Рось Анна. Лелi, лелi, лелi. Колискова

2026

Ця книга БЕЗКОШТОВНА i не може нiким використовуватися для продажу.

(C)Усi права належать Ганнi Рось.

Iлюстрацiї автора в обробцi ШI вiд ChatGPT4.

В електронних книгарнях можна зустрiти платну версiю 2018 року випуску з обкладинкою Видавництва Андронум.

Ганна Рось

Лелi, лелi, лелi

Колискова

Сонце вже сiдає низько,

Спи, моє малятко,

Ковдрою накрийся в лiжку,

Радiсне дiвчатко.

Колискову заспiваю,

Сон хай поглинає.

Голос тихий, як струмочок,

В тишi пролунає.

Прилетiли сизi гулi,

Крильцями махають,

Гулi, гулi, не будiть ви,

Чадо засинає.

Сонце теж лягає спати,

День за днем минає,

А моя красуня-доня

Трiшки пiдростає.

Мiсяць сонце як проводить,

Зiрочки засяють,

Я про гарну дiвчиноньку

Пiсню заспiваю.

Помолюся за дитинку,

Бог хай помагає,

Хай твiй Янгол-охоронець

Завжди захищає.

Хай дасть Бог тобi здоров'я

I щасливу долю,

Процвiтай, мов нiжна квiтка

У садку на волi.

А як виростеш красуня,

Сонце в небi зiйде,

Добрий парубок до тебе

Свататися прийде.

Дзвоники дзвенять на трiйцi,

Конi весело iржуть,

То красуню молодичку

Вже вiнчатися везуть.

В хатi добрiй господиня,

За вiконцем солов'ї,

Будуть в тебе, моя доню,

Гарнi дiточки свої.

Будеш дiткам ти спiвати

Колискову перед сном.

Гулi-гулi не турбуйте,

Не воркуйте пiд вiкном.

Так матусенька спiвала

Колискову слобiдську,

Та вона iще не знала

Доленьку гiрку мою.

Що мiй любий з козаками

Пiде скоро у похiд,

I в бою нерiвнiм, грiзнiм

Вiн положить свiй живiт.

Я не встигла народити

Вiд коханого маля.

Як менi вже далi жити?

Гiрка доленька моя.

Я блукаю безпорадна,

Весь менi не милий свiт,

I я сохну, нiби квiтка,

Опаду, як макiв цвiт.

Молодичка сумувала

I до рiчки пiдiйшла,

Та побачила раптово

У човнi мале дитя.

- Ой, малятко неслухняне,

Ти ж по рiчцi упливеш,

Де твй дiм, де тато й мама,

Чом додому не iдеш?

Узяла вона дитину

I до хати привела.

- Ой, спасибi, молодичка,

Що бешкетника знайшла.

Дуже радi баба з дiдом,

Вмить онука цiлувать,

А подалi на крилечку

Iще четверо сидять.

Два хлопчиська, дiвчинонька,

I iще одне маля.

А старi собi сумують:

- Ой, не впоратись з п'ятьма.

- Чи усi то вашi дiтки?

- Нашi, сироти вони,

Не встигаємо дивиться,

Бо моторнi та прудкi.

- Двох синiв уся малеча,

Двох синочкiв-козакiв.

Ось на пам'ять нам дiсталась

Цiла зграйка голубкiв.

- Може вам допомогти чимсь?

- То ти, може, кудись йшла?

- Та куди, сама не знаю,

До вас доля привела.

Дуже раi баба з дiдом:

- Залишайся, мила, в нас.

- Для усiх достатньо хiбу,

Ти прийшла у добрий час.

- Як зовуть тебе, дiвчино,

Чи не снишся увi снi?

- Лелею матуся звала,

Народилась навеснi.

Залишилась Леля з ними,

Мiсце є, просторий дiм,

Все клопоче молодиця,

Помiчниця є старим.

В хатi прибрано та чисто,

Пахне м'ятою кругом,

Подоїла вже корiвку,

Пригостила молоком.

Дiтки чистi i умитi,

I смакують калачi.

Леля вранцi борщ зварила,

Достигає хлiб в печi.

Не нарадуються сивi,

В хатi помiчниця є,

Їхню старiсть доглядає,

Ще i дiток береже.

А у Лелi спiв на серцi,

Хоч i клопiтке життя,

Та тепер у неї дiтки

I велика є сiм'я.

Напрацюється трударка,

Бо все треба устигати,

А пiд вечiр прясти сяде,

Колискову заспiвати.

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi,

А вже треба спати,

Очка закривати.

Прилетять здалека

Молодi лелеки,

Будуть крильцями махати.

Сон на дiток навiвати.

А ще щастя принесуть,

Дiтки не хворiтимуть,

Будуть дiтоньки здоровi,

Жити в щастi та любовi.

А Миколка чом не спить,

Нiби в човнику сидить,

Вже пора лягати спати,

Очi карi закривати.

Будеш, милий, рибаком,

Мати хатку зi ставком,

В ньому рибку розводити,

Потiм з човника ловити.

Рибку зловиш дiду, бабi,

А ще й Гнатику й Богдану,

Вiрi та малiй Маричцi,

Рибки всiм наловиш в рiчцi.

Зараз, хлопчику, заснеш,

Трiшки, мабуть, пiдростеш.

Дiтки тихо сплять в оселi,

Лелi, лелi, лелi, лелi.

Задрiмали й баба з дiдом,

Тихо в хатi, дiтки сплять,

Гнат, Богдан, Миколка, Вiра,

Ще Маричка - рiвно п'ять.

Леля теж загасить свiчку,

Треба трiшечки поспати,

Розчесала косу довгу

I у лiжко спочивати.

Вранцi знову є турбота -

Кашi дiткам наварити,

Ще попоратись в городi,

I корiвку подоїти.

Треба крiзь встигати Лелi,

На рiку гусей погнати,

Накосити коням сiна,

I курчам трави нарвати.

Ще - засмажити iндичку,

Та за тiстом слiдкувать,

А ще - дiточкам попрати,

Їх у Лелi рiвно п'ять.

А у вечерi малеча,

Як помиється, щоб спати,

Сяде Леля близь вiконця

Колискову заспiвати.

Люлi, люлi, люлi,

Прилетiли гулi,

Стали крильцями махати,

Чарiвнi сни навiвати.

Люлi, люлi, люлi,

Дiточки заснули,

Вчора хлiбом пригощали,

Щоб вночi поворкували.

Люлi, люлi, люлi,

Ви чудовi, гулi,

Завтра вам дадуть зернятка

Хлопчики малi й дiвчатка.

Що ж Богданчику не спить,

Скраєчку собi лежить.

Люлi, люлi, люлi, спи,

Прийде коник увi снi.

Коник, коник, довга грива,

Ще вуздечечка красива,

Сiв Богданчик на коня,

Та скорiше пiдганя.

Ой, який лихий козак,

Хоч малий, умiє як!

Буде землю боронити,

Щоб усiм щасливо жити.

Добрий коник, пiдожди,

У сон iнший приходи,

Наш козак солодко спить,

Треба й конику спочить.

Леля влiтку працювала,

Бабi й дiду помогла,

А муки намолотили

Три мiшки i два вiдра.

I квасолi назбирали,

I цибулю, i горох,

Ще заквасили капусту,

Та зiбрали свiй медок.

Рiдний дiм, як повна чаша,

У коморi є усе,

Одтепер старим не страшно,

Як зима в село прийде.

Люлi, люлi, дiтки сплять,

У печi дрова трiщать,

Де ти, котику, ходив,

Сiрий хвостик холодив?

Пiд бочок скорiш лягай,

Дiточок ти зiгрiвай.

Казочку свою мурлич,

Хай малятко спить всю нiч.

А чом Вiрочка не спить?

Її котик сторожить,

Котик добрий заспiвай:

"Баю, Вiрочка, бай-бай".

Буде в Вiрочки свiй дiм,

Буде котик жити в нiм,

Ще й комори сторожити,

Господарю догодити.

Як усiх мишей зловити,

Буде Мурчик дiток вчити,

Бiлого, чорненького,

I, як вiн, сiренького.

Милi в нього кошенята,

Тiльки трiшки малувато,

Щоб мишей усiх спiймати

У коморi й бiля хати.

Буде в Вiрочки свй дм

I багато дiток в нiм,

З котиками будуть грати,

Молочком iх годувати.

Будуть котики мурчати,

Як малим лягати спати.

Любий Мурчику, мурлич,

Хай малятка сплять всю нiч.

Врештi решт зима настала,

Снiгу вдосталь намела,

Всi дорiжки завалила,

От радiє дiтвора!

Вмить на вулицю гуляти,

I скорiше до гори,

На санчатах щоб з'їжджати,

Кращої немає гри.

Цiлий день в снiжки гуляли,

А замерзли, то на пiч,

Уп'ятьох, ще й кiт в додаток,

Хай солодко сплять всю нiч.

Їм присниться свято в домi,

Вiкна снiгом занесе,

А Микола Чудотворець

Подарунки принесе.

Ще насниться день рiздвяний,

Як селом усi пiдуть,i

I колядки заспiвають,

Ясну зiрку понесуть.

Чом Iгнатику не спить,

На вiконце чом глядить,

Взимку треба мiцно спати,

Хлiборобам спочивати.

Як Iгнатик пiдросте,

В школу вчитися пiде.

Потiм буде вiн господар,

Щедрої землi володар.

Будуть дiтки та хатинка,

А в подвiр'ї гарна жiнка.

Будуть сiяти пшеницю,

Випiкати паляницi.

Ось Iгнатик позiхнув

I солодким сном заснув.

Дорогi малята сплять,

В небi зiрочки горять.

Мiсяць в вiкна заглянув,

I собi ледь не заснув,

Iншим разом завiтай,

Баю, батюшки, бай-бай.

Сива вже зима минула,

Сонечко сiяє,

Дiд старенький вже до плугу

Коней запрягає.

Усiєю ми сiм'єю

Будемо орати,

Сiяти зернятка в землю

Та пiснi сiвати.

Ой, дивiться, любi дiтки,

То летять лелеки,

У село ось прилетiли,

Вочевидь, здалеку.

Значить, буде щастя й доля,

Буде гарний урожай.

Просять дiточки у Лелi:

- Про лелеку заспiвай.

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi

I усi здоровi,

Хлiб є у коморi.

Лелi, лелi, лелi

Облетiли землi,

Просимо, гнiздiться,

З нами залишiться.

А он наш лелека,

Здалеку, здалека,

До оселi прилетiв,

На гнiздечко рiдне сiв.

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi,

Ми вам дуже радi,

Будемо багатi.

Буде щедрий урожай

I здоров'я через край,

Будемо про вас спiвати,

I завжди оберiгати.

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi

I усi здоровi,

Хлiб є у коморi.

Днем напрацювалися,

Спати повлягалися,

Просять дiти колискову

Лелю проспiвати знову.

Баю, баю, баю,

Пiсню заспiваю.

Хай малята добре сплять,

Їх у мене рiвно п'ять.

Прилетiли навеснi

Рiзнi пташечки малi,

Цiлий день комах шукали,

На деревах щебетали.

А як тiльки нiч настала,

Спати птахи посiдали,

Тихо у гнiздечку сплять,

I пташинi сни глядять.

Соловейко лиш не спить,

Пiсенька його звучить,

Тихше, пташечка, спiвай,

Сплять маляточка,бай-бай.

А Марiчка чом не спить,

I на лiжечку сидить?

Очка, мила закривай,

Та скорiш вiдпочивай.

Цiлий день маленька грала,

Животинку доглядала,

Цуценя i кошеня,

Гуску, качечку, ягня.

Як Маричка пiдросте,

То учитися пiде,

Буде добре лiки знати,

Щоб скотинку лiкувати.

I корiвку, i коня,

I кролицю, i кроля,

I барана, i вiвцю,

I козу, ще й горлицю.

Будуть всi тебе любити

I до себе в дiм просити

Животинку лiкувати,

Зараз треба засинати.

Спи, моя дитинка, спи,

Ти побачиш увi снi

Друзiв всiх, i цуценя,

Гуску, качечку, ягня.

Так роки, як день, минали,

Вже i дiтки пiдросли,

Хатки свої збудували,

Господарство завели.

Народили малих дiток,

Просять Лелю:

- Покачай,

Їм без тебе не заснути,

Колискову заспiвай.

Льолi, льолi, льолi,

В полi три тополi,

А на них гнiздечко,

В плямочку яєчка.

Хто поклав яєчка

До свого гнiздечка?

Сiра пташечка летить,

У гнiздечку вмить сидить.

- Ти куди лiтала?

- Пiр'ячко збирала,

Щоби укривати,

Дiток зiгрiвати.

Дiточки зiгрiлися,

Дзьобиком пробилися,

Просять маму їсти,

Ротики барвистi.

Тут татуся прилетiв,

На своє гнiздечко сiв,

Ще метеликiв принiс

Кожен з дiток щоб пiдрiс.

Годували увесь день,

Працювали день-у-день,

Сонечко сiдало,

Пташечка спiвала.

Льолi, льолi, льолi,

В полi три тополi,

А на них гнiздечко,

Тихо спить малеча.

Так росли маленькi дiти,

Рiдна Леля день-у-день

Колисковi їм спiвала,

Як же безїї пiсень.

Вже село велике стало,

Аж до ставу й поза ним,

В хатах, де маля, лунає

Лелин чудний, нiжний спiв.

Баю, баю, баю,

Пiсню заспiваю

Для маленьких янголят.

Все село моїх малят.

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi,

А вже треба спати,

Очка закривати.

Люлi, люлi, люлi,

Прилетiли гулi,

Стали крильцями махати,

Чарiвнi сни навiвати.

Льолi, льолi, льолi,

В полi три тополi,

Коник там пiд ними спить,

I малеча сни глядить.

Тихо сплять малятка в лiжку,

Тiльки носики соплять,

Добрий сон малечi сниться,

Хай вони солодко сплять.

Восени одного разу,

Як лелекам вже летiти,

Пiднялись вони у небо,

Щоб мсцевiсть огледiти.

Покружляли понад ставом,

Над селом, понад полями,

Широко розкривши крила

Полетiли над садами.

Леля також птахом стала

I у небо полетiла,

Дав їй Бог полiт високий,

А iще пташинi крила.

Лелi, лелi, лелi,

Чом ви невеселi?

Лелi, лелi, лелi,

Щастя вам в оселi.

А зима як промайнула,

I як днi теплiшi стали,

Всiм селом весну гукали,

I лелек прилiт чекали.

I вони не забарились,

Зграя знову прилетiла,

А одна собi лелека

У гнiздо на хатi сiла.

- Подивись, то наша Леля!

А лелека стрекотала,

Нiби мову розумiла,

Нiби рiдних упiзнала.

Лелi, лелi, лелi,

Щастя у оселi,

Лелi, лелi, лелi,

Дiточки веселi.

В щастi та любовi

Будуть всi здоровi.

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ganna.ros@gmail.com) Размещен: 01/04/2026, изменен: 01/04/2026. 25k. Статистика. Сборник стихов: Детская Издано на украинском для детей Иллюстрации/приложения: 17 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: БЕЗКОШТОВНО ВIД АВТОРА! Представляю вам нове видання книги "Лелi, лелi, лелi" 2026 року. "Лелi, лелi, лелi" - це навiть не казка, це колискова. Дитина з народження чує колисковi пiснi матерi, бiбцi, батька. Здавна в колискових проспiвували життя дитинки. Тож спiвайте на нiч дiткам колисковi Лелi.