Пятковский Богдан Владимирович : другие произведения.

Подорожуюча жаба

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Та це все казка. Ось колись Сидiв на лекцiї. Моливсь. Моливсь, щоб пара закiнчилась I щоб клозета не закрилась. Сидiв мечтав. Та бульби в пузi. А тiтка все щось грузить, грузить. I тут вломивсь спокiйний дядько. Сказав: „Заминировали...”


   ПОДОРОЖУЮЧА ЖАБА
   Частина Перша
   Умерти. Впасти. I не жить.
   Звiзда в багажнику сидить.
   Позатерпали ноги й руки.
   З голодняку попухли вухи.
  
   Гуркоче щось порожнiй шлунок.
   Та де ж мiй ситний порятунок?!
   ...Немає бабцi з пирiжками.
   I знов лишаюся з думками.
  
   А в них одне лиш - стiл розкiшний!
   Я їду вже, моя Опiшне!!!
  
   Частина Друга
   Умерти. Впасти. I не жить.
   Тепер звiзда уже стоїть,
   Бо повнiстю звiльнив сидушку.
   I посадив туди подружку.
  
   Була вона якась не певна,
   Та я зробив це не даремно.
   Бо жопа зовсiм занiмiла.
   Аж два часа торохкотiли!!!
  
   Стою. Мовчу. Втомились очi.
   I все б гаразд, та сцяти хочу.
   Стою. Терплю i не здаюсь.
   О Боже, Харкiв, я вже мчусь!!!
  
   Через сумки ступав поволi,
   Щоб тут не гримнутись до болi.
   Бо можна гахнутись аж так,
   Шо люди взнають, що дурак.
  
   Та я вхопився за сидiння.
   Пiдняв сумеги. Як камiння!
   Водiй автобуса. Гальмо.
   I я не впав лицем в гамно.
  
  
  
   Iду. Баули волочу.
   Та джинси вже не обмочу,
   Бо Надя, бачу, вже кукує.
   Вона мене i порятує.
  
   Стоїм. Трамвая все нема.
   Та мочовик вже не зжима.
   Пороспускали язики,
   Шо позникали всi думки.
  
   Трамвай приїхав. Сумку - в зуби.
   Втягнули разом нiби-груди.
   На лоба очi. Страх в серцях.
   Погнали занiмать мiсця.
  
   I нам так файно, та ось ба,
   Залiзла ще одна юрба.
   Мiшки i тачки. Все на ноги.
   I не собi, а нам! О, боги!
  
   Серед мiшкiв стояла баба.
   Не баба, жiнка. Ну, незграба!!!
   I щоб, як мавпа, не висiла,
   На мене Надя пересiла.
  
   Отак галопом по європам
   В трамваї дригались двi жопи.
  
   Частина Третя
   Та це все казка. Ось колись
   Сидiв на лекцiї. Моливсь.
   Моливсь, щоб пара закiнчилась
   I щоб клозета не закрилась.
  
   Сидiв мечтав. Та бульби в пузi.
   А тiтка все щось грузить, грузить.
   I тут вломивсь спокiйний дядько.
   Сказав: "Заминировали..."
  
   Мiй шлунок, наче грiм у небi,
   Двигтiв, а я кричав йому: "Не треба!
   Бо "кафедра ЕТ" в прольотi.
   Тут бомба десь. Ну, годi! Годi!"
  
   Зi Свєтою лишили корпус.
   Я ще й курнув, як той оболтус.
  
   Сильнiше приломило срати.
   Куди ж цей вклад менi вiддати?
  
   В "МакДональдс", "Мандарин", додому?
   Куди метнутися больному?
   Подумав швидко i рiшив.
   Маршрутку з Свєтою зловив.
  
   Вмостився зручно i сиджу.
   Мовчу собi i не жу-жу.
   А ось уже й моя зупинка.
   Я добiжу. Тут ще хвилинка.
  
   Бiжу. Нiкого вже не бачу.
   Лечу, щоб виконать задачу.
   Я встиг. I долi не скорився.
   Хоча й добряче заморився.
  
   Частина Четверта
   На дворi п'ятниця i ми
   Юрбою вирвались з тюрми.
   Рiшили в клубi вiдiрватись,
   Як дикi конi, наплясатись.
  
   Заполонили ми маршрутку,
   Загомонiли не на шутку.
   Не знали тiльки чи упустять,
   Та все одно було не грузно.
  
   Метро "Радянська"! Добрий вечiр!
   Ми на трамвай йдемо, до речi.
   Ха-ха! А вiн такий двойний!
   Полiзли в цей! Зачєм другий?!
  
   Проторохтiли лиш зупинку.
   I не дихнув кондуктор в спинку.
   Ми безкоштовно прокатнулись!
   Гайда на двiр! I ми попхнулись.
  
   Надiйка, Вiра, Катя, Юля!
   Я мав привести їх на гулi.
   Та сам дороги до ладу
   Не знаю. Йду, куди iду.
  
  
   Коротше, з горем по полам
   Бригада наша клуб знайшла.
   Туди зайшли, а там воно -
   Шось мямлить, наче якийсь гом.
  
   Висiли тремпеля без курток.
   Побздикатись рiшили тута.
   Та всiм хотiлось в туалєт.
   Спросила Вєра, есть чи нєт.
  
   Та гардiробщик, як цариця,
   Сказав, що четвертак нам знадобиться.
   Тож ми пiшли собi в кущi
   Покапать гарно вiд душi.
  
   До вiдкриття ще пiв часа.
   Стоїмо. Куримо. Краса!
   Три парубка проходять мимо.
   Ми ж на вушному всi сидимо.
  
   Так от один iз них i каже:
   "трата-тата 1 ", руками маше.
   Вони пройшли, а ми смiємось.
   Оце сьогоднi вiдiрвемось!
  
   Та ще чекати i чекати.
   Отож, рiшили пiци впхати.
   I щоб була вона пухка.
   Купили трiшечки пивка.
  
   Пiд'їли, випили. Чудово!
   I рушили до клубу знову.
   Заходим. Щастя так i пре,
   Та тут менi аж стало зле.
  
   Той странний мальчик нам сказав,
   Щоб я йому п'ятнадцять дав,
   А от з дiвчат аж по двадцятцi.
   I це були уже не цяцi.
  
  
  
   1Трата-тата - "Я говорю своей сестре: "Давай сходим в "Драйв-клуб", а она мне - "Ты что? Ты знаешь, что там собираются люди с нетрадиционной ориентацией!"..."
   I про таксi ми враз забули.
   Вiддали грошi i шагнули.
   Знайшли в кутку свободний стiл.
   Потом дивились джагу з тiл.
  
   I вже тепер пiшла жара:
   Пили й плясали на "ура".
   Та в туалет ходили рiдко,
   Бо це влетiло б нам в копiйку.
  
   Тут Жана всiх розвеселяла,
   А ми як бешенi орали!
   Катюша в конкурси пiшла,
   Ще й єйс вона собi знайшла.
  
   Та довелося їй не сладко,
   Зато прославилась на Харьков.
   Бо лесбiянкой прикидалась,
   А ще чуть-чуть i роздягалась.
  
   Усi собi когось знайшли,
   А ми з Надюхой, як осли.
   Вона невдовзi задрiмала,
   А ми танцпол собi топтали.
  
   Втомились гарно ми, до речi,
   Я вивiсив язик на плечi.
   Вiд спраги Катя врятувала,
   Це та, що поруч танцювала.
  
   А потiм втрапив я в халепу,
   Бо танцював не з тим, з ким треба.
   Та тьотка просто офiгєла,
   Моє облапала все тєло.
  
   I знову Катя врятувала,
   Плясать мене з собой позвала.
   Та доки з нею танцював,
   За усiма понаблюдав.
  
   О, Боже! Це якийсь кошмар.
   У Вєри з девочкой - пожар!
   У Юлi випадок не краще:
   Її дiваха в танцi таще!
  
   Катюня з геями общалась,
   Про все у них подiзнавалась.
   Кароче, був разврат...пиздець.
   Та це ще зовсiм не кiнець!
  
   Проснулась Надя. Муха, бля!
   А з нею тiтка розмовля!
   Короче, звали її Оля.
   Страшна... побила жiнку доля!
  
   Запухша, гарно наджмелилась!
   I до Надюхи причепилась.
   Вона їй секс пропонувала,
   Якого ще вона й не знала.
  
   Надюша, звiсно ж, вiдмовлялась,
   Та в Олi паща не стулялась.
   Убалтувать хватало мочi.
   I раптом, влiзла помеж очi.
  
   Вона казала: "Зай, ты дура!",
   I "Зай, ты конченная дура!"
   I палець в лоб, як указатєль.
   Сказала Надi: "Зай, ты дятел!"
  
   Мене ж до себе звала Юля.
   I я помчався, наче пуля.
   Вона там з хлопцем гомонiла.
   I я, як блядь, прийшла та й сiла.
  
   Та все було не просто так,
   Той хлопець був такий мастак,
   Що запросив нас всiх на хату.
   Но я сказав: "Зачєм це нада?!!"
  
   Зґвалтують десь. I що потом?
   Зачєм це нам чийсь траходром?!!!
   Я отказався, як мужчина.
   Не дав i згоди, як дiвчина.
  
   Отшив цього я мастака.
   Сказав йому: "Прастi. Пака!"
   Вiд Надi Олю вiдiдрали.
   Толпою з клуба почесали.
  
   Одiлись. Вийшли. Там таксi.
   Но Катя - не така, як всi.
   Вона пiшла нам брать машину,
   Та одтягнули козюшину.
  
   Бо в наших планах...ОГО-ГО!!!
   Поїздка в харкiвськом метро!
   Зайшли в метро. Жетони взяли.
   Залiзли в поїзд та й помчали.
  
   I тут чманiли, як тi мухи.
   Тут тепло, гарно й тихо в вуха.
   А потiм в тралiк занеслись...
   I всi вiд холоду тряслись.
  
   Дошкутильгали до общаги.
   Обкуренi i п'янi джаги.
   Натанцювались, нализались.
   Отак ми в клубi одривались!!!!!!!!
  
   Частина п'ята
   Сьогоднi все не так, як завжди.
   Що празднiк нинi знає каждий.
   Бо вже ноябрь добiг кiнця
   I треба бахнути б пивця.
  
   Сьогоднi в мене happy birthday!
   Та в унiвер пiшов, як в гостi.
   Усi, хто знали - поздравляють.
   Цiлують, руки пожимають.
  
   Пiшли вiдсиджувати лабу,
   Та тут пiшло усе як нада.
   Iрина Вiкторiвна Свiд
   Сказала нам: "Iдiть. Iдiть!!!"
  
   I ми, як справжнiї студенти
   I, як не як - iнтелiгенти,
   Послухались розумну жiнку
   Та й поскакали в "Мандарiнку".
  
   Не всi звичайно, лиш п'ятiрка -
   Танюша, Ольчик, Свєта, Тiта
   I як добавка, звiсно ж, Я!
   Ну шо за празник без мєня?!
   Зайшли в оранжевий лимон,
   Напевно є й такий видон.
   А може, - в жовтий мандарин?
   Кароче, главне, що не в блин.
  
   Зайшли та бахнули пивка.
   Так-так! Для нового ривка.
   Дiвчата тост проголосили
   I знов бокали пригубили.
  
   Не промайнуло й ста хвилин,
   I всi ще бiльше ожили.
   Усiх п'ятьох тягнуло в dance.
   До нас в общагу!!! Ясний пес!
  
   Танюша зразу согласилась,
   А Тiта з Олею телились.
   Дiвчата мамам позвонили
   I всi питання розрiшили.
  
   Отож, в тролейбус треба пхатись,
   Щоб в гуртожиток нам дiстатись.
   Та вiн забитий до країв,
   То ж всi висiли, хто як мiг.
  
   Я животом в стекло уперся
   На ногу хтось менi задерся.
   А поруч Тiта. Це екстрiм.
   Та не скiнчився вiн на тiм.
  
   Хтось поруч воздух зiпсував.
   Тепер я рот не откривав.
   З Тiтулею в мовчанку грали.
   Коли всi нашi розмовляли.
  
   Бо всi утрьох на третi дверi
   Вони зайшли, а ми - тетерi.
   Не знаю, як там їм було,
   Та нам конкретно не звезло.
  
   Туди-сюди. Баклажка пива.
   Настало время для отрива.
   Свiтланка на шнурку повисла,
   Як свiжо випрана бiлизна.
  
   Стiна на мiсцi оставалась.
   Та штукатурка обсипалась.
   Свєток валялася на лiжку.
   Бо шнур не витримав Малишку.
  
   Короче файно вiдiрвались,
   Що всi утрьох зо мной остались.
   Танюша - в "Вiсiмсот втору"
   Ми з Яровухой на полу.
  
   Тiтуля з Ольчиком в кроватцi.
   Стомились трохи пiсля танцiв.
   I вiник був у нас гитарой.
   I вечiр був сплошним пожаром.
  
   I хор, i денс, i навiть, топлес.
   Усе змiшалось в стильний комплекс.
   Отак, не ждали не гадали,
   Та й мiй ДР проодмiчали.
  
  
  
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"