Пузырь Ольга Геннадиевна : другие произведения.

Україна крiзь роки...

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Залила сюда просто чтоб не потерять в дебрях своего ноутбука)) Исключительно для тех, кто владеет украинским :) Потому что писалось мной на заказ учительнице литературы...)

   Україна крiзь роки...
  

1. "Було колись - в Українi ревiли гармати..."

  
   Україна - рiдна мати,
   Темноока ти дiвчино,
   Розкажи як прихилилась
   Калиною бiля тину.
  
   Тебе тяжка путь спiткала,
   Вороги на все життя.
   Ти вiд долi не втiкала,
   Йшла смiливо в майбуття.
  
   Все, що було, вмито кров'ю,
   Синiв смертю заплатила.
   Все прощала i любов'ю
   Всiх нащадкiв прихистила.
  
   Кожна втрата - тiла рана,
   Невимовний сильний бiль.
   Вiн нiколи не розтане,
   Згадки сиплють в рани сiль.
  
   Пам'ятаєш, молодою
   Ти єдиною була.
   Звалась Київською Руссю,
   Першу гордiсть принесла.
  
   Чвари, сварки - все це щезло,
   Почалась нова доба.
   Сил зiбрала, знов постала
   На руїнi як нова.
  
   Запорозькой Сiччю стала,
   Досвiд рокiв прийняла.
   Знов країни здивувала
   Своїм духом та знанням.
  
   Та спiткала тебе зрада -
   Знов неволя, знову гнiт.
   Україно, рiдна мати,
   Хрест крiпацтва твiй повiк.
  
   Хай минуть десятилiття,
   Хай вiки теж проминуть.
   Ти не станеш на колiна,
   Ти не зможеш присягнуть.
  
   Змiнить стару нова влада
   В прапорi добра червонiм.
   Малоросiю - Вкраїну
   Будуть нищить у неволi.
  
   Ти не забудеш болю, Україно.
   Кривава рана на душi
   Загоїться не зможе вiльно,
   Застигне пилом на межi.
  
   I страх, i жах в очах людей, -
   То жертви страшного убивства.
   А грiх на душу за вождiв
   Взяло нещасне українство.
  
   Ми пам'ятаєм, що було,
   Не маєм права це забути,
   Той геноцид-голодомор.
   Вогонь страждання не задути.
  
   А свiчка - то твiй поводир
   В iсторiї плачу народу.
   Нi, не простити нам його,
   Вождя того голодомору...
  

2. "Роде наш прадавнiй, наш великий роде!"

  
   Все минуле України -
   То за волю боротьба.
   Не здалася, не вiдкрилась -
   Проминула забуття.
  
   Вiльною прийшла крiзь роки,
   Показала свiй талан.
   Захищала волю, доки
   Не вiдкрилася вона.
  
   I тепер в країнi милiй
   Я живу i буду жить.
   Україна не змирилась,
   Пiднеслась в ясну блакить.
  
   Наймолодша в країн колi
   Гордо вийшла iз пiтьми.
   Не повiрила злiй долi,
   Йшла вперед разом з дiтьми.
  
   Ми всi - дiти України,
   Сьогодення - це наш час.
   Хай всi кажуть, що ми юнi, -
   Через край б'ють сили в нас.
  
   Хай є зрадникiв доволi,
   Що лишили рiдний дiм.
   Хай не вiрим в добру долю,
   Що спiткає нас усiх.
  

3. "...I нова надiя сяє в далинi"

  
   Нас надiя не полишить,
   Нам прикласти треба сил,
   Щоб "сьогоднi" залишити
   I пiти в "майбутнiй вир".
  
   Бачиш, це все нас чекає:
   Небо свiтле та ясне,
   Сонця крок по небокраю,
   В нiм промiння золоте.
  
   Чуєш, пташка заспiвала, -
   Голос дзвiнкий є i в нас.
   Лiс шепоче, рiчка грає,
   Земля родить раз у раз.
  
   То - майбутнє, що я бачу,
   Що бажаю, що створю.
   Не зупинять перешкоди.
   "Ти все зможеш!" - говорю...
  
   Ми прийдемо разом в новий
   Свiт добра i свiт надiй.
   Там, де буде, Україно,
   Щастя, мир i супокiй.
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"