлан. Перемога за перемогою, величезна iмперiя, i розкол, руйнацiя Тимурату, гризня мiж синами та онуками. I тут не знайшлося гiдного наступника. Наполеон та Гiтлер, пiдкоривши Європу, зламали собi хребет про Росiю. На жаль, але й сама Росiя не зумiла домогтися свiтового панування. Воiстину великим правителем був Сталiн, який перетворив, безграмотну, що ходила в постолах країну, в наймогутнiшу iндустрiальну державу.
  А далi вже в двадцять першому столiттi влада з початку над Нiмеччиною, а потiм i над свiтом отримала загадкову пару, яка володiє неймовiрною гiперiнтелектуальною силою.
  Вони створили новiтню принцепс-магiчну зброю, i людство поступово розвинулося до стану фактичної всемогутностi.
  Але вiйна є вiйна, особливо космiчна, тут прорахунки та жертви неминучi. Вирiшив по-ризикувати воїну Фрiдрiху Сферо поки що щастило, вiн зумiв, не привертаючи до себе уваги анiгiлювати чотири бойовi машини.
  - Буде людям-маляткам каша березова! Точнiше принцепс-плазмова!
  Такi ось цiкавi iгри проводять громадяни iмперiї Третього Рейху, якi пiдкорюють всесвiт.
  I чим усе це скiнчиться i до яких вершин всемогутностi може дiйти людство безсила навiть фантазiя.
  
  
  ВIНТИК I ШПУНТИК I ТРЕТIЙ РЕЙХ
  У Другу свiтову вiйну втрутилися попаданцы. В даному випадку конструктори-коротуня Вiнтiк i Шпунтiк. Вони пiд час перемiщення потрапили до Берлiна. Ну i оскiльки нiчого не знали про полiтику та планету Земля, перейшли на службу нiмцям. А технарi вони першокласнi. I взяли участь у розробцi "Пантери". Генiальнi конструктори зробили вежу вузькою та маленькою, краще захищеною, але легшою. Двигун та трансмiсiю розташували одним блоком, а коробку передач на самому моторi. Простiша i легша, нiж у реальнiй iсторiї було зроблено i ходова частина. А висота "Пантери" становила лише 1,8 метра. В результатi броня чола корпусу в 80-мiлiметрiв була встановлена за великими кутами рацiонального нахилу i стала практично непробивною. Лоб вежi становив 120-мiлiметрiв iз нахилами, а борти шiстдесят мiлiметрiв нахиленi. Слабким мiсцем були борти корпусу - лише 40 мiлiметрiв. Але корпус був дуже компактним i верх пiд великим кутом нахилу, а на низ прикриваючи ковзанки ставилися 30-мiлiметровi щитки. I вся ця принаднiсть важила всього 26 тонн, при двигунi в 650 кiнських сил. I гармата була 75-мiлiметрiв 70 ЕЛ довжиною ствола, роблячи 15 пострiлiв за хвилину.
  Плюс ще хороша оглядовiсть та оптика.
  Данi танк їздив зi швидкiстю 70 кiлометрiв на годину, був непробивний у борт для легких гармат в першу чергу сорок п'ят, i протитанкових рушниць, брав з двох кiлометрiв у чоло тридцятьчетвiрки, i практично не ламався. А в лоб його не пробивали майже всi протитанковi засоби СРСР.
  I нова "Пантера" на Курськiй битвi викликала фурор. При цьому вона була простiша у виробництвi, i на неї йшло майже вдвiчi менше металу, нiж на "Пантеру" у реальнiй iсторiї.
  Внаслiдок застосування цього танка фашисти прорвали оборону радянських вiйськ i замкнули котел, обiйшовши Курськ. I цим перехопили iнiцiативу. I, розвиваючи успiх, взяли Воронеж.
  Пiсля цього Гiтлер наказав повернути вiйська на пiвдень. I армада вiйськ рушила до Сталiнграда.
  Нiмецькi танки на висотi. I команда дiвчаток бореться на "Пантерi", пробиваючи радянськi гармати та машини.
  Нiмцi прорвалися до Сталiнграда... Але це ще не все. В Африцi корпус Роммеля на нових танках здобув цiлу серiю перемог. Ситуацiю для союзникiв посилило й те, що Вiнтiк i Шпунтiк винайшли й реактивний винищувач. Причому дуже легкий, простий у виробництвi, маневрений i елементарно керований.
  I новий лiтак ВШ-162 став найкращою машиною в повiтрi i сильно пошкодив авiацiю союзникiв.
  Так фашисти почали просуватися й у Африцi до Єгипту. Сталiнград Гiтлер вiдмовився брати штурмом i зупинив свої вiйська. Але фрицi основний наступ почали в обхiд iз проривом до Каспiйського моря. I ситуацiя загострилася.
  I новi операцiї були i на пiвночi. Гiтлерiвцi атакували Швецiю. I за кiлька днiв змусили її капiтулювати. I це виявилося круто.
  Герда та Шарлота на "Пантерi" проїхали всю Швецiю, i змусили полонених солдатiв цiлувати свої босi нiжки, показавши свiй колосальний клас. Такi ось дiвчата тут реально крутi.
  Багато їм чоловiкiв бою здалося в полон. I цiлувало голi пiдошви.
  Але зараз вони були в Швецiї, де вже йшов снiг i холодно.
  А нiмцi на чолi з Роммелем розгромили англiйцiв у Єгиптi. I тепер прорвалися на Близький Схiд i мають успiх за успiхом.
  На цьому похiд красунь-войовниць не перервався... Герда запальливо промовила, потираючи босою нiжкою по металу:
  - Ну "Тигр" звичайно ж, танк який дарує шедеври та колосальна машина за силою. При цьому простий!
  Шарлота лiниво помiтила:
  - Я особисто вiддаю перевагу "Леву". Так як подiбну машину нiчим не пробити! I вона досконалiша за форму!
  Магда згадала, як їм показували парад 7 листопада i прощебетала:
  - А менi сподобався "Маус", вiн такий великий! I з двома гарматами одразу!
  Христина хихикнула i перекинулася в транспортi:
  - Двi гармати в однiй машинi - це круто!
  Герда покрутила ногами в повiтрi i помiтила:
  - Добре ось так лiтати? Чи скоро досягнемо Австралiї?
  Шарлота заперечливо похитала головою:
  - Нi! Не скоро! Туди вiд Швецiї летiти - майже через усю земну кулю!
  Лiтак справдi приземлився, щоб зробити дозаправку. Дiвчата вибiгли назовнi. Вони опинилися в спекотнiй Мединi, де лiтак здiйснив вимушену посадку. Попри кiнець листопада температура тут була близько тридцяти градусiв. А в Швецiї якраз коли вони залишали, налетiв холодний циклон i температура впала до мiнус тридцяти.
  Дiвчата бiгли з усiх нiг, щоб не замерзнути до транспортника, i мороз кусав за босi дiвочi п'яти. Нелегко важливо не одягати взуття, особливо в ходi.
  Зате тепер дiвчата пробiглися гарячим пiсочком Медини. Араби злякано дивилися на напiвголих дiвчат, але робити якiсь дiї побоювалися. Все ж таки дуже грiзна репутацiя у нiмцiв. Справдi сприймають їх як нацiю надлюдей i тому прощають маленькi витiвки. Типу, коли красунi носяться лише в одному бiкiнi.
  Пiсля холодiв, коли ноги постiйно холонуть, по гарячому пiску бiгти дуже приємно. Дiвчатам це подобалося, i вони бавилися, пускаючи один одного пiсок.
  Герда ось так пiдскакуючи по пустелi, подумала, що все ж таки дивно жити в країнi, в якiй постiйне лiто. I як у нiй добре...
  Сонячно та чисте, свiже повiтря обдуває обличчя. Або не надто свiже, а гаряче повiтря пустелi.
  Шарлота помiтила з усмiшкою:
  - Тепер цi землi належать Третьому Рейху. Нiколи ще людство не було таким єдиним. Точнiше близьким, до єднання як зараз. I все це завдяки багато в чому генiю фюрера.
  Магда логiчно помiтила:
  - Почасти ще й тому, що Гiтлер напрочуд щасливий. Наприклад, англiйцi сипалися як горох. Та й простори Африки не виявилися перешкодою. Та тут було все на нашому боцi. Хоча часом траплялися помилки!
  Христина заперечила:
  - У планi успiшностi, то не зовсiм! Не пощастило нам, наприклад iз зимою в сорок першому. А так узяли б Москву ще тодi. I вiйна на сходi закiнчилася б. А так доведеться ще висмикувати сталiнську скалку.
  Герда зiтхнувши погодилася:
  - Напевно, доведеться! А шкода! Стiльки гарних хлопцiв та дiвчат ще загине!
  Магда мимоволi заплакала i видала:
  - Смерть... Яка ти не справедлива! I приходиш часом так не вчасно!
  Герда поспiшила заперечити:
  - Не часом! А завжди не вчасно! Знаєш, як хочеться жити, i як не хочеться вмирати!
  Христина логiчно помiтила:
  - Це нам хочеться, бо ми сильнi та здоровi. А бабцi, якiй сто рокiв i у якої все болить, мабуть, зовсiм iнше ставлення до смертi!
  Шарлота труснула головою i з трепетом промовила:
  - О Боже борони! Не дай Бог колись стати старою!
  Герда вiдмахнулася, i запустила босою ногою пiсок:
  - Не будемо про це! Якщо станеш думати, що таке старiсть, то збожеволiєш, або зiпсуєш собi життя!
  Магда постаралася втiшити дiвчину-блондинку:
  - Коли Iсус прийде, всi мертвi воскреснуть, i це вiчне юнiсть буде назавжди!
  Герда посмiхнулася i ласкаво промовила:
  - Дай Боже!
  Христина ж зло вiдповiла:
  - А я ось принципова атеїстка. I в Бога не вiрю i вам не раджу!
  Герда знизала сильними, засмаглими плечима:
  - Я не назву себе сильно вiруючою, але... Є багато того, чого матерiалiсти та атеїсти пояснити не можуть. У тому числi походження всесвiту!
  Шарлота занурившись у гарячий пiсок, вiдповiла:
  - А менi ось бiльше подобається iдея - безлiч богiв. Що вони цi Боги-демiурги колективно творили всесвiт та Землю. Потiм мiж ними вiдбувалася боротьба, що викликало катаклiзми та стихiйнi лиха. Чому й вiдбувалися всiлякi напастi. Боротьба богiв i породжує вiйни мiж людьми!
  Герда впевнено вiдповiла:
  - Але завжди перемагає нiмецький Бог!
  Шарлота похитала головою:
  - У першу свiтову вiйну такого не сталося. Хоча ми були близькi до перемоги!
  Христина енергiйно кивнула:
  - Ось саме! Потрiбно було тимчасово пожертвувати Схiдною Пруссiєю, але не знiмати вiйська iз Захiдного фронту. Тодi оточили б i взяли б Париж. Францiя капiтулює... Адже вона розгромлена. I далi... Думаю якби Британiя виявила б упертiсть, то ми могли б навалитися на неї спiльно з Iталiєю, Туреччиною та Японiєю. I задавили б пiдводними човнами та єдиною дiєю флотiв!
  Магда помiтила:
  - Ти забула про Росiю!
  Христина одужала:
  - Я нiчого не забула! Росiю розгромили б пiсля капiтуляцiї Францiї. Тим паче цар Микола Другий не Сталiн. Монарх Росiї уклав з нами поспiшний свiт, зазнавши поразки. I ми б... Коротше кажучи, Росiя царських часiв ще слабша за комунiстичну!
  Шарлота хихикнула:
  - Ось як! Але, звичайно ж, ми змарнували тодi шанс. Адольф Гiтлер виявився розумнiшим. Вiн уклав пакт про ненапад зi Сталiним, i розбив своїх ворогiв частинами. У цьому полягає полiтична мудрiсть!
  Христина помiтила:
  - Ще логiчнiше, було б покiнчити з Британiєю, i лише потiм нападати на Радянський Союз!
  Шарлота з посмiшкою промовила:
  - З цим згодна я!
  Герда навпаки заперечила:
  - Якби ми не напали на СРСР у сорок першому роцi, i не розгромили б неготовi до оборонної вiйни частини Червоної Армiї, вони могли б обрушитися на нас, коли ми штурмували б Британiю. Тож виходу iншого в нас i не було!
  Магда знизала плечима:
  - Сталiн обережний полiтик! Вiн мiг би i не ризикнути на таку ось авантюру!
  Герда рацiонально помiтила:
  - Швидше з боку Сталiна, велика авантюра це дати нам можливiсть розкотити Британiю. В цьому випадку на нього обрушилися б вищi сили. I ми його закопали б. А так поки Британiя чинить опiр, Росiя мала ще проти нас шанс. Iнакше слiд визнати, що нашi вороги не мають шансiв!
  Шарлота теж знайшла чим заперечити:
  - Поки що не поваленi такi монстри, як СРСР i США говорити, що у ворога шансiв немає вкрай передчасно. Ми багато зробили i пройшли величезний шлях, але... Попереду у нас ще чимало проблем. Ось зараз Австралiя. Черговий рубiж для нiмецької армiї!
  Герда впевнено вiдповiла:
  - Прорвемо i її! Вже була двi прогулянки Швейцарiєю та Швецiєю, а в Австралiї хоч набагато теплiше.
  Шарлота хихикнула i впевнено промовила:
  - Я вiрю у нашу перемогу! Iнакше просто не буває!
  Дiвчатам довелося припинити вiдiгрiватись у пустелi та рушити знову у транспорт. Заправка пройшла успiшно. I до дiвчат приєдналися їхнi старi приятельки з батальйону "Тигрицi".
  Дiвчата з цього жiночого загону полювали за порожнiми моджахедами. Яких, втiм, було небагато. I тепер вони з радiстю вирушили пiдкорювати Австралiю. Ще один такий континент бажаний для вермахту.
  Нiмеччина збирала сили для стрибка та готувала висадку.
  Маргарет зустрiла старих знайомих Крiстiну та Герду з повагою. Все-таки отримати дiаманти до лицарського хреста, не кожному дано! Пiсля цiєї компанiї дiвчат мали вiдправити на заплiднення i до спецiального табору для виношування потомства. Так що в Росiйськiй компанiї взяти участь вони могли i не встигнути.
  Втiм, красунi виглядали бадьоро i по-бойовому. Спати вже не хотiлося i дiвчата, замкнувшись в окремiй каютi, вели балаканину.
  Магда, сiвши у шкiряне крiсло, помiтила:
  - Язичництво за всiєї своєї зовнiшньої логiчностi теж на багато питань не може вiдповiсти. Наприклад, звiдки взялися численнi боги-демiурги?
  Шарлота хихикнула i заперечила:
  - Так само як i монотеїзм не в змозi вiдповiсти на запитання, а звiдки взявся єдиний Бог, який створив Всесвiт?
  Магда знизала плечима:
  - Це питання, як сказати... Ми вiрою приймаємо за аксiому, що Бог Всемогутнiй завжди iснував. I це та аксiома, яка не потребує доказiв.
  Христина помiтила, хитаючи головою:
  - Уявити собi вiчно iснуюче i нескiнченно сильне, i нескiнченно мудре неможливо. Це всупереч логiцi. Як бачимо Землi - просте, породжує складне, i спостерiгаємо еволюцiю. А тут вiд складнiшого, пiшло просте. Що суперечить реальностi, що спостерiгається.
  Наприклад, людство ускладнюється, а чи не спрощується! I ми зовсiм не деградуємо, а навпаки стаємо досконалiшими!
  Шарлота хихикнула i помiтила:
  - Логiчно! Еволюцiя богiв i призводить до створення всемогутнього Бога-демiурга!
  Магда жорстко помiтила:
  - Подiбна фiлософiя може занапастити душу!
  Шарлота примружилася i брязнула:
  - Але ось питання, який вiк у всесвiтi?
  Магда знизала сильними, розвиненими плечима:
  - Невiдомо! I чого таке питання?
  Шарлота рацiонально вiдповiла:
  - Це стосується бунту Сатани. Сатана один з найранiших ангелiв, якщо не раннiй. Як його називають - Син Зорi! I якщо вiн збунтувався, то напевно не дуже багато часу пройшло з моменту його створення та бунту. А то виходить, стiльки мiльярдiв рокiв поводився спокiйно i раптом задурив.
  Магда насупилась i проворкувала:
  - I що з того?
  Розумна Шарлота помiтила:
  - А вченi кажуть, що нашому всесвiту мiльярди рокiв! Стiльки часу потрiбно, щоб до планети Земля дiйшло свiтло зiрок! А виходить за Бiблiєю їй не може бути мiльярдiв!
  Магда трохи подумала i вiдповiла:
  - Бог створив свiтло зiрок, що вже дiйшли до нас. Адам та Єва були дорослими людьми, а не немовлятами. Їм уже свiтило сонце i мiсяць, i зiрки. Тобто Господь створив свiт у розвитку. Тож усi вашi обiцянки нiчого не доводять.
  Шарлота вперто помiтила:
  - А може, вони доводять, що iснує безлiч богiв? Тих богiв, що створили всесвiт!
  Магда вiдповiла з деяким ваганням:
  - Наш всесвiт бiльш-менш єдиний i структурований, за всiх його нерiвностей. А наявнiсть безлiчi богiв веде до того, що свiтобудова була б розколота на частини.
  Шарлота теж досить логiчно заперечила:
  - Лiнкор будує безлiч людей! Проте лiнкор цiлiсна машина. Та й Всесвiт будує безлiч богiв-демiургiв, але всесвiт вiд цього не стає менш цiлiсним!
  Магда витягла личко i проворкувала:
  - А що звучить - логiчно! Але це логiка суто людська. Вона не має вiдношення до Божественної сили, яка незбагненна!
  Шарлота хихикнула:
  - Найпростiший аргумент - думки Господнi незбагненнi! I на це можна посилатися i наводити на всi випадки життя!
  Магда прошепотiла:
  I в кожнiй межi цiєї гiлки Господньої,
  Бачу прагнення у мрiях втiлити iдеал...
  Але дивно народ наш страждає майже в пекло,
  А деспот фiнансiв нам крила жорстоко скував!
  Шарлота посмiхнулася:
  - Добре спiваєш! А чому тобi не вклонитись пню?
  Магда погрозила кулаком:
  - Та ну тебе!
  Дiвчата стали нудьгувати... Розмова про релiгiю не клеїлася. А чим ще можна поговорити? Думки воїнок батальйону СС виявилися обмеженими.
  Герда торкнулася розмови танкiв:
  - Ось наш "Лев" просто втiлення нiмецького духу! Такий великий i з гарматою!
  Магда помiтила, масажуючи руками свою сверблячу пiдошву:
  - А "Маус" ще бiльше - значить сильнiше! I броня у нього товща! I гармат одразу двi!
  Шарлота вигукнула iз захопленням:
  - Чарiвне мишеня! Ми всiх зiтремо на порошок!
  Магда взяла i заспiвала:
  - Заклятий i давнiй, ворог знову клянеться! Мене розтерти, розтерти на порошок! Але ангел не дрiмає, i все обiйдеться... I все скiнчиться добре! I скiнчиться все гаразд!
  Шарлота дотепно помiтила:
  - Хто розраховує на допомогу ангелiв, потрапляє просто в пекло!
  Магда парирувала:
  - У кого чорти в головi, у перспективi одна пекла!
  Герда несподiвано помiтила:
  - У мене з Шарлот було тiсне знайомство з Т-34, коли проводили випробування! I ви знаєте, це не найгiрший танк на землi!
  Рижуха отруйно помiтила:
  - Не самий, але... Оглядовiсть у нього слабка. На практицi потрапити з такого танка у противника надзвичайно важко! Потрiбно це визнати!
  Герда логiчно помiтила:
  - Броня непоганої форми та вежа. Хоча у "Тигра"-2, i "Лева" - захист бортiв буде кращим.
  Христина ця руда пустуня помiтила:
  - У "Лева" ще башта непогана, у планi нахилу чола. Але у "Тигра"-2 лоба майже не нахилено.
  Герда вiдповiла:
  - Натомiсть товщина бронi 180-мiлiметрiв. Це компенсує менший кут нахилу листа. У планi вежi "Лев" вийшов краще "Тигра", але i це, зрозумiло, ще не межа. Я знаю, нашi конструктори обов'язково створять щось досконалiше.
  I гарна дiвчина стукнула босою нiжкою по сталевому листу, так що прокотилася музична трель.
  Вiйницi занудьгували. Їм захотiлося поринути у сон. Там може зловити щось цiкаве...
  А тим часом триває вiйна на Кавказi. Нiмцi, крiм "Пантери", ще й "Тигр"-2 застосували. Теж схожий формою танк, але трохи бiльше, важчий з 88-мiлiметровою гарматою, i товщi бронею. Зрозумiло i вага тридцять п'ять тонн, по бiльш, але все одно не критичний, можна битися при старому двигунi в 700 кiнських сил. Втiм, Вiнтiк i Шпунтiк вже зробили двигун у 1000 кiнських сил. I Тигр-2 теж став буквально лiтати. З'явився "Лев", iз ще товстiшою, особливо бортовою бронею, i гармат 105-мiлiметрiв.
  I вiн вагою сорок п'ять тонн став колосальною проблемою для радянських вiйськ.
  Взимку сорок третього - сорок четвертого року, Кавказ захопили нiмецькими вiйськами. Вiйна почала йти не за сталiнським сценарiєм.
  Гiтлерiвцi в березнi захопили Iндiю i почали просуватися до Австралiї. I заразом пiдгребали Африку.
  Сталiн запропонував їм мир за будь-яких умов. Навеснi сорок четвертого року, закiнчивши захоплення Африки, Гiтлер прийняв пропозицiю Сталiна про мир.
  Умови були кабальнi, включаючи i виплату репарацiй, та постачання сировини та iншого до Третого Рейху.
  Влiтку сорок четвертого року висадилася до Британiї, i Лондон упав за один тиждень. Пiсля чого почався великий наступ i на Америку. Гвинтик i Шпунтiк виготовили новi пiдводнi човни, якi плавали швидше за катери, i наводили торпеди по радару. I багато чого ще не винаходили.
  Особливо сильною стала лазерна установка на дисколiт. I це було просто супер.
  Америка протрималася до липня 1945 року та капiтулювала. Настав перiод свiту. Тимчасова правда...
  Гiтлер був незадоволений тим, що Японiя занадто багато захопила територiї. I вiн просто жадав реваншу та окупацiї землi.
  I ось 20 квiтня 1953 року почалася вiйна з Японiєю. Наступник Сталiна - Берiя запропонував Гiтлеру свою допомогу.
  Фюрер погодився на певних умовах. А саме - СРСР воює на повну силу, але назад отримує лише пiвденний Сахалiн та Курильську гряду.
  Берiя, який продовжував виплачувати Гiтлеру колосальну данину, погодився на цi умови.
  Вiйна вiд початку йшла японцям невдало. Особливо дiставали їх лiтаючi тарiлки, якi озброювалися лазерною зброєю та тепловими променями. I всi буквально спалювали в попiл та розплавляли у металеву стружку.
  СРСР же кинув у бiй танки Т-54 та IС-7, якi теж були сильнiшими за японцiв i реактивну авiацiю.
  Вiйна тривала п'ять мiсяцiв i закiнчилася перемогою та окупацiєю Японiї. Гучна виявилася перемога....
  А у боях вiдзначився танковий екiпаж Оленки на IС-7. Машина показала себе непогано i розбила багато японських мастодонтiв.
  А дiвчата стрiляли, використовуючи босi пальчики нiжок, причому досить влучно.
  Але це так деталi.
  СРСР повернув собi пiвдень Сахалiну та Курильську гряду. I цим забезпечив собi авторитет i новi землi.
  Гiтлер, ще деяке пiдгортав пiд себе решту свiту. Але СРСР йому постiйно мозолив очi. Фюреру хотiлося нових захоплень та геройства Вермахту.
  I ось 20 квiтня 1958 року розпочалася нова велика вiйна з наступу на Москву.
  У небi борються дiвчата-нiмкенi. Альбiна та Альвiна.
  Вони збивають радянськi лiтаки. Дiвчата майже голi, в одному бiкiнi та босонiж. Наводять на супротивника авiацiйнi гармати.
  Альбiна збиває радянську машину i пищить:
  - Це шок по-нашому!
  Альвiна теж зрiзає радянський Як i додає:
  - На славу нашої iмперiї!
  А войовницi свого часу теж воювали та билися iз противником. А помучити людей люблять.
  Ось комсомолку пiддали тортурам. Роздiли та оголену дiвчину били батогом. Потiм розпеченим прутом припiкали комсомолцi босi ступнi. I це треба сказати їм подобалося.
  Потiм дiвчинi зламала пальчики на ногах. А найшикiший тортури, пiдпалити факелом лоно Венера. I дiвчина знепритомнiла вiд больового шоку.
  Втiм, Альбiна i на цьому не заспокоїлася. Пiднесла смолоскип до оголених грудей дiвчини. I її пiдсмажила. Потiм вiдрiзала i слопала нiжне м'ясо, вигукнувши:
  - Як це смачно!
  Альвiна пiдсмажила вогником iнший сосок i вiдзначила:
  - Та це чудово!
  I дiвчатам-нiмкеням це дуже подобалося.
  Але не всi такi тварюки. Ось Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова борються у небi, проти нiмецьких стерв'ятникiв.
  I показують своє вмiння та мудрiсть.
  Дiвчата, зрозумiло, б'ються босонiж i в бiкiнi. I наводять на супротивника презенти смертi.
  I спiвають собi;
  - Слава країнi комунiзму,
  Ленiн нас у бiй надихнув...
  Зламаний хребет знай фашизму,
  Новий побудуємо свiт!
  Анастасiя пальнула у супротивника, використовуючи босi пальчики нiжок, збила нiмецький лiтак i в'янула:
  - За червоний комунiзм!
  Акулiна Орлова спритно вразила ворога, використовуючи голi ноги, пiдрiзала його i гаркнула:
  - За перемогу росiйського духу!
  I дiвчата хором рикнула:
  - За Батькiвщину та Сталiна!
  Ось така жорстка битва йде всiм фронтом.
  Нiмцi, безперечно, сильнi. I просуваються нехай i повiльно з великою шкодою.
  Б'ються дiвчата i в пiхотi.
  Дiвчата-комсомолки в одних лише трусиках.
  Ось Оленка дає чергу з автомата, зрiзуючи гiтлерiвцiв, та вибиваючи цiлу шеренгу бiйцiв.
  Пiсля цього вимовляє:
  - Слава Росiї!
  Анюта теж стрiляє по вороговi. Робить це дуже влучно та чiтко. I зрубує фашистiв. Потiм кидає босими пальчиками нiжок гранату, розбиваючи танк гiтлерiвцiв i пищить:
  - За Русь святу!
  Алла теж веде вогонь по ворогах. Робить це дуже влучно. Голою п'ятою пiдкидає подарунок смертi, роблячи вiртуозно. Вибиває руда фрицiв i верещить:
  -За епоху комунiзму!
  Марiя теж стрiляє по вороговi. Скошує фашистiв, що робить вкрай агресивно i харчує:
  - За Русь нашу матiр!
  I босими пальчиками нiжок знову метне гранату. Нiмецький танк отримавши пошкодження, перевертається... I рветься бойовий комплект.
  Маруся, руйнуючи фашистiв. I голими п'ятами жбурнула цiлу зв'язку гранат, видала:
  - За Батькiвщину велику!
  Такi тут дiвчата просто колосальної сили бiйцi. Так усiх винищують поспiль.
  Ось це бойова п'ятiрка. А скiльки фашистiв пре. I чорношкiрi воїни у наступi беруть участь. Вони треба сказати украй бойовi хлопцi.
  Але їхнi росiяни викошують без церемонiй.
  Гарний батальйон, коли войовницi майже голi. I такi засмаглi, шоколаднi.
  А у небi видно Ю-888 потужнi нiмецькi машини. Вони обрушили бомби на радянськi позицiї, руйнуючи ворога. I дiють iз колосальною вiддачею.
  Єва, скидаючи бомби, натискаючи голою, круглою п'ятою на педаль. Кидаючи презенти, на радянськi мiста, реве:
  - Третiй Рейх непереможний!
  Агата з цим погодилася, викидаючи подарунки знищення:
  - Ми вже всiх своїх ворогiв обламали!
  А гiтлерiвцi вже обтiкають iз рiзних бокiв Москву.
  Тодi Олег та дiвчата знову вступили у бiй, допомагаючи Росiї, точнiше СРСР.
  Тут до них приєдналася босонога дiвчинка Маргарита. Теж доросла жiнка письменниця стала дiвчинкою рокiв дванадцяти в обмiн на безсмертя та виконує мiсiю.
  Воїни з ХХ столiття знову зчепилися з гiтлерiвцями ХХ столiття.
  Дуже багато солдатiв у фашистської коричневої iмперiї. Вони течуть собi нескiнченною рiчкою.
  Олег Рибаченко рубаючи гiтлерiвцiв мечами, як пiхоту, так i танки проревiв:
  - Нiколи не поступимося!
  I вiд босої ноги хлопця полетiв гострий диск!
  Маргарита, крушивши супротивникiв, скелячи зубки, буркнула:
  - У свiтi подвигу знайдеться мiсце!
  I вiд босої нiжки дiвчинки розлетiлися отруйнi голки, вражаючи гiтлерiвцiв та їхнi лiтаки та танки.
  Наташа теж жбурнула босими пальцями нiг, вбивче i провила:
  - Нiколи не забудемо i не пробачимо.
  I її мечi пройшлися в млинi фашистами.
  Зоя, розрубуючи ворогiв, запищала:
  - За новий порядок!
  I вiд її босих нiжок розлетiлися новi голки. I що в око, що в горло гiтлерiвським солдатам та лiтакам.
  Та видно було, що войовницi заводяться i лютують.
  Августина рубаючи бiлих солдатiв i танки, пропищала:
  - Наша залiзна воля!
  I вiд її босої ноги летить новий вбивчий подарунок. I падають такнi та бiлi бiйцi.
  Свiтлана рубає мiрошнику, її мечi як блискавка.
  Фашисти валяться як зрiзанi снопи.
  Дiвчина метає голки своїми босими нiжками i пищить:
  - За Росiю-матiнку перемагатиме!
  Олег Рибаченко настає проти гiтлерiвцiв. Хлопчик-термiнатор рубає коричневi вiйська.
  I при цьому пальчики голих нiжок пацана викидають голки з отрутою, вони розривають стовбури та збивають лiтаки.
  Пацан реве:
  - Слава Майбутнiй Русi!
  I в русi розкроює всiм голови та морди.
  Маргарита теж трощить супротивникiв.
  Її босi нiжки так i миготять. Гiтлерiвцi гинуть у великiй кiлькостi. Войовниця кричить:
  - За новi рубежi!
  I тут дiвчинка як вiзьме та рубане...
  Маса трупiв фашистських солдатiв.
  А ось Наташа у наступi. Рубить собi гiтлерiвцiв разом iз танками, i спiває:
  - Русь велика i промениста,
  Я дiвчина дуже дивна!
  I вiд її босих нiжок летять диски. Якi перепилюють горла фашистам. Та ось це дiвка.
  Зоя у наступi. Рубить коричневий солдат з обох руку. Плює з трубочки. I метає босими пальцями нiг вбивчi голки - збиваєте танки та лiтаки.
  I при цьому спiває собi:
  - Ех, палицею охнемо,
  Ех, кохана сама пiде!
  Августина, рубаючи гiтлерiвцiв i винищуючи коричневих солдатiв, верещить:
  - Весь кудлатий i в шкурi звiриною,
  На ОМОН вiн кидався з кийком!
  I босими пальчиками нiжок як запустить у супротивника, що уб'є i слона, а танк тим бiльше.
  А потiм пропишiть:
  - Вовкодави!
  Свiтлана у наступi. Рубить, кромса гiтлерiвцiв. Босими нiжками на них запускає презенти смертi.
  Проводить мечами млин.
  Розкришила масу бiйцiв i верещить:
  - Велика прийде перемога!
  I знову дiвчина у дикому русi.
  I її босi нiжки запускають смертельнi голки, знищуючи танки та лiтаки.
  Олег Рибаченко пiдстрибнув. Прокрутився хлопчик у сальто. Порубав масу гiтлерiвцiв у стрибку.
  Метнув босими пальцями нiжок голки i пробулькав:
  - Славитися моя гарна мужнiсть!
  I знову пацан у битвi.
  Маргарита переходить у наступ. Кромсає всiх ворогiв поспiль. Її мечi крутiшi за лопатi млина. I босi пальчики нiжок метають презенти смертi, танки та лiтаки горять.
  Дiвчина в дикому наступi. Винищує коричневих воїнiв без церемонiй.
  I пiдскакує раз у раз, i перекручується!
  I летять вiд неї презенти анiгiляцiї.
  А гiтлерiвцi собi падають мертво. I цiлi кургани з трупiв нагромаджуються.
  Маргарита пищить:
  - Я є американський ковбой!
  I знову її босi нiжки кинув голку.
  А потiм ще й дюжину голок!
  Наталя у наступi теж дуже крута.
  I босими нiжками метає, i з трубочки плюється.
  I кричить на все горло:
  - Я сяюча смерть! Вам залишається лише померти!
  I знову красуня у русi.
  Зоя штурмує завал iз гiтлерiвських трупiв. I також вiд її босих нiжок вилiтають бумеранги знищення.
  А коричневi воїни все падають та падають.
  Зоя кричить:
  - Босонога дiвка, вас переможе!
  I вiд голої п'яточки дiвчини летить дюжина голок. Якi просто в горло гiтлерiвцям впиваються.
  Тим падають мертво.
  А точнiше й зовсiм мертвi.
  Августина у наступi. Крушить коричневi вiйська. Її мечi у двох рук мчать. I така вона чудова войовниця.
  Смерч проноситься фашистськими вiйськами.
  Дiвчина з рудим волоссям реве:
  - Майбутнє, приховано! Але буде переможним!
  I в наступi красуня з вогняним волоссям.
  Августина в дикому екстазi реве:
  - Боги вiйни все порвуть!
  I войовниця у наступi.
  I її босi нiжки метають дуже багато гострих, отруйних голок.
  Свiтлана у битвi. I така iскрометна та бойова. Її голi нiжки стiльки всього вбивчого викидають. Не людина, а смерть iз волоссям бiлявки.
  Адже якщо розiйдеться, то вже й не зупиниш.
  Свiтлана спiває:
  - Життя не буде медом,
  Та скачiть хороводом!
  Нехай здiйсниться мрiя -
  На раба чоловiка перетворює краса!
  I в русi босонога дiвчини все бiльше i бiльше лютi.
  Олег у наступi все пришвидшується. Хлопчик б'є гiтлерiвцiв.
  Його босi нiжки метають гострi голки - розриваючи танки та лiтаки.
  Юний воїн пищить:
  - Шалена iмперiя - всiх розiрве!
  I знову хлопчик у русi.
  Маргарита бурхлива дiвчина у своїй активностi. I молотить ворогiв.
  Ось вона запустила голою нiжкою, горошинку iз вибухiвкою. Та рвоне, i одразу сотню гiтлерiвцiв i десять танкiв нагору пiдкине.
  Дiвчинка кричить:
  - Перемога до нас все одно прийде!
  I проведе млин мечами - стовбури танкiв летять у рiзнi боки.
  Ось прискорила рухи Наталя. Дiвчина зрубує коричневих воїнiв. I при цьому репетує:
  - Перемога на iмперiю на Росiю чекає.
  I давай винищувати гiтлерiвцiв посиленими темпами.
  Наталка це дiвка-термiнатор.
  Не думає зупинятися i сповiльнюватися i танки та лiтаки збиваються.
  Зоя у наступi. Її мечi наче нарiзають м'ясний та металевий салат. Дiвчина кричить на всю горлянку:
  - Наше спасiння в силi!
  I теж босi пальчики нiг такi голки метають.
  I маса людей з пробитими горлами валяється курганами трупiв, а також розбитих танкiв i збитих лiтакiв.
  Августина шалене дiвчисько. I всiх трощить немов це робот iз гiперплазми.
  Рознесла вже жодну сотню гiтлерiвцiв. Але все збiльшує темп. I войовниця ще й реве.
  - Я непереможна така! Сама у свiтi крута!
  I знову красуня в атацi.
  I вiд її босих пальчикiв нiжок вилiтає горошинка. I три сотнi гiтлерiвцiв та дюжину танкiв розiрвав потужний вибух.
  Августина проспiвала:
  - Ви не посмiєте нашу землю захоплювати!
  Свiтлана також у наступi. I не дає нi грама перепочинку. Дика дiвчина-термiнатор.
  I рубає ворогiв та гiтлерiвцiв винищує. I маса коричневих бiйцiв уже завалилася в канаву та дорогами.
  Шiстка розбушувалася. Влаштувала дику битву.
  Олег Рибаченко знову у бою. I просувається, махає обома мечами. I хлопчик-термiнатор проводить млин. Падають убитi гiтлерiвцi.
  Маса трупiв. Цiлi гори кривавих тiл.
  Хлопчику-письменнику згадується дика стратегiя. Де теж разом змiшувалися конi та люди.
  Олег Рибаченко пищить:
  - Горе з розуму!
  А грошей буде темрява!
  I хлопчик-термiнатор у новому русi. I його босi нiжки щось вiзьмуть та й метнуть.
  Пацан-генiй проревiв:
  - Майстер клас та фiрма "Адiдас"!
  Справдi крута з крутих вийшла вистава. А скiльки вбитих гiтлерiвцiв. I перебили коричневих бiйцiв найбiльше з найбiльших.
  Маргарита теж у бою. Крушить коричнi та сталевi армiї та реве:
  - Великий ударний полк! Ми всiх вганяємо у труну!
  I її мечi як рубануть по гiтлерiвцях. Маса коричневих бiйцiв уже завалилася.
  Дiвчинка прогарчала:
  - Я пантери навiть крутiше! Доведiть, що всiх найкраще!
  I вiд голої п'яти дiвчинки як вилетить горошинка iз потужною вибухiвкою.
  I по вороговi довбає.
  I вiзьме та рознесе частину противникiв i танки i навiть лiтаки.
  А Наталя в авторитетi. I б'є супротивникiв, i сама нiкому спуску не дасть.
  Скiльки гiтлерiвцiв уже перебили.
  А її зубки такi гострi. А очi такi сапфiровi. Ось це дiвка - найголовнiший кат. Хоча у неї всi напарницi - кати!
  Наталя кричить:
  - Шалена я! Буде вам пеня!
  I знову дiвчина мечами масу гiтлерiвцiв зарубає.
  Зоя в русi i розкроїла багато коричневих воїнiв.
  А нiжки босi метають голки. Кожна голка вбиває кiлькох гiтлерiвцiв. Ось це дiвчата - реально красунi.
  Августина настає, i супротивникiв трощить. I при цьому ще не забуває прокричати:
  - Вам не уникнути труни!
  I свої зуби дiвка вiзьме та вискалює!
  I руда така... Волосся майорить на вiтрi, наче пролетарський прапор.
  I вся буквально виходить гнiвом.
  Свiтлана в русi. Ось розкроїла масу черепiв та веж танкiв. Войовниця, яка скеляє зубки.
  Показує язичок. А потiм плюється з трубочки. Пiсля чого завиває:
  - Будете ви мертвими хлопцi!
  I знову вiд її босих нiжок летять смертоноснi голки, що вражають пiхоту та лiтаки.
  Олег Рибаченко стрибає та пiдскакує.
  Босоногий хлопчик купу голок випускає, збиває танки i спiває:
  - Вирушаємо у похiд, вiдкриває великий рахунок!
  Юний воїн як належить на висотi.
  Рокiв йому вже чимало, але вiн виглядає дитиною. Тiльки дуже сильним i мускулистим.
  Олег Рибаченко заспiвав:
  - Нехай не за правилами гра - прорвемося фраєра!
  I знову вiд його босих нiжок вiдлетiли смертельнi голки.
  Маргарита iз захопленням заспiвала:
  - Нiчого неможливого нема! Вiрю, буде свободи свiтанку!
  Дiвчинка знову метнула забiйним каскадом голок по гiтлерiвцям та їхнiм танкам, продовжила:
  - Темрява пiде! Розквiтнуть троянди травня!
  I войовниця як кине босими пальцями нiжок горошинку, то одразу ж тисяча гiтлерiвцiв пiдлетiла в повiтря. Та армiя коричневої, пекельної iмперiї тане просто на очах.
  Наташа у битвi. Стрибає немов кобра. Вибухає ворогiв. I стiльки гине гiтлерiвцiв та падають лiтаки.
  Дiвчина їхня i мечами, i гранами на вугiллi, i списами. I голками.
  При цьому ще й реве:
  - Перемога вiрю, прийде!
  I слава росiян знайде!
  Босi пальчики нiжок метають новi голки, пробиваючи супротивникiв.
  Зоя в дикому русi. Настає на гiтлерiвцiв. Розрубує їх на дрiбнi шматочки.
  Войовниця метає босими пальцями голки. Пробує противникiв, i як зареве:
  - Повна наша перемога близька!
  I проводить мечами дикий млин, змiтаючи танки. Ось це справдi дiвка як дiвка!
  А ось кобра Августина перейшла у наступ. Ось це баба - всiм кошмарам кошмар.
  I якщо врубить, то значить врубає.
  Пiсля чого руда вiзьме i заспiває:
  - Розкрию всi черепи! Я велика мрiя!
  I ось її мечi у дiї i розрубують м'ясо та метал.
  Свiтлана теж переходить у наступ. Немає у цiєї дiвчини гальм. Як порубає, так маса трупiв завалена, i валяться лiтаки та танки.
  Блондинка-термiнатор реве:
  - Як буде добре! Як буде добре - я це знаю!
  I ось летить вiд неї забiйна горошинка.
  Олег знову сотню гiтлерiвцiв, пронiсши метеором, зрiже. I ще бомбу вiзьме та й кине.
  Невелика розмiрами, але вбивча вона...
  Як розiрве на дрiбнi уривки.
  Хлопчик-термiнатор провiв:
  - Бурхлива молодiсть страшних машин!
  Маргарита знову таке влаштує у битвi.
  I срубає масу коричневих бiйцiв. I прорубує великi просiки.
  Дiвчинка верещить:
  - Ламбада - наш танець на пiску!
  I врiже з новою силою.
  Наталя в наступi ще шаленiша. Так молотить гiтлерiвцiв. Не дуже їм проти таких дiвчат встояти.
  Наташа взяла i заспiвала:
  - Бiг на мiсцi загальний примирливий!
  I войовниця таким каскадом ударiв вибухнула супротивниками.
  I ще босими нiжками диски метне.
  Ось млин провела. Маса голiв коричневої армiї вiдкотилася i горiли танки.
  Бойова красуня вона. Бити собi таку жовту армаду.
  Зоя в русi, всiх руйнує поголовно. I її мечi, наче ножицi смертi.
  Дiвчина просто краса. I її босi нiжки метають дуже отруйнi голки.
  Вражають супротивникiв. Пробивають їм горло i роблять труни, змушують вибухати танки та лiтаки.
  Зоя взяла i пропищала:
  - Якщо у кранi немає води...
  Наташа прокричала iз захопленням:
  - Значить, винна ти!
  I босими пальцями нiг як метне те, що вбиває капiтально. Ось це справдi дiвчина з дiвчат.
  I вiд її голих нiжок як пролетить лезо. I вразить безлiч бiйцiв, зрiзуючи вежi з танкiв.
  Августина у русi. Стрiмка та неповторна у своїй красi.
  Яке у неї яскраве волосся. Немов пролетарський прапор майорять. Ось це дiвчина - справжня мегера.
  А рубає супротивникiв - нiби народилася з мечами у руках.
  Руда, чортова бестiя!
  Августина взяла i прошипiла:
  - Бичача буде голова - не збожеволiти!
  I ось вона знову розфарбувала безлiч бiйцiв.
  Олег Рибаченко буркнув:
  - Те, що треба! Ось це дiвка!
  Маргарита, метнувши босою нiжкою кинджал, вiдламавши вежу танка, пiдтвердила:
  - Велика та класна дiвчина!
  Августина iз цим охоче погодилася:
  - Я войовниця, що загризе будь-кого!
  I знову босими пальчиками нiжок запустить вбивчу.
  Свiтлана у битвi не поступається супротивникам. Не дiвчина, а покiнчити з такою вiдьмою в полум'ї.
  I верещать:
  - Яке блакитне небо!
  Августина, випустивши босою нiжкою лезо, зрiзавши вежу танка, пiдтвердила:
  - Ми не прихильники розбою!
  Свiтлана, розрубуючи ворогiв, i збиваючи лiтаки, прочирикала:
  - На дурня не потрiбен нiж.
  Зоя пискнула, метаючи голки босими, засмаглими нiжками:
  - Йому з три короби набрешеш!
  Наташа, рубаючи гiтлерiвцiв, додала:
  - I роби з ним за грiш!
  I войовницi вiзьмуть i пiдстрибнуть. Такi вони кривавi та крутi. Загалом у них маса азарту.
  Олег Рибаченко у бою виглядає - дуже навiть стильно.
  Маргарита заспiвала:
  - Удар сильний, а iнтерес у хлопця...
  Хлопчик-генiй запустив ногою щось на зразок гвинта вертольота. Зрiзав пару сотень голiв i в гiтлерiвцiв та танкiв, пискнув:
  - Цiлком спортивний!
  I обидва - хлопчик i дiвчинка у повному ажурi.
  Олег, рубаючи коричневих солдатiв, пробулькав:
  - I буде велика перемога за нами!
  Маргарита у вiдповiдь прошипiла:
  - Ми всiх вбиваємо - босими ногами!
  Дiвчинка i справдi такий активний термiнатор.
  Наташа в наступi проспiвала:
  - На священнiй вiйнi!
  I запустила войовниця гострий диск-бумеранг. Той пролетiв дугою, зрубав масу гiтлерiвцiв i веж танкiв.
  Зоя додала, продовжуючи винищення:
  - Буде наша перемога!
  I вiд її босих нiжок полетiли новi голки. I вразили масу бiйцiв та лiтакiв.
  Дiвчина-блондинка видала:
  - Ставимо противнику матюк!
  I показала мову.
  Августина махаючи ногами, i метаючи свастики з гострими краями, булькнула:
  - Прапор iмперський уперед!
  Свiтлана охоче пiдтвердила:
  - Слава полеглим героям!
  I дiвчата хором кричали, руйнуючи гiтлерiвцiв:
  - Нас нiхто не зупинить!
  I ось летять вiд босих нiжок войовниць диск. Рветься м'ясо та зносяться вежi танкiв.
  I знову вий:
  - Нас нiхто не переможе!
  Наталя пiдлетiла у повiтря. Розпорола супротивникiв i крилатих стерв'ятникiв, i видала:
  - Ми є вовчицi, смажимо ворога!
  I вiд її босих пальчикiв як вилетить дуже вбивчий диск.
  Дiвчина навiть перекрутитись в екстазi.
  А потiм буркне:
  - П'яточки нашi люблять вогонь!
  Так, дiвчата по-справжньому сексуальнi.
  Олег Рибаченко пробулькав:
  - Ох рано, дає охорона!
  I пiдморгнув войовницям. Тi у вiдповiдь смiються i скалять зубки.
  Наташа рубала гiтлерiвцiв i пищала:
  - У нашому свiтi немає радостi, без боротьби!
  Хлопчик заперечив:
  - Iнодi й боротьба не на радiсть!
  Наташа погодилася:
  - Якщо немає сил, то так...
  Але ми войовницi завжди здоровi!
  Дiвчина метнула босими пальцями нiг у противника голки, пiдiрвала масу танкiв, i заспiвала:
  - Солдат завжди здоровий,
  I до подвигу готовий!
  Пiсля чого Наташа знову рубала ворогiв, зносячи вежi танкам.
  Зоя дуже швидка краля. Ось цiлу дiжку в гiтлерiвцiв запустила. I розiрвала з одного вибуху кiлька тисяч.
  Пiсля чого пропищала:
  - Не зупинитися, нашi п'яти сяють!
  I дiвчина у бойовому ажурi!
  Августина у битвi теж не слабка. Так молотить гiтлерiвцiв. Немов iз снiпа ланцюгами вибиває.
  I рубаючи супротивникiв - спiває:
  - Бережись буде користь,
  Буде восени пирiг!
  Руда чортiвня i справдi оре в битвi, немов чортик у табакерцi.
  А ось Свiтлана як б'ється. I вiд неї гiтлерiвцям дiстається.
  I якщо вона врiже, так i врiже.
  Вiд неї кривавi бризки вилiтають.
  Свiтлана жорстко помiтила, коли вiд її босої нiжки полетiли бризки металу, що розплавляє черепи та вежi танкам.
  - Слава Росiї, дуже слава!
  Танки рвуться вперед.
  Дивiзiї в червоних сорочках
  Вiтає росiйський народ!
  Ось дiвчата взялися за гiтлерiвцiв. Так їх розрубують i шматують. Не войовницi, а реально пантери, що зiрвалися з ланцюга.
  Олег у бою та атакує гiтлерiвцiв. Б'є їх без жалю, розтинає танки, i верещить:
  - Ми як бики!
  Маргарита, ламаючи коричневу армiю, i розтинаючи танки, пiдхопила:
  - Ми як бики!
  Наташа взяла i провила, розрубуючи коричневих бiйцiв разом iз танками:
  - Брехати не з руки!
  Зоя розривала гiтлерiвцiв, пискнула:
  - Нi, не з руки!
  I теж вiзьме i випустить зiрочку босою ногою i прикiнчить масу фашистiв.
  Наташка взяла i запищала:
  - ТБ наш горить!
  I вiд її голенької нiжки летить забiйний пучок голок.
  Зоя, також круша гiтлерiвцiв та їхнi танки, пискнула:
  - Наша дружба монолiт!
  I знову таке метне, що на всi боки кола розпливаються. Ось ця дiвка - чисте винищення противникiв.
  Дiвчина босими пальчиками нiжок вiзьме та запустить три бумеранги. А трупiв вiд цього побiльшало.
  Пiсля чого красуня видасть:
  - Не дамо вороговi пощади! Буде труп!
  I знову вiд босої п'яти вiдлiтає вбивче.
  Августина теж цiлком логiчно зауважила:
  - Тiльки не один труп, а багато!
  Пiсля того дiвчина взяла i босонiж пройшлася по кривавих калюжах. I багато перебила гiтлерiвцiв.
  I як прореве:
  - Маса вбивства!
  I ось довбане головою по гiтлерiвському генералу. Зламає йому череп i видасть:
  - Банзай! Потрапиш до раю!
  Свiтлана дуже люта в наступi, особливо збиваючи танки, пищить:
  - Не буде вам пощади!
  I вiд її босих пальчикiв вiдлiтає дюжина голок. Як вона всiх пробиває, лiтаки завалюються. I дуже навiть войовниця намагається розрiзати, i перебити.
  Олег Рибаченко пищить:
  - Славний молот!
  I хлопчик теж босою нiжкою метає таку круту зiрку у виглядi свастики. Складний гiбрид.
  I маса гiтлерiвцiв завалилася.
  Олег проревiв:
  - Банзай!
  I хлопчик знову в дикiй атацi. Нi, в ньому просто клекоче сила, i булькають вулкани!
  Маргарита в русi. Усiм розпоре животи.
  Дiвчинка нiжкою викине пiвсотнi голок зараз. I маса вбита рiзного роду ворогiв, пiдбила i танкiв, i лiтакiв.
  Маргарита заспiвала в планi бадьоростi:
  - Раз, два! Горе не бiда!
  Сумувати не треба нiколи!
  Вище нiс i хвiст тримай трубою.
  Знай, що вiрний друг завжди з тобою!
  Ось така вона агресивна компанiя. Дiвчинка як лупне i вигукне:
  - Президент-дракон стане трупом!
  Наталя в бою просто термiнатор якийсь. I ревiння пробулькала:
  - Банзай! Швидше отримуй!
  I вiд її босої нiжки вiдлетiла граната. I по гiтлерiвцях як цвяхне. I рознесе масу мастодонтiв та крилатих, пекельних машин.
  Ось це войовниця! Всiм войовницям - войовниця!
  Зоя теж у наступi. Така люта краля.
  I взяла та пробулькала:
  - Батько наш - сам Бiлий Бог!
  I рубане по гiтлерiвцям потрiйний млин!
  А Августина проревела у вiдповiдь:
  - А мiй Бог - чорний!
  Справдi рижуха - це саме втiлення пiдступностi та пiдлостi. Для ворогiв, зрозумiло. А для друзiв вона душка.
  I як босими пальцями нiжок вiзьме та метне. I масу завалися воїнiв коричневої iмперiї, i навiть їх танкiв i лiтакiв.
  Руда прокричала:
  - За нами Росiя та чорний Бог!
  Войовниця iз дуже великим бойовим потенцiалом. Нi пiд таку краще i не потикатися. Як вежi танкам вiдриває й крила фашистським лiтакам.
  Августина прошипiла:
  - Усiх зрадникiв зiтремо на порошок!
  I пiдморгне напарницям. Та ця вогняна дiвка - не зовсiм те, що може дати спокiй. Хiба що спокiй смертельний!
  Свiтлана, крушивши ворогiв, видала:
  - Чергою вас зметем!
  Августина пiдтвердила:
  - Усiх вб'ємо!
  I вiд її босий нiжок, знову летить презент тотальної анiгiляцiї! I стiльки танкiв i лiтакiв разом розiрвалося на дрiбну стружку.
  Олег заспiвав у вiдповiдь:
  - Буде повний банзай!
  Августина, розриваючи гiтлерiвцiв голими руками, рубаючи їх мечами, i метаючи голки босими пальцями нiг, знищуючи разом танки та лiтаки, видала:
  - Коротше кажучи! Коротше кажучи!
  Наташа, руйнуючи коричневих воїнiв, пискнула:
  - Коротше кажучи - банзай!
  I давай рубати супротивникiв iз диким запеклiстю.
  Олег Рибаченко, розрубуючи супротивникiв, видав:
  - Цей гамбiт є не китайський,
  А дебют повiрте тайському!
  I знову вiд босої нiжки хлопчика полетiв гострий метал металу. Вiн зрiзав i вежi танкам, i хвости лiтакам.
  Маргарита, рубаючи воїнiв коричневої iмперiї та броню танкiв, проспiвала:
  - А кого в бою знайдемо,
  А кого в бою знайдемо...
  З тим жартувати не станемо -
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  Добре попрацювали вони тодi з гiтлерiвцями... I Радянська Росiя перемогла пiд час штурму Москвi коричневу iмперiю.
  Вiйна ще не закiнчилася, але вже у СРСР з'явився шанс перемогти гiтлерiвцiв самим. Тож шiстцi знову довелося перервати виконання своєї, супер та крутої мiсiї.
  
  ОДИН СРСР СЕРЕД ВОВКIВ
  Вiдключення вiдбулося через спалах на сонцi, внаслiдок чого в 22 червня 1941 США, Британiя та її колонiї виявилися вiдключенi. Спочатку пiд час вiйни це особливо позначилося. Нiмцi просувалися приблизно як у реальнiй iсторiї. Теж фюрер повернув на пiвдень, i Японiя зайняла вичiкувальну позицiю... I знову морозна зима врятувала Червону Армiю вiд повного розгрому i дозволила перейти в контрнаступ пiд Москвою. А Японiя тим часом захопила тi володiння в Тихому океанi, що належали ранiше Британiї та США, i яким тепер не змогли потрапити додатковi сили.
  На схiдному фронтi навеснi та на початку лiта нiмцi здобули низку перемог, i почали знову наступ на Сталiнград. Однак тут розбiжностi з реальнiстю якраз i почалися. Вiдсутнiсть другого фронту, що дозволило нiмцям бiльше вiйськ перекинути з Європи, i з Лiвiї, залишимо там лише iталiйськi гарнiзони.
  I наступ почався як на Сталiнград, а й Тихвiн. I командував ним тепер Роммель, якого фюрер високо цiнував за розгром англiйцiв у Лiвiї та взяття Толбука.
  У боях взяли участь першi танки "Тигр". Роммель почав наступ уночi i зумiв застати радянськi вiйська зненацька. Ситуацiю посилило ще й те, що нiмцi мали перевагу в авiацiї, так не витрачали сили на боротьбу з союзниками.
  Льотчик Марсель швидко набирав рахунки на схiдному фронтi. Вiн ще в червнi 1942 року перевищив кiлькiсть збитих лiтакiв у сто п'ятдесят i отримав лицарський хрест залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  Але це було лише початком кар'єри.
  У небi й справдi було Червонiй армiї складнiше. I нiмцi змогли взяти Тихвiн, а потiм ще кiлька мiст i вiдрiзали Ленiнград подвiйним кiльцем, знову заблокувавши це мiсто.
  Радянське командування намагалася пробитися до Ленiнграда, i наступати у центрi. Але не вистачило сил, щоб досягти цих напрямiв успiхiв.
  Єдиною втiхою стало те, що фашисти загрузли у Сталiнградi, що давало шанси зiбрати новi резерви.
  Натомiсть Ленiнград залишався блокованим. Поки що Туреччина та Японiя не вступили у вiйну i, у СРСР був шанс, переламати перебiг боїв. У листопадi 1942 року радянськi вiйська почали наступ i пiд Ржевом, i пiд Сталiнградом.
  Пiд Ржевом досягти успiху не вдалося. А ось пiд Сталiнградом кiльце виявилося замкненим. Але як з'ясувалося на якийсь час. Третiй Рейх мав набагато бiльше резервiв, i Роммель почала наступ до Сталiнграда з пiвночi, а Майнштейн з пiвдня.
  Ситуацiю посилило ще й несподiваний вступ Японiї до вiйни. Самураї, незважаючи на скутiсть сил битвою в Китаї, атакували Владивосток.
  Напевно, Хiрохiто побоювався що Третiй Рейх програє i вступив у вiйну.
  Тим бiльше, що в Японiї вистачало i ресурсiв i пiхоти, для повномасштабних наступiв.
  Червона армiя виявилася скутою, i Роммелю вдалося пробитися з пiвночi до Сталiнграда. Майнштейн був тимчасово зупинений, але отримавши додатковi пiдкрiплення, i пiдтримку з боку Паулюса з'єднався вже розблокованим вiйськом.
  Таким чином виникло чергове кiльце, в якому опинилися радянськi вiйська.
  Пiсля завзятих боїв їх бiльша частина була знищена та полонена. Пiсля чого нiмцi завершили захоплення Сталiнграда. А у березнi 1943 року у вiйну вступила i Туреччина. Ситуацiя ще бiльше ускладнилася. У повiтрi нiмцi зберiгали перевагу. Марсель перевищив рахунок у триста збитих лiтакiв i став першим нiмцем, який отримав другий лицарський хрест залiзного хреста з дубовим листям мечами та дiамантами.
  У травнi нiмцi розпочали новий наступ, масово використовуючи новi танки - "Тигр", "Пантера" та "Лев". I успiшно просувалися, хоча Червона Армiя зайняла потужну оборону. Але сили були вже нерiвнi, тому що радянськi вiйська билися вiдразу на три фронти - Проти Третього Рейху, його сателiтiв, Японiї та її колонiями та Туреччиною. Ситуацiю посилювала оголошена гiтлерiвцями тотальна вiйна, що призвела до збiльшення випуску озброєнь у кiлька разiв за вiдсутностi бомбардувань з боку союзникiв. Тож шанси у СРСР швидко зменшувалися!
  Щоправда, просувалися фрицi повiльно, то перед ними була глибокоешелонована оборона. I радянськi вiйська, маючи досвiд, билися дуже хоробро. Але все одно програвали.
  Втiм, билися з великою вiдвагою i деякi воїни показували найвищий клас. Ось, наприклад, танковий екiпаж Єлизавети на звичайнiсiнькому Т-34-76 бореться з гiтлерiвцями.
  А нiмцi неквапливо рухаються на радянськi вiйська, вишикувавшись клином, або свинею. Попереду найважчий та краще захищений танк "Лев". Вiн нагадує "Пантеру", тiльки куди бiльший i вагою дев'яносто тонн. Лобова броня корпусу 150-мм i пiд нахилами як Т-34, а бортiв 82-мм з нахилами. Лоб вежi взагалi захищений дуже сильно: 240-мiлiметрiв з нахилами, а борти слабшi теж 82-мiлiметри, як i корпус. I гармата потужна в 105-мiлiметрiв з великою дiною стовбура в 70 ЕЛ. Оце танк здатний вражати з дистанцiї.
  Єлизавета босою нiжкою переводить коробку передач на верхню.
  I тридцятьчетвiрка набирає швидкiсть. З дистанцiї по "Леву" стрiляти марно i треба зблизитися. Потужна нiмецька машина посилає снаряд убивчої сили. Вiн проноситься повз. Дiвчата у танку весело смiються i перебирають босими нiжками.
  На пiвнiчному Кавказi наприкiнцi травня спекотно, i в бiкiнi красуням дуже весело.
  Олена зазначає зi свистом:
  - Зараз фашист чудово по рогах отримає!
  Катерина, трясучи босою, засмаглою нiжкою, погоджується:
  - Безперечно ми йому врiжемо!
  Т-34-76 продовжує розганятися, але швидкiсть бездорiжжя обмежена. "Лев" взагалi ледве повзе, а спритнiшi "Пантери" та "Тигри", пригальмовуються, щоб не вириватися вперед.
  Але й цi машини небезпечнi, особливо "Пантера", здатнi робити по п'ятнадцять пострiлiв хвилину. Вiд такої очiкується сюрпризу.
  Єфрасiя натискаючи голою п'ятою на газ, верещить:
  - Битимемося вiртуозними способами!
  Гармата танка "Лев" має iстотний недолiк, вона робить лише п'ять пострiлiв за хвилину. Взагалi, не найвдалiша модель. Бронебiйнiсть надмiрна, а з надто великої дистанцiї вражати i не треба. "Тигри" та "Пантери" пробивають з двох кiлометрiв, з бiльшої дистанцiї потрапити в рухливу та маленьку тридцятьчетвiрку практично неможливо. Тож чи варто було "Лев", такою потужною гарматою оснащувати? Iншi радянськi танки ще легшi, крiм КВ-1С, але й цей танк переваг у захистi не має, а ходовi якостi лише гiршi.
  Єлизавета розкручує корпус i верещить:
  - Грудьми вдихаю, повiтря широкою хвилею,
  Яскраво сяє, зiрковий килим нескiнченний...
  Почуття грають, босий дiвчисько живий,
  У небi грати, до сонця лiтати хочеться вiчно!
  Пробити танк "Лев" навiть у борт непросто. Боки бiля вежi, як i у "Пантери" похилi, i верхня частина бортiв корпусу також. У цих танках вже прийнята типова котяча форма, що дає кращий захист за рахунок нахилiв. Не те, що "Тигр", майже квадратний. Але "Тигр", що розроблявся ще до вiйни, i скидався формою на КВ. А ось "Тигр"-2, бiльш пiзня технологiя, теж форми "кiшки", i незабаром i цей танк пiде в серiю. "Лев" пробити в борт теж майже неможливо. Лише нижня частина корпусу не має нахилу бронi, але вона прикрита ковзанками. Тобто потрiбно прорватися поблизу i потрапити точно мiж ковзанками.
  Тож дiвчат завдання складне. Тим бiльше тридцятьчетвiрку в русi так трясе, що прицiльно вистрiлити майже неможливо.
  Єлизавета запитала подружок:
  - Чи зможемо вразити супротивника?
  Олена впевнено вiдповiла:
  - Коли дiвчат немає взуття, вони босими нiжками таку чутливiсть набувають, що ворога обов'язково вразять.
  Єлизавета з цим погодилася:
  - Та голi п'яти дiвчат - запорука перемоги!
  I ось уникаючи поразок, тридцятьчетвiрка прослизає до борту. Тут головне уникнути ще й знарядь "Пантер" та "Тигрiв". Вони скорострiльнi та точнi. I в лоба цi танки теж не прошибеш.
  Олена стрiляє у нiмця, використовуючи босi пальчики нiжок. Але потрапити повз ковзанку в русi майже неможливо. Натомiсть ковзанка у противника розбита, i "Лев" зупиняється.
  Тридцятьчетвiрка знову обходить повз нього. I посилає вбивчу силу снаряд у нижню частину борту.
  Катерина зазначає:
  - Застарiла у нас гармата - "Лев" реально не взяти!
  Але як у досадi Олена i вразила противника бортову частину, i "Лев" спалахнув.
  Дiвчата не знижуючи швидкiстю, знову пруть вперед. Зараз у них мета слабша: "Пантера". Її достатньо вразити точно у борт.
  Єлизавета зазначає:
  - Практична кiшка!
  Катерина зi смiшком помiтила:
  - Але ледве повзе, щоб не вийти з прикриття Лева.
  А Олена пальнула з дистанцiї "Пантерою", яка виявилася далеко збоку i вiдкрила свiй борт. Вiн у неї тонкуватий - мiлiметрiв 40, i не бiда, що й пiд нахилом.
  Нiмецький танк iз трiском вибухає. Та довбали красунi рiзко.
  Вони зi своєю чарiвною грацiєю бойових красунь.
  Але снаряди так i свищуть, проносячись, мало не торкаючись бронi.
  Тридцятьчетвiрцi дуже це небезпечно, i вона нагадує людину, яка скаче мiж цiвками.
  Єлизавета знову вистрiлила за допомогою босої нiжки i заспiвала:
  - Все я зумiю все зможу, вермахту врiжемо здачi!
  Звичайно ж, з такими дiвчатами сам чорт не страшний. Хоча наступ фашисти ведуть агресивний, i в них багато танкiв.
  Сили нерiвнi. Хоча за кiлькiстю машин приблизна рiвнiсть, але нiмецькi важчi. Багато радянських танкiв є легкими i не цiлком боєздатними проти гiтлерiвських монстрiв.
  Але екiпаж Єлизавети творить чудеса та на ходу прострiлює ще одну "Пантеру".
  Б'ються комсомолки i на гарматах. Стрiляють влучно. Бiгають, миготивши босими, круглими п'яточками. I вражають супротивника точно в цiль.
  Оленка командує з азартом:
  - Дiвчата не поступайтеся!
  I ось гармата випльовує снаряд, точно в Т-4, пробиваючи цей танк. Але, звичайно ж "Лев", так просто не взяти. I тут доводиться намагатися.
  Анюта наводить на машину за допомогою босих пальчикiв ноги i палить точно встик, промовляючи:
  - Слава комунiзму!
  Алла теж стрiляє дуже влучно i додає:
  - Героїзму слава!
  Бойовi тут дiвчата нiчого не скажеш - вищий клас та пiлотаж!
  Марiя подаючи снаряд у зброю, заспiвала:
  - Все вище i вище, i вище,
  Прагнути полiт наших птахiв.
  I в кожному пропелерi дихає,
  Спокiй наших кордонiв!
  Маруся додала, куляючи по фрицях:
  - Виразно це так....
  Масових героїзм росiйських i як росiйських людей виявляв у всьому...
  Розмiрянi, глухi звуки зозулi, наче бiй курантiв пролiтали над окопами. Рiдкi дерева, з густою зеленою кроною пiд час поривiв вiтру, немов пiонери в салютi вiтають втомлених солдатiв. Декому це навiть могло здатися свого роду попередженням - мовляв, пiдеш на той свiт!
  Батальйон пiд командуванням Володимира Михайловського жорстоко пошарпаний у попереднiх боях, особливо в Травневому розгромi, зараз поспiшно поповнений новобранцям, готується прикрити один iз найнебезпечнiших напрямкiв. За три кiлометри на схiд плескаються води Дона, що проноситься вздовж охопленого полум'ям вiйни.
  Бiльшiсть очеретiв обуглилася вiд запальних бомб, вода почорнiла вiд кiптяви. Немов величезнi сiрники в скорботному опалi самотньо стоять виконують роль пiдпорок палi знесеного вибуховою хвилею мосту.
  На човнах мiсцевi пiонери перевозять дари полiв, а також ящики з боєприпасами для героїчних радянських воїнiв, якi готовi вступити в смертельну битву, з розбещеними гiтлерiвськими ордами.
  Ось притягли вчотирьох довгий ящик до покритого вовчими ягодами чагарнику. Там ретельно замаскована протитанкова зброя, причаїлася iрокезом у засiдцi. Троє солдатiв i лихоока навiдниця Алеся орудують бiля гармати. Дiвча, дуже струнка, але руки жилавi вiд виснажливої роботи. Теж намагається разом з хлопцями готує пастку на випадок, якщо танк чи "бронник" гiтлерiвської зграї спробує обiйти природний бугор.
  Солдати здебiльшого ще зовсiм безбородi й не обстрiлянi юнаки, якi пройшли скорочений курс новобранця - у пiвтора мiсяцi, плюс, звичайно, непогано поставлена в СРСР допризовна пiдготовка.
  Деякi воїни вже мають досвiд. Вони вiдрiзняються вiд молодняку щетиною, рiзкiстю рухiв, деякi перемотанi. Ось, зокрема, одноокий Iван, який виглядав справжнiм пiратом - вiдпустив собi бороду. Звання прапорщик, i вже пара орденiв, отриманих у рiзних боях, вiрнiше перший пiд Москвою. Коли, здавалося, унеможливили: зупинили фрицiв, i навiть гнали супостатiв пару сотень кiлометрiв, наче загонщики псiв.
  Скiльки покинутої технiки було у фрицiв. Може не так вже й часто зустрiчалися танки, зате бронетранспортери з гарматами i кулеметами, що так болiсно терзали радянську пiхоту влiтку i восени сорок першого - хоч греблю гати!
  Але коли мороз перевищив тридцять градусiв, всi цi тевтонськi монстри втратили здатнiсть до руху у них елементарно... Замерз бензин i застигло мастило.
  На жаль, добити нацистiв до кiнця не зумiли. Почасти з вини командування того, хто просив великi сили на штурм мiст, куди тинялися нiмецькi частини. Та й вiдлига настала - будь вона недобре.
  Навеснi Iван заслужив i другий орден - пощастило замочити через засiдку генерала та кiлька офiцерiв. Втiм, бiй виявився вдалим лише частково. У ходi переслiдування, шалений уламок потрапив Iвану Краснову в обличчя, позбавивши очi. На жаль, це вiйна, а не дитяче кiно, де головний герой усiх молотить, а до нього й сто кулеметiв потрапити не може.
  I ось зараз їм доводиться виконувати фiзично важку роботу: копати траншеї, осередки та ями пастки.
  Їм допомагають пiонери, поки на полях затишшя та хлопцiв iз дiвчатами самi випросилися допомагати старшим братам. Працюють вони навiть надто завзято, намагаючись зробити бiльше, не розраховуючи сили. Ось як вени набрякли i вилiзли на засмаглих мозолистих руках та босих, збитих ногах дiтей. При цьому вони ще вмудряються i спiвати;
  Ми пiонери дiти комунiзму
  Багаття, намет i дзвiнкий горн!
  Навала проклятого фашизму -
  На якого чекає лютий розгром!
  
  Що втратили ми в цих битвах?
  А то в боях iз ворогом придбали?
  Ми були ранiше просто свiтла дiти -
  А нинi воїни Рiдної землi!
  
  Але Гiтлер зробив крок до нашої столицi,
  Обвал бомб без рахунку водоспад!
  А менi Вiтчизна навiть неба гарнiша -
  Тепер кривавий настав захiд сонця!
  
  Вiдповiмо на агресiю ми жорстко -
  Хоч самi на зрiст так, на жаль, малi!
  Але меч у руках у тендiтного пiдлiтка -
  Сильнiше, нiж легiони Сатани!
  
  Нехай танкiв пре лавина за лавиною,
  А ми гвинтiвку дiлимо на трьох!
  Нехай полiцаї пiдло цiлять у спину,
  Але Бог Святий покарає їх люто!
  
  Що ми вирiшили? робити справу свiту -
  А для того, на жаль, довелося стрiляти!
  Спокiй i так уже охолонув.
  Буває й насилля благодатi!
  
  З дiвчиськом ми бiжимо босi разом-
  Хоч випав снiг, як вугiлля палить кучугуру!
  Але не мають страху, знайте дiти.
  Фашиста вганять смiливо кулею в труну!
  
  Ось поклали фрицiв мерзотних роту,
  А iншi труси пруть у бiгу!
  Ми крушимо як косою в бою пiхоту -
  Нам не завада юнi лiта!
  
  Перемога досягнення, буде в травнi,
  Зараз пурга колючий, твердий снiг!
  Хлопчик бос, сестра його боса,
  У лахмiттi дiти зустрiли розквiт!
  
  Звiдки в нас беруться цi сили?
  Терпiти i бiль, i холод, ту потребу!
  Коли товариш змiряв дно могили,
  Коли подруга стогне - я помру!
  
  Христос благословив нас пiонерiв,
  Сказав, Вiтчизна Богом вам дана!
  Ось така найперша вiра,
  Радянська, священна країна!
  Чути вiддалений гул танкiв, що наближаються, i в небi дзижчать лiтаки. I вже гуркотять могутнi, облоговi знаряддя. Вiд попадань фугасних снарядiв високо в небо злiтають, груди землi та розплавленого дерну. Ось вона починається баталiя. Майор Володимир Михайловський тримає в руках трофейний бiнокль, спостерiгаючи за наближенням сталевої фашистської лавини. Пiонерiв намагаються вигнати в тил, але вони не хочуть йти i просять до рук гвинтiвки, щоб битися.
  Зброї на всiх не вистачає, хоча мiсцевi дiтлахи притягли, мисливськi рушницi i навiть спортивнi луки. Усi хочуть вiдважно битися та перемогти. А не вдасться померти з останньою думкою про Батькiвщину.
  Майор Михайловський наказує:
  - Без команди вогню не вiдчиняти!
  Дiйсно, у них на весь батальйон всього двi "сорокп'ятки", а значить шанс у тому, щоб пiдпустити фрицiв ближче.
  Попереду, як це заведено у гiтлерiвцiв найзахищенiшi машини; танки Т-4 та САУ "Мисливець". Вони повиннi дати дорогу легшим машин i трохи вiдстаючiй пiхотi.
  Легковi автомобiлi та мотоцикли нацистiв раз у раз пригальмовують побоюючись вирватися попереду....
  А ось пiонер Юлiй Петров доводить, що вони недаремно тут залишились. Дефiцитна протитанкова мiна, обмазана саморобним клеєм, а зверху робить його непомiтний дерн за допомогою дроту перемiщається мiж пнiв, прямо пiд гусеницю Т-4.
  Сталевi плити гусеницi лягають на смертоносний подарунок. Вибух здається не надто сильним, але гусеницю зриває, i гiтлерiвський танк починає димiти i паморочиться вежею.
  Iншi хлопчики використовують схожi пристосування. Якщо нiмецька пiхота трусить, а танки i САУ пруть попереду беззахиснi, то буде їм за це покарання.
  Знаменитий "Мисливець", з низьким силуетом i сильним бронюванням, виглядає плескатою черепахою. Це САУ ще недавно з'явилося на радянсько-нiмецькому фронтi. Через гарнi ходовi якостi, пробивну на пристойну дистанцiю гармати i живучiсть у бою "Мисливець" вiдразу став притчею на мовах.
  Але ось гусеницi у нього все-таки звичайнi, хоч i широкi... Втiм, ще краще пiдiрвати днище машини та змусити її випльовувати свої начинки запчастинами.
  Ось пiдбитий "Мисливець" немов пiратський фрегат зi зламаним кермом у сповзає убiк i зiштовхує з Т-4. I обидва сталевi на гусеницях труни починають палати, а через кiлька миттєвостей пiдривати через детонуючий боєкомплект.
  Ось уже дюжина середньої ваги машин зупинилася розбитi та безпораднi.
  Але за ними пруть решта, особливо численнi бронники. Ось САУ "Мисливець" додає ходу i... Валиться у замасковану яму. Тiльки гусеницi зверху стирчать i безпорадно ворушаться.
  Пiонерки трiумфую. Подекуди у викопаних ямах саморобна вибухiвка. Її роблять кустарним способом. Звичайно, слабший за динамiт, але для того щоб вивести з ладу ходову частину цiлком вистачає.
  Фрiца зазнають важких втрат, бронетранспортери провалюються, деякi проходять небезпечнi зони, але їх зустрiчають, метаючи гранати та вибуховi пакети.
  Тут навiть догадливими, молодими бiйцями спорудженi дрiбнi катапульти. Вони викидають спецiальний пакет з перегоночного деревного спирту змiшаний з пороховими речовинами.
  При попаданнi бiльш тонка броня гiтлерiвських транспортiв пiддається, змушуючи спалахувати екiпажi блакитним полум'ям. Збожеволiвши вiд болю, фрицi несамовито кричать i розбiгаються з перекошеними вiд жаху обличчями.
  Деякi з них навiть кидають технiку.
  Жаль тiльки, що ворогiв дуже багато, деякi транспорти заливаючи все кулеметним вогнем, пiдходять до окопiв.
  I натикаються на їжаки... Алеся тим часом наводить сорокп'ятку. У лоб звичайно Т-4 i "Мисливця" не вiзьмеш, а ось борти можна i спробувати. Про бронетранспортери нема чого й говорити. Все прошибут i змусять ще харкати кров'ю пiдлогою з розпеченим металом!
  У знаряддi малого калiбру багато переваг над великим - скорострiльнiсть, легкiсть у маскуваннi. I цiлi вони вмiють обирати.
  Гiтлерiвцi огризаються, люто немов гiєни. I серед радянських хлопцiв є вбитi та пораненi. Особливо трагiчно, коли гинуть юнi, тiльки що почали жити бiйцi. Ось зовсiм ще дiвчинка-пiонерка насилу пiднявши вибуховий пакет кидається з ним пiд гусеницi середнього танка Т-3. Потворна коробка з довгим, але тонким стовбуром, що здається, пiдскакує вгору i з неї зриває квадратну вежу.
  А бiйцi опенькiв кидають гранати, ось по мотоциклах, що пiдповзають, стали цвяхувати кулемети. I голови гiтлерiвських солдатiв лопаються, наче збитi градом стиглi вишнi.
  А бензобаки великих мотоциклiв вибухають, викидаючи потоки шаленого вогню. Таке вiдчуття що вiдбувається бунт пекельних джинiв. Ось кiлька бронетранспортерiв також приєднуються до своїх невдалих колег.
  Алеся наводячи на "Мисливця" цiлить у нижню частину корпусу. Туди важко потрапити, але в цьому єдиний шанс пробити безжальну самохiдку. Плавний рух пальця, а потiм поворот.
  Гармата дає м'яку вiддачу i фашистська машина розколюється навпiл. А прапорець зi свастикою падає у кривавий бруд.
  Алеся шепоче:
  - Справедливiсть вимагає жертв, благодiйнiсть пожертвувань, а успiх правої справи жертовностi!
  Розворот, дiвчина-артилерист упирається голими, щоб краще вiдчувати бiоритми Землi, i подих трави пiдошвами i знову стрiляє, вражаючи в стик пiдступний Т-3.
  Видно, що майже всi середнi танки нацистської армади виведенi з ладу. Ось останнiй знищив хлопчик-пiонер, не дивлячись на поранення бочка, що штовхнув, iз сумiшшю вибухового карбiду, вугiльного пилу, тирси з малим обсягом фосфору. У героїчної дитини вже не вистачало сил, щоб пiсля наскрiзної рани пiдштовхнути дiжку та його товариш Андрiй, на бiгу перехрестившись у розбiгу, штовхнув пiд колеса сорокатонної штурмової САУ "Джмiль". Угодлива гармата калiбру в 150 - мiлiметрiв пiднялася вгору, так i залишившись задертим. А душi пiонерiв, випорхнувши з розiрваних тiл, кинулися до щасливого Небесного царства, де нiколи не буває насильства та болю.
  Вцiлiлi фашистськi транспортери, втративши пiдтримку бiльш важких колег почали розвертатися назад... Рев музики Вагнера замовк, i почалася повальна втеча.
  Володимир Михайловський стираючи з чола кров, сказав:
  - Росiйський воїн може померти стоячи, але нiколи не житиме на колiнах! Росiя може спливти кров'ю, але нiяка кров не змусить скiнчитися нашiй мужностi та вiрностi Вiтчизнi!
  I вцiлiлi пiонери пiдтверджують це... Хоча багато хто з них уже обгорiв i отримав травми.
  А на небi борються Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова, вони готовi скласти конкуренцiю хваленому Марселю, який набрав уже понад чотириста збитих лiтакiв, за що отримав п'яту ступiнь лицарського хреста залiзного хреста iз золотим дубовим листям мечами та дiамантами.
  Але дiвчата явно налаштованi, битися не на жарт. Ось вони в одному бiкiнi i босонiж борються. I пробивають лiтаки Люфтваффе.
  Анастасiя за допомогою босих пальчикiв нiжок наводить зброю на цiль, збиває фашиста, i вимовляє:
  - Вiра наша велика,
  Буде мiцною на вiки!
  I пiдморгує своїй напарницi. Акулiна теж збиває фашиста, вражає його, дуже влучно використовуючи свої голi нiжки i верещить:
  - За велич iдей комунiзму!
  I вишкiрює перлиннi зубки. Така ось дiвчина бойова та освiчена.
  I iскрить своїми зубками.
  Анастасiя, збиваючи черговий нiмецький лiтак, на своєму ЯК-9, агресивно харчує:
  - Росiйський орел над планетою,
  Крила розправивши злетить...
  Ворог буде покликаний до вiдповiдi,
  Буде повалений, розбитий!
  Акулiна це охоче пiдтверджує, збиваючи супротивникiв:
  - Буде розбитий!
  Хоча, зрозумiло, i нiмцiв з'явилися гарнi дiвчата-аси. Альбiна та Альвiна б'ються на новiтньому МЕ-309. Такi бойовi войовницi-крали.
  I збивають радянськi лiтаки з дивовижною спритнiстю. МЕ-309 дуже потужний озброєнням лiтак три 30-мiлiметровi авiагармати, i чотири кулемети. Проти такого монстра не встояти росiйським машинам.
  Якщо вже збивають, то збивають без жалю.
  Альбiна за допомогою босих пальчикiв нiжок наспiвала авiацiйну гармату на цiль. Врiзала по супротивнику i пискнула:
  - За перемоги Третього Рейху!
  I показала мову.
  Альвiна теж лупнула по ворогу. Зрiзала радянських ЯК-9 та проворкувала:
  - За великi межi нашої армiї!
  I пiдморгнула приятелькам.
  Б'ється, набираючи рахунки i Хаффман. Вiн ще з великих асiв, але швидко прогресує. I теж можна сказати монстр пекла.
  Нiмцi нехай повiльно, i з великими втратами, але рухаються вздовж узбережжя Волги, наближаючись до Каспiйського моря.
  . РОЗДIЛ No 2.
  Сили були явно нерiвнi. Особливо дiставала авiацiя фашистiв. Фокке-Вульф надходив на фронт у великих кiлькостях i його потужне озброєння та швидкiсть стали для Червоної армiї проблемою. Крiм того цю машину було занадто складно збити. Вона живуча та броньована сильно.
  МЕ-309 теж виявився для радянських льотчикiв неприємною несподiванкою та зi швидкiстю та озброєнням. I неабияк кромсал радянськi частини.
  Бомбив радянськi позицiї та новий бомбардувальник Ю-288, дуже могутня машина. Нес чотири тонни бомб за нормального завантаження, i шiсть тонн у перевантажувальному варiантi. I дiставав радянськi частини неабияк.
  Роммель теж показував свiй клас як полководець, як i Майнштейн.
  Дедалi ближче нiмцi пiдходили до Астраханi. А ще несподiвано для радянського командування фрицi перейшли у наступ, уздовж Волги у напрямку Камишина. Це був зухвалий, але сильний перебiг. I поки що зупинити їх було складно.
  Але оборона Червоної армiї все одно сильна... За тиждень гiтлерiвцi просунулися на п'ятдесят кiлометрiв i було зупинено.
  Їх зустрiчали контратаками, радянськi частини.
  Одночасно японцi намагалися розвинути наступ на Алма-Ату. I тут вирували жорстокi бої.
  Дiвчата билися нарiвнi з чоловiками, а може навiть i краще за них.
  Маргарита Магнiтна та Тетяна Булатна - гарнi дiвчата, якi стрiляли з автоматiв.
  Збивали самураїв i спiвали:
  - Не розлучимося з мрiєю,
  У життi важливий перший крок.
  Бачиш знову над Землею,
  Вихори запеклих атак!
  Маргарита кинула босими пальчиками нiжок вбивчу гранату, порвала японцiв i заспiвала.
  - Нас нiхто не зупинить,
  Нас нiхто не переможе.
  Вермахт у землю ми уроєм,
  Наша дружба є монолiт!
  Тетяна, ведучи вогонь по супротивнику, погодилася:
  - Справдi монолiт!
  Японцi наступають на Алма-Ату. У них багато солдатiв i рiзноманiтних резервiв. Такi ось бойовi вони хлопцi. Але дiвчата їх викошують. Б'ються вiдчайдушно.
  Тетяна Булатна кинула чергову гранату, розiрвала самурая та заспiвала:
  - За моє велике досягнення!
  I пiдморгнула очима, кольори сапфiру. Веселе дiвчисько, нiчого не скажеш.
  А Маргарита голою п'ятою вiзьме i пiдкине презент смертi, розриваючи японських солдатiв.
  I заспiває:
  - Все переплуталося, переплелося, у вирi страждань бiд!
  I знову метне босими пальчиками нiжок, лимонку по японцях.
  До них пiдповзає оголена до пояса i босонога воїнка Оксана, i проштовхує ящик з гранатами, прошепотiвши:
  - Буде круто дiвчата!
  I всi три войовницi заспiвали:
  - Полетiли додолу самураї, пiд натиском стали i вогню!
  I красунi б'ються з великою люттю. Вони пройшли вогонь i воду i мiднi труби недаремно.
  Ось Оксана босою нiжкою кидає гранату, яка вражає японський легкий танк Чиха. Ну що це чудова мета.
  Маргарита, стрiляючи по супротивнику, заспiвала:
  - Можна, вiрити i за вiдсутностi вiри! Можна робити вiдсутнiсть справи!
  Тетяна логiчно помiтила:
  - Те, що ти кажеш - парадокс!
  Маргарита жбурнула босими пальчиками нiжок гранату i логiчно помiтила:
  - А хiба генiй не друг парадоксiв?
  Тетяна дала чергу, скосивши самураїв i погодилася:
  - Звичайно ж, друже!
  I войовницi взяли i розреготалися... Вони дiвчата бойовi, i кажуть ще якiсь... Недарма пам'ятає все Росiя, як дiвчата билися!
  Оксана б'ється на самому вищому рiвнi. I стрiляє з рiзних точок, причому дiвчина крутиться як дзиґа.
  Ось це красунi, нiкому й нiчого не поступляться. I вигризуть зраду разом iз самураями.
  Веде вогонь i Анжела. Теж дiвчина агресивна та рудої мастi. Вiйницi вважають за краще битися босими, i показувати колосальних розмiрiв подвиги.
  Анжела дає чергу i вимовляє зi смiшком:
  - Ми смiливо в бiй пiдемо,
  За владу порад!
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчу лимонку.
  Бої йдуть i ось натиск японцiв спливає.
  Ось уже кiнець липня сорок третього року. Фашисти пiдiйшли до дельтi Волги, i на нiй розгорнули бої.
  Єлизавета та її екiпаж бореться вiдчайдушно. На фронт почали надходити i першi танки "Тигр"-2. Вони схожi на "Пантеру" та "Лев", але щось середнє мiж ними. Теж з кутами рацiонального нахилу бронi та довгоствольною гарматою калiбру 88-мiлiметрiв 71 ЕЛ. Важить шiстдесят вiсiм тонн, i близька до танка "Лев", по бронюванню, але трохи менше розмiрами.
  Великi танки, нiчого не скажеш.
  Єлизавета та дiвчата полюють на нiмцiв. Пробивають Т-4 i верещать:
  - Слава iдеям свiтлих рокiв,
  Клич пiонерiв завжди будь готовий!
  Воїтельки скажемо так першокласнi. I не тiльки б'ються славно, але ще й спiвають;
  Союз непорушний, народiв вiльних,
  Згуртувала не груба сила i страх.
  А добра воля людей освiчених,
  А дружба, свiтло, розум i смiливiсть у мрiях!
  
  Славься Батькiвщина наша вiльна,
  Потужнiсть творення - опора навiк!
  Сила законна, народна воля,
  Адже за єднiсть - проста людина!
  
  Крiзь грози сяяло нам сонце прогресу,
  Крiзь бурi, i шторми рвалися ми вперед.
  Ми гори зрушуємо, нiби без ваги,
  Весь свiт, до комунiзму сяючи, йде!
  
  Славься Батькiвщина наша вiльна,
  Потужнiсть творення - опора навiк!
  Сила законна, народна воля,
  Адже за єднiсть - проста людина!
  
  Народи планети як братися єдинi,
  Буддист, мусульманин навiки друзi!
  Нехай славиться розуму, гучне iм'я,
  Усi нацiї свiту рiдна родина!
  
  Славься Батькiвщина наша вiльна,
  Потужнiсть творення - опора навiк!
  Сила законна, народна воля,
  Адже за єднiсть - проста людина!
  Добре спiвають дiвчата, а ще краще б'ються, i такi подвиги роблять. Хоча iсторiю пишуть переможцi i чи невiдомо згадають про них, якщо вiйну буде програно?
  Оленка зi своєю батареєю, з командою дiвчат, намагається стримати ворогiв на Дельтi Волги. I вона вказує, на що здатнi в принципi красунi.
  А вони реально можуть багато.
  Анюта стрiляє за допомогою босої нiжки i реве:
  - Слава часом комунiзму!
  I ось вся батарея взяла i дружно заспiвала, повнозвучними голосами;
  Ми боремося за кращу долю,
  Щоб народу став жити легше.
  I зламаємо прокляту орду,
  Щоб було супостатiв злих менше!
  
  Над нами золотокрилий херувим,
  На славу нашої матерi-Росiї...
  Народ Русi повiр непереможний,
  I зробить усiх на Землi красивiшими!
  
  За Батькiвщину боротися нам дано,
  Велич Батькiвщини захищаючи...
  I життя часом просто кiно,
  Хоча має бути вiддзеркаленням раю!
  
  Досягти потрiбно людям всiм до мрiї,
  Розумного повiрте комунiзму...
  Щоб було бiльше щастя Землi,
  I не настали пожежi реваншизму!
  
  Наш цар великий генiй Пугачов,
  Пiдняв селян вiн на боротьбу святу.
  Будь-яка справа буде по плечу,
  I дiвчину люби пацан босу!
  
  Ми станемо навiть риса сильнiшою,
  Коли науки зрушимо горизонти.
  Розплющений пiд копитами лиходiй,
  Хоч хлюпає кров iз порваної аорти!
  
  Так справа наша праве друзi,
  Ми зможемо зробити Батькiвщини щасливiшими...
  Народи вiрте всi одна сiм'я,
  Великої променистої Росiї!
  
  Дивiться люди хоробро в обрiй,
  Нехай не закриють небо злi хмари.
  Ворогу поставимо ми переможний рахунок,
  I будеш, витязь у боротьбi ти щасливий!
  
  Не знаю я такого слова боягуз,
  Ми росiяни зовсiм не поступаємося.
  У нас Сварог є Бiлий Iсус,
  I вiчно буде насолоджуватися травнем!
  
  Дiвчата i хлопчики в хоровод,
  Ми дiвки босоногi вступаємо.
  Адже за нас всемогутнiй Боже Рiд,
  Не будь пацан безмозким папугою!
  
  I Ленiн нас на битву надихнув,
  Благословив на подвиг мудрий Сталiн.
  Розправить крила потужний херувiм,
  А нашi м'язи просто зi сталi!
  
  Величнiсть Вiтчизни буде в тому,
  Що ми такi воїни у Бога?
  Ось славу пiдтвердимо сталевим мечем,
  Який щит кували у Сварога!
  
  Коротше будь Господу вiрнi,
  На славу променистої Росiї ...
  Ми просто знайте витязi орли,
  За нами Бiлий Бог Христос-месiя!
  Ось вiд точного влучення з гармати спалахує "Лев". I отримують безпосередньо по рогах фашисти.
  Поки йдуть бої, то й дiти не втрачають даремно часу.
  Даша та Васька блукають тилом нiмецьких вiйськ. Дивляться, як колонами пересувається технiка. Мчать мотоцикли, повзуть самохiдки. Тут численнi вiйська, зокрема i СС, та iнших частин.
  Васька помiтив рух "Фердинанда", могутньої нiмецької самохiдки, яка винищує танки.
  Хлопчик шепнув дiвчинцi:
  - Схоже, фрицi перекидають додатковi сили на пiвнiч вiд Сталiнграда.
  Даша вiдзначила з посмiшкою:
  - Нашi їх все одно перемолотять!
  Нiмцiв iз вантажiвки сердито кричить на хлопцiв. Дiти зриваються з мiсця, i бiжать, миготивши, сiрими вiд пилу, голими, круглими п'ятами. Можуть i чергу по них дати.
  Хлопчик i дiвчинка добiгли до кущiв, стрибнули туди. Даша з натхненням помiтила:
  - Усi можуть партизани!
  Васько з цим погодився:
  - Звiсно... Ми обов'язково переможемо!
  Дашка з натхненням заспiвала:
  - Чекає на перемогу! Чекає на перемогу! Тих, хто прагне кайдани розбити! Чекає на перемогу, чекає на перемогу! Ми зумiємо фашизм перемогти!
  Васька з цим охоче погодився i розчавив гусеницю пальцями босих дитячих нiг:
  - Зумiємо! Ми народилися, щоб казку зробити буллю!
  Дашка пiдморгнула i вiдзначила:
  - А що? Думаю, ми зробимо казку буллю, а вермахт пилом!
  I дiти хором на всю горлянку заспiвали;
  В iм'я нашої праведної країни,
  Що комунiзм подарує свiтобудовою...
  Ми будемо своїй Батькiвщинi вiрнi,
  Прокладемо шлях до успiху, творення!
  
  Росiя правив Путiн як герой,
  Але її орел у полiт покинув...
  Великий звичайно фюрер геморой,
  Але Сталiн це теж означає iм'я!
  
  Я вiрю Третiй Рейх ми переможемо,
  Недарма Путiн у Сталiна вселився.
  Над свiтом золотокрилий херувим,
  А Сатана-Адольф тепер збожеволiв!
  
  У нiмцiв вся Європа пiд рукою,
  I Африка, i Азiя, i штати.
  I думає Адольф, що вiн крутий,
  Але чекає на фюрера розплата!
  
  Для Гiтлера Росiя як сарай,
  Вiн хоче навести свої порядки.
  Але буде, вiрю комунiзму рай,
  Полуниця проросте, посiявши грядки!
  
  Не вiрте, наш народ зовсiм не слабкий,
  Але надто багато фрицi захопили.
  I слов'янин зовсiм ти знай не раб,
  Заради нашої матерi Росiї!
  
  I Ленiн нас на подвиг надихнув,
  Вiн показав, як треба робити справу.
  Бо Бог фактично один,
  Але ж у комунiзм нам треба вiрити смiливо!
  
  Нi, не пiддайтеся русичi вороговi,
  Адже з нами Бiлий Бог - Творець всесвiту.
  Тi вiтчизна в лайцi допоможу,
  Щоб бути в успiхах життя незмiнним!
  
  Доки можна близьких вбивати?
  Вiйнi кiнця, на жаль, нiяк не видно.
  Так порiдшала в битвах наша рать,
  Твори ти те, за що не буде соромно!
  Хороша ця пiсня юних воїнiв. Вони її заспiвали, i знову рушили, по дорiжцi загребаючи пилюку босими, мозолистими п'ятами.
  Дiти були веселi та задоволенi зовнi життям. Хоч i худенькi, мордочки засмаглi як шоколад, а волосся навпаки свiтле. Чудовi хлопцi.
  Один iз нiмцiв на мотоциклi, ласкаво покликали їх. I запропонував шоколадку. Голодна Даша потягла руки, але Васько смикнув її за рукав:
  - Не принижуйся!
  Розумна дiвчинка знайшлася:
  - Дай краще об'їмо фашистiв!
  Васько, що сам шкiра та кiстки така iдея сподобалася. I вiн також попросив шоколадку.
  Гiтлерiвець кивнув i пропихкав ламаною росiйською:
  - Заспiвай пацан!
  Васька кивнув, i з великим натхненням заспiвав;
   Партiя Росiю всю згуртувала,
  Береже безкраї поля...
  Адже народ повiр така сила,
  Славиться радянська земля!
  
  Сталiн це найвища нагорода,
  Сталiн це мудростi полiт.
  За нього боротися хоробро треба,
  Весь народ за Сталiним iде!
  
  Нам дано трiумфально крила,
  Воля нам велика дана.
  Сталiн це радiсть достатку,
  Славиться, велика країна!
  
  Сталiн найбiльший у всесвiтi,
  Сталiн златокрилий херувим,
  Наш народ iз успiхом незмiнним,
  Вiрте, назавжди непереможний!
  
  Сталiн дав порятунок народу,
  Найбiльший у свiтi вiн орел...
  За Вiтчизну нашу та свободу,
  Над землею крила вiн простяг!
  
  Вище немає, нiж променистий Сталiн,
  Вiн великий як просто бiлий Бог.
  З пенi борючись i перемагаючи,
  Фюрера заженемо скоро в труну!
  
  Вiддаючи честь своїй Вiтчизнi,
  Знай її прекраснiше не знайти.
  Незабаром житимемо при комунiзмi,
  I iншого не в нас шляху!
  
  Сталiн це гордiсть усiєї планети,
  Сталiн безмежний комунiзм.
  Будуть його подвиги оспiванi,
  Знищено начисто фашист!
  
  Сталiн створив Росiї славу,
  Сталiн вище зiрок її пiдняв...
  Вiн пiдняв до країв державу,
  Сталiн - це просто iдеал!
  
  Сталiн пiдкорює свiтобудову,
  У нього великий зiрковий флот.
  Випробування будуть у навчаннi,
  До комунiзму Сталiн приведе!
  
  Для Росiї Сталiн - це сонце,
  Вiн сяє люто у темрявi.
  Голосочок у дiвчинки дзвiнкий,
  Нi Вождя прекраснiший на землi!
  
  Сталiн втiлення Сварога,
  Потужнiсть Росiї Сталiн створив...
  Вiн у серця знаходить Рода -
  Найбiльший Пане!
  
  Немає вождя на всiй Землi прекраснiше,
  Сталiн найбiльший з людей.
  Створимо у всесвiтi нашого щастя,
  Знищений шалений лиходiй!
  
  Сини мої та комсомолки,
  За Вiтчизну встаньте дружно в лад.
  Адже сильнiше за тигрiв ви дiвчата,
  З нами генiй Сталiн дорогий!
  
  Досягнення порахувати не в змозi,
  Спрямуємо ми стрiлою в полiт.
  Наша промениста Росiя,
  До комунiзму Батькiвщина йде!
  Даша пiдспiвувала Васько i у дiтей виходило все так повнозвучно та красиво.
  I вони ще пiдтанцьовували, тупотiючи своїми засмаглими, що не знали взуття з морозiв, i вже тупаючи по снiг у березнi, босими ногами дiтей.
  Нiмцю, який не дуже розумiв росiйською, пiсня сподобалася, i вiн дiстав iз сумки i простяг дiтям консерви зi свинини.
  I схвально кивнув:
  - Зер гут!
  Хлопчик i дiвчинка вклонилися i рушили далi. Їм рокiв всього по одинадцять, але вони розумнi й iз сильною пам'яттю. Збирають точнi вiдомостi. А одного разу свiтловолоса Дарина, навiть у кошику, принесла до нiмцiв мiну. Вона ж дiвчинка хитра i непогано їхню мову знає. Тi й не подумали навiть, що така симпатична дитина з бiлим як кудель волоссям i блакитними очима може смерть пiдкласти.
  I спрацювало таке...
  Ось вони знову йдуть собi, смакують нiмецькi шоколадки, i настрiй у них веселий.
  Дар'я вiдзначив iз посмiшкою:
  - Ось переможемо фашистiв, я собi збудую будинок у три поверхи, з мармуру та з фонтаном!
  Васько посмiхнувся:
  - Буржуємо чи станеш?
  Дiвчинка заперечила:
  -Нi! Просто маю власний комунiзм!
  Васько засмiявся i знову заспiвав;
  Коли буржуї на мiй край пiшли,
  Вдома спалювали, дiвчат рубали.
  Здавалося, що в залiк йдуть нулi,
  Хлопчикам волосся пiд нолик голiло!
  
  Гвинтiвку взяв вiдважний Кiбальчиш,
  I в армiю народну подався...
  Але видав плани все Мальчиш-Плохiш,
  Який за варення дiжку здався!
  
  I ось на дибi хлопчик я вiшу,
  Мене батогом та голками терзають...
  У вiдповiдь смiюся в обличчя я катую-
  I вiрю, що Вiтчизна стане раєм!
  
  Менi п'яти звiрi смажили вогнем,
  Дитину струм сильно кати били...
  Але повiрте муки дарма,
  Щоб червонi буржуї перемогли!
  
  Ламають кiстки, впився злий метал,
  На дибi кати мене хитають.
  Але я про те повiр, пацан мрiяв,
  Щоб Берлiном пробiгтися в травнi!
  
  Товариш Ленiн вiрю, поведе,
  Звiльняти, Варшаву, Прагу, Лондоне!
  Ми виставимо переможний незабаром рахунок,
  А над Берлiном червоний прапор гордо!
  
  Зараз дитинi п'яти таки палять,
  Пiдошву, що майже завжди боса.
  I по спинi вдарив жорстко батiг,
  Мабуть мама ти вже сива!
  
  Але я не здамся цим катам,
  Не попрошу повiр'я знай пощади...
  Нехай хлеще кат круто з плеча,
  Я знаю, Ленiн дасть, повiр нагороду!
  
  Пiд тортурою смiявся Кiбальчиш,
  Не видав таємницi, вмирає гордо.
  У пеклi надовго так кричить Плохiш,
  Йому смолу вливають бiси в горло!
  
  Там з нами Ленiн, видно назавжди,
  I в серцi палає жарко полум'я...
  Виконається велика мрiя,
  Над усiєю планетою буде червоний прапор!
  Дарина свиснула, i тупнула босою нiжкою:
  - Класно! Сам написав?
  Васька кивнув:
  - Так! На мене його iсторiя справила колосальне враження!
  Дарина кивнула i помiтила:
  - Пам'ятаєш, як нас з тобою зловили полiцаї i босими ганяли в мороз по снiгу, а потiм пороли, i прикладали тоненькi прутики до п'ят.
  Васько охоче пiдтвердив:
  - Було таке.... П'яти болять, i суглоби в плечах, коли висиш на дибi. Але проти нас не було доказiв i....
  Дар'я помiтила зiтхнувши:
  - Так, але полiцаї хотiли, щоб ми стали насмерть. Але коли мене вдарили пляшкою по головi, я босою нiжкою зловила уламок. I потiм переклала до рук. Пiсля чого мотузку перерiзала i собi i тобi.
  Васька кивнув:
  - Так було таке... Страшно, однак. Але ти знаєш, на морозi пухирi спалених пiдошв не болять! I коли ми вибралися потiм, на нас як на собаках все загоїлося!
  Дарiя охоче пiдтвердила:
  - Та гоїться на нас добре! Я ось такi грубi пiдошви собi набила, що вугiллям ходити не боюся!
  Васька, напишившись, промовив:
  - Я теж! Ми - пiонери, дiти комунiзму!
  Дарiя пiдтвердила:
  - I неодмiнно переможемо!
  Хлопчик i дiвчинка заспiвали:
  У перемозi безсмертних iдей комунiзму
  Ми бачимо майбутнє нашої країни.
  I червоному прапору, нашiй Вiтчизнi,
  Ми будемо завжди беззавiтно вiрнi!
  . РОЗДIЛ No 3.
  На початку серпня 1943 року нiмцi таки вийшли, долаючи завзятий опiр радянських вiйськ до Каспiйського моря. Це справдi велике досягнення фрицiв. Який добилася найбiльших дивiдендiв. Тепер Кавказ був суходолом вiдрiзаний вiд основного континенту.
  Успiху досягли i турки, якi пiсля завзятих боїв, нарештi взяли Батумi, i завершили оточення Єревану. Таким чином, добре пiдiбгавши радянськi вiйська в Закавказзi.
  Становище СРСР стало дуже тяжким. I Сталiн наказала, почати наступ на пiвночi, щоб пробити коридор до голодного, вмираючого, але ще не здав Ленiнграду.
  Почалося наступ на Тихвiн. Туди було кинуто значних сил, хоча резервiв у ставки й не вистачало. Ситуацiю ускладнило прибуття на фронт шведських, нiбито добровольчих дивiзiй, що посилили позицiї.
  Та й нiмцi серйозно змiцнилися.
  Бої розгорнулися з десятого серпня, радянськi вiйська за першi три днi битви просунулися на десять кiлометрiв. Тут чотирнадцятого серпня вперше в бiй вступив нiмецький танк "Маус". Не надто вдала розробка вагою сто вiсiмдесят вiсiм тонн. Щоправда, машиною керував серйозний екiпаж, дуже бойових гiтлерiвських дiвчат.
  Агнес, Адала, Ангелiна, Агата, Афродiта - п'ять красунь Третього Рейху на лiтеру "А". I як вони на "Маусi" б'ються i одразу з двох гармат стрiляють.
  Осколково-фугаснi снаряди сиплють iз короткоствольної 75-мiлiметрової гармати, а бiльш важкi зi 128-мiлiметрової, демонструючи ударну мiць.
  Агнес палить за допомогою босих пальчикiв точених нiжок. Вражає радянську машину, буквально вiдриваючи їй вежу i верещить:
  - Я космiчна дiвка!
  Адала посилає пострiл фугасом i пищить:
  - А я вищий пiлотаж, розiрву весь екiпаж!
  I теж дiвчисько використовує босi пальчики нiжок. Снаряди радянських тридцятьчетвiрок потрапляють до "Маусу", але вiдскакують наче горох. Машина захищена дуже непогано. I її так просто не вразиш. Вiд неї снаряди летять нiби тенiснi кульки, i навiть великим калiбром такого монстра не заб'єш.
  I дiвчину куляють iз зенiтної гармати, не пiдпускаючи противника до себе ближче.
  Агата теж вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i прогарчала:
  - Нехай разить мiй меч, ворогiв ми сiчимемо!
  Адала агресивно пiдтвердила, дуже влучно стрiляючи:
  - Ми воїни свiтла та землi!
  Ангелiна лупнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, розбила радянський танк Т-34-76 i в'янула:
  - За великi перемоги!
  Афродiта теж лупнула снарядом, який був важким як паля, розфарбувала радянський Т-60, i пропищала:
  - На священнiй вiйнi буде наша перемога!
  Агнес лупнула, використавши голу п'яту, розбиваючи противнику лобову броню i видала:
  - Прапор iмперський вперед - слава загиблим героям!
  Такi ось тут дiвчата досить неприємнi та вбивчi. I недарма повз них не пройти. Завдяки босим ногам i бiкiнi на тiлi вони стрiляють без промаху. Отже, їх так запросто не здолати.
  Грiзний "Маус", лупив убивчою зброєю, i нiкому не давав шансу.
  У тому числi серiї КВ.
  Але якщо є нiмкенi, якi так завзято i успiшно борються, то знайдуться й дiвчата радянського рiвня - богатирки.
  Ось, наприклад, Наташка зi своїми напарницями. Лише у них скромна, САУ-85 щойно надiйшла на фронт. А дiвчата вже луплять на нiй фашистiв.
  Зрозумiло красунi босоногi й у бiкiнi. I трощать фашистiв капiтально, немов кувалда б'є по шматочках скла.
  I це дуже запам'ятовується, коли такi дiвки показують високий рiвень орлиного польоту.
  Наташка стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок i розбиває "Пантеру", i пiсля чого прокричить:
  - За Батькiвщину велику!
  I свiй язичок покаже!
  Зоя теж як лупне по супротивнику. Дуже влучно його вразить. Розiб'є броню i в'якне:
  - На славу комунiзму!
  Августина теж б'ється жорстко, i якщо пресує противника, то робить це дуже капiтально. Пробує i реве:
  - Слава комунiстичному свiту!
  Долбанет та Свiтлана. Причому дуже влучно. За допомогою своїх босих пальчикiв нiжок. Зламає броню ворога i пискне:
  - За велич комунiстичного свiту!
  I покаже мову...
  Ось дiвчата, вiдчувши натхнення, заспiвали, пишучи прямо на ходу;
  Красунi в атаку босонiж,
  Бiжать такi славнi дiвчата.
  Якщо треба врiжуть фрицу кулаком,
  Або полоснуть його з автомата!
  
  Дiвчатам сумнiватися не з руки,
  Вони фашистiв мертво закопають.
  I мiцно довбануть йому з ноги,
  А десь вовки химерно виють!
  
  Росiя це слово для солдатiв,
  Коли повiрте крутiше не буває.
  Хоча часом безрадiсний розклад,
  Де трiумфує злий чорний Каїн!
  
  Не вiрте, комсомолки не бiжать,
  А якщо бiжать, то тiльки в атаку ...
  I всiх нацистiв разом переб'ють,
  I фюрера пiднiмуть усi на плаху!
  
  Росiя це Батькiвщина моя,
  Вона промениста, просто прекрасна ...
  Хто боягуз не вартий навiть i рубля,
  I сперечатися знай iз воїном небезпечно!
  
  Але знайте, ми фашистiв переможемо,
  Не буде зло царювати на тронi.
  Над нам золотокрилий херувим,
  I Бог Сварог iз величчю в коронi!
  
  Хто трусить, той повiрте слабкий раб,
  Його доля одна - терпiти образи...
  Сьогоднi слюсар, завтра ти виконроб,
  I сам ти зможеш бити чужi спини!
  
  У дiвчатах сила, просто вулкан,
  Вона часом, i гори потужно зносить.
  Вiйни вирує злiсний ураган,
  I смерть людський рiд, вiдверто косить!
  
  Ось я вам чесно витязi скажу,
  Сильнi, коли ми росiйськi єдинi...
  Потрiбна закуска до вилки та ножа,
  Ми лицарi у боях непереможнi!
  
  У чому наша вiра в Господа Христа,
  Хоча i Ладу теж шануємо...
  Товариш Сталiн наче нам батька,
  I буде мiсце комунiзму раю!
  
  Воскресне той, хто був, коли мертвий,
  I станемо ми красивiшими i мудрiшими...
  I людина звичайно дуже гордий,
  Хоча часом несе i ахiнею!
  
  В любовi Вiтчизна наша як зiрка,
  Вона повiк повiрте, не згасне...
  Виконатися велика мрiя,
  У всьому всесвiтi буде мир i щастя!
  
  Люблю Марiю, Ладу свято шаную,
  Сварог прекрасний i Перун великий.
  Я люблю Iсуса зi Сталiним,
  Менi дорогi iкони святi лики!
  
  Коли ж буде справжнiй рай,
  У ньому збудуться, повiрте усi надiї...
  Ти своє серце Батькiвщинi вiддай,
  Все буде добре, сильнiше, нiж ранiше!
  Дiвчата добре побилися i потворили на славу. Що ж з такими воїнками нiякого Гiтлера Росiї не страшний.
  Проте радянськi вiйська за десять днiв завзятих боїв все-таки прорвалися до Тихвiна.
  Бої розгорнулися за саме мiсто. Сили очевидно дуже нерiвнi.
  Нiмцi захопили панування у повiтрi i без перерви бомбять. Ситуацiю посилюють iноземнi дивiзiї, що борються за Вермахта. Особливо багато iталiйських частин.
  Вони намагаються вiдтiснити Червону Армiю вiд Тихвiна. Але росiйськi частини вперто б'ються. У цьому їхнiй єдиний, реальний шанс врятувати блокадний Ленiнград, що вмирає вiд голоду. Продовольство туди можна скидати тiльки повiтрям, але в нiмцiв сильна винищувальна авiацiя, i робити подiбне дуже важко.
  А у другiй половинi серпня гiтлерiвцi пiшли на штурм Астраханi. I в цьому мiстi билися радянськi дiвчата з великою героїзмом i мужнiстю.
  Батальйон босоногих дiвчат прикриває це героїчне мiсто.
  Оленка метає босою нiжкою гранату, потiм дає чергу, скошуючи фашистiв i вимовляє:
  - Якщо жiнка хтива як кiшка, то в її чоловiка мишi в головi!
  Анюта, ведучи вогонь по фрицях, i теж босою нiжкою метаючи гранату, прочирикала:
  - Найсвiтлiшi iдеї похмурнiють вiд тiньової полiтики, за їх втiлення!
  Алла, стрiляючи по фрицях, i кидком гранати, за допомогою босих пальчикiв пiдбивши танк, буркнула:
  - Жiнка хитра як лисиця, i кермує навiть левом, якщо у чоловiка мiркування пiвня!
  Марiя ведучи вогонь iз рушницi, i збиваючи фрицiв, прогарчала:
  - Бог може все, тiльки перевершити жiнку в запитах, Вiн безсилий!
  Мотрона, ведучи вогонь по супротивнику, i кинувши босими пальчиками нiжок убивчий подарунок смертi, вiдзначила:
  - Жiнка, щоб не бути проковтнутою чоловiком як удавом, повинна мати жало кобри!
  Оленка, продовжуючи вести, вогонь по гiтлерiвцях, дотепно вiдзначила:
  - Людина в усьому може бути подiбна до Творця, тiльки наслiдування по-мавпячi її не фарбує!
  Анюта вела вогонь по супротивнику, потiм влучним кидком гранати пiдбивши танк, заявила:
  - Людина може перевершити Всемогутнього Бога, тiльки в зарозумiлостi, та й якщо iнтелектуально створений пiтекантропом!
  Алла, продовжуючи дуже влучно стрiляти по фрицях, видала:
  - Жiнка не хоче бути куркою, але її iдеал чоловiка - пiвень!
  Марiя ведучи вогонь фашистами i точним кидком босої ноги, вразивши "Пантеру", зазначила:
  - У жiнки-лисицi воiстину вовча хватка на чоловiкiв-бобрiв!
  Маруся, теж довбавши чергою по фашистам, i голою п'ятою пiддавши вибуховий пакет, видала:
  - У полiтицi як у лiсi, якщо ти дуб з'їсть свиня, якщо заєць зжере лисиця, якщо осел - спустять три шкури!
  Оленка, продовжуючи вести шалену стрiлянину, i обсипаючи пiхоту осколковими лимонками, вякнула:
  - Чим яскравiша жiнка, тим бiльше вона лисиця!
  Анюта теж дала чергу по фашистам, викосила їх, i кинула босими пальчиками нiжок гранату i пискнула:
  - У сiрих людей не вистачає сiрої речовини в мозку, яскравих особистостей, сiра в головi у великiй кiлькостi!
  Алла, ведучи вогонь по ворога, голою п'ятою пiддавши вибуховий пакет, дотепно видала:
  - Сiрий чоловiк як вовк самотнiй, i як заєць не має спокою!
  Марiя скошуючи фрицiв, дотепно помiтила:
  - Якщо полiтик велика лисиця, то левова частка йому забезпечена!
  Маруся довбанула з пiдствольника, i кинула босими пальцями нiжок лимонку, пискнувши:
  - Лисиця-полiтик у виборця-ворони забирає можливiсть кататися як сир у маслi!
  Оленка, продовжуючи вести, вогонь зi зброї, i голою п'ятою пiддавши вибуховий пакет, в'якнула:
  - Менше зiрок на небi, нiж тлумачень Святого Письма!
  Анюта, стрiляючи по фашистам, видала:
  - Кат у червоному балахонi, справедливiше, полiтика з красномовством!
  Алла, продовжуючи вести вогонь, логiчно вiдзначила:
  - У ката загострена сокира, у полiтика гостре слово, перший зносить голову, другий капає на мiзки!
  Марiя продовжуючи влучно вибивати фрицiв, i жбурнувши черговий подарунок смертi босими пальчиками, зазначила:
  - Рубати голови часом гуманнiше, нiж капати на мiзки!
  Мотрона, зрiзуючи фашистiв, i кинувши гранату голою п'ятою, видала:
  - Якщо дозволяти полiтикам капати собi на мiзки, рватимеш волосся вiд досади!
  Оленка, стрiляючи в нiмецького генерала, i пробивши його наскрiзь, грiзно промовила:
  - Промови полiтика як вода для промивання мiзкiв!
  Анюта, ведучи влучну стрiлянину по ворога, i босими пальчиками нiжок запустивши лимонку, видала:
  - У чому полiтик найбiльший Бог, у тому, що творить беззаконня!
  Алла, стрiляючи по гiтлерiвцях, i голою п'ятою жбурнувши вибуховий пакет, видала:
  - Полiтик завжди дивиться на виборця як на ославлений поглядом, щоб приорати!
  Марiя ведучи пальбу по противнику, i босими пальчиками нiжок, пiдкинувши вбивчу силу гранату, брязнула:
  - Жiнка любить своє бiдне тiло оголювати, щоб одягнутись багатше!
  Маруся дала довгу чергу, скосивши шеренгу фрицiв i промуркотiла:
  - Босонiж жiнка швидше взує чоловiка, навiть якщо вiн не зовсiм чобiт!
  Оленка, ведучи точний вогонь по гiтлерiвцях, зазначила:
  - Голою жiночою п'ятою, простiше розкрутити чоловiка на моднi чобiтки!
  Анюта довбала з пiдствольника i видала:
  - Щоб здобути собi моднi туфлi, жiнка має гарненько "взути" чоловiка!
  Алла, б'ючи гiтлерiвцiв чергами, i шпурнувши пальцям голої ноги гранату, вiдповiла:
  - Жiнка, яка не вмiє вчасно оголити нiжку, залишиться "взутою" навiки!
  Марiя пострiлюючи у супротивника, i кинувши круглою п'ятою вибуховий пакет, видала:
  - Занадто часто дивлячись на голi жiночi ноги, чоловiк ризикує "взути", себе до стану босяка!
  Маруся, ведучи точний вогонь по ворогу, i голим колiном пiддавши гранату, вiдповiла:
  - Щоб не залишитися навiчно босячком, треба вмiти вчасно скинути туфлi!
  Оленка, продовжуючи стрiляти по гiтлерiвцях, i вибиваючи з них дух, дотепно видала:
  - Боса нiжка дiвчини, краще, нiж кирзовий чобiт окупанта!
  Анюта, продовжуючи стрiляти з незгасною влучнiстю, зазначила:
  - Наймiцнiша броня не встоїть, перед нiжною шкiрою, чарiвною дiвочою пiдошвою!
  Алла, ведучи вогонь нiмецькими загарбниками, видала:
  - Жiнки дуже спритно лiзуть у гаманець чоловiка босими ногами!
  Марiя паля фашистами, з великою точнiстю, i пробиваючи їм голови, зазначила:
  - Найлiпша частина жiночого тiла для золотих монеток, босi нiжки та оголенi груди!
  Маруся, продовжуючи курити, без жалю по фашистах, видала:
  - Потрiбно жiнцi часом скинути взуття, щоб не стати навколiшки перед злиднями!
  Оленка, влучно строчачи фашистами, i укладаючи їх штабелями, логiчно вiдзначила:
  - Босою ногою простiше поставити чоловiка навколiшки!
  Анюта, стрiляючи по супротивнику, агресивно помiтила:
  - Вчасно боса, повiк не босячка!
  Алла, довбаючи ворогiв, i зрiзаючи супротивникiв, буркнула:
  - Босонiж жiнцi простiше забратися на золоту вершину!
  Марiя теж лупнула по фашистах, i промуркотiла:
  - Ти чоловiк чобiт, якщо не любиш жiночих нiг!
  Маруся ведучи вогонь по гiтлерiвцями, i жбурнувши босими пальцями саморобний пакет iз вибухiвкою, вiд якого перекинувся "Тигр", прогарчала:
  - Жiнка зi стрункими ногами, змусить зiгнутися чоловiка в пошанi!
  Оленка лупнула по фашистах, викосила їх i видала:
  - Босi пальчики нiжок, спритнiшi за ручки, коли жiнка витягує монети з кишенi "взутого" чоловiка!
  Анюта зрiзала фрицiв i пискнула:
  - Найкраще жiнка заштовхує чоловiка пiд каблук, босою нiжкою!
  Алла, стрiляючи у противникiв, i голою п'ятою пiдкинувши лимонку, видала:
  - Шлях до серця чоловiка простiше красунi протоптати босими ногами!
  Марiя рознесла нiмецький танк, кидком гранати, пискнула:
  - Босi нiжки дiвчат, чiпкiшi при пiдйомi в Еверест чоловiчого серця!
  Мотрона теж стрiльнула вбивчо i видала:
  - Роззувшись, жiнцi легше перетнути пустелю чоловiчої байдужостi!
  Оленка довбала супротивника за допомогою трофейної базуки i пропищала:
  - Будеш тупий як чобiт, потрапиш по пiдборах навiть босячки!
  Анюта теж дала чергу i пропищала, скелячи зубки:
  - Гола жiноча нiжка, змушує чоловiка впасти у босоноге дитинство!
  Руда Алла, скосивши фашистiв, цвiркнула:
  - Найчастiше впадають у босоноге дитинство взутi чоботи!
  Марiя взяла лупнула по гiтлерiвцях i пискнула:
  - Якщо у дiвчини гарнi нiжки, то вона не босячка по життю!
  Мотрона, ведучи вогонь по супротивника, i зрiзуючи гiтлерiвцiв, немов снопи зерна, гаркнула:
  - Босiй дiвчинцi краще, нiж взутiй старiй, юнiй кiшцi, веселiше, нiж старому леву!
  Оленка, ведучи вогонь фашистами, i кидаючи вбивчий подарунки смертi, видала:
  - Найкраще жiнка добуває нагороду голими грудьми, а моднi туфлi босими ногами!
  Анюта теж лупила гiтлерiвцiв, скошувала їх, i босими нiжками жбурляла гранати i пищала:
  - Вiд колючок чоловiчої байдужостi, найкраще захищає жiнку гола п'ята!
  Алла, стрiляючи по супротивниках, та зрiзаючи їх автоматичними чергами, зазначила:
  - Наймiцнiший каблук для чоловiка вiд босої жiночої ноги!
  Марiя б'ючи супротивникiв, i лупанувши з пiдствольника, видала:
  - Боса жiноча п'ята, самого пропаленого чобота взує з тельбухами!
  Мотрона, збиваючи фашистiв, видала з дотепнiстю:
  - Не зможеш скинути вчасно туфлi - станеш босячком!
  Оленка, строчачи фашистами, вiдзначила:
  -Якщо ти розумом кийку, то зможеш гарненько обiгрiти, лише самого себе!
  Анюта логiчно вiдзначила, молотячи противника, i шпурнувши босою нiжкою пакет iз вибухiвкою:
  - Добре мати палицю, погано бути палицею!
  Алла, б'ючи гiтлерiвцiв, i пiддавши голою п'ятою гранату, в'янула:
  - Чавуннi кулаки можуть допомогти вижити, але дубова голова приведе до загибелi!
  Марiя цiлком логiчно зауважила, скошуючи фашистiв:
  - Коли немає в царя в головi царя, в країнi панує анархiя, i продають даремно!
  Мотрона, луплячи нацистiв рацiонально, вiдзначила:
  - Корона не для тiєї голови, що капелюх!
  Оленка, крушивши фрицiв, логiчно вiдзначила:
  - На дубовiй головi i корона сидить немiцно!
  Анюта, дуже влучно стрiляючи фашистами, видала:
  - Як не мiцний дуб, але матерiал для голови з нього найнемiцнiший!
  Алла, жваво стрiляючи у супротивника, логiчно вивела:
  - Хто дубина головою, той отримує по головi дубиною!
  Марiя довбаючи супротивникiв, видала:
  - Полiтик тримає в руках гаманець та палицю, тiльки грошi в нього дерев'янi, а палиця паперова!
  Маруся логiчно вiдзначила, кинувши босою нiжкою лимонку:
  - Свiтла голова, в останню чергу вiдноситься до сивини!
  Мотрона, крушивши фашистiв, помiтила:
  - Блондинкою можеш ти не бути, але свiтлою бути душею красиво, дiвчата можуть злих бити, щоб iншим прожити щасливо!
  Оленка, стрiляючи по гiтлерiвцям, пискнула:
  - Не збудуєш мiцну оборону з одних дубiв на пнях!
  Анюта стрiляючи, логiчно вiдзначила:
  - Якщо полiтик не дятел, то знiме стружку, не лише з виборця-пня!
  Алла агресивно заявила, збиваючи нiмцiв:
  - Хоч полiтик i не орел, але рахує виборцiв за ворон та дятлiв!
  Марiя зрубуючи ворогiв, зазначила:
  - Якщо дозволяєш з себе знiмати стружку полiтикам, то ти наче дятел!
  Мотрона, скошуючи фашистiв, висловилася:
  - Полiтик iз виборцями лисиця лисою, а з сам iз собою, хом'як хом'яком!
  Маруся кинула босою нiжкою гранату i пискнула:
  - Розумний полiтик, як лисиця в курнику, а дурний, мов слон у посуднiй крамницi!
  Оленка, руйнуючи фрицiв, видала:
  - Порядок наводять мовчки, бардак полiтик породжує розмовами!
  Анюта, кидком гранати розкидавши фашистiв, пискнула:
  - Багато балакає полiтик, особливо коли хоче заткнути рота!
  Алла агресивно вiдзначила молотя гiтлерiвцiв:
  - Сперечатись iз полiтиком, що товкти воду в ступi, хiба що м'яз язика розiрвеш, з вигодою збрешеш!
  Марiя ламаючи ворогiв, i кинувши босою нiжкою гранату, зазначила:
  - Полiтик це сумiш лисицi та вовка, але дуже багато свинячить!
  Мотрона, стрiляючи по фашистах, ринула:
  - Чим бiльше полiтик лисиця, тим бiльше вiн свинячить!
  Маруся, скошуючи фрицiв, видала:
  - У полiтицi суцiльний звiринець, вовки, зайцi, кури, пiвень та дятли, тiльки царем вибирають завжди лисицю!
  Оленка, крушивши фашистiв, буркнула:
  - Диктатор, який робить iз себе лева - справжня свиня!
  Анюта агресивно вiдзначила, збиваючи ворогiв, пострiлами:
  - Полiтик лише тодi зiйде за лева, якщо виборець досконалий осел!
  Алла, вибиваючи фашистiв, як пил iз килимiв, видала:
  - Полiтик одягає овечу шкуру, але з вовком його рiднить лише кровожернiсть, а кмiтливiстю суцiльний баран!
  Марiя жбурнувши босою нiжкою гранату, прочирикала:
  - Краще коли правитель вовк в овечiй шкурi, анiж баран у виглядi лева!
  Мотрона, стрiляючи по супротивнику, з влучнiстю Робiн Гуда, видала:
  - Полiтик як вiвця блищить про свiт, але вовчi iкла брязкають вiйною!
  Маруся, ведучи вогонь по вороговi, вякнула:
  - Полiтик, щоб отримати голос виборцiв, виливається солов'ям, але тримає їх за дятлiв!
  Оленка, ведучи вогонь фашистами, видала:
  - Якщо тобi мова полiтика здається треллю солов'я, не будь у цьому випадку вороною!
  Анюта дотепно зазначила, збиваючи гiтлерiвцiв:
  - Якщо полiтик спiває як соловей, значить, вважає тебе вiдповiдною дичиною!
  Алла, зрубуючи фашистiв, вiдзначила:
  - Полювання на виборцiв вiдрiзняє вiд лiсового, що мисливець робить якнайбiльше шуму!
  Марiя стрiляючи у ворога, вигукнула:
  - Полiтик на вiдмiну вiд кишенькового злодiя при розкраданнi створює багато шуму, а пiд час пограбування бере лестощами!
  Мотрона, стрiляючи у супротивника, булькнула:
  - Полiтик це теж у певному сенсi бог, але краще в нього не вiрити!
  Маруся пiдтвердила:
  - Полiтик любить обiцяти виборцем Мiсяць, тiльки забуває додати, що окрiм пiску, там життя немає!
  Оленка, зрiзуючи супротивникiв, буркнула:
  - Горе не вiд розуму, а вiд вiдсутностi практичної кмiтливостi!
  Анюта, стрiляючи в ворога, пискнула:
  - Всi бiди свiту не вiд грошей, а вiд їхньої вiдсутностi в потрiбнiй кiлькостi!
  Алла, стрiляючи в ворога, видала:
  - Мова дана полiтику приховувати свої думки, але не яким красномовством полiтикан не приховає своє сiре убожество!
  Марiя енергiйно помiтила, кулячи у фрицiв:
  - Якщо залiзо пiде на ланцюги, його не залишиться для мечiв, якщо срiбло розливається в промовах, то нiчим платитиме зарплату!
  Мотрона, ведучи вогонь по супротивнику, буркнула:
  - Чи має полiтик даремно виконувати обiцянки? Має, але не дарма!
  Маруся, стрiляючи у гiтлерiвцiв, зазначила:
  - Слон накладає велику купу лайна, а полiтик-лисиця, ще бiльшу гору словесного проносу!
  Оленка дотепно вiдзначила, руйнуючи гiтлерiвцiв:
  - Полiтик виливає солодкий мед промов, топячи виборцiв у словесному проносi!
  Анюта, пострiлюючи у супротивникiв, видала:
  - Солодка мова полiтика як медовий струмок, тiльки по ньому запливаєш у смiтник!
  Алла, стрiляючи у фашистiв, вiдзначила:
  - Полiтик може виконати обiцяне лише для того, щоб виборець повiрив у нездiйсненне!
  Марiя, ведучи дуже точний вогонь, видала:
  - Багато полiтикiв на виборах, а вибирати нема кого, хто пень, хто колода, що лисиця, хто свиня, хто ведмiдь - вiд досади одне залишається - ревти!
  Мотрона пальнула у фашистiв i помiтила:
  - Полiтику, що часто дере горло, слiд добре надерти вуха!
  Маруся зрiзу фашистiв, зазначила:
  - Полiтик на вiдмiну вiд солов'я, нiколи не спiває задарма, i має лисячий дар!
  Оленка прочирикала, скелячи зубки:
  - Полiтик хоче стати орлом, але виборець у нього завжди не має пташиних прав!
  Анюта проворкувала, знiмаючи нiмцiв снайперкою:
  - Чому ти на пташиних правах, бо дятел розумом!
  Алла прошипiла з агресiєю пiтона:
  - У полiтика багато рiзних пiсень, але все лише на один мотив: вибери мене!
  Марiя зрiзуючи фашистiв, буркнула:
  - Виборець як колобок, уникає зайця, вовка, ведмедя, але до полiтичного лисиця, його все одно пожирає!
  Мотрона зазначила, зрубуючи фашистiв:
  - Полiтик розрахує солодкими промовами на iнтелект мухи, треллю солов'я, на мiркування дятла, але свиняча його сутнiсть видно соколиному оку!
  Маруся, борючись iз фашистами, додає, з оскалом:
  - Жiнка теж хороший полiтик, причому принаймнi дарує шанс, що обiцянку вiрностi виконає, i подарує задоволення!
  Так дiвчата героїчно захищають мiсто i дарують велику надiю.
  . РОЗДIЛ No 4.
  Наприкiнцi вересня на початку жовтня бої за Астрахань ще тривали, а фашисти рухалися на пiвдень уздовж узбережжя Каспiйського моря. Iшов просування фашистiв невблаганний... На пiвднi гiтлерiвцi захопили мiсто Орджонiкiдзе та приступили до штурму Грозного.
  У цьому мiстi теж боролися радянськi вiйни героїчно.
  Батальйон дiвчат на чолi з Тамарою виявляв вiдчайдушну рiшучiсть i смiливiсть.
  Тамара дала чергу з автомата, i босими пальчиками нiжок жбурнула гранати, промовивши:
  - Слава нашiй Батькiвщинi СРСР!
  Ганна, стрiляючи влучно по фашистам, i теж шпурнувши вибуховий пакет голою п'ятою, в'якнула:
  - Героїзму слава!
  Акулiна ведучи вогонь по вороговi, в'якнула:
  - За Батькiвщину та честь!
  Вiкторiя стрiляючи у фрицiв, i кинувши босими пальчиками нiжок убивчої сили гранату, ринула:
  - Зламаємо вермахт героїзмом!
  Олiмпiада здорова дiвчина, що дала по ворогам чергу, вибили фрицiв i прощала:
  - На священнiй вiйнi буде наша перемога!
  Тамара, пострiлюючи по гiтлерiвцях, i знову жбурнувши босою нiжкою гранату, зазначила:
  - Солдат повинен мати фортецю дуба, але не дубову голову!
  Дiвчата вели вогонь. Навколо безлiч руїн, руїни димляться. Слiд вибух за вибухом. Пiднiмаються в небо струменi диму. Все довкола горить.
  Руйнування у величезнiй кiлькостi.
  Красива, босонога блондинка Ганна, як жбурне гранату, розриваючи фашистiв, так в'якне:
  - У кожному дубi є дупло, у кожнiй дубовiй головi дiра, звiдки витiкають мiзки!
  Акулiна стрiляючи по супротивнику, i своєю витонченою, засмаглою, босою нiжкою жбурляючи гранату, пискнула:
  - Якщо ти розумом як дуб, то зiгнешся як осика!
  Вiкторiя це руде дiвчисько, теж з голими, засмаглими, точеними нiжками, перевiряла:
  - Якщо в тобi, немає лисьої хитрощi, то з тебе спустять три шкури!
  Олiмпiада, здорова, росла, велика, мускулиста блондинка, дала чергу, жбурнула гранату босою нiжкою i пискнула:
  - Будеш тупий як дуб, обдертий як липку!
  Повз них проповз хлопчик. Майнув чорними п'ятами, i шпурнув вибуховий пакет у гiтлерiвцiв. Пiсля чого пропищав:
  - Юний солдат, краще за старенького генерала!
  Тамара знову дала чергу. Шпурнула босою нiжкою вбивчої сили гранату i в'янула:
  - За кожен свiй новий костюм полiтик дiркає з виборцiв три шкури!
  Акулiна пострiлюючи в ворогiв, i агресивно скалячись, прогарчала:
  - Будеш розумом як дуб, обдеруть як липку та зайцi!
  Анна, стрiляючи в супротивника, i кидаючи босою нiжкою гранати пiдриваючи танки, прочiрикала:
  - Хитра лисиця навiть зi лева спустить три шкури, якщо вiн розумом баран!
  Вiкторiя, ведучи вогонь фашистами, i голою п'ятою пiдкинувши вбивчий презент, видала:
  - Не хочеш, стати лисицею скиглиш як голодний пес!
  Олiмпiада скосила фрiцiв. Потiм кинула босою нiжкою гранату i перевiряла:
  - Полiтик це лисиця, то потрошить виборцiв-кур при денному свiтлi!
  Гуркiт канонади наростає. У бiй iдуть грiзнi "Штурмтiгри". Вони б'ють реактивними бомбометами. I руйнують цiлi будинки, зминаючи вдома разом. I в небi кружляють штурмовики. Вони б'ють реактивними ракетами, за радянськими позицiями. Скидають бомби. Ось уже видно i "Пантера"-2, машина бiльш досконала, нiж "Пантера", з потужною 88-мiлiметровою гарматою.
  Нiмецька машина має вежу вже й менше розмiрами, а також бiльш присадкуватий корпус. Такий монстр якщо лупне, так лупне. I головне не надто важкий, за потужнiшого двигуна в 900 кiнських сил.
  Тамара кинула босою нiжкою гранату в "Пантеру"-2 i проворкувала:
  - Будеш тупим, як пень, обдеруть як липку, не лише хитрi лисицi, а й боягузливi зайцi!
  Анна, ведучи вогонь по фашистам, i скошуючи противникiв, кидаючи босими нiжками лимонки, вивела:
  - Навiть орла хитра лисиця, може виставити мокрою куркою!
  Акулiна зрiзуючи ворогiв, i пробиваючи їх наскрiзь, точними пострiлами, видала:
  - Людина мрiючи про роль лева, часто стає iшаком приораного лисицею!
  Вiкторiя, зрубуючи супротивникiв чергами, i кидаючи босими нiжками щось убивче, в'янула:
  - У людини левинi амбiцiї, осляча впертiсть, неповороткiсть ведмедя, грацiя слона, але його лисиця завжди здатна захомутати!
  Олiмпiада дала чергу за противником. Скосила його, немов газонокосаркою i ринула:
  - Лисиця рудого кольору, полiтик кривавої мастi!
  Iнтенсивнiсть бою все зростала. Мiстом лупили фашисти з газометiв, якi перевершували в мощi "Катюшi". I встояти проти гiтлерiвцiв було дуже складно. Але батальйон босоногих, напiвголих дiвчат боровся з колосальним ентузiазмом. I дiвчата майже не гинули, бiльше дiставалося чоловiкам.
  Тамара, ведучи вогонь фашистами, i босими пальчиками нiжок кидаючи гранати, в'янула:
  - Жiнка перемагає сильних чоловiкiв, граючи на їхнiх слабкостях, полiтик переконує слабих виборцiв, явно переграючи!
  Ганна, зрiзуючи ворогiв, i скошуючи їх кулями, заодно голою п'ятою пiддавши вибуховий пакет, видала:
  - Жiнка це найхитрiший полiтик, їй не треба вчитися, щоб бути лисицею, але треба вмiти взувати, залишаючись босою!
  Акулiна зрiзуючи супротивникiв точними чергами, i використовуючи босi пальчики нiжок гаркнула:
  - Жiнка теж любить юнiсть, але зелень долара їй милiша за зелений вiк патрона!
  Вiкторiя, ця руда стерва, дала вбивчу чергу, вибила шеренгу i пискнула:
  - Зелень юностi дiвчини, приваблює зеленi купюри чоловiкiв, що розжирiли вiд баксiв!
  Олiмпiада, пострiлюючи по ворогах, i босою нiжкою жбурнувши черговий гостинець, в'янула:
  - Не женись за зеленню долара, у бiди очi теж зеленi, i оболонка хрумка!
  Бiй стає все жорстокiшим. Мчать вбивчу силу снаряди. Вони розриваються i рiзають радянськi позицiї, перевертаючи знаряддя батарей. I мчать новi лiтаки, i гуркотять штурмовi гармати. Пiднiмаються в небо хмари пилу.
  Тамара, ведучи нещадний вогонь по фашистах, взяла i видала перл, перед цим шпурнувши босою нiжкою гранату:
  - Вiруючи в Бога, не опустися до рiвня тварини: людина не покiрна вiвця, i не смердючий козел!
  Ганна, борючись iз ворогом, i кидаючи босими нiжками презенти смертi, вiдзначила:
  - Робити на вiрi людей грошi, байдуже, що на золото сипати гнiй, проросте недовiра!
  Акулiна руйнуючи "Пантеру", агресивно пров'якала:
  - Вiруючи в недiлю, не докотись до семи п'ятниць на тижнi!
  Вiкторiя, ведучи дуже влучний вогонь фашистами, i агресивно скошуючи їх, вiдзначила:
  - Вiра у вiчне пекельне полум'я кип'ятить молоко забобонiв, з якого знiмають пiнки, пройдисвiти вiд релiгiї!
  Олiмпiада, самка-богатир, зрубуючи гiтлерiвцiв, та босими нiжками метаючи колосальної руйнiвної сили гранати, зазначила:
  - В пекельне багаття вiчного полум'я вiрять тiльки пнi та дуби, що дозволяють обдерти себе як липку!
  Тамара пальнула з трофейної базуки, майнула голими п'яточками i прочiрикала:
  - Чим блищить полум'я вiчного пекельного вогню? Блиском золотих монет у кишенях пройдисвiтiв вiд релiгiї!
  Анна, стрiляючи в ворога, i зрубуючи гiтлерiвцiв iз колосальною влучнiстю, видала:
  - Пройдисвiти використовують Бога, щоб набити кишенi, i пiддаються обману не лише з порожньою головою!
  Акулiна дала по противнику чергу. Босими пальчиками нiжок жбурнула гранату i пискнула:
  - Пройдисвiти вiд релiгiї здирають з овець три шкури, козлам ламають роги, їм тiльки прибуток дорога, а вiра для халтури!
  Вiкторiя голою п'ятою жбурнула бомбу з тирси, пiдiрвала ворога i пискнула:
  - Чесний священик як вовк-вегетарiанець, тiльки вiра завжди чесна, а її використання корисливе!
  Олiмпiада довбала в ворога з автомата. Скосила супротивника i пiддала голою п'ятою в'язку гранат, що перевернула танк "Лев". Пiсля чого прокричала:
  - Будь-яка релiгiя казка, тiльки прибутки витягують вiд цiєї фантастики воiстину у казкових розмiрах!
  Ось так дiвчата вiдважно борються у мiстi Грозному. I показують себе з найвищої точки зору доблестi.
  А iншi дiвчата захищають iз усiм мужнiсть Астрахань. I теж демонструють найвищий пiлотаж i мiцнiсть духу.
  Б'ються дiвчина дуже добре.
  Оленка босою нiжкою жбурнула гранату, порвала фашистiв, i проворкувала, скалячи зубки:
  - Хто дозволяє вiшати локшину на вуха, буде завжди голодним!
  Анюта, скошуючи фашистiв iз цим, погодилася:
  - Не будеш ситий вiд локшини на вухах!
  Алла дала чергу по гiтлерiвцям, жбурнула босою нiжкою гранату вбивчої сили i в'янула:
  - Локшина на вухах страва останньої свiжостi викликають нудоту!
  Марiя дотепно вiдзначила, вискалив зубки, i кинувши босими пальчиками нiжок вибуховий пакет:
  - Чи Бог це нiкому невiдомо, але постiйно розпинають людину, наче вона подоба Христа!
  Маруся, довбаючи фрицiв, взяла i в'якнула, агресивно скалячись:
  - Людина прагне опанувати Божу силу, але поки що отримує розп'яття не по Божески!
  Мотрона, дала чергу, скосила фашистiв i видала, агресивно пiдморгуючи подругам:
  - Серцем людина прагне до добра, розумом до зиску, а шлунком до обжерливостi, i зрештою заплiтаючись ноги, тягнуть у яму!
  I в Астраханi гуркочуть запеклi бої. Мiсто на Волзi є ключовим пунктом радянської оборони. I тут такi битви шаленi киплять. Немов вирує чайник.
  I мчать важкi, вбивчi сили лiтаки. Ю-288 дуже могутня машина. I скидає бомби з колосальною завзятiстю.
  Оленка верещить, даючи чергу по фашистам, i босою нiжкою жбурляючи гранату:
  - Якщо в людини iнтелект горили, то оратиме як кiнь, i харчуватиметься як пес!
  Анюта запустила босою нiжкою вбивчий подарунок смертi, рознесла фашистiв i в'янула:
  - Людина дозволяє на себе вдягати хомут, але щоб проорати, її слiд обiгрiти батогом примусу!
  Алла запустила голою п'ятою лимонку i буркнула:
  - У полiтика велика кишеня, але вона лише нiкчемна кишенькова злодiя!
  Марiя ведучи вогонь по супротивникам, прошипiла:
  - Полiтик, який обiцяє для виборцiв мiсяць з небес, прийшовши до влади, залишає мiсячний пейзаж, i скиглення вiд голоду на свiтило!
  Мотрона, оглушливо смiючись, помiтила:
  - Диявол у кожному полiтицi спонукає зайняти мiсце Всевишнього Бога, лише таланту у полiтикана зовсiм небагато!
  Маруся, пострiлюючи у ворогiв, i впевнено їх скошуючи, зазначила:
  - Людина прагне стати всемогутньою, але її мораль прогрес не покращує!
  Дiвчата, як видно, дотепнi до вищого ступеня.
  А вiйна йде собi по накатанiй колiї. У Третьому Рейху вiдбуваються випробування реактивної авiацiї. I це також досить серйозний аргумент у суперечцi з СРСР.
  Гiтлер, зрозумiло, не дуже задоволений. Вiйна затягується, i Росiя вперто чинить опiр, хоча теж пiддається. Бої киплять, немов у жерлi вулкана.
  Кiнець жовтня. Калмикiя цiлком захоплена, i гiтлерiвцi просуваються Дагестаном.
  Успiхи фашистiв хоч i скромнi, але постiйнi. Чорноморський флот на межi знищення.
  Ось цiла команда на мiноносцi складається з дiвчат. Гарний скажемо прямо екiпаж. Дiвчина в тiльниках i бiгають босими, мелькаючи круглими п'яточками.
  Алiса командир мiноносця впевнено наказує атакувати фашистський крейсер. Пускає торпеду i зауважує:
  - На вiйнi як у хорошому театрi, наступна дiя непередбачувана, сльози проливатимуть обов'язково!
  Андрiана її напарниця, командувала цiлим виводком дiвчат. Тi бiгали миготливо голими, круглими п'яточками, i пищали. Наводили мiнний апарат.
  Андрiана проревела:
  - Вiрю, весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  I засяє сонце -
  Шлях осяявши комунiзму!
  Веронiка, довбавши з гармати по гiтлерiвцям, промуркотiла:
  - На вiйнi як у кiно: дiя захоплює, нудно не буває, тiльки, на жаль, цiлком реально вбиває!
  Мiноносець з голоногими, засмаглими, стрункими, дуже гарними дiвчатами стрибає з боку на бiк. Його кидає наче пушинку.
  Алiса, тупаючи точеними, босими нiжками, в'янула:
  - Якщо ти не легкий на пiдйом, то на вiйнi буде земля тобi пухом!
  Андрiана влучно стрiляючи з гармати, зазначила:
  - Дiвчина, яка може воювати, це лицар!
  Алiса поправила, ведучи вогонь:
  - Нi, вона богатир!
  I воїнки розреготалися. I показали мови. А нiжки у красунь такi витонченi, i слiди кровi залишають на палубi. Потужнi дiвчата.
  I голi, їхнi п'ятки такi круглi та витонченi.
  Алiса згадала, як вона потрапила в полон, i їй фашисти тоненьким розпеченим до червоного батогом гладили пiдошву. Ось ти майже гола висиш на дибi. Твої босi нiжки затиснутi в колодку. I тебе розпеченими прутами лоскочуть. Ось i до червоного соска, припiкається червоне залiзо.
  Алiси катували i катували кiлька днiв. Але дiвчина змогла втекти.
  Вона розповiла караульному офiцеру, що знає мiсце на морi, куди кинули контейнер iз золотом, що евакуювали iз Севастополя. Фашист на це повiвся.
  Ну а Алiса, незважаючи на всi тортури, зберегла бадьорiсть. Її розкували та зi зв'язаними руками посадили в човен. I вона босими, трохи обгорiлими на дибi нiжками змогла взяти в руки пiстолет i застрелити двох фашистiв. Потiм розв'язала мотузки i попливла. Спритно вона це провернула. I заслужила у дiвчат повагу.
  З особливого вiддiлу до неї намагалися чiпитися, але Алiса пригрозила особистам влаштувати нещасний випадок, а також повiсити на суку. Тi й злякалися.
  Алiса дiвка дуже бойова.
  Вона навiть дотепно вивела:
  - Кат любить зi зброї сокиру, але в боротьбi у нього незграбна вправнiсть!
  Андрiана з цим погодилася, човгаючи точеними нiжками:
  - З сокири ще можна зварити суп, але написане героїчним пером, не вирубати катiвною сокирою!
  Юлiана дуже красива дiвчина. На нiй тiльки тоненька поличка смугастої тканини на грудях i трусики. Але вона така чудова та красива. Нiжки у всiх дiвчаток на мiноносцi босi, i дуже спокусливi.
  Коли нiмцiв беруть у полон, то змушують цiлувати дiвчатам круглi, голi п'ята. I полоненi покiрно це виконують. I лижуть п'яти дiвчаткам, i цiлують iз великим задоволенням.
  Юлiана заспiвала:
  - Ми не розбiйницi злi,
  I не хочемо вбивати...
  Але ниють п'яти босi,
  Хочеться у морду всiм дати!
  Дiвчата, звичайно ж, здатнi смакувати будь-який успiх.
  Андрiана тупаючи босими п'яточками, видала:
  - Ех, новi рубежi, ти мене не смiш!
  Алiса погодилася:
  - Безмежнi можливостi того, хто не ставить для себе рубежiв!
  Веронiка ляснула босими нiжками, брязнула голими п'ятами, i вiдзначила, вискалив зубки:
  - Найсильнiша людина не потягне непiдйомнi амбiцiї!
  Андрiана дотепно вiдзначила, скелячи зубки i палячи з гармати:
  - Далеко людинi до Бога, бо недалеко пiшов вiд макаки у своєму наслiдуваннi природи!
  Веронiка, руйнуючи точними пострiлами потоки гiтлерiвцiв, що наступають, буркнула:
  - Полiтик в амбiцiях бог, у методах обличчя, а у користуваннi результатами вiдверта свиня!
  Добре б'ються радянськi дiвчата. Але є зрозумiло i нiмецькi, i теж красунi в бiкiнi та босi.
  Наприклад, Герда рiдкiсний боєць.
  Вона зi своїми напарницями на новий танк "Пантера"-2 вмостилася.
  Дiвчата стрiляють по радянських вiйськах i ревуть.
  Ми злi вовчицi, нам вiдступати, не годиться!
  I пiдморгують очима....
  Герда за допомогою босих пальчикiв нiжок, лупнула в росiйських солдатiв, i пропищала iз задоволенням:
  - Хто по життю не вовк, з того спускають три шкури, хто розумом не лисиця, того потрошать немов курку!
  Шарлота теж врiзала влучним снарядом, пробивши радянський танк, розкришила броню i в'янула:
  -Вовк вiчно голодний, людина завжди незадоволена, а полiтик не може сказати слова правди!
  Христина, дуже точно стрiляючи по супротивнику, i вражаючи росiйськi танки, забiйним снарядом, зазначила:
  - У лисицi цiнне хутро, а ось лисячi запевнення полiтикiв нiчого не вартi!
  Магда взяла i навiвши на ворога зброю, босими пальчиками нiжок, лупнула i буркнула:
  - З козла бiльше молока, нiж користi з полiтика, який розумом баран!
  Герда продовжуючи точно стрiляти у радянськi машини, зазначила:
  - На виборах полiтиках, як мiж чумою та холерою, хоча полiтикани набагато заразнiшi у своїй шизофренiї!
  Шарлота лупнув по тридцятьчетвiрцi, i зiрвавши вежу, заявила:
  - У полiтика вовчий нюх на поживу, але саме воно готове порося на потрошення!
  Христина спритно запустила снаряд за допомогою босих пальчикiв нiжок i видала:
  - Полiтик це баран що рветься до левового трону, а дiставшись вершини, перетворюється на лисицю, що потрошить курцiв!
  Магда агресивно вiдзначив, посилаючи босими пальчиками нiжок радянську самохiдку.
  - Полiтикам не вiрять, але голосують, музику не розумiють, але охоче слухають, локшину не їдять, але охоче чiпляють на вуха!
  I їхня "Пантера"-2 дуже активно працює. I снаряд посилає дуже точно.
  Нiмецька машина нищить усi радянськi танки дуже впевнено.
  Герда стрiляє та спiває:
  - Раз, два, три - поради розiрви!
  Шарлота веде дуже точно вогонь, вражає супротивникiв i свистить:
  - Ми найсильнiшi у свiтi!
  Христина, пальнувши за допомогою босих пальчикiв нiжок, пробивши тридцятьчетвiрку, додала:
  - Ворогiв усiх замочимо у сортирi!
  Магда довбала в ворога i брязнула:
  - Не вiрить Вiтчизна сльозам!
  Герда пропищала:
  - А злим олiгархам дамо по мiзках!
  Шарлота дотепно вiдзначила, вразивши снарядом радянську гаубицю:
  - Золото тiльки на вигляд красиве, насправдi цього металу, людство завжди страждало, ставало пихато!
  Христина, стрiляючи в ворогiв, виразилася дотепно:
  - Обнажив груди, жiнцi простiше здерти з чоловiка три шкури!
  Магда, стрiляючи у супротивникiв, оригiнально помiтила:
  - Босi ноги дiвчат, садять чоловiкiв у калошу!
  Дiвчата очевидно на танку грацiознi. I льотчицi найкрутiшi у фрицiв.
  Альбiна та Альвiна найгрiзнiшi аси у свiтобудовi. Ось вони вже досягли кiлькостi 500 збитих лiтакiв кожна. Попереду тiльки Марсель. Йому за п'ятисотий лiтак радянського флоту вручили Великий Хрест Залiзного Хреста. Але Альбiна та Альвiна стали воювати значно пiзнiше, i тому скоро обженуть Марселя.
  Альбiна та Альвiна за п'ятисотi лiтаки отримали Лицарський Хрест Залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  А зараз вони б'ються червоними льотчиками.
  Альбiна натискає босими пальчиками нiжок на кнопки, збиває вiдразу п'ять радянських лiтакiв i верещить:
  - Якщо чоловiк розумом чобiт, то вiчно сiдати в калош!
  Альвiна ведучи вогонь росiйськими лiтаками, i збиваючи їх босими пальчиками нiжок, зазначила:
  - Вчасно оголена нiжка жiнки, посадить у калошу будь-якого чобота!
  Альбiна, ведучи дуже влучний вогонь по радянських машинах, дотепно вiдповiла, скалячи зубки:
  - Чоловiк, що часто дивиться на голi, жiночi нiжки, сiдати в калош!
  I обидвi дiвчини, збивши ще пару Якiв, пискнули:
  - Боса жiноча нога, добре заганяє пiд пiдбор i чудово садить у калошу!
  Вiйницi тут видно на величезнiй висотi.
  Але якщо чудовi нiмецькi льотчицi, то знайдуться й чудовi радянськi дiвчата-комсомолки.
  Якi борються iз великим натиском. I також успiшно збивають орди Третього Рейху.
  Анастасiя Вiдьмакова взяла i за допомогою босих пальчикiв нiжок збила нiмця i пискнула:
  - Чоловiк готовий вивернутися навиворiт, заради того, щоб зiрвати з дiвчини туфлi!
  Акулiна Орлова стрiляючи по гiтлерiвцях, дотепно вiдзначила:
  - Голою жiночою п'ятою вивернеш будь-який чобiт навкруги!
  Анастасiя теж лупнула по фрицях i пискнула:
  - Боса нога жiнки виверне навиворiт будь-якого чоловiка, навiть якщо вiн останнiй чобiт!
  Акулiна Орлова, пiдбила Фокке-Вульф i прошипiла, скелячи красивi зубки;
  - Хочеш вивернути чоловiка навиворiт - скинь туфлi, хочеш посадити його в калошу, оголи п'яту!
  I дiвчата хором заспiвали:
  Вирує у всесвiтi вiйна,
  Крушити вбивати без причин...
  Зiрвався з ланцюга Сатана -
  I загибель прийшла разом iз ним!
  
  I хто зупинить потiк,
  Кривавих i шалених рiчок.
  Промiнь лазера всадить у скроню,
  I спалаху зникла людина!
  
  I таке свавiлля,
  Затопив свiтобудову ...
  Людства сумна доля,
  Терпiти бiль, страждання!
  Дiвчата можливо частково i мають рацiю. Вiйна - це не щастя. Але водночас i розвага.
  Двi нiмецькi льотчицi-початкiвцi Єва i Гертруда, борються на штурмових модифiкацiй Фокке-Вульф. Вони атакують наземнi радянськi цiлi з повiтря.
  Єва, ведучи вогонь i випустивши реактивну ракету, зазначає:
  - Чому дитинство босоноге, боса жiноча нога змушує втрачати чоловiкiв голову, немов вони хлопчики!
  Гертруда довбанула ракетою, натиснувши голою п'ятою на педаль i розбивши бункер радянської армiї i пискнула:
  - Бажання побачити жiнку оголеною, змушує чоловiка вивертатися навиворiт!
  Єва знову врiзала, потрапила в тридцятьчетвiрку, проломивши вгору вежi i, дотепно помiтила:
  - Щоб жiнку роздягнути, треба спочатку її гарненько взути!
  Гертруда лупнула по супротивнику, використовуючи голу, круглу п'яточку витонченої нiжки i вiдзначила:
  - Роздягнувшись у потрiбний час, дiлова жiнка здере з чоловiка три шкури!
  Єва довбала, ракетою за радянськими дзотами i в'янула:
  - Жiнка, яка вчасно оголюється, не стане босячком i капiтально взує чоловiка!
  Гертруда довбавши в радянських вiйськах забойним, пiдтвердила:
  - Боса жiнка чоловiка-чобота i взує, i в калошу посадить, i навиворiт виверне i останнiм босяком зробить!
  Тут, звичайно ж, логiка у дiвчат що не попреш проти неї. I дiвчата борються босонiж i в бiкiнi.
  I люблять гарних юнакiв, i взагалi такi, що просто супер.
  А якщо заспiвають, то сто чоловiкiв уб'ють!
  Ось це дiвки, з обох бокiв гiднi i дуже гарнi, так що й справдi чоловiки вивертаються навкруги!
  . РОЗДIЛ No 5.
  Мiсто Грозне, повнiстю оточене гiтлерiвськими вiйськами впало на початку Листопада 1943 року. Батальйон з дiвчатами вирвався з казана i вiдступив до Шалi.
  Тут були вже гори, перетнутi мiсцевостi, i тримати оборону стало зручнiше. Нiмецькi танки важили досить багато, особливо "Маус", i в горах iз ними воювати зовсiм незручно. Танк Т-3 вже було знято з виробництва, але Т-4 у модернiзованому варiантi все ще випускався. Хоч i застарiв морально. Але проти Т-34-76 вiн ще мiг битися. I битися непогано. Його гармата була навiть потужнiша i мала бiльшу початкову швидкiсть снаряда, нiж у тридцятьчетвiрки.
  Тамара з дiвчатами билася в Шалi. Дiвчата намагалися втримати це дуже велике гiрське село - справжнє мiсто.
  Красунi билися дуже мужньо.
  Тамара кинула босою нiжкою гранату, дала чергу i проворкувала:
  - За Батькiвщину СРСР!
  Ганна вiдкрила вогонь по фашистах. Легша Т-4 пробувала пiднятися схилом. Дiвчина, жбурнувши босою нiжкою гранату, пiдбила гiтлерiвську машину i пискнула:
  - За нашу матiр Вiтчизну!
  Акулiна ведучи вогонь по фрицях i голою п'ятою, подавши вбивчу загорнуту у фольгу, вякнула:
  - Батькiвщина завжди свята!
  Веронiка, стрiляючи по ворога, i кидаючи босими пальчиками нiжок лимонки, видала:
  - За Росiю велетнiв!
  Олiмпiада ця жiнка-велетень, теж жбурнула босими пальчиками нiжок гранату в гiтлерiвцiв i пискнула:
  - За комунiзм!
  Тамара, ведучи влучний вогонь по гiтлерiвцях, i зрiзаючи їх немов стружку з дерева, видала:
  - Чим бiльше в армiї дубiв, тим мiцнiша наша оборона!
  Ганна вiдзначила, скелячи зубки, i стрiляючи у фашистiв iз колосальною влучнiстю та люттю:
  - Я всiх знищу вас.
  Танк "Лев", велика машина з довгим стовбуром гармати. Тут у нього знаряддя нове 105-мм, довжина ствола в 100 ЕЛ. I дуже довга гармата виявляється. I цей хобот iз забiйною силою стирчить.
  Акулiна стрiляє з базуки по фашистам, i верещить:
  - Слава епосi комунiзму!
  Вiкторiя теж веде вогонь i реве:
  - Героям Росiї слава!
  Олiмпiада пiдтверджує, стрiляючи по гiтлерiвцях, i кидаючи босими пальчиками нiжок гранату:
  - Найбiльша слава!
  Дiвчата треба вiдзначити феноменальнi, i дуже славетнi. I їхня крутiсть колосального масштабу.
  Тамара, стрiляючи в супротивника, i скелячи зубки, вимовляє:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  Ганна, ведучи вогонь по ворогу, агресивно вимовляє, кидаючи босими пальчиками нiжок гранату:
  - Примусимо в унiсон стукати серця!
  I пiдморгне своїм напарницям.
  Акулiна теж як дасть чергу, як скосить супротивникiв, i прореве:
  - За мої перемоги вище за дах!
  Акулiна Петрiвське дiвчисько не просте. Їй довелося багато чого пережити. Зокрема, вона потрапила на крадiжку i була пiд арештом. Пройшла й дитячу колонiю-малолiтку. Та й нiчого, вижила. Боса ходила по заметах, але стала тiльки здоровiшою та сильнiшою.
  Вiкторiя б'ється з лютою люттю. Дала чергу за ворогом. Фрицi збитi падають. Потiм босими пальчиками нiжок жбурнула гранату. Перекинувся мотоцикл.
  Дiвчина проворкувала:
  - За могутнi рубежi!
  Олiмпiада бореться з диким почуттям лютi. Її удари сильнi та нищiвнi. Вона воiстину дiвчина-монстр. I так молотить супротивникiв. Так фашистiв активно винищує. Не дає їм жодного шансу.
  Олiмпiада на всю горлянку реве:
  - Слава це космiчного комунiзму!
  Тамара, стрiляючи по фашистам, реве:
  - Комунiзму Ленiна слава!
  Анна веде вогонь по супротивникам i пищить:
  - За СРСР!
  Акулiна скошуючи ворогiв, i гарчачи, верещить:
  - За найвищий пiлотаж!
  Вiкторiя, куляючи у фашистiв, вякнула:
  - За найфеноменальнiшi перемоги!
  Олiмпiада, руйнуючи гiтлерiвський танк, буркнула:
  - За комунiзм СРСР!
  Тамара також веде вогонь. Стрiляє дуже влучно, накриваючи супротивникiв точними чергами. Викошує, наче косою i пищить:
  - Слава часом комунiзму!
  Анна, стрiляючи по фашистам, i пiдрiзаючи їх точними помахами коси, вигукує:
  - Героям велика слава!
  I босими пальчиками нiжок кидає гранати. Оце баба.
  Акулiна зрiзуючи фрицiв, агресивно реве:
  - За комунiзм!
  I смикається мускулистим тiлом.
  Вiкторiя теж б'є фашистiв. I босими пальчиками нiжок метає вбивчi презенти у супротивникiв i верещить:
  - За велич свiту!
  Олiмпiада теж стрiляє по ворогах. Вибиває їх, немов палицею пух i реве:
  - За великий комунiзм - слава!
  I босими пальчиками нiжок жбурляє вбивчою силою гранату, розриваючи ворогiв.
  Ось так п'ятiрка взялася за ворогiв, i давай їх косити, i давай винищувати, i перемелювати.
  Нiмцi виявилися зупиненими i капiтально загрузли. Тут i важко стало, i вони гризуться.
  Ось газомети куляють i агресивно дiють. I руйнують радянськi позицiї.
  Лупить i "Штурмтигр" з вiдстанi, противником - Червоної армiї.
  Дiвчата-нiмкенята наводять i САУ "Ведмiдь" i як пристукнуть нею в ворога. I довбануть реально i капiтально. I снаряд вагою у пiвтора центнери розриває радянськi окопи та дзоти.
  Войовниця Фрiда реве:
  - За наш величезний Третiй Рейх!
  I пiдморгне своїм напарницям. Пiсля чого фашистськi дiвчата з босими нiжками, як знову пальнуть.
  I летить ревуча i руйнiвна. I як довбане, то цiла воронка з киплячої вiд жару землi утворюється.
  I нiмцi дiстаються радянськi вiйська капiтально. У небi летить один iз найперших лiтакiв ТА-152. Багатоцiльова машина типу Фокке-Вульф, але бiльш досконала, швидка, маневрена з потужним озброєнням i бронюванням. Можна використовувати як винищувач i як штурмовик.
  Для радянських вiйськ машина, скажiмо, може стати великою проблемою.
  Хельга летить на ТА-152 та атакує пару радянських танкiв, що намагаються пiдiйти до Шалi. Дiвчина веде влучний вогонь. Пробиває дах вежi першої тридцятьчетвiрки i реве:
  - Я бойова краса!
  А потiм атакує i другу машину, яка намагається прискоритись. Але коробки передач перемикати не так просто.
  ТА-152 пробиває з 37-мiлiметрової гармати та цю жертву.
  Хельга у вiдповiдь взяла i заспiвала:
  - Занесло, занесло мене кудись, занесло мене!
  I пiдморгнула сама собi... Ось її намагається атакувати ЯК-9. Нiмецька дiвчина легко збиває його натисканням босою нiжкою на гашетку i впевнено пiдморгує, промовляючи:
  - Реально я супер!
  Хельга, як видно, дiвчина з великим апломбом. I кривавi експерименти проводить iз ворогами.
  I якщо довбає, то так мало не здасться нiкому.
  Хельга стрiляє по радянських машинах i пищить:
  - Ну чому, жити неможливо з розуму!
  I голими п'ята як ударить по штурвалу. Ось це дiвка - всiм дiвкам, дiвко.
  I якщо зареве....
  Альбiна та Альвiна в небi теж войовнички дуже активнi та бойовi.
  I думають дiвки, лiтаки Росiї, руйнуючи, що жити добре i, що життя хороше.
  I босими пальчиками нiжок наводять авiацiйнi гармати на цiлi. Радянським машинам не вцiлiти. А дiвчата їх так б'ють. Не дають жодних шансiв.
  Так були дiвки бойовi,
  Та кажуть ще якiсь...
  Напали смiливо на Росiю,
  Буквально Сатана!
  Альбiна воїнка бойового порядку i реве собi на всю горлянку:
  - Буду супер, буду мене! Суперчемпiоном!
  I голою п'ятою та як стукне по клавiатурi, i розiрве супротивникiв на дрiбнi частини.
  Альвiна стрiляючи у супротивникiв, на всю горлянку реве:
  - А кого в лiсi знайдемо,
  А кого в лiсi знайдемо.
  З тим жартувати не станемо,
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  I голою п'ятою як додає ворога в смертельнi обiйми. Ось це дiвка - всiм дiвкам найкрутiша дiвка!
  Воїтелька самої бойової халтури. I така войовнича та агресивна наче пантера.
  А великi нiмецькi коти в атацi. Штурмують Астрахань. I руйнують у великих кiлькостях будинки радянських воїнiв.
  I тi гинуть, але не здаються. Такi ось бої киплять завзятi.
  Герда, зрозумiло на вiстря атаки i готова битися. Ось вона i стрiляє, дуже як Робiн Гуд жiночої статi в бiкiнi. I це вся крута баба.
  А якщо ще й червоний сосок у рот хлопцю суне.
  Працює її "Пантера"-2. До речi, трохи iншої модифiкацiї танк осiдлали дiвчата з гарматою 75-мiлiметро 100 ЕЛ. Вона пробивна i бiльш швидкострiльна. Та й запас снарядiв бiльший, нiж у 88-мiлiметрової гармати.
  Герда стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок i верещить:
  - Раз, два, три... Напалмом розiрви!
  Шарлота теж слiдом за нею пальнула i в'янула:
  - Чотири, вiсiм, п'ять - давай швидше грати!
  Христина лупнула, пробивши радянський танк i, прочiрикала:
  - Ми смiливо пiдемо в бiй, за владу нацистiв...
  Магда пальнула, за допомогою босих нiжок, i агресивно прочирикала:
  - I всiх їх переб'ємо - усiх комунiстiв!
  Дiвчата дiють до крайностi та божевiлля агресивно. I їхнiй "Пантера"-2 точним пострiлом перевертає радянську гаубицю.
  Дiвчата хихикають i спiвають:
  - Славитися наш свiт...
  А Єлизавета на тридцятьчетвiрцi, у свою чергу, проводить дику атаку. I голою п'ятою тисне на гашетку. I збиває супротивника, верещачи:
  - Хай буде комунiзм!
  Катерина босими пальчиками нiжок вiдправляє вбивчу силу снаряд, пробиває ворога, i пищить на всю горлянку:
  - За велику Росiю!
  Олена пальнула фашистами. Снаряд потрапив у чоло "Пантери" i пiшов у рикошет.
  Дiвчина гаркнула:
  - Комунiзм буде у нас!
  Єфрасiя теж лупнула по супротивнику використовуючи босi пальчики нiжок. Пробила Т-4 i в'якнула:
  - Слава комунiзму!
  Такi ось бойовi дiвчата. I як стрiляють, дуже навiть гарно летять снаряди, а сама тридцятьчетвiрка у русi. А спробуй, потрап у русi з такої ось машини. Це надзвичайно важко.
  Але дiвчата потрапляють, i борються вони в бiкiнi та використовують босi ножi. Вiйницi прекраснi та чудовi.
  А якщо вже довбануть то мало не здасться нiкому. А посилають снаряди з дикою люттю.
  Єлизавета, за допомогою босих пальчикiв нiжок, стрiляючи в супротивника, i збиваючи ворогiв, прочирикала:
  - Слава iдеям комунiзму! Нашiй Вiтчизнi слава!
  Катерина, теж вела вогонь, використовуючи босi пальчики нiжок, вражаючи фрицiв та вереск.
  - За Вiтчизну та перемогу до кiнця!
  Олена, куляючи в супротивникiв, агресивно вiдповiла, скалячи перлиннi зубки i пiдморгуючи, сапфiровими очима:
  - Славиться наш космiчний комунiзм!
  Єфрасiя, стрiляючи у супротивника, вражаючи його з колосальною, феноменальною влучнiстю, видала:
  - За Батькiвщину та Сталiна - ура!
  Дiвчата явно лихi, i всi можуть...
  Ось уже й грудень настав 1943 року.
  Оленка та її команда теж б'ється в Астраханi i досi там тримається. Боротьба героїня.
  Оленка дає чергу, скошує шеренгу гiтлерiвцiв, потiм кидає босими пальчиками нiжок.
  - Чоловiк подiбний до гiбона, тiльки, на жаль частiше iнтелектом, нiж потенцiєю!
  Анюта, ведучи вогонь по супротивнику, i зрiзаючи ворогiв, голою п'ятою пiддала вибуховий пакет i перевiряла:
  - У чоловiка осляча впертiсть, амбiцiї лева, але насправдi вiн козел!
  Алла, ведучи влучний вогонь по фрицях, пискнула:
  - Чоловiк для жiнки як вiдстiйне мiсце для корови, без обiйтися, але пiдходити гидко!
  Марiя ведучи стрiлянину по фашистах, дотепно вiдповiла:
  - Що спiльного мiж чоловiком та унiтазом у жiночому туалетi - тим, що жiнки на чоловiкiв тiльки блiють!
  Маруся, зрiзаючи гiтлерiвцiв i метаючи гранати босими пальчиками нiжок, в'янула:
  - Жiнка це хитра лисиця, яка будь-якого лева здатна зжерти як кролика!
  Мотрона, скошуючи фашистiв, i босими пальчиками нiжок, звалюючи найманцiв, буркнула:
  - Чоловiк потрiбний жiнцi як хлопчик для биття, йому чоловiка не бити, то не буде життя!
  Оленка, ведучи вогонь по фрицях, в'янула:
  - Жiнцi чоловiка потрiбнi, як свиня роги, тiльки шуба подарована чоловiками - дорога!
  I голонога команда дiвчаток як розсмiється, вискалив зубки, i босими пальчиками жбурляючи гранати.
  Войовницi дiвки лихi. Їх битися стихiя, їх битися стихiя!
  Астрахань, схоже, вiддавати не збираються. Наскiльки тут дiвчата, реально бойовi.
  Вiйськовi сили у Третього рейху колосальнi. Такi потужнi тут новi танковi дивiзiї. Випуск танкiв зростає. Бомбардувань немає, є можливiсть постачати робочу силу з iталiйських, французьких, бельгiйських та голландських володiнь Африки.
  А також з Африки добувати нафту, вольфрам, багато елементiв, включаючи i уран.
  Тобто, новi танки штампуються. Зокрема поява "Пантери"-2, краще захищеної та сильнiшої за озброєну, з бiльш потужним двигуном, впливає на хiд вiйни чималу.
  Танкiв та лiтакiв стає дедалi бiльше. Ось уже завершуються роботи над Ю-488. Перший серiйний лiтак Третього Рейху iз чотирма двигунами. Дуже потужний та швидкий. Його родзинка вiдносно невелика площа крила, через що бомбардувальник може лiтати зi швидкiсть 700 кiлометрiв на годину. А отже, радянськi винищувачi його точно не наздоженуть.
  Тож у СРСР нова назрiває проблема. Сили реально у Червоної Армiї виснажуються. До верстатiв ставлять школярiв. Б'ються вже пiдлiтки з чотирнадцяти рокiв практично офiцiйно. Хлопчаки, звичайно ж, спритнi, i взагалi непоганi бiйцi. У юному вiцi навiть легше сховатися i видертися на дерево. I швидше навички вiйськовi освоюються. Пiдлiтки борються не гiрше за дорослих, у них важче потрапити. Та й психологiчно в дiтей вiком стрiляти важче.
  У нiмцiв чимало жiнок-снайперiв, i надто юних бiйцiв будь-якiй самцi стрiляти незручно, соромно...
  Та закликати стали в СРСР уже з чотирнадцяти рокiв. А також ставили пiд рушницю та пенсiонерiв. Жiнок у вiйськах ставало дедалi бiльше. Особливо охоче приймали прекрасну стать у танковi та авiацiйнi вiйська, i в снайпери. Жiнки непоганi снайперки. А оскiльки вони зазвичай меншi на зрiст, нiж чоловiки, то й у танках їм битися зручнiше, i авiацiї теж. Часто у танках воювали й пiдлiтки. Слiд зазначити, що хлопчики та жiнки бiльш чутливi шкiрою, та їх лiтаки та танки рiдше пiдбивають, нiж у дорослих чоловiкiв. Непогано пiдлiтки й у ролi снайпером. Хлопчик може у вужчу щiлину пролiзти, замаскуватися, або на дерево видертися. Часто в армiї траплятися стали i молодшi чотирнадцяти рокiв бiйцi.
  Адже вiйна пожирає людськi ресурси. Та й територiї стає дедалi менше пiд контролем СРСР. I ще доводиться вiдбивати численну пiхоту Японiї. Та й танки самураїв є непоганi та особливо самохiдки. З'явився i в них у серiї з середнiй танк, який можна порiвняти за силою з Т-34, i навiть сильнiшим за лобову броню.
  Тож Японiю небезпечно недооцiнювати. I для вiйни з нею потрiбнi солдати.
  Сталiн нервує i все частiше впадає в лють. Ось 25 грудня 1943 року, вийшов наказ, що члени сiмей, що здалися в полон, будуть розстрiлюватися, включаючи дiтей з дванадцяти рокiв, а молодшим вирушати трудовi колонiї.
  Загороджувальнi загони використовувалися дедалi частiше. I розстрiлювали активнiше, i застосовували тортури.
  Сталiн ставав просто нестерпним. Берiя був першим, хто намагався домовитися про сепаратний мир iз нацистами. Але Гiтлер не хотiв миру. Вiн хотiв повнiстю завоювати СРСР. Тим бiльше, поки союзники поза його контролем i межами досяжнiсть.
  У Третьому Рейху розроблялася реактивна авiацiя. В першу чергу МЕ-262, але цей винищувач потребував бiльш надiйних двигунiв, щоб не розбиватися, занадто часто.
  Перспективним видавався i бомбардувальник "Арадо", i проект Ю-287.
  Непогано показав себе практично новий ТА-152, як багатоцiльова машина i дуже швидкiсна. Загалом нiмецькi вiйськовi поки що в повiтрi були сильнiшими. Тим бiльше, що радянськi Якi та Лаггi через брак алюмiнiю, виходили бiльш важкими, i менш маневреними тим еталоннi машини. Тож якiсть радянської авiацiї впала до критичного рiвня. МЕ-309 зi своїм потужним озброєнням навiть з урахуванням проблем з маневренiстю добре справлявся з радянськими машинами, витiсняючи МЕ-109. А ТА-152 мав би замiнити Фокке-Вульф.
  Так що у нiмцiв все бiльш-менш хокей. Але роботи над технiкою велися.
  Наприклад, першим танком iз новою компунувальною схемою обiцяв стати "Лев"-2. Розташувавши трансмiсiю i двигун одним блоком спереду танка, а вежу зрушивши назад, нiмцi економили на кадарному валi i знизили висоту машини. Внаслiдок чого "Лев"-2 вийшов куди легшим, i отже швидким.
  Через труднощi воєнного часу в СРСР майже припинився випуск важких танкiв, у серiї майже все було унiфiковано за Т-34-76. Так що фашисти в проектi створення нового основного танка вже не збиралися робити надто товстою броню бортiв. I "Лев" мiг укластися в п'ятдесят п'ять тонн, при двигунi 1200 кiнських сил. Втiм, вага танк "Лев"-2 могла ще зменшитися, за рахунок зниження калiбру зброї. Колишнiй явно став надлишковим. Тим бiльше, що тридцятьчетвiрки мали броню низької якостi, i їх уже почала пробивати навiть 37-мiлiметрова, нiмецька гармата, що морально застарiла.
  Сталiн явно психовав... I метал громи та блискавки... Але нiчого не мiг вдiяти...
  На новий рiк нiмцi розпочали штурм ще не зайнятої частини Астраханi дельти Волги. Наявнiсть безлiчi рiчкових перепон, складний рельєф мiсцевостi, близькiсть Каспiйського моря дозволяли Червонiй армiї затягнути оборону Астраханi, i тримати її навiть краще за Сталiнграда. Тим бiльше, радянськi дiвчата показували безприкладний героїзм.
  А на Кавказi, особливо взимку, дуже важко просуватися горами. Щоправда, нiмцi йшли вздовж зручнiшого узбережжя Каспiйського моря. Махачкала стала кордоном, де радянськi вiйська, зiбравши всi сили в кулак, спробували зупинити фашистiв.
  Але боєприпасiв, якi доставлялися лише морем, не вистачало.
  Тамара билася вiдчайдушно зi своїм босоногим батальйоном дiвчат.
  Вiйницi завзято билися i показували безприкладний героїзм, i величезну мужнiсть.
  I майже голi билися взимку та в мороз.
  Тамара жбурнула босою нiжкою гранату, i дала чергу, викошуючи противникiв i, пискнула:
  - За СРСР!
  Ганна теж кинула босими пальчиками нiжок гранату i перевiряла:
  - За комунiзм!
  Акулiна дала влучну чергу, вибила ворогiв i в'янула:
  - За велич Росiї!
  Вiкторiя довбала по супротивнику, почала викошувати ворога, зрiзаючи його немов бритва бороду i, буркнула:
  - Стоятиме СРСР!
  Олiмпiада, ведучи вогонь по вороговi, i кинувши босими пальчиками нiг, вибуховий пакет, в'якнула:
  - За Вiтчизну та перемогу до кiнця!
  Ось так ось дiвчата б'ються. Дiють вiдчайдушно та колосальною рiшучiстю.
  Тамара стрiляючи, зазначила:
  - Диявол їх не вiзьме, i тодi вiзьмемо ми!
  Бої тут жорстокi i водночас конструктивний....
  Анастасiя Вiдьмакова б'ється в небi... Її мордочка навiть кривиться вiд лютi, i вона верещить:
  - Слався епоха комунiзму!
  I босими пальчиками нiжок наводить авiацiйну гармату на цiль, i збиває ворожi лiтаки, пiсля чого верещить:
  - За трудовi успiхи!
  Акулiна Орлова збиваючи супротивникiв, впевнено реве, скелячи зубки:
  - За такий великий комунiзм на всiй планетi!
  Летчиця кричить:
  - Нас знають навiть дiти!
  I босими пальчиками нiжок наводить авiацiйну гармату на цiль, i розносить ворога, i пищить:
  - В iм'я епохи комунiзму!
  Дiвчина скажемо прямо - термiнатор та пекуче полум'я. Ось iз нею жоден вулкан не зрiвняється.
  Акулiна Орлова проспiвала:
  - Менi вже який день, вiра в Бога снитися, у мене така лiнь, не хочу молитися!
  I агресивно пiдморгнула красуням.
  Ось це бої тут...
  А лiтаки у дiвчат застарiлi. I це їхнiй солiдний мiнус. А ще й важкi i не надто маневренi.
  Одного з хлопчикiв, що бився, збили, i вiн не встиг вистрибнути з парашутом. I це очевидно його колосальний подвиг.
  Дiвчата б'ються в повiтрi та веселi...
  Альбiна та Альвiна на хороших винищувачах МЕ-309 борються i звичайно рахунки набирають активно.
  Дiвчата дуже пишаються своїми успiхами.
  Альбiна збила радянський лiтак, за допомогою витонченої, босої нiжки i пропищала:
  - За наших орлiв!
  Альвiна скосила однiєю чергою три росiйськi машини i в'янула:
  - За наших соколiв!
  Дiвчата взялися за справу хвацько... Адже ще й люблять катувати росiйських солдатiв.
  Ось потрапив у полон хлопчик-льотчик рокiв чотирнадцяти. I йому пiдсмажили красунi дитячi круглi п'ята. А потiм стали обливати голого крижаною водою. Потiм окропом i знову крижаною водою.
  Такi ось бойовi красунi.
  Альбiна проспiвала:
  -За нашi iкла, пазурi, зуби, кулаки!
  Альвiна прокричала на всю горлянку:
  - Так хочуть гарної бiйки!
  I дiвчата босими пальчиками нiжок продовжували творити чудеса i збивати радянськi лiтаки.
  Втiм, i росiйськi льотчицi їм вiдповiдали. Алiса та Анжела щойно пересiли на ЯК-9. I давай нiмцiв молотити та ще спiвати при цьому;
  Ти втiлення доблесної країни,
  Товариш Ленiн та товариш Сталiн...
  У СРСР всi люди iстинно рiвнi,
  А кулаки з чавуну та сталi!
  
  Для Ленiна не страшний звiр Адольф,
  Тепер Володимир - вождь товариш Сталiн.
  Ми вразили фрицiв у око не в брову,
  Усiх гiтлерiвцiв разом розiрвали!
  
  Росiя це Батькiвщина моя,
  Велика, безкрайня Вiтчизна...
  Усi нацiї єдина сiм'я,
  Ми скоро житимемо за комунiзму!
  
  Хай зробимо свою країну сильнiшою,
  Нехай Росiя швидко зеленiє...
  Ми потрапимо фашисту в лоб вiрнiше,
  I наша мiць повiр, не кам'янiє!
  
  I Iсус як вождь цiлком великий,
  Вiн наш Господь, i Бiлий Бог Всесвiту.
  А фюрер буде дуже сильно битий,
  Адже наша молодецтво стала незмiнною!
  
  Так заради нашої Батькiвщини святої,
  Ми будемо з фрицем ревно боротися.
  Бiжить дiвчисько по снiгу босий,
  Вона бажає в лютiй злостi битися!
  
  Так Сталiн став тепер радянський вождь,
  Такий великий, смiливий та вмiлий...
  Росiю комунiзму ворог не чiпай,
  Хоч iз тобою сила Люцифера!
  
  Дiстати ми зможемо Гiтлера, повiр,
  Хоч надiлений вiн бiсiвською силою.
  Одна Гiтлер це хижий звiр,
  Хоча зiзнатися фрицi не дебiл!
  
  Коротше ми до Берлiна бiйцi увiйдемо,
  Там Ленiн вiн же Сталiн iз нами буде...
  Фашистiв як цуценят легко порвемо,
  I наша сила вiрте, не зменшиться!
  . РОЗДIЛ No 6.
  Настав новий 1944 рiк ... Незважаючи на дуже важке становище на фронтах, в СРСР велися роботи зi створення нової технiки. Зокрема великi надiї пов'язувалися з танком IС-2 та його потужним озброєнням. Гармата 122-мiлiметра могла стати потужним аргументом у вiйнi з гiтлерiвцем. Надiї пов'язувалися i Т-34-85 з потужнiшою гарматою, великою вежею, але колишнiм корпусом та ходовою частиною.
  Найгiрша справа з лiтаками. ЯК-3 в серiю не мiг пiти через брак якiсного дюралю, а на ЛАГГ-7 через новий двигун не можна було пiти без спаду виробництва.
  Тож Сталiн прийняв рiшення, що поки що основним радянським винищувачем залишається ЯК-9 i ЛАГГ-5, а штурмовиком IЛ-2 - простий у виробництвi i живучий. А в танках поступово перехiд на Т-34-85 та IС-2.
  Хоча так, щоб не було спаду виробництва.
  А фронт трiщав швами, нiмцi захоплювали Кавказ. Махачкала впала, i вони вже наближалися до кордонiв Азербайджану!
  Тут билася Тамара зi своїм жiночим батальйоном. Знову дiвчата в лахмiття з гiмнастерок i босi боролися з переважаючими силами супротивника.
  Тамара дала чергу по фашистам, скосивши частину ворогiв. А потiм босими пальчиками нiжок жбурнула вбивчої сили гранату, i прочирикала:
  - Слава СРСР!
  Анна стрiляла по гiтлерiвцям дуже влучно. I босими пальчиками нiжок кидала гранати забiйної сили, розриваючи супротивникiв на частини.
  Пiсля чого прокричала:
  - Слава комунiзму!
  Акулiна ведучи вогонь по ворога, пiдрiзала фашистську пiхоту. Зрубала фрицiв, кинувши босими нiжками гранату i пропищала:
  - За Росiю нашу велику матiр!
  Вiкторiя, стрiляючи у противника, i кидаючи в нього гранати босою нiжкою, зазначила:
  - За Батькiвщину велику!
  Олiмпiада, теж ведучи вогонь iз кулемета, вякнула:
  - Слава часом великого комунiзму!
  Дiвчата бiйцi чудовi...
  Б'ються, як належить красуням...
  Тамара, борючись, згадала початок вiйни. Як їй довелося втекти вiд нiмецьких вiйськ. Вона тодi чула гучнi удари гармат. Йшла дiвчина вiд канонади. Її подругу Тетяну, нiмцi впiймали, i забрали новi туфлi, зiрвали прикраси та сережки. I погнали босу в неволю... Тетяна була дочкою секретаря обкому, i без взуття ходити їй доводилося не часто. Це i приниження гордостi, йти босий як простолюдина, i нiжним пiдошвам боляче. Дiвчина збила собi в кров ноги i при кожному кроцi стогнала.
  Тамара теж була в нових подарованих чобiтках i вiд довгого переходу натерла собi п'яти. I роззулася, пiшла босонiж. Вона дiвчисько з аула, яке по боргу служби в Українi. Її нiжки в дитинствi ходили i по гiрських кручах. А це, звичайно, не порiвняти з дорогами рiвнини. Щоправда, i в неї вже з пiдошви зiйшли мозолi, i не так комфортно йти. Але ступнi швидко огрубiли знову. I вона майже не страждала.
  А ось Тетяна так збила невдовзi ноги, що не могла вже йти. Її б нiмцi й пристрелили, але пошкодували красуню. Посадили на вiз, але натомiсть змусили спiвати. Тетяна мала приємний голос i заспiвала їм кiлька полiтично нейтральних пiсень.
  Що з нею сталося далi, Тамара не знала. Сама вона йшла лiсом, вiдчувала босими нiжками, горбики, шишечки, гiлочки, i їй було навiть приємно. Ось коли по гострому каменю гiр йдеш, то навiть мозолистим пiдошвам, якщо йти довго стає колко i боляче. А ще неприємнiше крокувати колючками. Коли такi встромляються в пiдошви, то стає набагато болючiше, навiть грубим пiдошвам дiвчинки.
  Тамару в походi долала втому та голод. Дiвчина їла ягоди, i цього мало. А нiмцi стрiмко просувалися вперед. В Українських лiсах Тамара звикла жити в горах не дуже орiєнтувалася. Запутала, i опинилася у глибокому тилу.
  I ось наче загнана кiшка в лiсi. Тодi дiвчисько пiдловило нiмцiв на мотоциклi. Вони зупинили машину з вiзком, щоб набрати води. А Тамара пiдiбралася до автомата, i як рiзане з нього по супротивнику. I зрiже невпевнено, але точно. I фашисти падають i корчать у муках. Тамара їх добиває. Одному рушила голою п'ятою в пiдборiддя, той упав. I дiвчисько його добило.
  Пiсля чого красуня видерлася на мотоцикл, i натиснувши на педаль босою ногою, рвонула.
  Так пересуватися куди веселiше, нiж пiшки та босий.
  Тамара на ходу спiвала:
  - Любо братики, любо, любо братики жити! З нашим отаманом не доводиться тужити!
  Отака виникла бойова краля.
  I тепер вона бореться з фашистам, наче термiнатор-комсомолка. Але сили нерiвнi, i батальйон дiвчат змушений вiдходити. Бої тут киплять, наче вода в велетенського чайника над вулканом.
  Анна стрiляючи i кидаючи босими пальцями нiжок убивчої сили гранату, зазначила:
  - На вiйнi всi засоби хорошi, крiм самогубних!
  Акулiна ведучи вогонь по супротивнику, збиваючи гiтлерiвцiв, зазначила:
  - У всьому ми будемо першими!
  I гола п'ята дiвчини пiддала презент знищення.
  Вiкторiя, ведучи вогонь фашистами, i зрубуючи ворогiв, автоматними чергами, в'якнула:
  - Не буде пощади ворогам!
  I пiдморгнула напарницям.
  Олiмпiада жбурнула босими, точеними нiжками, важку зв'язку гранат i пискнула:
  - За велич найгуманнiшого суду у свiтi та комунiзму!
  Воїтельки i справдi тут славнi, i немов космiчної ери.
  Б'ються з колосальним запеклiстю.
  Але гiтлерiвцi все одно Кавказом просуваються. Ось у лютому 1944 року нiмцi та турки з'єдналися, розрiзавши радянськi вiйська на двi нерiвнi частини.
  Фюрер вимагав добити СРСР. Астрахань все ще трималася. Фашисти як завжди у бойовiй формi... У повiтрi борються першi МЕ-262. Слiд зазначити, що сенсацiї вони не справили. На великiй швидкостi не надто зручно потрапляти iз 30-мiлiметрових авiацiйних гармат. Так це слiд зазначити серйозно. Деякi проблеми МЕ-262 має i через велику вагу. З маневренiстю зокрема.
  Бiльш вдалий у застосуваннi ТА-152, який полюбився льотчикам, i став робочим конячком. Насправдi, машина i фронтовий бомбардувальник, i винищувач та штурмовик. Навiть з'явилися iдеї повнiстю перевести нiмецьку авiацiю на цей лiтак. Серед його переваг слiд вiдзначити живучiсть i швидкiсть, i потужне озброєння, придатне i для штурмовика i винищувача.
  Все активнiше застосовується i МЕ-309, що модернiзується. Поки що в строю i МЕ-109, який не знiмають через те, щоб не знизити виробництво. Навiть з'явилася нова модифiкацiя МЕ-109 "К" з потужнiшим двигуном, озброєна вiдразу п'ятьма авiагарматами. Таку машинку так запросто i не здолаєш.
  МЕ-309 теж отримав двигун потужнiший i крила стрiлоподiбнi. Дуже небезпечна машина. Радянськi льотчики поки що на старих лiтаках лiтають, i їхня якiсть лише знижується. Поки що, ЯК-9, не такий уже й поганий, досить маневрений, а надмiрна швидкiсть йому й не потрiбна.
  Нiмецькi вiйська сильнi... Щодо танку Т-34-85 виникли суперечки. Чи варто робити броню вежi товщi? Адже в цьому випадку вага зросте. А слiд зазначити, що якiсть радянської бронi впала. Легуючих елементiв не вистачає, а якiсть зварювання чи литої форми впала до критичного рiвня.
  Але дiвчата борються, як героїнi.
  То ось танк Єлизавети розбитий i дiвчата йдуть. Босi й у бiкiнi бiжать снiгом, залишаючи витонченi слiди.
  Катерина вiдзначила iз злим виглядом:
  - Нас капiтально душать!
  Олена вiдзначила зi злiстю:
  - Але ми все одно переможемо!
  Єлизавета вистрiлила з пiстолета, догодивши нiмецького мотоциклiста i, буркнула:
  - Потрапила я до нiмця! Як вiн отримає вiд мене влучно!
  Єфрасiя енергiйно вiдзначила:
  - Там i життя вони кiнчають i не вирватися назад!
  Катерина була агресивним дiвчиськом, i спiвала:
  - У сказi, ми гiмни iмперiї спiваємо!
  Дiвчата бiжать собi, i їхнi голi круглi п'ята миготять.
  Хлопчисько, побачивши дiвчат, злякано спитав їх:
  - I звiдки ви взялися босоногi?
  Єлизавета вiдповiла:
  - Виконуємо тактичний маневр!
  Хлопчик прочирикав:
  - Раз, два - горе не бiда,
  Вiдступати не треба нiколи!
  Вище нiс i хвiст тримай трубою,
  Знай, що вiрний друг завжди з тобою!
  Катерина прочирикала, скелячи зубки:
  - Знай що вiрний друже, завжди з тобою!
  Олена прокричала:
  - Не бiйся! Ми ще повернемося....
  I всi чотири дiвчата хором кричали;
  Вiрю, весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  I засяє Сонце -
  Шлях, осяявши комунiзму!
  Войовницi готовi будь-якого нiмця порвати... А босонiж по снiгу вони такi сексуальнi та красивi. Наскiльки прекраснi цi дiвчата, немов квiтучi та нев'янучi троянди.
  Ну, а Гiтлер не жартує, i навколо нашої Батькiвщини хмарами крутить. Зуби в серце встромляє, i кров у неї випиває!
  А дiвчата залишають за собою дуже гарнi слiди. Нiмцi йдуть цими слiдами i бухаються навколiшки i жадiбно дивляться. Такi вони дикi войовницi. А нiмцi цiлують вiдбитки ступнiв дiвчат.
  А в небi борються Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова. Двi чудовi дiвчата.
  Анастасiя, збиваючи фашистiв i вивертаючи свiй лiтак, використовуючи босi пальчики нiжок, заспiвала:
  - За свiтле завтра ми битимемося!
  Акулiна зрiзаючи гiтлерiвцям хвости, використовуючи босi пальчик нiжок, прочирикала:
  - Давай цiлуватися!
  I дiвчата знову молотять нiмцiв без жодної жалостi та церемонiй. Такi ось вони розумницi.
  Анастасiя знову вивернула свiй ЯК-9 i, пропищавши, вякнула:
  - Ось iм'я комунiзму!
  Акулiна з цим погодилася:
  - Вiрю, весь свiт прокинеться...
  Анастасiя, збиваючи нiмцiв, буркнула:
  - Батькiвщина наше сонце!
  I такi ось бойовi тут дiвчата, найвищий радянський клас.
  I нiмцям дiстається дуже сильно. I воєннi дiї розвиваються...
  У березнi гiтлерiвцi розпочали штурм Баку. Йде наступ на велике, повне нафти мiсто. Бої розгортаються запеклi.
  Нiмцi обстрiлюють Баку, використовуючи важку артилерiю.
  I бомбять штурмовиками. А ось бомби скидають i першi новiтнi Ю-488, якi вiдрiзняються колосальною потужнiстю. Данi машини просто звiрi.
  На однiй з них Гертруда, Єва та Фрiда. Красивi дiвчата, маючи чудовий огляд, сипле бомби на радянськi позицiї. I вбивають солдатiв Червоної армiї та мирних жителiв.
  Баку горить ... Вгору пiднiмається стовпами дим. Горять i нафтовi свердловини, все палає.
  Гертруда вимовляє з усмiшкою:
  - Бог любить Нiмеччину!
  Єва, натискаючи голою п'ятою на важiль i скидаючи бомби, погоджується:
  - Звiсно ж! Адже ми обраний рiд!
  Фрiда агресивно заспiвала:
  - Наш народ обранець небес!
  I пiдморгнула напарницям. Ось такi тут дiвки та бойовi, просто втiлення агресивностi. I бойового натиску.
  Гертруда дала чергу з авiагармат, i прочирикала:
  - За велич нашої Вiтчизни!
  Єва, стрiляючи у супротивникiв, пiдтвердила:
  - За колосальну велич!
  Дiвчата видно швидко опановували лiтаки. Такi вони бойовi подруги.
  I в карти їх так просто не виграєш. А вони ворогiв з диким шаленством молотять.
  Фрiда зазначила:
  - Я жiнка великої мрiї та краси!
  Пiсля чого знову пальнула з авiацiйних гармат, збиваючи радянськi винищувачi, що намагалися атакувати нiмецького монстра.
  Та проти гiтлерiвцiв таке вiдчуття, що й не встояти.
  Баку пiд ударом.
  Тамара її батальйон борються за це мiсто. Дiвчата б'ються вiдчайдушно i показують безприкладний героїзм.
  Тамара дала чергу, жбурнула босими пальчиками нiжок гранату, розкидавши нiмцiв та їхнiх найманцiв, пискнула:
  - За Батькiвщину мою безмежну!
  I пiдморгнула своїм напарницям. Вона воїнки найвищого рiвня, якiй немає рiвних.
  Хоча, звичайно, й iншi дiвчата непоганi. Дуже навiть скажемо, вiдмiнно б'ються.
  Анна ось, наприклад, взяла, поклала фашистiв, наче ударом серпа.
  I прочирикала:
  - За СРСР!
  I голою п'ятою пiддала вбивчий подарунок смертi.
  Акулiна ведучи вогонь по супротивнику, пискнула:
  - За мою Батькiвщину!
  I босими пальчиками нiжок, як запустить презенти анiгiляцiї, що винищують усiх пiдряд.
  Вiкторiя б'ється з ворогами, дiючи вiдчайдушно та рiшуче. Вибиває супротивникiв чергами. Потiм босими пальчиками нiжок метає забiйної сили гранати. I верещить:
  - За iдеї комунiзму!
  Олiмпiада теж б'ється. I ця дiвчина-богатир цiлий ящик шпурне з вибухiвкою своїми голими, мускулистими ногами. I танк "Лев", перекинеться.
  Войовниця вигукне:
  - Але пасаране!
  Бойовi дiвчата та дуже красивi. Нiколи не здаються i поступаються. Вони сила термiнаторiв.
  А сили дуже нерiвнi... Баку охоплено пожежами. Радянським вiйськам не вистачає боєприпасiв. I це найголовнiша проблема.
  Багато хто в розпачi здається в полон.
  Герда та її команда змушують невiльникiв-чоловiкiв цiлувати собi голi пiдошви. Тi це покiрно роблять i лижуть п'яти.
  Потiм дiвчата знову залазять до "Пантери"-2 та стрiляють. Вибивають радянськi знаряддя.
  Майже весь Кавказ уже захоплено. Але ще тримається Єреван. Героїчнi бореться мiсто Потi - останнiй порт, у якому ще тримаються залишки Чорноморського флоту.
  I там дiвчата рiзних нацiональностей борються. I б'ється загiн босоного Гульназi. Красива грузинка i в нiй команда дiвчинi.
  Гульназi кидає босою нiжкою пакет iз вибухiвкою, розриває гiтлерiвцiв i пищить:
  - Слава величi свiтового комунiзму!
  Тамiла її напарниця теж босою нiжкою жбурляє вбивчо сили гранату, розриваючи туркiв i, верещить:
  - За Батькiвщину-мати!
  Машка дiвчина з Росiї, дає чергу i босими пальчиками нiжок жбурляє розривну мiць, i пориває фашистiв, кричить:
  - Слава часом свiтового комунiзму!
  Маргарита теж дає влучну чергу. Скосила фашистiв i голою п'ятою послала презент убивчої смертi, зминаючи супротивникiв i вереща:
  - За нашу перемогу!
  Ось як дiвчата героїчно борються. I їх реально не зупинити, i назад не повернути. Вони просто бойовики-самки та супер. I якщо вже б'ються, то, як богатирi та надлюдини!
  Але, на жаль, важко втриматися проти фашистiв та їхнiх переважаючих сил. У небi Альбiна та Альвiна набирають впевненi рахунки. I стiльки лiтакiв збивають, що їх не зупинити.
  Альбiна, збиваючи черговий радянський лiтак за допомогою босих пальчикiв нiжок, заспiвала:
  - Нас неможливо перемогти, мисливець перетворитися на дичину!
  Альвiна пiдрiзаючи супротивникiв, i енергiйно крутячи головою на потужнiй шиї, прочiрикала:
  - Слава епосi нового арiйського порядку!
  I теж голою п'ятою пiддає...
  Дiвчата вже збили кожна понад п'ятсот лiтакiв i отримали Лицарський хрест Залiзного Хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Ось такi вони красунi просто несусвiтнi. I якщо вже б'ють ворогiв Третього Рейху, то цих диявол не зупиниш. Понад п'ятсот збитих лiтакiв лише у Марселя. Цей феномен, звiсно ж, на висотi. Гiтлер навiть вирiшив затвердити i шостий ступiнь Лицарського Хреста Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Її отримає той, хто першим перевищить тисячу збитих лiтакiв. I це буде результат просто феноменальний.
  Альбiна зрiзала однiєю чергою з авiацiйних гармат 30-мiлiметрового калiбру одразу п'ять радянських лiтакiв i натискаючи босими пальчиками нiжок на гашетки, проворкувала:
  - Слава нашому натиску!
  Альвiна скошуючи радянськi машини, i пiдрубуючи ворогiв за допомогою босих пальчикiв нiжок, в'янула:
  - Героїзму величезна слава!
  I войовницi пiдморгнули одна однiй!
  Вони б'ються як завжди в бiкiнi i босонiж, i в цьому їхня сила. Дiвчата просто супермени-самки. Хоч i служать злому дiлу. I люблять полоненим пiонерам смажити п'ятки вогником. Ось такi ось тут дiвчата. Жорстокi та симпатичнi.
  Альбiна якось сказала:
  - Немає у свiтi доброти, є тiльки слабкiсть!
  I голою п'ятою скинула пара бомби, на радянськi позицiї, вивiвши з ладу три гармати.
  Ось це войовницi, якi не дають нiкому абсолютно пощади! Але їхнi удари просто нищiвнi.
  Альвiна вiдзначила з усмiшкою:
  - Нема мiсця слабким, пiд сонцем!
  I пiдморгнула напарницi.
  Войовницi, якi не виявляють слабкостi та не здаються нiколи. Вони воiстину чемпiонки iз чемпiонок. Хоч i зi знаком мiнус, бо служать злому силi.
  Але при цьому веселi та привабливi.
  Альбiна, скелячи зубки, i посилаючи вбивчi авiацiйнi снаряди в супротивникiв, прочирикала:
  - Слово нацистське свято - будемо трощити назавжди!
  Альвiна агресивно помiтила, збиваючи супротивникiв:
  - Ми ж реально пiрати!
  Альбiна, зрiзуючи ворогiв, пiдтвердила:
  - Решта мрiя!
  I войовницi стали такими нищiвними i всiх збиваючими, наче шайби забиваючи ключками.
  Альвiна прочирикала, руйнуючи росiйськi лiтаки:
  - Ми бойовi гiтлерiвськi орлицi!
  I пiдморгнула напарницям.
  Войовницi тут i справдi пускають у ворогiв кишки. Отримує Червона Армiя вiд нього капiтально.
  Бойовi дiвчата так завзято вибивають росiйськi вiйська.
  А ось Хельга на ТА-152 трощить радянськi сухопутнi вiйська. Пiдбиває САУ-85 i верещить:
  - За велич Нiмеччини та її синiв та дочок!
  А ось бої ще продовжуються за Астрахань.
  Дiвчата з останнiх сил триматися.
  Оленка жбурляє босою нiжкою бомбу з вибухiвкою. Розриває фашистiв i верещить:
  - За комунiзм священний!
  Анюта, ведучи вогонь по гiтлерiвцях, i теж босими пальчиками нiжок метаючи гранату, верещить:
  - I за країни порятунок!
  Алла, збиваючи супротивникiв, i без зайвих церемонiй їх викошуючи, i пiдкинувши голою п'ятою гранату, пискнула:
  - Ось у чому наша слава звучить!
  Марiя руйнуючи ворогiв, босими пальчиками нiжок метаючи подарунки смертi, реве:
  - Ми великi у славi своїй!
  Маруся, скошуючи наступаючих арабських найманцiв шеренгами, i кидаючи босою нiжкою гранату, виє:
  - За змiни, щоб падали враз цiни!
  Мотрона, з кулемета гася гiтлерiвцiв, взяла i пропищала:
  - Наша Батькiвщина СРСР! Чи буде роздавлений сер!
  Вiйницi тут з великою агресивнiстю дiють. I бойовий їхнiй натиск колосальний.
  Вони в цiлому показують свою колосальну силу пiлотажу. I справдi нестримний натиск.
  Воїнки босi, але щасливi.
  У квiтнi таки Баку гiтлерiвцi захопили. Нестача боєприпасiв далася взнаки. При цьому майже одночасно впала i Потi. Лише однi Єреван, що на гiрських кручах тримався. Але й вiн був приречений. Пiдходили i там до кiнця боєприпаси та продовольство. Просто це мiсто турки поки що не штурмували, i намагалися взяти змором.
  Дiвчата з батальйону Тамари частково розчинилися серед пiдпiльникiв, а частина разом iз командиром по тилах перемiщалася до фронту... Хотiла пробитися до своїх.
  Кавказ вже майже повнiстю захоплено, але вiйна триває. Хоча СРСР i втратив своє найбiльше на той момент родовище нафти. Але не зламана духом Червона армiя. I є ще нафту у Поволжi, у Сибiру та в багатьох iнших мiсцях.
  Гiтлер наказав до 20 квiтня добити росiян в Астраханi. I бої розгорнулися iз колосальним розмахом. I бомбардування рiзко посилились.
  СРСР опинився пiд сильним пресом. Бої йшли за Алма-Ату, яку штурмували японцi. Мiсто було практично повнiстю оточене.
  Самураї, як тiльки трохи потеплiло, намагалися розвинути наступ, i в напрямку Магадана.
  Веронiка билася в Алма-Атi i вiдбивала разом зi своїм батальйоном дiвчаток, натиск самураїв.
  А тут їх багато. Воюють також i набранi методами обвал китайцi.
  Японцi кидають жовтих солдатiв у бiй... Тi наступають та буквально закидають радянськi позицiї своїми трупами.
  Веронiка веде вогонь. I скошує китайцiв та самураїв шеренгами. Кидає босими пальчиками нiжок гранати i пищить:
  - Слава росiйському духу!
  Марфа теж веде вогонь, зрiзає супротивникiв i пищить:
  - За Вiтчизну нашу!
  Наташка, стрiляючи в японцiв i китайських набраних на роль гарматного м'яса солдатiв, верещить:
  - За Великий комунiзм!
  Алiна, стрiляючи по самураях, i китайським бiйцям, скошуючи їх iз великим азартом, i голою п'ятою пiддавши презент смертi, пискнула:
  - За новi рубежi комунiзму!
  Веронiка стрiляє по ворогу з великою влучнiстю, i пробиває китайцям голови, i при цьому верещить:
  - Славитись радянська земля!
  I голою нiжкою нею посилається колосальної сили граната, котра всiх ворогiв рве.
  Марфа, зрубуючи супротивником, i босими пальчиками метаючи подарунок смертi, верещить:
  - Прав епоха комунiзму!
  Наташка розiрвавши, кинувши босою нiжкою вибуховий пакет, масу китайцiв, в'янула:
  - За новий радянський порядок!
  Алiна, ведучи дуже точний вогонь по супротивнику, пискнула:
  - За новi рубежi комунiзму, ми битимемося!
  I гола її п'ята пiддала бомбардування руйнування.
  Бойовi дiвчата, наче iскри в них iз очей сиплються.
  Нi японцям таких не пiдкорити, навiть разом iз китайськими силами. I пруть самураї на штурм.
  I знову закидають усi пiдступи трупами. Але їх дуже багато, i батальйону босоногих красунь доводиться вiдступати.
  А японцiв дiвчата-нiндзя є. I проти них дуже важко боротися.
  Адже вони такi блискучi, бойовi i красивi. I метають босими пальчиками нiжок, презенти великої руйнiвної сили.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям, зрубує мечами радянських солдатiв i верещить:
  - За епоху правлiння iмператора!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям, проводить млин, руйнує росiйських вiйськових, i харчує:
  - Слава епосi банзай!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям, застосувала прийом вертолiт, зрiзала радянського офiцера i в'янула:
  - Ми завжди перемагаємо!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, застосувала прийом метелика, зрубала трьох росiйських солдатiв, кинула босими пальчиками нiжок горошинку. Та вибухнула i перевернула тридцятьчетвiрку.
  Войовниця пискнула:
  - За новий японський порядок!
  Такi ось дiвчата тут чудовi i адже реально крутi ... I Червона армiя на Далекому Сходi зустрiла серйозного ворога.
  Але в центрi радянськi вiйська завдають раптового удару в напрямку Ржева.
  Тут екiпаж Єлизавети вперше бореться на новому танку IС-2. Машина, з якою пов'язуються деякi надiї. Зазвичай у нiй п'ять членiв екiпажу, але тут войовницi справляються вчотирьох.
  Єлизавета стрiляє зi 122-мiлiметрової зброї. Вбивчої сили летить руйнiвний снаряд. Описує дугу i вражає з великої дистанцiї Т-4.
  Єлизавета вигукує:
  - Ось це я добре лупнула!
  Катерина у вiдповiдь заряджає, використовує босi пальчики нiжок, i досадою зауважує:
  - А гармата то не надто скорострiльна!
  Єлизавета з цим погодилася:
  - Не iдеальний винищувач танкiв!
  Олена, яка допомагала босими нiжками зарядити зброю, зазначила:
  - Зате забiйна!
  I ось пальнула Катерина. I снаряд вразив у борт з великої вiдстанi "Пантеру". Та забiйна гармата ...
  Катерина зазначила:
  - У нас багато енергiї та азарту!
  Олена iз цим погодилася:
  - Дуже багато! Слава Росiї!
  Єфрасiя також зазначила:
  - Огляд у цiєї машини слабка дiвчини. Як ви з неї стрiляєте?
  Олена логiчно зазначила:
  - А це у нас так око накидане! Якщо вже б'ємо, то б'ємо!
  I воїни хором заспiвали:
  - Ми не боятися i завжди битимемося!
  . РОЗДIЛ No 7.
  21 квiтня Астрахань досi залишалася частково пiд контролем радянських вiйськ. Нiмця не вдалося нею повнiстю взяти.
  Рельєф мiсцевостi дозволяв тут добре оборонятися. I нiмцi вирiшили змiнити тактику. Замiсть атак перейшли до бомбардувань та обстрiлiв.
  Оленка та її команда сховалися в бункер i перечiкували масований обстрiл.
  Дiвчата їх якраз шiсть, грали у карти. Тримали колоди босими пальчиками нiжок та вели дискусiю.
  Анюта сердито вiдзначила:
  - На Кавказi залишився не взятим лише Єреван. У цьому лише наш останнiй острiвець у цьому регiонi. А що буде згодом?
  Оленка логiчно припустила:
  - Найiмовiрнiше пiдуть на Москву. У цьому їхнє кредо!
  Алла помiтила зiтхнувши:
  - Сили дуже нерiвнi... Ми реально програємо вiйну, i в нас не вистачає солдатiв!
  Марiя логiчно наголосила:
  - I фашисти зазнають втрат! Їм проти нас не встояти!
  Мотрона висловила думку, кинувши босими пальчиками нiжок, карту:
  - Ми народженi перемагати i неодмiнно переможемо, я це знаю!
  Маруся погодилася, вiдбиваючи вiд суперницi за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Звiсно, сумнiвiв немає!
  Оленка не настiльки оптимiстична, кидаючи карту голою, засмаглою нiжкою:
  - Можливо, нам дiвчата доведеться жити пiд окупацiєю, але я вiрю, ми, безперечно, переможемо!
  Анюта рiшуче заявила:
  - Можна й партизанськими методами воювати, i буде дуже гарно, коли воювали з такими круто!
  Алла агресивно вiдзначила:
  - Воювати слiд активнiше!
  Дiвчата затупили розмову. Потiм переклали на iншу тему.
  Маруся помiтила з досадою:
  - Ось кiлькiсть вiруючих людей зростає. Попри всяку логiку!
  Анюта на це заперечила:
  - Нiхто не довiв ще, що Бога немає. I не може довести протилежного. Тож тут можна сперечатися до нескiнченностi.
  Оленка пiдтвердила:
  - I сперечатися тут безглуздо i марно!
  Алла з цим погодилася:
  - Та без користi ця розмова. Тим бiльше, якщо Бог є, то Вiн такий, що краще йому i не бути!
  Мотрона хихiкнула i вiдзначила:
  - Краще такому Боговi й не бути! А поки давайте заспiваємо!
  I дiвчата хором заспiвали;
  Ми дiвчата, вступаючи до комсомолу,
  Давали клятву вiрою бути Вiтчизнi.
  Щоб чекав на фашистiв лютий розгром,
  Ну, а Росiї жити за комунiзму!
  
  Адже з нами Ленiн, наче як метал,
  З бронзи хтось мiцнiший за всяку сталь...
  Перевернути свiти я так мрiяв,
  Як заповiв великий генiй Сталiн!
  
  Ми зробимо Вiтчизну крутiше,
  I вище зiрок Батькiвщину пiднiмемо...
  Нехай буде з комсомолками успiх,
  Хоч ножi у нас зовсiм босi!
  
  Фашист напав на Батькiвщину мою,
  Зi сходу нахабно лiзуть самураї...
  Я люблю Iсуса зi Сталiним,
  I супостата вiрю, пошматаємо!
  
  Адже з нами знаменитий Бог Сварог,
  Який комунiзм, жартома, збудує...
  Найсильнiше у всесвiтi славний Рiд,
  Додасть на свiдомостi та волi!
  
  Ми, вiрю, не здамося нiколи,
  Вiтчизну не поставити на колiна.
  Товариш Сталiн яскрава зiрка,
  I наш учитель мудрий генiй Ленiн!
  
  Ми зробимо Батькiвщину свою,
  Прекраснiше i променистих на планетi...
  I буде, знай забiйну рушницю,
  Нехай веселяться дорослi та дiти!
  
  Горi Сварог ти в серцi не згорай,
  Ти покровитель усiх мечiв Росiї...
  Побудуємо скоро, вiрю сильний рай,
  Iсус прийде святий мiсiя!
  
  Не вiрте бандi Гiтлера друзi,
  Що переможе вона легко i грiзно.
  Треба усi єдина сiм'я -
  I Батькiвщину любити повiр не пiзно!
  
  Господь Всевишнiй нас усiх захистiв,
  Пiднiме триколiрний прапор над землею.
  I перетворитися хижак злiсний на дичину,
  Ми зможемо впоратися i з Сатаною!
  
  Велику Батькiвщину люблю,
  У всьому всесвiтi немає тебе прекраснiше,
  Не продамо Росiю по рублю,
  Побудуємо у свiтобудовi мир та щастя!
  
  В iм'я нашої Батькiвщини мрiя,
  Здiйметься велика Росiя...
  Все iнше просто суєта,
  I буде з нами нова месiя!
  
  О Лада всемогутня моя,
  Любов i свiт ти подаруєш росiйську ...
  До тебе я звертаюся так благаючи,
  I якщо треба блискавкою вдариш!
  
  Марiя Богородиця небес,
  Всесвiту подарувала Iсуса.
  Заради тебе великий Бог воскрес,
  Не втратили люди правильно смаку!
  
  Зауважте комсомолки такi,
  Богiв Росiї сильно поважають...
  Ми Батькiвщини великi сини,
  Адже росiяни завжди перемагають!
  
  Молитися треба Батькiвщинi друзi,
  Перун, Ярило, i Сварог могутнi...
  Ми будемо дуже сильнi чоловiки,
  I рознесемо на небi навiть хмари!
  
  Ось ворог уже вiдкинуто вiд Москви,
  Ви зробили фашистам дуже боляче.
  Ми Iсусовi зi Сталiним вiрнi,
  Буде танкiв iз гарматами досить!
  
  Нi, ворог не зможе росiйських приборкати,
  Оскiльки нашi воїни всесильнi.
  Iспити, здаючи, лише на п'ять,
  Щоб кожен хлопчик був би дуже сильний!
  
  Повiр буде славним Сталiнград,
  I ми його вiд натиску втримаємо.
  Прийде переможний витязей розклад,
  Хоч ллється кров потоком нестримним!
  
  Дiвчата по морозу босонiж,
  Бiжуть, своїми п'ятами миготить...
  I по фашистах врiжуть кулаком,
  Розплющений буде нелюдимий Каїн!
  
  Все буде, знайте люди добре,
  Ми в космосi, сузiр'я вiдкриємо.
  Адже сумнiватися у доблестi грiшно,
  I буде людина на Божому тронi!
  
  Наукою скоро мертвих воскресимо,
  Зумiємо стати молодшою i красивiшою.
  Над нами золотокрилий херувим,
  Моїй прекраснiй матерi-Росiї!
  Дiвчата добре заспiвали цiлу поему i босими нiжками продовжили гру в карти.
  22 квiтня святкували день народження Ленiна. Випили дiвчата розведеного з водою та кави спирту i промуркотiли собi пiд нiс.
  Червона Армiя проводила в центрi чергову рахунок Ржевсько-Сичiвську операцiю. Нiмцi сидiли в оборонi та вiдбивалися. Билися новi радянськi танки Т-34-85 та IС-2. Остання машина часто застрявала у брудi. Та й броню "Тигра"-2 i важчих "кiшок" не брала в чоло. "Пантера"-2 теж могла бути пробита тiльки поблизу.
  Найнiмецькiша машина пробила радянську з бiльшої дистанцiї.
  Гiтлер загалом був задоволений "Пантерою"-2, яка задовiльно захищена, та непогана ходовими якостями та озброєнням. Але вимагав створити танк, який був би захищений краще, i при цьому непогано їздив.
  "Маус" в даному випадку себе показав машиною неефективною. Е-100 активно розроблялася у рамках серiї "Е". Розташування двигуна та трансмiсiї передбачалося зробити разом, а вежу вже й бiльш похилу як i корпус. Товщина бронi залишалася порiвнянною з "Маусом" як i озброєння, але вага мала за рахунок висоти зменшитися до 130 тонн. Двигун у своїй навпаки мав би стати сильнiшим на 1500 кiнських сил, i танку задовiльний рухливiсть.
  I взагалi серiя "Є" мала стати танками нового поколiння. З нижчими силуетами, з великими кутами рацiонального нахилу, потужними гарматами та двигунами, щiльним компонуванням.
  Втiм, поки що нiмцi й так мали машини непоганi. "Пантера"-2 витiсняла колишню модель. З'явився i новий "Тигр"-2 з потужнiшим двигуном, вузькою вежею. Краще захищений та легший вагою.
  Тож на мiсцi фашисти не сидiли.
  24 квiтня 1944 року, перший нiмецький реактивний бомбардувальник "Арадо", завдав удару презентом смертi по Москвi. Вiн скинув бомбу з великої висоти i легко випередив радянськi винищувачi.
  Гiтлер заявив, що тепер СРСР не має шансiв, i скоро буде кiнець Червоної армiї.
  25 квiтня розпочався новий штурм Астраханi. У бою взяла участь перша землерийна машина: пiдземний танк.
  На ньому билися двi дiвчини-нiмкенi: Мерседес i Дора. Воїтельки випробували пiдземну модель, що рухалася у ґрунтi.
  Поки що досить легкий так iз короткоствольною гарматою 75-мiлiметрiв калiбр та чотирма кулеметами.
  Дiвчата тягнуть машини по ґрунту. Крутяться свердла, розрiзаючи породу. Рух досить повiльний сiм кiлометрiв на годину, для технiки пiд землею це i непогано.
  Мерседес натискає босими пальчиками нiжок на перший у нiмецькiй армiї джойстик. Це дуже зручно в управлiннi та вимовляє:
  - Ось наша нiмецька наука як досягла успiху!
  Дора з цим погодилася:
  - Так, ми вже багато вмiємо! Наша мiць дуже велика!
  I теж керує за допомогою джойстика. Дiвчата випробовують спецiальну машину з радаром.
  Ось попереду радянська батарея i пiд неї можна i поринути.
  Мерседес, вискалив зубки, зауважує:
  - Ми збудуємо новий порядок!
  I ось машина гiтлерiвцiв виринає. Уламково-фугасний снаряд б'є по радянських гарматах. I вражає солдатiв Червоної Армiї.
  Дора зi смiшком вимовляє:
  - Та славитись великий реваншизм!
  I босими пальчиками нiжок робить точнi пострiли. Вражає супротивника i пищить:
  - Слава новiй мрiї!
  Мерседес строчить з кулеметiв, i завивання вимовляє:
  - За епоху великих мрiй!
  Дiвчата смiються та аплодують самi собi. Ось такi вони агресивнi та дуже прудкi войовницi.
  Дона агресивно зауважує:
  - У свiтi багато є хорошого!
  I босими пальчиками нiжок натискає на кнопки i знову стрiляє, за радянськими артилеристами.
  Мерседес пiдтверджує з посмiшкою:
  - I буде ще кращим!
  I теж стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось як палять цi бойовi дiвчата.
  Ну що ж ще один пристрiй для вiйни...
  Натиск гiтлерiвцiв на Астрахань все зростає.
  Усi пiдступи вiдрiзанi... I радянськi вiйська змушенi на 1 травня 1944 року поступитися завершивши тривалу, героїчну оборону мiста. Пала i ця твердиня.
  Гiтлерiвцi падiння Астраханi вiдзначали салютом. Але все ж таки оборона не пройшла даремно. I фрицям знадобився деякий час для поповнення вiйськ та пiдтягування резервiв.
  Фюрер планував наступати у напрямi Саратова i далi вздовж Волги з глибоким обходом Москви.
  Але поки що нiмцi перегруповували сили, пiдтягували резерви. А бої кипiли у повiтрi.
  Нiмецька авiацiя намагалася закрiпити свою перевагу. Бойовi випробування МЕ-262 виявили недостатню надiйнiсть цiєї машини та її частi аварiї, а також проблеми з маневренiстю. Тож поки що iдей про повну замiну цим лiтаком нiмецьких частин не було. ТА-152 навпаки показав себе чудовою для свого часу машиною i дедалi активнiше впроваджувався. МЕ-309 та МЕ-109 залишалися в строю.
  Реактивний ракетний МЕ-163 показав себе непоганим винищувачем для бою, але замалий польотний час унеможливлював його бойове використання.
  Успiшнiшим виявився реактивний бомбардувальник "Арадо", який через високу швидкiсть майже неможливо було збити зенiтками, а радянським винищувачам його не пiд силу наздогнати. Непоганими були реактивнi розвiдники. Йшла розробка нiмцями та iнших машин. Наприклад ХЕ-162, винищувача легшого нiж МЕ-262, простого у виробництвi, дешевого та маневреного, щоб його робити здебiльшого з дерева. та iнших винищувачiв. I МЕ-1010 i ТА-183... I досконалiшої та надiйнiшої модифiкацiї МЕ-262 Х. I винищувачiв безхвостих "Гота", i багато чого ще.
  Втiм, поки й гвинтовi нiмецькi винищувачi були набагато сильнiшими за радянськi машини. Якi за якiстю падали, i були слабенькi i двигунами та озброєнням. Мало того, ЯК-9 був ще спрощений i на нього тепер ставили лише одну авiацiйну 20-мiлiметрову гармату, вiдмовившись вiд кулемета. Це здешевило та спростило виробництво та дозволило знизити вагу.
  Все одно кулемет проти нiмецьких лiтакiв слабенький. Поки що СРСР було дозволити собi виробляти досконалiшi моделi машин i пасiв у швидкостi i озброєннi перед гiтлерiвцями. Вища вага машин i створювала проблеми з маневренiстю.
  А нестача пального знижувала льотну пiдготовку крилатого складу.
  Альвiна i Альбiна, освоївши потужнi по озброєнню МЕ-309 з пристойною швидкiстю, не хотiли сiдати на МЕ-262, який занадто часто сам розбивався. А в швидкостi вони i так росiян сильнiшi.
  Альвiна пiдрiзаючи радянську машину, зазначила:
  - Воювати в небi цiкаво!
  Альбiна за допомогою босих нiжок, навiвши винищувач на цiль, i зруйнувавши його, погодилася:
  - Та ми по сутi найсильнiшi у свiтi!
  I дiвчата розреготалися, наче божевiльнi.
  Травень видався вiдносно спокiйним. Червона армiя ще намагалася зрiзати Ржевський виступ.
  Єлизавета стрiляла з IС-2 по супротивниках... Радянська машина лише у верхнiй частинi чола корпусу мала непоганий захист. Лоб башти захищений недостатньо. I його пробивають навiть зблизька гармати Т-4. Втiм, останнiй танк у травнi остаточно зняли з виробництва, як i "Пантеру" та звичайний "Лев" та "Маус". Тепер у серiї "Патера"-2 та "Тигр"-2 максимально унiфiкованi та зi подiбним озброєнням.
  Данi машини в лоб захищенi добре, у борти слабенько, i вiдрiзняються бiльше за вагою. Їхнi ходовi якостi з новими моторами прийнятнi для вiйськових. Але й цi танки тимчасовi... Готуються їм на замiну "Пантера"-3 та "Тигр"-3 iз серiї "Е". З бiльш щiльним компонуванням, з розташуванням двигуна i трансмiсiї одним блоком i поперек, з легкою, спрощеною, i разом з тим ходовою частиною, що проходить i легко ремонтується.
  Новi машини повиннi бути краще захищенi, але без збiльшення помiтної ваги.
  Щодо озброєння, то тут єдностi немає. У радянських танкiв броня не надто товста i низької якостi. I ставити великий калiбр зброї немає сенсу. 88-мiлiметрова гармата вiйськових цiлком влаштовує. Вона тридцятьчетвiрки бере з чотирьох кiлометрiв, а IС-2 з трохи ближче. Так що йдуть розробки.
  У СРСР треба чимось вiдповiсти. Але ось чим, поки що незрозумiло... Є плани щодо створення СУ-100. Ця самохiдка просто ефективна, i з пробивною дiєю. З нею деякi надiї i пов'язанi, на боротьбу зi зростаючими важкими танками Третього Рейху. Але її ще слiд зробити як i снаряди для такого монстра, так i налагодити серiйне виробництво гармати, що в умовах воєнного часу не надто, то реально.
  Але на Т-34-85 бореться танковий екiпаж Єлизавети. I дiвчата босонiж i в бiкiнi хоробро б'ються.
  Єлизавета стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок по гiтлерiвцях i пробиває "Пантеру" в борт, промовляючи:
  - За великий комунiзм!
  I їхня тридцятьчетвiрка пiдскакує i стрiмко розвертається, ведучи вогонь.
  Катерина теж дуже влучно стрiляє у противника. Пробиває його в борт застарiлий танк Т-4, i верещить:
  - Слава лицарям СРСР!
  I знову пiдморгує подругам. Таке ось войовниче вийшло дiвчисько.
  Олена теж стрiляє у ворога. Його дуже влучно пробиває, в даному випадку розбивши ковзанку "Тигр"-2 i реве на все горло:
  - За Русь святу!
  Єфрасiя влучно веде вогонь по супротивнику. Робить точний пострiл у борт ворога, пробиває метал i верещить:
  - За святий комунiзм!
  I дiвчата свiй танк розвертають упевнено та вiдхиляються вiд влучень снарядiв. Не так просто дiвчат подолати.
  Ось проти них з'явився новiтнiй та грiзний "Лев"-2. Такий танк спробуй пробити, i вiн намагається вразити тридцятьчетвiрку.
  I з дистанцiї куляє.
  Єлизавет у вiдповiдь прочирикала:
  - Брешеш не вiзьмеш!
  I посилає снаряд до танка "Лев"-2 з великої дистанцiї. Потрапить йому в лоба.
  Гiтлерiвець огризається.
  Тодi Катерина знову стрiляє, використовуючи босi пальчики нiжок у супротивника, i цього разу, снаряд, описавши дуг, нiби потрапив фашисту у довгий ствол гармати.
  Катерина проворкувала:
  - Влучне око, косi руки, це не про нас!
  Нiмець, втративши ствол, почав швидко розвертатися i йти. "Лев"-2 - перший нiмецький танк, в якому трансмiсiя i двигун розташованi спереду одним блоком, а коробка передач на самому моторi.
  Це дозволило знизити йому висоту i зменшити вагу, пiднявши суттєво швидкiсть. I тому "Лев"-2 йшов, i мав шанс розiрвати дистанцiю...
  Олена за допомогою босих пальчикiв нiжок навела зброю, взяла i пальнула у супротивника. Снаряд потрапив у корму корпусу "Лева", але пiшов у рикошет.
  Олена прогарчала:
  - Чорт дистанцiя велика. Ми його так не дiстанемо!
  Катерина пробулькала, скеля зубки:
  - "Лев", дiвча це "Лев", як нам не прикро! Скоро знаю друзi, буде дуже соромно!
  I їхнiй танк довбав по Т-3, цей танк якраз повернувся бортом, i його можна вразити з великої дистанцiї.
  А дiвчина стрiляла за допомогою босих пальчикiв нiжок i проворкувала:
  - Слава епосi комунiзму на землi!
  Єфрасiя з досадою вiдзначила, ведучи вогонь по супротивнику i використовуючи голi п'яти:
  - Наша Батькiвщина сильна, охороняє свiт вона!
  Єлизавета прочирикала, скелячи зубки, i заспiвала, пишучи на ходу цiлу поему:
  Нас не здолає Сатана,
  Батькiвщина моя найкрасивiша на свiтi,
  Славитися красива країна....
  Будуть щасливi в нiй дорослi та дiти!
  
  Нехай у нiй пишно конвалiї цвiтуть,
  I пристойний гiмн грають херувими.
  Фюреру прийде капут,
  Росiяни у боях непереможнi!
  
  Комсомолки босi бiжать,
  Голою п'ятою тупотять по снiгу.
  Гiтлер ти на вигляд тiльки крут,
  Я тобi переїду на танку!
  
  Чи зможемо ми нацистiв здолати,
  Як завжди ми босонiж дiвчата...
  Найгрiзнiший витязь наш ведмiдь,
  Вiн замочить усiх iз автомата!
  
  Нi, ми дiвки дуже вже крутi,
  Усiх ворогiв буквально розриваємо...
  Нашi пазурi, зуби, кулаки...
  Ми побудуємо мiсце у чудовому раї!
  
  Вiрю, буде класний комунiзм,
  У ньому цвiте країна, повiр порад.
  I зникне сумний нацизм,
  Стануть, вiрю, подвиги оспiванi!
  
  Зацвiте, я вiрю бурхливо край,
  Вiд перемоги знову ми до перемоги...
  Перемоги японцiв Микола,
  Самурая за пiдлостi вiдповiсть!
  
  Не дамо себе ми нахилити,
  Зламаємо ворогiв одним ударом...
  Перетворитися нехай мисливець на дичину,
  Скрушували вермахт ми недарма!
  
  
  Нам здаватися вiрте не з руки,
  Росiяни завжди вмiли битися.
  Нагострили зi сталi ми багнети,
  Чи стане фюрер образом паяця!
  
  Ось яка Батькiвщина моя,
  У нiй гармонiйка росiйська грає...
  Всi народи дружна сiм'я,
  Авель трiумфує, а не Каїн!
  
  Скоро буде у славi СРСР,
  Хоч супротивник наш жорстокий, пiдступний...
  Ми покажемо доблестi приклад,
  Буде росiйських дух у боях уславлений!
  . РОЗДIЛ No 8.
  Травень 1944 року проносився швидко... Альбiна та Альвiна набирали рахунки на лiтаках.
  Вони дiвчата, якi наче на крилах херувимiв мчать.
  Альбiна босими пальчиками нiжок збиває росiйський лiтак, i верещить:
  - За Третiй Рейх!
  Альвiна теж босонога i в бiкiнi збиває радянський лiтак, розколює його на частини i верещить:
  - За арiйський комунiзм!
  Пiсля чого дiвчата, використовуючи 37-мiлiметрову гармату, почали стрiляти i по радянських танках.
  Пiдбивають тридцятьчетвiрку i верещать:
  - Ми такi крутi!
  Альбiна голою, круглою п'яточкою тисне на педаль i щебече:
  - Славитись нехай комунiзм!
  I пробиває радянську машину.
  Альвiна теж стрiляє в супротивника влучно, пiдбиває його i верещить, скелячи зубки:
  - Наша, щоправда, у кулаку!
  Такi ось дiвчата дотепнi... I трощать радянськi полки... От наприклад, IС-2 їм попався. Так вони на нього з повiтря, i як цвяхнули з авiацiйної гармати. Пробили метал, i змусили танк горiти. А бойовi комплекти детонувати.
  Альбiна прочирикала на все горло:
  - Дiвчина любить вбивати! Ось це дiвка!
  Альвiна прошипiла, скелячи перлиннi зубки:
  - Слава нашiй Вiтчизнi! За комунiзм!
  Дiвчата так i взялися за тоталiтарне винищення противникiв.
  I Червону армiю впевнено громили.
  А Герда билася на екiпажi своєї "Пантери"-2 та займалася тотальним знищенням.
  Дiвчина босими пальчиками нiжок навела гармату. Збила тридцятьчетвiрку i проревела:
  - За велич комунiзму арiйською!
  Шарлотта також пальнула босими пальчиками нiжок по радянському танку, розбила броню i в'янула:
  - За великi успiхи у свiтi!
  Довбанула без довгих церемонiй i Христина. Так це влучно зробила, прошибла, радянську тридцятьчетвiрку голою п'ятою i в'якнула:
  - За великi межi!
  Магда теж по черзi випустила снаряд i проворкувала:
  - За новий арiйський порядок!
  Пiсля чого дiвчата взяли i хором заспiвали:
  - Усi ми скiнхеди фанати свободи, б'ємось за новий порядок! Скоро арiйськими стануть народи, б'ємося вогнем та мечем!
  Войовницi, треба сказати, виявилися вельми бойовими. I якщо вже й збивають супротивника, то до кiнця.
  Радянський Союз пiд ударами перевищує сили. Японiя напирає зi сходу.
  Двi японськi льотчицi Тошиба та Тойота з повiтря атакують радянськi позицiї.
  Обидвi японки дуже красивi i босонiж i в бiкiнi.
  Тошиба робить захiд з повiтря, пробиває дах радянського танка i реве:
  - Я є монстр iз японського пекла!
  Тойота натискаючи пальчиками босої ноги на педаль, i зрубуючи супротивника, верещить:
  - За велич iдей Японiї!
  Такi ось дiвчата чудовi. I трощать ворогiв дуже навiть активно.
  А СРСР реально самураям програє. I це зрозумiло чому. Де встояти проти такого фанатизму та технiки.
  Дiвчата японськi ось на легких, але моторних танках прориваються i Червону армiю безпосередньо молотять.
  Танковi частини це не жарт.
  Тошиба з повiтря кинула на радянськi позицiї бомбу, i пара гармат пiдлетiла вгору i прочирикала:
  - За великий комунiзм!
  Пiсля чого розреготається.
  Тойота у польотi вiдзначила:
  - Дивнi у росiйських боги. Поклоняються людинi, розп'ятiй на хрестi, i вважають її Богом. Навiть якось стає смiшно!
  Тошиба хихикнула у вiдповiдь, помiтивши:
  - А ми самi скоро станемо богами та продовжимо еволюцiю своєї Божественностi!
  I дiвчата дуже охоче засмiються.
  Тойота зi смiшком вiдзначила:
  - У єдностi наша сила!
  Тошиба це агресивно пiдтвердила:
  - Наша сила, наш кулак!
  I знову з неба вони як обрушать на противника потiк авiацiйних снарядiв, пробиваючи тридцятьчетвiрки.
  Ось це дiвки бойовi i кажуть ще якiсь. Японiя всiх зжере та спалить.
  А коли катують пiонера, то й зовсiм виходить украй агресивно.
  Особливо якщо хлопчику смажити п'ята. Це i зовсiм що не є супердiя ...
  I дiвчата кричать на все горло.
  А радянськi дiвчата теж борються мужньо та збивають супротивникiв. I дiють iз випередженням та таранами.
  Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова дуже активнi у небi красунi.
  I збивають нацистiв хоч у тих i лiтаки сильнiшi.
  Анастасiя босими пальчиками нiжок тисне на гашетки та спiває:
  - Сильним бути непогано, що й казати!
  Акулiна голою п'ятою тисне на гашетку i пiдтверджує:
  - Будемо ми фашистiв дуже мiцно бити!
  I обидвi дiвчата заспiвали:
  - Крiпенько, мiцненько, дуже мiцно бити! Крiпенько, мiцненько, дуже мiцно бити!
  Пiсля чого воїнки стали читати крилатi афоризми, що скакали, немов конi чи точнiше молодi жеребцi;
  Полiтик часто буває, щоб надiти на виборцiв хомут!
  Пiваючись полiтик, тисне виборцiв наче курей!
  Полiтик мрiє в'їхати на бiлому конi, щоб вдягнути на виборця хомут!
  Лисиця невелика iклами, i бажаючи проковтнути, їх взагалi ховає!
  Полiтик, який багато розмовляє про людинолюбство - типовий людожер!
  I ведмедя можна заколисати солодким як мед промовами!
  Для алкаша гiрка горiлка солодша за мед!
  Кравець збреше i не почервонiє, полiтик "почервонiє" i збреше!
  Жiнка, скинувши туфлi, взує чоловiка, до рiвня босяка!
  Хочеш стати ближчим до Бога - вкоротi жадiбнiсть!
  Навiть у видимiй байдужостi Всевишнього укладено кохання - адже дiтям насамперед хочеться вирватися з-пiд опiки батькiв!
  Бог зволiкає з покаранням зла, щоб дати шанс грiшниковi!
  Талант i працьовитiсть як чоловiк i дружина - народжують успiх лише у парi!
  Навiть мед гiркий - якщо в ньому тонеш!
  Обман як вино i нудно i солодко i зупинитися важко!
  Кохання як осколковий снаряд - розриває серце, стрясає мiзки, вивертає кишенi, виходить боком!
  Людина в чомусь дорiвнює богу - Всевишнiй створив всесвiт, а людина породила дурiсть: те й iнше нескiнченно!
  Успiх хтось будує на кровi - чекає доля колотої свинi. Свої соратники з'їдять - сумний агресiї результат!
  Деколи найкращий спосiб пiдтримати репутацiю - петля на шиї! Принаймнi не дасть впасти!
  Пiд ведмедем довго не полежиш - розчавить!
  Деколи дружина як мамонт замiсть ковдри!
  Письменник що прагне потиснути купюри - не посiє доброго, вiчного!
  Країна без закону - як тiло без скелета! Тiльки щоб йому не закостенiти - потрiбнi вибори!
  Хочеш створити шедевр - забудь про гонорар!
  Найвправнiший обман - коли ти не брешеш, але тобi нiхто не вiрить!
  Звичайно, поразка обiцяє великi бiди, але це лише вiдображення майбутньої перемоги!
  У битвi приносить перемогу - доблесть та гарна розвiдка.
  Щоб бити, треба спершу побачити куди!
  Розвiдник - коваль перемоги!
  Покалiчити може будь-який дурень - вилiкувати не кожен розумний!
  Багато грубих катiв - лiкарiв, що мало лiкують!
  Кому лiкарi, а кому кати!
  Без болю немає доблестi - без доблестi немає перемоги!
  Iдеї комунiзму - межа iдiотизму: якщо за їх реалiзацiю беруться гарячi голови та холоднi серця!
  Комунiзм це свiтло, але тих, хто надто умаслився, спалює!
  Якщо не вистачає терпiння - допомагає спiв!
  Народ як залiзо - доки не охолонув, надавай потрiбну форму!
  Хочеш стати популярним - частiше застосовуй силу!
  Рейтинг як пекельна трава - росте, коли поливаєш сльозами та кров'ю!
  Народ як бур'ян - чим бiльше топчеш, тим вище тягнеться!
  Єднiсть - ключ до перемоги!
  Дисциплiна - iнструмент перемоги! Розум на ньому грає!
  Єднiсть, мужнiсть, безкорисливiсть - ключi до перемоги, свободи, щастя! Без дисциплiни немає армiї, а без армiї не здобути свободи!
  Праця зробила нас сильнiшою, помножена на думку дасть свободу, а разом з успiхом принесе щастя!
  Командир як вершина пiрамiди - повинен бути тiльки один, iнакше навiть така мiцна конструкцiя звалиться!
  Знатнiсть роду має таке саме вiдношення до вiдваги, як довжина волосся до розуму!
  Жодна звитяга предкiв не допоможе боягузовi!
  Клинок iз наймiцнiшої сталi iржавiє в руках базiка i труса!
  Найстрашнiша зброя - Бiблiя в руках негiдника!
  Головне багатство чоловiка: потенцiя, вона й основна причина руйнувань!
  Найкраща професiя - проституцiя, поєднуєш приємне з корисним i щоразу новий партнер - жодної рутини!
  Родовiд героя - можна повiк хвалитися, а потрапив на поле бою - в тил боягузливо мчить!
  Пляшка горiлки як граната - збиває з нiг, вiдбиває мiзки, дробить нутрощi!
  Коли серце наповнює милосердя - чомусь пустiє гаманець!
  Справдi вiльна людина пiдпорядковується трьом речам - розуму, любовi, Богу!
  Кохання як троянда - цвiте не довго, а ранить боляче!
  Раб у душi пiдкорений - пристрастям, похотi, божим слугам!
  Удача хитка як пiсок - лише працелюбнiсть зв'яже її цементом!
  Кухоль вина як океан - захопившись, втрачаєш пiд ногами ґрунт!
  Жiнки люблять чоловiчу силу, тiльки не в тому випадку, коли випробовують на собi!
  Кохання як човен, якщо загребати надто жваво перевернеться i втопиться!
  У пору вводить статтю - спокушання малолiтками дорослих!
  На кохання не одягнеш наручники!
  Що природно - те не злочинно!
  Любов почуття нiжне, але не втримають найтовстiшi пута!
  Якби всi закони працювали, країна перетворилася на каталажку, де охорону набирають iз зарубiжжя!
  Принцип невiдворотностi покарання працює тому, що сам себе не заарештуєш!
  Лiкарi не повиннi проходити смугу перешкод. Пiсля неї тремтiтимуть руки, i заплiтатиметься язик i склянка горiлки на вiдмiну вiд бодуна не допоможе!
  Немає нiчого стомлюючого - тривалого неробства!
  Наукове вiдкриття: замишляється прогресивно - втiлюється агресивно!
  Не мiсце дума для роздумiв, а мiсце сварки та божевiлля!
  Всi бiди людства походять з егоїзму, благоденство можливе лише спiльними зусиллями!
  Людина без колективу як вугiлля, без багаття - дає мало свiтла i швидко гасне!
  Батькiвщина зiгрiває - краще багаття!
  I тваринi краще у стадi!
  Логiка не повинна служити iнстинктам - розум похотi!
  Буде вiйна - буде й подвиг!
  М'язи без мiзкiв, це жменька м'яса - якою плаче сковорiдка!
  З двох дуелянтiв один дурень, iнший негiдник!
  Чим вище злетiла людина, тим бiльше вона незадоволена своїм становищем!
  Залишившись одна, собака сумує за палицею господаря!
  Крила має лише той - чий розум не звик плазати!
  Погано коли ти один як сноб!
  Ти самотнiй, а ворогiв легiон!
  Навiть слона може з'їсти клоп!
  Якщо клопiв не один мiльйон!
  Лiдер країни має бути людям братом, а не братаном!
  . Найлегше знайти сухий камiнь в океанi, нiж винахiд, який не намагалися використовувати у вiйськових цiлях!
  Перемога як жiнка приваблює блиском, але вiдлякує цiною!
  Вогонь бог вiйни i як iншi боги потребує уваги та жертв!
  Один меч, як крапля дощу, впаде i розлетиться, а коли їх багато перемога народиться!
  Тiльки не спiвай - за упокiй!
  На душi сумно - у животi порожньо!
  Спочатку миска, а потiм думки!
  Перемога варта честi!
  Честь поняття вiдносне i має застосовуватися насамперед щодо своїх солдатiв!
  Хто п'є перед боєм - похмелюється у пекло!
  Труби мовчать, бо спiвають клинки - сталь мiцнiша i дзвiнкiша за мiдь!
  Вiйсько без командирiв, як череда овець без пастуха, один вовк якщо не з'їсть, то налякає!
  Втеча скорiше дурiсть, нiж боягузтво! Адже найбiльше солдатiв гине не в сутичцi, а пiд час переслiдування!
  Вiйна схожа на гру в домiно, тiльки битi кiсточки вже не зiбрати - земля тримає!
  Переслiдування перетворює воїна на ката, труса на смiливця, скромного на зухвальця!
  Фантастика - змагання безглуздя i абсурду! При цьому немає бiльш наукового та логiчного жанру!
  На вiйнi як в оперi - кожен спiває своє, тiльки суфлер може бути шпигуном!
  Сучаснi жiнки прощають чоловiковi все - окрiм бiдностi!
  Знаєш, чим шпигуни вiдрiзняються вiд розвiдникiв?
  Знаю! У нас однi розвiдники - у iноземцiв суцiльнi шпигуни!
  З чим краще порожньою головою чи порожнiм гаманцем? Звичайно, з порожньою головою - не так помiтно!
  Розум - найкращий збирач багатств!
  Розум i успiх: закохана пара - народжують успiх, багатство, становище, але швидко розходяться!
  Гордим чоловiкам легше слухати поради, коли їх дає жiнка - якщо це не дружина!
  Мудра дружина - вартує цiлого стану! А заповзятлива дружина може його вiдсудити!
  Хто цiнує в людинi особистiсть, а хто готiвку!
  Людство можуть занапастити двi речi - комп'ютери та комп'ютерники. Першi атрофують розум, другi цим не зможуть скористатися!
  На вiйнi та граната товаришу!
  Взагалi граната, яка розповiдає анекдоти, це як яйце Фаберже, використане для колки горiхiв!
  Талант, як i душу: неможливо вiдiбрати, але можна занапастити!
  Помста не варта честi - вiдплата порядностi!
  Заздрiсть зародок злочину, користь полив, неробство-пiдживлення!
  Лiнь - найгiрше з усiх злочинiв!
  Краще померти з мечем гiдно - нiж жити вiл гнаний батогом у стiйло!
  На вiйнi вiдвага здатна побити хитрiсть, але хитрощi нiколи не побити вiдвагу!
  Вiйна життя робить жахливим, а смерть гiдною i прекрасною!
  Скромнiсть для полководця якiсть рiдкiсна, але вiд цього ще цiннiша!
  - Шакав спiвзвучно слову кал!
  У лева над шакалом лише одна перевага - можливiсть гiдно померти!
  Технiка - кат доблестi!
  - Але ж не так! Насправдi, чим вищий рiвень технiки, чим бiльшого розуму та винахiдливостi потрiбно на полi бою!
  Де починаються iнтереси Батькiвщини, закiнчується особисте благополуччя!
  Свобода має поєднуватися з дисциплiною. Анархiя - антипод свободи!
  Ланцюга пам'ять - найкращий наставник! Взагалi мечем можна здобути свободу, але тiльки за допомогою розуму її можна втримати!
  - Коли сильний воїн iншого врятує, за це не потрiбна особлива шана!
  Адже доблесть коли в серцi твоєму горить, на захист рабiв ти пiднiмеш свiй щит!
  Пiдлiсть пiдонка не виправдання чесному, тому що наявнiсть бруду не виправдовує бруднулю!
  Кохання нiколи не обходиться дешево - особливо якщо платять не гаманцем, а душею!
  Єдине, що може виправдати пролиту кров, якщо в результатi перестають литися сльози!
  Хто служить за грошi, нiколи не зможуть зрiвнятися в бою з тими, ким рухає хоробре серце та прагнення свободи!
  Сльозинка дитини тим i небезпечна, що перетворюється на бурхливий потiк, що змиває цивiлiзацiї!
  Посада командира це не зайва пайка, а додаткова вiдповiдальнiсть та тяжка ноша!
  Невiдомо що важливiше - нагодувати всiх голодних чи втерти сльозу однiй дитинi!
  Золото м'якше стали, але вiрнiше вражає серце!
  Чи не зброя робить сильним солдата, а солдат зброя!
  Дiвчата гострити афоризмами художники. I якщо вже починають трощити супротивника, то тому вiд них не врятуватися.
  Наприкiнцi травня 1944 року розпочався наступ гiтлерiвцiв у напрямку Саратова.
  У боях взяв участь "Штурмльов", машина на шасi колишнього "Лева", з бомбометом ще потужнiшим iз калiбром у 450-мiлiметрiв, який все буквально зминає та руйнує, розриваючи та пробиваючи колосальної сили воронки.
  А така реактивна ракета одразу цiлий квартал вiзьме i зб'є.
  "Штурмльов" пiд керiвництвом команди нiмецьких дiвчат стрiляє за радянськими позицiями.
  Джейн пiдморгує подругами, i тупаючи босими нiжками, вимовляє:
  - Ми ворогiв капiтально змiтаємо, i перетворюємо їх на типовi труни!
  Грiнгета пiдморгує у вiдповiдь, натискає босою нiжкою на важiль i верещить:
  - Ми гратимемо i перемагатимемо ворогiв!
  Маланья вiдзначила:
  - Проти машини "Штурмльов", будь-якi радянськi укрiплення безсилi!
  Монiка, вдаривши голою п'ятою, пiдтвердила:
  - Ми реально народженi для перемоги!
  Джейн вивела:
  - У вiйни не жiноче обличчя, але фiзiономiя, що приваблює любителiв гострих вiдчуттiв!
  Грiнґета стрiляючи по радянських частинах iз кулемета, видала:
  - Жiнка це голубка, яка впивається в чоловiка-дятла шулiкою!
  Монiка, ведучи вогонь з росiйських солдатiв, вiдзначила:
  - У жiнки завжди сiм п'ятниць на тижнi, а без недiльного подарунка вiд подружнього обов'язку завжди вихiдний!
  Маланья, хихикнувши, вiдповiла:
  - Бог не у всьому всесильний, жiнку переспорити вiн безсилий!
  Джейн з цим погодилася, вистрiливши за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - Бог хоч всемогутнiй, але не в силах заткнути жiнцi рота, а полiтику впасти!
  Грiнгета логiчно помiтила, пальнув голою п'ятою натискаючи:
  - У полiтика немає совiстi, у жiнки почуття мiри, а у жiнки-полiтика всi почуття без мiри!
  Монiка, пострiлюючи по радянських вiйськах, i вражаючи їх на смерть, зазначила:
  - Жiнка це квiтка, колюча як троянда, але солодкий її аромат, приваблює козлiв та трутнiв!
  Малання, довбаючи радянських солдатiв i руйнуючи дзоти, пискнула:
  - Впадає в дитинство виборець, голосуючи за обридлих старих дубiв iз дуплами!
  Дiвчата показали свою дотепнiсть i поїхали далi.
  А зверху ще й пiкiрували штурмовики. I так радянськi вiйська без зайвих проблем молотили.
  Нiмцi стали такими крутими. I їхня оперативна майстернiсть пiдвищувалася.
  I ось хiд йшли системи "Шаховий кiнь", телетанки керованi радiо.
  I це для радянських солдатiв було проблемою. I лупили гiтлерiвцi Червону армiю.
  Але радянськi дiвчата теж билися дуже мужньо.
  Бої розгорнулися за Камишин. Тут уже знову Оленка у битвi.
  I її пошарпаний, але не здався батальйон.
  Оленка вiдзначила з усмiшкою:
  - На будь-якiй вiйнi солдата життя в цiнi!
  I як кине босими пальчиками нiжок гранату.
  Ось це войовницi - вищий клас...
  Анюта, стрiляючи по фашистах, зазначила:
  - Росiйського солдата можна змусити звалитися як скошена колода, але не поставити на колiна, i змусити трястись немов осину!
  Алла, ведучи вогонь, i пiддавши голою п'ятою вибуховий пакет, пискнула:
  - Не хочеш дотримуватись вiйськової дисциплiни, будеш як полонений гнути спину!
  Марiя пострiлюючи супротивникiв, босими пальчиками нiжок запустивши вбивчий бумеранг, видала:
  - У нашому свiтi багато бруду, лише рiдкiснi у ньому князi!
  Мотрона, стрiляючи у противникiв, i зрiзаючи їх чергами, а потiм босою нiжкою жбурнувши гранату, зазначила:
  - У полiтика мова довга, але виконати їм намолочене - руки короткi!
  Маруся, ведучи вогонь по вороговi, i викошуючи шеренги нiмецьких та iноземних солдатiв, вякнула:
  - Полiтик швидкий на обiцянки, повiльний на виконання, просить милостиню, i за обман прощення!
  Дiвчата молодцi i б'ються. Але сили дуже нерiвнi. Руйнiв багато.
  Нiмецький танк "Маус", хоч i не зовсiм серiйний, на фронтах все ще трапляється. I його гармати ревуть та стрiляють. I пiднiмають руйнування в окопах неймовiрнi.
  Але проти Мауса стрiляють дiвчата з гармат. Хоч снаряди й вiдскакують наче горох. Але нiмцi все пруть i пруть.
  I по них стрiляють дуже влучно.
  Дiвчата-комсомолки бiгають, мелькаючи голими п'яточками, i пищать:
  - За славу Батькiвщини святої!
  Вiола, вистрiливши по нiмецькiй пiхотi, пискнула:
  - Коли жiнцi не вистачає на туфлi, вона взує чоловiка босонiж!
  I дiвчина розреготається та покаже мову.
  Войовницi треба сказати веселi. I якщо вже б'ють, то б'ють смертельно.
  Вiола i Маргарита, майже голi в одних лише трусиках борються, пiдносячи снаряди i влучно стрiляючи. I їх не зупинити просто так.
  Маргарита попискуючи, вимовляє:
  - Слава епосi комунiзму!
  Вiола агресивно пiдтверджує:
  - Епосi змiн велика слава!
  Войовницi треба зазначити, виявилися надзвичайно агресивними дiвчиськами.
  Веронiка теж пiдносить снаряди, мелькаючи голими, круглими п'яточками i верещить:
  - Комунiзму слава!
  Ось це у них бойове вийшло осяяння. А як вони люто i з шаленством б'ються.
  А голi, засмаглi колiна мелькають.
  Тамара теж бореться. Вона вибралася iз захопленого гiтлерiвцям Кавказу i знову у строю. Б'ється м'ясоїдним вiдчуттям кровi. Воює з колосальною агресiєю.
  Тамара кидає босими пальчиками нiжок гранату, розриває фашистiв i пищить:
  - Комунiзм буде з нами!
  I дає влучну чергу з автомата.
  Дiвчата видно творять колосальну силу чудеса. I в них пожежа, яка загрожує спалити всесвiт.
  Веронiка, стрiляючи, спiває:
  Цiкаво ж все буде без сумнiву,
  Все на свiтi передбачить розклад!
  I пiдморгує своїм сапфiровими очима.
  Тамара, стрiляючи, реве:
  - Коловрат! Євпатiй Коловрат! Героїв Русi збирає на сполох!
  I дала чергу з автомата. Зрiзала фрицiв i пискнула:
  - Жiнка це насамперед лисиця, яка хоче заарканити лева, але зазвичай до її ласо потрапляють осли!
  Вiкторiя, ведучи вогонь та босими пальчиками нiжок, жбурнувши черговий презент смертi, видала:
  - Жiнка це курка, яка обожнює золотi яйця, приносячи їхньому носiю тiльки збиток!
  I дiвчата синхронно розреготалися. Вони настiльки чудово б'ються з колосальним натиском.
  Тамара зазначила, стрiляючи з iноземних дивiзiй:
  - Жiнка це курка, тiльки золотi яйця вона може принести тому чоловiковi, що справжнiй лисиця!
  Веронiка, ведучи вогонь, i скелячи зубки, додала:
  - Справжня лисиця та пiвня змусить нести золотi яйця!
  Маргарита, стрiляючи та кидаючи босими нiжками гранати, зазначила:
  - У лисицi пазурi не лев'ячi, але три шкури вона здере i з царя звiрiв!
  Вiола, агресивно скелячи зубки, помiтила:
  - Хто розумом не лис, той i статтю не лев!
  Войовницi як видно з великими амбiцiями забiяки. I якщо вже заведуть.
  Олiмпiада ведучи вогонь i взяла потужними нiжками пiдняла цiлу шухляду з вибухiвкою i як його запустить. Маса гiтлерiвцiв розiрвана, а гарна дiвчина реве:
  - Прав СРСР, i пiсню спiвай Люцифер! Ми всiх переможемо!
  Олiмпiада втiм, не забула i, пальнувши, висловитися:
  - Жiнка лисиця здатна переконати будь-якого чоловiка, що вiн лев, розвiвши як простого вiслюка!
  Маргарита, стрiляючи, з цим погодилася:
  - Жiнка левиця лише з лисячим розумом та вовчою хваткою!
  Серафима зазначила, скошуючи противникiв:
  - Лев не той, хто реве, а хто багато зеленi б'є!
  Вiола, ведучи влучний вогонь по супротивнику, i скошуючи його, помiтила:
  - Коли полiтик не лисиця, то з нього самого здирають три шкури та пускають на комiр!
  Вiкторiя, скелячи зубки i пiдморгуючи, а потiм босою нiжкою жбурнувши вбивчої сили презент смертi, видала:
  - У полiтика широка дупа, щоб сидiти на двох стiльцях, але широтою душi вiн має тiльки на словах!
  Олiмпiада, пiддавши босими, мускулистими нiжками бочку та вибухаючи танк "Лев", буркнула:
  - Танк пробивають снарядом iз урановим сердечником, полiтик пробивається нагору без серця, але iз золотим гаманцем!
  . РОЗДIЛ No 9.
  Камишин був залишений. I на початку червня 1944 бої розгорнулися за Саратов.
  Тут битви такi активнi киплять. I також дiвчата як завжди в боях. I такi симпатичнi войовницi.
  Оленка бореться i скошує противникiв автоматними чергами i цiлими шеренгами.
  Дiвчина кидає гранату босими пальчиками нiжок i верещить:
  - Моя перемога нехай буде!
  I знову стрiляє у ворога.
  Анюта теж пострiлює у супротивника. Робить це влучно та точно. Її автомати такi заводнi. I босi пальчики нiжок жбурляють вибуховi пакети колосальної сили. Розривають на частини фашистiв i дiвчина пищить на всю горлянку.
  - За комунiзм!
  Алла, ведучи вогонь по супротивнику з колосальною влучнiстю, i викошуючи ворогiв, пищить:
  - За Батькiвщину безмежне!
  I босими пальчиками нiжок, дiвчина знову жбурляє гранату. Вона треба сказати бойова iз бойових.
  А сама руда i в одних трусах. I веде вогонь так влучно та точно, i фрицi залягають.
  Марiя теж веде вогонь дуже влучно. I вона така дiвка вродлива, i босими пальцями нiжок кидає вибуховий пакет, розриваючи супротивникiв.
  Пiсля чого реве:
  - Прав iмперiя СРСР!
  Маруся також влучно стрiляє, у ворогiв потрапить i реве:
  - Вiд тайги до британських морiв, наша армiя найсильнiша!
  I теж босою нiжкою як вистрiлить.
  Далi Мотрена припустить вбивчим снарядом по супротивнику. I вразить його з точнiстю до ста вiдсоткiв. Природно голою п'ятою.
  Це радянськi дiвчата працюють, та й нiмецькi не вiдстають.
  Крiстiна, Магда, Маргарет та Шелла, борються у "Пантерi". Машина, хай i не iдеальна, зате зi скорострiльною, далекобiйною гарматою, в мiру спритна, i непоганою лобовою бронею.
  Нiмецькi дiвчата босонiж i в бiкiнi, незважаючи на лiтню спеку, точнiше завдяки їй. I ведуть маневрений бiй.
  Ось Христина робить пострiл... Снаряд потрапляє до вежi Т-34-76 i пробиває її. Радянський танк зупиняється пiдбитим.
  Дiвчата кричать у всi ковтки:
  - Наша взяла!
  Потiм стрiляє Магда. Теж лупнула красуня з золотистим волоссям.
  Так що у тридцятьчетвiрки вежу зiрвало.
  Дiвчата-тигрицi стрiляють по черзi. I дуже влучно. Ось вони вразили ще один радянський танк.
  Далi влiпила Маргарет. I вразила САУ СУ-76. Спритно довбала. I заспiвала:
  - Наша пекельна Нiмеччина сильна, охороняє свiт вона!
  I як покаже мову!
  Потiм довбала з гармати Шелла. Вразила радянський танк КВ-1С. Теж непогано дiвчина спрацювала.
  Та четвiрка воїнок у бiкiнi бойова та холоду не боїться. Пiсля того, як жiнки стали битися, справи у Третього Рейху пiшли значно успiшнiше.
  Ось i в небi льотчицi Альбiна та Альвiна. Обидвi красунi в бiкiнi i босонiж. Воюють собi на Фокке-Вульфах. А це машина дуже серйозна.
  Альбiна, стрiляючи з авiагармат, вимовляє:
  - Активний крокет! Вiд слова крушi не шкодуй!
  I як блисне слiпучою усмiшкою! I зб'є одразу два радянськi лiтаки.
  Альвiна теж зрубала авiагарматами цiлих три i прочирикала:
  - Мiй захiд, буде смертельним та матовим!
  Пiсля чого дiвчина вишкiрилася i показала зуби! Вона сама чарiвнiсть i повна феноменальної чарiвностi.
  Альбiна зрiзає ще лiтак ЯК-9 i харчує:
  - А навiщо потрiбнi радянськi льотчики?
  Альвiна збиває ЛАГГ-5 i впевнено вимовляє:
  - Щоб ми нiмкенi набирали рахунки!
  Чудова пара дiвчат. Як вони взялися за набiр собi нагород. Ось уже справдi проти таких красунь не попреш. Вони збивають лiтаки i скалять собi зубки.
  А головний секрет, це в холод, дiвкам треба бути босими й у бiкiнi. Тодi рахунки самi прийдуть.
  I нiколи не одягайся. А тряси оголеними грудьми, i буде завжди в пошанi!
  Альбiна зрiзала черговий лiтак Червоної армiї та проспiвала:
  - У великiй висотi та зорянiй чистотi!
  I пiдморгнула, пiдстрибуючи, i смикаючи босими нiжками, ревучи:
  - У морськiй хвилi та лютому вогнi! I в лютому i лютому вогнi!
  I знову дiвчисько енергiйним заходом збиває лiтак.
  А тут Альвiна атакує супротивника. Робить це з розвороту, скеля собi зубки i пищить:
  - Я буду суперчемпiоном свiту!
  I знову падає збита дiвчиськом машина. I Червоної армiї неабияк дiстається.
  А Альбiна з диким екстазом реве:
  - Я тепер кат, а не пiлот!
  Збиває черговий радянський лiтак, i шипить:
  - Нагинаюся над прицiлом i, ракети мчать до мети, попереду ще один захiд!
  Воїтелька дiє гранично агресивно.
  Ось обидвi дiвчата атакують i наземнi цiлi. Альбiна пробиває тридцятьчетвiрку i верещить:
  - Оце буде кiнець!
  Альвiна вражає СУ-76 i шепоче:
  - До повного розгрому!
  I босою нiжкою як трусить!
  Бойовi тут дiвчина, а з боку СРСР теж дiвчата б'ються, намагаються захистити Гур'єв куди теж пруть гiтлерiвськi вiйська, наче навал скорпiона.
  Оленка боролася за Гур'єва, який штурмували гiтлерiвцi. Вiдчайдушна красуня кинула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  - Слава за Русь та партiю рiдну!
  Потiм Наташка запустила босими пальчиками нiжок гранату i прошипiла:
  - Дiвчину бережемо босу!
  Пiсля Анюта теж пальчиками голих нiжок подарунок смертi послала, i пров'якала:
  - Чудовий удар!
  Руда Августина взяла i надiслала босою нижньою кiнцiвкою подарунок анiгiляцiї i пискнула:
  - Направивши в небо радар!
  А потiм i златоволоса Марiя голими нiжками смерть подарувала фашистам.
  I заспiвала:
  - У Мадагаскарi, у пустелi та Сахарi! Скрiзь була, бачила бiле свiтло!
  А тут уже й Маруся босими пiдошвами нiг цiлу зв'язку, жбурне i заспiває:
  - У Фiнляндiї, Грецiї, i в Австралiї, Швецiї, вам скажуть, що прекраснiших дiвчат цих немає!
  Та шiстка дiвчат боролася дуже здорово. Але Курськ все одно фрицi взяли...
  Нi, не встояти проти таких переважаючих сил. Прут собi фашисти i пруть.
  А що дається взнаки пiдготовка нелюдiв.
  Адольф Гiтлер просто балдел: вiдчуваючи себе справжнiм деспотом, якому всi пiдкоряються i тремтять. Та якщо хочеш сталiнських успiхiв, то треба й бути начебто Сталiна, без жалостi i вимогливим до iнших i собi( ось саме так i в такiй послiдовностi й думав Йосип Вiссарiонович!). Тепер же шерех пристойний i машина почне рухатися. Взагалi у Нiмеччини з урахуванням сателiтiв величезну перевагу над СРСР у кiлькостi промислового обладнання, у квалiфiкованiй робочiй силi та числу iнженерiв усiх рiвнiв. Це факт, а випуск озброєнь таки не на висотi! Вiдставала Нiмеччина вiд СРСР всю вiйну, незважаючи на всi руйнування в Росiї. А чого? Звичайно, внаслiдок певного бардака, що панував у рiзних вiдомствах i, особливо у вiйськовiй промисловостi. Крiм того, негативну роль вiдiгравала нестача сировини, а також недооцiнка потенцiалу противника. Зокрема у 1940 роцi випуск озброєнь у Нiмеччинi були нижчими, нiж у 1939 (якщо вважати валом з урахуванням боєприпасiв), i це незважаючи на те, що вже йшла вiйна, i Третiй Рейх взяв пiд контроль великi територiї з величезними запасами виробничих потужностей. Ну що можна сказати про органiзаторськi здiбностi Гiтлера? Не надто, то вiн блиснув у сферi вiйськової iндустрiї.
  Фюрер заявив у довгiй промовi:
  - У справi курування авiацiї, надзвичайнi повноваження надаються Зауеру. Вiн уважно стежитиме i за кiлькiстю технiки, що випускається, i що не менш важливо за якiстю. Крiм того багато твоїх друзiв Герiнг, нехай i були колись хорошими асами, але до керiвної роботи не здатнi. Не кожен добрий солдат, ще й видатний генерал, тож технiчною сферою замiсть повiшеного Ерiка керуватиме людина з-помiж професiйних пiдприємцiв, здатна здiйснити реформування та переозброєння авiацiйних сил. Адже Британiя не спить, вона нарощує як кiлькiсть, так i якiсть своїх збройних сил, i особливо авiацiї. Нам треба випереджати супротивника на двi голови, на дюжину крокiв iнакше ми повнiстю втратимо перевагу над ворогом. А тому потрiбнi якiснi кроки.
  Герiнг несмiливо заперечив:
  - Мої друзi, перевiренi люди, якi довели свою бойову ефективнiсть та професiоналiзм.
  Бiснуватий диктатор розлютився:
  - А може я, на твою думку, забув, хто битву за Британiю програв? Або хтось провалив чотирирiчний план розвитку народного господарства. Або ти теж хочеш, щоб тобi врiзали рiзками, та ще й публiчно. Так що заткни собi пащу i мовчи, доки не посадили на кiлок!
  Герiнг навiть сiв вiд страху. На жаль, з фюрером жарти поганi. Потiм знову почувся гомiн, у небо злетiв черговий реактивний лiтак МЕ-262. Машина була масивною i мала цiлих два мотори. Крила трохи стрiлоподiбнi, сам винищувач має досить грiзний вигляд. Його швидкiснi характеристики, для 1941 року загалом пристойнi, i навiть за свiтовими поняттями рекорднi. Щоправда, сама машина ще не цiлком надiйна i потребує налагодження. Втiм, фашистський диктатор вже дав характеристики нових, бiльш досконалих винищувачiв... МЕ-262 важить понад шiсть тонн, що є деяке перевантаження. Реактивний винищувач повинен бути маленьким, дешевим i швидким. Щодо цього МЕ-163 мiг би бути непоганим, але його ракетний двигун надто вже форсований i працює лише шiсть хвилин (вiрнiше ще працюватиме!), а значить дальнiсть дiї лише в радiусi ста кiлометрiв. Як бомбардувальник у стилi "блiц" або винищувач прикриття для ударiв армад по Англiї, вiн, звичайно, не годиться.
  А ось МЕ-262 може нести тонну бомб, тобто стiльки, як i Пе-2 радянський фронтовий лiтак. Тобто вiдмiнне рiшення i для винищувальної зачистки та пiдтримки вiйськ. Втiм, чому не створити винищувач у стилi "Комета" МЕ-163, але вже без ракетного, а з турбореактивним двигуном? "Комету" намагалися покращити i начебто довели польотний час до 15 хвилин ( це радiус дiї до 300 кiлометрiв), що Битвi за Британiю загалом прийнятно. Лондон ще можна з Нормандiї дiстати... Хоча не все так очевидно, треба ще й вiдбомбити i повернутися назад, та й п'ятнадцять хвилин були не в такому форсованому режимi. У майбутньому ракетнi, реактивнi винищувачi були визнанi глухим напрямом в авiацiї. Але конструкцiя "Комети" дуже навiть цiкава, своїми маленькими розмiрами i легкiстю, а значить дешевизною i маневренiстю.
  Крiм того, є ще досить перспективнi винищувачi вагою взагалi в 800 кiлограм, такi планери, що можна їх використовувати в повiтряних битвах. Щоправда, через малу дальнiсть польоти на них можна вести лише обороннi бої, або доставляти до Лондона на... Транспортах, а потiм чiпляти назад льотчикiв. Тут треба буде подумати. У реальнiй iсторiї планери так i не встигли повоювати, а Кореї чомусь радянськi генерали вiд авiацiї не наважилися випробувати цю iдею. Взагалi як це не сумно, але в ходi Корейської вiйни рахунок перемог першим вiдкрив американський пiлот. Тож янкi не варто недооцiнювати.
  Пiсля того як полiт закiнчився з кабiни, вискочила юна свiтловолоса дiвчина i на всiх парах пiдбiгла до фюрера.
  Бiснуватий нацi номер один простяг їй руку для поцiлунку. Що ж приємно коли дiвчата тебе люблять, а фюрера, схоже, цiлком щиро обожнюють усi нiмцi, чи вiрнiше майже всi, крiм небагатьох в'язнiв концтаборiв. Летчиця вимовила з натхненням:
  - Це просто чудовий лiтак, у ньому така швидкiсть та мiць. Порвемо всiх левенят як грiлку з сурогату!
  Фюрер схвалив порив дiвчинки:
  - Звичайно ж, порвемо, але ... Налагодження машини слiд вести швидшими темпами i особливо це стосується моторiв. Тут вже звичайно потрiбнi будуть радикальнi заходи, для їх полiпшення, але якщо допоможе вождь-конструктор!
  Всi хором гаркнули:
  - Слава великому фюреру! Хай допоможе нам провидiння!
  Заграв гiмн Третього Рейху та рушила колона юних бiйцiв iз Гiтлер-югента. Хлопчаки вiд чотирнадцяти до сiмнадцяти рокiв пройшли пiд барабан особливою побудовою. А далi було найцiкавiше: марширували дiвчата-пiдлiтки iз жiночого союзу Нiмеччини. Вони були в коротеньких спiдничках, голенькi, босонiжки нiжок красунь притягували до себе погляди чоловiкiв. Дiвчата намагалися задирати ноги вище, але при цьому вiдтягували шкарпетку, акуратно ставили п'яту. Цiкаве видовище красунь з бездоганними фiгурками... Обличчя правда були рiзнi i в деяких юних фашисток дещо грубуватi, майже чоловiчi, та ще вони кривили їх. Особливо коли зводили разом брови.
  Естет Адольф зазначив:
  - Потрiбно, що хлопцi та дiвчата бiльш масово отримували фiзичне загартування. А знаю, що з цього приводу багато робиться зокрема в Юнгфольку, але потрiбна всеосяжнiсть i переймання спартанських методiв. Звичайно, крiм заохочення крадiжок... Нашi юнаки та дiвчата повиннi рости порядними i водночас безжальними людьми.
  Верховний головнокомандувач зробив паузу. Генерали мовчали, мабуть, боятись заперечувати, а пiдтверджувати очевидне не хотiлося. Фюрер продовжив:
  - Вiйна не жарт, але безжалiснiсть до ворогiв, має поєднуватися iз взаємодопомогою та почуттям братства по вiдношенню до товаришiв. Ось це ми й повиннi всiм вселяти... Нова надлюдина, нещадна до iнших, але ще бiльшою мiрою вона має бути нещадною до себе. Бо неповноцiннiсть треба в першу чергу викоренити у своїй душi, ну а тодi й немiчне людське тiло пiдбадьориться!
  Знову пауза ... Генерали i конструктори раптом зрозумiли i почали бурхливо аплодувати. Фюрер, схоже, був задоволений:
  - Це вже краще, а зараз менi хотiлося б побачити iмiтацiю повiтряного бою. Таку ось грiзну i всесокрушуючу...
  Хейнкель несмiливо поцiкавився:
  - З бойовими патронами чи снарядами мiй фюрер?
  Нацi номер один кивнув:
  - Звичайно, з бойовими. Крiм того менi хотiлося б розглянути дiю катапультуючого пристрою. Адже ви працюєте над ним... - Фюрер труснув кулаками. - Коли, нарештi, воно буде готове та запущене у масове виробництво. Адже досвiдчений льотчик, це i є досвiдчений льотчик, якого треба берегти для майбутнiх битв!
  Фюрер-термiнатор все ж таки вирiшив показати конструкторам бiльш сучасну схему катапультуючого пристрою. Ця система має бути менш громiздкою, бiльш простою та легкою. Що ж недорогий i вже освоєний нiмецькою промисловiстю, пiропатрон цiлком пiдходить для цiєї мети.
  Схему доводилося малювати на ходу, але Гiтлер був справдi непоганим художником, i малював чiтко, швидко, лiнiї схем та повороти були рiвними та чiткими без жодних лiнiйок та циркулiв. Термiнатор-попаданець подумав, що дивно звичайно, що нiмцi, маючи, загалом, таку сильну i певною мiрою передову iдеологiю як нацiонал-соцiалiзм та тоталiтарну систему злили росiйською вiйну. Можливо, це пов'язано з тим, що росiйськi воїни були мiцнiшими i витривалiшими за нiмецькi i швидше вчилися воювати.
  Взагалi якщо подивитися на хiд вiйни в цiлому, то так росiйськi, вiрнiше радянськi вiйськовi вчилися воювати, а нiмцi як би розучилися ... Їх командування приймало рiшення на рiвнi першокласникiв, а може навiть i нижче, якщо першокласник має досвiд ведення вiйськових дiй у стратегiях реального часу. А що iнодi дiти рокiв шести вже так спритно керують вiртуальними армiями, то їм i Жукову з Майнштейном немає грiха повчитися. Втiм, деякi дослiдники вважають Жукова i Майнштейна бездарностями. Є також протирiччя щодо чисельностi технiки, зокрема трофейної, французької. Пам'ять Гiтлера (хороша пам'ять, особливо коли вiн ще здоровий!), пiдказувала, що трофейних танкiв захоплених у французiв було 3600, дуже велика цифра ... Деякi моделi такi як SiS -35 за своїм бронюванням, правда тiльки лобового бронювання перевершували Т-34. Так що цей танк цiлком можна виробляти i на французьких заводах, хiба що замiнивши 47-мiлiметрову зброю, на довжину 75-мiлiметрiв. Загалом i цього може виявитися мало. Британiя та США загалом у своїх танках завжди найбiльше цiнували броню. Ось, наприклад, сорока тонний "Черчiлль" мав бронювання в 152 - мiлiметри проти 120 - бiля важкого танка IС-2.
  Фюрер ще дещо повiдомив конструкторам:
  - У нас цiлком вистачає аеродинамiчних труб, так що займайтеся пошуком бiльш оптимальної моделi лiтака та створенням обтiчних форм, не доводячи справу до дорогих випробувань, де ще й гинуть найкращi нашi аси. Наприклад, модель лiтака на кшталт лiтаюче крило дуже ефективно, особливо якщо товщину i кут нахилу можна було б мiняти. Я вже дав вам креслення, так що безхвостка має бути готова. Її розрахункова швидкiсть становитиме навiть за двигуна Юмо до 1100 кiлометрiв на годину. Так що дерзайте, але не дерзiте!
  Пiсля пролунав обiд на свiжому повiтрi, дiвчата-прислужницi розставили столи та стiльцi. Гарно... Але що ж якi реформи в нацiонал-соцiалiзмi зробити? Такi, щоб максимально зменшити кiлькiсть ворогiв та знайти друзiв. Ось, наприклад, не звеличувати нiмецьку расу на кожному кроцi i може навiть перестати дiлити народи на класи. Втiм, формально ще подiл нацiй на неповноцiннi та арiйськi ще не узаконено. Це спрощує справу.
  Красива дiвчина з-помiж прислуги, присiла до фюрера i поклала собi його руку на голе колiно. Проворкувала:
  - Ви про щось замислилися мiй фюрер?
  Нацистський диктатор i водночас вiртуальний гравець стрепенувся. Вiн помiтив, що так i не доїв овочевий суп та фруктовий салат. Фюрер поцiлував дiвчину в губи, вiдчувши її юний, солодкий аромат i заявив:
  - Поїдеш у машинi зi мною. А ви все за роботу, час їсти закiнчився.
  I знову шестернi державного, не цiлком, щоправда, налагодженого механiзму закрутилися. На шляху фюрер зайнявся любов'ю з красунею, i навiть здивувався, звiдки в нього стiльки енергiї i сил. Адже казали, що фюрер - iмпотент i взагалi нiбито iнвалiд, який перехворiв на сифiлiс (брехня) i скупчений (загалом вигадка!).
  Тим не менш, не все гладко вже 22 червня 1944 року, три роки йде вiйна з СРСР. А перемоги не видно, i Саратов досi тримається. Це мiсто Сталiн наказав захищати за всяку цiну.
  Незважаючи на всi втрати, випуск бойової технiки досить високий. Новi танки IС-2 виявилися досить ефективними. Навiть не пробиваючи окремi нiмецькi машини в чоло, вони виводили їх з ладу з великої дистанцiї.
  Тож гiтлерiвцям доводилося досить туго. Але вони мали велику перевагу. Реактивних лiтакiв МЕ-262 билося вже у небi чимало. I вiн суперник серйозний.
  ТА-152, втiм, показав себе взагалi чудовим видом озброєння.
  Сталiн тим часом теж провiв зустрiч зв'язку в трилiття початку вiйни i став питати воєначальникiв, про що вони думають i як покращити ситуацiю на фронтах.
  Жуков запропонував вождевi:
  - Якщо просто оборонятися та вiдбивати погрози, то ми безперечно програємо. Нам треба наступати!
  Сталiн енергiйно кивнув:
  - Згоден! Але ж де!
  Маршал Жуков запропонував:
  - Поки Ленiнград не капiтулював, його слiд деблокувати!
  Маршал Василевський погодився:
  - Так я думаю, це буде найкращий iз варiантiв!
  Сталiн знизав плечима, зазначив:
  - Якщо ми знову вдаримо на Тихвiн, то нас там чекатимуть, i ми загрузнемо або попадемо в пастку!
  Маршал Жуков вiдповiдно кивнув:
  - Правильно товаришу Сталiн! Але я пропоную, ударити слiд по фiнським вiйськам у Петрозаводську. Вони не такi сильнi i ми можемо застати противника зненацька!
  Сталiн з усмiшкою вiдповiв:
  - Логiчно товариш Жуков. Ось i наступайте на Петрозаводськ. I принесiть нам перемогу!
  Пiсля цих слiв увiйшло кiлька дiвчат у коротких бiлих спiдницях та з босими нiжками. Вони пiднесли пляшки з червоним вином i фужери з бутербродами чорної iкри. Сталiн взяв такий бутерброд i запиваючи, промовив:
  - Так вип'ємо за те, щоб нашi можливостi завжди збiгалися з нашими потребами.
  Вознесенський зауважив:
  - Якiсть бронi наших танкiв досить низька. I я пропоную зробити IС-2 та Т-34-85 бiльш легкими, швидкими та маневреними за рахунок зменшення бронювання. Це дасть нам i економiю металу, i зробить цi машини бiльш практичними.
  Сталiн знизав плечима, зазначив:
  - Можливо... Але я не прихильник робити танки iз фанери!
  Вознесенський iз серйозним виглядом зауважив:
  - Але може це й непогана iдея робити частину танкiв майже цiлком з дерева. Можна перевiрити, як це буде виглядати на практицi!
  Жуков вiдповiдно кивнув i вибухнув виступом:
  - Тридцятьчетвiрки можна зробити легше, вони все одно надто тендiтнi i збiльшення швидкостi i маневренiсть могло б додати їм живучостi. Крiм того, коробка передач стала кращою i це компенсувало зниження ергономiки вiд збiльшення ваги. Але низька якiсть сталi, 90 мiлiметрiв проти потужних нiмецьких гармат перетворює на нiщо. Тим бiльше нiмцi знiмають просту "Пантеру" та Т-4 з виробництва, i в Третьому Рейху окрiм розвiдувальних танкiв, серiйною стане лише "Пантера"-2 у 88-мiлiметровiй гарматi. А проти неї з великої дистанцiї нашi танки не тягнуть. I тим бiльше слiд збiльшити їхню швидкiсть!
  Сталiн кивнув:
  - Випустiть частину Т-34-85 та IС-2 тiльки з протипульним захистом, i потiм перевiрте та вiдстежте, як це позначиться на їхнiй бойовiй ефективностi. I роботи на СУ-100 слiд прискорити. Може, ми вiдмовимося вiд тридцятьчетверок i IС-2 на користь виключно цiєї самохiдки.
  Маршал Василевський помiтив:
  - Це цiкава iдея. Але в борт ворогiв СУ-100 може вражати, лише повернувшись цiлком...
  Сталiн гаркнув:
  - Зробiть її коротшою, щоб швидше поверталася... I бажано нижче силуетом. Але ця САУ нам необхiдна як повiтря!
  Жуков запитав:
  - Ваше превосходительство.... Саратов поки що тримається, але скоро впаде. Потрiбно було б розробити план, евакуацiї з Куйбишева того, що забрали з Москви. Ви особисто, як думаєте?
  Сталiн жорстко вiдповiв:
  - До Свердловська видно доведеться евакуювати. Але в Москвi поки що працювати можна. У нас тут цiле пiдземне мiсто. Ми в ньому серйозно здатнi триматися.
  Василевський прогарчав:
  - Москву треба тримати за всяку цiну, як i Саратов!
  Сталiн наказав:
  - Контратакувати нiмцiв у розривi мiж Доном та Волгою. Потрiбно вiдволiкти сили. Саратов утримувати за всяку цiну, до останньої краплi кровi. Використовувати усi засоби, навiть камiкадзе.
  Жуков пiдтвердив:
  - Нехай буде так про великий!
  Сталiн звернувся до Яковлєва:
  - Ну, що конструктор, є iдеї?
  Заступник наркому зiтхнувши вiдповiв:
  - Треба б створити реактивну авiацiю, але це поки що не реально. А ЯК-3 вимагає якiсного дюралю, якого ми не маємо!
  Сталiн кивнув:
  - Я знаю! ЯК-9 має бути у нас у строю. I його слiд випускати якнайбiльше! I збiльшити випуск винищувачiв.
  Яковлєв зазначив:
  - Нiмецький ТА-152 одночасно i штурмовик, i фронтовий бомбардувальник, i винищувач. Добре було б нам створити подiбну машину багатоцiльового рiвня!
  Сталiн пiдтримав конструктора:
  - Це хороша товариш Яковлєв iдея! Ось наприклад ЛАГГ-7 якщо трохи вдосконалити, то можна переробити в сумiш i штурмовика i фронтового винищувача!
  Яковлєв охоче пiдтвердив:
  - Це можна товаришу Сталiну... Але потребує часу. Та й лiтак може виявитися дорогим.
  Верховний головнокомандувач сердито посунув кулаком по столу i рикнув:
  - Зробiть дешевше! I взагалi скiльки можна на цiй темi спекулювати. Нам потрiбен унiверсальний лiтак, щоб випускати тiльки його. I це могло стати виходом.
  Яковлєв зауважив:
  - IЛ-2 досить простий у виробництвi та його схема вiдпрацьована. Поки що його знiмати не варто. Вiн досить живучий лiтак, хоча зараз його льотнi показники i застарiли. Але немає лиха без добра. Ми непогано бомбимо ворожу технiку.
  Жданов сердито вiдзначив:
  - Наша авiацiя має бути найсильнiшою в мiру!
  Яковлєв кивнув:
  -Повинна! Але поки що найкращi у свiтi нашi льотчицi: Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Орлова!
  Сталiн згiдно кивнув:
  - Цим дiвчатам немає рiвних i за черговi двадцять п'ять збитих лiтакiв противника я їм привласнюю чергову зiрку героя СРСР!
  Жуков з ентузiазмом запропонував:
  - За це слiд випити!
  Берiя заспiвав iз захопленням:
  - Ми, згадавши все, iсторiя розсудить,
  Її суду ще прийде черга...
  Як вiд сохи, до атомних знарядь,
  Вiн вiв країну упевнено вперед!
  Поки члени вiйськової ради радилися, дiвчата билися.
  I за допомогою босих пальчикiв нiжок вони збивають гiтлерiвцiв i роблять подвиги цi голоногi красунi.
  I спiвають:
  - Вiримо, весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  I засяє сонце -
  Шлях, осяявши комунiзму!
  . РОЗДIЛ No 10.
  До кiнця червня нiмцi вiдрiзали Саратов, i 1 липня 1944 року вперше застосували грiзний "Штурммаус". Ця машина з 650-мiлiметровим реактивним бомбометом запускала вбивчу силу ракети, що розколюють цiлi квартали.
  Дiвчата, якi керували цiєю машиною, були в одних лише трусиках, i випускали презенти вкрай руйнiвної смертi.
  У голоногих дiвчат трусики були червоного, чорного та бiлого кольору. I вони наводили вбивчi подарунки смертi.
  Командуюча ними Фаїна трясла яскраво-червоними сосками грудей i спiвала:
  - Слава епосi лицарiв хреста!
  Ми дiйдемо шлях до всесвiту до кiнця!
  I войовницi вискочували i пiдскакували.
  Одна з них Маргарет помiтила:
  - З нами всемогутнiй Бог!
  Фаїна iз цим погодилася:
  - Звiсно ж! I Третiй Рейх неодмiнно переможе!
  Дiвчина тупнула голою нiжкою i заспiвала:
  -Коли ми єдинi, ми непереможнi! Коли ми єдинi, ми непереможнi!
  Так войовницi й стрiляли та босими нiжками тупотiли та скакали. Войовницi найбiльшого класу.
  Iрма теж тут снаряд подає через автоматичний привiд i реве:
  - Велика перемога на нас чекає!
  Дiвчата, зрозумiло з-помiж тих, що не здадуться нiколи. I руйнують радянськi позицiї з колосальним ентузiазмом.
  Альбiна та Альвiна як завжди на висотi, i показують свої агресивнi навороти. Вони дiвчата скажемо прямо: супер!
  Альбiна, збиваючи радянську машину за допомогою босих пальчикiв нiжок, вимовляє:
  - Я є дiвка супер!
  Альвiна збиваючи голою п'ятою, чергову мету, пiдскакує i граючи м'язами преса, вигукує:
  - Я така войовниця, що все вразила намертво!
  Отак войовницi i розiйшлися.
  Герда ж вирiшила разом iз Шарлотом випробувати чергову нiмецьку новинку.
  Поки лише САУ Е-25 може з'явитись, у досить великiй кiлькостi - вона досить проста у виробництвi та дешева. Хоча ця модель одна з перших. Ось у нiй i лежать двi дiвчини у бiкiнi. Машина нижче, нiж пiвтора метри i завдяки цьому так добре захищена i озброєна при порiвняно невеликiй вазi.
  Двi дiвчини Шарлота та Герда розташувавшись лежачи, вели вогонь по радянських гарматах. Перед ними рухалися крихiтнi машинки, керованi радiо i розчищали мiннi поля.
  Руда Шарлота вистрiлила зi зброї. Завалила радянську зброю, i труснула ледь прикритою тоненькою смужкою тканини грудьми. I проворкувала:
  - Шалений вогонь гiперплазми!
  А потiм i Герда як лiпить, використовуючи босi пальцi нiг. I прочiркає:
  - Я дiвка дуже крута i не погана.
  Самохiдка рухається собi. I iнодi зупиняється. Її лобова броня сильно нахилена, i це дає добрий захист. У радянських гармат снаряди чутливi до рикошету. I в лоба такiй самохiдцi нiчого не загрожує. Ось у борт ще можуть пробити. Але дiвчата не поспiшають. Ефективна самохiдка в бронебiйностi перевершує СУ-100 яка тiльки розробляється, а також краще захищена, рухливiше i при цьому легше.
  Та й сушок у Червоної Армiї мало, точнiше поки що лише на стадiї проектування. В основному танк Т-34-85, який знаряддям недостатньо потужний, i бронею слабенький. I нiмецька самохiдка Е-25, до речi, легша, куди його сильнiше бронею та знаряддям.
  Дiвчата борються... Дуже красивi та юнi. I їх САУ бомбить i кидає.
  Липень спека, i тiла дiвчат у розпеченiй машинi блищать вiд поту. Вони не можуть здатися та вiдступити.
  Герда зазначає:
  - Боги вермахту видно сильнi,
  Але вони допомагають не слабким.
  Якщо справi Адольфа вiрнi -
  Свiтову створiть державу!
  Шарлотта заспiвала з ентузiазму:
  - Так магiї потрiбна "Пантера" та "Тигр",
  Бiльше кровi пролийте на зло всiєї долi.
  I не треба сумнiвiв i шалених iгор,
  Нехай впаде навколiшки весь рiд на Землi!
  Але це нiмецькi дiвчата, а з iншого боку, борються радянськi.
  Так що боротьба має бути найсерйознiша. Наташа та Анюта стрiляють iз потужної, корабельної зброї, i пищать:
  - Буде наш прапор над Берлiном!
  I скалять собi бiлi, перлиннi зубки. I не зупинити дiвчат мiнами.
  У лобову броню верхню частину корпусу потрапляють два снаряди... Iдуть у рикошет. Нi IС-2 машина серйозна, i її так просто не взяти.
  А ось IС-1 що рухається праворуч вiд дiвчат, схоже, отримав вiд гармати високого тиску, потрапляння i зупинився. Пошкодила красеня.
  Оленка, граючи м'язами преса, спiває:
  - Все неможливе можливе в нашому свiтi, Ньютон вiдкрив, що двiчi по два чотири!
  Бої все ще йдуть не слабшаючи. Радянська гармата б'є по нiмцях. Велика Маруся вставляє снаряди до казенної частини. Ось така у дiвчат життя i доля. I вони спiвають:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiхто не переможе! Росiйськi вовки давлять ворога, росiйськi вовки - салют героям!
  Августина строча з кулеметiв, вимовляє:
  - На священнiй вiйнi! Буде наша перемога! Прапор Росiї вперед, слава полеглим героям!
  I знову гуркоче забiйна гармата, i звучить:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiхто не переможе! Росiйськi вовки давлять ворога, у них крута знайте рука!
  Марiя ця дiвчина iз золотим волоссям спрямовує танк i пищить:
  - Давимо круто фашистiв!
  Нiмцям доводиться несолодко, у небi теж вирують бої. Але поки ЯК-9 надто поступається у швидкостi та озброєннi нiмецьким маркам. Бiй iде поетом нерiвний.
  Марсель цей чудовий льотчик-ас зробив за роки вiйни непогану кар'єру. Точнiше чудову та фантастичну. Пiсля досягнення ста п'ятдесяти лiтакiв отримав лицарський хрест залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами. Пiсля досягнення чотирьохсот збитих лiтакiв - отримав лицарський хрест залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. За п'ятсот лiтакiв отримав орден нiмецького орла з дiамантами, i пiсля сiмсот п'ятдесяти лицарський хрест залiзного хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. А досягнувши тисячi лiтакiв, здобув i Великий хрест Лицарського хреста.
  Унiкальний льотчик змiг зробити безлiч повiтряних перемог. I поки що був живий. Нещодавно Марселю було надано звання генерала. Але вiн все ще лiтав, як рядовий льотчик.
  Як то кажуть i у вогнi не горить i у водi не тоне. За багато рокiв вiйни Марсель набув iнстинкту мисливця. Став льотчиком надлегендарним i дуже популярним.
  . Але в нього з'явився ще сильний конкурент - Агава та Альбiна та Альвiна, якi теж перевищили цифру кожна по тисячi збитих машин. I наздоганяла Агава дуже швидко Марселя. Адже вона ще зовсiм юна, i поки що не втратила жодного свого винищувача.
  Дiвчина натиснула на педалi босими, точеними нiжками, дала чергу з авiагармат. I ось чотири радянськi машини IЛ-2 збитi.
  Агава хихикає i вимовляє:
  - Якоюсь мiрою всi ми стерви! Але в мене сталевi нерви!
  I знову дiвчина вивертається. Збиває однiєю чергою сiм лiтакiв СРСР - шiсть ПЕ-2 та один ТУ-3, i харчує:
  - Я взагалi якщо й не супер, то гiпер!
  Агава, звичайно ж, стерво. Летчиця вiд Люцифера. Дуже красива медова блондинка.
  Ось дає ще чергу i збиває одразу вiсiм радянських лiтакiв ЯК-9 i харчує:
  - Я найкреативнiша i найреактивнiша!
  Дiвка й справдi не тупа. Все може i все вмiє. Не назвеш її рядовий.
  I нiжки такi засмаглi, такi витонченi...
  А ось проти неї бореться Мiрабела... Довгий час найкращим радянським асом був Покришкiн. Вiн зiбрав п'ять золотих зiрок героя СРСР, збивши сто двадцять сiм лiтакiв. Але згодом загинув. Потiм його рекорд нiхто не мiг перекрити. Крiм Анастасiї Вiдьмакової та Акулiни Орлової. I лише недавно Мiрабела теж перевершила на драному ЯК-9 Т перевершила Кожедуба. I збивши понад сто вiсiмдесят лiтакiв, стала семиразовим героєм СРСР.
  Ось це дiвчина-термiнатор! Така як вона i коня на скаку зупинить, i в хату, що горить, увiйде.
  А то й ще крутiше.
  Мiрабела мала складну долю. Потрапила до дитячої, трудової колонiї. Боса та сiрою робе, рубала лiс та пилила стовбури. Вона така сильна та здорова була. У лютi морози ходила боса i в тюремнiй пiжамi. I хоч раз чхнула б.
  Звiсно, такий феномен i на фронтах вiдзначився. Довгий час Мiрабела воювала у пiхотi, а потiм стала льотчицею. Мiрабела перше бойове хрещення отримала у битвi пiд Москвою, куди вона вирушила одразу пiсля колонiї. I там показав собi крутий.
  Билася боса i майже гола у лютий мороз Вермахт, що буквально паралiзував. Таке чортове, i непереможне дiвчисько було. I досягла успiху капiтально.
  Мiрабела вiрила у швидку перемогу СРСР. Але час iде. Жертв стає дедалi бiльше, а перемога не приходить. I стає реально стрiмко.
  Мiрабела мрiє про перемоги та досягнення. Вона має сiм зiрок СРСР - це бiльше, нiж будь-хто! I чорт забирай, вона гiдна своїх нагород! I нестиме ратний хрест i далi. Нехай навiть Сталiн i буде згодом убитий, але справа його живе!
  Дiвчина заходить i зависає... Збиває нiмецький новiтнiй ХЕ-162 i харчує:
  - Вищий пiлотаж! I новий iз чортом екiпаж!
  Справдi, класне дiвчисько. На багато здатна i справжня кобра.
  Мiрабела це нова зiрка....
  Бої тривають кiлька дiб, доки не настає новий тиждень i 8 липня 1944 року... Радянський IС-2 отримав пошкодження ковзанок та гусениць - ремонтується. Та така жорстока i нещадна вiйна. I скiльки вона ще триватиме?
  I тепер Герда обiйшла Книселя та Вiттмана за кiлькiстю знищених танкiв.
  А як їм не оминути? Вони ж борються босонiж i в одному бiкiнi. Дiвчата зробили ще одну паузу, трохи змучивши знову радянських дiтей. Нинi ж наближалися до кiлькостi трьохсот пiдбитих танкiв. I могли розраховувати на небувалу нагороду: зiрку лицарського хреста залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Ось це дiвки!
  Герда стрiляє радянською машиною. Зриває з не вежу i верещить:
  - Я бiсова тварюка!
  I знову стрiляє. Пробиває Т-34-85. I пищить:
  - Батькiвщина Нiмеччина!
  Смикається собi дiвчисько. I дуже вона активна... Така стратегiчна у неї жилка. Ось уже середина липня 1944 року ... Вiйна триватиме, i триватиме ... Не бажаючи припинятися. Червона армiя намагається наступати у рiзних мiсцях. Але досить обережно, так людських ресурсiв залишилося небагато.
  I спливає Росiя кров'ю.
  Наприклад, Ганс Фойєр. Наймолодший нагороджений орденом Залiзний хрест першого класу. А потiм i наймолодшим нагородженим за полон радянського генерала орденом Лицарський хрест Залiзного хреста.
  Та це й справдi дуже круто.
  I хлопчаки показують себе вкрай круто.
  Ганс Фойєр запеклий боєць. Хлопчик б'ється як велетень, i мороз i в спеку, i влiтку i взимку в одних шортах.
  Босими пальчиками нiжок дитина кидає гранати i стала легендарною.
  Це дiйсно дуже круто!
  Ганс прославився на вiки! Нехай навiть як антигерой!
  I взагалi така вiйна тут йде неймовiрна i напружена... Будь-яка АI меркне.
  Агава знову на небi i збиває радянськi машини. Вона мисливець та хижачка. Вражає ворога.
  Падають збитi нею машини. А потiм дiвчина обстрiлює й сухопутнi вiйська. Пiдбиває IВ-2. I регоче:
  - Я найкращий! Я дiвчина, що вбиває ворогiв!
  I знову на повiтрянi цiлi переноситься. Ось це винищувачка танкiв та всiх машин що лiтають та стрiляють.
  Але маленький танк Е-5. Машина вагою сiм тонн. Проходить бойовi випробування. I гризе i гризе супротивника.
  I в пору спiвати - нас нiхто не зупинить i не переможе!
  Е-5 мчить собi, i стрiляє на ходу. I не зупинити такий танк. I в рикошет йдуть снаряди.
  А всерединi машинки сидить хлопчик десяти рокiв Фрiдрiх, i пищить:
  - А я буду реально бiйцем супер!
  I знову як вистрiлив... I потрапить у центр вежi. I забiйна сила в нього хоч i малий калiбр величезна.
  А в небi Хельга бореться. Рахунки набирає босонога дiвчина у бiкiнi. I радiє своїм фантастичним успiхам.
  Босими пальчиками нiжок наводить на радянську машину i пiдпалює її безпосередньо, i змушує рватися цiлий бойовий комплект зi снарядами.
  Ось це круто i шалено.
  А Агава виривається вперед... I теж б'ється.
  Ось уже й серпень 1944 року... Червона армiя не змогла нiде досягти успiху. Але й нiмцi теж не можуть суттєво просунуться. Ось у бiй iдуть грiзнi пiдземнi танки. Але вони суто тактичної якостi.
  Дiвчата промчали пiд землею, перебили батарею радянських гармат i повернулися назад.
  Захопили при цьому кiлька пiонерiв. Спiйманих хлопчикiв дiвчата роздiлили, i почали катувати. Побили пiонерiв дротом, потiм засмажили їм босi п'яти вогнем. Потiм стали ламати пальцi нiг, розпеченими щипцями. Хлопчаки вили вiд дикого болю. Пiд кiнець дiвча випалили їм розпеченим залiзом зiрки на грудях, i розчавили чоботями чоловiчi досконалостi. Останнє пiонерiв доконало i вони загнулися вiд болючого шоку.
  Дiвчата, коротше кажучи, показали екстра-клас. Але знову нiмцi нiчого суттєвого не досягли.
  Потужнi самохiдки: Штурммаус, обстрiляли радянськi позицiї. Провели масу руйнувань та знищень. Але радянський штурмовик пiдбив одну iз машин, i фрицi повернулися назад.
  Саратов все ще тримався й у серпнi 1944 року. Щоправда, нiмцi змогли захопити в Казахстанi мiсто Уральськ i рушили до Оренбурга.
  Ось знову Альбiна та Альвiна в повiтрi, але раз на експериментальнiй лiтаючiй тарiлцi. Наводять за допомогою босих пальцiв нiг, що натискають на кнопки джойстика i роблять це надзвичайно спритно.
  Дiвчата, звичайно ж, демонструють найвищий пiлотаж. Ось смикнули свiй дисколет, i дюжина радянських лiтаючих машин збита.
  Альбiна щебече:
  - Затятий будзагiн! Буде зорепад!
  I знову розгортає свою машину. I трощать дiвчата Червону армiю. Причому капiтально...
  Альвiна теж збиває десяток радянських лiтакiв i пищить:
  - Шаленi дiвки, i зовсiм не цiлки!
  Щодо останнього правильно. Їхня пара вдосталь погуляла з чоловiками. I чого тiльки не витворювала. Любили чоловiки - це їм приємно! I особливо якщо язичком працювати.
  Дiвча вищого розряду... Ось пiонера помучили... Спочатку роздягли, i залили йому в горлянку пару вiдер води. Потiм до розпухлого живота пiднесли гарячу праску. I як припалили! Пiонер заволав вiд дикого болю... Запахло паленим.
  Альвiна його вдарила розпеченим дротом по боцi. I як захоче... Це дуже смiшно.
  Пiсля чого заспiвала:
  - Набридло тили боронити - хочу щастя своє подразнити!
  I як розсмiяється! I перлиннi зубки вишкiрить! Дiвчина любить вбивати, ось це дiвка!
  I нiжки у дiвчини всi босi та витонченi. Вона дуже любить ходити босими пiдошвами вугiллям. I ще ганяти полонених пiонерiв. Тi так верещать, коли їм смажать п'яти. Дуже навiть Альвiн смiшно. А Альбiна теж дiвчина прямо скажемо - супер! Як рушить супротивника лiктем у пiдборiддя. I пропишiть:
  - Я дiвка найвищий клас!
  I вишкiрить перлиннi зубки. Якi сяють наче надраєнi. А войовниця вражає! Таке може, що й у казцi не сказати, нi пером описати!
  Обидвi воїнки радянськi Якi, Лаггi, Пiшки, Iли збивають у небi. Активно дiють красунi. Немає в них нi тiнi найменшого сумнiву. I така дика i несамовита краса.
  Вiйницi пальцями босих нiг керують джойстиком, i нападають на росiйськi машини. Як давлять, то задавлять винищувачi, немов палицею по кришталю. Дiвчата безжальнi та нещаднi. У них сила гнiву та полум'я пристрастi. I впевненiсть у перемозi. Нехай навiть вiйна йде вже з СРСР четвертий рiк. Але й закiнчуватись не хоче. Альбiна та Альвiна на самому пiку своєї популярностi. I не хочуть нi мить вiдступити чи зупиниться. I рухаються собi, i таранять противника.
  Альбiна, збиваючи радянськi лiтаки - верещить:
  - Набридло дiвчинi плакати, краще втоплю я лапоть!
  I як вишкiриться, i блисне перлинними зубками. А як їй зараз хочеться мужика. Вона любить ґвалтувати чоловiкiв. Це їй дуже приємно. Ось вiзьме та зґвалтує.
  Альбiна реве:
  Секс дiвчата це секс,
  За великою спiваю прогрес!
  I войовниця розреготається... I давай знову вбивати всiх своїх ворогiв. У нiй енергiї чимало. I повнi м'язи сили.
  А Альвiна як прореве:
  - Рознесемо противника на пагорби!
  I войовниця активно реготатиме! I уявила собi як її хлопцi лапають. Але ж це так скажемо прямо приємно.
  Ось уже й вересень на носi... Сонце свiтить дедалi менше. У перший день осенi бiжать росiйськi хлопчики босонiж по снiгу, що тiльки-но випав у пiвнiчних районах Росiї. Смiються собi, скалять пику, i показують нiмцям фiги.
  Пiонери з червоними краватками, з короткими стрижками, деякi зовсiм пiд нуль. Бiжуть собi пiдскакуючи. Їхнi босi ноги майже не мерзнуть. Дуже огрубiли. Бiжуть i дiвчатка, також без взуття. З рожевi, круглi п'ятки виблискують на сонцi. Чудовi радянськi дiвчата. Стрункi, спортивнi, якi звикли обходитися малим.
  I зубцi собi все скалять i скалять... Перший день осенi - справжня радiсть i спрага свiтла та творення!
  А у небi повiтряний бiй. Мiрабела, це радянська льотчиця, номер один з перших збиває черговий нiмецький лiтак. I як завжди, в одному бiкiнi дiвчина. Вiчно юна i не в'яне. Така ось у нiй прихована душевна сила.
  Втiм, Мiрабела теж любить, коли її стосуються чоловiки. Це їй дуже подобається. На те вона i льотчиця... Коли голе, м'язисте тiло дiвчини мнуть чоловiчi руки - це справжнiй смак. I велике задоволення!
  Мiрабела збиває чергову гiтлерiвську машину i шипить:
  - Я броньована стерва!
  Дiвчина б'є навiть своїми босими, круглими п'ятами по панелi управлiння. Вона чудова. I неповторна.
  Мiрабела викручується. I їй назустрiч летить Агава. Ось, нарештi, двi майже найрезультативнiшi войовницi-льотчицi зустрiлися. Куляють один одного з розвороту. Намагаються дiстати з дистанцiї. Але не надто виходить. Обидвi красунi злiтають iз лiнiї стрiлянини. I агресивно скалять зуби. Та й баби-стерви. Жорстко дивляться один одному у вiчi. Точнiше лоба в лоба i стрiляють знову. Нiмецький МЕ-262 Х все ж таки озброєний краще, нiж ЯК-9 Т, i радянська машина збита.
  Але Мiрабела встигає катапультуватись, уперше в льотнiй кар'єрi втрачаючи лiтак. Найгiрше, що вона опинилася на територiї ворога. А це погано. Такi ось неповторнi повороти долi. I 1 вересня 1944 року, вже п'ятого року Другої свiтової вiйни, свiт змiнюється, а правлiння фюрера в альтернативнiй iсторичнiй грi залишається.
  Саратов, нарештi залишений радянським вiйськом, i армiя Вермахта пiдходить до Куйбишева.
  Жорстокi бої йдуть i за Оренбург.
  Там бореться босонога Тамара, яка кидає у ворогiв вибуховi пакети, штовхаючи їх голими п'яточками i верещить:
  - Слава країнi комунiзму!
  Веронiка стрiляє у супротивникiв. Босими пальчиками нiжок жбурляє вибуховий пакет i кричить:
  - За iдеї комунiзму!
  Вiкторiя, стрiляючи в супротивникiв, i роблячи це немов Робiн Гуд у бiкiнi, щебече, кидаючи босими пальчиками нiжок бомбардування в ворога i пiдвиваючи:
  - Слава часом комунiзму!
  Оля, стрiляючи в ворога i скошуючи їх серпом, взяла i прочирикала:
  - За велич радянської держави та величезної слави!
  I босими пальчиками нiжок знову жбурне вибуховий пакет колосальної, руйнiвної сили.
  Лариса, ведучи вогонь фашистами, пропищала:
  - Моя країна Росiя, ти навiки Богом дана пiд синiм небом!
  I пiдморгне напарницям...
  Агафiя, стрiляючи в гiтлерiвцiв, промуркотiла:
  - Оренбург нiколи не здасться! Ми будемо проти ворогiв Вiтчизни!
  Дiвчата твердi i мають намiр битися воiстину до останньої краплi кровi.
  Оренбург досi тримається. А ось 3 вересня 1944 року розпочався штурм Куйбишева. I СРСР очевидно це не на користь.
  Оленка стрiляє у фашистiв i верещить:
  - За комунiзм країни порад!
  I знову босою нiжкою припустить гранату руйнiвної сили.
  Анюта палить у противникiв i верещить:
  - Вiдстоїмо Куйбишев!
  I босими пальчиками нiжок як шпурне великої вбивчої сили вибуховий пакет.
  I розiрве безлiч ворогiв.
  Алла, стрiляючи по фрицях, щебече i трясе грудьми:
  - За космiчнi висоти Полiсся!
  I голою п'ятою пiддасть гранату знищення та тотальну загибель усiх фрицiв-агресорiв.
  Марiя стрiляючи по фашистам, i босою нiжкою жбурнувши паралiзуючу фрiцiв мiць, пискнула:
  - На абордаж!
  I розсмiяється дiвчина на все горло!
  Маруся, пострiлюючи по фашистських ланцюгах, i кидаючи босими пальчиками ноги руйнiвну гранату, прочiрикала:
  - Слава комунiзму та перемогам!
  Мотрона з усмiшкою помiтила, надiславши чергову вбивчу чергу i викосивши фрицiв:
  - Батькiвщина це свято!
  Дiвчата воюють як богатирки.
  Випробування лiтаючої тарiлки виявилося лише спочатку успiшним, а потiм вона вийшла з ладу.
  Так що Альбiна та Альвiна билися тепер знову на МЕ-309 машинi дуже зручною для їхнього стилю.
  Дiвчата вели вогонь радянськими лiтаками, i пищали:
  - Видатний парк, та електроннi спагеттi!
  Альбiна дала влучну чергу по противнику, збила радянську машину, наводячи босою нiжкою i пропищала:
  - Мiй перший хiд, буде вороговi смертельним!
  Альвiна теж пальнула по супротивнику. Пiдрiзала його капiтально, i вискалив зубки видала:
  - Комунiзм моя доля!
  I босими пальчиками нiжок вразила чергову мету.
  Дiвчата поки що б'ються старою машиною. Гвинтовi винищувачi поки що з виробництва не знятi. Тим бiльше що до реактивних машин ще треба звикнути i для них розгорнути цiлу iнфраструктуру. А це зробити не так уже й просто.
  Альбiна, стрiляючи по радянських машинах, логiчно вiдзначила:
  - Я створю епоху комунiзму та поведу iмперiю до зiрок!
  I голою п'ятою як натисне на педалi.
  Альвiна, ведучи вогонь росiйськими машинами, пробиваючи їх безпосередньо наскрiзь, пискнула:
  - Наша мета - арiйський комунiзм!
  I знову войовниця використала босi пальчики нiжок. I дiяла дуже швидко.
  Коли обидвi дiвчата повернулися, витративши весь бойовий комплект, вони дозволили свої тiла помити в лазнi. Гарнi хлопцi їхнiми вiниками молотили. Альбiна, розминаючись, помiтила:
  - Все-таки чоловiки потрiбнi!
  Альвiна з цим погодилася:
  - Безперечно потрiбнi! Хоча ось ми жiнки набагато красивiшi!
  Альбiна розреготалася i прочiрикала:
  - Навiщо жiнцi чоловiка, щоб було кого бити!
  Дiвчата, зрозумiло, iз цим згоднi.
  Хельга з ТА-152 велячи вогонь по радянських танках, i пробивала їх наскрiзь, скелячись:
  - Слава кайзерiвському комунiзму!
  I дiвчисько реготало.
  Агава ж у небi полювати за радянськими лiтаками. Все частiше в небi видно ЯК-9, який є найпростiшим у виробництвi. Ця машина втiм, не така вже й слабка. У модифiкацiї Т вона озброєна 37-мiлiметровою гарматою i може фриця боляче вжалити.
  Агава б'є з дистанцiї на своєму МЕ-262 i спiває через носик:
  -Я наймудрiша у свiтi, ворогiв убиваю в сортирi!
  I пiдморгує в небо своїм ангелам.
  Але знову в повiтрi i Мiрабела. Ця дiвчина, незважаючи на всi втрати, не сумує.
  I навiть починає спiвати, пишучи на ходу;
  Я вступила до комсомолу, граючи,
  Дiвчина красива мрiя....
  Думала, свiт буде вiчним травнем,
  Щодня народження весни!
  
  Але чомусь не склалося,
  Якось менi закохатися, не дано...
  Ну, скажiть хлопцi менi на милiсть,
  Життя дуже мiцне весло!
  
  Раптом вiйна раптово загримiла,
  I зазнав смертi ураган...
  I моє дiвча сильної тiло,
  Можна вiдразу пiдставити пiд удар!
  
  Не хочу, повiрте, я здаватися,
  За Вiтчизну битися до кiнця.
  Носимо ми гранати в мiцному ранцi,
  Сталiн замiнив у серцях батька!
  
  Воїни великi Росiї.
  Можемо свiт порядок захистити.
  Зорi неба оксамит оросили,
  I мисливець перетворився на дичину!
  
  Я дiвчина боса борюся,
  Повна спокуса та кохання...
  Буде, знаю мiсце у цьому раї,
  Не збудуєш щастя на кровi!
  
  Воїни великi Вiтчизни,
  Битимемося твердо пiд Москвою...
  А потiм мрiя при комунiзмi,
  Проти пекла з Сатаною!
  
  Бравi росiйськi хлопцi,
  Що б'ються чесно до кiнця.
  Луплять же вони з автомата,
  Якщо треба iз золота вiнця!
  
  Нас не зупинить навiть куля,
  Iсус великий Бог воскрес...
  Днi дракона хижi минули,
  Стало навiть яскравiше з неба!
  
  Я люблю тебе Рiдна Лада,
  Буде у славi найвищий Бог Сварог...
  За Росiю нам боротися треба,
  З нами найкращий Бiлий Бог!
  
  Не поставити росiян на колiна,
  Нашу плоть повiр не приборкати.
  З нами Сталiн i великий Ленiн,
  Цей iспит теж треба скласти!
  
  Бiль Вiтчизни теж у нашому серцi,
  Вiримо ми у велич її...
  Вiдкриваємо в космос жваве дверцята,
  Буде дуже солодке життя!
  
  Босi ми дiвчата-красунi,
  По кучугурах жваво так бiжимо...
  Нам не треба цiєї гiркої горiлки,
  Крила простягає херувим!
  
  За Вiтчизну ми дiвчата встанемо,
  I вiдповiмо фрицям, злим нi,
  Буде знищено пекельний Каїн,
  А Христу Спасителю привiт!
  
  Буде ера - краще не буває,
  Мертвi воскреснуть назавжди.
  Свiтобудова стане сущим раєм,
  Всiх людей виповниться мрiя!
  . РОЗДIЛ No 11.
  Вересень 1944 року пройшов у жорстоких боях ... Куйбишев i Оренбург фрицi змогли оточити i тому цi мiста виявилися приреченими, але незважаючи на всi труднощi боролися.
  Дiвчата демонстрували надзвичайну стiйкiсть... На початку жовтня гiтлерiвцi ще не взявши Куйбишева, атакували Пензу. I бої закипiли за це мiсто.
  Там Наташка воювала i її команда.
  Дiвчина кинула босою витонченою нiжкою гранату i проворкувала:
  - За росiйський дух.
  Пiсля чого вже Зоя пальнула з базуки. I пiдбила нiмецький танк "Лев"-2.
  Нiмцi трохи сповiльнили рух... "Пантери" та Т-4 зняли з озброєння. Але поки що цi машини ще в строю. Насправдi "Пантера" гарний винищувач танкiв, i досить непогано захищена в лоб. Але борту це її проблема. Втiм, i "Пантера"-2 захищена бортами, не дуже добре. Але бiльшу частину гармат тримають.
  Iдуть розробки серiї Е... Танк Е-75 обiцяє стати машиною нового поколiння з добре прикритими бортами. Нiмцi на це капiтально розраховують. Завдання варто отримати танк не надто важкий, швидкий i добре захищений. Першою спробою такого роду був "Маус", але практика показала надмiрну вагу даного танка. Замiсть нього вже опрацьовувався Е-100. Цей танк був щiльнiше компонуванням i нижче силуетом. Загалом його вага порiвняно з Маусом зменшилася до ста тридцяти - ста сорока тонн. Борти були встановленi пiд рацiональними кутами. Товщина бортiв разом iз екранами досягла 210-мiлiметрiв. Озброєння теж, що й у "Мауса" гармата 128-мiлiметрiв i 75-мiлiметрiв з коротким стволом. Двигун нiмцi встановили потужнiше в 1500 кiнських сил, i танк рухався за сорок кiлометрiв на годину на шосе.
  Що загалом задовiльно. Е-100 в iншому все одно занадто важкий танк. Але з чудовим озброєнням i захистом.
  Його бойовi якостi могли бути непоганi, але транспортування танка, i його перевезення залишалася проблемною. Реальний досвiд показував, що танк може максимум для вiдносно розумного перекидання дорогами i мостами, важити не бiльше вiсiмдесяти тонн.
  Так що Гiтлер дав лiмiт на Е-75 вкластися в цю вагу, але створити надiйну по захисту машину. Для чого вiд гармати 75-мiлiметрiв було вирiшено вiдмовитися. А компонування робити максимально щiльним: одним блоком двигун i трансмiсiя впоперек та коробка передач на моторi. Тодi, можливо, й отримає танк, захищений з усiх бокiв i не надто важкий.
  Гiтлер загалом виявився не цiлком задоволений нiмецькими машинами. Хоча "Лев"-2 i був, напевно, досконалiшим, але його гармата в 105 мiлiметрiв для боротьби з радянськими танками надмiрна, а для стрiлянини за неброньованими цiлями - недостатня. "Пантера"-2 могла загалом влаштувати вiйськових озброєнням та лобовим захистом, але бортового все ж таки не вистачало, зате ходовi якостi задовiльнi.
  Фюрер вимагав створити танк, який мiг би влаштувати вiйськових за всiма параметрами.
  Але цього досягти не так вже й просто. Хiба що ущiльнити компонування до максимуму та полегшити ходову частину за допомогою спецiальних вiзкiв та пружин, i дещо вивести за корпус. А екiпаж розташувати фактичнi лежачи.
  Така технологiя могла виявитися цiлком перспективною. Перший танк Е-75, унiфiкований з Е-50, мiг виявитися вагою не бiльше сiмдесяти тонн, i це грiзна машина.
  Єлизавета ж боролася на танку Т-34-85 i задоволена була його захистом. Тендiтна через брак легуючих елементiв броня не надто захищала танк.
  Єлизавета вистрiлила за допомогою босих пальчикiв нiжок i заревiла, вискалив зубки:
  - Я космiчна мегера.
  Катерина лупнула по ворогу, вразила супротивника в борт i прошипiла, вискалив зубки:
  - За комунiзм у СРСР!
  Олена теж стрiляла дуже активно цiль у противника, i вражала його з убивчою силою, i враховуючи те, що у неї нiжки голi i просипала:
  - За конституцiю перемоги!
  Єфрасiя палила в ворога, при цьому точно використовуючи свої босi пальчики нiжок i верещала:
  - Ми за велич країни Сварогу та Сталiну вiрнi!
  Такi ось бiйцiвськi тут дiвчата. Найвидатнiший у них колектив.
  Деякi танки Т-34-85 з'явилися iз захистом проти куль, що значно зменшило їхню вагу. Швидкiсть та маневренiсть машини зросла. Але тепер її могла взяти i протитанкова рушниця, i кулемет великого калiбру, i багато видiв гранат. А авiагармати взагалi прошивають наскрiзь. Щоправда такий танк ще простiше у виробництвi, дешевший i додає у швидкостi пересування.
  Ось якщо цiєю машиною управляю дiвчата, то вони не дають у неї нiяк потрапити.
  Єлизавета стрiмка дiвчина колосальної руйнiвної стихiї логiчно вiдзначила:
  - Броней доблесть не замiниш!
  Катерина iз цим погодилася:
  - Та вiрно, таким чином, не засвiтишся!
  I як розреготаєшся...
  Дiвчата великий шарм. I якщо вже ворогiв молотять, то роблять це агресивно та капiтально.
  Олена пiсля того, як їх танк витратив бойовий комплект, i вiдiйшов поповнювати запаси, запитала подруг:
  - Ось як думаєте дiвчата, маємо шанс перемогти Третiй Рейх?
  Катерина впевнено вiдповiла:
  - Як казав Василь Тьоркiн... Ми прийшли бити, а не рахувати!
  Єлизавета поправила:
  - Так казав Суворов!
  I дiвчина босими пальчиками нiжок взяла i скрутила шматок газети у самокрутку. Їй це смiшно.
  Єфрасiя проспiвав, розгойдуючи корпус:
  - Я космiчна дiвка-термiнатор,
  Буде фрицям дуже боляче - культиватор!
  I войовниця як розсмiється!
  Дiвчата вирiшили зiграти у карти. Це кумедно. А тi, що програли, вiджимаються i присiдають.
  Олена пiд час гри, помiтила:
  - От якщо серйозно, то у нас реальних шансiв на перемогу немає! Кавказ упав i ми програємо!
  Катерина кинула босою нiжкою карту, побиваючи супротивника i пискнула:
  - А в нас, зате знайдеться секретна зброя!
  Войовниця розреготалася i кинула теж босими пальчиками нiжок карту.
  Єлизавета вiдзначила зiтхнувши:
  - У нас реально залишилася лише одна надiя на нову секретну зброю!
  Єфрасiя проскулила, босими пальчиками витончених нiжок кидаючи карту:
  - Та без секретної зброї нам не обiйтися!
  I дiвчата хором заспiвали:
  - Вогнем горить наш меч, ворогiв ми сiктимемо! Ми воїни СРСР!
  Воїтельки налаштованi справдi реально по бойовому.
  Але сили надто нерiвнi... У серединi жовтня все-таки впав Куйбишев...
  Нiмцi спромоглися захопити важливий об'єкт оборони. Але полилися дощi... Була надiя на паузу внаслiдок осенi.
  Однак у небi тривали бої.
  Три радянськi льотчицi: Мiрабела, Анастасiя, Акулiна билися з диким ентузiазмом.
  Мiрабела збиваючи в польотi гiтлерiвця, на своєму застарiлому, але грiзному ЯК-9 Т, заспiвала:
  - Буде ера, ера комунiзму!
  Анастасiя, натискаючи босими пальчиками нiжок на гашетку, пiдтвердила, скалячи зубки:
  - У небеса я з пiснею полечу!
  I пiдморгнула подругам.
  Акулiна зминаючи чергового нiмця натисканням голої, круглої п'яти на педаль i видала:
  - На славу СРСР!
  Дiвчата треба сказати саме бойовi.
  Мiрабела збиваючи фашистський МЕ-262 з 37-мiлiметрової гармати, прочирикала:
  - Слава комунiзму!
  Анастасiя, пiдрiзаючи гiтлерiвця влучним заходом, i розпилюючи супротивника, вякнула:
  - Всесвiту червоному слава!
  Акулiна дiвчисько вельми бойова, пiдбила нiмецьку машину i свиснув, рикнула:
  - За комунiзм країни порад!
  Войовницi треба вiдзначити колосальної крутостi.
  Альбiна, Альвiна, Агава з iншого боку набирають свої рахунки. I теж дiвки борються босонiж i в бiкiнi.
  Як це смiшно коли дiвчата майже голi та у лiтаках.
  Альбiна босими пальчиками нiжок збиває чергою, вiдразу кiлька радянських машин i пищить:
  -За арiйське братство!
  Альвiна теж б'ється з Червоною Армiєю i робить це мужньо. I босими пальчиками нiжок наводить авiагармати, i зрубує радянськi машини.
  - За свiтлi iдеї!
  Агава збиває теж радянськi винищувачi та штурмовики, буквально трощить їх i реве:
  - За перемоги Третього Рейху!
  I дiвчата при цьому не проти i пiддати супротивника жорстоким тортурам. Особливо гарних хлопчикiв.
  Альбiна, пiдсмажуючи на багаттi п'яти пiонеру, якось вiдзначила:
  - Хлопчики в смаженому виглядi та з перцем такi смачнi!
  I як розсмiяється. I покаже мову!
  Альвiна на це помiтила, вишкiривши зубки:
  - Хлопчик смажений у духовцi, дуже смачний iз часником!
  Агава за допомогою босих пальчикiв нiжок збила пару радянських винищувачiв i в'янула:
  - Ми космiчнi мегери!
  I пiдморгнула приятелькам. Адже вона дiвчина рiдкiсної, бойової статi.
  Альбiна, збиваючи лiтаки своїми босими, витонченими точеними нiжками, зазначила:
  - Розумом Росiю не зрозумiти, як можна в правителiв, таких як Сталiн обирати!
  Альвiна агресивно вiдзначила, вискалив зубки, i стрiляючи за допомогою босих пальчикiв нiжок:
  - А наш Гiтлер не кращий!
  Агава хихикнула, збиваючи радянськi машини за допомогою босих пальчикiв нiжок i вiдзначила:
  - Адольф, звичайно ж, бiснуватий! Але при цьому скiльки вже встиг завоювати - не вимiряно!
  Дiвчата до крайностi бойовi та агресивнi.
  I ось вони якось хлопчикiв двох одразу засмажили на багаттi живцем. Ось так їх проткнули на сталевий кiл, i стали смажити, а вони репетували i корчилися. Потiм, коли хлопчаки ще не затихли, всi дiвчата ескадрильї стали пiдбiгати до смажених пiонерiв, вiдрiзати вiд них шматки м'яса i їсти.
  I це було дуже смачно, особливо якщо ще живих хлопчикiв пiд час смаження перчити.
  Агава, наприклад, дуже з великим задоволенням їла у хлопчика стегна. Дiвчата попрацювали тодi на славу. I залишилися вiд обох хлопчакiв лише кiсточки та потрухи. Особливо смачно виявилася молода печiнка. Її дiвчата лопали iз величезним задоволенням.
  А ось зараз б'ються в небi.
  Наприкiнцi жовтня впав Оренбург.
  Нiмцi пiдiйшли до Уфи. Вже досить холодно, i йде снiг.
  Тамара та її команда на околицi Уфи б'ється з фашистами. В атаку йде нiмецька пiхота iз чорношкiрих солдатiв, що набрали у французьких та бельгiйських колонiях.
  Вони буквально закидають усi пiдступи трупами.
  Тамара дає чергу, i кидає босою нiжкою гранату i харчує:
  - Славитиметься епоха комунiзму на вiки, чи буде вiрю Сталiн наша тверда рука.
  Веронiка, стрiляючи, вимовляє:
  - Не зламати СРСР!
  I голою п'ятою пiдкидає вибуховий пакет.
  Анфiса, стрiляючи по гiтлерiвцям та босими пальчиками нiжок метаючи чергове послання смертi, зазначає:
  - Велич комунiзму з нами!
  Вiкторiя, ведучи вогонь по ворогу, i викошуючи гiтлерiвцiв, кидаючи босими нiжками гранату, пищить:
  - Нехай славиться велика Вiтчизна!
  Олiмпiада веде вогонь. А потiм ця дiвчина-богатир цiлих ящик iз вибухiвкою як метне у фашистiв i прореве:
  - Нашiй космiчнiй Батькiвщинi слава!
  I дiвчата все хором прокричать.
  - За СРСР! Буде пiонер!
  Войовницi Червоної армiї бойовi крали. I коли пiшов снiг, таки б'ються босонiж i в бiкiнi.
  На початку листопада гiтлерiвцi розпочали штурм Ульяновська. Мiсто, в якому народився Ленiн, i в якому було тяжко поранено Стенька Разiна. Це капiтальний рубiж росiйських мiст.
  Оленка бореться з фашистами. I спiває собi, кидаючи в гiтлерiвцiв босими нiжками гранати:
  - Слава Росiї, слава...
  Танки рвуться вперед.
  Дивiзiя в червоних сорочках,
  Вiтає росiйський народ!
  Анюта, ведучи вогонь по ворогах, i скошуючи їх, а потiм босими пальчиками нiжок запускаючи вибуховi пакети з тирси, в'янула:
  - За комунiзм Сталiна!
  I дала чергу цiлу шеренгу чорних воїнiв, викосивши.
  Алла, стрiляючи у противникiв i використовуючи босi пальчики нiжок, кидаючи вбивчу силу гранати, пискнула:
  - За Рiдну Росiю!
  Марiя ведучи вогонь по фашистам, i використовуючи босi пальчики нiжок, при кидку в ворога подарункiв смертi, огризнувшись, вiдзначила:
  - За космiчний комунiзм!
  Мотрона, стрiляючи в гiтлерiвцiв, i скошуючи ворога, видала:
  - За змiни у битвi!
  Маруся, довбаючи фрицiв, i вражаючи їх на смерть, взяла i агресивно в'янула, стираючи в порошок.
  - За перемоги найвищої проби!
  I босою нiжкою кинула вбивчу силу гранату.
  Такi ось тут дiвчата крутi та заводнi.
  Оленка, стрiляючи i скошуючи ворогiв, i босими пальчиками нiжок метаючи гранати, пискнула:
  - Велич комунiзму нехай буде з нами!
  I дiвчина взяла, i нiмецький танк пiдбила iз великим апломбом.
  А ось i ще одна модифiкацiя танка "Лев"-2 з гарматою 88-мiлiметровою. Вежа вже, i танк менший, i важить тонн п'ятдесят п'ять, а двигун - 1200 кiнських сил при форсуваннi. Швидка нiмецька машина.
  Але войовницi вiн не бентежить.
  Алла кинула босою нiжкою гранату i пискнула:
  - За комунiзм!
  Анюта жбурнула босими пальчиками нiжок вбивчий подарунок смертi i проворкувала:
  - За новi рубежi!
  I дiвчисько як засвистять. А нiмецький танк "Лев"-2 вiзьме i перевернеться, i ковзанки буквально полетiли.
  Марiя стрiляючи в гiтлерiвцiв, заспiвала:
  - I знову продовжується бiй,
  I серцю тривожно у грудях...
  I Ленiн такий молодий -
  I юний жовтень попереду!
  Мотрона, ведучи вогонь по ворогах, i скошуючи шеренги, жбурнула босою нiжкою гранату i прочирикала:
  - У життi важливий перший крок!
  Маруся, вибиваючи фашистiв, запищала:
  - Бачиш знову над Землею, вихори запеклих атак!
  I такi ось войовницi непохитнi.
  Але все одно сили нерiвнi. Пенза вже впала. I фашисти штурму Саранськ.
  Ось уже до мiста Горького залишилося не так уже й багато.
  Сталiн 7 листопада 1944 року проводив у Москвi черговий парад. Нехай навiть не перемоги.
  Фрiци, однак, обстрiляли вперше Москву балiстичними ракетами ФАУ-2. I водночас мiсто бомбардувала реактивна авiацiя, включаючи бомбардувальники "Арадо". Ця акцiя сильно потрясла всiх. Ракети Фау-2 летiли високою траєкторiєю i впали раптово, їх навiть радари як слiд, не побачили.
  Безлiч було руйнувань i бiд. Загинули радянськi вiйськовослужбовцi пiд час параду.
  Сталiн провiв термiнову нараду в пiдземному бункери, який мiг витримати, навiть пряме влучення атомної бомби.
  Голова генерального штабу Василевський iз тривогою зазначив:
  - У нiмцiв з'явилася нова зброя великої руйнiвної сили. I нашi радари його не побачили.
  Сталiн проревiв, сердито тупотiючи каблуками чобiт:
  - Ось ви й дурницi! Такого сюрпризу не змогли розглянути!
  Маршал Василевський зазначив:
  - Дещо було товариш Сталiн....
  Берiя вiдразу повiдомив:
  - Це ракети класу А-5. Не варто турбуватися товариш Сталiн. Вони несуть лише вiсiмсот кiлограм амiнолону, а стоять як хороший реактивний бомбардувальник. Нiмцi випустили пару десяткiв ракет, але в серiю дана конструкцiя не надiйшла, тому що реактивними лiтаками бомбити i дешевше i практичнiше.
  Сталiн, заспокоївшись, зауважив:
  - То це не ефективна зброя? Дуже добре!
  Берiя зiтхнув:
  - Але ось реактивнi бомбардувальники, це серйозна проблема. Потрiбно iз цим боротися товариш Сталiн!
  Маршал Жуков запропонував:
  - Може, вiзьмемо i самi робитимемо ракети. Я маю на увазi земля-повiтря. Що, керуючи ними по радiо, збивати лiтаки!
  Вознесенський зазначив:
  - Для створення таких ракет потрiбен час! Куди простiше робити дуже дешевi лiтаки з дерева, начиняти їх вибухiвкою та таранити ворога. Це було б у стилi камiкадзе!
  Сталiн згiдно кивнув:
  - Та лiтаки-камiкадзе треба застосовувати. У цьому i полягає наш шанс, хоча реальне подiбне лише продовжує агонiю нашої Червоної армiї.
  Слiд знайти щось бiльш дiєве!
  Яковлєв зiтхнув i вiдповiв:
  - Роботи над новими лiтаками йдуть товариш Сталiн. Але поки що ми зосередженi тримати максимальний випуск машин. У хiд йдуть усi резерви та ставимо до верстатiв дiтей iз десяти рокiв. Повна мобiлiзацiя, i тотальна та надтотальна.
  Сталiн проревiв:
  - Потрiбно робити набагато бiльше! Того чого ви робите, надто мало!
  Молотов зi зiтханням повiдомив:
  - Зв'язатися iз союзниками так уже й не вдається. Схоже, ми однi. Намагався домовитися з японцями... Вони вимагають територiї до Уралу, що є неприйнятним.
  Сталiн гаркнув:
  - Треба взимку завдати удару по Японiї, а що Ленiнград?
  Жуков повiдомив, вискалив зуби:
  - Удар по Петрозаводську виявився не настiльки успiшним, як очiкувалося. Швецiя вступила у вiйну на боцi Третього Рейху i нам довелося мати справу з великими силами. Отже вiдразу розвинути наступ не вдалося, i противник, пiдтягнувши частини вермахту, вiдбив наш тиск. Мiсто Ленiнград у повному кiльцi блокади, i капiтально затиснуте. Думаю до весни через тотальний голод, все населення вимре. I падiння Ленiнграда буде неминучим.
  Забезпечувати його повiтрям практичнi неможливо. Ворог цiлком у небi домiнує. Нiмцi навiть дають тепер лицарський хрест лише за сотню збитих лiтакiв.
  Сталiн сердито рикнув:
  - Провалили наступ!
  Жуков кивнув:
  - Багато залiзниць розбитi, i ми зосередили надто мало сил. I треба вiддати належне фiнам та шведам, в оборонi вони стiйкi. Але це ще не все. Нiмцi обiйшли й Мурманськ. Тепер це мiсто оточене. Невiдомо, що нам робити!
  Сталiн гаркнув:
  - Деблокувати!
  Жуков заперечив:
  - Сил немає на це! А супротивник може захопити весь Карельський пiвострiв!
  Сталiн наказав:
  - Пiдтягнiть сили та деблокуйте! Взимку нiмцi не такi сильнi. Можна буде їх капiтально пресувати!
  Василевський зазначив:
  - Потрiбно не допустити глибинних проривiв, а там наша сила ворогiв забере!
  Сталiн проревiв:
  - За комунiзм битимемося!
  Вознесенський повiдомив бiльш веселу новину:
  - СУ-100 вже втiлена, у металi та готова до серiйного виробництва. Шасi на базi Т-34. Досить проста у виробництвi. Снаряд практично для нової гармати готовий. Тож СУ-100 вже з'явиться на фронтах. Завтра перша машина вирушить на фронт!
  Сталiн схвально кивнув:
  - Хоч цим порадували! Але Т-34-85 поки що з виробництва не знiмати. Мало того, броню зробити тоншою, i зменшити вагу до двадцяти тонн. Бої показали, що гiршого не буде!
  Вознесенський зазначив:
  - I з дерева можна робити броню! На день ми випускаємо по сотнi таких танкiв, навiть бiльше, нiж фашисти. Але нашi машини легко збивають фрицi навiть iз легких протитанкових рушниць.
  Жуков зазначив:
  - Там Герда є. Така ось баба крута! Вона багато наших танкiв та гармат пiдбила.
  Сталiн кивнув:
  - Нам треба її в полон захопити, i голi п'ятки пiдсмажити. Аж надто дiвка крута!
  Жуков погодився:
  - Захопити треба! I будемо фашистiв трощити!
  Берiя кивнув i пробулькав:
  - Проведемо таку спецоперацiю!
  Сталiн зiтхнув:
  - Це чудова iдея, але... Потрiбно ще щось доробити!
  Берiя ревнув:
  - Спiймаємо їх усiх!
  Сталiн похитав головою:
  - Нi... Вбивати героїв недобре! Я хочу, щоб до мене привели Герду! Це термiново!
  Берiя зазначив:
  - Живу?
  Сталiн охоче пiдтвердив:
  - Звiсно ж, живу!
  Берiя пробулькав, надуючи щоки:
  - Все неможливе, можливо, знаю точно!
  З'явилося кiлька дiвчат у коротких спiдницях i з голими нiжками. Вони розносили фужери з вином, i пiдморгували членам ДКО.
  Жданов зазначив:
  - Треба бiльше дiвчат у армiю! Вони там наведуть лад!
  Сталiн заявив:
  - Анастасiю, Мiрабелю, Акулiну я нагороджую "Зiркою Ордену слави" з дiамантами! Слава СРСР!
  Всi дружно гаркнули:
  - Героям слава!
  I заляскали в долонi.
  Одна з дiвчаток вклонилася i стала на колiна, поцiлувавши чоботи Сталiну.
  Верховний головнокомандувач вилив на неї вино i проревiв:
  - Наша сила - наш кулак!
  Берiя прочiрикав:
  - Гiтлер дурень!
  Сталiн заперечив:
  - Не дурень, а втiлення пiдступностi!
  I всi знову зааплодували.
  . РОЗДIЛ No 12
  Мiсто Ульяновськ було повнiстю оточене, але поки що трималося.... Вже кiнець листопада i йде снiг iз морозами. Нiмцi не дуже рвуться наступати, i поки що пострiлюють.
  У повiтрi не надто льотна погода. Але дiвчата ще борються i показують чудеса хоробростi.
  Герда зi своїм екiпажем на "Пантерi"-2. Але незабаром має з'явитися танк "Пантера"-3 i воїнцi дуже хочеться битися на ньому.
  А поки що вона пострiлює за радянськими позицiями.
  Босою нiжкою навела гармату на цiль i пальнула. Розбила радянську тридцятьчетвiрку i прочирикала:
  - За Пруссiю святу!
  Шарлота теж лупнула з гармати, пробила радянську гаубицю i пискнула:
  - Наше щастя на вiки!
  Вистрiлила i Христина, вразивши за допомогою босої нiжки супротивника i, просипаючи:
  - За таких хлопцiв, що вартi нас!
  Пальнула дуже влучно i Магда, прочiрiкавши:
  - За Велич iмперiї!
  А на новiй СУ-100 бореться четвiрка Єлизавети.
  Дiвчата освоїли нову самохiдку та стрiляють.
  Єлизавета пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, i заспiвала;
  Кат фашистський вириває плечi,
  Ось диба, клiщi, свердла пiд рукою!
  Вiн хоче тiло душу покалiчити,
  Незначний нелюд, а на вигляд крутий!
  
  Обiцяє вiн грошi, в морi пароплави,
  Що навiть титул може подарувати!
  Насправдi пустить вас у витрати,
  Адже для нього ти просто труп i дичину!
  
  Йому хочеться знати про справу нашу,
  Що нових у ланцюзi бiдних закувати!
  Тому пожене щедро лажу,
  Щоб забув батька та навiть матiр!
  
  Але Батькiвщинi служити ми будемо мiцно,
  Нас не зламати жорстокiстю кат!
  Зiгнеться вiд пориву вiтру гiлка,
  I чується немовлят голих плач!
  
  Так програв я перший важкий раунд,
  Але вiдiгратися дасть Всевишнiй шанс!
  А потiм сам пошлю ворога в нокаут,
  Кулак мiй мiцно щелепу гаду дасть!
  
  Вiтчизна менi дає такi сили,
  Що можна бiль усi тортури здолати!
  I вийти з бездонної цiєї могили,
  Щоб не зжер, розгнiваний ведмiдь!
  
  Ще трохи i порятунок близько -
  Досягнемо ми перемоги над ворогом!
  Жити пiд покровом свiтла комунiзму,
  Щоб заливало Сонце золотом хату!
  I дiвчата спiвали та стрiляли з нової, забiйної гармати. Вони войовницi вкрай грiзнi.
  Олена вiдзначила з смiхом:
  - Комунiзм буде збудований, ми в це вiримо!
  Катерина з таким твердженням погодилася:
  - Побудуємо комунiзм, i буде трiумф!
  Єфрасiя взяла i пробулькала, пальнувши за допомогою босих пальчикiв нiжок, i потрапивши до "Пантери".
  Пiсля чого войовниця пропищала:
  - Ох, комунiзм, комунiзм! Буде сильно притиснутий софiзм!
  I "Пантеру", пробило в лоб i з дистанцiї.
  Ось це дiвки, яких так просто не зламаєш.
  Ось уже й грудень настає... Японцi за умов холодiв майже згорнули бойовi дiї.
  Але в небi, незважаючи на зимову погоду, досi точаться бої.
  Ось Тошиба i Тойота двi японськi льотчицi б'ються, наче вiдчайдушнi крали.
  Тошиба збиває босими пальчиками нiжок, радянськi лiтаки, i вигукує на все горло:
  - Я є дiвчина супер!
  Тойота пiдбиваючи росiйський винищувач i скеляючи перлиннi зубки впевнено пiдтверджує:
  - А є баба гiпер!
  Японки, звичайно, бiйцi колосальної пускової потужностi. Проти честi самурая не встояти.
  Але у будь-якому разi в небi бої все ще киплять.
  А на сушi четверо дiвчат-нiндзя взялися за винищення радянських солдатiв.
  Дiвчина синя нiндзя провела прийом млин, зрiзала кiлька росiйських бiйцiв, i босими пальчиками нiжок запустила горошинку вибухiвки колосальної руйнiвної сили.
  Розiрвала i прочирикала:
  - Слався Японiя!
  Дiвчина жовта нiндзя теж заспiвала прийом мечами метелик. Зрiзала ряд суперникiв i верещала:
  - За комунiстичний реванш!
  I босими пальчиками нiжок, як запустить руйнiвний подарунок анiгiляцiї.
  Пiсля чого промуркотить:
  - За велич Японiї!
  Дiвчина червона нiндзя провела мечами прийом гелiкоптер. Босими пальчиками нiжок метнула вбивчий подарунок смертi, i пробурчала:
  - За моє кохання!
  I вiдразу вiдзначила:
  - А до чого тут комунiстичний реванш?
  Дiвчина жовта нiндзя, рубаючи росiйських солдатiв, i знову кинувши голою п'ятою гранату, видала:
  - А при тому, що буде суп iз котом!
  Дiвчина бiла нiндзя, розрубуючи суперникiв, i босими пальчиками нiжок жбурляючи подарунок смертi, видала:
  - За iдеї комунiзму перемагатимемо!
  I всi чотири воїнки хором розсмiяються, i покажуть перлиннi зубки.
  Грудень йшов швидко... Нiмцi пiсля облоги взяли й Уфу та Саранськ. Але Ульяновськ у повнiй блокадi ще тримався.
  Сталiн наказав Новий Рiк утримувати за будь-яку цiну мiсто, де Народився Ленiн.
  Втiм нiмцi, незважаючи на морози, вже пiдходили до Казанi. Отже, СРСР був на межi повного падiння.
  Що робити в СРСР поки не було ясностi та iдей.
  Сталiн новий рiк вiдзначив у Москвi та в бункерi. Його погляд був похмурим, але бажання воювати не ослабло.
  Гiтлер же поки що вирiшив влаштувати собi балаган, у Лiвiї, де тепло.
  I там вiн насолоджувався видовищем дiвчат-гладiаторiв, що б'ються.
  На Новий рiк нiчого особливого не сталося, якщо не брати до уваги бомбардувань Москви.
  I виходу до серiї першої "Пантери"-3. Цей танк мав товщину бронi "Тигра"-2, але з великими нахилами, i важив лише сорок п'ять тонн. А його висота зменшилась менш як два метри. Потужний двигун у 1200 кiнських сил розташувався одним блоком i поперек iз трансмiсiєю. Сама машина вийшла добре озброєною i з гарною оптикою i з гiдростабiлiзатором. А у вузькiй вежi була гармата у 88-мiлiметрiв у 100 ЕЛ, дуже точна та бронебiйна.
  Герда та її команда виїхали цiєю машиною. Досконала i легша ходова частина, вiдмiнно пробiгала снiгом. Цей танк загалом досконалий. I його броня з великими нахилами чудово захищає лоб машини. Особливо сильно захищена верхня частина корпусу 150-мм пiд кутом нахил вiд горизонталi в 40 градусiв. А це приблизно 330 мiлiметрiв бронi пiд кутом у дев'яносто градусiв. Жодна радянська гармата верхiвки корпусу "Пантери"-3 не проб'є. Низ займає третину площi чола корпусу в 120-мiлiметрiв i пiд таким же кутом, i теж практично непробивний.
  Лоб башти завтовшки 185 мiлiметрiв i пiд кутом 50 градусiв, теж непробивнi для радянських гармат.
  Але борти слабшi в 82-мiлiметри з нахилами, i їх можуть i взяти. Особливо СУ-100, нова радянська самохiдка, що швидко завойовує популярнiсть у вiйськах завдяки простотi у виробництвi та бронебiйнiй гарматi.
  Герда зробила перший пострiл по радянських вiйськах. Пробила танк IС-2 i висловилася:
  - Хороший це винищувач!
  Шарлота вiдзначила, палячи по супротивнику, i пробиваючи радянську машинку натисканням кнопки голою п'ятою:
  - Ця технiка майже бездоганна!
  Христина босими пальчиками нiжок наводячи швидкострiльну, автоматичну нiмецьку гармату, зазначила:
  - Бортова броня слабка! Нам би машину потужнiша!
  Магда теж пальнула, використовуючи голу нiжку, i в лютi взяла i проволала:
  - Була б тiльки трiйка, та трiйка жвавiше!
  I дiвчата хором розсмiялися... Танк i справдi добрий, особливо його ходовi якостi.
  Проходила бойовi випробування та машина Е-100. Вона хоч i тяжка. Але захищена непогано. I її гармати так легко взяти не можуть.
  I в нiй також нiмецькi дiвчата сидять. I незважаючи на мороз босонiж i в бiкiнi.
  Адала пострiлюючи у супротивникiв, i вражаючи ворога, логiчно висловилася:
  - За комунiзму житимемо ми!
  I голою п'ятою як натисне....
  Агата стрiляючи за радянськими позицiями, вражаючи противникiв, босими пальчиками нiжок, пискнула:
  - I велич перемоги нашої стане на вiки!
  Агнес теж пальнула осколковим по радянськiй пiхотi, звичайно ж, голою нiжкою, i проревела:
  - Нi, ми фюреру не поступимося!
  Дiвчина на танку Афiна довбанула по супротивнику, використовуючи босi пальчики нiжок i в'якнула:
  - За фюрера, а не фюрера!
  Агнес розсмiялася i вiдзначила:
  -Ми плем'я суперменiв!
  Андрiана стрiляючи по радянськiй батареї i руйнуючи ворожi позицiї, показала мову i видала:
  - Велич нiмцiв визнає планета!
  I голим колiном, як на противника, натисне.
  Агата ведучи вогонь, зазначила:
  - Дракона ми розтерзаємо...
  Танк Е-75 ще не готовий. Фюрер зажадав, що вага була у шiстдесят п'ять тонн i двигун у 1500 кiнських сил для високої рухливостi, при бортовiй бронi не менше 170-мiлiметрiв пiд великими нахилами. I це зажадало часу.
  Але поки що фашисти i так перемагають... У сiчнi нарештi впав i Ульяновськ. Фрiци приступили до штурму Горького та Казанi.
  Так далеко вони залiзли за Москву.
  Сталiн був у дикiй лютi, але нiчого не мiг вдiяти. Справдi, що тут ти зробиш, повний провал...
  Але ось дiвчата i в небi, i на землi борються.
  Ось i Наталки СУ-100 розбив нiмецький штурмовик ударом з повiтря. Це досить круто вийшло. Хоч i не зовсiм розумно та винахiдливо. Однак Наталка зовсiм не першокласник i як довбає.
  . Тепер дiвчинка виявилися в вже знайомим танку Т -34. Тiльки трохи другом . Вежа бiльше , а зброю калiбру в 85 мiлiметрiв замiсть 76. Ходова частина колишня .
  Дiвчата покрутилися на мiсцi . Вони такi , як i ранiше , в одному бiкiнi . А тут машина радянського виробництва . Є i снаряди на мiсцi .
  Супермен-Наталя з задоволеним виглядом посмiхнулася :
  - А де фашисти ?
  З'явилося всерединi танка зображення юного зв'язкового . Хлопчик прочiрiкал :
  - Ось це танк , який з'явився на фронтах другий свiтовий вiйни в сорок четвертому року i до цих пiр знаходиться на озброєннi Червоної армiї . Йому протистоїть , Е -25. Самохiдка з 88- мiлiметровою гарматою та 120- мiлiметрами лобовий бронi . Приємно битися !
  Дiйсно в вiддаленнi з великим працею можна розглянути нiмецьку самохiдку . Присадкуватий , з довгим стволом . Незнайома дiвчатам , якi так рано покинули фронти Великої Вiтчизняної вiйни . Але Супермен-Наталя вiдразу ж вiдзначила :
  - Вона нас може дiстати . У її довжина в 71 ЕЛ .
  Зоя тут ж запропонувала :
  - Слiд перейти в рух , щоб не потрапили !
  Футуристка-Анжелiка в досадi помiтила :
  - Ось чорт ! Вiдразу ж пiдсунули переважаючу нас машину !
  Їхнiй юний куратор-офiцер сердито заявив :
  - А це ще дрiбниця ! Е-75 був б ще гiрше ! Ви б його нi пiд одним ракурсом б не пробили . А так дерзайте !
  Супермен-Наталя перехрестилася i прошипiла :
  - Як iстинний комунiст , я говорю вам - до межу !
  Футуристка-Анжелiка гаркнула , тупаючи босий нiжкою :
  - Виступаємо !
  Радянська машина кiлька тугувато завелася , i загула . Пробити нiмця в лоб нереально i слiд було зайти фрицу в борт . Але спробуй це зробити ? Вiн з своєю довгоствольної гармати як довбає ... Залишається тiльки розраховувати на швидкiсть .
  Супермен-Наталя сердитися . Звичайна нiмецька САУ так ще легше тридцятьчетвiрки настiльки її перевершує в характеристиках . Тут ти мимоволi запсихуєш .
  Радянська машина йде на зближення . Благо коробка передач краще колишньої .
  Свiтлана упирається голими п'ятами i цвiрiнькає :
  - Фюрера швидко ми окантуємо !
  Футуристка-Анжелiка пiдтверджує подiбне :
  - Гiтлера ми знищимо !
  Золотоволоса Зоя проревела :
  - Дайте йому скорiше по роже !
  У цей момент важкий снаряд гiтлерiвськiй гармати догодив прямо в пiдстава вежi . Дiвчат пiдняло i понесло в вирваному металi .
  I через секунду все чотири виявилися майже абсолютно голими в трусиках та висять на дибi . Пiд босими ногами красунь палахкотiв багаття . Полум'я лизало голi , витонченi пiдошви дiвчат .
  Супермен-Наталя спробувала повернутися , але її ноги виявилися мiцно затиснутi в колодки​​ дуже хворiли розтягнутi жили . Це була класична диба , з традицiйним пiдсмажуванням п'ят . А у дiвчат нiжки дуже навiть сексуальнi , i вогонь лижний​ пiдошви робить їх ще привабливiше .
  Але боляче красуням . Вони намагаються звiльнитися . Але колодки дуже мiцнi . А ним ще i дiвчата - валькiрiї пiдвiшують гiрi .
  Теж войовницi в коротких спiдницях , з босими ногами , голими руками , але тiла прикритi срiблястою кольчугою . Вони розгрiбають кочергами багаття , i пiдкидають вугiлля , щоб п'ятки смажилися сильнiше .
  Тут i диба вивертає суглоби i​ вогонь смажить знизу . А тут ще i принц з династiї короля Вiльгельма з'явився . У руках у найяснiшого хлопчики , принца-демiурга, що розмiняв другий мiльйон доларiв на посаду в СС батiг з колючою дроту . А ще i її валькiрiї розiгрiвають з вогнемета .
  Принц-божество пiдморгнув , i як врiже Супермену-Наташцi по м'язової спинi . Хоч дiвчинка i мужня , але її вiд п'ят до потилиця вразила така бiль , що красуня дико скрикнула .
  Наступний удар хлопчик - принц обрушив на Зою . Та хоча i стиснула мiцно зуби​​ втрималася вiд крику . А на спинi з'явились кривавi смуги i опiки .
  Барбаросса-молодший з усмiшкою сказав :
  - Вчити вас ще треба !
  Наступний удар припав по Футуристцi-Анжелiцi . I ця дiвчина не втрималася вiд зойк . Хлопчик сунув свою дитячу босу ногу в вогонь . Витяг спритними пальцями куточок i шпурнув рудою бестiї в особа . Та заволала ще сильнiше , боляче !
  Барбаросса-молодший з задоволеним виглядом сказав :
  - Але ви ж хотiли з нiмцями !
  Потiм огрел , i Свiтлану . Як та не стискала щелепа , але теж закричала . Усi ж батiг з розпеченої , колючої дроту була ще бiльше хворобливою , чим полум'я пiд босими ногами . Тим бiльше , що дiвчата вже звикли роками обходитися без взуття , i їх пiдошви нiг , дуже пружнi i мiцнi .
  Але вогонь i їх припiкає . Валькiрiї вже в руках тримають i​ батог з розпеченої дроту .
  Супермен-Наташка во всю горлянку прокричала :
  - Так що це таке ?!
  Барбаросса-молодший вiдповiдає:
  - Допит непокiрних панi! Ви в полонi та вiдповiсте за все!
  Наташа зазначила:
  - Ми не хочемо так безглуздо вмирати! Давай ти нас вiдпустиш, i ми продовжимо боротися!
  Барбаросса-молодший рикнув:
  - З чого вас вiдпускати?
  Анжелiка вiдповiла:
  - Ми вiдьми, i можемо чоловiковi, який нас врятує зробити найцiннiший подарунок з усiх можливих!
  Барбаросса Бок здивувався:
  - Та й що ви менi подаруєте?
  Наталя впевнено заявила:
  - Ми зробимо тебе вiчним юнаком, i ти нiколи не постарiєш!
  Хлопчик кивнув:
  - Та я вас за це можу вiдпустити! Але чим ви доведете!
  Наталя заявила:
  - Ось сунь руку у вогонь i тобi не буде боляче! Ти переконаєшся, що ми можемо чаклувати!
  Барбаросса-молодший обережно засунув руку у вогонь, прокрутив i з усмiшкою вiдповiв:
  - Та ви можете! Ну, що ваша свобода в обмiн на моє безсмертя!
  I дiвчат з'явився новий шанс. А вiйна все ще триває... У сiчнi Горький та Казань були взятi.
  На початку лютого нiмцi та фiни та шведи захопили Карелiю i приступили до штурму Архангельська. Ситуацiя капiтально загострилася.
  Єлизавета перекинули на СУ-100 до цього мiста.
  Вона там тепер боролася. Лютий та морози. Але дiвчата все одно босонiж б'ються.
  СУ-100 важить лише вiсiмнадцять тонн iз протипульним захистом. Вона вразлива, зате рухлива. I стояти в засiдцi їй не належить, треба перемiщатися, щоб не потрапили.
  Коли рухаєшся, танк нагрiвається i дiвчатам босонiж i в бiкiнi не так холодно.
  Єлизавета, стрiляючи по фашистам, заспiвала:
  - А ось вони умови! А ось воно середовище! Але для здоров'я кориснi холоди! Для нашого здоров'я кориснi холоди!
  I босими пальчиками нiжок як зарядить фашистами. I Т-4 цей невеликий танк пробитий.
  Войовницi треба вiдзначити бiйцi колосального класу.
  Катерина теж стрiляє за допомогою босої нiжки та верещить:
  - Комунiзму бути!
  Олена, теж стрiляючи в супротивника, i пробиваючи його наскрiзь, оглушливо засмiялася.
  - Шалена перемога на нас чекає!
  Єфрасiя, пробиваючи танки вермахту, своїми голими, синiми вiд холоду нiжками, впевнено вiдповiла:
  - Нiщо нас не приборкає!
  Ось це войовницi - просто супер!
  Але, на жаль, i їхнього героїзму вкрай мало... Архангельськ теж упав... Боєприпасiв явно не вистачає.
  Нiмцi їдуть на Москву з тилу. У березнi бої розгорнулися за Рязань. Гiтлерiвськi орди обтiкають зi сходу.
  Потрiбнi якiсь екстренi кроки.
  Москва все ще тримається, i Сталiн зiбрав пораду безпеки. Обговорення було нервовим. Iдей нових подано не було.
  Лише Берiя запропонував:
  - Може, справдi запропонувати Третьому Рейху свiт на будь-яких умовах, аби нас з вами не чiпали!
  Сталiн сердито вiдповiв:
  - Це не конструктивний пiдхiд товариша Берiя! Нам потрiбнi сильнi ходи!
  Маршал Василевський чесно вiдповiв:
  - Резервiв ваше превосходительство немає! Майже всi вони перемеленi у нерiвних боях. Окрiм СУ-100 iнших видiв нових озброєнь у серiї немає. IС-3 правда буде незабаром готовий, але цей танк складний у виробництвi, i в серiю його запустити в нинiшнiх умовах буде важко.
  Маршал Жуков сердито вiдзначив:
  - Якщо не можна перемогти, то залишається лише одне - гiдно померти!
  Сталiн хотiв щось сказати, але з'явилася босонога дiвчина в короткiй спiдницi. Миготивши голими п'яточками, вона принесла депешу.
  Сталiн пробiг по нiй очима i сердито проревiв:
  - Ленiнград, не витримавши голоду та багатомiсячної блокади впав! Тепер i наше друге мiсто фрицями захоплене!
  Маршал Жуков розвiв руками i зазначив:
  - О, великий Сталiн... Це жахливо!
  Берiя запропонував:
  - Чи може на честь цього розстрiляти тисячу людей?
  Верховний головнокомандувач проревiв:
  - Заткнися ти лисий iдiот! Треба щось вирiшувати!
  Молотов запропонував, запинаючись i нервово погладжуючи дiвчатам голi колiна:
  - Давайте запропонуємо нiмцям тимчасово припинити вогонь, i лише потiм розпочнемо переговори про мир за будь-яких умов.
  Сталiн прохрипiв:
  - Спробуй! Але капiтуляцiї не буде. Паде Москва, вестимемо партизанську вiйну!
  Берiя вiдзначив iз улесливою усмiшкою:
  - Але це лише збiльшить мiру страждань людей товариш Сталiн. Може бути...
  Сталiн рiшуче стукнув кулаком по столу:
  - Нi! Нехай Молотов запропонує переговори! I бiльше нiчого, деремо до кiнця!
  Нiмцi в серединi березня оточили Рязань. Зазнаючи нестачi боєприпасiв, радянськi вiйська пiшли на прорив iз мiста.
  Оленка та її команда бiжить, мелькаючи босими п'яточками по весняному пiдталому снiгу.
  Дiвчина стрiляє по фашистам i спiває:
  - Слава нашому духу, слава великiй країнi!
  I босою нiжкою як жбурне вбивчий подарунок смертi. I розкидає на всi боки гiтлерiвцiв.
  Анюта, стрiляючи у супротивникiв, видала:
  - А наш удар, священний дар, i гонорар!
  Бiжить i Алла, веде вогонь фашистами, босою нiжкою кидає вибуховий пакет з вугiлля, i шипить:
  - Ми нiколи не здамося!
  I ось iскрометна Марiя, ведучи вогонь по фашистах, i капiтально їх викошуючи, i огризаючись оскалами зубiв, верещить:
  - Нас нiхто не зупинить!
  I її гола п'ята надiслала руйнiвний пакет смертi та нищiв.
  Маруся, стрiляючи в гiтлерiвцiв, цiлком логiчно зазначає:
  - Комунiзм нiколи не потьмянiє!
  Мотрона, ведучи вогонь по супротивнику, i скошуючи шеренги, цiлком логiчно та рацiонально зазначає:
  - I вiра в партiю залишиться у вiках!
  I босi пальчики нiжок кинуть презент анiгiляцiї.
  Дiвчата вирвалися з обручки. Але однаково ситуацiя напружена.
  I нiкуди їм не подiтися.
  Весняна бездорiжжя трохи затримала наступ нiмцiв. Крiм того, фашисти з'єдналися з Японiєю, i приступили до окупацiї Середньої Азiї.
  Що також їх вiдволiкло i квiтень пройшов вiдносно спокiйно. А у травнi був нарештi випущений перший радянський танк IС-3. I його могли доставити на першотравневий парад.
  Сталiн, що постарiв i ослаб, дивився на це, згорбившись. Його вигляд виражав смертельну втому.
  IС-3 у зв'язку з трудомiсткiстю у виробництвi все одно не мiг стати серiйним.
  Її iстотною вiдмiннiстю, вiд двох була лише форма вежi. Вона була немов лiтаюча тарiлка, а лоб як дзьоб журавля. Звичайно збiльшений кут нахилу, добре захищав лобову частину, але ускладнював виробництво. Крiм того, нижня частина чола була вразливою i якщо туди потрапляв снаряд, то вiн уже не йшов у рикошет.
  Сталiн помахав рукою i втiк у бункерi, почався черговий гiтлерiвський налiт. В авiаударах взяли участь ТА-400 та Ю-287 з крилом зворотної стрiловидностi.
  I знову пальнули балiстичними ракетами крилами по радiо.
  Кремль отримав суттєвi ушкодження.
  Сталiн же всерйоз подумував про втечу їхньої Москви.
  У серединi травня, завершивши передiл Середньої Азiї, гiтлерiвцi зi сходу та заходу розпочали наступ на Москву. Загуркотiла чергова, жорстока битва.
  Радянськi вiйська билися героїчно. Але сили надто вже нерiвнi. У боях з'явилися танки Е-75 "Тигр"-3. I масово "Пантера"-3. Бої такi, скажiмо, неординарнi проходять.
  До кiнця травня на початку червня гiтлерiвцi завершили практично повне оточення Москви.
  Сталiн урочисто оголосив, що вiн залишається у столицi i стоятиме там до смертi.
  Москву обстрiлювали та бомбардували. Її оточували дуже потужнi рубежi оборони, якi не так просто подолати. Величезнi запаси боєприпасiв та продовольства зосередились у столицi.
  I Сталiн у пiдземному мiстечку був щодо безпеки.
  Гiтлер 22 червня 1945 року, коли минуло рiвно чотири роки з моменту початку Великої Вiтчизняної вiйни наказав припинити штурм столицi, замiсть цього планомiрно руйнувати її артилерiєю i авiацiєю. I продовжувати впевнено бомбардувати.
  А заснований наступ перейшов до Сибiру. Потрiбно було взяти Свердловськ i Челябiнськ, поки цi мiста не прикрили снiгу... Наприкiнцi червня на початку липня, обидвi ключовi мiста були пiсля завзятих боїв взятi... Нiмцi рухалися Сибiром. Один за одним падали радянськi села.
  Ось фашисти у вереснi 1945 року пiдiйшли до Новосибiрська. Розгорнулися бої за цей населений пункт.
  Червона армiя боролася разом iз мiсцевими ополченцями. Тамара i тут билася наче героїня.
  Вже кiнець вересня валить снiг i морозить. А батальйон дiвчат бореться босонiж i виявляє чудовий героїзм.
  I войовницi борються наче пантери.
  Тамара дала чергу, кинула босою нiжкою вибуховий пакет iз вугiлля i пропищала:
  - Нас нiхто не зупинить! Нас нiхто не перемiг!
  Iншi дiвчата вiдчайдушно ревуть:
  - Помремо, але не здамося!
  I битва продовжує...
  Лише на початку листопада Новосибiрськ упав... Вiйна тривала. Радянський Союз досi не капiтулював. Москва була блокована пiд обстрiлами.
  У пiдземному мiстi зберiгався стратегiчний запас продовольства та боєприпасiв, так що можна було досить довго триматися.
  Нiмцi мiсто постiйно бомбили та обстрiлювали.
  З'явився i новий надважкий танк "Щур". Ця машина важила двi тисячi тонн i мала кiлька гармат у озброєннi.
  Машина з бронею 400-мiлiметрiв використовувалася як танк прориву... Пройшла бойове випробування....
  Але застрягла на їжаках, i була знищена льотчиком-камiкадзе, який таранив її.
  Проте з'явився новий танк "Щур"-2 ще бiльший i важчий.
  Новий 1946 Сталiн вiдзначав у все ще не взятiй Москвi. Великий вождь СРСР розраховував диво. Москва стала справжнiм мiстом-фортецею.
  Запасiв продовольства могло вистачити ще на кiлька рокiв, а з урахуванням убутку населення через бомбардування та обстрiли на довше. А ось боєприпаси залежали вiд швидкостi та iнтенсивностi штурмiв.
  Берiя таки помiтив:
  - Може, товаришу Сталiн домовимось iз Гiтлером про нашу свободу?
  Верховний головнокомандувач, рiшуче заявив, мiцно стукнувши кулаком по столу:
  - Я з людожерами, не розмовляю Лаврентiй! Ти зрозумiв!
  Берiя помiтив зiтхаючи:
  - Сподiватимемося на диво про великий!
  Сталiн помiтив, прохрипiв:
  -Терпiння i працю, все перетруть!
  . ЕПIЛОГ
  Новий 1946 проходив у локальних боях. Нiмцi та японцi поступово захоплювали всi великi мiста. Останнiм у серпнi загинув Верхоянськ. У нiмцiв з'явилися новi танки АГ-50 у виглядi пiрамiди.
  Тамара та її команда вiдчайдушно боролася у Верхоянську.
  Дiвчата як завжди були босонiж, i в бiкiнi.
  Стояли на смерть. I босими пальчиками нiжок метали вбивчу силу вибуховi пакети.
  А потiм, коли бойовi припаси скiнчилися, змогли пiдвалами i тунелями пiти в тайгу.
  Вони були готовi взяти в руки зброю i знову вести вiйну, хоч i партизанську.
  У СРСР виникали партизанськi зони i розгорталася пiдпiльна вiйна.
  Столиця ще трималася, то її Гiтлер хотiв узяти змором i берег своїх солдатiв, яких i так полегло дуже багато.
  А дiвчата тим часом винищували фашистiв та японцiв, найрiзноманiтнiшими способами та методами.
  Особливо Наталка та її команда.
  I виявилися знову в Т -34-85. Машина , звичайно а , не нова . I для кiнця сорок шостого року застарiла .
  А ось i АГ -50. Нагадує низьку пiрамiду з дуже довгим стволом . Машина весь шiстдесят п'ять тонн . Товщина бронi зi всiх ракурсiв 250 мiлiметрiв пiд нахилом . Для снарядiв Т -34 абсолютно непробивна .
  Супермен-Наталя в досадi прошипiла :
  - Це як завдання ! Пiднiми гору !
  Футуристка-Анжелiка озирнулася . Тепер вони були в своєму традицiйному бiкiнi . I щось​​ красунi прийшло на розум .
  А Свiтлана натиснула на важелi босими п'ятами i погнала танк . Вона прошипiла :
  - Маневр ! Тiльки маневр !
  АГ -50 забезпечений потужної 105- мiлiметрової гарматою з довжиною ствола в 100 ЕЛ . Вiн здатний вражати на великий дистанцiї . Тим бiльше , у тридцятьчетвiрки з якiстю бронi неважливо . Одне влучення i кiнець .
  Свiтлана починає розгойдувати радянський танк . Ось ворог стрiляє . Снаряд навiть трохи стосується бронi . Але до щастя зiсковзує . А адже мiць колосальна - урановий сердечник .
  Супермен-Наташка прошепотiла своїми червонi губами :
  - На iконах з сумом особи - знову iмперiя народитися !
  Футуристка-Анжелiка пальнула , використовуючи босi пальчики нiг . Снаряд догодив в нерухомо вартий пiрамiдальний танк . I зiсковзнув з бронi в рикошет . Вже дуже вона похила i цементована .
  Нiмецька танк , звичайно а , непробивний , з всiх ракурсiв навiть для IВ -7. А вже куди до нього Т -34-85.
  Знову нiмець стрiляє ... Свiтлана натиснула голий п'ятою на гальма . I змогла ухилити танк вiд поразки . Хоча смертельний презент проскочив зовсiм поряд .
  Супермен-Наталя в лютi сказала :
  - Так ми i влипли !
  Футуристка-Анжелiка посмiхнулася . Вона холоднокровно зiрвала з себе лiфчик . Гола високу груди з полуничними сосками . Вишкiрила свої перлиннi зубки . I прочiрiкала :
  - Боягуз не грає в хокей !
  I натиснула червоним соском на курок . Така ось вона смiлива i iскрометна дияволиця . А може добрий , росiйський ангел втiлити .
  Снаряд вилетiв з не занадто довгого дула . Пронiсся ... I догодив прямо в ствол нiмецькою машини АГ . Вiдбивши його немов ударом хлопушки .
  I все чотири дiвчата хором , гаркнули :
  - Раз , два - я потрапила ! Фрiцу по рогам так дала !
  I як струснуть вони своїми босими нiжками . Ось це дiвки ! А коли при стрiльбi використовують голу груди - це в сто раз ефективнiше .
  Супермен-Наталя з посмiшкою помiтила :
  - Цей танк тепер для нас безпечний . Але як його знищити ?
  Зоя з посмiшкою запропонувала :
  - А в бойовому ковбойському стилi , ми його зметем !
  Свiтлана прискорила рух свого танка . Але противник , несподiвано розвернувся i кинувся навтьоки . Вiн розiгнався дивно швидко : все ж газотурбiнний двигун . I був явно швидше , нiж Т -34-85.
  Наче слон тiкав вiд Моськи . Усi б нiчого . Але слони вмiють перемiщатися навiть дуже швидко .
  Супермен-Наталя сердито рушила по бронi босий ногою i проревела :
  - Ось ! Ну як все - таки ми вiдстали вiд фашистiв !
  Зоя з сумом в голосi , заспiвала :
  - Усi неможливе , можливо в нашому свiтi !
  I струснула своєю шевелюрою , кольори сусального золота .
  Футуристка-Анжелiка з захопленням проспiвала , i випустила черговий снаряд . Той потрапив в броньовану корму i зiрвався .
  - Iдуть чи мрiї нечуванi ... Плетуть чи вiнки запiзнiлi ... Нiмий був Герасим колись !​​ Тепер вiн свариться матом !
  Свiтлана суворо помiтила :
  - Матом лаятися - це вульгарно !
  Супермен-Наталя хотiла , щось​​ сказати дотепне . Але ось з'явився черговий фашистський танк . на цей раз Е -75. Теж добре захищений в лоб , але набагато гiрше з бортiв . Щоправда, тридцятьчетвiрцi його все одно не пробити .
  на цей разiв , Зоя скинула з себе лiфчик . I оголила червоний сосок .
  Взяла i натиснула грудьми на курок . Зброя спрацювало ...
  Снаряд знову догодив прямо в ствол масивного знаряддя . I ста п'яти мiлiметрова гармата вийшла з ладу .
  I цей нiмець кинувся навтьоки . Гарний спосiб виводити з ладу самi захищенi машини - це бити по стволам .
  Супермен-Наташка зрадовано заявила :
  - Ось бачиш ! Ми перемагаємо !
  А ось i третiй танк . на цей раз " Королiвський лев ". У нього зброя , бомбомет калiбру в 450- мiлiметрiв . Такий якщо довбає , то мало зовсiм не здасться .
  Супермен-Наталя на цей раз вирiшила пальнути сама . Зняла лiфчик . Яка у її все - таки висока , i пружна груди . Свiжа , як у дiвчата . I войовниця як вiзьме i натисне рубiновим соском .
  Снаряд вилетiв ... I " Королiвський лев " отримав прямо в ствол . I величезну машину як рвоне . Що i пара стоять по краям танкiв вiдлетiла на кiлька сотень метрiв .
   Так i тридцятьчетвiрку струснуло . Машина ледве не перекинулася , i виявилася вiдiрвана вiд землi .
  Футуристка-Анжелiка навiть вдарилася при приземленнi лобiком , прокричавши :
  - Наче конi вiслюки !
  I погрозила фрицям кулаком .
  Супермен-Наталя була задоволена , i скалила перлиннi , дуже великi зубки :
  - Ось ми дали по вороговi ! Як належить !
  Зоя проспiвала , з захопленням :
  - Кохання i смерть ! Добро i зло ! Що свято що грiшно ... А менi знай все однаково !
  I дiвчинка рушила босий нiжкою по металу .
  Наступний противник Е -100. Машина небезпечна . З бомбометом та 75 - мiлiметрової гарматою з дуже довгим стволом . Таке штурмова модифiкацiя , та здатна виконувати роль i винищувача танкiв . А сiмдесятипятимiлiметрової гармати для радянського танка цiлком вистачить .
   А ствол бомбомета прикритий ковпачком .
  Супермен-Наталя перехрестилася при допомоги босий ноги , i прочiрiкала :
  - Ну , будемо його бити ?
  Зоя , скеля зубки , погодилася :
  - Зрозумiло , будемо !
  Футуристка-Анжелiка червоним соском натиснула на курок . Зброя спрацювало . Виплюнуло вбивчий заряд . I перебила порiвняно тонкий , але зате довгий ствол нiмецькою гармати .
  Свiтлана захоплено прочiрiкала :
  - Вiдмiнно ! А тепер дайте вистрiлити менi !
  I войовниця теж оголила свiй торс . У всiєю четвiрки грудей на висотi . I дуже навiть красивi , сексуальнi , спокусливi . Так з такими дiвчатами хочеться зайнятися любов'ю . Ну що​ може бути краще їх ? Напевно , тiльки iншi дiвчата !
  I ось дiвчина пiдловила момент , коли ковпачок почав вiдкриватися . I використовуючи свiй червоний сосок , як випустить снаряд по нiмецькiй бомбомету .
  А фриц не встиг навiть i оком моргнути ... Як вiзьме i рвоне ... У все сторони розкидало димний метал .
  Свiтлана потерла собi сильнi руки i пропищала :
  - Я дiвка справжнiй дракон !
  I як розсмiється ! I вiзьме , так покаже язичок !
  Супермен-Наталя взяла i захоплено поспiлку :
  - Патрiот ! Радянський патрiот ! Скiльки фрiцiв укокошив ти !
  Зоя пiдхопила пiсеньку , i тряся оголеною грудьми , продовжила :
  - Патрiот ! Червоний патрiот ! I на дiвок все твої мрiї !
  I теж войовниця як вiзьме i розреготається ! I язичок покаже ! I оскалит зубки - iкла !
  I босими нiжками пересуне важiль ...
  Дiвчата тут явно на висотi, хоч у них застарiлий танк. I продовжують партизанити.
  А ось 20 квiтня 1947 року розпочався новий штурм Москви. У ньому брали участь i японцi, i турки, i вся iноземна рать.
  У Гiтлера, зрештою, терпець урвався i вiн вирiшив покiнчити з СРСР. I особисто зi Сталiним, пов'язуючи з ним все ще палаючу на територiї Росiї партизанську вiйну.
  Мовляв, якщо Москва впаде, то й вiйна, без сумнiву, закiнчиться.
  I розпочався рiшучий, генеральний штурм.
  В атаку пiшли i надважкi танки "Щур"-2, "Монстр", Е-200, Е-500 та iншi.
  За одного мiсто обстрiлювалося i балiстичними ракетами.
  А в хiд пiшли i бойовi, невразливi дисколет Третього Рейху. Така ось армада.
  Оленка та її команда вiдважно зустрiла нiмцiв та дала їм бiй.
  Оленка босими пальчиками нiжок жбурнула гранату, дала чергу i проревела:
  - За росiян дух!
  Анюта, стрiляючи в супротивникiв, i скошуючи шеренги ворогiв, прочирикала голою п'ятою, пiддавши пакет смертi:
  - За велич комунiзму!
  Алла ведучи вогонь по ворогах СРСР i босими пальчиками нiжок жбурнувши бомбу, в'янула:
  - За Русь-матiнку в комунiзмi!
  Марiя ведучи влучний вогонь по ворогу, i його впевнено скошуючи, зауважила, вискакувавши зубки:
  - Росiї потрiбний новий лiдер!
  Мотрона вiдзначила, стрiляючи i впевнено винищуючи супротивникiв, i босими пальчиками нiжок пiддавши черговий подарунок смертi:
  - Зрозумiло, необхiдний!
  I вiд її кидка, який припав у ковзанку, два нiмецькi танки зiткнулися.
  Маруся, ведучи вогонь по гiтлерiвцях, енергiйно вiдзначила:
  - У СРСР все було, але ворог узяв числом!
  I голою п'ятою як запустить вбивчу та невблаганну!
  Оленка пiдбадьорила подруг:
  - Не поспiшайте Русь ховати! Є у нас ще й справи!
  I пальчиками голої ноги пiдкине руйнiвний подарунок анiгiляцiї.
  Анюта, ведучи вогонь по гiтлерiвцям, iз цим погодилася:
  - Ми ворогiв люто битимемо, не висохне Вiтчизни рiчка!
  I голою, круглою п'ята дiвчинка як енергiйно вiзьме i пiддасть по противнику.
  Алла, стрiляючи у фашистiв, i випустивши з рогатки шматок вибухiвки, натягнувши тятиву босими пальчиками нiжок, видала:
  - Це буде просто супермен - який замiнить Сталiна!
  Марiя стрiляючи з приголомшливою влучнiстю, i босими пальчиками нiжок метаючи гранати, висловилася:
  - Все що не змiниться, все на краще!
  Мотрона, збиваючи влучними пострiлами фрiцiв. А потiм босою нiжкою пошкодивши танк, зазначила:
  - Ми зi своєю незмiнною та героїчною волею!
  Маруся жбурнула цiлу зв'язку гранат, своїми босими нiжками. Тож самохiдка у фашистiв перекинулася i пискнула:
  - Я буду всiх сильнiшим!
  Алла, пiдбивши транспортер у гiтлерiвцiв кидком, гранати голою п'ятою, помiтила, поправивши:
  - Не я, а ми! Все сильнiше!
  Оленка щоб пiдняти бойовий настрiй заспiвала, пишучи на ходу. А решта дiвчат, ведучи по гiтлерiвцям вогонь, пiдхопили;
  Ми дiвчата країни СРСР,
  Яка є смолоскип усьому свiту...
  Покажемо, знай величi приклад,
  Ось героїзму подвиги оспiванi!
  
  Пiд прапором червоним дiвки народженi,
  I босi мчать по морозу.
  За Русь б'ються дочки та сини,
  Часом наречена дарує хлопцевi троянду!
  
  Ось буде над всесвiтом червоний прапор,
  Сяяти так яскраво, наче смолоскип-полум'я...
  Адже богатирський знай у нас замах,
  I кумачем сяє наш прапор!
  
  Не вiр, фашист проклятий не пройде,
  I росiйських дух на вiки не згасне ...
  Перемогу вiдкриємо нескiнченний рахунок,
  Будь-кому скажемо i привiт i здраст!
  
  Росiя це чудова країна,
  Ти подарувала комунiзм народам...
  Навiки Богом щедра дана,
  За Батькiвщину, за щастя та свободу!
  
  Не зможе ворог Вiтчизну здолати,
  I як би вiн не був жорстко пiдступний...
  Непереможний росiйський наш ведмiдь,
  Солдат Росiї такий перемогою славний!
  
  Прекрасна радянська країна,
  Дiвчата в нiй пишаються, що гарнi.
  Вона на вiки Родом нам дана,
  I будемо комсомолки справедливi!
  
  Б'ємося ми на пiдступах до Москви,
  Завiрюха кучугури, а дiвчата боси...
  Не Вiддамо Вiтчизну Сатанi,
  У нас стрiляють влучно навiть коси!
  
  Так в лютi дiвчата рвуться в бiй,
  I п'ятою голий вибух-пакет кидають.
  Фашист вiн тiльки на вигляд крутий,
  Насправдi, просто злий Каїн!
  
  Дiвчат ворогам нiяк не здолати,
  Вони народилися пiд такою зiркою.
  Непереможний монстр наш ведмiдь,
  Який зробив Батькiвщину дружиною!
  
  Ми росiйськi дiвчата гарнi,
  Нас не лякають тортури та морози.
  I вiдобразимо, вiр натиск злої орди,
  Противник зануритися вiд дози!
  
  Вороги змогли вiдкинути вiд Москви,
  Хоч у нього повно величезної сили.
  Ми дiвчата собою такi гордi,
  Противники зникнути у могили!
  
  Не вiрте, Русь ворогам не перемогти,
  Оскiльки кожен витязь iз пелюшок...
  Мисливець перетворився видно на дичину,
  А супостат ще зовсiм дитина!
  
  Але росiйський дух, великий вiрте дух,
  У ньому ж такi знайте, прихованi сили.
  Розгромлений же противнику буде в пух,
  Адже витязi у боях непереможнi!
  
  Сумнiви вiдкиньте дiвки ви,
  Ми найвiдважнiшi знай у свiтi...
  Звернем у пекло орди Сатани,
  Замочимо супостатiв усiх у сортирi!
  
  Закiнчиться священна вiйна,
  Настане мир i ранок над планетою.
  Вона навiки з сонцем знай дана,
  Щоб назавжди палало лiто!
  
  I вiчний у славi комунiзм,
  I з нами Ленiн i великий Сталiн...
  У кiно кривавому лише тепер фашизм,
  А наша воля вiрте мiцнiшою стали!
  
  Моя Росiя править на вiки,
  I все всесвiту щастя подарувала....
  Потрiбна сталева сила кулака,
  I молодецтво, але розумного розливу!
  
  
  
  ВIДЬМИ, СТВОРЮЮЧI ЧУДО-ЗБРОЇ
  Герда, Шарлота, Магда та Крiстiна якi випробовував свого часу "Тигр", вели розробку та перспективної моделi: "Пантери"-2. Дiвчата розташувала двигун i трансмiсiю одним блоком - упоперек, а вежу зробили вузькою та менших розмiрiв. А коробку передач встановили на самому моторi. Внаслiдок чого "Пантера"-2 вийшла силуетом нижче двох метрiв, i кiлькiсть членiв екiпажу скоротилася до трьох осiб. Товщина бронi чола корпусу зросла до 120 мм пiд великими нахилами, а бортiв до 82 мм пiд нахилами. А вежi до 150-мiлiметрiв лоба та 82-мiлiметра борту, пiд нахилами. Весь машини при цьому скоротився до 35 тонн, що дозволило обiйтися двигуном 700 кiнських i пiдняло швидкiсть i маневренiсть танка. При цьому покращилася i прохiднiсть машини, а ходова частина стала легшою i набагато простiшою в ремонтi та обслуговуваннi. Усього шiсть ковзанок, що практично i зручно. "Пантера"-2 сподобалася Гiтлеру i вступила в серiю з вересня сорок третього року. Машина вдала, з гарною, бронебiйною та скорострiльною гарматою. Вона працювала i швидко перемiщалася, маючи вiдмiнну ергономiку.
  I головне вона була простiша у виробництвi i менше вимагала металу. I при цьому вiдрiзнялася капiтальною живучiстю. Не так просто таку машину з великими нахилами бронi пробити.
  Радянськi вiйська отримали серйозну проблему. Крiм того, нiмцi замiсть програми Фау, вклалися в розробку народного винищувача, i створили ХЕ-162, простий i дешевий у виробництвi i дуже легкий i маневрений.
  Ця машина виявилася розроблена в бiльш сприятливих умовах i порiвняно простий в управлiннi. I їй не так вже й легко впорається.
  Нав'язала радянським та союзницьким вiйськам, жорстокi, повiтрянi бої. Винищувач важив лише пiвтори тонни в порожньому виглядi i майже повнiстю складався з дерева. Так що машина виявилася надзвичайно ефективною.
  Ситуацiю посилило й те, що нiмецькi дiвчата почали активно надходити до авiацiйних частин.
  Альбiна та Альвiна стали активно набирати рахунки, борючись, як правило, босонiж i в одному бiкiнi. I цих дiвчат не могли збити. А вони самi так активно зрiзали супротивника. А якi вродливi були цi блондинки: просто справжнi арiйки!
  Альбiна витонченою нiжкою натискає на гашетку i зрубує пару радянських лiтакiв i верещить:
  - Слава Третьому Рейху!
  Альвiна натискає червоним соском грудей на гашетку, i вражає три радянськi машини i реве:
  - Нашiй Батькiвщинi слава!
  Бойовi дiвчата - не скажеш, що вони слабкi. Нi, вони дуже агресивнi та всiх здатнi розшматувати.
  Лиха в цiлому ця армiя. I взимку лiнiя фронту стабiлiзувалася. Майнштейн завдав контрудару, i зумiв розгромити радянськi вiйська за Днiпром, створивши кiлька великих котлiв. Нiмцi також змогли вiдбити наступ пiд Ленiнградом. Тут вони спиралися на сильну лiнiю оборони. Плюс ще Сталiн пiсля розгрому в Українi зняв кiлька дивiзiй iз цього напряму та дозволив нiмцям вiдбити атаки. Фронт встояв, i нiмцi взимку змогли втриматись по всьому периметру атаки.
  Герда особисто билася на "Пантерi"-2, разом iз дiвчатами. I незважаючи на зиму, красунi билися босонiж i в одному лише бiкiнi.
  Герда натиснула босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, вразила супротивника i пискнула:
  - Слава нашiй iмперiї!
  Шарлота теж натиснула босими пальчиками нiжок на важiль, знесла вежу тридцятьчетвiрцi i пiдтвердила з агресiєю:
  - Героям слава!
  Христина лупнула натиснувши червоним соском на кнопку i, вразила радянську машину, пискнула:
  - I нам слава!
  Магда дала чергу з чотирьох кулеметiв, зрiзала радянську пiхоту за допомогою босих пальчикiв нiжок i видала:
  - Вiчна, переможна слава!
  Так ось дiвчата розпустилися i голi, круглi їхнi п'ятки сяють.
  А на пiдходi "Тигр"-2, цей танк при вазi п'ятдесят п'ять тонн обiцяє мати захист у 250-мiлiметрiв чола, i бортiв у 170-мiлiметрiв.
  Що при 88-мiлiметровiй гарматi в 71 ЕЛ, дуже пристойна машина.
  I ось навеснi нiмцi вже наступають в Iталiї та впевнено громять союзникiв.
  Беруть Неаполь i вторгаються до Сицилiї.
  I здаються вiйська союзникiв сотнями тисяч. I громять їх капiтально. Нiмецькi пантери нестримнi.
  А дiвчата змушують англiйцiв падати навколiшки i цiлувати босi, точенi нiжки, i язиками лизати круглi п'ята красунь.
  У червнi союзники намагаються наступати, висадивши десант у Нормандiї. Але зазнають там нищiвної поразки. Знову сотнi тисяч полонених i маса захопленої технiки.
  Рузвельт отримує iнфаркт i стає недiєздатним. США намагаються згорнути таку важку вiйну. Британiя розглядає варiанти замирення iз фрицями. Ситуацiю посилюють потужнiшi бомбардування англiйських мiст iз використанням реактивної авiацiї. А наздогнати такi лiтаки британськi винищувачi не можуть.
  Тож i Черчiлль починає просити миру. Але фюрер невблаганний. Його розпирає вiд усвiдомлення своєї сили.
  Але англiйцi таки згоднi вже на свiт. I це турбує Сталiна, який пропонує фюреру перемир'я. Гiтлер погоджується на три роки припинити вiйськовi дiї, за умови, що не буде партизанських диверсiй, i сторони залишаться при своїх кордонах, а СРСР продаватиме нiмцям нафту та хлiб.
  Сталiн дав згоду... I фрицi розв'язали собi руки.
  Перший удар, звичайно, Гiбралтар. Захопивши цю фортецю, можна перекидати в Африку вiйська по найкоротшiй вiдстанi. При штурмi фортецi, нiмцi використовували новiтнi автомати МР-44, дiвчата їх також покращили: зробили значно легшим i надiйнiшим.
  А в небi билися Альбiна та Альвiна, дiвчата, якi зробили лiтаки нiмцiв куди бiльш практичними та швидкiсними.
  I трощили союзникiв праворуч i лiворуч. Гiбралтар би взято з ходу. Франка був змушений погодитися з ультиматумом Гiтлера. Не дати ж своєї країни окупувати фашистам.
  Нiмцi розганялися на танках i вдиралися в мiсце противника.
  Пiсля падiння Гiбралтару фрицi вступили до Марокко. I рухалися, захоплюючи територiю. Особливо Алжиром йшли танки фрицiв. "Пантера"-2 стрiмко ковзає по пiску. Її модернiзували, потужнiший поставивши двигун, i вона помчала. "Пантера"-2 цiлком задовольняла вiйськових своїм захистом чола, а "Тигр"-2 взагалi був приголомшливим танком. Союзники падали наче пiдкошенi.
  Нiмецькi дiвчата боролися в пустелi, як правило, босi й у бiкiнi. Тiльки змащували шкiру спецiальним захисним кремом, щоби не обгорiла.
  Потiм красунi полонених англiйцiв на колiна ставлять i змушують дiвочi п'яти лизати. I це подобається, особливо африканцям, якi це роблять iз ентузiазмом.
  Сорок п'ятий рiк пройшов дуже успiшно для нiмцiв вони захопили бiльшу частину Африки, Близького Сходу. А першiй половинi сорок шостого року захопили ще й Iндiю, i Бiрму та решту Африки. I бiльше проблем було iз постачанням вiйськ, розтягнутiстю комунiкацiй, рельєфом мiсцевостi, нiж iз опором англiйських та американських частин. Тим паче колонiальнi вiйська не дуже хотiли битися. У технiцi у нiмцiв переважна перевага як. Наприклад, МЕ-262 Х i швидкiсть має до 1200 кiлометрiв на годину, i озброєння п'ять авiацiйних гармат. А у США та Британiї, поки що бiльш-менш придатних до бойового використання реактивних винищувачiв немає i бомбардувальникiв поготiв.
  Та ще в нiмцiв з'явилися дисколети, що розвивають швидкiсть порядку чотирьох звукових. Вони були зовсiм невразливi для стрiлецької зброї, завдяки ламiнарному струменю хтось обтiкав машини. Але й самi через це не могли стрiляти. Але можна було й бомбу скинути з висоти, i в розвiдцi використовувати, i найголовнiше таранити машини ворога збиваючи їх струменями.
  Лiтаючi тарiлки ефективна зброя з великим запасом ходу та здатнi долiтати з Європи до США. I ними керували часом дуже гарнi дiвчата, якi волiв битися босонiж i в бiкiнi.
  Ось Гертруда та Єва у польотi. Такi двi чудовi милашки. Наприклад, чорношкiрого американця спiймали. Прив'язали до колоди. I так на його чоловiчiй досконалостi довго каталися, що полонений знепритомнiв, перетрудившись.
  А зараз Гертруда босими пальчиками нiжок взяла i навела дисколет на цiль, збиваючи американськi лiтаки. Ось це бойова дiвка.
  I Єва теж за допомогою босих пальчикiв нiжок наводить на супротивника вбивчої сили машину.
  I з люттю таранить ворога, i падають машини Англiї та США.
  Висадку десанту нiмцi запланували на кiнець листопада. По-перше, у цей час нiхто не чекає. Справдi, погода не дуже й виживатиметься ризиковано. Але спокiйнi днi можна перепливати Ламанш та висаджуватись. Крiм того, є переваги в нiчному десантуваннi, тому що в темний час доби важче оборонятися.
  Нiмцi на той час дуже сильно перебили англiйський та американський флот.
  Тож висадка десанту очiкувалася без особливих проблем. Потужною ударною силою мали стати спецiальнi батальйони з дiвчат, якi навiть у мороз кiнця листопада були босонiж в одному лише бiкiнi.
  Висаджування почалося 26 листопада 1946 року. У рiчницю виборiв до Рейхстагу, пiсля яких Гiтлер отримав пост Рейхсканцлера.
  Завадити висадцi не було кому. А в наступi взяли участь великi маси пiхоти i навiть новi пiрамiдальнi танки. Яких iз жодного ракурсу не пробити.
  Дiвчата очевидно воюють всерединi них, i дiють хоробро.
  А деякi войовницi вже босонiж ламають край льоду на замерзлих вночi калюжах. I дуже смiливо б'ються. I чинять колосальну силу чудеса. А коли босими пальчиками нiжок жбурляють гранати i розривають англiйцiв на частини, це стає вкрай здорово...
  Герда ж б'ється на танку "Тигр"-4 пiрамiдальний з гарматою та бомбометом, причому дуже смiливо. Посилає снаряд по снаряд, i розриває ворогiв на частини.
  Дiючи не миттям так катанням, натискаючи на кнопки джойстика босими пальчиками нiжок, дiвчинка реве:
  - Скалимо зуби ми активно, винищуємо дуже сильно!
  Шарлотта використовує при стрiльбi червоний сосок, натиснувши їм на кнопку джойстика i вразивши противника, прочирикала:
  - Наш всесвiтнiй будзагiн!
  Лупанула з реактивного бомбомета i Крiстiна, використовуючи босi пальчики нiжок. Рознесла масу супротивникiв i буркнула:
  - За велич Третього Рейху!
  А за нею гримнула й Магда. Цього разу за допомогою полуничного соска. Порвала супротивника i проревела:
  - За арiйський комунiзм!
  Ось це дiвчата рiвня супер! А як пiхота з дiвчат бiжить i босими нiжками, на ходу жбурляє гранати. I як це здорово та вбивчо.
  Дiвчата такi ось бойовi та красивi.
  I трощать англiйцiв праворуч i лiворуч. Нiчого дивного, що при такому наступi та висадцi десанту i з боку Францiї та з боку Норвегiї, Англiя протрималася лише десять днiв. Оце чудово!
  Пала метрополiя. I наступний етап це похiд на Америку. У лютому нiмцi, незважаючи на зиму, здiйснили висадку в Iсландiї: операцiю "Iкар" i захопили цю важливу територiю.
  I знову у боях брали участь босоногi дiвчата рiзних батальйонiв СС.
  I досягали успiху, миготивши голими п'ятами по снiг.
  Сталiн запропонував Гiтлеру у березнi 1947 року, спiльну вiйну проти США. Фюрер дав згоду на це, але за умови, що СРСР отримає назад тiльки Аляску, певною мiрою законну територiю. I не претендуватиме на бiльше.
  Сталiн iз цим погодився... I почалося вторгнення радянських вiйськ через Аляску. Таке стрiмке та жорстоке.
  Рухалися новi радянськi танки.
  Екiпаж Єлизавети бився на першому, експериментальному та її не цiлком доробленому танку Т-54. Квiтень 1947 року. На Алясцi ще лежать снiги, але росiйськi дiвчата борються босонiж i в бiкiнi. I такi гарнi дiвчата.
  Єлизавета стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок по супротивнику. Вражає американський "Шерман". I скеля зубки, войовниця вимовляє:
  - Слава iдеям великого комунiзму!
  Катерина теж стрiляє використовуючи босi пальчики точених нiжок i верещить:
  - Слава переможним результатам нашої армiї!
  Олена теж пальнула, застосувавши цього разу червоний сосок грудей, вразивши вельми мiток супротивника i рикнула:
  - Слава новим рiшучим перемогам!
  Єфрасiя, довбанула по противникам, використовуючи полуничний сосок, i пробиваючи "Першинг" гаркнула:
  - I перемагатимемо!
  Войовницi, очевидно, розiйшлися немов мегери. I так молотять американцiв.
  Ось у лоб танка потрапляє снаряд, але вiдразу йде в рикошет. Єлизавета реве i скаче:
  - Слава iдеям комунiзму!
  I теж посилає снаряд у вiдповiдь за допомогою босих пальчикiв нiжок. Ось це дiвчисько - реальну мiсiю виконує.
  Такi красунi бойовi.
  Радянськi вiйська утрималися на Алясцi. А у травнi прибув i найперший втiлений у металi IС-7.
  I на ньому танковий екiпаж Оленки.
  Отака там бойова дiвчина. Як вистрiлив у противника, так вражає його вкрай влучно.
  А гармата яка потужна: 130-мiлiметрова. Вона пробиває ворога з великої дистанцiї. В американцiв основний танк все ще "Шерман", який лише для набору рахункiв нiмецьким та радянськими танковими асами годуватиме. Є трохи кращий "Першинг", з гарматою потужнiшою за калiбр 90-мiлiметрiв. I вельми нечисленний "Надпершинг", чия гармата калiбру в 90-мiлiметрiв i довжиною ствола в 73 ЕЛ, здатна радянськiй машинi IС-7 в борт i нанести небезпечну рану. Пiрамiдальнi нiмецькi танки американськi гармати взагалi не беруть iз усiх ракурсiв. IС-7 пробивають у борт. Т-54 - "Надпершинг", може взяти поблизу в лоб, i в борт у дистанцiї. Але поки що в СРСР основний танк Т-34-85, якi ще не знятий з виробництва i бореться з американцями. Вiн приблизно дорiвнює "Шерману", i слабший за "Першiнг".
  Тож радянським воїнам доводиться туго. I вони iз заздрiстю поглядають на поки що єдиний, найперший експериментальний танк IС-7.
  Ця машина горда i крута.
  Воюють ще й IС-2 та IС-3. Остання машина в лоб не пробивається крiм "Свехпершiнг". Ну ще IС-3 можуть пробити в нижню частину корпусу.
  IС-2 дещо слабкуватий у лобову броню вежу.
  На цьому танку борються дiвчата Наталка з її командою. Бойовi красунi. I вони з IС-2 завдають нищiвних ударiв, вбивчими снарядами.
  Наташка натиснула босими пальчиками нiжок, i викинула забiйне, пробивши американця i в'янула:
  - Слава iдеям доброго комунiзму!
  Зоя натиснула червоним соском на вбивчий важiль i в'янула:
  - За арiйський мир та порядок!
  Августина теж довбала знищенням за допомогою голої п'яти, вразивши супротивника i гаркнула:
  - За рiшучi перемоги!
  I Свiтлана наостанок як викине за допомогою босих пальчикiв нiжок, зрубає супротивника i пискне:
  - За великi сили!
  Вiйницi Червоної Армiї просувалися Аляскою. Настало лiто i, було тепло, i на танках у бiкiнi та босонiж дiвчатам приємно. Нiмцi, подолавши Гренландiю, висадилися у Канадi. А з пiвдня насуватись стали з Аргентини. У Бразилiї був розкол на пронiмецьку та проамериканську фракцiї. Нiмцi потужним ударом своїх бiльш боєздатних дивiзiй вирiшили справу на свою користь.
  У гiтлерiвцiв з'явився потужнiший i ефективнiший штурмовий карабiн, який розстрiлював з великої дистанцiї i дуже швидко. Янки зазнавали поразки за поразкою.
  Нова команда англiйських дiвчат на чолi з Джейн Амстронг насувалася з пiвдня... Воїнка влiтку билися в Бразилiї... Проамериканськi сили чинили опiр мляво.
  Але у Венесуелi войовницi зiштовхнули iз американськими вiйськами. Воювали вони на застарiлiй "Пантерi"-2, яку вже практично зняли з виробництва на користь пiрамiдальних моделей технiки.
  Але англiйки навiть на цьому танки були сильнiшими за американцiв. Пострiлювали зi зброї по "Шерманах", якi вже безнадiйно застарiли, могли на рiвних боротися лише з радянськими тридцятьчетвiрками.
  Джейн пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок з дистанцiї. Вразила супротивника i прочирикала:
  - Ось вона велич Британiї - не потьмянiє!
  Грiнгета врiзала за допомогою босих пальчикiв точених нiжок у ворога. Розбила "Шерман" i пропищала:
  - Королiвство наше буде круте!
  I показала язичок!
  Далi пальнула Монiка, вразила супротивника точно в цiль, своїми босими нiжками i проворкувала:
  - За спасiння душi!
  I слiдом за ними лупнула i Маланья. Точно вразила небезпечнiший "Першинг", розбивши його корпус.
  Зрозумiло босими пальчиками нiжок i проворкувала:
  - Слава iдеям королiвських сил!
  Билися дiвчата дуже агресивно та конструктивно.
  А в Канадi рухалися добiрнi нiмецькi частини. Герда на танку "Тигр"-4 пiрамiдальному руйнувала Америку та її домiнiони. I тi ламалися пiд нищiвними ударами супротивника.
  Герда пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, вразила ворога i в'янула:
  - За арiйський комунiзм!
  Шарлота теж лупнула, цього разу червоним соском грудей, пробила американську машину i булькнула:
  - За велич Нiмеччини!
  Христина також лупнула по ворогу. Зламала його броню, за допомогою босих пальчикiв точених нiжок, немов яєчну шкаралупу i пробулькала:
  - За нашi феноменальнi здобутки!
  Гримнула й Магда, зминаючи супротивника немов глину i проревела:
  - За такi ресурси, що не в казцi сказати, нi пером описати!
  Дiвчата треба вiдзначити вкрай бойовi та дуже рухливi. З ними дуже весело.
  I ось впали основнi мiста Канади: Квебек та Торонто. I жити стало краще, фрицям i веселiше.
  Гiтлер заявив, що Америку доб'ють!
  З розробкою атомної бомби США не виходило. Видно успiх вiдвернувся в даному випадку вiд Америки на користь Вермахта. Ну i що? Є й iншi основи перемоги та успiхiв. Так що впадати у вiдчай дуже рано.
  Але фрицi зi своїми iноземними полками дуже перевершують США як вiйська. I здатнi, на багато в руйнуваннi ворога.
  Ось Герда, наприклад, упiймала чорношкiрого бiйця. I вони дiвчата його так змучили, змушуючи кохатися, що той вiдкинув копита. I це себе дуже здорово.
  Восени сорок сьомого року, фрицi вступили на територiю США. Радянськi вiйська ще боролися у Канадi.
  Оленка на IС-7 билася з цiлою бригадою "Шерманiв" та "Першингiв". Шермани тут були класу "Свiтлячок", з довгоствольною гарматою 76-мiлiметровою, яка небезпечна для IС-7 при стрiльбi в борт. Тож дiвчата опинилися у серйознiй ситуацiї. IС-7 за всiх своїх переваг, маю гармату з обмеженим боєкомплектом i не надто скорострiльну.
  Ось Оленка пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, вразила американця i пискнула:
  - На мiй шлях вiйни!
  Анюта лупнула по черзi, за допомогою червоного соска, вразила "Шерман" i в'янула:
  - За перемоги СРСР!
  Довбанула i Алла за допомогою босих пальчикiв нiжок. Пробила американську машину i в'янула:
  - За iдеї комунiзму!
  Марiя також врiзала, за допомогою полуничного соска, розбила супротивника в трiски i шикнула:
  - За великi рукописи Ленiна!
  I Мотрена голою п'ятою пiддала, розфарбувавши броню "Шермана" i пропищала на все горло:
  - За моїх витязiв свiтла!
  Ось це п'ятiрка, ось це дiвки - крутiше не знайти! А такi всi юнi та свiженькi. I пахнуть дiвчата медом. Недарма солдати з таким задоволенням лижуть їм лоно Венери. I ще облизуються.
  Та IС-7 пiддався назад, щоб його не розiрвали на шматки. На те це i танк, усiм танкам танк.
  Може окрiм що пiрамiдальних нiмецьких...
  Але бiльшiсть "Шерманiв" перебита, iншi ж вiдходять назад.
  Ось так рубали радянськi дiвчата.
  А в небi Анастасiя Вiдьмакова та Оленка Соколовська як молотять фрицiв. Що цим дiвчатам Покришкiн у пiдмiтки не годиться. А борються красунi босонiж i в бiкiнi. I червонi соски грудей при стрiльбi використовують, що пiдвищує бойову ефективнiсть пальби.
  Але розумiє Альбiна та Альвiна крутiше. Дiвчата встигли здобути шiсть ступенiв Лицарського хреста. Вищий шостий ступiнь Лицарський хрест Залiзного хреста з платиновим дубовим листям, мечами та дiамантами був вручений ним пiсля того, як вони збили бiльше тисячi лiтакiв кожна.
  Ось це дiвки - всiм дiвчаткам дiвки ...
  Але i Анастасiя Вiдьмакова, i Оленка Соколовська зiбрали кожну понад двiстi лiтакiв. I вони вже мали по вiсiм зiрок героя СРСР.
  Анастасiя натиснула босими пальчиками нiжок на кнопку стрiльби авiацiйної гармати i збила американську машину, пискнувши:
  - Я є дiвчина супер!
  Оленка Соколовська рубала по противнику за допомогою червоного соска грудей, звалили три лiтаки i гаркнула:
  - А я ще крутiший!
  Ось це дiвки, такi дiвки!
  I трощать Америку.
  Ну, зрозумiло Альвiна i Альбiна роблять це ще веселiше та крутiше.
  Альвiна використовує при стрiльбi червонi соски.
  А Альбiна полуничнi.
  I обидвi дiвчата дуже люблять працювати язичком з нефритовими стрижнями, що пульсують. У них такий ось азарт та кредо агресiї!
  Альбiна натиснула босими пальчиками нiжок i прочирикала:
  - А в море йдуть, дiвчата лихi!
  Альвiна ведучи вогонь, пiдтвердила:
  - Крута стихiя, вбивства стихiя!
  I ось уже нiмцi та радянськi та японцi вклинилися глибше в американську територiю.
  У японцiв є свої бiйцi: дiвчата-нiндзя. Дуже хоробри та бойовi.
  Ось дiвчина синя нiндзя, як випустить за допомогою босих пальчикiв нiжок лезо бритви, зрiзаючи голови американцям i в'якне:
  - Вони не пройдуть!
  I рубає мечами млин.
  А дiвчина жовта нiндзя проведе мечами справжнє вiяло. I потiм босими пальчиками нiжок метне голки з отрутою, i запустить їх iз вбивство вiйськ янкi, пробиваючи супротивникiв.
  I завиє на всю горлянку:
  - На всю Японську славу!
  А дiвчина з червоним волоссям, як проведе прийом косий млин, i рiзане ворогiв.
  А потiм вiзьме i босими пальчиками нiжок урiже по них i так розкидає янкi в рiзнi боки. Ось це бойова краса.
  I прореве:
  - Ми є нiндзя!
  А тут i дiвчина з бiлим волоссям нiндзя проведе мечами прийом вертолiт. Посiпає супротивникiв, розтрощить їх. I з червоного соска лупне блискавкою, проревiвши:
  - За перемогу Японiї!
  Ну, проти таких кралiв нiхто не встоїть! Ось це дiвки, всiм дiвкам дiвки.
  А так вони агресивнi.
  Але ось бої гуркотять iз колосальною iнтенсивнiстю. Вiйська держав осi рухаються i з пiвночi i з пiвдня, буквально стискаючи Америку велетенськими щипцями.
  Ось це затискач колись славної країни, який вражає уяву.
  До кiнця осенi фрицi вже неабияк вклинилися в територiю США.
  Ось Герда бореться в танку "Тигр"-4 i принагiдно згадує свої колишнi,
  Теж дуже славетнi подвиги.
  Герда трохи заляпалася кров'ю, але була задоволена. Але настрiй псував жахливий сморiд, що виходить з розрiзаного черева вовкулака i побоювання, що набiжить ще сотня, якщо не бiльше таких же тварин.
  Шарлота тим часом взяла свого живучого опонента за голову i провела смертоносний прийом "подвiйний Нельсон", звернувши тварюку шию. Вогнезарна войовниця тут опинилася в ролi такої матерi Терези - у планi милосердя до по-звiрячому побитого упиря. Виразилася:
  - Я добра, пiдiбрана, i мама моя добра - як мудра сова!
  Герда була стурбована:
  - Ти чого не розумiєш?
  Шарлота здивувалася:
  - А що я маю розумiти?
  - А динозаври, чи гiбриди щурiв та тарганiв не почують? - Герда витягла губи.
  Шарлотка хихикнула:
  - Ось не чекала я, що ти така сцикуха! Та ми їх хоч тисячу переб'ємо!
  - Тебе що палицею по головi рушили!
  - Нi. Тiльки повiр, мегагном може почути нас. - Тут дiвчина запнулася. - Якщо Султан гномiв не взяв його, тобто не закликав на службу, то вiн не мiг пiти вiд нас занадто далеко.
  Герда з дуже слабкою надiйною запитала:
  - А iншi гноми, ельфи, аннихоббитi?
  Шарлота швидко з чоловiчою безжалiстю, погасила останню надiю:
  - Iншi, може, й чують, та що їм до цього? Знає лише мегагном Кiй-Дар.
  Герда почала обтирати об величезний пишний листок свою заляпану кров'ю ногу. Лист тiльки зовнi здавався м'яким, а насправдi був колючим. Босонога блондинка вивела мораль:
  - Не все, те золото, що блищить, але все, що смердить - завжди виявляється лайном! У свiтi так багато бруду, що не можна повiрити в чистоту творця, навiть зробивши кiлька крокiв по землi!
  У вiдповiдь Вогняна дияволиця знову зашипiла повiтрям у своїй пластмасовiй дудцi. Потiм дiвчата довго дослухалися до ночi. Але мегагном Кiй-Дар не чув чи навiть не мiг почути. I iншого гнома тут явно не було.
  Герда тут заспiвала:
  - Якщо друг виявився раптом i не друг i не ворог, а гном... Це означає, що нас чекає дурдом!
  Шарлота перервала подругу:
  - Ну що хочеш, щоб нас легiон вовкулакiв обклав? Давай нiжками, та й швидше!
  I знову вони продовжили виснажливий бiг, хоча обох войовниць уже каламутило вiд утоми. Iнодi Герда засинала на ходу, в солодкi короткi митi здавалося, що вiн лiг, вiдпочиває (своєрiдно спати увi снi - це просто неймовiрно круто!). Але видiння розсипалося, як ком глини, що впав на землю, - легко i без зусилля, тiльки тiло нервово здригалося. I вiдразу все починалося спочатку, нiби гойдався невидимий маятник. Навколо стояла якась напiвява й напiвреальнiсть, доводилося стовбичити повiки, щоб вони, важкi, не стулялися. Босi ноженьки дiвчат були iзуверски iсколотi, але саме цей страшний бiль не давав їм остаточно забутися i втратити почуття реальностi. А пейзаж поступово змiнювався. Крiзь темряву довкола явно проступали високi стiни, втомлена воїнка-блондинка була немов у чорному кам'яному коридорi. Мерехтiли звуки - важка луна його бiгу. I було ще щось страшне та нерухоме - попереду. Щось живе, воно, поки невидиме, чекало на дiвчат, i вони бiгли туди. Не хотiли, звичайно, потрапити до пекла, але все одно бiгли, як вiвцi гнанi тигром. Навiть незрозумiло чому, їм почала снитися така дрiбниця, може через позамежнi фiзичнi навантаження останнiх тижнiв вiйни в пустелi Африки та горах Азiї...
  Герда прошепотiла:
  - I навiть рай здатний пеклом бути, що в пекло попять не треба довго плисти!
  Щось смикнуло за дiвчисько руку. Свiдомiсть ривком повернулося до войовницi. Вона раптом виявила, що стоїть нерухомо. Земля попереду порожнього йшла вниз. I там чувся слабкий плескiт води. У змучений личок дiвчини дихнув свiжiстю та вологою.
  Герда вигукнула:
  - Ого, можна й до раю добiгти!
  - Вiрiй! - З почуттям видихнула поряд Шарлота. - Мiсце, де блаженствую загиблi воїни Великої Нiмеччини. - Її дзвiнкий голосок войовницi був сповнений непiдробної радостi.
  Герда не подiляла такого оптимiзму:
  - Скорiше передпiлля Вiрiя.
  Шарлота з ентузiазмом сказала:
  - Де передпiлля, там i поле!
  Герда згадала легенду, згадала, як дорогою до Рейх-Сараю, вони перетнули невелику срiблясту рiчку. З висоти царського скакуна переправа здавалася легкою та швидкою забавою. Воїнка-блондинка навiть вiдчула себе султаном, або султаншею, що втiм ще краще! Але одна справа сидiти на громадинi елiтному скакунi, та iнша - мандрувати на своїх двох нiжках богинi. Цiкаво, наскiльки глибока та пiдступна ця рiчка?
  Герда хитро, але образно помiтила:
  - А передпiлля щось мiнне!
  - Ти вмiєш плавати? - Обернулася до неї рудоволоса дiвчина.
  Герда знизала плечима:
  - Яке дурне питання. Де ти бачила представника елiтного батальйону СС, що не вмiє плавати.
  Шарлотта рiшуче струсила кучерями, що горiли.
  - Забудь про елiту СС. Тут досконалого iнший свiт або навiть безмежне свiтобудови з мiрiадами свiтiв. Тут далеко не все, як було у нас!
  "Чи вмiю я?" - запитала себе Герда, знову заглядаючи в порожнечу, що була всерединi воятки.
  Шарлота буркнула:
  - Ну, швидше рожай! Час пiдтискає!
  - Ну, звичайно, я повинна вмiти плавати! - бадьоро промовила войовниця-блондинка, бачачи сумнiв на нiжному i водночас грiзному личку подруги.
  Метелик розмiром з альбатроса, при цьому з синiми в жовту цятку крильцями, колихнув вусиками на знак пiдтвердження, що голонога блондинка говорить правду.
  - Я теж так чи майже так припускаю, - нетвердо вiдповiла Шарлота. - Хоча знаєш прислiв'я: iндик думав i в суп потрапив, ворона не думала i опинилася в трiскачцi! У будь-якому разi краще, якщо ти вмiєш, бо менi тебе не витягти. А нам лише одна дорога - на той берег.
  Герда мiцно стиснула кулаки:
  - Звичайно, крута попливла!
  Шарлота попередила:
  - Iз мечем можуть бути у нас проблеми!
  Гламурнi войовницi пiдiйшли до краю берега i ступили в чорну нiчну воду. Герда вiдчула тиск води - рiчечка мала несильну течiю. Голонога блондинка опустилася на колiна i жадiбно напилася, пiсля чого побризкала на втомлене запилене обличчя. Сонливiсть вiдразу пройшла. Вода була прохолодною i нiжною, хотiлося лягти в неї i розслабити м'язи жiночого тiла, що ниють.
  Герда вимовила з натхненням:
  - А мiн у передпiллi й не видно!
  - Стривай! - прошепотiла Шарлота.
  Герда здивувалася:
  - А що знову тут пастки?
  Вогняна войовниця заспокоїла:
  - Та нi, але... Думаю, у нас ще є шанс!
  Воїнка вогню знову приклалася до своєї бiлої пластмаси губами. Прислухалася, уважно оглядаючись на всi боки.
  Герда ж своєю чергою розслабилася, i нiби харчувалася божественною енергiєю вiд води. Шарлота попросила її:
  - I ти дивися, менi важко тут концентруватися.
  Голонога блондинка теж озирнулася. Вiдчувалося, що скоро свiтатиме. Темрява перестала бути непроглядною, як ще зовсiм недавно, в її непроглядностi з'явилися хиткi провали - здавалося, ще трохи, i покрив ночi впаде. Значить, погоня почнеться незабаром. Добре, що вони дiйшли рiчки. Герда жмурячи брiвки, придивилася: вода була добре видно у її нiг, що зводять з розуму чоловiкiв, невиразно - в центрi течiї. Iнший берег майже тонув у темрявi.
  Бiла войовниця помiтила:
  - От би зараз чоловiчi руки попестили б нашi змученi тiла з жилками, що проступили вiд напруги. Яке б ми насолоду вiд цього отримали б? О стражденна плоть невинних дiвчат. Моє лоно богинi Венери, так хоче кохання i щастя, того чого бажає будь-яка жiнка!
  Шарлота знову приклалася до дудки. Цього разу Герда здалося, що чи то в повiтрi, чи то в землi щось здригнулося у вiдповiдь. А об голу п'яточку войовницi-блондинки потерлося, щось iз шипами i водночас таке нiжне. Вона сказала:
  - Ось вона насолода удава.
  - Ти чула? - юна вогняна диявола збуджено схопила її за руку. - Кроки мегагнома! О бiла самка чула? Кий-Дар вiдгукнувся. - Шарлота поцiлувала подружку у вушко. - Повiр, близька наша перемога, Вiн десь тут!
  Герда помiтила:
  - Та близька... Як для козявки Мiсяць!
  Шарлота стала сильнiше дмухати у свiй свисток iз чарiвної пластмаси створеної ельфами( техночарiвництво однак!), приникаючи потiм вухом до землi. Цього разу струс ґрунту у вiдповiдь був значно помiтнiшим.
  Герда тут фiлософськи помiтила:
  - Є така прикмета, чим довше не щастить спочатку, тим успiшнiшим буде кiнець!
  - Так ... - Смарагдовi очi красивої дiвчини радiсно примружилися, - вiн прийшов на поклик! Кий-Дар!
  Герда приклала пальчик до губ:
  - Та обережнiше ти. Може це зовсiм не той мегагном чи iстота зовсiм iншого порядку!
  Вони завмерли, прислухаючись. Тремтiння землi стало бiльш рiвномiрним, важким. Десь поблизу, мiж "острiвiв" чагарникiв, пробирався величезний типаж. Вiн був немов джин-велетень, який слухняно шукає господаря, нехай навiть останнiй ще безусий молодик.
  Шарлота заявила:
  -Ти, напевно, навiть не уявляєш усiх сил мегагномiв. Це такi могутнi iстоти, що навiть пекельний вогонь вiдступає перед ними!
  Герда вiдразу заперечила:
  - Нi чому ж уявляю... Якщо гном iстота сильна, то мегагном має бути на порядок сильнiшим. Адже саме слова мега, це в мiльйон разiв бiльше!
  Шарлота охоче як дiвчина на побачення з естрадною зiркою погодилася:
  - Та ти правильно мислиш подруга! Саме в мiльйон це цiла непереможна армiя!
  Герда тут здивувалася:
  - А чому ти не викликала його ранiше та дозволила нашим подругам загинути?
  Замiсть вiдповiдi юна i руда дияволиця знову приклалася до свого свистку, повiтря з легким сипiнням виривалося зi скривленого сопла. I раптом Шарлота завмерла на напiвзiтханнi, її смарагдовi оченята округлилися. Вогняна вовчиця присiла у воду, торкнувши Герду за руку. Так хотiла, була їй вiдповiсти, як раптом...
  Босi ступнi дiвчиська раптом обпекла такий рiзкий бiль, що разом пiдскочили i остаточно прокинулася. Мадлен тримала в руках палицю з приєднаним до неї електричним дротом. На рожевiй, навiть трохи ороговiлiй вiд бiгу по розжареному пiску i гострому гiрському каменю пiдошвi виник пухир електророзряду.
  Капiтан СС ринула:
  - Та вставай ти швидше збирайся, одягти парадну форму! Ви не можете перед фельдмаршалом хизуватися в одному бiкiнi! Дивись дитинко, тебе нагородять, але якщо викинеш дурiсть, то примушу добу крутити Конано колесо, i одночасно бити електричним струмом. - Мадлен тут зробила пику страшнiше. - Хоча нi, не доба, а цiлий тиждень, без жодної хвилини перепочинку. У нас поки що є час.
  Дiвчата поспiхом почали збиратися. А на iншому континентi вiдбувалися також цiкавi подiї, причому аналогiчнi.
  Так, а тепер знову битва, i войовниця Герда, використовуючи босi пальчики нiжок, посилає вбивчу силу снаряд. Розбитий "Першинг" зупинився.
  Ось повзе щось таке бiльше й незграбне. Нова американська технологiя, самохiдка калiбром гармати в 155-мiлiметрiв довгоствольної i товщиною бронi в 305-мiлiметрiв. Важить тонн сто двадцять i дуже тихохiдна. Ледве повзе...
  Герда розбила "Шерман" влучним пострiлом i зазначила:
  - На нашу душу йде!
  Шарлотта пальнула використовуючи босi пальчик нiжок, рознесла супротивника на рванi шматки металу i пискнула:
  - За честь та Батькiвщину!
  Христина помiтила з тривогою:
  - Може з бомбомета по ньому врiзати?
  Магда впевнено заявила:
  - Дай цю справу менi!
  I дiвчина навела на противника гармату, своїми чiпкими пальчиками нiжок, i лупнула.
  I американський монстр зупинився та вибухнув.
  Ось це дiвчата з Третього Рейху - молодцi!
  Настала зима, i снiгом рухається IС-7. Бої точаться в Америцi. Б'ються красунi з СРСР люто.
  Оленка пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок по "Першiнг" i рознесла супостата.
  I проворкувала:
  - Слава росiйському комунiзму!
  Врiзала снарядом i Анюта. Застосувала прийом за допомогою босих пальчикiв нiжок i проворкувала:
  - Я скажемо дiвчина-супермен!
  Алла теж взяла i пальнула i вразила черговий танк Паттон. I такi класнi.
  Що за овоч цей новий танк "Паттон"? Це "Надпершнiг", тiльки з потужнiшим двигуном 810 кiнських сил i великими нахилами бронi.
  Що ж вражаюча машина, яка може стати проблемою для Т-34-85. Але IС-7 її як з дистанцiї лупне. I радянський танк, отримавши в лобову броню снаряд, вiдправляє його до рикошету. Ось це бойова машина. I у вiдповiдь iз одного розмаху зносить американця.
  Далi палить Марiя, вражає ворога влучно. Пробиває його наскрiзь i верещить:
  - Наша армiя сильна, охороняє свiт вона!
  I теж босi пальчики нiжок використовує.
  А потiм i Маруся довбає. I розкришить вороговi броню в трiски. За допомогою в цьому випадку голої п'яти.
  I прореве:
  - За новi реформи Сталiна!
  Отака бойова вона красуня, i хоче всiм сподобатися.
  Ось як команда на IС-7 працює, що й чортам вiд цього нудно.
  Але наступають дiвчата вперед.
  Єлизавета на Т-54 б'ється. I дiє вiдчайдушно. Така ось агресивна краля.
  I дiвчата мають дуже гарну машинку. I стрiляють iз неї вкрай влучно.
  Ось наприклад взяли i вразили "Надпершинг", i прокричать:
  - Наш святий комунiзм!
  Єлизавета босими пальчиками нiжок нацiлила зброю. Лупанула за мету i пискнула:
  - Моя перемога буде велика!
  I пiдморгнула напарницям.
  Катерина лупнула за допомогою червоного соска i перевiряла:
  - За нашi великi перемоги!
  I як розсмiяється на все горло.
  I Олена за допомогою босих пальчикiв нiжок як урiже по супротивнику. Розбила потужну броню, розколола метал i пропищала:
  - Могутня наша нацiя!
  I прореве на все горло...
  - Ура!
  I Єфрасiя теж б'ється по супротивнику, цього разу полуничним соском. Розкришить ворога i в'якне:
  - За велич комунiзму на всiх планетах галактики!
  Такi ось дiвчата крутi у свiтi. I їх нiчим не зупинити i не приборкати.
  Катерина вищить i трясе грудьми:
  - Я є дiвка супер!
  I її соски вiдливають рубiнами ... Вона свого часу чорношкiрому їх в обличчя сувала i змушувала лизати. Потiм сама йому чоловiчу досконалiсть мовою облизувала. Що взагалi такий приємний смак.
  Як це приємно для дiвчини - не описати бiльшого задоволення на свiтi.
  Ось так дiвчата i трощать супротивника. I вiдчувають насолоду вiд своїх славних перемог та колосальних досягнень.
  А Анастасiя Вiдьмакова та Оленка Соколовська взагалi дiвчата рiвня приголомшливого. У них просто киплять хвилi пристрастi та цунамi похотi.
  Анастасiя стрiляє з яскраво-червоного соска по супротивнику, вражає лiтак янкi i верещать на все горло.
  - Я красуня-супермен!
  Оленка Соколовська продовжуючи руйнувати супротивника, за допомогою полуничних соскiв i реве:
  - А я вище дiвчисько всiх на свiтi!
  Такi ось бойовики, i треба сказати крали ще якi! Проти них нiкому не встояти.
  Навiть Америцi... i вже кожна десять золотих зiрок героя СРСР запрацювала...
  За таке феноменальне досягнення здобули й особливу нагороду: дiамантову зiрку героя СРСР. Що саме по собi дуже почесно i круто.
  Веселiться красунi!
  Найкраще, звичайно ж, буде попереду!
  Олег Рибаченко проводив чергову операцiю у Саудiвськiй Аравiї.
  Царська армiя Миколи Другого розширювала росiйську територiю. Разом iз Олегом боролася тепер i дiвчинка Маргарита Коршунова. Теж мутант - войовниця, яка отримала безсмертя.
  Ну що ж, вiчнi дiти приводили в покiрнiсть усi цi банди моджахедiв. I перемагали їх - примушуючи скласти присягу росiйському царевi.
  Одночасно Олег Рибаченко не проти i скласти гарне i трохи iнакше продовження пригод дiвчаток;
  Пiсля нового року нiмцi та коалiцiя значно просунулися територiєю США. Американцi, маючи справу з бiльш технологiчно розвиненим ворогом, програвали.
  До кiнця березня вермахт пiдiйшов до Вашингтона i розпочав штурм столицi США.
  Бої кипiли нерiвнi i, явно було що дiвчата, i перемагають тут ... Особливо пiрамiдальний танк, Герди гарний, як i її твори.
  Герда пiд час обстрiлу Бiлого дому, коли її танк бив прямим наведенням взяла i заснула, i їй снилося таке...
  Вона бачила партизанку Лару Мiхейко спiйману фашистами. Дiвчинка рокiв чотирнадцяти вiдстрiлювалася вiд фашистiв. Двоє її напарникiв загинуло. А вона сама сховалась у хатi.
  Бабуся хотiла її видати за свою онучку, але гiтлерiвцi не повiрили їй. I повели... Ось-ось почнуть обшукувати.
  I тодi Лара вихопила гранату, фашисти влучали. Дiвчинка подумки попрощалася i цим свiтлом i шпурнула її... Але граната не вибухнула.
  Героїчно пiти не вдалося.
  Лару повалили, кiлька разiв врiзали, i поставили синець пiд око. Але сильно бити не стали, видно, побоювалися покалiчити!
  Коли її привезли в хату для допиту, Лара поводилася зухвало.
  Вiдважно дивлячись у вiчi полковнику СС, сказала:
  - Вас скоро фрицiв знищать! Чуєте, гул гармат, йде смерть вiд Червоної Армiї!
  Полковник вiдповiв:
  - Зухвале дiвчисько, ти познайомишся з батогом!
  Лара смiливо крикнула:
  - Бiль мене не лякає!
  Полковник наказав:
  - Вивести цю паршивку на вулицю з плакатом: партизанка i показати всьому селу!
  Полiцай охоче пiдказав:
  - На вулицi випав снiг, i стоїть мороз... Чи не варто дiвчинку вивести босонiж, щоб вона охолодила свiй запал!
  Полковник СС згiдно кивнув:
  - Правильно! Нехай походить по морозу боса, може бути схаменутися!
  З Лари зiрвали кожушок, а також светр. Залишили лише в однiй ситцевiй сукнi. Стягнули грубi черевики та чорнi панчохи. Дiвчина залишилася босонiж в однiй, легкiй сукнi.
  Їй повiсили на шию дощечку з написом: Я партизанка. I зв'язавши руки ззаду вивели на ґанок. Босi ноги дiвчинки вiдчули холод та снiг.
  Лара посмiхнулася. Її правда бентежив синець на обличчi, як вона виглядає. А босонiж можна по снiгу i пройтися. Її пiдошви за лiто сильно огрубiли, вiд багатьох переходiв босий. Вона i взулася нещодавно, i не вперше їй терпiти холод та голод.
  Лара пiшла сама i продовжувала посмiхатися. Повiяв вiтер, розвiваючи її мiдно-червоне волосся, а пiд босими нiжками рипiв снiг.
  Дiвчинка йшла з таким виглядом, немов принцеса на трон. I залишала за собою витонченi, маленькi слiди, майже дитячих нiжок.
  Люди дивилися на неї iз спiвчуттям.
  Одна з бабок у шубi заклопотала:
  - Жах! Дiвку босу ведуть!
  Погода стояла сонячна, i огрубiлi, мозолистi пiдошви Лари майже не страждали вiд холоду. Вона йшла собi, i скалила зуби.
  Тут її обпекла вiд удару батiг. Дiвчинка скрикнула i закусила губу.
  Її вдарили ще кiлька разiв iз силою. Лара насилу встояла на ногах, i зусиллям волi стримала крик.
  Вперту дiвчинку вiдповiли у спецiальну хату, де були пристосування до тортур.
  Ось її пiдняли на дибу, i почали припiкати розжареним залiзом п'яти.
  А двоє катiв плескали Лару батогами. Дiвчинка спочатку титанiчним зусиллям стримувала крики, але коли до босих пiдошв дитини приклали широкi смуги червоного вiд жару залiза, скрикнула i знепритомнiла. Її привели до тями...
  Жах...
  Герда прийшла до тями.... Чорт перемоги, треба ж таке мрiяти, коли вони напередоднi перемоги, їхнiй танк обстрiлює Бiлий дiм.
  А тут такi гидоти знятися...
  Герда пальнула по "Надпершингу", що виїжджає з дому, пробила його наскрiзь i проворкувала:
  - Мир, праця та кохання!
  Пiсля чого показала мову.
  Шарлота теж довбанула по супротивнику, застосувавши босi пальчики своїх нiжок i, вякнула:
  - Я дiвчина класу супер!
  Врiзала i Христина, шипаючи змiєю i натискаючи червоним соском на кнопку джойстика, пробиваючи противника:
  - Є ми супермени!
  I Магда як тягне по ворогу, розкришить танк, змусить детонувати бойовий комплект, i видасть:
  - Даєш найвищий пiлотаж!
  Пiсля чого пiдморгне своїм напарницям. Ось це дiвчина - найвищого вважай класу навiдниця.
  Воїтельки трощать янкi та набирають рахунки... Альбiна та Альвiна вже набрали кожна по двi тисячi збитих машин. За це отримали нову нагороду: Дiамантову зiрку Лицарського хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Ось так дiвчата i вiдзначилися став асами класу супер. I нiхто їх не мiг зупинити i перемогти.
  Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Соколовська та Орлова отримали за новою нагородою: Орден Слави найвищого ступеня з дiамантами, чому були дуже радi. Ось такi крутi дiвчата.
  А вiйна добiгає кiнця... Американцi двадцятого квiтня 1948 року капiтулують. I перекинулася ще одна iсторiя Другої свiтової вiйни.
  Цього разу схоже настав перiод тривалого свiту. СРСР отримав назад Аляску i всi були задоволенi. А країни Американського континенту подiлили Японiя та Третiй Рейх. Так завершився тимчасовий передiл свiту.
  Нiмцi втомилися вiд вiйни.
  Гiтлер дозволив у Третьому Рейху багатоженство - до чотирьох дружин кожному, i ввiв драконiвськi податки на пари, у яких немає дiтей або їх менше трьох. Це був сильний хiд для заохочення демографiчної полiтики.
  Крiм того, у самого Гiтлера з'явилося багато дiтей, отриманих шляхом штучного заплiднення. I серед них треба було обрати спадкоємця престолу.
  Не було смутку, Третiй Рейх переварював разом iз Японiєю завойоване.
  Але 5 березня 1953 року помер Сталiн. I прийшов до влади Берiя. Чому Берiя? Вiн мав i в реальнiй iсторiї непоганi шанси на трон, але завадила випадковiсть: бунт у НДР пiд час придушення якого дозрiла контрзмова проти Берiї. А тут НДР, зрозумiло, немає.
  Крiм того i Гiтлер хотiв, щоб пiсля Сталiна правил саме добре передбачуваний i вiдомий нiмцям Берiя, який був германофiлом. I Сталiн, коли у нього погiршилося здоров'я, зробив заповiт на користь Берiї.
  Отже, все вирiшилося на користь глави таємної i не тiльки таємної полiцiї.
  Ну а Берiя запропонував Гiтлеру розiбратися з Японiєю, поки та не обзавелася ядерною зброєю.
  Мало що може спасти на думку самураєм.
  Берiя i Гiтлер домовилися про спiльну вiйну з Японiєю, i подiл її територiї.
  20 квiтня 1954 року розпочалася спiльна вiйна проти величезної колонiальної iмперiї самураїв.
  Що ж нова сторiнка перевертається в iсторiї. Радянськi вiйська наступають Японiю.
  I нiмецькi теж ... Ось знову Герда i Шарлота б'ються в пiрамiдальному танку. Машина у них двомiсна вагою п'ятдесят тонн i двигуном газотурбiнним компактним 2500 кiнських сил. Можна уявити якась швидка нiмецька машина. А броня особлива, iз домiшкою пластмаси. I дуже мiцна непробивна з усiх ракурсiв. Гармата невеликого калiбру 75-мiлiметрiв, але з дуже високою початковою швидкiстю снаряди в гарматi високого тиску. Вона пiдвищеної бронебiйностi. А запас снарядiв та скорострiльнiсть великi. Провiднiсть висока.
  Сам танк просто супер... Тож Герда знає на чому воювати.
  Радянськi машини слабшi. Основний танк поки що Т-54, машина непогана, порiвняно дешева, але сильно програє нiмецькою у всьому. IС-7 так i не став масовим. Його помiтив IС-10, який отримав гармату 122-мiлiметра, але бiльш довгоствольну та непогане бронювання чола, при слабших бортах. Але все це вклалося у вагу п'ятдесят три тонни, що непогано.
  Герда стрiляє зi свого танка "Пантера"-6 по японцям, використовуючи босi пальчики нiжок, i давлячи на кнопки джойстика, при цьому ревучи:
  - Слава iдеям арiйського братства!
  Шарлота натискає на кнопки джойстика, червоним соском, рядок з семи кулеметiв, i верещить:
  - Наше щастя у комунiзмi арiйської мрiї!
  I дiвчина знову смiється.
  Христина i Магда воюють на iншiй пiрамiдальнiй "Пантерi"-6.
  Христина натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, i вражає супротивника з Японiї i реве:
  - Слава моєму хлопцю!
  Магда також вiдкриває вогонь, i оглушливо смiючись, вимовляє, натиснувши рубiновим соском на кнопку джойстика:
  - Слава нашим юнакам!
  I як розсмiяються вони на все горло. Такi ось скажемо прямо чудовi в азартi вiйни дiвчата.
  Та для Японiї, схоже, настав судний день. Але все йде поки що за планом.
  Єлизавета та її екiпаж борються на танку Т-54, дещо модернiзованому. Але рiзниця невелика. Гармата стала трохи швидше, а снаряд бiльш бронебiйний. У цьому та й вiдмiннiсть.
  А двигун той самий дизель у 520 кiнських сил... Японцi використовують танки своїх розробок та лiцензiйнi нiмецькi. Теж машинки загалом непоганi. Особливо машина "Хiрохiто"-3, вагою в п'ятдесят вiсiм тонн, з знаряддям в 105-мiлiметрiв довжиною ствола в 70 ЕЛ, що перевершує Т-54 в озброєннi, i не поступалася в бронi, i ходових якостях може крiм запасу ходу.
  Цей танк Японiї для СРСР проблема. Але є i бiльш легкi машини Країни Вранiшнього Сонця.
  З ними справляти простiше.
  Єлизавета стрiляє, застосовуючи босi пальчики нiжок i вражає самурайськi танки. Вона це дуже вправно робить, i верещить:
  - Слава Батькiвщинi нашiй вiльнiй!
  Катерина знову веде вогонь, застосувавши червоний сосок, i розбивши японську машину, верещить:
  - За Богом цю Русь!
  Олена теж молотить супротивника, розбиває ворожий танк, за допомогою голої п'яти i реве:
  - За велич iдей комунiзму!
  Стрiляє i Єфрасiя i робить це за допомогою полуничного соска своїх пружних грудей, i верещить:
  - Слава перемогам найвищого комунiзму!
  Так вони свiй танк спритно рухають та уникають поразок. Танк "Хiрохiто"-3 можна вiднести i до важких, але досить масовий. Пробити таку машинку важко.
  А ось вiн i йде на дiвчат. Гармата i бiльше калiбром i вище за початкову швидкiсть снаряда. Броня чола вежi у японця навiть товщi за радянський 240-мiлiметрiв, а чоло корпусу теж товщi за 150-мiлiметрiв верхня частина i 120-мiлiметрiв нижня. А швидкiсть у японця навiть вища, двигун газотурбiнний у 1500 кiнських сил. Так цей танк у Японiї найкращий. З ним не пожартуєш.
  Але Єлизавета за допомогою червоного соска посилає снаряд прямо встик, i японський танк вибухає, так не зумiвши потрапити до радянської машини.
  Катерина прочирикала i поцiлувала подругу в голу п'яту:
  - Ти розумниця Лiза!
  Єлизавета не погодилася:
  - Я просто генiй!
  I як розсмiяється на всю горлянку. Ось це дiвчисько.
  I виють вони чимало... Катерина, наприклад, i сорок перший рiк пам'ятає, як вона тодi втiкала. Туфлi порвали через пару днiв, i довелося тупотiти босонiж. А з незвички мiськiй дiвчинi це боляче, кожен горбок, кожна гiлочка, кожна шишечка вiдчувається. I нiжки вона збила до кровi, коли кожен крок вибухає болем.
  Нiколи дiвчинка не думала, що босонiж ходити може бути так нестерпно. Адже недарма Гюго спiвчував босоногiй дiвчинцi Клозетi. Якщо навiть влiтку такi дiвочi нiжки, то якого взимку.
  Катерина втiм, швидко звикла, юне тiло пристосовується спритно, поранена пiдошва заросла мозолями та огрубiла. I ходити босонiж стало приємно. Катерина навiть не взувалася, доки не вдарили морози. Однак потiм утворилася їхня четвiрка i Єфрасiння навчила їхньому мистецтву вiдьом. А вiдьми, щоб продовжити молодiсть, часто бiгають босими по снiгу. I коротше кажучи, дiвчата оволодiли таємними знаннями, i виглядали рокiв на двадцять, i босi i в бiкiнi не мерзли в мороз. Ось такi пiшли красунi. I крутiше їх немає, якщо не рахувати, звичайно ж, Оленку. Вона билася на IС-10 у модифiкацiї з подовженим стволом. Танк з'явився у серiї зовсiм недавно. I поки що рiдкiсний. IС-7 у велику серiю так i не надiйшов. Мабуть через дорожнечу та труднощi у виробництвi.
  Так що трощить екiпаж Оленки цих японцiв i спiває собi пiсеньки.
  Звiйтесь багаттями синi ночi,
  Ми пiонерки дiти робiтникiв...
  Наближатися епоха свiтлих рокiв,
  Клич пiонерiв завжди будь готовий!
  Коли дiвчата беруться до справи, то проти них не встояти. Це взагалi можна сказати досконалий витвiр вiйни.
  Бої йдуть собi та Японiя програє.
  Ось радянськi вiйська взяли у травнi пiвденний Сахалiн. I дiяли дуже обережно.
  А ось батальйони iз радянських дiвчат показують чудовий клас боїв.
  З їхнiх видiв озброєння, звичайно ж, АК став застосовуватись. Гiрше за нiмецьку, зате простий i надiйний. I скошує противникiв, хоча прицiльнiсть на дистанцiї нижча, нiж у нiмецького штурмового карабiна.
  Радянськi дiвчата полонених японцiв змушують свої босi, курнi нiжки цiлувати, голi п'яти лизати. Це їх така ось тактика.
  Бойовi войовницi, найвищого класу.
  Влiтку п'ятдесят четвертого року нiмцi здебiльшого очистили Америку вiд японських вiйськ.
  Особливо гарно бився батальйон босоногих дiвчат на чолi з Маргарет. Дiвчина розпорошили самураїв, а взятих у полон юнаковi змусили цiлувати собi п'яти i лизати лона Венери.
  Герда та її команда на "Пантерах"-6 добре попрацювала, i масу японцiв вiдправила до пекла, а кого до раю.
  Чотири дiвчата-нiндзя билися з радянськими вiйськами, що просувалися в Маньчжурiї.
  Дiвчина-нiндзя з синiм волоссям рубала мечами, i провела млин, зрубуючи радянських солдатiв. Потiм кинула пальцями нiжок горошинку з вибухiвкою, перевернувши радянський танк Т-54 i гаркнула:
  - Найкласнiша країна - це Японiя!
  Дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям теж як урiже по противнику клинками i голою п'ятою пiддасть бумеранг, прокричавши:
  - За нашi перемоги самураїв!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям, без зайвих проблем, проведе агресивну вертушку мечами, зрубуючи радянських солдатiв. Потiм її босi пальчики нiжок запустять бомбу. Розiрвуть танк СРСР на частини i войовниця запище:
  - В iм'я iдей комунiзму!
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям, взяла i рубала супротивникiв, нiби провiвши вiялом по полю, зрiзаючи знову росiйський солдат, i босими пальчиками як запустить убивче, що порве аж два радянськi танки на запчастини.
  I прореве:
  - За велич країни!
  Дiвчата дуже люблять вбивати, i ще бiльше їм подобається ґвалтувати полонених. Так щоб чоловiки втрачали свiдомiсть вiд перенапруги. I це так дiвчатам-нiндзям подобається. Скакати на прив'язаних чоловiках i одночасно шмагати їх батогами.
  Але, незважаючи на героїзм японцiв, вони програють найкращiй i досконалiшiй технiцi.
  Тим бiльше в небi суперкласу аси Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Соколовська, якi трощать японцiв, немов заводнi млини.
  Анастасiя за допомогою босих пальчикiв нiжок, зрiзає однiєю чергою вiдразу шiсть японських лiтакiв i пищить:
  - Слава iдеям комунiзму Русi!
  Акулiна натисканням на кнопку червоним соском зрiзала вiдразу сiм японських лiтакiв i проревела:
  - Героям Росiї слава!
  Воїтельки мстять Японiї, за свої колишнi образи. I особливо за поразку у вiйнi часiв царя Миколи Другого. Нема цього, нiколи не забудуть, i не пробачать поколiння.
  Анастасiя натисканням рубiнового соска дала чергову чергу, збиваючи японськi лiтаки i ревучи.
  - Слава епосi комунiзму Берiї!
  Акулiна натиснула босими пальчиками нiжок, убила самурайськi лiтаки i проворкувала:
  - За великi перемоги!
  А Альбiна та Альвiна набирають рекорднi рахунки. За три тисячi збитих лiтакiв їх нагородила орденом: Дiамантова зiрка Лицарського хреста Залiзного хреста та золотим дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Альбiна за допомогою червоного соска дала чергу. Зрiзала разом дюжину японських лiтакiв i проворкувала:
  - За мої груди!
  I поставала себе в обiймах чорношкiрого воїна.
  Альвiна лупнула за допомогою босих пальчикiв нiжок, звалила пiвтора десятки японських лiтакiв i пискнула:
  - За великi перемоги!
  Дiвчата-нiмкенi дуже бойовi та красивi. Дуже люблять хлопцiв iз чорним кольором шкiри, i їхнi мови завжди готовi полiрувати ебонiтову досконалiсть чоловiкiв.
  Альбiна за допомогою босих пальчикiв нiжок знову врiзала самураями, i збила їх лiтаки.
  I проворкувала:
  - Я є супермен!
  Альвiна полуничним соском натиснула, скосила масу японських лiтакiв i запищала:
  - Я космiчна мегера!
  Дiвчина дуже бойовi та активнi у своїй гiперсексуальностi.
  Справжнi арiйки - просто супер! I взагалi такi ось красунi вищого класу!
  Нiмецькi та радянськi вiйська, перемагаючи супротивника, просуваються Китаєм.
  Пiд час штурму Сiнгапуру вiдзначилися бiйцi авiадесантної дивiзiї та босоного дiвочого пiдроздiлу "Барракуди". Дiвчата, плескаючи голими п'ятами по калюжах тропiчного дощу, що пролився, увiрвалися в укрiпленi позицiї японцiв i перекололи їх багнетами.
  Такi ось бойовi красунi.
  Японiя здригалася вiд нищiвних ударiв такої агресивної команди.
  Восени 1954 року, бiльша частина Китаю була захоплена державами осi. I ситуацiя суттєво ускладнилася для Країни Вранiшнього Сонця.
  Гiтлер помiтив:
  - Двом пернатим в одному барлозi не вжитися!
  А воїнки Альбiна та Альвiна збили четверту тисячу лiтакiв. Японiя у дуже великих кiлькостях виробляла дешеву, але низьку якiсть авiацiю, так що набирати рахунки було дуже зручно.
  Альбiна, використовуючи босi пальчики нiжок, зрiзала чергового самурая i пропищала:
  - Це наш чудовий свiт!
  Альвiна, за допомогою червоного соска збила цiлу дюжину японських машин i прочирикала:
  - Слава епосi комунiзму, у всьому всесвiтi!
  Альбiна, теж застосувавши полуничний сосок i збиваючи самураїв, здивувалася, i в'янула:
  - Ти говориш про комунiзм?
  Альвiна застосувавши босi пальчики нiжок i зрiзавши десяток японських лiтакiв, повiдомила:
  - Новий арiйський порядок i є комунiзм!
  Дiвчата розреготалися... За четверту тисячу лiтакiв їх нагородили Дiамантовою зiркою Лицарського Хреста Залiзного Хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. Що дуже висока нагорода - рекордна для красунь.
  Ось це дiвчата, на яких треба дорiвнювати.
  Втiм, Анастасiя Вiдьмакова та Акулiна Соколовська не поступаються i перевищили рахунок у п'ятсот збитих лiтакiв.
  I отримали новi нагороди дуже високi, i цiлу колекцiю зiрочок собi назбирали.
  Анастасiя босими нiжками наводить зброю, i збиває ворога, пiдрiзаючи супротивника i, пищить:
  - За комунiзм на всiх планетах!
  Акулiна зрубуючи супротивника за допомогою натискання червоного соска, агресивно верещить:
  - Нас знають навiть дiти!
  Взимку Японiя втратила майже всi свої колонiї, i бойовi дiї перенеслися на метрополiю.
  Настав 1955, коли битви киплять бурхливi i їм не видно нi кiнця, нi краю.
  Японiя пiддається, повiльно, але правильно. I поступово програє вiйну.
  Але борються самураї вiдчайдушно та жорстко.
  Оленка зi своїм екiпажем на IС-11 експериментальний танк пересiла. Ця машина забезпечена зброєю 130-мiлiметрiв i має суцiльнi гусеницi на днi.
  Оленка стрiляє за допомогою босих пальчикiв нiжок, пробиває супротивника, i реве:
  - Слава комунiзму з голими п'ятами дiвчат!
  Анюта теж пальнула за допомогою червоного соска, натиснувши на гашетки кулеметiв їх цiлих дев'ять i в'якнула:
  - Ми дiвки дуже крутi!
  Алла теж врiзала використовуючи босi пальчики нiжок, розфарбувавши супротивника i проревела:
  - Ну, вiд гвинта!
  Марiя довбала, за допомогою голої п'яти. Прошибла ворога наскрiзь i проворкувала, скелячи зубки:
  - За новi досягнення!
  Маруся врiзала за допомогою полуничного соска, тараня ворогiв смертельним захопленням i перевiряла:
  - За великi комунiзму!
  Оленка стрiльнула ще раз i заревiла:
  - Щоб президент-колгоспник та циганський диктатор Сашко здох!
  I шльопне босою нiжкою по бронi.
  Ось як дiвчата розiйшлися, просто супер. Вони взагалi воїнки приголомшливого класу.
  Ось вони хором спiвають:
  Нi, не потьмянiє пильний,
  Погляд соколиний, орлиний.
  Голос народу дзвiнкий -
  Шепiт розчавить змiїний!
  
  Сталiн живе у моєму серцi,
  Щоб ми не знали смутку.
  У космос вiдчинили дверцята -
  Зiрки над нами сяяли!
  
  Вiрю, весь свiт прокинеться,
  Буде кiнець фашизму...
  I засяє Сонце -
  Шлях, осяявши комунiзму!
  Б'ються i Єлизавета з її танком Т-54, таке ось бойове дiвчисько-вiдьмо.
  I збивають красунi японськi машини своїми босими нiжками.
  Єлизавета натиснула на кнопку джойстика червоним соском i прочирикала:
  - Слава iдеям радянського комунiзму!
  I як ця красуня розсмiється! I блисне перлинними зубками.
  Катерина взяла i теж босими пальчиками нiжок стрiльнула i перевiряла:
  - У перемозi безсмертних iдей комунiзму,
  Ми бачимо майбутнє нашої країни.
  Олена лупнула по противнику за допомогою рубiнового соска, i скелячи зубки, перевiряла:
  - I червоному прапору нашої Вiтчизни,
  Ми будемо завжди беззавiтно вiрнi!
  Єфрасiя довбала голою п'ятою i прошипiла:
  - Славься По-батьковi, наше вiльне,
  Дружби народiв, опора навiки!
  I всi дiвчата, застосувавши босi пальчики нiжок, хором заспiвали:
  - Сила законна, воля народна,
  Адже за єднiсть проста людина!
  Вiйницi треба сказати бойовою агресiєю вiдрiзняються неймовiрною.
  А ось i Герда б'ється...
  Її "Пантера"-6 немов супертанк, рiзає позицiї самураїв.
  Герда пальне за допомогою червоного соска, натиснувши на кнопку джойстика i прореве:
  - За свiт арiйський!
  Шарлота теж влiпить, за допомогою босих пальчикiв нiжок, розiрве масу японцiв i в'якне:
  - За великi межi!
  Воюють i Христина з Магдою. Дiвчата вкрай бойовi, i дуже гарнi, майже голi у бiкiнi.
  Христина пальнула за допомогою рубiнового соска, розбила японський танк Хiрохiто-4 i проворкувала:
  - Слава моїй країнi!
  Магда теж довбала, застосувавши босi пальчики нiжок, рознесла гаубицю самураїв i в'янула:
  - Слава великим здобуткам!
  Ось це дiвчата найвищий клас!
  Токiо впало на кiнець березня. А 20 квiтня 1955 року Японiя капiтулювала i таким чином завершила велику вiйну.
  Дiвчина Альбiна та Альвiна перевищили п'ять тисяч збитих лiтакiв. I за це отримали особливу нагороду: Велику Дiамантову зiрку Лицарського хреста Залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами дiамантами.
  Вiйна ще закiнчилася. Вона лише причаїлася на якийсь час. Але Гiтлер майже весь свiт завоював.
  Берiя отримав назад пiвденний Сахалiн, Курильську гряду, та Манчжурiю разом iз Порт-Артуром.
  СРСР став сильною країною, яка зализувала рани. Якийсь час фашистська Нiмеччина завойовувала iншi країни, придушуючи їх незначний опiр.
  Вiйна тривала на знищення та свiтове панування. Але назрiвало чергове глобальне протистояння.
  Тим часом над СРСР згущувалися хмари. I в 1959 роцi, в день свого сiмдесятирiччя Адольф Гiтлер вирiшив напасти на радянську Росiю, де правив Берiя. На боцi у фюрера був майже весь свiт.
  Але СРСР став сильною, iндустрiальною державою. Тож знайшла коса на камiнь.
  Ядерна зброя мала обидвi країни, але Герда i Альбiна змогли створити генератор, при якому випромiнювання покрило всю планету Земля, зробивши застосування цього виду поразки неможливим.
  I Гiтлер вирiшив захопити останню суверенну державу свiту. Кордон на заходi проходив Днiпром, i далi Бiлорусь, i Прибалтика пiд нiмцями. Змогли фашисти втримати за собою Крим. Хiба що у Севастополi СРСР орендував базу для Чорноморського флоту.
  Крiм решти територiї у Росiї була у складi частина Китаю - Манчжурiя. Тож населення СРСР, де проводилася дуже активна полiтика заохочення народжуваностi i, узаконено було комунiстичним, атеїстичним режимом, багатоженство вже перевищило довоєннi показники 1941 року, незважаючи навiть на територiальнi втрати, i щороку додавали на три вiдсотки.
  Берiя заборонив i аборти, i протизаплiднi засоби. I ввiв дикi податки на сiм'ї, де менше чотирьох дiтей.
  За планом i паличними методами СРСР швидко розвивався, та його вiйськова мiць зростала.
  Гiтлер вiдчуваючи потенцiйну небезпеку, закiнчивши збирання землi на єдиний Третiй Рейху, вирiшив розпочати останню на планетi свою вiйну.
  Що ж остання вiйна? Бiльше на Землi завойовувати нема чого. Рiк тому нiмцi злiтали на Мiсяць i епоха космiчної експансiї вiдкрита. Але чи доживе Гiтлер до перiоду Зоряних вiйн та завоювання галактик? Незважаючи на здоровий спосiб життя, вегетарiанську дiєту, регулярну зарядку та дозоване фiзичне навантаження, видно було, що фюрер старiє. На головi все сильнiше пробивається плеш, волосся сивiє, а вигляд втомлений. Хоча фюрер i намагається бадьоритися.
  Як би там не було, слiд завершити останню свою мiсiю i пiдкорити СРСР. А так якщо фюрер i помре, то в нього близько тисячi синiв отриманих шляхом природного заплiднення. I хтось iз них буде визнаний найкращим, найздатнiшим i займе трон найбiльшого диктатора в iсторiї планети Земля.
  У будь-якому випадку зволiкання надто ризиковане i поки ядерна зброя не дiє, Гiтлер кинув на СРСР лише в першому ешелонi понад п'ятдесят мiльйонiв солдатiв. Величезна кiлькiсть також танкiв, лiтакiв, i лiтаючих дисколетiв. А це величезна сила.
  СРСР продовжував модернiзувати зброю. З'явився танк Т-64 бiльш важкий i з потужним знаряддям 125-мiлiметрiв здатний пробивати пуховими снарядами i пiрамiдальнi нiмецькi машини. Правда Т-64 ще тiльки почав надходити у виробництво. Основним танком поки що залишався Т-54, недостатньо сильний проти нiмецьких моделей. Це також одна з причин, чому Гiтлер поспiшав з агресiєю проти Росiї.
  IС-11 не прижився ... IС-12 був створений машиною з 203 мiлiметровою гарматою, але виявився занадто дорогим, важким i великим. IС-15 був компромiсним варiантом у 152-мiлiметровiй, довгоствольнiй гарматi. Ця машина нагадувала збiльшений Т-64 i теж тiльки-но почала надходити у виробництво.
  Нiмецький основний танк "Пантера"-6, був пiрамiдальної форми, i його трохи модернiзували в "Пантеру"-7, збiльшивши калiбр гармати до 88-мiлiметрiв, щоб руйнувань виробляло бiльше. I двигун, встановивши потужнiший 3000 кiнських сил, що дають колосальну швидкiсть i маневренiсть при збереженнi ваги в п'ятдесят тонн, i пiдвищеннi якостi бронi.
  Навiть новiтнiй радянський Т-64 помiтно поступався нiмцевi в ходових якостях та захистi бортiв, i чола теж. Але Т-64 хоч мiг пробити нiмця, хай i з невеликої вiдстанi.
  У небi нiмцi теж були сильнiшими i кiлькiстю i якiстю машин. А створити свої дисколети в СРСР так i не зумiли. А нiмцi на диски Бiлонцi встановили тепловi променi - типу лазерiв, i могли вести ефективнiший обстрiл.
  I у фашистiв дисколети лiтали зi швидкiстю десять звукових. А це взагалi колосально. Ось така армiя Третього Рейху сильна.
  I вони мають пiдземнi танки. I багато чого ще крутого. Коротше кажучи, Берiя шансiв практично не має.
  Але радянськi вiйська мають величезну мiць оборони. I почалося вторгнення з повiтряного настання. Сили нерiвнi та нiмцi руйнують радянськi мiста. Десяти тисяч рухаються Росiєю i беруть Смоленськ.
   Наташка ухвалила рiшення:
  - Потрiбно змусити Гiтлера та його банду, прибрати вiйська з СРСР i вiдпустити полонених дiтей!
  Пустотлива Зоя з цим погодилася:
  - Звiсно ж, треба! I своїх предкiв вiд фашизму врятувати!
  Августина вiдзначила, тупнувши босими нiжками:
  - Ми це, без сумнiву, зробимо!
  Свiтлана охоче пiдтвердила:
  - Усi кошти для цього у нас є!
  Сказано, зроблено, i четвiрка войовниць атакує фашистськi орди.
  Воїни з Божого Росiйського вiку та мутанти-вiдьми знову зчепилися з гiтлерiвцями двадцятого.
  Дуже багато солдатiв у фашистської коричневої iмперiї. Вони течуть собi нескiнченною рiчкою.
  Зрозумiло, чотири дiвчата взяли за винищення танкiв i лiтакiв вермахту дуже хвацько. З самого початку вони трощили їх i руками та ногами, будучи прикритими силовим полем. Але...
  Наче з-пiд землi з'явилися Олег Рибаченко i молодша дочка Наташки Маргарита Коршунова.
  Вони прихопили свiтловi мечi та зарядилися наноботами. Налаштувалися трощити ненависних фашистiв. Тож четвiрка перетворилася на шiстку.
  Наташка Коршунова клацаючи пальчиками босих, точених нiжок, зазначила:
  - Ось як? Ну, що це наша доля бити не можемо iнакше!
  Агресивна златоволоса Зоя, продовжуючи, трощить нiмцiв, логiчно вiдзначила:
  - Швидше впораємося! Швидше, врятуємо СРСР!
  Босоногий хлопчик не старший за дванадцять на вигляд Олег Рибаченко, рубаючи гiтлерiвцiв мечами, як пiхоту, так i танки проревiв:
  - Нiколи не поступимося!
  I вiд босої ноги хлопчика полетiв гострий диск, який зрiзав одразу три фашистськi лiтаки!
  Маргарита Коршунова, блискуча голими п'яточками, крушивши супротивникiв, як танки, так i пiхоту, скелячи зубки, буркнула:
  - У свiтi подвигу знайдеться мiсце!
  I вiд босої нiжки дiвчинки розлетiлися отруйнi голки, вражаючи гiтлерiвцiв та їхнi лiтаки та танки.
  Наташа Коршунова теж жбурнула босими пальцями нiг, вбивча i провила:
  - Нiколи не забудемо i не пробачимо.
  I її свiтловi мечi пройшлися в млинi фашистами. Потiм бластер рубанули по танках, зрiзуючи башi. Дiсталося i лiтакам.
  Руда Августина, розрубуючи ворогiв, запищала:
  - За новий порядок!
  I вiд її босих нiжок розлетiлися новi голки. I що в око, що в горло гiтлерiвським солдатам та лiтакам.
  Та видно було, що войовницi заводяться i лютують.
  Класна Зоя, рубаючи бiлих, коричневих солдатiв та танки з лiтаками, пропищала:
  - Наша залiзна воля!
  I вiд її босої ноги летить новий вбивчий подарунок. I падають танки та бiлi бiйцi, i вiд лiтакiв горять хвости.
  Свiтлана Бiлоснiжка рубає мiрошнику, її мечi як блискавка.
  Фашисти валяться як зрiзанi снопи.
  Дiвчина метає голки своїми босими нiжками, збиває лiтаки супротивникiв i пищить:
  - За Росiю-матiнку буде людська космiчна iмперiя, перемагати!
  Олег Рибаченко настає проти гiтлерiвцiв. Хлопчик-термiнатор рубає коричневi вiйська.
  I при цьому пальчики голих нiжок пацана викидають голки з отрутою, вони розривають стовбури та збивають лiтаки.
  Пацан реве:
  - Слава Майбутнiй Русi!
  I в русi розкроює всiм голови та морди, i заразом вежi танкiв.
  Дiвчинка-термiнатор Маргарита теж трощить противникiв i авiацiю та танки.
  Її босi нiжки так i миготять. Гiтлерiвцi гинуть у великiй кiлькостi. Войовниця кричить:
  - За новi рубежi!
  I тут дiвчинка як вiзьме та рубане...
  Маса трупiв фашистських солдатiв.
  А ось Наташа Коршунова у наступi. Рубить собi гiтлерiвцiв разом iз танками, лiтаками i спiває:
  - Русь велика i промениста,
  Я дiвчина дуже дивна!
  I вiд її босих нiжок летять диски. Якi перепилюють горла фашистам. Та ось це дiвка, що носить танки.
  Зоя Ангельська у наступi. Рубить коричневий солдат з обох руку. Плює з трубочки. I метає босими пальцями нiг вбивчi голки - збиває танки та лiтаки.
  I при цьому спiває собi:
  - Ех, палицею охнемо,
  Ех, кохана сама пiде!
  Августина, рубаючи лазерними мечами гiтлерiвцiв i винищуючи коричневих солдатiв, разом iз танками, верещить:
  - Весь кудлатий i в шкурi звiриною,
  На ОМОН вiн кидався з кийком!
  I босими пальчиками нiжок як запустить у супротивника, те, що вб'є i слона, а танк тим паче.
  А потiм пропишiть:
  - Вовкодави! Двадцять другого столiття!
  Свiтлана Бiлоснiжка у наступi. Рубить, кромса гiтлерiвцiв. Босими нiжками на них запускає презенти смертi.
  Проводить мечами млин.
  Розкришила масу бiйцiв, разом з танками та лiтаками, i верещить:
  - Велика прийде перемога!
  I знову дiвчина у дикому русi.
  I її босi нiжки запускають смертельнi голки, знищуючи танки та лiтаки.
  Олег Рибаченко пiдстрибнув. Прокрутився хлопчик у сальто. Порубав масу гiтлерiвцiв у стрибку.
  Метнув босими пальцями нiжок голки, що збивають танки i лiтаки, пробулькав:
  - Славитися моя гарна мужнiсть!
  I знову пацан у битвi.
  Круте дiвчисько Маргарита Коршунова переходить у наступ. Кромсає всiх ворогiв поспiль. Її мечi крутiшi за лопатi млина. I босi пальчики нiжок метають презенти смертi, танки та лiтаки горять.
  Дiвчина в дикому наступi. Винищує коричневих воїнiв без церемонiй.
  I пiдскакує раз у раз, i перекручується!
  I летять вiд неї презенти анiгiляцiї.
  А гiтлерiвцi собi падають мертво. I цiлi кургани з трупiв нагромаджуються.
  Маргарита агресивно харчує:
  - Я є американський ковбой!
  I знову її босi нiжки кинув голку.
  А потiм ще й дюжину голок!
  Наташка Коршунова у наступi теж дуже крута.
  I босими нiжками метає, i з трубочки плюється, збиває танки та лiтаки.
  I кричить на все горло:
  - Я сяюча смерть! Вам залишається лише померти!
  I знову красуня у русi.
  Зоя Ангельська штурмує завал iз гiтлерiвських трупiв. I також вiд її босих нiжок вилiтають бумеранги знищення.
  А коричневi воїни все падають i падають, разом iз танками та лiтаками.
  Дiвча Зоя кричить:
  - Босонога дiвка, вас переможе!
  I вiд голої п'яточки дiвчини летить дюжина голок. Якi просто в горло гiтлерiвцям впиваються.
  Тим падають мертво.
  А точнiше й зовсiм мертвi, мiсця з танками та лiтаками.
  Августина у наступi. Крушить коричневi вiйська. Її мечi у двох рук мчать. I така вона чудова войовниця.
  Смерч проноситься фашистськими вiйськами - падають лiтаки i танки.
  Дiвчина з рудим волоссям реве:
  - Майбутнє, приховано! Але буде переможним!
  I в наступi красуня з вогняним волоссям.
  Августина в дикому екстазi снiв голою п'ятою посилає пульсар i реве:
  - Боги вiйни все порвуть!
  I войовниця у наступi.
  I її босi нiжки метають дуже багато гострих, отруйних голок, що збивають лiтаки та пробивають броню танкiв.
  Свiтлана Бiла у битвi. I така iскрометна та бойова. Її голi нiжки стiльки всього вбивчого викидають. Не людина, а смерть iз волоссям бiлявки.
  Адже якщо розiйдеться, то вже й не зупиниш.
  Свiтлана Бiла спiває:
  - Життя не буде медом,
  Та скачiть хороводом!
  Нехай здiйсниться мрiя -
  На раба чоловiка перетворює краса!
  I в русi босонога дiвчини все бiльше i бiльше лютi. I все бiльше пiдбитих танкiв i лiтакiв.
  Олег Рибаченко у наступi все пришвидшується. Хлопчик б'є гiтлерiвцiв.
  Його босi нiжки метають гострi голки - розриваючи танки та лiтаки.
  Юний воїн пищить:
  - Шалена iмперiя - всiх розiрве!
  I знову хлопчик у русi.
  Маргарита бурхлива дiвчина-школярка i тотальний термiнатор у своїй активностi. I молотить ворогiв.
  Ось вона запустила голою нiжкою, горошинку iз вибухiвкою. Та рвоне, i одразу сотню гiтлерiвцiв i десять танкiв нагору пiдкине.
  Дiвчинка кричить:
  - Перемога до нас все одно прийде!
  I проведе млин мечами - стовбури танкiв летять у рiзнi боки.
  Ось прискорила рухи Наталя Коршунова. Дiвчина зрубує коричневих воїнiв. I при цьому репетує:
  - Перемога на iмперiю на Росiю чекає.
  I давай винищувати гiтлерiвцiв посиленими темпами, разом iз танками та лiтаками.
  Наталя Коршунова це дiвка-термiнатор.
  Не думає зупинятися i сповiльнюватися i танки та лiтаки збиваються.
  Зоя Ангельська у наступi. Її мечi наче нарiзають м'ясний та металевий салат. Дiвчина кричить на всю горлянку:
  - Наше спасiння в силi!
  I теж босi пальчики нiг такi голки метають.
  I маса людей з пробитими горлами валяється курганами трупiв, а також розбитих танкiв i збитих лiтакiв.
  Августина шалене дiвчисько. I всiх трощить немов це робот iз гiперплазми.
  Рознесла вже жодну сотню гiтлерiвцiв та масу танкiв iз лiтаками. Але все збiльшує темп. I войовниця ще й реве.
  - Я непереможна така! Сама у свiтi крута!
  I знову красуня в атацi.
  I вiд її босих пальчикiв нiжок вилiтає горошинка. I три сотнi гiтлерiвцiв та дюжину танкiв розiрвав потужний вибух.
  Августина граючи м'язами преса, i трясучи грудьми з червоними сосками, заспiвала:
  - Ви не посмiєте нашу землю захоплювати!
  Свiтлана Бiла теж у наступi. I не дає нi грама перепочинку. Дика дiвчина-термiнатор.
  I рубає ворогiв та гiтлерiвцiв винищує. I маса коричневих бiйцiв уже завалилася в канаву i дорогами, разом iз розбитими танками та лiтаками.
  Шiстка розбушувалася. Влаштувала дику битву.
  Карате-пацан Олег Рибаченко знову у бою. I просувається, махає обома мечами. I хлопчик-термiнатор проводить млин. Падають убитi гiтлерiвцi.
  Маса трупiв. Цiлi гори кривавих тiл, купа розбитих машин iз лiтаками.
  Хлопчику-винахiднику згадується дика стратегiя. Де теж разом змiшувалися конi та люди.
  Дитина-кiлер Олег Рибаченко харчує:
  - Горе з розуму!
  А грошей буде темрява!
  I хлопчик-термiнатор у новому русi. I його босi нiжки щось вiзьмуть та й метнуть.
  Пацан-генiй проревiв:
  - Майстер клас та фiрма "Адiдас"!
  Справдi крута з крутих вийшла вистава. А скiльки вбитих гiтлерiвцiв. I перебили коричневих бiйцiв найбiльше з найбiльших, разом iз танками та лiтаками.
  Боса дiвчинка Маргарита теж у бою. Крушить коричнi та сталевi армiї та реве:
  - Великий ударний полк! Ми всiх вганяємо у труну!
  I її мечi як рубануть по гiтлерiвцях. Маса коричневих бiйцiв уже завалилася. А з ними танки та лiтаки.
  Дiвчинка прогарчала:
  - Я пантери навiть крутiше! Доведiть, що всiх найкраще!
  I вiд голої п'яти дiвчинки як вилетить горошинка iз потужною вибухiвкою.
  I по вороговi довбає.
  I вiзьме та рознесе частину супротивникiв i танки, i навiть лiтаки.
  А Наталя Коршунова в авторитетi. I б'є супротивникiв, i сама нiкому спуску не дасть.
  Скiльки гiтлерiвцiв уже перебила разом iз танками та лiтаками.
  А її зубки такi гострi. А очi такi сапфiровi. Ось це дiвка - найголовнiший кат. Хоча у неї всi напарницi - кати!
  Наташка Коршунова кричить:
  - Шалена я! Буде вам пеня! Чи не вiзьмете i рубля!
  I знову дiвчина мечами масу гiтлерiвцiв зарубає.
  Зоя Ангельська рухається i розкроїла багато коричневих воїнiв.
  А нiжки босi метають голки. Кожна голка вбиває кiлькох гiтлерiвцiв або збиває лiтак iз танком. Ось це дiвчата - реально красунi.
  Августина настає, i супротивникiв трощить. I при цьому ще не забуває прокричати:
  - Вам не уникнути труни!
  I свої зуби дiвка вiзьме та вискалює!
  I руда така... Волосся майорить на вiтрi, наче пролетарський прапор.
  I вся буквально виходить гнiвом.
  Свiтлана Бiла у русi. Ось розкроїла масу черепiв та веж танкiв. Войовниця, яка скеляє зубки.
  Показує язичок. А потiм плюється iз трубочки - збиваючи лiтаки. Пiсля чого завиває:
  - Будете ви мертвими хлопцi!
  I знову вiд її босих нiжок летять смертоноснi голки, що вражають пiхоту та лiтаки.
  Олег Рибаченко стрибає та пiдскакує.
  Босоногий хлопчик купу голок випускає, збиває танки i спiває:
  - Вирушаємо у похiд, вiдкриває великий рахунок!
  Юний воїн як належить на висотi.
  Рокiв йому вже чимало, все у пригодах разом iз Наташкою та компанiєю, але вiн виглядає дитиною. Тiльки дуже сильним i мускулистим.
  Олег Рибаченко заспiвав:
  - Нехай не за правилами гра - прорвемося фраєра!
  I знову вiд його босих нiжок вiдлетiли смертельнi голки. I лiтаками, i танками.
  Виблискуючи голими, круглими п'ятами, Маргарита Коршунова iз захопленням заспiвала:
  - Нiчого неможливого нема! Вiрю, буде свободи свiтанку!
  Дiвчинка знову метнула забiйним каскадом голок по гiтлерiвцям та їхнiм танкам та лiтакам, продовжила:
  - Темрява пiде! Розквiтнуть троянди травня!
  I войовниця як кине босими пальцями нiжок горошинку, то одразу ж тисяча гiтлерiвцiв пiдлетiла в повiтря. Та армiя коричневої, пекельної iмперiї тане просто на очах.
  Наташа Коршунова у битвi. Стрибає немов кобра. Вибухає ворогiв. I стiльки гине гiтлерiвцiв, i падають лiтаки.
  Дiвчина їхня i мечами, i гранами на вугiллi, i списами. I голками.
  При цьому ще й реве:
  - Перемога вiрю, прийде!
  I слава росiян знайде!
  Босi пальчики нiжок метають новi голки, пробиваючи супротивникiв.
  Зоя Ангельська у дикому русi. Настає на гiтлерiвцiв. Розрубує їх на дрiбнi шматочки.
  Войовниця метає босими пальцями голки. Пробує противникiв, разом з танками та лiтаками, як зареве:
  - Повна наша перемога близька!
  I проводить мечами дикий млин, змiтаючи танки. Ось це справдi дiвка як дiвка!
  А ось кобра Августина перейшла у наступ. Ось це баба - всiм кошмарам кошмар.
  I якщо врубить, то значить врубає.
  Пiсля чого руда вiзьме i заспiває:
  - Розкрию всi черепи! Я велика мрiя!
  I ось її мечi в дiї i розрубують м'ясо та метал iз дюралем лiтакiв.
  Свiтлана Бiла теж переходить у наступ. Немає у цiєї дiвчини гальм. Як порубає, так маса трупiв завалена, i валяться лiтаки та танки.
  Блондинка-термiнатор реве:
  - Як буде добре! Як буде добре - я це знаю!
  I ось летить вiд неї забiйна горошинка.
  Босоногий гарний, м'язистий хлопчик Олег знову сотню гiтлерiвцiв, пронiсши метеором, хвацько зрiже. I ще бомбу вiзьме та й кине.
  Невелика розмiрами, але вбивча вона...
  Як розiрве на дрiбнi шматки масу лiтакiв у небi.
  Хлопчик-термiнатор провiв:
  - Бурхлива молодiсть страшних машин!
  Боса дiвчинка Маргарита знову таке влаштує у битвi.
  I срубає масу коричневих бiйцiв. I прорубує великi просiки, серед танкiв та лiтакiв.
  Дiвчинка верещить:
  - Ламбада - наш танець на пiску!
  I врiже з новою силою.
  Наталя Коршунова в наступi ще шаленiша. Так молотить гiтлерiвцiв. Не дуже їм проти таких дiвчат встояти.
  Наташа Коршунова взяла i заспiвала:
  - Мiй удар ногою босий заслiплюючий!
  Бiг на мiсцi загальний примиряючий!
  I войовниця таким каскадом ударiв вибухнула супротивниками.
  I ще босими нiжками диски метне.
  Ось млин провела. Маса голiв коричневої армiї вiдкотилася, i горiли танки, палали лiтаки.
  Бойова красуня вона. Лупить собi таку коричневу армаду.
  Зоя Ангельська у русi, всiх руйнує поголовно. I її мечi, наче ножицi смертi.
  Дiвчина просто краса. I її босi нiжки метають дуже отруйнi голки.
  Вражають супротивникiв. Пробивають їм горло i роблять труни, змушують вибухати танки та лiтаки.
  Зоя Ангельська взяла, труснула червоними сосками своїх повних грудей, i пропищала:
  - Якщо у кранi немає води...
  Наташка Коршунова кричала iз захопленням:
  - Значить, винна ти!
  I босими пальцями нiг як метне те, що вбиває капiтально. Ось це справдi дiвчина з дiвчат.
  I вiд її голих нiжок як пролетить лезо. I вразить безлiч бiйцiв, зрiзуючи вежi з танкiв.
  Босонога Августина в русi. Стрiмка та неповторна у своїй красi.
  Яке у неї яскраве волосся. Немов пролетарський прапор майорять. Ось це дiвчина - справжня мегера.
  А рубає супротивникiв - нiби народилася з мечами у руках.
  Руда, чортова бестiя! Зi своїм у бiй пiшла природним свiтлом, без фарби.
  Августина взяла i прошипiла:
  - Бичача буде голова - не збожеволiти!
  I ось вона знову розфарбувала безлiч бiйцiв.
  Хлопчик-термiнатор Олег Рибаченко буркнув:
  - Те, що треба! Ось це дiвка!
  Маргарита Коршунова, метнувши босою нiжкою кинджал, вiдламавши вежу танка, пiдтвердила:
  - Велика та класна дiвчина!
  Августина iз цим охоче погодилася:
  - Я войовниця, що загризе будь-кого!
  I знову босими пальчиками нiжок запустить вбивчу, що збиває лiтаки.
  Наташа Коршунова у битвi не поступається супротивникам. Не дiвчина, а покiнчити з такою вiдьмою в полум'ї. I гiтлерiвцям доводиться туго: падають лiтаки та танки.
  I верещать:
  - Яке блакитне небо!
  Августина, випустивши босою нiжкою лезо, зрiзавши вежу танка, пiдтвердила:
  - Ми не прихильники розбою!
  Свiтлана Бiла, розрубуючи ворогiв, i збиваючи лiтаки, прочирикала:
  - На дурня не потрiбен нiж.
  Зоя Ангельська пискнула, метаючи голки босими, i збиваючи танки та лiтаки, засмаглими нiжками:
  - Йому з три короби набрешеш!
  Наташа Коршунова, рубаючи гiтлерiвцiв, додала:
  - I роби з ним за грiш!
  I войовницi вiзьмуть i пiдстрибнуть. Такi вони кривавi та крутi. Загалом у них маса азарту.
  Майже голий, красивий, м'язистий хлопчик в одних шортах Олег Рибаченко в бою виглядає дуже стильно.
  Симпатична дiвчинка Маргарита, метнула босими пальчиками нiжок, шматок антиматерiї i заспiвала:
  - Удар сильний, а iнтерес у хлопця...
  Хлопчик-генiй запустив ногою щось на зразок гвинта вертольота. Зрiзав пару сотень голiв i в гiтлерiвцiв та танкiв, пискнув:
  - Цiлком спортивний!
  I обидва - хлопчик i дiвчинка у повному ажурi.
  Пацан-термiнатор Олег, рубаючи коричневих солдатiв, пробулькал:
  - I буде велика перемога за нами!
  Маргарита у вiдповiдь прошипiла:
  - Ми всiх вбиваємо - босими ногами!
  Дiвчинка i справдi такий активний термiнатор.
  Наташка Коршунова в наступi проспiвала:
  - На священнiй вiйнi!
  I запустила войовниця гострий диск-бумеранг. Той пролетiв дугою, зрубав масу гiтлерiвцiв i веж танкiв.
  Зоя Ангельська додала, продовжуючи винищення:
  - Буде наша перемога!
  I вiд її босих нiжок полетiли новi голки. I вразили масу бiйцiв та лiтакiв.
  Дiвчина-блондинка видала:
  - Ставимо противнику матюк!
  I показала мову.
  Боса i вогняна Августина, махаючи ногами, i метаючи свастики з гострими краями, булькнула:
  - Прапор iмперський уперед!
  Свiтлана Бiла, голою п'ятою пiдкинула кульку гiперплазми, охоче пiдтвердила:
  - Слава полеглим героям!
  I дiвчата хором кричали, руйнуючи гiтлерiвцiв:
  - Нас нiхто не зупинить!
  I ось летять вiд босих нiжок войовниць диск. Рветься м'ясо, i зносяться вежi танкiв та хвости лiтакiв.
  I знову вий:
  - Нас нiхто не переможе!
  Наташа Коршунова пiдлетiла у повiтря. Розпорола супротивникiв i крилатих стерв'ятникiв, i видала:
  - Ми є вовчицi, смажимо ворога!
  I вiд її босих пальчикiв як вилетить дуже вбивчий диск.
  Дiвчина навiть перекрутитись в екстазi.
  А потiм буркне:
  - П'яточки нашi люблять вогонь!
  Так, дiвчата по-справжньому сексуальнi.
  Олег Рибаченко, гарненький, м'язистий хлопчик у шортах пробулькав:
  - Ох рано, дає по рогах охорона!
  I пiдморгнув войовницям. Тi у вiдповiдь смiються i скалять зубки.
  Наташа Коршунова рубала гiтлерiвцiв i пищала:
  - У нашому свiтi немає радостi, без боротьби!
  Хлопчик-термiнатор голою, круглою, дитячою п'ятою пiддав пульсар i руйнуючи фашистiв, заперечив:
  - Iнодi й боротьба не на радiсть!
  Наташа Коршунова погодилася:
  - Якщо немає сил, то так...
  Але ми войовницi завжди здоровi!
  Дiвчина метнула босими пальцями нiг у противника голки, пiдiрвала масу танкiв з лiтаками, i заспiвала:
  - Солдат завжди здоровий,
  I до подвигу готовий!
  Пiсля чого Свiтлана Бiла знову рубала ворогiв, зносячи вежi танкам i хвости лiтакам.
  Зоя Ангельська дуже швидка краля. Ось цiлу дiжку в гiтлерiвцiв запустила. I розiрвала з одного вибуху кiлька тисяч.
  Пiсля чого пропищала:
  - Не зупинитися, нашi п'яти сяють!
  I дiвчина у бойовому ажурi!
  Августина у битвi теж не слабка. Так молотить гiтлерiвцiв. Немов iз снiпа ланцюгами вибиває.
  I рубаючи супротивникiв - спiває:
  - Бережись, буде користь,
  Буде восени пирiг!
  Руда чортiвня i справдi оре в битвi, немов чортик у табакерцi. А як горять танки та палають лiтаки.
  А ось боса дiвчинка в тунiку Маргарита Коршунова як б'ється. I вiд неї гiтлерiвцям дiстається.
  I якщо вона врiже, так i врiже.
  Вiд неї кривавi бризки вилiтають.
  Наташка Коршунова жорстко помiтила, коли вiд її босої нiжки полетiли бризки металу, що розплавляє черепи та вежi танкам.
  - Слава Росiї, дуже слава!
  Танки рвуться вперед.
  Дивiзiї в червоних сорочках
  Вiтає росiйський народ!
  Ось дiвчата взялися за гiтлерiвцiв. Так їх розрубують i шматують. Не войовницi, а реально пантери, що зiрвалися з ланцюга.
  Крутий хлопчик Олег Рибаченко у бою та атакує гiтлерiвцiв. Б'є їх без жалю, розтинає танки, i верещить:
  - Ми як бики!
  Маргарита Коршунова, ламаючи коричневу армiю, i розтинаючи танки та хвости лiтакам, пiдхопила:
  - Ми як бики!
  Наташа Коршунова взяла i провила, розрубуючи коричневих бiйцiв разом iз танками:
  - Брехати не з руки!
  Зоя Ангельська розривала гiтлерiвцiв, пискнула:
  - Нi, не з руки!
  I теж вiзьме i випустить зiрочку босою ногою i прикiнчить масу фашистiв.
  Наташа Коршунова взяла випустила, ударну блискавку з червоного соска i запищала:
  - ТБ наш горить!
  I вiд її голенької нiжки летить забiйний пучок голок.
  Зоя Ангельська, також круша гiтлерiвцiв та їхнi танки з лiтаками, пискнула:
  - Наша дружба монолiт!
  I знову таке метне, що на всi боки кола розпливаються. Ось ця дiвка - чисте винищення противникiв.
  Дiвчина босими пальчиками нiжок вiзьме та запустить три бумеранги. А трупiв вiд цього побiльшало.
  Пiсля чого красуня видасть:
  - Не дамо вороговi пощади! Буде труп!
  I знову вiд босої п'яти вiдлiтає вбивче.
  Руда Августина теж цiлком логiчно зауважила:
  - Тiльки не один труп, а багато!
  Пiсля того дiвчина взяла i босонiж пройшлася по кривавих калюжах. I багато перебила гiтлерiвцiв.
  I як прореве:
  - Маса вбивства!
  I ось довбане головою по гiтлерiвському генералу. Зламає йому череп i видасть:
  - Банзай! Потрапиш до раю!
  Свiтлана Бiла дуже люта в наступi, особливо збиваючи танки, та й лiтаки теж, пищить:
  - Не буде вам пощади!
  I вiд її босих пальчикiв вiдлiтає дюжина голок. Як вона всiх пробиває, лiтаки завалюються. I дуже навiть войовниця намагається розрiзати, i перебити.
  М'язистий, рельєфний пацан у шортах Олег Рибаченко збиваючи свистом ворон, пищить:
  - Славний молот!
  I хлопчик теж босою нiжкою метає таку круту зiрку у виглядi свастики. Складний гiбрид.
  I маса гiтлерiвцiв завалилася.
  Олег Рибаченко проревiв:
  - Банзай!
  I хлопчик знову в дикiй атацi. Нi, в ньому просто клекоче сила, i булькають вулкани!
  Чудова Маргарита в русi. Усiм розпоре животи.
  Дiвчинка нiжкою викине пiвсотнi голок зараз. I маса вбита рiзного роду ворогiв, пiдбила i танкiв, i лiтакiв.
  Виблискуючи голими п'ятами Маргарита Коршунова заспiвала в планi бадьоростi:
  - Раз, два! Горе не бiда!
  Сумувати не треба нiколи!
  Вище нiс i хвiст тримай трубою.
  Знай, що вiрний друг завжди з тобою!
  Ось така вона агресивна компанiя. Дiвчинка як лупне i вигукне:
  - Президент-дракон стане трупом!
  Наталя Коршунова у бою просто термiнатор якийсь. I ревiння пробулькала:
  - Банзай! Швидше отримуй! I диктаторовi кiнець!
  I вiд її босої нiжки вiдлетiла граната. I по гiтлерiвцях як цвяхне. I рознесе масу мастодонтiв та крилатих, пекельних машин.
  Ось це войовниця! Всiм войовницям - войовниця!
  Зоя Ангельська теж у наступi. Така люта краля.
  I взяла та пробулькала:
  - Батько наш - сам Бiлий Бог!
  I рубане по гiтлерiвцям потрiйний млин!
  А руда блискуча голими п'ятами i рубiновими сосками грудей Августина, проревела у вiдповiдь:
  - А мiй Бог - чорний!
  Справдi рижуха - це саме втiлення пiдступностi та пiдлостi. Для ворогiв, зрозумiло. А для друзiв вона душка.
  I як босими пальцями нiжок вiзьме та метне. I масу завалися воїнiв коричневої iмперiї, i навiть їх танкiв i лiтакiв.
  Руда прокричала:
  - За нами Росiя та чорний Бог!
  Войовниця iз дуже великим бойовим потенцiалом. Нi пiд таку краще i не потикатися. Як вежi танкам вiдриває й крила фашистським лiтакам.
  Августина, крушивши противникiв, прошипiла:
  - Усiх зрадникiв зiтремо на порошок!
  I пiдморгне напарницям. Та ця вогняна дiвка - не зовсiм те, що може дати спокiй. Хiба що спокiй смертельний!
  Свiтлана Бiла, крушивши ворогiв, видала:
  - Чергою вас зметем!
  Руда Августина пiдтвердила:
  - Усiх вб'ємо!
  I вiд її босих, точених нiжок, знову летить подарунок тотальної анiгiляцiї! I стiльки танкiв i лiтакiв разом розiрвалося на дрiбну стружку.
  А потiм дiвчина як з червоного соска лупне блискавкою.
  Надсилаючи презенти смертi голими п'ятами Олег Рибаченко, заспiвав у вiдповiдь:
  - Буде повний банзай!
  Августина, розриваючи гiтлерiвцiв голими руками, рубаючи їх мечами, i метаючи голки босими пальцями нiг, знищуючи разом танки та лiтаки, видала:
  - Коротше кажучи! Коротше кажучи!
  Наташа Коршунова, руйнуючи коричневих воїнiв, разом iз танками та лiтаками, пискнула:
  - Коротше кажучи - банзай!
  I давай рубати супротивникiв iз диким запеклiстю.
  Босий, гарний, хлопчик у шортах Олег Рибаченко, розрубуючи супротивникiв, видав:
  - Цей гамбiт є не китайський,
  А дебют повiрте тайському!
  I знову вiд босої нiжки хлопчика полетiв гострий метал металу. Вiн зрiзав i вежi танкам, i хвости лiтакам.
  Бойова руйнує метал дiвчинка Маргарита, рубаючи воїнiв коричневої iмперiї та броню танкiв, проспiвала:
  - А кого в бою знайдемо,
  А кого в бою знайдемо...
  З тим жартувати не станемо -
  На частини розiрвемо!
  На частини розiрвемо!
  Добре попрацювали вони тодi з гiтлерiвцями.
  Ось Гiтлер i його команда впали навколiшки перед дiвчатами та дiтьми.
  Наташка Коршунова в першу чергу змусила нацi номер один цiлувати собi босi ноги.
  Потiм Гiтлер i все його оточення цiлували голi пiдошви та п'яти та iншим дiвчатам. I лизали їм язиками п'яти. А дуже гарному хлопчику-блондину Олегу Рибаченку поцiлували босi нiжки дiвчини.
  Пiсля дуже задоволена приниженням чоловiкiв-паразитiв Наташка наказала:
  - Тепер поки ми вас усiх не вбили пiдписуйте наказ про повну i беззастережну капiтуляцiю Третього Рейху перед радянським союзом!
  Все добре, що добре кiнчається. Третiй Рейх капiтулював, i могутнiй вермахт роззброєно. Гiтлер та його команда вирушили у застiнок Берiї.
  Суд був швидкий, але праведний. 22 червня 1959 року Гiтлера повiсили прямо на Червонiй площi!
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"