Juan Ramon Jimenez

    Ráfaga

En lo negro te cojo,
pasajera de oro.

¿De qué formas tu seno
en le molde del cielo?

¿Saliste de la rosa,
esencia de la somdra?

¿Bajaste de la esrella,
temblor de la belleza?

¿Qué más que cuerpo y alma
de mujer eres, ráfaga?

¿Qué tercer sueño es ése
que te imanta tres veces?

¡Párate ante mis ojos!
No te lleves... lo otro!

    ***

    Хуан Рамон Хименес

    Молния

В чёрной тьме нас застиг
золотой её миг.

Из чего отлита ты
в русле неба разъятом?

Ты из розы душистой,
сердце мрака искристое?

Твоя родина – звёзды,
трепет прелести грозной?

Плоть и дух красоты!
Женщина! Это ты?

Чья мечта своим пылом
твой полёт зарядила?

Стой всегда предо мной,
свет мой, мир мой иной!

    ***

    Хуан Рамон Хiменес

    Блискавка

Серед ночi сягає
нас яса золотая.
Iз якого кресала
в трут небесний ти впала?

Ти з"явилась з троянди –
дух пiтьми непроглядноï?

Ти iз зiрки злетiла,
врода вроди тремтлива?

Чи єство твоє – жiнка,
осяйна блискавинко?

Чия мрiйлива надсила
тебе втретє вродила?

Не йди з зору довiку,
свiтло iншого свiту!