В ночi на небi тихо зiрка,
Просила мiсяць не свiтить.
Не заглядать он у тi вiкна.
Його кохання не збудить.
I вiн про неї тiльки мрiє.
Не зможе вона бути з ним.
Спуститись з неба не зумiє,
Як би ж пiднятись вiн умiв.
Як би й умiв, та вiн не знає,
Хто сон його так береже.
Не зна вона. Що вiн кохає.
I бiди всi вiд неї вiджене.