Мамо, чому сидите i терзаєте душу свою?
Так, можливо ви не знаєте, як живеться в раю.
Але хто-зна, дитина хворiє, давно?
I останнi хвилини мрiє, що життя, як кино.
Вiн не хоче будити вас, неня, тому...
Бо хвороба, як жменя - рот закрила йому.
I лише надiя каже: "Пусте.
Скоро жнець поруч ляже i грiхи всi просте."
Лежа, дитина видужає може...
Якщо лiка чужая йому допоможе.
Але головне, мамо - не сумуйте i пам'ятайте:
Своє життя не руйнуйте i прощавайте!