Рось Анна. Песик, кiт та карантин Ч.1

0x01 graphic

Песик, кiт та карантин

Частина 1

Ми з Юрком на карантинi,

Вдома нинi вся сiм'я,

Мама, тато, пес сусiдський,

Ще мiй кiт i навiть я.

Не ходжу в садок дитячий,

Учнiв в школi теж нема,

Татко мiй працює вдома,

Бо закритi всi мiста.

Вже сусiдка тьотя Валя

З-за кордону прибула,

Але Тишку не забрала -

САМО-IЗО-ЛЯЦIЯ.

Їй тепер сидiти вдома,

Вiдсипатись в тишинi,

Навiть з Тишкою гуляти

Заборонено пiти.

Я радiю, радий Юра,

Навiть трохи радий кiт,

Хай живе сусiдський песик,

Вiн до нас, здається, звик.

Мама каже:

- Як багато

В домi жителiв якось,

Ну гаразд, а для початку

Мити руки навчимось.

- Юро, миль ретельно милом,

Вiрочко, долонi три.

Пiд водою мило змиєш,

Рушником своїм протри.

Миють лапи Тишка й Мурчик,

Мокрi лапи, мокрий нiс,

Полоскалися у мисцi,

Замочили навiть хвiст.

Мама каже, що руками

Не торкатись, як бруднi,

Нi обличчя, анi рота,

Анi ока чи брови.

На брудних руках мiкроби,

Як до рота попадуть,

То гуляти органiзмом

Цi бешкетники пiдуть.

А тодi температура,

Анальгiн i аспiрин,

А буває так - уколи,

I шпиталь, i карантин!

Обiцяємо ми мамi

З милом завжди руки мити,

Обiцяємо ми мамi,

Що не будемо хворiти.

Добре як, коли всi дома!

Скучила я за всiма,

За батьками i за братом,

Й за котом тужила я!

Разом нам так добре вдома!

Разом дивимось мультфiльм,

У лото дитяче грали

I лiпили пластилiн.

Ми каталися на папi,

Нiби вiн морський дельфiн,

Рятував нас вiд негоди

Й випливав на берег вiн!

Потiм тато був пiлотом,

На ракетi ми утрьох

З ним виходили у космос

I торкалися зiрок!

Ще супутник запускали

I на Мiсяць вiн летiв

З космонавтом - псом-смiливцем

I котом, але вiн втiк.

Доки ми лiтали в космос,

Мама шила маски тут,

Папi - чорну, нам - червонi,

Ще у крапочку коту.

А собi пошила жовту,

I сусiдцi голубу,

Тiльки Тишка ображався -

Не дiсталося йому.

Як же йти йому гуляти?

I без маски як ходити?

А чи можна, щоб у смужку

I йому таку пошити?

Шиє мама всiм сусiдам,

I по другiй масцi нам,

Тишцi шиє i вiн гордий,

Бо як справжнiй космонавт!

Досить гратись, за уроки

Треба братовi сiдати,

Вiн хоча не ходить в школу,

Але треба все вивчати.

Розв'язати три задачi,

Правила також повчити,

Iнформатику читати

I англiйську повторити.

Пес розлiгся на диванi,

Тато сiв попрацювати,

В нього тож роботи вдосталь,

Треба грошi заробляти.

Мама порається в кухнi,

Я цукерочки смакую,

Ще дивлюся телевiзор,

Та без брата я сумую.

Тихо в домi, кiт мурличе,

Я теж сiла букви вчити:

- Мурчику, а букву мами

Чи ти зможеш повторити?

- Мяу-мяу, - кiт муркоче,

Букву "М" вiн добре знає,

Бо вiн кожен день уранцi

Молоко на "М" хлебтає.

П'ять плюс п'ять то буде десять -

Цифри я умить складаю.

- Два плюс два, то скiльки буде?

- Гав-гав, гав-гав, - Тишка знає.

Ми вчимось, а мама в кухнi

Посуд миє i готує

Нам обiд смачний, поживний,

Ще й тваринок нагодує.

Треба все встигати мамi -

Прати, шити, готувати,

Мити, чистити, прибрати,

Ще й з собакою гуляти.

Тато каже:

- Я сьогоднi

Пiду трiшки прогулятись,

Засидiвся за столом я,

Треба трохи розiм'ятись.

Я несу для татка маску,

Бо без неї вже нiкуди,

Доки карантин триває -

Одягати треба всюди.

Тiльки пес у нас щасливий -

Можна песикам гуляти

I по парку, i до рiчки,

А ще - м'ячиком пограти!

Мурчик наш звернувсь клубочком,

Щоб спокiйно подрiмати,

Мама вимила пiдлогу

I присiла почитати.

Вiдпочила.

-- Слухай, доню,

А давай у модниць грати,

Зараз знайдемо наряди,

Будемо перемiряти.

Повернувся пес iз татом -

Доню й маму не впiзнати!

Що за модницi з шарфами

В капелюхах iз шухляди?

А на плечиках в кiмнатi

Сукнi, кофти i спiдницi.

- Ой, красунi дорогенькi, -

Татко обома гордиться.

- Мийте лапи! Краще з милом! -

Мамi треба нагадати,

У всiх мам така вже доля -

В головi усе тримати.

Миють лапи пес i тато,

Тато, звiсно, руки миє,

Пес щасливий, нагулявся,

Тато теж думки розвiяв.

Ми наряди заховали,

Треба, мабуть, вiдпочити.

Всi вмостились на диванi

Телевiзор подивитись.

На екранi фiльм цiкавий,

А iще котячi лапи,

Нiжки маминi, Юрковi,

Песика i навiть папи.

Як нам добре бути разом!

Обiйму Юрка i тата,

Поцiлую в щiчку маму,

Ой, яка же я багата!

Кiт примружив око трохи:

- А мене не обiйняла.

Гладжу Мурчика i Тишку -

Всiх уже порахувала.

Сьомий вихiдний пiдряд вже.

На своїх спимо ми лiжках,

Одинадцять вже минуло,

Нам би ще поспати трiшки.

Татко й мама спозаранку

Обiйшли всi магазини,

Звiсно, одягали маски

Й рукавички карантиннi.

Нам купили макарони

I вiвсянку, трохи рису,

Моркву, сiль, кефiр, капусту,

Для кота купили рибу.

Ще купили зубну пасту,

Цукор, чай, лимон та каву,

Ковбасу та пачку масла,

Та того було замало.

Хлiб, батон, цукерки, тощо,

Яйця, фарш, iще цибуля,

Цiлий список мама мала,

А про сир вона забула!

Ще купили тьотi Валi

Молоко та гречку, мило,

Бо вона ж сидiла вдома,

Бо вона ж не виходила.

Бабi Зої хлiб купили

Та картоплi по-сусiдськи,

А її коту купили

Смаковитi три сосиски.

Дiду Федору - спагетi,

А iще буханку хлiба

Та солонi огiрочки

Для хорошого сусiда.

А iще сусiдцi Манi

Хлiб купили безперечно,

Два банани i ковбаску,

Та iще сметани глечик.

Закупили стiльки їжi,

Що не видно мами й тата,

I не допомiг вiзочок,

Що таксi прийшлось найняти.

Обiйшли сусiдiв в масках,

Подаруночки роздали,

А сусiди дуже вдячнi,

Навiть, радiсними стали.

I сусiдський кiт Пухнастик,

Бабин Зоїн друг вусатий,

За сосисками так скучив,

Що муркоче, дуже радий!

Вдома Тишка, брат та Мурчик

Теж в пакунки заглядають.

- Дуже смачно рибка пахне! -

Мурчик вусами здригає.

- Зараз всiх ми пригостимо, -

Обiцяє звично мама. -

Тiльки вимиємо руки,

Ви сьогоднi довго спали!

Швидко в ванну умиватись,

Зуби чистити старанно,

Бо не буде пригощання! -

Мурчик перший шмигнув в ванну.

Миє вуха, хвiст та лапи,

Поруч Юра чистить зуби,

Тишка вже перед дверима -

Полоскатися теж любить.

Всi умилися, вдяглися

I волосся причесали,

Навiть Тишка, навiть Мурчик

Трохи шерстку прилизали.

- Молодцi, - нам каже мама, -

Доки їсти приготую,

Ось вам, печиво солодке,

Хай i Тишка посмакує.

А тобi, наш любий котик,

Молочка на блюдце, звiсно.

Молока всiм наливаю -

Для дiтей воно корисне.

Ми п'ємо, рости нам треба,

З'їли печива чимало,

Мурчик молока напився -

Тишцi трохи перепало.

Вдома всi, немов, здавалось,

Карантин - вiн непоганий,

Та так хочеться до парку,

Де побiгати, гуляти!

Тишка йде гуляти з татом.

Ой, якi вони щасливi!

Ми у вiкна виглядали,

Сидимо на карантинi.

Вже два тижнi промайнуло,

Тiтка Валя геть здорова,

Iзоляцiї час вийшов,

Виходити можна знову.

- Ой спасибi, мої любi,

Що iз Тишкою гуляли, -

Дякує нам тiтка Валя, -

I що смачно годували.

Заберу його додому,

Буде хату сторожити,

Я так скучила за другом!

Будемо з ним разом жити.

Сумно нам - як ми без Тишки?

Ми до нього дуже звикли,

Будемо за ним тужити.

Сидимо такi пониклi.

Тато каже:

-- А до парку

Як же нам тепер ходити?

Нам не можна без собаки -

Сумувати будуть дiти.

Тiтка Валя пригадала:

- Не журяться хай малята,

У дочки моєї, - каже, -

Народились цуценята.

- У дочки? - питає тато.

А сусiдка, геть, смiється:

- У її собаки Альми

Ще один лишивсь, здається.

- То лишився наш, дзвонiть їй,

Зараз же за ним приїду, -

Каже тато, - мама згодна,

Дiти теж, i Мурчик. Їду!

Ми чекаємо на тата,

Сидимо бiля вiконця,

Навiть Мурчик виглядає,

Хоч i в очi сяє сонце.

Ось, нарештi, на порозi

Друг новий, це наш пес, свiйський,

Хай малий, та пiдросте ще,

Друг новий - тер'єр йоркширський.

- Ти тепер тут будеш жити,

Ось, знайомся, - каже тато.

Ми радiємо - собака!

- Тато, як же його звати?

- Господиня не назвала,

А iм'я - вам обирати.

- Ой, дивись, який розумний,

Зразу ноги витирати.

- Буде Умка, - Юра каже, -

Йди сюди, тут будеш спати,

На ряднi, коло порогу,

А тепер йдемо мить лапи.

Пес слухняно йде у ванну,

I у мисцi лапи миє.

- Гарний пес, - його я гладжу, -

Ось моя збулася мрiя!

- I моя здiйснилась мрiя,

Буду я його навчати!

Тато каже:

-- Ну, тодi я

Буду з Умкою гуляти!

- Нi, гуляти в парк по черзi, -

Заперечувала мама, -

Що менi лиш годувати?

Що, погодилася дарма?

- Добре, добре, - згоден тато, -

Треба трохи потерпiти

I всiєю ми сiм'єю

Будемо у парк ходити.

- Гав, гав, гав, - з ним згоден Умка,

На кота вiн поглядає.

Хто хазяїн в цьому домi,

Доки пес малий не знає.

Мурчик, звiсно, не радiв був,

Бо про нього позабули.

Ну, нiчого, з ним поспати

Всi запрошувати будуть.

- У мене готова їжа,

Час обiдати, - зве мама, -

Мийте руки, i на кухню,

Сину, зви собаку з нами.

- Ось твоя тарiлка, Умко,

I у Мурчика так само,

Їжте кожен свою страву,

Не сварiться, - просить мама.

Пес смакує:

-- Апетитно!

Маму вже вiн полюбляє,

Бо вона готує смачно,

Умка їжу вихваляє.

Кiт поїв, пiшов гуляти,

На тарiлцi залишилось

Трохи кашi.

-- Непорядок! -

Умка лиже все з тарiлок.

- Молодець! - радiє мама, -

Помiчник мiй вимив посуд,

Двi тарiлки, як новенькi,

Акуратний пес напрочуд.

- Умко, Умко! Гарний хлопчик,

Ну, пiшли тепер гуляти!

Залиши шкарпетки татка,

Ось, лови, рожевий м'ячик!

Умка носиться по хатi,

А Юрко тому радiє,

Користь є вiд карантина,

Коли є такi подiї.

Мурчик сiв собi на крiсло

Не звертає, мов, уваги

На тi iгри недоречнi

Та на гамiрнi розваги.

А собака скочив в крiсло,

Мурчика собi обнюхав,

Мурчик кривиться:

-- Посунься!

Не облизуй мої вуха!

Котик б'є хвостом о крiсло,

А собака геть радiє,

Думає, то знаки дружби,

Вiн про друзiв гарних мрiє.

Щастя в домi, радий тато:

В парку є з ким погуляти,

Щоб провiтритися трохи,

Щоби вирватись iз хати.

Мiсяць в небi, нiч i тиша,

Сплять клубком на крiслi двоє -

Невгамовний пес i Мурчик,

I сопуть собi обоє.

I Юрко лежить у лiжку,

I йому солодко спиться,

Бо йому на карантинi

Сон цiкавий, гарний сниться.

Карантин мов завершився,

Навiть хай ходити в школу,

Вiн за друзями вже скучив,

Радий бачити їх знову.

Ще гуляти можна в парку!

I вiн сам бере собаку,

Йде до парку, як дорослий,

А пес гавкає на галку.

Пiд деревами травичка,

А у небi сонце сяє!
Пухом вкрилася кульбабка,

На березi птах спiває!

Добре як! Лягаю спати,

Сон цiкавий хай присниться

I менi, як карантин вмить

В день чудовий завершиться.

ДАЛI БУДЕ

ЧАСТИНА 2

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 18/04/2020, изменен: 12/01/2021. 20k. Статистика. Сборник стихов: Сказки БЕЗКОШТОВНО - Українські казки Иллюстрации/приложения: 18 шт.		Ваша оценка:
Аннотация: ПОДАРУНОК малюкам до ВЕЛИКОДНЯ. БЕЗКОШТОВНА книга казок про дiточок та їх домашнiх улюбленцях, про те, як вони живуть на карантинi. Запрошую почитати. Книга з iлюстрацiями!

Рось Анна : другие произведения.

Песик, кiт та карантин Ч.1