Помаранець. Вiршi, народженi в муках життя i згвалтованi романтикою

Помаранець : другие произведения.

Вiршi, народженi в муках життя i згвалтованi романтикою

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]

Ссылки:

Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками

Комментарии: 11, последний от 19/11/2010. © Copyright Помаранець (connecting@ua.fm) Размещен: 04/03/2005, изменен: 17/02/2009. 19k. Статистика. Сборник стихов: Поэзия Скачать FB2		Оценка: *4.4426** Ваша оценка:
Аннотация: тримайтесь за хустинку, щоб не знудило. триматеся за бога, щоб раптом не пропав.

Молитва

Господи прости!

На всяк випадок...

Н.Козлов

Господи, я хочу Тобi дещо сказати.

Важко. Та правди вiд Тебе не приховати.

Не врятує вже нiщо - сама провиджу.

Боже... Я Тебе ненавиджу!!!

Ненавиджу! (Боже прости...)

Ненавиджу! Так само як ти!

Ненавиджу вночi, коли одиноко.

Ненавиджу вдень, коли сонце високо.

Не дотягнутись до нього, не долетиш -

Воно вiдгородилось вiд нас як i Ти.

Ненавиджу, бо Ти мене не чуєш,

Не любиш, не розмовляєш,

а все рай обiцяєш...

Ти жартуєш?

З чортами в шахи нами граєш!

Милосердний... Як боляче Ти караєш!

I нiколи, i нiкому Ти не прощаєш!

Ненавиджу! - серце волає. -

Ненавиджу! - воно не прощає. -

Ненавиджу! - вiд злоби згорає. -

Ненавиджу! -

Твоя любов мене вбиває!

Ненавиджу! - серце волає.

Ненавиджу за те, що Тебе,

мiй Боже, немає...

13:)09.03.

Я хочу Бога

Отче наш, що ти є,

Якщо є... Iм'я твоє

Хто знає, хто промовить в змозi?

Нехай покличе.

Я нуждаюсь в його допомозi!

Стучусь

у всi дверi

та лише на порозi

топчусь.

Постiйно в дорозi.

Стомилась.

Далi не пiду.

А What Would Jesus Do?

Татку, я боюся дуже!

Я не хочу помирати!

А жити без вiри в майбутнє ще хуже!

Я хочу бога, я хочу батька мати!

Я вимагаю вiд тебе турботи, уваги, кохання,

Хоч слова пiдтирки, хоч трiшки допомоги,

Адже саме для цього iснують боги!

Я вимагаю вiдповiдей на мої запитання!

Навiщо я? Для чого всi?

Чому всi дiї та слова пустi?

Самотнiсть, вiдчуття пустоти,

А навколо - iлюзiя щастя i краси.

Люди
люблять, радiють, страждають,
водку п'ють, блюють, дiтей рождають,
розлучаються, стрiляються,
сваряться, а помирившись, кохаються,
щоб iншi рождалися,
в темрявi роздягалися,
коханням займалися,
вагiтнiли, вiнчалися
i знову розлучалися.

I все по колу, без кiнця,

без цiлi,

без змiсту.

Я блукаю по мiсту,

Де люди дарують менi забуття самотностi,

Де смiх дає вiдчуття безтурботностi.

А в смертi я одна
i дома я сама.

Лиш я i телефон.

Раптом сльози, плач, перемiни.

Я сiдаю на колiна.

Вже молюся, очищаюсь,

Прошу вибачення, каюсь.

"Боже! Поговори зi мною!

Я хочу вiдчуть твою ласку!

Розкажи менi казку,

Прости менi мої грiхи.

Я вже готова їх простити i тобi!"

Тиша.

Встаю з колiн.

Лиш телефон i я.

Алло! Татку? Привiт. Це я.

Як справи? Як настрiй? Як чути?

Мовчиш?

Не говориш?

Окей. Так i бути.

Увага! Хтось iще хоче моїм богом побути?

11.11.04.

Вiрш

в якому розкривається поняття про будову, бiологiчнi функцiї, вмiст, властивостi та класифiкацiю до сих пiр не вивченого захворювання людини, що перебуває в станi афекту, внаслiдок згубної дiї на неї вищезгаданої хвороби

У мене почалась менструацiя.

Кров - кохання невдала конспiрацiя

Несеться з мене усiма дiрками,

А надлишок фiльтрується нирками.

Сьогоднi вночi менi ти приснився:

З людини в ангела перетворився

В наслiдок людської еволюцiї,

А на ранок дiждалась полюцiї.

Працюють органи функцiонально.

Зiзнатися в коханнi - так банально.

Стан закоханостi всiм властивий,

Бо весною клiмакс просто не можливий.

Нехай тебе не хвилюють вплив радiацiї,

Нi хламiдомонади, нi любовi мутацiї.

Секретують гормони кохання - нагота

Та дизоксерибонуклеїнова кислота.

Ех! I дiстала ж мене моя менструацiя!

Порiжу вени - спiтка регенерацiя!

Кохання в лiжку - рiч практична.

Любов - хвороба. Шкода, що венерична.

23.05.04.

Вiрш

в якому йдеться про те,

як я втратила цнотливiсть до алкоголю

Бутерброди, печиво, вино,

Горiлки вищий ґатунок,

Шпроти, водичка - все воно

Чимдуж покидає мiй шлунок.

Святковий феєрверк iз рота -

Неформальне привiтання.

З мене виходить гидота.

Я випромiнюю кохання!

З умивальником повiльний танок

Пiд Скай "Тебе це може вбити".

Цiкаво, що буде на ранок.

Чи захочеться менi ще коли пити?

Бутерброди, печиво, вино,

Горiлки вищий ґатунок...

Активоване вугiлля. Воно -

Єдине що несе порятунок.

23.05.04.

Вiрш

в якому йдеться про стрiмкий спад цiн на поцiлунки

Чого вартий поцiлунок,

Коли вiн без почуття?

Коли вiн просто дарунок

За красиву попку i взуття.

Коли вiн без кохання i жаги,

Не омрiяний, не довгожданий,

Коли вiн не має нiякої ваги,

Коли вiн приносить тiльки страждання?

Коли без почуття, коли душа пуста.

Думаєш лиш чим наповнений твiй шлунок,

Коли ти цiлуєш усiх, хто має вуста,

Чого тодi вартий твiй поцiлунок?

23.05.04.

Вiрш

в якому йдеться про мої плани на майбутнє

Набридло жити.

Хочу померти.

Я все зрозумiла:

Щоб спати i жерти!

Я хочу померти.

Я хочу не бути.

Спакувати в конверти

Все своє,

що буде забуте.

Я хочу себе вбити!

От тiльки трохи шкода.

Мовляв, могла б iще когось любити.

А на фiга?

Хтось занурюється в роботи тенета,

Хтось шукає розваг в Iнтернетi.

По вулицi блукають кралi...

"Життя i смерть - одна фiгня! -

кричу з вiкна - Пiшли всi на..."

Кому слабо - живiть тут далi.

А я пiшла.

Осiнь, 2004

Вiрш

кривавий, не завершений i навiть без сюжетної лiнiї

Нiж - товариш самовбивцi.

Слiди кровi на руках.

Я вбивала тебе в серцi,

А насправдi ти сидiв в печiнках!

23.05.04.

Вiрш

в якому розповiдається про те, як це, бути щасливим,
коли твоє щастя робить нещасними iнших

А я просто хочу бути щаслива!

Адже, щоб лiтати,

Не обов'язково мати крила.

Проте, на всяк випадок,

Не варто їх ламати.

Щоб усi посмiхались

Зокрема i менi,

Хочу щоб всi кохали i кохались,

А не топили свiй смуток у винi.

Я так хочу мати своє щастя

I хочу щоб ним кожен дiлився,

Щоб, навiть опинившись у лев'ячiй пащi,

Я побажаю, щоб вiн не подавився!

Просто буть щасливою,

Приємною, щирою, милою.

Любити всiх,

Хоча, кажуть - це грiх.

I мiй невчасний смiх

усiх дратує,

I мiй щасливий, радiсний вираз обличчя,

Когось в такi моменти оптимiзм рятує,

А в менi - прокидаються протирiччя.

Я прошу у всiх вас пробачення,

Кому моє щастя заважає.

Я просто скажу: "До побачення!"

I буду радiти там, де вас немає.

Запивши молоком таблетку стрептоциду,

На багатоповерхiвцi мрiю про крила.

Що мене штовхнуло до спроби суїциду?

Адже я просто хотiла бути щаслива!?

18.11.04.

* * *

Дверi в душу

Мов дверi в лiфтi

Iз судна на сушу

"Разрешите зайти"

не питають

Для чого всi цi формальностi?

Той, кого не впускають,

Застосує спосiб аморальностi.

Така безвiдмовна,

Для усiх вiдкрита.

Душа, гидотою повна.

Вона нею забита!!!

Одного дня, без бiйки, без вiйни,

Я, прикриваючись стiною дощу,

Зачиню дверi душi з тiєї сторони.

I нiкого не випущу,

нiкого не впущу!

Моя гидотка...

Я так тебе ненавиджу! Я так тебе люблю!

Життя коротке!

Душа - моя! Що хочу з нею, те й роблю!

20.11.04.

* * *

В чашцi чаю твоє вiдображення бачу.

Твої свiтлi, глибокi, замрiянi очi.

Чай холоне. Життя попусту трачу.

Навпроти цi очi бачити хочу!

Ти посмiхаєшся так свiтло, романтично,

Так просто, так звично-буденно

За вушко волосся збираєш еротично

I потираєш небритiсть триденну.

Звабливо береш мою руку

Жагу та пристрасть у поглядi стрiчаю...

Тодi кидаю двi ложечки цукру

I добряче все розкалатаю!

22.11.04.

* * *

Хто ми?

Ми тварини.

Їжаки. Економимо хвилини

Дорогоцiнного життя,

Розтрачаючи його на дрiбницi,

Такi як зеленi яблука та гнилi полуницi

I запихаємо все в торбину для смiття.

Ми вовки. Проти всiх.

Лише за свою шкуру.

Не рятуємо її вiд блiх,

А чатуємо на чергову дуру,

Яка в любовi круговертi

Не помiтить своєї смертi.

Ми буваємо кiшками.

Ввiчливими з котами,

Справедливими з мишками

Та iстеричними зi псами.

Крокодилами в багнюцi,

Бегемотами в пилюцi,

Легковажними mousiв

I переляканими страусами.

Так хто ми?

Може ми речi?

Розлiнивий диван чи подушка,

Вiдданi черевики чи зрадлива кружка,

Може сором'язливий олiвець

Або веселий, енергiйний прапорець.

А ще ми граємось в людей.

У вишуканих ледi

та елегантних менiв

нестримних спортсменiв,

заклопотаних бiзнесменiв.

Ми буваєм п'яними, дурними,

Друзями, коханцями, "тiпа крутими",

Або тими, хто вважає себе ними.

Представляємось дiловитими,

Хочемо щоб нас сприймали талановитими.

Граємо кокеток i кокетникiв,

Примiрних дiтей та бешкетникiв,

Байдужих або турботливих батькiв,

Маломєток-паєчок i здорових дядькiв.

Але так захопившись грою,

Ми нiколи не буваємо собою.

07.01.05.

Романс

Вiд кохання нудота

Солодких слiв блювота

Ванiльна позолота.

А чим далi

Тиснеш педалi -

Тим бiльше поринаєш у болото

Нiжностi, пристрастi та поту.

Чоловiки тренуються,

А жiнки фарбуються.

На м'ясо починається охота:

Красивi очi, вушка, груди, попа,

Закипає кров, тече слина з рота.

Перед красою стримать неможливо

Нi серце, нi душу, а грiшне тiло особливо!

I хто кого вполював - вже не важливо -

Сплiтаються кiнцiвки в темрявi красиво -

Вовтузяться у лiжку два однорiдних тiла.

Лиш мама з татом зi стiни всмiхаються щасливо.

Сховала очi, груди, попу темнота

Лиш огортає насолоди смакота.

I почуттiв висота

Штовхає нижче живота -

Ритмiчна iкота,

Пiдступає тошнота,

Ванiльна гидота

Ненароджених спiльнота -

Сперматозоїдна рвота.

08.02.05.

Ксанцi

Нi! Це не примхи! Я не строю з себе "штучку"!

Я йтиму з жiнкою(!) за ручку,

Буду з нею при всiх цiлуватись.

Це не дуростi!

Знайте мужчини! Це також кохання!

Кохання, у вiдповiдь вашiй байдужостi.

Це наше жiноче повстання

Вашiй iмпотенцiї водночас i нiжностi й мужностi!

19.11.04.

Iрi Одуванчику

тепло свiтло нiжно

тепло смiшно снiжно

весело пухнасто-тендiтно

духмяно всмiхається привiтно

звично рiдно яскраво

ревно грiшно лукаво

сонно енергiйно яскраво

тихо зоряно-чисто

спокiйно по-небесному iскристо

тепло вiддано любовно

в тобi кохання повно

в тобi живе свято

в тобi сонця багато

в тобi свiтло,

тепло

i добро

i я за це тебе люблю,

одуванчик!

пiдпис: твiй данчик-помаранчик :)

29.01.05.

Комментарии: 11, последний от 19/11/2010.
© Copyright Помаранець (connecting@ua.fm)
Размещен: 04/03/2005, изменен: 17/02/2009. 19k. Статистика.
Сборник стихов: Поэзия

Связаться с программистом сайта.
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"
Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"