Дядько Федось як святий Київської Русi-України. Дядько Федось як справжнiй художник i фiлософ з ласки Божої в свiтi навколо, в усьому, що його оточувало бачив грiшну i недосконалу природу людей i тварного свiту i її численнi прояви. Але там де iншi бачили тiльки обмеженiсть, грiх i недосконалiсть - вiн з Божою помiччю вiднайшов благодать. У людинi - Бога-Христа, Вiчну Фрипулью i Благодатне Безмежжя, у грiху i неправдi, смертi, смiттi i злобi людськiй - Шлях до Спасiння, Життя, Добро, Правду, Красу i Благодать. У обмеженостi - Безмежжя. Чудеса i тiльки. Дивний Бог у святих своїх! Боже, бережи козакiв, грiшних, але вiльних людей по волi Твоїй! Слава вiльнiй Українi i святiй Русi! Дядьку Федосю, твори чудеса! Фрипулья!