Вiрш в пам'ять про всiх iстинних червоних (красних) козакiв, вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, людей Сонця Красного, Сонця Правди, Бога-Спасителя, людей вiльної України i святої Русi, що в 1917-1947 рр. на землях центральної Євразiї, iсторичної Великої Скiфiї-Тартарiї-Козакiї-Московiї-Росiї, в т.ч. Малої Русi-України захищали правду, свободу i соборне народовладдя пiд червоними i не лише червоними прапорами, спасали людей вiд жорстокостi i неправди правлячих отаманiв, iродiв i душогубiв при владi. Боже, бережи всiх iстинних, щирих i людяних червоних трудових козакiв i їх нащадкiв, не дай пропасти: