Никишов Олександр : другие произведения.

Оцінка сучасного стану(2009 р) та екологічні проблеми експлуатації Каховського водосховища

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Оцінка сучасного стану(2009 р) та екологічні проблеми експлуатації Каховського водосховища

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ

   Факультет рибогосподарсько-екологчний
   Кафедра еколог

Допустити до захисту

   Зав. кафедрою Ю.В.Пилипенко
   року
  
  

ВИПУСКНА РОБОТА (ПРОЕКТ)

БАКАЛАВРА

   Оцнка сучасного стану та екологчн проблеми експлуатац Каховського водосховища
  
   Дипломник Нкшов Олександр Олександрович
   (прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
   Кервник професор Андрусенко ван ванович
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
   асистент Лянзберг Ольга Валервна
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
   Консультанти:
   з норм. контролю асистент Лянзберг Ольга Валервна
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
  
   Рецензент:
   доцент Малв Володимир Олексйович
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)

м. Херсон 2009 рк


ЗМСТ

   ЗАВДАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   3
   РЕФЕРАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   4
   ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   5
   1 ОГЛЯД СПЕЦАЛЬНО ЛТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   6
   2 МАТЕРАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   18
   3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'КТУ ТА УМОВ ДОСЛДЖЕНЬ . . . . . . . . .
   20
   3.1 Природн умови району дослджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   20
   3.2 Гдрографчна характеристика Каховського водосховища . . . . . . . .
   22
   4 ОЦНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ЕКОЛОГЧН ПРОБЛЕМИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
  
   26
   4.1 Яксна оцнка гдроекосистеми водойми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   26
   4.2 Борзноманття Каховського водосховища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   28
   4.3 Техногенна небезпека снування Днпровсько гребл . . . . . . . . . .
   32
   4.4 Доцльнсть снування Каховського водосховища у свтл стратег сталого розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
  
   41
   5 ДЕРЖАВНА ПОЛТИКА СТОСОВНО ОЗДОРОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ РЧКИ ДНПРО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
  
   47
   ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   53
   СПИСОК ЛТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   55
  

РЕФЕРАТ

   Бакалаврська робота представлена на 57 сторнках, ма 1 рисунок та 3 таблиц. В ход роботи було використано 39 лтературних джерел.
   Тема бакалаврсько роботи - Оцнка сучасного стану та екологчн проблеми експлуатац Каховського водосховища.
   Мета дослджень - визначити сучасний стан гдроекосистеми та вплив на довклля Каховського водосховища.
   Проведення яксно оцнки гдроекосистеми водойми по середньорчнй концентрац речовин у вод Каховського водосховища отриманим на 4 контрольних створах визначило, що комплексний екологчний ндекс гдроекосистеми становить 4,4, що да пдстави вднести водосховище до 3 класу якост води, за яким стан вважаться задовльним. Порвняльний аналз стану по вдношенню до екологчного нормативу показав на перевищення характеристик по сольовому фону у 4,3 р. (за вмстом сульфатв), по трофо-сапробологчним характеристикам - у 3,8 р. Фосфатами, по вмсту важких металв - до 5 р. (за мддю).
   КЛЮЧОВ СЛОВА: Каховське водосховище, водн ресурси, водокористування, водоспоживання, гдроекосистема, екологчна оцнка, сольовий склад, трофо-сапробологчн показники.

ВСТУП

   Каховське водосховище - найбльше за площею водно поверхн Днпровського каскаду  друге за глибиною псля Днпродзержинського, вже через це необхдне рунтовне дослдження стану цього штучного водного об'кта, яке через велик розмри в побут мсцев жител називають морем. Крм великих розмрв, даний об'кт дослджень вдзначаться розташуванням в степовй зон Укран в Нижньому Поднпров' над гирлом Днпра  значенням: Каховська вода - джерело для зрошувально системи пвдня Украни, найдовша магстраль котро Пвнчнокримський канал , крм цього, рушй Каховсько гребл.
   Вже з самого введення в дю, а саме з затоплення днпровською водою розчищено мсцевост пд назвою Великий Луг призвело до знищення цього природного об'кта з численними сторичними (в першу чергу козацьких часв) пам'ятками  пдтоплення прибережних полв через пдняття рвня рунтових вод.
   В часи, псля проголошення Украною незалежност, почалися дискус серед вчених про доцльнсть снування та екологчно проблеми Каховського водосховища. За п'ятдесят рокв, та часу спорудження в середин XX столття  до початку XXI ст. були виявлен переваги та недолки цього водосховища.
   Мета бакалаврсько роботи - визначити сучасний стан та вплив на довклля Каховського водосховища. Для цього були поставлен наступн задач:
  -- Вивчити характеристику водосховища.
  -- Провести яксну оцнку гдроекосистеми водойми.
  -- Вивчити борзноманття об'кта дослджень.
  -- Виявити можливу техногенну небезпеку.
  -- З'ясувати доцльнсть снування цього великого водосховища.
  -- Розглянути державну полтику стосовно оздоровлення басейну рчки Днпро.

1 ОГЛЯД СПЕЦАЛЬНО ЛТЕРАТУРИ

   Проблема води належить до найголовнших соцальних  науково-технчних проблем сучасност. Виршення  значною мрою залежить вд вивчення водних ресурсв, рвня знань про явища  процеси, що вдбуваються в гдросфер, а також вд ефективних заходв з рацонального використання  охорони природних вод [1].
   Проблематика екологчного стану водних об'ктв  актуальною для всх водних басейнв Украни. Що ж до Днпра, водн ресурси якого становлять близько 80 вдсоткв водних ресурсв Украни  забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського потенцалу крани, то це одне з найважливших завдань економчного  соцального розвитку та природоохоронно полтики держави.
   У другй половин минулого столття внаслдок антропогенного впливу на природн водойми, зокрема гдробудвництва, було створено численн штучн водойми - водосховища. З х виникненням було досягнуто найбльш рацональне виршення багатьох водогосподарських проблем. Проте поряд з позитивним значенням штучних водойм, втручання людини у природну рвновагу призвело до виникнення ряду екологчних проблем, оскльки водосховища на Днпр стали свордними акумуляторами забруднюючих речовин.
   Саме тому метою нашо роботи було визначення антропогенного впливу на яксний стан найбльшо штучно екосистеми в межах Херсонсько област - Каховського водосховища загальною площею 630 км2, довжиною 97 км та шириною вд 5 до 25 км. Глибина водойми коливаться у межах вд 8,5 до 24 м [2].
   Слд зауважити, що пд якстю води розумють кльксну характеристику  складу та властивостей, що визначають  бологчну повноцннсть - можливсть забезпечення функцонування основних ценозв екосистеми, що сформувалась у процес еволюц та придатнсть  для конкретних видв водокористування. Однак комплексна оцнка якост води (водогосподарська та екологчна) часто не спвпадають, що  лежить в основ розбжностей багатьох класифкацй.
   Водогосподарська яксть води - це перелк нормативних характеристик або х комплексу, як вдповдають природному складу домшок та фзико-хмчних властивостей водного об'кту у вдповдност до вимог певного виду водоспоживання (питного, технчного, рргацйного, рекреацйного, рибогосподарського тощо).
   Екологчна яксть води - це перелк (сукупнсть) характеристик речовини та енерг, концентрац яких лмтують певн можливост фотосинтезу мкроводоростями первинно органчно речовини, видове рзноманття боти та бопродуктивност ценозв, що сформувались пд впливом еволюц водного об'кту та господарсько дяльност людини [3].
   У сучаснй науц та практиц пд поняттям водн ресурси в самому широкому тлумаченн розумють ус води нашо планети, тобто води поверхневого й пдземного стоку, рунтов та пдземн води, води грських  полярних льодовикв, морськ й океанчн води, атмосферн води та води штучних водних об'ктв. Вдповдно до потреб матерального виробництва пд водними ресурсами слд розумти придатн до використання запаси поверхневих  пдземних вод певно територ. Це в основному прсн води (рчок, озер, водосховищ, льодовикв, рунтов й пдземн води). Проте у зв'язку з тим, що пдземн води, а також води озер, болт  льодовикв використовуються в даний час порвняно мало  вс вони пов'язан з водами рчок, пд водними ресурсами великих територй  держав розумють тльки величину середнього рчного стоку рчок. При оцнц водозабезпеченост окремих регонв  економчних районв можуть враховуватися також запаси пдземних, озерних та нших видв вод [3, 4].
   Дещо накше тракту поняття водн ресурси С. Л. Вендров [5]. Вн вважа, що водн ресурси не можна розглядати як синонм суми природних вод  що це поняття не тльки природне, а й соцально-сторичне, його змст тсно пов'язаний з рвнем розвитку людського суспльства. Пд водними ресурсами кожного конкретного нтервалу часу пропонуться розумти т види природних вод, як можна використовувати нин, управляючи х режимами, а також т, як використовуватимуться в найближчй перспектив. Це визначення свдчить, що чим нагальнша потреба в природних водах  чим вищ технчн можливост х отримання, тим бльша кльксть рзномантних видв природних вод вдноситься до категор водних ресурсв. Якщо, наприклад, для людини кам'яного вку водними ресурсами були води струмкв, рчок, озер  т рунтов води, як вона могла добути, то для людини майбутнього - це природн води в усх агрегатних станах, на всй планет, на всх  глибинах, а можливо,  за  межами.
   Отже, за цим визначенням нин не вс природн води належать до категор водних ресурсв, хоча перелк х постйно збльшуться. Характерним прикладом у цьому вдношенн можуть бути пдземн води. Чим бльших глибин досягають свердловини, тим глибш горизонти прсних пдземних вод стають водними ресурсами; чим економчншими способами опрснення солоних вод оволодва людина, тим бльша кльксть мнералзованих пдземних вод ста водними ресурсами. Сучасн досягнення науки  технки дають можливсть для отримання прсно води використовувати навть морську, тобто запаси солоних морських вод якоюсь мрою можна вднести до категор регональних водних ресурсв. Проте на даному етап розвитку продуктивних сил у матеральному виробництв використовуються переважно прсн води суш. Води Свтового океану  льодовикв слд розглядати як ресурси майбутнього, вивчення та освоння яких тльки розпочинаться [6, 7].
   Водн ресурси Украни використовуються здавна, з часв заселення  територ, яке вдбувалося в основному по рчках, що слугували спочатку як шляхи сполучення, а пзнше - як джерела водопостачання та гдравлчно енерг, для рибного промислу, купання, вимочування конопель, скидання забруднених стокв тощо. Розвиток водних шляхв був пов'язаний передусм з Днпром, на якому судноплавство здйснювалося ще до нашо ери. В IX-XII ст. по Днпру проходив вдомий шлях з варяг у греки протяжнстю понад 3000 км, який з'днував райони Прибалтики й Скандинав з античними колонями Причорномор'я та з Взантю  мав важливе економчне  стратегчне значення для Кивсько Рус та  зв'язкв з зовншнм свтом [3].
   У XII ст. на рчках Украни почали будуватися примтивн водян млини, а великого поширення вони набули в XVII-XIX ст. У XIX ст. гдросилов установки стали використовуватись на цукрових та нших заводах, у кар'рах  на невеликих зрошувальних длянках. У кнц XIX ст. на р. Канель (у межах сучасно Черкасько област) була споруджена Канельська ГЕС, а в 1912 р. - Тиврвська ГЕС на р. Пвденний Буг.
   У XVII ст. в Укран почина розвиватися водопостачання мст. У 1668 р. у Кив був побудований дерев'яний водопровд.
   У кнц XVII ст. велися роботи з водотранспортного сполучення Днпра з рчками Нманом  Захдною Двною. Першу пасажирську пароплавну лню було вдкрито на Днпр в 1850 р.
   У другй половин XIX ст. на територ Украни почалися водно-мелоративн роботи. До революц 1917 р. зрошувалось 17,4 тис. га земель, а осушуван мелорац було проведено всього на 454 тис. га.
   У пореволюцйний перод розширились напрями  масштаби використання водних ресурсв. Змнилися  пдходи до х вивчення  використання. Замсть галузевого набув поширення комплексний пдхд, при якому досягаться найрацональнше використання водних ресурсв  пдвищуться економчна ефективнсть водогосподарських заходв. Крм цього, необхднсть комплексного використання водних ресурсв зумовлювалась  обмеженстю х в окремих регонах, в межах яких ц ресурси  диними для рзних галузей господарства [3, 8, 9].
   Характерним прикладом виршення проблеми водозабезпечення великого промислового району з обмеженими водними ресурсами  Донбас, для якого в кнц 20-х рокв було складено генеральну схему водопостачання. Цю схемою передбачалось комплексне використання мсцевих водних ресурсв  ресурсв пдземних вод у долин Сверського Днця.
   У 1927 р. будвництвом Днпровсько ГЕС поблизу Запоржжя було покладено початок комплексного використання водних ресурсв Днпра. Цей гдровузол виршував два основн завдання: покращання судноплавних умов на длянц Днпровських порогв  забезпечення промислового Приднпров'я електроенергю.
   У перод будвництва Днпровсько ГЕС  псля його завершення (1932 р.) проводились пошуков та проектн роботи з укладання схеми комплексного використання Днпра. Така схема була складена, але  реалзацю перервала Велика Втчизняна вйна [10, 11].
   У 30-х роках велось нтенсивне будвництво ГЕС на малих рчках Украни, розширились мелоративн роботи. Так, в 1930- 1938 рр. у Криму було побудовано перш державн зрошувальн системи - Тайганську, Альмнську, Бельбецьку та Качинську. Всього за станом на 1940 р. у республц зрошувалось 89,7 тис. га земель -у 5,1 раза бльше, нж у 1913 р. Здйснювалося осушення заболочених  перезволожених земель, х площа в 1941 р. становила 730,5 тис. га. Значна увага в довонний перод придлялась полпшенню водопостачання населення та промисловост.
   Велика Втчизняна вйна перервала роботи з комплексного використання водних ресурсв. Багато водогосподарських об'ктв було зруйновано. В повонн роки поряд з вдбудовою розгорнулися Роботи з подальшого комплексного використання водних ресурсв [12]. Зокрема, втлено в життя схему комплексного використання водних ресурсв Днпра, збудовано багато ГЕС на середнх  малих рчках, велось рибогосподарське освоння ставв  водосховищ. Широко проводилися роботи з водопостачання  каналзац, боротьби з повенями, з зрошення  осушення земель тощо.
   У 1963-1965 рр. для територ Украни було розроблено Генеральну схему комплексного використання й охорони водних ресурсв, у якй передбачалось проведення заходв для розвитку окремих галузей водного господарства [3, 8, 13].
   Водогосподарське будвництво в повонний перод набуло бльш широкого розмаху; збльшились розмри, складнсть  значущсть споруд, масштаби водогосподарських заходв та х значення в народному господарств. Побудован на Днпр  Днстр гдровузли сприяли виршенню низки завдань багатогалузевого (комплексного), але не завжди рацонального використання водних  земельних ресурсв у нашй держав.
   У 1990 р. було складено нову генеральну схему комплексного використання водних ресурсв в Укран до 2010 р. Значного розвитку набуло централзоване водопостачання населення  промисловост. На сьогодн для ц мети за рк використовуться 18,2 км3 води [9, 12, 13, 14].
   Каховське водосховище створене в 1955 р. в результат спорудження гребл Каховсько ГЕС для одержання електроенерг, водопостачання мст  промислових пдпримств, зрошення сльгоспугдь, розвитку рибного господарства. Воно замика в нижньому плин Днпра каскад днпровських водосховищ [1]. Каховське водосховище уведено в експлуатацю в 1958 р. Водосховище простираться з пвнчного заходу на пвденний схд.
   Доцльнсть снування та проблеми експлуатац Каховського водосховища дослджувалась в численних наукових виданнях, в основному виданих за радянських часв та в статтях перодичних видань. В багатьох радянських виданнях вдзначались в першу чергу переваги вд створення та введення в експлуатацю Каховського водосховища, на недолки увага або не зверталася або зверталася дещо однобоко. Переваги - отримання електроенерг вд Каховсько гдроелектростанц, можливсть судноплавства по Днпру без перешкод вдомих в давнину своми несудохдними можливостями днпровських порогв, наявнсть великого водного об'кта як джерела води для зрошувально системи. Про недолки пишуть в основному в перодичних виданнях в роки псля проголошення Украною незалежност, а також дослджують  переосмислюють вище вказан переваги.
   Першою причиною створення Каховського водосховища була важливсть покращення зрошення шляхом створення зрошувально системи каналв (Пвнчно-Кримського, Чаплинського, Краснознам'янського, Каховського) [3]. Другорядними причинами будвництва такого великого водогосподарського комплексу на Днпр в межах област  наявнсть дефциту води для промисловост та комунальних служб, виршення енергетичних задач. Простий аналз споживання вод в Херсонськй област (таблиця 1.1.1) показу, що доля поверхневих вод в загальнообласному водоспоживанн дуже висока  це пов'язано, в першу чергу, з ригацю. В той же час, в 2000 роц, в порвнянн з 1996 роком, використання води з поверхневих водних об'ктв зменшилося приблизно на 500 млн.м3, що пояснються як скороченням зрошуваних площ в област, так  зменшенням загальних витрат води в землеробств [3].
   У нижньому плин р. Днпро розрзняють дв длянки: пригирлову ( вд гребл Каховсько ГЕС до вершини дельти) та гирлову (вд вершини дельти до Днпро-Бузького лиману). У пригирловй частин р. Днпро впада останнй правий його приток - р. нгулець, що стотного впливу на гдрохмчний режим рки не робить [20].
   Формування хмчного складу води в нижнй длянц р. Днпро вдбуваться пд вплив стоку, що надходить у нього через каскад водосховищ з верхньо й середньо частини водозбору.
   Хмчний склад у водосховище  його змни в час визначаються гдрологчним режимом й в основному обумовлюються впливом вище розташованих водосховищ [2].
   У зв'язку з спорудженням водосховищ  зарегулюванням стоку р. Днпра рзко змнився характер природно залежност мж витратами. й мнералзацю рчково води. Ултку, восени й узимку в нижнй б'ф Каховського водосховища надходять води з меншою мнералзацю, чим у вдповдний час до зарегулювання стоку. Навесн в нижнй б'ф сткають бльше мнералзован води. У результат зарегулювання рки вище розташованих водосховищами меж сезонних коливань мнералзац води в Каховському водосховищ звужуються. Рчна амплтуда мнералзац в перед гирловй частини водосховища менше, нж у верхв'я. На бльших глибинах спостергаться також замтна стратифкаця по величинах мнералзац води й нших показникв [2].
   У дйсний перод протягом ряду рокв у низов'я Днпра й у Днпровсько-Бузькому лиман спостергаться складна екологчна ситуаця, пов'язана з скиданням забруднених вод з Каховського водосховища в нижнй б'ф Каховсько ГЕС, з скороченням витрат прсно води в низов'я, з промиванням русла р. нгулець  з скиданням високо мнералзованих шахтних вод з грничорудних пдпримств Кривбаса в нижнй Днпро.
   Яксть води в Каховському водосховищ залежить вд якост води у водосховищах Днпровського каскаду. Для стотного полпшення якост води у водосховищах необхдно виконувати заходи щодо рзкого обмеження скидань рдких стокв у басейн Днпра.
   Херсонщина знаходиться в понизз велико рчки, яка дрену значну площу в вроп, а тому територ та акватор Херсонщини , частково, акумулятором твердого стоку та хмчних речовин, як змиваються та скидаються з всього басейну Днпра. Окрм транзитних забруднювачв, в рчки басейну Херсонщина вносить свй "посильний вклад. В 2000 роц, згдно оцнки фахвцв Державного управлння еколог та природних ресурсв, було скинуто у поверхнев водн об'кти Херсонщини, головним чином, в рчку Днпро 126.8 млн.м3, в т.ч. без очистки - 2.062 млн.м3, недостатньо - очищених -1.544 млн.м3, нормативно чистих без очистки - 87.27 млн.м3, нормативно - очищених - 35.96 млн.м3. з стчними водами у поверхнев водн об'кти було скинуто: фосфатв - 135.3 т, нафтопродуктв - 0.31 т, сульфатв - 7436,0 т, хлоридв - 9690 т, нтратв - 16.0 т, синтетичних поверхнево-активних речовин -1.3 т, залза - 3 т, фтору - 0.2 т ,магню -1.2 т.
   Частина цих забруднювачв транзитом проходить через область  виноситься до Днпровсько-Бузького лиману та Чорного моря. Певна частка акумулються в понизз Днпра. Велик площ очеретяних заростей, болота та протока дельта рчки виступають в цьому випадку як велетенський природний фльтр бологчно очистки води.
   Загальний стан забруднення Каховського водосховища коливаться в залежност вд сезону. Назагал економчна криза 90-х рокв зменшила антропогенний хмчний стк в р. Днпро. Зокрема, поступово зменшуться вмст у вод амоню, нтратв, нтритв, фосфатв. Однак навесн 1999 року в час повен спостергалось разове збльшення вмсту цих речовин, а також гумусних кислот, сполук залза, колодних та зважених часток у вод водосховища. Але така ситуаця не типова  випада з загально тенденц та, можливо, пов'язана з нтенсивним весняним змивом рунту в басейн рчки та нтенсивною мграцю органчно речовини. Наявнсть важких металв спостергаться по всй херсонський частин водосховища, але не перевищу ГДК. Зменшився вмст залза  становить в середньому 0.10-0.12 мг/л, а також магню - 17.5-20.0 мг/л. Вдносно невеликий вмст важких металв пояснються тим, що головн джерела забруднення безпосередньо не впливають на водосховище (Запоржжя, Енергодар, Нкополь), а знаходяться за межами област.  при невеликих швидкостях теч у водосховищ, забруднююч речовини осдають на його дн в мсцях викидв. Концентраця нафтопродуктв коливаться в широких межах, але найчастше х вмст не досяга ГДК. Винятком  коло шлюзов акватор Каховсько гребл та длянки поверхн водосховища в портв та пристаней, де скупчення рчкового транспорту приводить до збльшення вмсту нафтопродуктв в вод впродовж навгац до 2.5 ГДК.
   Мста  селеща, що виходять на береги водосховища, мають застарл, давно не ремонтован каналзацйн системи та очисн споруди. А тому х експлуатаця приводить до численних аварйних скидв неочищених комунальних стокв в водосховище. З деяких населених пунктв (Горноставка, Червоний Маяк) взагал комунальн та промислов стоки скидають без попереднього погодження. Потенцйно екологчно-небезпечн ситуац для Каховського водосховища можуть виникнути в Берислав та в Нововоронцовц при зруйнуванн дамб на балках, в яких накопичуються комунальн та промислов стоки. Зокрема, загрозлива ситуаця склалася в Берислав з балкою Кизикермек, яка акумулю не тльки комунальн та промислов води, а ще  природний поверхневий стк з значно територ. Катастрофчна злива або снгорозтавання може привести до скидання клькох десяткв тисяч тон забруднювачв у водосховище [3].
   Але найбльш серйозн проблеми якост води в херсонський частин Каховського водосховища пов'язан з кисневим режимом. Найбльший вмст кисню спостергаться навесн та восени, коли  кращий режим аерац внаслдок втрового перемшування води, атмосферних опадв  зниження температури води. Останн позитивно вплива на розчинення атмосферного кисню у вод водосховища. Влтку, а також на початку осен кисневий режим рзко погршуться, що пов'язане, з одного боку, з зростанням температур, а з ншого, з високим споживанням кисню синьо-зеленими водоростями. Найвищ значення хмчного споживання кисню (ХСК) фксуться, як правило, наприкнц серпня - на початку вересня  досягають 1.2-2.4 ГДК. За якстю воду Каховського водосховища за снуючими критерями можна вднести до посереднх, помрно забруднених [3].
   Гирлова длянка Днпра починаться вд нижнього б'фу гребл Каховського водосховища. Стан забруднень води на цй длянц рчки - вд гребл до мсця впадання в лиман - визначаться клькома чинниками: рчковим стоком, що скидаться з Каховського водосховища, стоком забруднень останньо велико притоки Днпра - нгульця, безпосереднми скидами мст та виробництв, що розташован безпосередньо в гирл, в першу чергу, скидами мста Херсону. Тут слд зазначити, що комунальн скиди з нших мст пониззя Днпра - Голо Пристан, Цюрупинська, а також невеличких "не херсонських" виробництв (птахофабрики, осетрового заводу, харчосмакових виробництв тощо) бльш - менш непогано очищуються  х вплив на загальне забруднення рчки вдносно невеликий. Загальна характеристика (таблиця 1.1.2) показу на поступове погршення стану днпровсько води вд гребл до гирла та стотний вплив стоку рчки нгулець на  яксть. Зокрема, ця рчка  головним джерелом хлоридв, сульфатв та деяких металв в понизз Днпра. Концентраця залза у вод характеризуться збльшенням його вниз по теч: вд 0,16 мг/л бля Ново Каховки до 0,54 мг/л нижче Херсона, причому зрозумло, що його вмст значною визначаться стоком рчки нгулець, яка впада на цьому промжку. Саме це джерело приводить до збльшення залза у вод в 2-3 рази в останн роки. Особливо великий вмст залза спостергаться у пероди з найбльшими скидами грничо-збагачувальних комбнатв (ГЗК) Криворзького залзорудного басейну в нгулець. Значне перевищення ГДК (у 2-8 разв) спостергаться також в цей перод по вмсту мд, цинку та по марганцю. Що стосуться просторового впливу нгульця, то особливо пагубний вплив стоку речовин - забруднювачв на загальний стан пониззя Днпра в нижнй теч вдчуваться навесн та на початку лта вд мсця його впадння аж до Днпровсько-Бузького лиману, незважаючи на вдносно незначний обсяг стоку рчки нгулець в порвнянн з загальним обсягом стоку Днпра [1].
   В гирл Днпра протягом всього року вмст усх форм розчинених мнеральних сполук азоту перевищу ГДК (у 1.4-2.7 рази), особливо навесн, в район Ново Каховки та Херсону, що  результатом як погршенням сантарного стану рчки скидами з виробництв та очисних споруд мст, так  посиленням процесу евтрофкац води. Вмст фосфатв в вод Нижнього Днпра постйно збльшуться з весни до осен,  в середньому становить 0,48 мг/л. Максимум його вмсту у вод приходиться на осннй перод. Пдвищена концентраця фосфатв спостергалась нижче мсця Ново Каховки, Херсона та в мсц впадння у Днпро р. нгулець.
   Окремим чинником забрудненням рчки  погано контрольован скиди баластних морських вод з суден, що проходять по пониззю Днпра до Херсонського морського порту. Вважаться, що так скиди, окрм хмчного забруднення,  певним чинником бологчного забруднення. Останн вже привело до появи в понизз рчки нових бологчних видв, що негативно вплива на стан борзноманття рчки. Окрм скидв баластних вод, хмчне забруднення виклика також нерегульован скиди з рчкових та морських суден госпфекальних, пдсланвих  льяйльних вод [2].
   Кисневий режим рчки в понизз вкрай несприятливий. В окремих пунктах спостережень (нижче Н.Каховки, вихд р.нгулець та створ Днпра в район суднобудвного заводу м.Херсона) перевищення ГДК по хмчному споживанню кисню (ХСК) коливаться вд 2.7 до 4.0 разв (середньорчн показники), що свдчить про значний вмст стйко органчно речовини в вод та процесв евтрофкац. Що стосуться вмсту розчинного кисню у вод гирлово длянки Днпра, то вн становить 7,0-12,0 мг/л. Максимальн концентрац кисню (до 14 мг/л ) спостергаються навесн. Другий максимум вмсту приходиться на зимовий перод, внаслдок низьких температур збльшуться розчиннсть кисню у вод. Показник бохмчного споживання кисню (БСК-5) у середньому по всх пунктах спостереження протягом року становив 2,52 мг/л.
   Це дозволя вднести поверхнев води Нижнього Днпра до помрно забруднених. Але в окремих пунктах, особливо влтку, спостергалося перевищення ГЛК : БСК-5 становило вд 3.55 до 4.83 мг/л, що характерно для забруднено та брудно води [3].
  

2 МАТЕРАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛДЖЕНЬ

  
   Збр матералв за тематикою бакалаврсько роботи проводився пд час проходження виробничо практики протягом 2008-2009 рокв у Державному управлнн охорони навколишнього природного середовища в Херсонськй област. Об'ктом дослджень виступала екосистема Каховського водосховища.
   Вихдна нформаця щодо критерв якост води за окремими показниками була одержана з впорядкованих зведеннях державного монторингу вод за ретроспективний  сучасний пероди: насамперед у Гдрологчному щорчнику, Державному водному кадастр. Гдрохмчному бюлетен, а також у щорчних звтах Держводгоспу по Херсонськй област. Сучасний стан поверхневих вод аналзувався за даними Нацонально доповд про стан навколишнього природного середовища Херсонсько област за 2007 рк та Екологчного паспорту Херсонсько област за 2007 рк. Предметом дослджень виступали середньорчн концентрац речовин у вод Каховського водосховища [4].
   При виконанн дослдно роботи були використан методики [3, 5, 6], сутнсть яких поляга у визначенн середнх  найгрших значень для трьох блокових ндексв якост води. Екологчний ндекс якост води (е) визначався за сольовими, трофо-сапробологчними  токсикологчними характеристиками якост води. Для цього визначали спввдношення фактичних (Fфакт) гдрохмчних (сольовий фон), трофо-сапробологчних  токсикологчних показникв до оптимальних (Fопт) значень за формулою (2.1):

0x01 graphic
 (2.1)

   Нами була проведена комплексна екологчна оцнка стану Каховського водосховища за трьома основними блоками:
   Блок А - сольовий фон, який включа мнералзацю води, вмст сульфатв та хлоридв.
   Блок Б - еколого-сантарн або трофо-сапробологчн характеристики водойми, до яких належать: вмст завислих речовин, хмчне споживання кисню (ХСК), бохмчне споживання кисню за 5 дб (БСК5), розчинений у вод кисень, азот нтритний та нтратний, фосфати.
   Блок С - специфчн характеристики токсично та радацйно д, так як залзо, хром, марганець, мдь, нкель тощо [3].
   Для блокв А  Б за екологчний оптимум (екологчний норматив) приймалися значення  класу екологчно класифкац якост поверхневих вод [6].
   Для блоку С за еталон порвняння вводилися значення забруднюючих речовин на основ нормативних матералв для рибогосподарських водойм [7], тобто, т характеристики, як визначають умови виживання та вдтворення рибних ресурсв як найвищо ланки трофчного ланцюга водних екосистем.
   Гдроекологчн спостереження за станом Каховського водосховища проводилися на 4 створах:
  -- створ !1 - м. Берислав, 500 м вище скиду неочищених стчних вод з КВУ Бериславський водоканал;
  -- створ !2 - м. Берислав, 500 м нижче скиду неочищених стчних вод з КВУ Бериславський водоканал;
  -- створ !3 - м. Нова Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КВУ Каховський водоканал;
  -- створ !4 - м. Нова Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КВУ Каховський водоканал.
  
  

3 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'КТУ ТА УМОВ ДОСЛДЖЕНЬ

   3.1 Природн умови району дослджень

   Каховське водосховище розташоване на пвдн Украни, в степовй зон. Клмат характеризуться даними метеостанц мста Нова Каховка та даними з лтературних джерел.
   Клмат району дослджень помрно континентальний з жарким посушливим лтом  м'якою малоснжною зимою з частими вдлигами. Тривалсть без морозного пероду 195 днв, у тому числ з температурою повтря: вище 0® С - 285® днв; 5® С- 230 днв, 10® С - 185 днв, 15®С - 135 днв.
   Сума позитивних температур повтря вище 10®С - 3270. Середня температура повтря в 13 годин за липень - 27®С. Абсолютний мнмум температури повтря - 29®С приходиться на лютий, максимум +38®С.
   Тривалсть вегетативного пероду 225-230 днв. Взимку середньодобова температура звичайно вище 5®С, у рдк роки знижуться до -3,2®С ... -3,4®С. Сума опадв за рк - 388 м, у тому числ за перод з температурою повтря вище 10®С - 200 мл [16]. Лтн опади випадають у вид нтенсивних короткочасних злив з грозами, що спостергаться в червн-липн щорчно, в зимовий перод - у вид снгу  снгу з дощем.
   В оснньо-зимовий перод переважають втри пвнчно-схдного напрямку, а протягом лта - захдного  пвнчно-захдного напрямку, середня швидксть втру - 4-5 м/с.
   Навесн  влтку дують пвденно-схдн втри - сухов з швидкстю до 25 м/с [10].
   Снжний покрив хитливий бльш нж у 50% зим. Середня декадна висота снжного покриву не перевищу 5 см. середня з найбльших висот 9 см, максимальна 14 см. Середн число днв з снжним покривом склада 37.
   По клькост опадв, що випадають, прилягаюча територя вдноситься до посушливо зони.
   Посушливсть клмату значною мрою обумовлена пануванням у лтнй перод сухих схдних втрв що супроводжуються курними бурами. Найменша сума опадв спостергаться в березн, починаючи з квтня  до червня, кльксть х збльшуться, потм поступово зменшуться пд кнець року.
   Лтн опади випадають у вид нтенсивних короткочасних злив з грозами, що спостергаються в червн-липн щорчно, у зимовий перод - у вид снгу  снгу з дощем.
   В оснньо-зимовий перод переважають втри пвнчно-схдного напрямку, а протягом лта захдного  пвнчно-захдного напрямку, середня швидксть втру 4-5 м/с [16].
   Навесн  влтку нердко дують пвденно-схдн втри - сухов з швидкстю до 25 м/с [16, 17, 34, 35].
   Агроклматичне районування: пвнч Каховського водосховища - територя посушлива, дуже тепла (ГТК - 1,0-0,7; Et - 2900-3300®C, пвдень- дуже посушливий - помрно жаркий, з м'якою зимою (ГТК - 0,7-0,5; Et - 3300-3400®С) [20].
   За весь перод весняного поводдя у Каховському водосховищ повнстю змна води не вдбуваться, хоча середн швидкост стокових течй в цей перод звичайно перевищують 3,5 м/с. з всх водосховищ Днпровського каскаду Каховське  найменш проточним, саме це  визнача домнування тут даних вдкладень лв, як складають близько 80%. Температурний режим Каховського водосховища визначаться сезонним коливанням. За даними багаторчних спостережень найбльш високу температуру води спостергають у липн, причому максимум у окрем дн можуть становити 30-31®С. Через високе прогрвання води та малопроточнсть у лтнй перод на акватор водосховища вдзначаться нтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, що сприя значному перегрву води у поверхневому шар [12].
   Геологчна будова територ представля собою неогенов вапняки, потужнстю 10-15м, пски, потужнсть. 8-15м, глини верхнього плоцену, потужнстю 2-6 м, мсцями до 10 м, товща четвертичних суглинкв потужнстю 15-30 м [13]. На длянц розвитку террасових вдкладень давньо заплавини - дельти Днпра на поверхн сарматських вапнякв залягають алювальн пски потужнстю 8-11 м [14]. Перший водоносний горизонт заляга на глибин 30-50 м. Режим горизонту формувався пд впливом Каховського водосховища й мсцевого водозабору [15].
   Псля створення Каховського водосховища значно змнився розподл атмосферних опадв у зон впдиву водойми. Водосховище також чинить термчний вплив на прилеглу територю, сприя розвитку додаткових висхдних рухв повтря [12].

   3.2 Гдрографчна характеристика Каховського водосховища
  
   Площа водозбору в створ гдровузла Каховського водосховища становить 48200 км кв., середнй рчний стк - 52200 млн. м куб., у тому числ за перод поводдя 33800 млн. м куб. При нормальному наповненн рвня (вдмтка 16 м) площа водосховища - 215,5 тис.га, довжина його 230 км, ширина - 4-18 км, максимальна ширина -25 км, середня глибина - 8 м, максимальна глибина в русл - 25 м, а в гребл - 38 м. Повна мстксть водосховища - 18200 млн. м , корисна - 6800 млн м. Площа млководь з глибиною до 2 м становить 18,3 тим.га (8,5%). Зона з глибиною до 5 м займа 28% вс площ. Середня озеровидна частина водосховища ма ширину до 25 км (колишн Базавлукськ, Кнськ плавн)  глибину 3-5 м (максимальна до 8 м), поступово вона переходить у верхню руслову частину, що замикаться греблею Днпрогес.
   У лтнй перод рвень води стабльний; наприкнц зимового пероду (лютий - березень) максимальн коливання рвня не перевищують 3 м [20].
   Каховське водосховище по мсцю розташування вдноситься до типу рвнинногрних, до групи водосховищ середньо глибини (7-14 м), класифкуться середньою глибиною зроботки рвня води (3-10 м)  великим ступенем водообмну (0,25-0,49 частки року або 3-6 мсяцв) [1].
   По морфологчних ознаках водосховище подляться на три длянки: верхню (рчкову), середню  нижню (озерну) (рис. 3.1).
  
   0x01 graphic
   Рисунок 3.1 - Супутниковий знмок Каховського водосховища
  
   Каховське водосховище ма дуже нестабльний рвневий режим у верхнх зонах, зумовлений режимом роботи ГЕС. Змна навантажень носить скачкоподбний характер  це зумовлю рзк коливання рвня води у верхнх б'фах. Ц коливання поширюються по водосховищу у вигляд довгих хвиль. Якщо за природних умов на кожнй великй рц вдмчаються яскраво виражений весняний пдйом, то через регулювання стоку, в корен змнився режим рвня води, псля створення водосховища рчний хд та амплтуду коливання тепер практично можна регулювати [1].
   У рус води водосховища поднуються елементи рчкового (стоково теч) та озерного (згони й нагони, хвил) режиму. Режим теч та хвиль ускладнються рельфом дна, рзн змни глибини, млководдя, значними коливаннями рвнв води, попусками води крзь плотини. [2].
   Теч прибережно зони вдграють велику роль у формуванн багатьох показникв гдрохмчного та гдробологчного режимв водойми. Завдяки ним вдбуваються основний (до 93%) водообмн мж акваторю водосховища та його млководдям, який забезпечу надходження мкроелементв, богенв та нших речовин до масивв заростей  таким чином сприя реалзац очисних можливостей останнх [1].
   Днпровська вода, яка поступа в Каховське водосховище по даним з "Агроклматичного довдника по Запорзькй област" ма невисоку мнералзацю (250-400 мг/л), через що жорстксть  невелика (2-4 мг/л); вода рки придатна для зрошення полв, заправки автотранспорта  парових котлв невисокого тиску [18].
   На пвноч Херсонсько област веснн заморозки припиняються в середньому в III декад квтня, а в окрем роки найбльш пзн заморозки простежуються в III декад травня.У 1950 -х роках щорчно простежувалися сухов. Оснн заморозки наступають в середньому в II декад жовтня, а сам ранн - в кнц вересня [19].
   У таблиц 3.1 наведен дан фонових величин хмчних показникв якост води Каховського водосховища за перод 1998-2003 рр., мсце вдбору проби на середин Каховського водосховища [11].
  
   Таблиця 3.1 - Дан фонових величин хмчних показникв якост води Каховського водосховища [24, 26].

!

п/п

Найменування

хмчних показникв

Мсяц

  
  







V

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

   Зважен речовини

2.20

2.5

3.0

3.6

2.5

2.1

2.2

2.3

2.5

2.2

2.1

2.1

2

   Сульфати

50.0

45.1

46.1

39.0

50.4

54.8

58.8

54.3

55.0

58.3

56.6

54.1

3

   Хлориди

27.8

27.5

30.0

40.1

35.1

44.7

44.7

40.8

35.5

39.0

37.0

33.7

4

   Кальцй

50.1

50.1

52.1

48.7

49.0

51.3

50.3

51.1

52.0

53.5

52.3

49.9

5

   Магнй

17.2

16.6

17.6

16.8

17.2

15.2

21.9

20.7

20.6

21.9

19.45

19.4

6

   Натрй

27.5

28.7

28.2

26.6

30.0

30.5

30.0

32.8

33.0

30.6

32.8

32.3

7

   Калй

5.40

5.80

4.60

6.20

8.50

8.00

10.5

8.00

7.50

6.20

6.60

6.5

8

   Мнералзаця

399.4

403.2

395.5

384.0

409.6

397.5

441.8

442.7

447.4

440.1

440.1

326.9

9

   Азот амонйний

0.33

0.30

0.23

0.21

0.24

0.33

0.33

0.26

0.21

0.30

0.32

0.34

10

   Нтрити

0.143

0.078

0.083

0.023

0.033

0.03

0.03

0.023

0.03

0.03

0.03

0.03

11

   Нтрати

4.70

4.34

3.80

2.50

2.00

1.45

0.84

0.50

0.90

2.20

3.80

4.60

12

   Фосфати

0.60

0.58

0.44

0.42

0.145

0.135

0.21

0.56

0.54

0.63

0.72

0.61

13

   Загальне залзо

0.19

0.18

0.17

0.16

0.17

0.19

0.28

0.24

0.17

0.17

0.18

0.18

14

   Мдь

0.006

0.007

0.006

0.004

0.005

0.006

0.006

0.0058

0.0064

0.0063

0.006

0.0061

15

   Марганец

0.02

0.02

0.018

0.024

0.021

0.019

0.021

0.021

0.020

0.021

0.021

0.020

16

   Цинк

0.045

0.048

0.054

0.042

0.038

0.048

0.046

0.041

0.048

0.045

0.048

0.045

17

   Фториди

0.45

0.35

0.38

0.40

0.40

0.31

0.33

0.29

0.38

0.36

0.38

0.41

18

   АПАВ

0.032

0.035

0.037

0.03

0.03

0.03

0.03

0.035

0.036

0.033

0.032

0.033

19

   ХСК

21.05

21.90

22.60

27.20

27.6

25.4

22.8

25.6

27.2

26.4

27.2

27.2

20

   БСХ 5

2.78

2.79

3.08

2.99

2.99

2.69

2.69

2.97

2.83

2.70

2.79

3.13

21

   Нафтопродукти

0.038

0.033

0.055

0.045

0.035

0.029

0.035

0.042

0.045

0.042

0.035

0.03

  


4 ОЦНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ЕКОЛОГЧН ПРОБЛЕМИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

   4.1 Яксна оцнка гдроекосистеми водойми
  
   Порвняльний аналз стану по вдношенню до екологчного нормативу показав, на перевищення характеристик по сольовому фону у 4,3 рази (за вмстом сульфатв), по трофо-сапробологчних характеристиках - у 3,8 рази фосфатами), по вмсту важких металв - до 5 раз (за мддю). Результати визначення екологчних ндексв по окремим блокам наведено нижче (табл. 4.1).
   Таблиця 4.1 - Результати екологчно ндексац стану Каховського водосховища

Показники, одиниц вимрювання

! створу вдбору проб

  

1

2

3

4

   Блок А. Сольовий фон
   Хлориди, мг/дм3

3,39

3,44

3,20

3,10

   Сульфати, мг/ дм3

4,09

4,31

3,68

2,74

   Мнералзаця, мг/ дм3

0,67

0,69

0,60

0,99

   А - сольовий ндекс за вмстом сульфатв 4,3
   Блок Б. Трофо-сапробологчн характеристики

Богенн сполуки

   Нтрити, мг N/ дм3

0,36

0,59

1,04

0,77

   Нтрати, мг N/ дм3

0,73

0,77

0,55

0,59

   Фосфати, мг Р/ дм3

3,11

3,79

3,11

3,33

   Органчна речовина  газовий режим
   Розчинений кисень, мг О2/ дм3

0,82

0,80

0,64

0,57

   ХСК, мг/ дм3

0,87

0,79

0,72

0,83

   БСК5, мг О2/ дм3

0,52

0,47

0,37

0,28

   Механчн домшки
   Зависл речовини, мг/л

0,26

0,33

0,35

0,35

   б - трофо-сапробологчний ндекс за вмстом фосфатв 3,8
   Блок С. Токсичн речовини та сторонн домшки
   Залзо загальне, мг/ дм3

1,50

2,00

2,00

1,60

   Марганець, мг/ дм3

0,10

0,50

0,10

0,70

   Мдь, мг/ дм3

2,00

3,00

2,00

5,00

   Нкель, мг/дм3

0,20

2,00

0,04

0,07

   с - токсичний ндекс за вмстом мд 5,0
   Комплексний екологчний ндекс стану гдро екосистеми становив 4,4, що да пдстави вднести Каховське водосховище до III класу якост води, за яким стан водойми вважаться задовльним [29].
   Протягом року перевищення ГДК (СанПиН) спостергалось у квтн в створ м. Каховка (нижче скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал") по БСК в 1,2 рази. Крм того, зафксовано пдвищення величини рН до 8,59-8,67 од. рН в створ м. Каховка (вище  нижче скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал") в квтн та в створ м. Берислав (вище скиду неочищених стокв КВУ "Бериславський водоканал") до 8,69 од. рН в червн. По ншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) та вдхилень вд фонових значень не виявлено.
   Результати дослджень поряд з системним аналзом сучасного екологчного стану басейну рчки Днпро дали змогу окреслити коло найбльш актуальних проблем, як потребують розв'язання, а саме: надмрне антропогенне навантаження на водн об'кти внаслдок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовдтворюючих можливостей Днпра та виснаження водно ресурсного потенцалу; стала тенденця до значного забруднення водних об'ктв внаслдок неупорядкованого вдведення стчних вод вд населених пунктв, господарських об'ктв  сльськогосподарських угдь; погршення якост питно води внаслдок незадовльного екологчного стану джерел питного водопостачання; недосконалсть економчного механзму водокористування  реалзац водоохоронних заходв; недостатня ефективнсть снуючо системи управлння охороною та використанням водних ресурсв внаслдок недосконалост нормативно-правово бази  органзацйно структури управлння; вдсутнсть автоматизовано постйно дючо системи монторингу екологчного стану водних басейнв акватор Чорного та Азовського морв, якост питно води  стчних вод у системах водопостачання  водовдведення населених пунктв  господарських об'ктв [29].
   В таблиц 4.2 детально показан змни середньорчних концентрацй богенних елементв у вод Нижнього Днпра до зарегулювання та Каховського водосховища у 1951 -1985 р.
  
   Таблиця 4.2 - Змни середньорчних концентрацй богенних елементв у вод Днпра  водосховища у 1951-1985 рр.

Перод

роки

NH

мг/л

NO

мг/л

NO

мг/л

EN

мг/л

PO

мг/л

мг/л P|л

заг.

Fe мг/л

Розч.

Заг.

Нижнй Днпро до зарегулювання

1951-1954

0,35

0,01

0,19

0,55

0,041

0,082

0,25

0,3

Каховське водосховище

1956

0,62

0,011

0,52

1,16

0,073

0,099

0,07

0,14

1957

0,48

0,016

0,2

0,7

0,061

0,109

0,09

0,28

1958

0,45

0,011

0,25

0,71

0,05

0,121

0,11

0,27

1958

0,48

0,016

0,33

0,83

0,034

0,071

0,14

0,2

1968

0,65

0,011

0,21

0,87

0,031

0,071

0,04

0,12

1969

0,87

0,014

0,25

1,13

0,034

0,085

0,05

0,16

1978

0,67

0,109

0,16

0,93

0,053

0,082

0,1

0,18

1981

0,85

0,024

0,25

1,12

0,071

0,127

0,06

0,1

1985

0,61

0,019

0,4

1,03

0,908

0,146

0,04

0,11

  
   Збльшення термну добгання (з 2 до 10-12 мсяцв) весннх паводкових вод в Каховське водосховище призводить до здвигу рчного мнмуму мнералзац. Максимальна мнералзаця  концентраця онв простежуться в оснньо-зимовий перод; максимальна - пд час половддя при максимальних витратах води [30].
   4.2 Борзноманття Каховського водосховища
  
   На територ та узбережж Каховського водосховища зустрчаються так типов види: для заплав типов птахи -кулик, сорока, авдотка, крячок (рчковий  малий); степов мешканц - лисиця  тушканчик [32].
   Окрм типових видв наявн  рдксн, занесен в Червону книгу Украни, а декотр -  в вропейський Червоний список: ссавц - вечрниця мала (з родини гладконос кажани), тхр степовий (куницев); птахи - пугач (з сов'х); плазуни - полоз чотирисмугий, гадюка степова схдна [36]; комахи - ктир ггантський, бражник - прозерпна, бражник - джмелевидка, бражник - дубовий, бражник - мертва голова, саттурня мала [33].
   Види рослин, занесен в Червону книгу Украни: вищ рослини - астрогал мохнатоквтковий, водяний горх плаваючий, ковила волосиста (тирса), ковила лесснга, ковила укранська, сальвня плаваюча, тюльпан дбровний, тюльпан гиренка, цимбохазма днпровська [32, 37].
   Розглянемо тепер рдксних видв тварин Каховського водосховища.
   Риби. До рдксних вднесен ряд представникв риб, що вдмчен в Каховському водосховищ [3].
   З ряду осетроподбн (Acipenseriformes) це - стерлядь та блуга чорноморськ, як зараз практично зникли з пониззя Днпра через руйнування типових ботопв внаслдок зарегулювання Днпра греблею Каховсько ГЕС.
   Шип з осетрових та три види риб з ряду Коропоподбн - врезуб, марена днпровська та шемая стали вкрай рдко зустрчатися, врезуб у 1990 р. Взагал в уловах не траплявся через т сам причини [39].
   Слпак пщаний (знське щеня) - ендемк Олешквських пскв, зустрчаться вд Кнбурнсько коси до Каховського району, занесений в вропейський Червоний список [32, 33, 36, 37].
   В останн десятирччя псля зарегулювання Днпра  утворення Каховського водосховища створились дуже сприятлив умови для нтенсивного зараження коропових  нших риб гельмнтами. Цьому сприя також забруднення води органчними речовинами при "цвтнн води", а також аварйн скиди побутових стчних вод [36].
   На зменшення вилову риби впливають багато факторв антропогенно дяльност. Велик збитки наносяться на головних водозаборах Пвнчно-Кримського каналу та Каховського магстрального каналу, на яких взагал вдсутн рибозахисн споруди  х будвництво не фнансуться. Розпочате зариблення представниками карпових риб Каховського магстрального каналу справу не виршу, оскльки це не веде до вдновлення хторзномантт, яке було до будвництва гребл Каховсько ГЕС. Адже у зв'язку з зменшенням стоку та непередбачуван напуски води з Каховського водосховища у нижнй б'ф гребл змнився гдрологчний режим Днпра нижче гребл та Днпровсько-Бугського лиману; погршились умови розмноження та нагулу риб [38].
   В XX столтт борзномантт Великого Лугу, а в наш часи Каховського водосховища, зазнало принципових змн, пов'язаних з створенням Каховсько гребл.
   Але як виглядав Великий Луг з всм його тогочасним борзноманттям в давнину або принайм в I половин XX столття?
   Професор Дмитро Яворцький записав спогади дда Розсолода з затопленого села Чернишвка: "А бджоли було! А меду! Мед по пасках, мед по зимвниках, мед  по бурдюгах - так  стоть, було, у липовниках: скльки хочеш, стльки  бери. Бльше всього вд диких бджл. Дика бджола, було, скрзь сидить, за нею  проходу не було. А лсу того! Бузина, свидина, вербина, дуби, грушиння. Груш, було, як напада, так хоч бери грабл та горни валки. Так  лежать на сонц, поки не попечуться. Солодк так були, так патока з них  тече... А звру та птиц! Вовки, лисиц, борсуки, олен дик, кози, зайц, чокалки, виндихи, куниц, ховрашки. Так одн за одними  бжать або так  плазують. Вовкв така була сила, що х кийками били, а з хнх шкр чоботи носили та кожухи шили. Були ще й вепр, дик свин, так гладк та здоров по плавнях шниряли. Були й дик кон: вони цлими табунами ходили. А що уже т птиц було, так боже праведний! Качок, лебедв, дрохв, хохтви, гусей, диких голубв, лелек, журавлв, чайок, тетеревикв, курп'ят - так хо-хо-хо! Як пднметься, птиця з земл - сонце застеля, а як сяде на дерево, то й глля не видно, а як спуститься на землю, то вона, наче долвка, так  зачорн".
   "З степу ж поближче до плавнв старалися сяти жито та пшеницю. Засуха вдарить, чумо, що десь все вигора, а у нас дуть дощ. Або й нема дощв, у людей землю поб' на карти, на трщини так, що в них пролазили долон, а у нас розгорнеш пшеницю, а бля корнцв волого. Чого воно так виходило, нхто й не думав. Родить,  слава Богу.." [30].
   Розмова на тему борзноманття Днпра  затоплення Великого Луга, ймоврно, цкава не тльки для вчених. В оповданн Андрана Кащенка "Великий Луг", як нагадали вчен-флологи  так рядки: "Водилися у водах Великого Лугу велетенськ блуги, лктв по 18-три сажк завдовжки, що ледве шестеро козакв здужували пдняти одну на плеч; попд кручами, в чорториях ховалися гладк, товстолоб соми, цлими табунами плавали осетри, севрюги та стерляд; величезн, сит коропи та довг  зубаст щуки виблискували проти сонця золотою та србною лускою; косяками грали у вод: судаки, лящ, карас, окун, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, язь  марена, а вд дрбншо риби нколи не була спокйна пелена рчки - гак часто вона пдкидалася з води на повтря. Неважко було досхочу ловити рибу не тльки сткою та ншим причандаллям, а навть захожй людин голими руками. Ракв же мал й доросл драли мшками"[30, 31].
   Ось згадка про минуле  переваги спорудження Каховського водосховища, опублкован в книз "Друга на Днпр": "Були й лси,  плавн,  свт тварин. Але про все це заздалегдь подбав Радянський уряд. Для колгоспникв були збудован нов будинки, вдведен нов земельн длянки. Сльське населення не тльки не втратило, а навпаки, виграло вд побудови Каховсько ГЕС. Перенесен на нов мсця села електрифкован, а засушлив поля одержали живильну вологу з зрошувальних каналв, що дстають воду з Каховського моря. Плавн  лси були вирубан  використан населенням як паливо, будвельний матерал. Щодо тваринного свту, який населяв ц лси, то будвники  про нього не забули" [33].
   Але нтенсивн антропогенн змни, пдкреслили вчен, призвели до значного зменшення борзноманття. Споконвчно лси в басейн займали не менше 50 вдсоткв площ, степи - 35, болота й плавн - шсть, солонц й солончаки - чотири, луги - один вдсоток. Загублено не менше 300-400 видв рослин  тварин [30].
   У водах на узбережж Каховського водосховища ростуть так рдксн рослинн угрупування:
  -- водн - формаця роголистника напвзануреного, кубишки жовто, болотноцвтника щтолистного, горха плаваючого, альдрованди пузирчасто, сальв плаваючо;
  -- болотн - формац очерета приморського, меч-трави;
  -- степов - ковила волосиста; укранська  Лесснга; мигдаль низький.
  
   4.3 Техногенна небезпека снування Днпровсько гребл
  
   Каховське море вичерпало свй ресурс накопичувача-вдстйника нечистот га бруду, шкдливих токсичних елементв  сполук, хмчних речовин, пестицидв, важких металв та радонуклдв... Зараз воно загрожу людин, яка його створила й прирекла.
   Небезпечною ста днпрова вода. В'ячеслав Сандул процитував уривок з Нацонально доповд про яксть питно води та стан питного водопостачання в Укран. Ось вн: "В Укран склалась така ситуаця, за яко практично вс поверхнев, а в окремих регонах  пдземн води за рвнем забруднення не вдповдають вимогам стандарту на джерела водопостачання. Водночас наявн очисн споруди й технолог очистки не спроможн очистити воду до рвня показникв безпеки. Основн джерела забруднення поверхневих водойм - перевантажен каналзацйн очисн споруди та мереж.
   За останн роки в кран ма мсце тенденця до погршення стану водойм як за сантарно-хмчними, так  за сантарно-бактерологчними показниками".
   Дал В. Сандул звернув увагу на те, що до затоплення плавнв снували мжобласн меж, як визначали територю, на якй велась господарська дяльнсть та визначились зони вдповдальност кожно з трьох областей. У сьогодншнх умовах до цих меж необхдно повернутись для визначення рвня впливу скидв окремо област на питн водозабори та на Каховське водосховище в цлому [30].
   За твердженням мжнародних експертв, опублкованим у 1999-2000 роках, "рдинн вдходи укранських пдпримств або зовсм неочищеними скидаються у Днпро, або очищеними умовно. За стандартами, прийнятими у свт, в Укран не очищаться жоден кубометр шахтних, промислових та каналзацйних стокв. За пдрахунками тих же ноземних експертв, пдпримства Запоржжя, Енергодара, Марганця та Нкополя вже клька разв пропустили через сво потужност Каховське море. Тобто це море зараз - велика перевантажена брудна калюжа. Ось що повдомив учасникам "круглого столу" заступник директора з науково роботи Укранського науково-дослдного нституту екологчних проблем, кандидат бологчних наук, доцент Олександр Васенко: - На територ укрансько частини басейну Днпра сконцентрован сотн великих промислових пдпримств, у тому числ таких "брудних" галузей, як металургя, хмя, видобуток руди й вуглля, водомних галузей, таких як теплова й атомна енергетика. У зв'язку з економчною кризою, вдсутнстю необхдних обсягв нвестицй у модернзацю виробництва вдбуваться старння основних фондв, збльшуться питома вага "брудних" виробництв, трива процес нагромадження величезно клькост твердих вдходв [30].
   Незадовльним  стан очищення комунальних стчних вод. Становище погршуться аварйним станом устаткування й мереж: част авар призводять до скидання великих обсягв неочищених стчних вод у рки басейну Днпра. Найскладнша ситуаця склалася на очисних спорудах мст Днпропетровська, Житомира, Конотопа, Чернгова. На об'кти житло комунгоспу припада бльша частина скидання загального обсягу забруднюючих речовим.
   Басейн Днпра характеризуться високим рвнем сльськогосподарського освоння, особливо в пвденнй частин, де розорансть сльськогосподарських угдь нердко становить 80 вдсоткв. У басейн загрозливих розмрв сягнула ерозя рунтв. Яксний стан рунтв погршуться. Як результат - ероз, пдтоплення, забруднення земл пестицидами, нтратами та ншим. Поверхневий стк з сльськогосподарських угдь, стоки тваринницьких комплексв  одними з основних факторв забруднення вод басейну, особливо богенними речовинами й отрутохмкатами.
   Примром нкопольцям, а потм  жителям сусдньо Херсонсько област, влтку 2006 року оголосили, що купатися в Каховському водосховищ категорично забороняться - небезпечно для здоров'я. Тльки вмст бактерй групи кишково палички в сотн разв перевищу нормативно-припустим хн величини в поверхневих шарах води.
   Дослджуючи вплив на довклля  техногенну небезпеку снування Днпровсько гребл слд враховувати, що рка Днпро зарегульована цлим каскадом водосховищ, що привело до скорочення загального стоку в лиман з 52 до 42 км3 й змненню екологчних умов по всй Днепровського-Бузькй гирловй област. Але крм скорочення загального стоку Днпра змнився й внутршньорчний перерозподл. Величина попускв з Каховського водосховища в Нижнй Днпро вплива на яксн й кльксн показники розвитку донно фауни  яксть води у водоймах дельти Днпра й у Днпровсько - Бузькому лиман бльше, нж величина загального стоку. Зменшення попускв веде до погршення промивност дельти Днпра, кисневого режиму, зменшенню проточност. Зниження попускв ултку до 400 м3/з  менш приводить до замору донно фауни й риби в Днпровсько-Бузькому лиман, що обумовлено пдходом солоно води з Чорного моря й виникненням у зв'язку з цим срководневих зон. Аналогчно змнються  яксть води: зниження попускв погршу яксть, збльшення -полпшу [32].
   У дйсний перод протягом ряду рокв у низов'я Днпра й у Днпровсько-Бузькому лиман спостергаться складна екологчна ситуаця, пов'язана з скиданням забруднених вод з Каховського водосховища в нижнй б'ф Каховсько ГЕС, з скороченням витрат прсно води в низов'я, з промиванням русла р. нгулець  з скиданням високо мнералзованих шахтних вод з грничорудних пдпримств Кривбаса в нижнй Днпро.
   За десятки рокв снування Каховське водосховище перетворилося у вдстйник-накопичувач, де в багатометрових донних мулових вдкладеннях вдбуваться нагромадження солей важких металв, радоактивних елементв, що надходять сюди з грничорудних пдпримств  промислових центрв, розташованих у басейн Днпра вище по каскаду, а також у результат авар на Чорнобильсько АЕС.
   При пдвищених витратах води через створ гребл все це у вигляд суспензй скидаться в низов'я Днпра, де осда в плавневй систем, внаслдок чого погршуються умови розмноження й нагулу молод й дорослих особин риб, яксть  сантарний стан води.
   По клькост суспензй, продукцонно - деструкцйним  бактерологчним показником вода вдповда розрядам "досить брудна" й "гранично брудна" [34].
   Сучасний стан водного басейну Днпра  результатом нтенсивного природокористування в його басейн, зокрема, водокористування. Херсонщина вдноситься до гостродефцитних щодо водних ресурсв районв Украни. Для перетворення природного поверхневого стоку рчок у стан господарського використання, як правило, створюють два типи водних об'ктв - водосховища та канали. Саме необхднсть у збльшенн водоспоживання, особливо в сльському господарств  привела до будвництва Каховського водосховища та створення зрошувально системи.
   У Нацональнй доповд Украни "Про гармонзацю життдяльност у природному середовищ" до 5- Загальновропейсько конференц мнстрв навколишнього середовища "Навколишн середовище для вропи" (2003 р.) сказано: "Створення великих водосховищ на Днпр з метою забезпечення електроенергю та водою промислових центрв Криворжжя та Донбасу, а також зрошувальних сльськогосподарських угдь Причорномор'я та Криму себе не виправдало та призвело до негативних екологчних наслдкв. Було затоплено та виведено з сльськогосподарського користування понад 500 тисяч гектарв родючих земель. Майже сто тисяч гектарв розташованих поряд земель потрапили до зони пдтоплення, а виробництво електрики гдроелектростанцями Днпровського каскаду складало менше, нж чотири вдсотки вд загальнодержавного обсягу. Масовими стали явища "цвтння" води та руйнування берегв". Учасники запорзького круглого столу наполегливо пдкреслили, що прийшов час говорити не про "оздоровлення,, а порятунок Днпра [30].
   Учасники наради, органзовано асоцацю "нститут еколог  кразнавства" "Запорзький край", прийняли звернення до Президента Украни Вктора Ющенка, депутатв Верховно Ради, Кабмну, науковцв Украни, Блорус, Рос та держав Чорноморського басейну, до органв мсцевого самоврядування... з пропозицю розрахувати збитки держави вд можливих техногенних катастроф  порвняти х з можливими прибутками держави вд повернення в експлуатацю земл пд Каховським водосховищем [30].
   Богенн елементи в значнй клькост надходять у Каховське водосховище з вище розташованих водосховищ. Вмст х у вод також у зв'язку з внутрводоймовими процесами, головним чином з метаболзмом фтопланктону.
   Концентраця богенних елементв у рзн сезони коливаться в широких межах; при цьому в глибоководнй частин водосховища ма мсце чтко виражена стратифкаця з'днань азоту, фосфору й залза.
   Органчна речовина в Каховському водосховищ формуться за рахунок надходження його з автрофних вищерозташованих водосховищ, а також автохторних процесв, що розвиваються у воднй товщ й донних вдкладеннях у лож водосховища [2].
   У перш роки псля заповнення водосховища розкладання затоплено лугово й деревно рослинност викликало масовий розвиток водоростей. Надал при вдмиранн й автолз ц водорост збагатили водне середовище органчною речовиною. Значна акумуляця органчних речовин у водосховище вплива на характер його газового режиму. Концентраця розчиненого кисню й двоокису вуглецю у вод водосховища змнються в широких межах по сезонах року, по глибин й по акватор водосховища. Лише ранньою весною та у осннй перод в результат перемшування спостергаться вирвнювання концентрац розчиненого кисню у всй товщ [2].
   нститут гдроболог НАНУ й нш дослдницьк установи постйно виконують контроль якост води у водосховища  водопостачальних каналах. Встановленно, що величезна маса богенних  забруднюючих речовин виклика "цвтння" й "гперцвтння" води, замори риби й збльшення вмсту рзних речовин вище гранично припустимих концентрацй [1, 21].
   "Цвтння" води по свом масштабам вдноситься до числа глобальних проблем, характерних для багатьох кран свту, як правило високо розвинутих. Це складне бологчне явище виника в результат глибокого порушення екологчно рвноваги в гдросфер внаслдок непродумано господарсько дяльност людини.
   Одною з головних причин виникнення "цвтння"  нтенсивне накопичення у водосховищах богенних  органчних речовин в результат широкого використання в сльському господарств добрив на площ водозборв рчок, скиду неочищених стокв промислових пдпримств, комунально - побутових стокв та дощових стокв мст та н. Оптимальними умовами розвитку синьо-зелених водоростей (СЗВ)  низька швидксть водообмну та температура вища 25®С [31] .
   "Цвтння" води ма ряд негативних наслдкв, як для природи, так  для життя  дяльност людини. Масовий розвиток СЗВ веде до рзкого зниження вмсту у вод кисню, що виклика замори риби. В результат осдання  бактерального розкладу значно бомаси вдмираючих СЗВ вдбуваться пдвищення вмсту срководню  амаку в природних шарах води, що призводить до загибел бентосних органзмв  руйнування екотипв [22]. Цвтння води значно знижу яксть води в джерелах водопостачання, створю серйозн складнощ у водопдготовц  знижуючи яксть питно води.
   "Цвтнням" води в результат масового розвитку синьо-зелених водоростей в основному Мсгосуstisacusinosa, Aphanazomenon flos-aguae, Аnabaena охоплен озера, водосховища, длянки внутршнх морв.
   Розвиток синьо-зелених водоростей та пов'язане з ним "цвтння" води набули значних масштабв в зв'язку з будвництвом каскаду водосховищ на Днпр. Синьо-зелен водорост викликають "цвтння" води в водосховищах Днпровського каскаду вже починаючи з 70-х рокв минулого столття. Густий шар водоростей, що нагаду кашу чи масляну фарбу, покрива значн длянки Каховського водосховища. В мсцях втрових, нагонних скупчень водоростей  в "плямах цвтння" концентраця бомаси водоростей може сягати десяткв  сотень клограмв на 1 м3.
   Розрзняють два типи цвтння водоростей: закономрн (сезонн),  незакономрн (епзодичн). Разом з тим значн змни погоди (зниження температури води внаслдок тривалих дощв  потм настання жарко  безвтряно погоди) можуть призвезти до епзодичних "цвтнь" [21].
   При початковому  слабкому "цвтнн" (  III ступнь) синьо-зелен водорост збагачують воду киснем, чим сприяють самоочищенню водосховищ. Але вже при помрному "цвтнн" води (III ступнь) виникають скупчення водоростей, а х подальше розмноження ма негативн наслдки.
   Ц явища посилюються при сильному "цвтнн" (IV  V ступнь),коли концентраця водоростей у вдкритй частин водосховища досяга у першому випадку 100-1000 г/м3, у другому - бльше 1 кг, а в мсцях втрових нагонв -деклькох десяткв клограм сиро бомаси.
   Негативн наслдки " цвтння" води для сантарно-екологчного стану  якост води у водосховищ заключаться у накопиченн, вдмиранн  розкладанн клькостей синьо-зелених водоростей у мсцях хнього скупчення (плями "цвтння") у вдкритих частинах водосховища та в зонах нагону (бухти  узбережжя), що супроводжуться дефцитом кисню та видленням рзних органчних та неорганчних, у тому числ  токсичних речовин. Ц явища служать причиною загального погршення сантарно-екологчного стану водосховища  ускладнень при його рекреацйному використанн, виникнення небезпечних у ггнчному вдношенн ситуацй для людей (водн токсикози, алергйн захворювання, кон'юнктивти, розвиток патогенних мкроорганзмв  серед них збудникв кишкових захворювань), масових лтнх заморв риби  нших тварин, перешкод на водозабрних  очисних спорудах систем питного  технчного водопостачання, у результат яких збльшуються затрати на очищення води [21, 22].
   Таким чином, "цвтння" води у водосховищ - це нтегральний результат рзко перебудови гдрологчного  гдрохмчного режиму Днпра, його пдсилюючо антропогенно евтрофкац, приклад надзвичайно високо бологчно продуктивност водосховища по одному-трьом видам синьо-зелених водоростей, що проявляють виключно пристосувальними особливостями. Знання причин "цвтння" води визначають напрямок боротьби з ним.
   Головною задачею дй щодо запобгання небезпечного "цвтння" води являться введення нтегрованого управлння водними ресурсами, пдвищення контролю за скидами у водосховище неочищених стчних вод, значне зниження фосфорного навантаження на водоймища, що передбача, насамперед, скорочення  вилучення з використання детергентв, що мстять фосфор [23]
   Води водосховищ Днпровського каскаду забруднюються промисловими, господарсько-побутовими, сльськогосподарськими та зливовими водами. Наприклад, в 1996 роц в природн води було скинуто забруднених стокв тльки пдпримств комунального господарства 1811 млн. м3 або 44% вд хнього загального обсягу. Сумарна кльксть забруднених стокв всх галузей промисловост склала 2124 млн.м3 [2].
   Каховська ГГМЕ з 1987 р. по тепершнй час робить щомсячн вдбори проб води з Каховського водосховища для хмчних аналзв. Крм того, з 1987 р. по 1992 р. виконувався контроль якост води у водосховищ й магстральних ригацйних каналах за допомогою автоматичних аналзаторних станцй, як безупинно, через 30-60 хвилин у продовж поливного сезону, фксували величину рН, ОВП, змст кисню, електропровднсть, кльксть зважених речовин, концентрацю хлору-она, жорстксть  температуру води.
   За перод експлуатац Каховського водосховища в хмчному склад його води спостергаються змни, зокрема, простежуться тенденця пдвищення мнералзац й лужност) [11].
   Порвняння даних хмчного складу води 1938-1956 (р.Днпро до заповнення чаш водосховища) з даними 1994-2003 р.р. (водосховище) показу, що мнералзаця води пдвищилася з 0,3 до 0,42-0,44 г/дм3. При цьому стотно змнився хмчний склад води. До заповнення Каховського водосховища вмст катонв становив: Са - 68, Мg - 23 та N - 9%. У травн- липн 1994-2003 рр. вмст цих катонв склав: Са - 37, Мg - 44 та Na -19%. Таким чином, вдносний вмст кальцю зменшився в 1,8 рази та, навпаки, магню збльшилось в 1,9 рази й натря - 2,1 рази.
   Антропогенний вплив на Днпро, а саме потрапляння забруднюючих речовин у великй клькост у воду, призводить до загибел риб  вдповдних збиткв. Найбльше за останн роки вдбулося в середин червня 2008 р. Псля того, як в нч з 11 на 12 червня спвробтник Каховсько ГЕС знайшли в низов' Днпра воду, вд запаху котро памороччилася голова. Вже 15 червня риба, що загинула, спливла коло Ново Какховки. По пдрахункам, в Нижньому Поднпров' загинуло сто тон риби.
   Виявлено спвробтниками Державно екологчно нспекц в Херсонськй област, що загибель риби була викликана цлим рядом негативних факторв, а саме накопичення в надмрнй клькост органчних речовин , важких металв  хлорорганчних пестицидв. Вмст залза перевищував ГДК в 26 разв! Вмст мд в 10 разв. В деяких мсцях вмст марганцю первищував норму в 15 разв. Це при спекотному лт, вдсутност втру  за наявност внутршньоводних процесв [7].
  
   4.4 Доцльнсть снування Каховського водосховища у свтл стратег сталого розвитку
  
   Зарегулювання рки Днпро каскадом водосховищ призвело до скорочення загального стоку в лиман з 52 до 42 км куб. Й змнення екологчних умов по всй Днпровсько-бузькй гирловй област. Але крм скорочення загального стоку Днпра змнився й внутршньорчний перерозподл. Величина попускв з Каховського водосховища в Нижнй Днпро вплива на яксн й кльксн показники розвитку донно фауни  яксть води у Днпровсько-бузькому лиман бльше, нж величина загального стоку. Зменшення попускв веде до погршення промивност дельти Днпра, кисневого режиму, зменшення проточност. Зниження попускв влтку до 400 м куб  менше призводить до замору дано фауни й риби в Днпровсько -Бузькому лиман, що обумовлено пдходом солоно води з Чорного моря й виникненням у зв'язку з цим срководневих зон. Аналогчно змнються  яксть води: знижуться пропусв погршу яксть води, збльшення - полпшу.
   В кнц XX на початку XXI ст. В Днпровсько-бузькому лиман  в низов'ях Днпра спостергаться складна екологчна ситуаця, пов'язана з скиданням забруднених вод з Каховського водосховища, з скороченням витрат прсно води в гирл, з скиданням високо мнералзованих шахтних вод з грничорудних пдпримств Кривбаса в води Днпра.
   За десятки рокв снування Каховське водосховище й вдстйник - накопичувач, де в багатометрових донних мулових вдкладеннях вдбуваться нагромадження солей важких металв, радоактивних елементв, що надходять сюди з грничорудних пдпримств  промислових центрв, розташованих в Поднпров' вище по Днпру, а також в результат авар на Чорнобильськй АЕС. Привищених витратах води через створ гребл все це у вигляд суспенз скидаться в низов'я Днпра, осда в плавневй систем, де погршу умови нагулу риби  сантарний стан води.
   Сучасний стан водного басейну Днпра  результатом нтенсивного природокористування в його басейн, зокрема, водокористування. Саме необхднсть у збльшенн водоспоживання, особливо в сльському господарств  призвела до будвництва Каховського водосховища та системи каналв (Пвнчно-Кримського, Чаплинського, Червонознам'янського, Каховського).
   Для розглядання доцльност снування Каховського водосховища в Запоржж 21 березня вдбувся круглий стл на тему: Каховське водосховище - актуальн питання подальшого снування. Основний лейтмотив заходу полягав у тому, що водосховище слд спустити як джерело багатьох проблем у регон (точнше, регонах - Запорзькй, Херсонськй  Днпропетровськй областях).
   До цього висновку пдводили науковц рзних напрямв, яких збралося десяткв зо три. До реч, круглий стл було органзовано нститутом еколог та кразнавства Запорозький край, президентом якого  депутат облради Дмитро Швець. Проти виступали, здебльшого, чиновники, рибогосподарники та представник ПР ООН [30].
   Здавалося б, треба спустити вс шсть втчизняних водосховищ, щоб позбутися цих проблем. Але головна бда в тому, що знаходиться пд хньою водою. Каховське водосховище найбльше серед нших днпровських водосховищ забруднене важкими металами, - розповв заступник кервника програми ПР ООН - ГЕФ екологчного оздоровлення басейну Днпра Володимир Блоконь. -Така специфка виробництва у промислових пдпримствах Марганця, Нкополя та н. У Кивському водосховищ спостергамо значне радоактивне забруднення. А в цлому, за результатами наших дослджень, у донних вдкладах Днпра значно перевищують допустим норми концентрац важких металв (залза, марганцю, миш'яку), а в пробах органв  тканин риби ми виявили значн концентрац хлорорганчних пестицидв [30]. У донних вдкладах Кивського, Канвського, Кременчуцького, Днпродзержинського,Днпропетровського  Каховського водосховищ виявлено значн зони накопичення цезю-137 та цезю-134. Бльше того, спостергаться нтенсивна мграця радонуклдв з пвноч на пвдень. У Кременчуцькому водосховищ накопичення радонуклдв щорчно зроста на 40%; у Днпродзержинському, Запорзькому  Каховському водосховищах - на 10%. За приблизними оцнками, у Кивському водосховищ акумульовано 90 млн. кубометрв радоактивного мулу. Щоб його збрати  вивезти на полгон, знадобиться 330 тис. залзничних вагонв! Якщо почати спуск цього водосховища, частина з них буде вднесена Днпром у Чорне море, а частина залишиться  буде розноситися втром по всй Укран. Аналогчна ситуаця  з важкими металами в нших водосховищах. До реч, на думку Володимира Блоконя, свтова спльнота навряд чи пдтрима Украну у випадку, якщо вона раптом виршить прибрати каскад водосховищ. Наслдком цього буде, перш за все, забруднення Чорного моря,  тод нам цлком можуть виставити рахунки за компенсацю збиткв приблизно так, як Украна виставила рахунок Рос за вилив мазуту. Нарешт, за даними експертв, у випадку руйнування всх водосховищ перестануть працювати канали, що забезпечують водою велик мста,  весь Крим та Донбас можуть лишитись без води... З ншого боку, вивльняться мльйони гектарв земл, за яку можна одержати мльярди доларв прибутку. Те, що це  чи не основним аргументом псевдо екологв, навть не приховують. Так, Анатолй Барановський, генеральний директор ЗАТ Промислов технолог, на вже згаданому круглому стол в Запоржж так  сказав: Псля спуску водосховища можна вигдно використовувати землю - на будвництво чи сльське господарство. Якщо засадити землю пшеницею  продати , отримуватимемо 1 млрд. доларв щороку (проти 0,5 млрд. доларв вд виробництва енерг Каховською ГЕС), якщо просто  продати - 70 млрд. доларв. Це лише про Каховське водосховище. Дмитро Швець наповнений ршучост добитися свого,  спустити бодай Каховське водосховище. Депутат облради говорить, що готовий лобювати це питання у Верховнй Рад  на зустрч з Президентом (звсно, за наявност наукового обрунтування). Не виключено, що переконати Вктора Андрйовича в цьому випадку буде легко. Рч у тм, що, як говорить директор Нацонального заповдника Хортиця Максим Остапенко, Каховське водосховище загубило ункальний регон, одне з найважливших сторичних та археологчних мсць - Великий Луг, територя якого нараховувала 10 тисяч островв, озер, ункальних мсць в яких люди жили з часу палеолту. Пд шаром води поховано тисяч селищ, дев'яносто вдсоткв запорзьких счей були затоплен [30].
   Незважаючи на велику площу водосховища, цнних для сльського господарства земель затоплено вдносно небагато: рлл 2,8 тис. га, вигони та снокоси 36 тис.га. Проведено часткове або неповне переселення на нов мсця населених пунктв з населенням в 37 тис. чоловк.
   В роздл проектувальника .А.Бакшева про зрошувальну систему Каховського водосховища в нових технчних ршеннях: "...проектна зрошувальна норма повинна коригуватися, як правило в сторону зменшення, в залежност вд клькост випавших опадв.
   Що ж вдбуваться на практиц? Поливальнику надаться план поливу, закладений в проектну зрошувальну норму. Заробтну плату поливальник одержу в залежност вд виконання плану поливу, тому були нердк випадки, коли полив продовжувався  в перод нтенсивного дощу. ...вдбувся пдйом рвня грунтових вод на Червонознам'янськй зрошувальнй систем, в Криму  на нших зрошувальних системах [35].
   Створення водосховищ призводить до уповльнення стоку. Сток Днпра псля створення Днпровського каскаду уповльнився в 7 разв, збльшилось потрапляння органчних  богенних речовин [35].
   Палкий любитель старовини  гетьман укранського козацтва В.Ющенко звсно, навряд чи буде проти "вдродження славного козацького минулого Украни". Але от яка буде цна того вдродження? Свого часу Радянський Союз, створивши каскад водосховищ, нанс величезну шкоду довклля та сторичному минулому Украни, але ниншн "руйнвники тоталтарного минулого" можуть спровокувати куди бльш масштабне лихо [30].
   Аргументи проти Каховського водосховища, з рзними варантами, висуваються  проти всх нших великих водосховищ Днпра:
  -- водосховище пдтопило родюч земл, а також земл, на яких знаходяться пам'ятки стор (той же Великий луг зараз частково лежить на дн водосховища);
  -- береги постйно розмиваються (у перш роки снування водосховища з одного метра берега змиваться до 300 кубометрв рунту, швидксть розмиву становила 7,5 метрв на рк, до того ж щовесни у водосховище змиваться до 10 тон грунту з 1 гектару рлл);
  -- через водосховище зменшуються рибн запаси Днпра, та й у цлому, змнються борзноманття у регонах (зникнення одних видв  поява нових, невластивих мсцевост);
  -- вдбуваться втрофкаця, тобто цвтння води, викликане бурхливим ростом синьо-зелених водоростей у зв'язку з тепловим забрудненням, зокрема вд атомних електростанцй (Запорзька АЕС, що розташована в береговй зон щороку використову 100 тис. кубометрв води з нього);
  -- через те, що водосховище ма велику площу, в Днпр спостергаються значн витрати води вд випаровування;
  -- споруди ГЕС перебувають, за деякими даними, у поганому стан, сну врогднсть прорив дамб  пдтоплення навколишнх населених пунктв;
  -- укранськ гдроелектростанц виробляють лише трохи бльше 5% вс електроенерг Украни, але при цьому розмщен вони на каскад з 6 водосховищ сумарною площею водного дзеркала близько 7 тисяч км «
   Аргументи "ЗА":
  -- забезпечення питною водою пвдня Украни, мелораця земель;
  -- проходження судноплавства за рахунок збльшення глибини Днпра;
  -- виробництво електроенерг;
  -- надходження коштв до держбюджету за користування пдпримствами водою з водосховища (Каховське водосховище приносить 120 млн. грн. на рк) [36].
   Затоплення днпровських порогв каскадом водосховищ, в тому числ Каховським, звсно призвели до початку судноплавства по всьому Днпру. Вдмова вд днпровського каскаду або хоча б вдмова вд одного з водосховищ означатиме порушення судноплавства по всьому Днпру. Що ж до снування суден на "повтряних подушах", то вони потребують досить багато палива, та й х широке застосування в якост вантажних, а не тльки пасажирських, ще вимага економчного обрунтування. Принаймн ц корабл можуть "обйти" рчкову перешкоду по суходолу навть по бльш-менш рвному бездоржжю. Проте даного типу кораблв ще дуже мало в свт, про укранське торгвельне пароплавство год й казати. Навть, якщо широке використання кораблв на "повтряних подушках" все ж вдбудеться, то, швидше всього, в II половин XXI столття, можливо в кнц столття.
   Ще бльш фантастичне широке використання для пасажирських  транспортних перевезень екранопланв - кораблв, бльше схожих на гдролтаки  здатних на великй швидкост планувати над водною поверхнею [37] на висот 20-30  бльше метрв [37, 38], то х широке використання, якщо навть  вдбудеться, явно буде ще пзнше кораблв на "повтряних подушках".
   Саме снування цих двох типв кораблв - екранопланв  тих, що рухаються на "повтрянй подушц" та можливсть х широкого використання в кнц XXI - друго половини XXII столття показу, що навть вдмов вд днпровського каскаду судноплавство не буде зупинено в майбутньому.
  

5 ДЕРЖАВНА ПОЛТИКА СТОСОВНО ОЗДОРОВЛЕННЯ БАСЕЙНУ РЧКИ ДНПРО

   Системний аналз сучасного екологчного стану басейну Днпра та органзац управлння охороною  використанням водних ресурсв дав змогу окреслити коло найактуальнших проблем, як потребують розв'язання
  -- антропогенне навантаження на водн об'кти басейну внаслдок екстенсивного способу ведення господарства призвело до кризового зменшення самовдтворюючих можливостей рчок та виснаження водноресурсного потенцалу;
  -- стала тенденця до значного забруднення водних об'ктв внаслдок неупорядкованого вдведення стчних вод вд населених пунктв, господарських об'ктв  сльськогосподарських угдь (незадовльний технчний стан, низький рвень експлуатац систем водовдведення або взагал х вдсутнсть);
  -- широкомасштабне радацйне забруднення внаслдок катастрофи на Чорнобильськй АЕС;
  -- погршення якост питно води внаслдок незадовльного екологчного стану джерел питного водопостачання в басейн поряд з снуючими технологями водоочищення, як вже не забезпечують необхдного рвня водопдготовки;
  -- недосконалсть економчного механзму водокористування  реалзац водоохоронних заходв;
  -- залишковий принцип видлення коштв на природоохоронн цл, вдсутнсть зв'язку планових завдань з розмрами шкоди внаслдок
   забруднення навколишнього середовища, недостатня х орнтаця на кнцев природоохоронн результати, спрямовансть водоохоронних заходв головним чином на будвництво очисних споруд, а не на впровадження водозбергаючих технологй у суспльному виробництв;
  -- недостатня ефективнсть снуючо системи управлння охороною та використанням водних ресурсв внаслдок недосконалост нормативно-правово бази  органзацйно структури управлння, вдсутност автоматизовано системи монторингу екологчного стану водних об'ктв басейну Днпра, якост питно води  стчних вод у системах водопостачання  водовдведення населених пунктв  господарських об'ктв та достатнього природоохоронного контролю за використанням водних об'ктв [39].
   Прийняття  реалзаця Програми да можливсть створити необхдн передумови для ефективного розв'язання перелчених головних проблем шляхом полпшення екологчного стану басейну Днпра та удосконалення водозабезпечення.
   Для досягнення основно мети Програми передбачаться розробити  реалзувати проекти та заходи за такими проритетними напрямами:
  -- охорона поверхневих  пдземних вод вд забруднення;
  -- екологчно безпечне використання водних ресурсв;
  -- вдродження  пдтримання сприятливого гдрологчного стану рчок та здйснення заходв щодо боротьби з шкдливою дю вод;
  -- удосконалення системи управлння охороною та використанням водних ресурсв [39].
   Розв'язання накопичених протягом тривалого часу екологчних проблем у басейн Днпра потребу значних фнансових ресурсв, основним джерелом яких залишаються державний  мсцев бюджети та кошти пдпримств усх форм власност. З огляду на обмеженсть фнансування природоохоронних заходв та життву необхднсть оздоровлення головного рчкового басейну Украни передбачаться розроблення плану практично реалзац заходв Програми. Для рацонального використання коштв необхдно визначити проритетн завдання та вдпрацювати ефективн та економчно вигдн ршення  етапи х реалзац [37].
   З цю метою здйснються класифкаця проблем за ступенем х важливост (погршення здоров'я населення в результат низько якост водних ресурсв, стотне погршення стану або небезпека заподяння непоправно шкоди екосистем), а також класифкаця природоохоронних дй для визначення необхдних обсягв капталовкладень та х екологчно ефективност (з наданням проритету заходам з значним еколого-економчним ефектом, як придатн до поетапно реалзац, забезпечен необхдною проектною документацю, передпроектними дослдженнями тощо).
   Розроблення конкретних заходв  розподл коштв на х практичну реалзацю здйснюються не тльки за галузевою, а й за цльовою ознакою.
   У першу чергу передбачаться виконання заходв, як не потребують значних каптальних затрат, а саме:
  -- пдвищення загально культури виробництва;
  -- суворе дотримання технологчних норм споживання  використання водних ресурсв;
  -- пдтримання у належному стан дючих водоохоронних споруд;
  -- запобгання аварйним ситуацям;
  -- забезпечення свочасного прибирання смття та очищення забудованих територй, суворого контролю з боку природоохоронних органв за станом забудованих територй мст;
  -- дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смуг та водоохоронних зон;
  -- контроль за зберганням та використанням органчних  мнеральних добрив, отрутохмкатв, детергентв, нафтопродуктв тощо з метою запобгання х виносу у водн об'кти [39].
   Визначення проритетних цлей та засобв х досягнення проведено згдно з двома етапами екологчного оздоровлення басейну Днпра [36].
   Перший етап (до 2000 року) - полпшення екологчно ситуац за рахунок стаблзац  щорчного зниження рвнв забруднення та виснаження водних об'ктв, створення нормативно-правових, органзацйних та економчних передумов переходу до екологчно безпечного використання водних об'ктв.
   Головними завданнями цього етапу :
  -- обмеження шкдливого впливу найбльш небезпечних забруднювачв водних джерел басейну Днпра, припинення скидання забруднених комунальних стчних вод, забезпечення очищення стчних вод вдповдно до проектних параметрв очисних споруд;
  -- зменшення водоспоживання на основ рацонального водокористування з урахуванням структурно перебудови господарства, технологчною модернзацю та реконструкцю промислового  аграрного виробництв, комунального господарства;
  -- завершення створення водоохоронних зон та прибережних смуг усх водойм басейну;
  -- подальше вдосконалення нормативно-правово та еколого-економчно баз безпечного користування водними об'ктами  охорони х вд забруднення;
  -- полпшення системи управлння водокористуванням, охороною вод та вдтворенням водних ресурсв вдповдно до напрямв екологчного оздоровлення басейну Днпра та полпшення якост питно води;
  -- удосконалення економчного механзму реалзац водоохоронно дяльност;
  -- впровадження басейнового принципу управлння водокористуванням, охороною вод та вдтворенням водних ресурсв;
  -- удосконалення системи монторингу екологчного стану басейну Днпра шляхом розвитку вдомчих мереж та служб, створення на баз Мнекобезпеки центру узагальнення баз даних про екологчний стан басейну Днпра;
  -- розроблення  прийняття спльно з Росйською Федерацю та Республкою Блорусь мждержавно угоди про використання  охорону вод у басейн Днпра, забезпечення плдного мжнародного спвробтництва;
  -- розроблення  впровадження програм екологчно освти та виховання.
  
   На першому етап необхдно зробити акцент на стаблзацю  зменшення скидання забруднюючих речовин з мських очисних споруд, зменшення надходження забруднень вд промислових об'ктв, тваринницьких комплексв  ферм та сльських населених пунктв, з урбанзованих територй, будвництво недорогих споруд з осаду завислих речовин на системах зливово каналзац великих мст, через як надходить бльша частина богенних забруднень.
   Протягом першого етапу передбачаться проведення науково-дослдних, проектно-вишукувальних та будвельно-монтажних робт на виконання заходв, розроблених вдповдно до визначених напрямв дй.
   Другий етап (до 2010 року) - завершення реалзац широкомасштабних заходв щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативв. Якщо аналогчн заходи проводитимуться у верхв'ях басейну (Росйська Федераця, Республка Блорусь), слд очкувати можливого доведення параметрв якост водних об'ктв басейну Днпра до нормативв культурно-побутового  рибогосподарського призначення, як гарантуватимуть екологчну безпеку життдяльност населення та досягнення балансу мж рвнями шкдливого впливу на водн об'кти  х спроможнстю до вдновлення.
   Головними завданнями цього етапу :
  -- сприяння структурнй перебудов економки на засадах сталого еколого-економчного розвитку;
  -- екологзаця суспльного виробництва;
  -- приведення виробничих процесв у промисловост, сльському та комунальному господарствах у вдповднсть з екологчними вимогами, нормативами та стандартами;
  -- водоохоронн д в населених пунктах, на господарських об'ктах, сльськогосподарських угддях, в результат реалзац яких використання водних об'ктв у басейн Днпра буде екологчно безпечншим;
  -- впровадження науково обгрунтованих технологй водоохоронно дяльност в зонах впливу Чорнобильсько АЕС, що забезпечить скидання  знешкодження поверхневих та фльтрацйних вод, як мстять радонуклди, вдповдно до нормативв радацйно безпеки;
  -- загальне екологчне оздоровлення водотокв  водоймищ внаслдок реалзац широкомасштабних заходв у водозбрних басейнах, забезпечення нормативв якост поверхневих вод;
  -- розроблення та впровадження екологчних стандартв меж стйкост екосистеми басейну Днпра до антропогенних навантажень  визначення на х основ параметрв збалансованост процесв використання та вдтворення водних ресурсв для постйного  стабльного економчного розвитку територй басейну;
  -- удосконалення системи еколого-економчного регулювання дяльност господарського комплексу в басейн Днпра з метою вдновлення природних властивостей водних об'ктв, створення умов для компетентного управлння використанням водних ресурсв  розвитком продуктивних сил;
  -- створення автоматизовано системи оцнки екологчних ситуацй, прогнозування шкдливого впливу на водн об'кти;
  -- розроблення  впровадження автоматизованих технологй управлння використанням водних ресурсв та продуктивних сил;
  -- здйснення органзацйно, технчно, нформацйно нтеграц у свтову спльноту у сфер водоохоронно дяльност.
   Протягом другого етапу триватиме здйснення науково-дослдницьких, проектно-вишукувальних та будвельно-монтажних робт, спрямованих на виконання намчених Програмою заходв [39].
  

ВИСНОВКИ

   1. Каховське водосховище - найбльше за площею водно поверхн  одне з найбльших за глибиною в Укран. У рус води поднуються елементи рчкового (ставково теч)  озерного режиму. Режим теч хвиль ускладнють рельф дна, рзк змни глибини, млководдя, значн коливання води, через пропуски води крзь Каховську плотину.
   2. Проведення яксно оцнки гдроекосистеми водойми по середньорчнй концентрац речовин у вод Каховського водосховища отриманим на 4 контрольних створах визначило, що комплексний екологчний ндекс гдроекосистеми становить 4,4, що да пдстави вднести водосховище до 3 класу якост води, за яким стан вважаться задовльним. Порвняльний аналз стану по вдношенню до екологчного нормативу показав на перевищення характеристик по сольовому фону у 4,3 р. (за вмстом сульфатв), по трофо-сапробологчним характеристикам - у 3,8 р. Фосфатами, по вмсту важких металв - до 5 р. (за мддю).
   3. Окрм типових видв у вод та узбережж Каховського водосховища зустрчаються  дуже рдксн види тварин  рослин, занесен в Червону книгу Украни, а декотр -  в вропейський Червоний список.
   Минуле, XX столття борзноманття Великого Лугу, а в наш часи Каховського водосховища, зазнало принципових змн. В наш часи на зменшення вилову риби впливають фактори антропогенно дяльност, а саме потрапляння забруднюючих речовин  вдсутнсть рибозахисних споруд на зрошувальних каналах.
   4. Протягом ряду рокв у низов' Днпра  у Днпровсько-Бузькому лиман спостергаться складна екологчна ситуаця, пов'язана з скиданням води, з пдвищеним вмстом забруднюючих речовин з Каховського водосховища та з скороченням прсно води в лиман. Потрапляння забруднюючих речовин пов'язане в першу чергу з станом очисних споруд та, крм цього, за деякими даними, на дн водойми залишилось чимало радонукледв.
   5. Необхднсть електроенерг, вироблено Каховською ГЕС, розвинута зрошувальна система та можливсть судноплавства досить рзного типу кораблв пояснють необхднсть снування Каховського водосховища, принайм в I половин XXI столття.

СПИСОК ЛТЕРАТУРИ

   1. Авакян А.Б., Широков В.М. Рациональное использование водных ресурсов: Учебник для геогр., биол. и строит. спец. вузов. - Екатеринбург: Виктор, 1994. - 320 с.
   2. Географя Херсонщини: Навчальний посбник / Под кер. .О.Пилипенко. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. - 221 с.
   3. Гриб Й.В. Вдновна гдроекологя порушених рчкових та озерних систем (гдрохмя, гдробологя, гдрологя, управлння): Навчальний посбник. / Й.В. Гриб, М.О. Клименко, В.В. Сондак, Л.А. Волкова - Рвне: ППФ Волинськ обереги, 1999. - Т.2. - 198 с.
   5. Вендров С.Л. Проблемы преобразования речных систем СССР. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 208 с.
   6. Основы гидрогеологии. Использование и охрана подземных вод / Н. А. Миронов, А. Е. Орадовская, Е. В. Пиннекер и др. - Новосибирск: Наука, 1983. - 230 с.
   7. Долгополов К. В., Федорова Е. Ф. Вода - национальное достояние. - М.: Мысль, 1973. - 256 с.
   8. Левковский С. С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. - К.: Вища шк., 1979. - 200 с.
   9. Львович М. И. Вода и жизнь: Водные ресурсы, их преобразование и охрана. - М.: Мысль, 1986. - 254 с.
   10. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б. И. Стрельца, - К.: Урожай, 1987. - 304 с.
   11. Вендров С. Л. Жизнь наших рек. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 112 с.
   12. Рациональное использование водных ресурсов: Учеб. для вузов / С. В. Яковлев, И. П. Прозоров, Е. Н. Иванов и др. - М.: Высш. шк., 1991. - 400 с.
   13. Водне господарство в Укран / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорева. - К.: Генеза, 2000. - 456 с.
   14. Яцык А. В. Экологические основы рационального водоиспользования. - К.: Генеза, 1997. - 640 с.
   15. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / О. Л. Юшманов, В. В. Шабанов, И. Г. Галямина и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 303 с.
   16. Водний кодекс Украни. - К.: ВА Астрея, 1995.
   17. Исаев А.И. Водохранилища - М.: Агропромиздат, 1989. - 254 с.
   18. Юрченко Л.В., Чарний Д.В. Технко-екологчна безпека систем комунального водозабезпечення мських агломерацй Украни // V Всеукр. науково-практич. конференця "Вода - проблеми  ршення". - Днпропетровськ: Гамаля, 1998. - 198 с.
   19. Гидробиология каналов Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1990. - 156 с.
   20. Зенин А.А., Белоусова Н.В. Гидрохимический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 405 с.
   21. Исаев А.И., Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. - М.: Агропромиздат, 1989. - 254 с.
   22. ДСТУ 2730-94. Качество природной воды для орошения. - К.: Госстандарт Украины, 1994.
   23. Мороз Т.Г. Влияние режима попусков воды из Каховского водохранилища на донную фауну и качество воды низовья Днпра // Екологя Херсонщини - учора, сьогодн, завтра. - Херсон, 2003 - С. 31-32.
   24. Оксиюк О.П., Стольберг Ф.В. Управление качеством воды в каналах. - К.: Наукова думка, 1986. - 128 с.
   25. Екологчний паспорт Херсонсько обл. - Херсон: Державне управлння охорони навколишнього середовища в Херсонськй обл., 2007. - 115 с.
   26. Сиренко .А., Гавриленко М.Я. Цветение воды и евтофирование.-К.: Наукова думка, 1978. - 200 с.
   27. Червона книга СРСР. Том другий. // Пд редакцю А.М.Бородна  др. - М.: Лесная промышленность, 1984. - 458 с.
   28. Червона книга Укрансько РСР. // Пд редакцю К.М.Ситник та н. -К.: Наукова думка, 1980. - 440 с.
   29. Лучшева А.А. Практическая гидрометрия. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1972. - 380 с.
   30. Бойко М.Ф., Подгайский М.М. Червоний список Херсонсько обл. Рдксн та зникаюч види рослин, грибв та тварин. - Херсон: Айлант, 1998. - 33 с.
   31. Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Справочник. - К.: Наукова думка, 1988. - 253 с.
   32. http://www.selena.ua.ecold Державне управлння еколог та природних ресурсв Украни в Херсонськй обл.
   33. Бойко М.Ф. Нов знахдки рдксних та зникаючих видв рослин в Херсонськй та Миколавськй обл. // Укр.ботан.журнал.-1988.- !5 - С. 84-87.
   34. Сандул В.А. Каховське водосховище // Екологчний всник. - 2008. - С. 27-32.
   35. Зеленая книга Украинской ССР. / Под редакцией Ю.Р. Шеляг-Сосонко - К.: Наукова думка, 1987. - 268 с.
   36. Орловский Н.А., Рябцев М.П. Качество оросительной воды Каховского водохранилища. - Одесса: МИАПУ ОДАУ "Аграрный вестник Причорноморья". Сборник научных трудов. - Вип. 26. - Ч.. - 2004. С. 195-199.
   37. Оксиюк О.П., Стольберг Ф.В. Управление качеством воды в каналах. - К.: Наукова думка, 1986. - 213 с.
   38. Бакшеев Е.А. Днепровские водохранилища и их народно-хозяйственное значение. - К.: Довира, 2008. - 108 с.
   39. Нацональна програма екологчного оздоровлення басейну рчки Днпра та полпшення якост питно води.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   3
  
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"