Федiр Тетянич (1942-2007) - український козак, художник, фiлософ, юродивий Христа ради i неканонiзований святий i чудотворець з Києва, який як мiнiмум один раз бував у Шрамкiвцi у 1990х рр. у свого дядька Iвана Гончаренка, вчителя Шрамкiвської школи. Нащадок старих козацько-християнських родiв, трудових i бойових козакiв-християн, воїнiв Бога-Христа з дiда-прадiда, осадникiв i жителiв сiл Броварського району Київської областi таких як Княжичi, Гоголiв, Дударкiв, Требухiв тощо. Залишив багатий i строкатий творчий, художнiй i фiлософський спадок. Його роботи є в Смоленську i Москвi. Деякi картини потрапили до музеїв США. Особисто був знайомий, спiлкувався i товаришував з багатьма видатними людьми України, РФ i Радянського Союзу. Зокрема особисто знав i спiлкувався з українським письменником i фiлософом Олесем Бердником i росiйським спiваком Володимиром Висоцьким. Ще в 1970х рр. почав говорити про розпад Радянського Союзу i подальший строкатий i непередбачуваний розвиток держав i суспiльств, якi виникнуть на його основi, по сутi передбачив все те, що ми бачимо зараз. Важливе мiсце у його свiтоглядi займали поняття Безмежжя (Благодатна Безкiнечнiсть) i Фрипулья (щось на зразок Благодатi Божої, яку Бог являє для людей i через людей). Саме пiд iменем Фрипулья був вiдомий у мистецькiй спiльнотi Києва. Чи не один з перших в Українi i Союзi почав робити вуличнi вистави-перфоманси так само як впроваджувати новi iдеї, засоби i технологiї в сферi мистецтва (авангард). Був добре обiзнаний з народною козацько-християнською традицiєю i багатовiковою iсторiєю Київської Русi-України, як справжнiй козак не мiг байдуже дивитися на те, що вiдбувається навколо нього, своїми подвигами у сферi мистецтва вносив свою скромну лепту на благо i спасiння українського народу i людства в цiлому. Було б чудово, якби в Шрамкiвцi бiльше дiзналися i освоїли його багате i нестандартне творче наслiддя i можливо якось увiковiчнили його пам'ять. Господи, помилуй! Царство небесне i вiчна пам'ять. Дядьку Федосю, твори чудеса!