Аннотация: Казка з малюнками для малюкiв 2-4 рокiв
(казка для дiтей 2-4 рокiв)
Хто розфарбував каченя
У однiєї качечки, що мешкала в мiсцевому ставку, народилося абсолютно бiле каченя.
"Ох, ох, ох, - зiтхала качечка, - як же ти будеш жити, коли ти такий бiлий?".
*
Каченя трiшки пiдрiс, вiн грав зi своїми темненькими сестрами-качечками.
- Давай грати в хованки! - говорили качечки, i каченя що було сил плив до очерету ховатися.
Сховається вiн за купину, а качечки його все-одно знаходять, сховається вiн за кущики, а качечка кричить: "Бачу, бачу".
Вiн же був такий бiлий, що його вiдразу було видно в заростях.
Сидить качечка-мама, мало не плаче. Поруч пропливав лебiдь-шипун.
- Кiорр-кiорр, чого зажурилася, сусiдко, - запитує.
А качечка каже:
- У мене каченя зовсiм бiлий, як йому жити? Он, сестри пiдростуть, розлетяться, хто з ним захоче водитися? Зловлять його мисливцi, вiн i в заростях сховатися не зможе.
- Я теж бiлий, - вiдповiв лебiдь-шипун, - не скаржуся. Менi кажуть - який гарний! А давай я твоєму синочку трохи дам фарби на нiс, вiн буде теж гарний.
Лебiдь пiдкликав до себе бiлого каченя, потерся носом об його нiс, i нiс каченяти став яскраво-малиновим.
Сумує качечка, а тут гоголь пропливає, запитує:
- Кра-кра, чого, качечко, сумуєш?
- Так каченя у мене бiлий, як йому жити в ставку?
- А я йому на головi смужку зелену намалюю, ось пiр'ячкам терну. Ах, який гарний! - сказав гоголь, дивлячись на каченятко, i поплив далi.
Качка подивилася на свого каченя i продовжувала сумувати.
- Карр-карр, чого зажурилася, сусiдко, - запитала жовта чапля, що гуляла на бережку.
- Так каченя у мене бiлий, чи не сховається в заростях, - вiдповiла качечка.
Жовта чапля каже:
- Я йому боки крильцями жовтими терну, у мене жовтої фарби багато!
Потерла жовта чапля каченя, стали його грудка i боки жовтими, а мама-качка все сумує i сумує.
*
Прилетiв одуд.
- Уп-уп-уп, що ти, качечко, невесела? - питає.
- Каченя у мене бiлий, - вiдповiдає качечка - не уживеться в ставку.
- Який же вiн бiлий? - каже одуд, - а я з ним смужками подiлюся, чорно-бiлими. Їх у мене багато!
Потер одуд каченя i на ньому вималювалися смужечки. Гарний!
А строкатий голуб з дерева спостерiгав, як бiлого каченятка розфарбовували. Пiдлетiв до бережку, сiв на гiлку, каже:
- Гуу-гу-гу, качечко, я твоєму каченятi шийку пофарбую в фiолетовий колiр, ось красень буде!
Пофарбував строкатий голуб шийку каченятi, качка дивиться, не впiзнає свого каченя, навiть розгубилася.
*
Тут i голуба рибалочка прилетiла, каже:
- Пiiк - пiiк, що ви без мене каченя розфарбували? Я йому синi смужки на крильцях намалюю! I хвостик розмалюю!
Вона потерла крильце каченяти своїми синьо-блакитними крилами.
- Стiй, стiй! - зупинив його самець iволги, пiдлiтаючи до компанiї, - хвостик золотистий я розмалюю! Ось красень, ось красень! Фю-Тiу-Лiу, - заспiвав вiн вiд радостi.
*
Качечка дивиться на свого каченя, очам не вiрить. Такий яскравий, такий чудовий!
