Аутлендер Ольгерд Лин : другие произведения.

Весна

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  ...Весна.
  Сморiд в повiтрi. Дим, що пiднiмається в небо. Палять смiття. Вогонь, цей червоний гнилелюб, з'їдає згорнуте торiшнє листя, яке байдужi двiрники згорнули разом з усiм що лежало пiд снiгом, згорнули у легкiй перервi мiж похмiллям i сп'янiнням.
  У Києвi весна.
  Сонце здiймається над свiтом, виграючи на голих деревах хрещендо. Охрещено! Прохiд заборонено!
  Ворони, горобцi, голуби, очманiлi вiд голоду, кидаються на будь-яке їдло, хоч руками хапай... Смiтники стогнуть од птаства.
  На небi нi хмаринки. Неначе їх усiх зiгнали докупи i повели десь за обрiй. На розстрiл.
  Весна.
  Дивина?
  З мого сна...
  Зi сну виринають, ревом обмиваючи навколишнi стiни, важкi вантажiвки. То жiнки. Жiнки, що не стали чекати на долю. У недолi їм звичнiше. Зручнiше.
  Весна?
  Розвiсна. Кiлограм дайте.
  Накрайте.
  Накрайте трошки серця. Сто грам яловичого серця. Яке плекали, ростили i вбили. Яке кохало.
  Весна.
  Пiдвiсна.
  Навколiшках на старому бур'янi, який просить срiбних куль. Вилiз з-пiд снiгу i знову квiтне. Живий мрець. Йому грець.
  Весна.
  Навколiшки на старому бур'янi.
  Наган до скронi. Весна. То вина.
  Вина в життi.
  В тому, що живеш. Що жила.
  Весна.
  Куля. З мого сна.
  Ясна...
  
  ***
  
  Звук пострiлу зняв птаство, повершувши хмари на небо. Тепер знаю. Хмари - то птахи.
  Себе я бачу на торiшнiй травi. Замiсть скронi дiрка. Свiжа, хоч i торiшня як трава. Торiк пiдписана куля.
  Кров рясна.
  Весна.
  Досить.
  Сiрi стiни. Розбити.
  Зрозумiти...
  
  ***
  
  Цiєї ночi снилося усiляке страхiття. Люди в машинах, мiлiцiянти з собаками, вiйськовi з рушницями. Звiдкись вигулькнув напис: центральна миловарня.
  Сiрi лиця. Як на заклання. Проте чому як? На заклання.
  Заради чистої нацiї... Хе-хе...
  Суддю на мило...
  Легкi на згадку: табун суддiв у їх формових обладунках погнали повз нас.
  Час.
  Наш час...
  Саме час.
  Час, щоб розжарений непотрiб остиг десь у пiдсвiдомостi. Принаймнi там де вона у мозку знаходиться.
  I той, хто стрiляє - буде добрим самарянином. Позбавить їх вiд.
  
  ***
  
  Нова пiгулка. Старi вже не допомагають. Не спати. Розплющити очi.
  Сни збудуться.
  Збудуться?..
  Хто ж це лайно придумав?..
  Розбити йому пику!
  Розбити пику разом з усiма хто має рацiю. Хто своїм безглуздим здоровим глуздом дратує i руйнує життя.
  Розбиття.
  Розiбємо життя.
  Дзвонить Iван. Чи Марко. Чи Катруся. Чи Зелена. Чи краля з фiрми.
  Се одно соловей не замовкає.
  Настирливi мелодiї вихоплюють з напiвсну.
  Увi снi я - не я.
  Увi снi - сорок другий.
  Боюся спати.
  Вчора повели на розстрiл.
  Якщо людина помре увi снi, чи зможе жити далi?
  Весна!
  Весна?!!
  Весна...
  
  ***
  
  Палата 42. Маряна Овсiївна Оранта, 31.02.1989.
  Симптоми: вiдсутнiсть реакцiї на навколишнi подразники.
  Дiагноз: хвороба нез'ясовна
  Нез'ясовна... Весна вповнi...
  
  ***
  
  Сiрий голуб кидався на духовний скарб, котрий люди викинули на смiтник. Непотрiб що всотав людськi душi. Смiтники стогнали.
  Вiд птаства.
  Вiд спогадiв.
  Весна!
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"