'Пам'ять не згасне! - кричали вони, але через мiсяць їм вже було все рiвно. Усi вони є лицемiрами. Не дотримуючись елементарних правил етикету вони усiляко зневажають їх - герої, ветеранiв, тих хто кров проливав за нас..' Присвячено 9 Травня (с).
Усi ми знаємо, що сталося майже 70 рокiв тому - Другу свiтову вiйну, вiйну у якiй стикнулося три сили - демократичну, комунiзм i нацизм, i зараз вже не можливо сказати хто був винен. Ми можемо лише схилити голову над жертви цiєї вiйни...
Ще до того, як розпочалася сама вiйна вже не для кого не було загадкою, чи станеться щось взагалi. Ненажерлива машина Нiмецького Нацизму та Iталiйського фашизму прагла самоутвердитися та поставити всiх перед собою на колiна, нiчого кращого про комунiстiв та демократiв не можна сказати. Першi ж також хотiли захопити весь свiт та провести всесвiтню комунiстичну революцiю, для других же нiчого не мало значення окрiм власного збагачення. Масова перебудова систем господарств по всьому свiту, переведення бiльшостi галузi у вiйськово-промислову робили свою справу. I тi i тi готувалися до вiйни. Вченi вже кажуть, що якби Нiмеччина не розпочала вiйну - то її розпочав би Радянський союз через кiлька рокiв. Коли розпочалася вiйна жертв було ще не так багато, людськi втрати пiд час вторгнення Нiмеччини в Польщу i Радянськi вiйськовi конфлiкти з Японiєю - це нiщо порiвняно з тим, що було далi...
Загальнi втрати Країн по восьмому свiту дуже великi, вважається що воювало 80% свiтового населення. Лише 35млн. Людей було поранено важко поранено, стiльки ж вбито... А до чого призвела ця вiйна?... хiба до свiтової злагоди, цiлковитої перемоги якоїсь зi сторiн?.. перебудова свiту?.. iсторики кажуть що так, були утворенi два полiтичнi лагерi капiталiстичний та соцiальстичний, але жертви не виправдають це... людство продовжувало жити по двi сторони Земної кулi.
Разом з розпадом Радянського союзу 1991го року ми втратили все... медалi та ордена якi так поважалися у минулiй, дiйсно могутнiй державi, яку боявся весь свiт - стали нiчого не вартi. Герої перестали бути героями. Головним радянським лозунгом до Другої свiтової вiйни був 'Пам'ять не згасне'. А тепер - це брехня. Не кожний тепер пам'ятає як їх тожi шанували, i зараз не шанують. Ми вже не згадуємо у повсякденному життi про ветеранiв, тих героїв якi поклали своє життя на побудову 'iдеального' за їх думкою суспiльства i його захист. Для нас вони лише дiдусi та бабусi, яких ми наче поважаємо, а насправдi для нас вони нiщо. Наш народ став облудним та зажерливим.
Усiм нам уже набридло слухати порожнi балачки та пафоснi розмови наших полiтикiв. Ми згубили культури, забули iсторiю. Ми вiримо чужим, своїм не довiряємо, розводимо руками - маємо що маємо. Наша нацiональна iдея - це засiб спекуляцiї. Коли у нашого народу немає вiдваги, немає власної гордостi, немає самоповаги. Коли кожен за себе, коли кожен в своїй хатi скраю - для такого народу i героїв немає. I яка рiзниця нам рiзниця до минулого, коли нiхто не має уявлення про майбутнє. Ми можемо тiльки плювати в дiдiвськi криницi i вiрити в казку.
А де ж тi, яких було закатовано, Спалено, порубано, побито, репресовано? Де тi, що життя вiддали за своє - Де вони є? Де вони є?! Їх нема. Ще пройде рокiв 10 i ми взагалi забудемо їх, наших ветеранiв. Ми забуваємо той 'Безсмертний подвиг нашого народу', без якого не було б нас, нас тепер це не хвилює. Для сучасних полiтикiв важливо лише ухопити шматок побiльше, для звичайних, пересiчних громадян - сплатити податки та напитись щоб забути. Сучасна молодь зовсiм не схожа на молодь минулих часiв i має зовсiм iнше iдеали i у них не має мiсця для поваги до бодай чогось. I як при такiй ситуацiї в країнi говорити бодай про щось?..