Рось Анна. Любов i кохання

0x01 graphic

Ганна Рось

Любов i кохання

Слiди на снiгу

Коли уночi перший випаде снiг,

Ти прийдеш до мене, коханий,

Тебе призведуть сто шляхiв, сто дорiг,

Нарештi, у день цей жаданий.

Я пiзно вночi всi свiчки запалю,

В багаття пiдкину полiна,

До серця дарунки твої притулю,

З душею вiдкритою стрiну.

Любов на землi не помре, певна рiч,

Серця як водночас палають,

Менi шепотiтимеш нiжно всю нiч:

- Кохаю, кохаю, кохаю.

Засну я пiд ранок, згубивши снагу,

Нечутно пiдеш на свiтаннi,

Побачу я тiльки слiди на снiгу,

Як спомин про наше кохання.

14.11.2002

Любов не можна вiдкидати

Любов з'являється раптово,

Коли устанемо чекати.

Нас почуття лякають, тому

Спiшимо дверi зачиняти.

Та стукотить любов, благає,

А ми заплющуємо очi,

Вона ж до серця пiдступає

I нiжнi нам слова шепоче.

Стаються дивнi речi з нами,

Дано нам щастя упiзнати,

Любов дарується зiрками,

Її не можна вiдкидати.

12.11.2002

Перлин чотири кольори

Ти вiдпливаєш в новий рейс, я починаю днiв рахунок,
Намисто iз чарiвних перлiв - твiй на прощання подарунок.
Менi шепочеш про любов, твої признання душу грiють,
Перлин чотири кольори дають менi нову надiю.

Приспiв:

Бо бiлi бусини - певнi почуття,
нашi зустрiчi до свiтання,
А рожевi - вiрнiсть вiчна,
наша нiжнiсть i кохання.
Жовтi бусини - серця щирiсть
Та любовi то снага,
Чорнi бусини то є пристрасть,
Чорнi перли - то жага.

На шию одягну перлини, бо меркнуть без мого тепла,
Вiд них черпаю я надiю, з бездонного мов джерела.
Вони нагадують чуттєвiсть та неабияку довiру,
Як i чотири кольори вселяють в серце нову вiру.

Приспiв.

2.09.2002

Любов i кохання

Не може все так далi вiдбуватись,
Повинна я тобi все роз'яснить.
Але чому мене не хочеш слухати?
I чом мене ти просиш припинить?

Ти кажеш - то усе мої фантазiї,
Для тебе зовсiм не важливо це.
Усе життя зi мною хочеш жити лиш,
Для тебе я важлива над усе.

Любов i кохання,
Я тебе люблю, його кохаю,
Любов i кохання,
Я тебе люблю, його жадаю.

Тебе жалiю та люблю я дiйсно,
Але його менi втрачати жах,
Вiд нiжних губ нестримно серце б'ється,
Я розчиняюсь у його руках.

Приспiв:

Любов i кохання,
Я тебе люблю, його кохаю,
Любов i кохання,
Я тебе люблю, його жадаю.

Приходить вiн до мене в мої сни,
В його очах я можу потонути,
Вiн океан бажань для мене назавжди
I його шепiт, нiби пiсню, хочу чути.

Не розумiєш анiякої рiзницi,
Ти думав, що мiнлива то напасть,
А я не знаю, як без нього можна жити,
Бо вiдчуваю я палку пристрасть.

Приспiв.

28.08.2002

Кохай мене

Лiтньої ночi серце не хоче

Бути одно,

У небi зорi, ось двi тополi,

Поруч твоє вiкно.

Серце згадало досвiд невдалий

В далечинi,

Серце ридало, бо пам'ятало

Той затаєний бiль.

Хай темнi ночi, карiї очi

Я роздивлюсь.

Квiти дарую, не потурбую -

Я тобi присягнусь.

- То час невдалий, я не чекала,

Стрiти тебе, -

Губи шепочуть, та серце хоче

Чути "Кохай мене".

Темною нiччю миле обличчя,

Нiжнiсть твоя,

Маю надiю, знову вiдкрию

До твого серця шлях.

Пiсля розлуки тягнуться руки,

Прагнуть тебе,

Я до свiтання в кожнiм зiтханнi

Чую "Кохай мене".

Зорянi ночi, серце не хоче

Бути одно,

Там нашi долi, де двi тополi,

Поруч твоє вiкно.

Мiсяць вiтає, я поспiшаю,

Серце жене,

Губи шепочуть, що знову хочу

Чути "Кохай мене".

4.08.2003

Святий вечiр

Всi збираються родини,

Будуть разом на святах,

Вогники сiяють в вiкнах,

Ходить щастя по хатах.

Ти ж до мене не приїдеш,

А передаси привiт,

Я бажання загадаю

В святий вечiр у ворiт.

Приспiв:

Святий вечiр,

В небi зiронька горить.

Загадаю у свят-вечiр,

Про що серденько болить.

Святий вечiр,

Заспiваю пiсню я,

Може ти її почуєш,

Люба зiронька моя!

Снiг кружляє, замiтає

I дорiжки, i стежки,

Молодь за селом гуляє,

Бачу: бавиться в снiжки.

У такий чудовий вечiр

Не один собi не сплю,

Не приїдеш - я iз снiгу

Хоч Снiгуроньку злiплю.

Приспiв.

Повернуся я до хати

I свят-свiчку запалю,

Моя мила, дорогенька,

Як же я тебе люблю!

Стукотить хтось у вiконце,

Вiдчиняю дверi я...

"Не чекав мене, коханий?

Я Снiгуронька твоя!"

Приспiв.

8.01.2005

Три тополi

До срiблястого листа тiльки-но торкнулась осiнь,
Вiтерець байдужий дме - листя ледве шелестить.
Щойно серце моє щиро для душi що-небудь просить,
То iду я край дороги, три тополi де стоїть.
Три тополi, двi дороги розминулись, не зустрiтись,
Долi двi переплелись, та зламались, розiйшлись,
Я чекаю, я кохаю, зможу все тобi простити,
Ти згадай про три тополi, та скорiше повернись.

Срiбне листя прошепоче, що в листах своїх писав ти,
Сiрники сховаю далi, вже не буду їх палить.
Що не можу я без тебе - треба вже давно признати,
Бо нiколи я не знала: серце може так любить.
Три тополi, двi дороги допоможуть нам зустрiтись,
Долi двi переплелися, їх нiчим не розлучить,
Я чекаю, я кохаю, зможу все тобi простити,
I як раз, де три тополi, ми повиннi все змiнить.

28.08.2002

Бiла осiнь

Ще на дворi листопад,

Та стоїть весь бiлий сад,

Вкритий снiгом.

Хуртовина замела,

Бiлоснiжна скрiзь iмла,

Схожа з димом.

Вiтер виє без кiнця,

Я не бачу у очах

Хоч би промiнь.

Холодiє у серцях,

Занесла до тебе шлях

Бiла осiнь.

Бiла осiнь

Не скриває,

Нас з тобою

Розлучає.

Хай ще осiнь,

Та не грiє,

Стигне серце,

Холодiє.

Пристрасть схлине до нуля,

Вiдчуваю ледве я

Власний потяг.

Чи пiде все в забуття?

Улiтають почуття,

В домi протяг.

Може, це ще не кiнець,

А байдужий вiтерець?

Хлопнуть дверцi.

То снiг можна пiдiгрiти,

Тiльки лiд як розтопити

В твоїм серцi?

Твоє серце

Не зiгрiє,

Моє серце

Холодiє,

Призиває,

Де вiдгомiн?

Залишився

Тiльки спомин.

Бiла осiнь,

Холодiє,

Бiла осiнь

Не зiгрiє.

Сонце вийде,

Все розтопить,

Бiла осiнь,

Може, досить?

15.01.2003

Парус над водою

Я стою у синього моря
I плекають хвилi човни.
Бачу, як купається сонце,
Та здається, нiби то сни.
Мовби опинилася в казцi,
Вiдчуваю зустрiч близьку,
Може, вiрила не дарма я,
Що збудуєш замок з пiску.

Приспiв:

Я бачу парус над водою,
На обрiї жiночих мрiй.
Здається, вiтер щось накоїв
I повертає парус мiй.
Вiн уплива вiд мене далi,
Все бiльше вiдстань вiд землi,
Приваблюють його до себе кораблi.

Розлетiлись з вiтром примари,
Як могла я їх зупинить?
Все прощає серце жiноче -
Бо так може щиро любить.
Сонце покупалося в морi,
Зникло iз поверхнi землi,
Все ж його тепло вiдчуваю,
Та на жаль любов - спогади.
Приспiв.

20.07.2002

Течiя

Синi води так глибокi,
Я води ковток глитаю,
Нiби вже нову сторiнку
У життi перегортаю.

Знаю я - мене не чути,
Тут нiхто не обiзветься.
Пiд ногами дна не чую,
Як шалене серце б'ється.

Приспiв:

Течiя,
Несе мене течiя.
Мене рiчка пожалiла,
Розпитала: ти чия?
Я ще далi упливаю,
Бо уносить течiя.
Чому тут я опинилась?
Хто провинний: ти чи я?

Iз прозорою водою
Нiби упливе кохання.
Хоч того вже не чекала -
Буде ще нове свiтання.

Там, попереду багаття,
Чую тиху я розмову.
Вiтерець менi шепоче,
Я ще покохаю знову.

Приспiв.

29.08.2002

Нi, коханий

На каштановiй алеї

Ти зi мною зустрiчався,

У великому коханнi

Признавався, признавався.

Сонце сяяло у небi,

Шелестiли нам каштани,

Я тобi вiдповiдала:

- Мiй коханий, мiй коханий.

До нас щастя посмiхалось,

Розцвiла природа в травнi,

Дарував менi ти квiти

Рiзнобарвнi, рiзнобарвнi.

Восени дощi та сльота,

Опадає жовте листя.

Ти зi мною посварився

Чи навмисно, чи навмисно?

Серце стиснулося в грудях,

Зимня стужа лютувала,

Що любов у тебе iнша

Я не знала, я не знала.

Що як розцвiтуть каштани

Ти запросиш на весiлля,

Та не я в нiм наречена,

Божевiлля, божевiлля.

На каштановiй алеї

Ти зi мною пострiчався,

У великому коханнi

Признавався, признавався.

Сонце сяяло у небi,

Шелестiли нам каштани,

Я тобi вiдповiдала:

- Нi, коханий, нi, коханий.

15.11.2002

Осiннi квiти

Кажу "прощай" я, немов не чуєш,

Знов поспiшаєш мене зустрiти.

Чому чекаєш? Менi даруєш

Осiннi квiти, осiннi квiти.

-- Тобi, - кажу я, - моя пошана,

Пробач, та серцю ти вже не любий.

А ти зiтхаєш. "Моя кохана", -

Шепочуть губи, шепочуть губи.

Нехай любов зазнала ваду,

Ти хочеш бути менi ближче,

В очах моїх шукаєш правду,

Але навiщо? Але навiщо?

Мабуть, надiя втiм не вмирає,

Ти кожен день даруєш квiти,

А щастя зникле нехай шукає

Шалений вiтер, шалений вiтер.

24.11.2002

Танець бiля водограю

Ти танцювала бiля водограю
Найкращий танець у своїм життi,
Тобi здавалось: милого ти знаєш
I не залишишся на самотi.
Ти бачила у нiм свою надiю,
Гадала, що любов свою знайшла,
Не знала, що усе це - тiльки мрiї,
I щастя улетить, розкрив крила.

Приспiв:

Танцюй, дiвчинко, танцюй,
Танцюй, бо ти така щаслива.
Де водограю грають струменi,
Любуюсь: дивовижно ти красива.

Наївна дiвчинонька танцювала
У водограю, сповнена надiй,
А потiм вже дитинку виплекала
I всю любов ти присвятила їй.
Зеленi очi дарував коханий,
Яскравий погляд, мабуть, водограй,
Ти дарувала танець незрiвнянний,
I щедру душу, де музика грає.

Приспiв.

20.07.2002

То сни

Ти не помiтив: виросла давно я
I я давно вже дiвчинка не та,
Яку плекав ти на своїх долонях,
Яка весела й щаслива була.

Ти не помiтив, як я закохалась,
Очей зелених погляд вiдводжу,
Не знав, що як ретельно не старалась,
Та все одно лише тебе люблю.

Приспiв:

То сни, дiвочi мрiї про любов.
То сни. Птахи пiснi спiвають знов.
То сни приходять з подихом весни,
То сни, ти їм не вiр, то лише сни.

Не знала я: любов така буває,
Що з нею неодмiнно йде журба,
Твоя дружина хай тебе кохає,
Я геть пiду, скажу лише "Бувай".

Ти не тримай мене пiд час прощання,
Лише долонь я протягну тобi,
I, може, через те легке торкання
Свою любов я заберу собi.

Приспiв.

13.07.2002

Подвiйне кохання

Ти даремно на свiтаннi
Менi освiдчився в коханнi,
Бо я чула, як на лузi
Їй казав, що ви - не друзi,
Ти казав - вона кохана
I тобi завжди баж?на,
Б?жана, баж?на.

Приспiв:

Подвiйне кохання -
Та це не для мене,
Не можу з цим в серцi я жити.
Подвiйне кохання -
Iду я вiд тебе,
Не стану любов свою я дiлити.

Я таксi собi спiймала,
На край свiту убiгала.
- Зачекай, - казав, - не треба,
Я все кину за для тебе.
Що заплутався - прости.
- Дуже пiзно, вiдпусти.
Вiдпусти, вiдпусти.

Приспiв.

30.06.2002

Правда - гола, а вiра слiпа

Вiн поїхав, вона сумувала,

I блукала в степу, край села,

Може, щастя колишнє шукала,

Може, просто невтiшна була.

У вiконцi - свiча до свiтання,

Бо його все чекала вона,

Та молила про вiрне кохання,

Вже ж така наша вiра слiпа.

Вiн в походах, та чутки злосливi

Все говорять, невiрна вона,

Щоб вiн кинув усяку надiю,

Бо про неї йде слава дурна.

А у нього кров стигне у жилах:

- Гей, коня вороного сiдлай!

Ворогам хай легка вiн пожива,

Та вiн мчить, бо є вiра слiпа.

I вона цi новини узнала,

На високу дзвiницю зiйшла

I коханого довго чекала,

Та для нього слова тi знайшла:

- Нам навiки пора розпрощатись,

Хоч у серцi нестримна нудьга,

Бо не можу нiяк оправдатись,

Правда ж - гола, а вiра слiпа.

I вона шаг у вiчнiсть зробила,

Вiн збагнув, то неправда була,

Зрозумiв вiн, як сильно любила,

Без довiри нiяк не могла.

I лежала безмовна, красива,

Бiля неї вiн тихо ридав,

Тiльки прядка пробилася сива,

Правда ж - гола, а вiра слiпа.

27.10.2002

Бiльше серцю довiряй

Ти до мене марно ходиш
Та даремно гаєш час,
Наша зiрка промайнула -
Нiчого не буде в нас.
Бо ворожка ворожила,
Що самотнiй менi буть,
Я кажу: "Шукай десь долю,
А мене, прошу, забудь".

Приспiв:

Не гадай, не треба
Все дивитись в небо,
Зiрку ти в руках тримаєш,
Але ще поки не знаєш.
Ти пливи собi поволi,
Не шукай далеко долi,
Вiдвертатись зачекай -
Бiльше серцю довiряй.

Коли я його побачу,
То частiше серце б'ється,
Забуваю ворожiння,
Як до мене посмiхнеться.
Вже заплуталась в бажаннях,
Що робити, я не знаю,
То гоню його вiд себе,
А то знову призиваю.

Приспiв.

15.06.2002

Як без тебе жити?

Навiщо їхав у далекий край?

Чи, може, долю там свою шукати?

Менi казав: "Повернення чекай",

Бо будеш ти мене лише кохати.

Лише мене кохати.

Менi казав про нiжнi почуття,

Що в серцi образ будеш ти носити,

Ти шепотiв менi до забуття:

- Не уявляю, як без тебе жити,

То як без тебе жити?

Приспiв:

Бо ти - безкрає небо,

Бо ти - яскраве сонце. Ти - краса.

Ти - все, менi що треба,

Ти - щира радiсть у моїх очах.

Бо ти - рожевi зорi,

Бо ти - ковток цiлющої води,

Ти - мрiї неозорi,

Любов єдина в серцi назавжди.

Ти повернувся, та чом не прийшов?

На тебе дуже довго я чекала.

Переказали - щастя ти знайшов,

Тебе вже iнша жiнка покохала.

Вже iнша покохала.

Забути як менi тi присягання?

Обмануту надiю як простити?

Нащо на свiтi є таке кохання,

Як далi можу я без тебе жити?

То як без тебе жити?

Приспiв.

24.12.2002

***Ти даруєш бiлi квiти

Та жалкуєш, що один,

А менi де чорнi дiти,

Що дiсталися в спомин?

Час iде, минають лiта,

Не воскресне нiчого,

Не даруй чарiвнi квiти,

Анi погляду свого.

Вiтер пелюстки зриває,

Я пiду, не повернусь,

Голос здалеку лунає,

Та не клич, не обернусь.

Щастя нiбито водиця,

Утече i не збереш,

А любов, як та жар-птиця,

Улетить, не доженеш.

В небо зграя вiльно лине,

Подругу свою птах зве,

Нащо окрик журавлиний

Душу навпiл менi рве?

Ти даруєш бiлi квiти

Ти приходиш знов i знов,

Квiтам серце не зiгрiти,

Серце грiє лиш любов.

26.08.2003

Хочу я до неба

Хочу,

Хочу я до неба,

Кажеш ти: "Не треба",

Чом тримаєш ти?

Де би,

Притулитись де би?

Закохатись в тебе,

Потiм вже пiти.

Сонце,

Сонце вже не грiє,

Тiльки червонiє

В сутiнках зоря.

Мрiї,

Чи здiйсняться мрiї,

Схованi надiї,

Що в душi горять?

Очi,

Не дивися в очi,

Коли губи хочуть

Дещо розказать.

Хочеш,

Я пiду охоче

Сни свої дiвочi

В далечiнь шукать.

Лине,

Кров до серця лине,

За вiкном калина

Навеснi цвiте.

Стрiне,

Як кохання стрiне,

Кожну хай хвилину

Серце в грудях б'є.

Пута,

Я зриваю пута,

Так повинно бути

Бо любов живе.

Чути,

Шепiт нiжний чути,

Вже немає скрути,

Тож життя iде.

Хочу,

Хочу я до тебе,

Потiм вже до неба,

Бо кохаєш ти.

Де би,

Притулитись де би?

Закохатись в тебе,

В сни свої пiти.

18.07.2003

***Сонце свiтить, та не грiє,

Сонце палить, все горить.

Нiжна квiтка не радiє,

А душа моя болить.

Навкруги пожухлi трави,

Жовте листя облiта,

Iще нижче понад ставом

Нахилилася верба.

Сонце свiтить, та не грiє,

Бiлий снiг навкруг блищить,

Серце стигне, холодiє,

Його бiльше не зiгрiть .

Крiзь глибокiї замети

Не дiстатися тепла.

Я чекала довго. Де ти?

I сама собi пiшла.

25.08.2003

Я - вода

Виснажливе сонце палило вгорi

I мучила спрага тебе,

Напитись води з джерела ти хотiв,

Нарештi зустрiвши мене.

По свiту пройшов забагато дорiг,

Невже тут знайшов, що шукав?

На трави духмянi повiльно прилiг,

До мене губами припав.

Я - вода, я - вода.

Напився води, у тiнi посидiв

I рани загоїв собi.

У води мої неупинно глядiв,

Я тихо дзюрчала тобi.

Ти спрагу нестерпну немов втамував,

Бо я безкорисна була,

Я знала, за мандрами ти сумував,

Сльозою собi поплила.

Я - вода, я - вода.

25.08.2003

Голубка сизокрила

Голубки на гiлцi за вiкном

Воркували нiжно, грiли крила,

Пригадав я, що вдалечинi

Зараз десь моя голуба мила.

Пташки нерозлучнiї удвох

Сонечку весняному радiють,

Я лише побачити тебе,

Мою пташку, мою долю мрiю.

Серце б'ється i щемить душа,

Очi карi як твої згадаю,

Пам'ятаєш чи, любов моя,

Як же сильно я тебе кохаю?

Хай наприкiнцi лиха зима

Бiлим снiгом всi дороги вкрила,

Я до тебе сизим голубком

Полечу, голубка сизокрила.

22.02.2004

***Ридає серце вiд жалю,

Ти кажеш: "Я тебе люблю",

Та не вважає вiн на те

I до коханої iде.

Не розумiєш, чому так:

Вiн - любий, ти йому - нiяк,

До iншої на крилах мчить,

А у тебе в очах дощить.

Краплина по обличчю б'є,

Навiщо дощ холодний ллє?

До твого серця вiн бринить,

Щоб зупинити хоч на мить.

Тобi оцей не лiчить бiг

I кидати любов до нiг,

Хоч обмаль часу зачекай

Остигне серденько нехай.

Ще буде блискавка-любов,

Душа спiватимете знов,

Забудеш застарiлий бiль,

Повiр у це, благаю, вiр.

28.02.2004

Зiронька моя

Може то ми помилились,

Може склались так зiрки,

Ми з тобою посварились,

Не протягнемо руки.

Може то холодний вiтер

Нам у серце завiтав,

Може ти давно вже iншу

Чорнобриву покохав.

Як льодинки мої очi

I не бачать нiчого,

Серце слухати не хоче

I вибачення твого.

В небi мiсяць одинокий,

Поруч зiронька блищить,

Знає нiченька глибока,

Чом же серденько болить.

Розвиднiлося, свiтає,

Чую, лiд розтанув вже,

Мабуть, то зоря рожева

Наше щастя береже.

Тебе в щiчку поцiлую,

Бо не серджуся вже я,

Ти до мене посмiхнешся,

Скажеш: зiронька моя.

29.02.2004

***Нiжна орхiдея,

Надзвичайна квiтка,

Розцвiтала влiтку,

А тепер зима.

Ти ще пам'ятаєш,

Як його любила,

Та далеко милий,

Одтепер сама.

Не забудеш дивнi

Волошковi очi,

Незбагненнi ночi,

Тихi вечори.

Ось засумувала,

Все затьмили хмари,

Бо його гiтари

Вже не чуєш гри.

А була щаслива

Тiльки-но, здається,

Вiд усього серця

Вiн тебе кохав.

З ранньою зорею

Нiжнi орхiдеї,

Милий дарував.

1.03.2004

Розмиє дощ слiди мої

Зустрiну я тебе у дощ

I пiсля довгої розлуки

Ти поцiлуєш мої руки,

У очi зазирнеш також.

Я знаю, ти не скажеш сам:

Чому такий час невмолимий?

Як же давно удвох любили!

За що поталанило нам?

Вiдчуємо водночас ми,

Що не потрiбнi вже признання,

Лише глибоких два зiтхання

Розкажуть, про що ти мовчиш.

Краплини котяться по склу,

То дощ свої роняє сльози,

Шукала я духмянi рози,

Мабуть, лише шипи знайду.

Не можна стримати любов,

Вона така тонка й примхлива,

Ось за вiкном гуляє злива,

Та висохне все з сонцем знов.

Я в очi подивлюсь твої,

Пiду, бо доля так волiє,

А дощ мої слiди розмиє,

Розмиє дощ слiди мої.

6.03.2004

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 07/01/2021, изменен: 08/01/2021. 30k. Статистика. Сборник стихов: Лирика БЕЗКОШТОВНО ЗБІРКИ української лірики Иллюстрации/приложения: 1 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: ЗБIРКА вiршiв про кохання

Рось Анна : другие произведения.

Любов i кохання

Любов i кохання