Гоша - симпатичний зелений папужка завбiльшки як горобець. Вперше Вiтя його побачив на пташиному ринку, де той сидiв у клiтцi з iншими птахами i завзято гриз металевого прутика. Гоша сподобався хлопчиковi з першого погляду. Проте мама не хотiла купувати пташка й на умовляння довго не пiддавалася.   
- Гаразд, - нарештi погодилась вона. - Але ти сам мусиш його доглядати. У мене клопотiв i так вистачає!  
- Згода! Згода! - зрадiв Вiтя.  
Але слова свого не дотримав. Через лiнощi вiн  вчасно не мiняв у мисочцi  воду, не клопотався про їжу, не чистив клiточку. Зате любив з папужкою без мiри гратися. На жаль, хлопчик зовсiм не цiкавився, чи до вподоби цi забави самому Гошi.  
А той аж нiяк не був у захватi вiд близького спiлкування з хлопчиком! Тому всiляко уникав можливостi опинитися в його шкiдливих рученятах. Варто лише було Вiтi з'явитися у кiмнатi, як папужка миттю залiтав на шафу, де почував себе у вiдноснiй безпецi.  
Тодi хлопчик починав зганяти папужку рушником. Гоша не бажав розумiти його дружнiх намiрiв i метався по кiмнатi у пошуках схованки. I раптом кудись зник.  
Два днi його марно розшукували по всiх кутках. Час йшов, напруга зростала. I коли стало здаватися, нiби папужка провалився крiзь землю, звiдкiлясь пролунав його приглушений зойк. Звук був хрипкий, безнадiйний, i йшов начебто зi стелi. Мама у котрий раз ретельно обшукала усi шафи, i знову дарма. Гоша час вiд часу подавав ту ж саму  вiдчайдушну звiстку про себе, проте неможливо було визначити, звiдки вона лине.  
Хто знає, чим би все скiнчилося, якби на полицi, що висiла на стiнi, не затанцював... глечик. Саме в нього, як виявилось, на свою бiду i сховався бiдолашний папужка! Сховатися сховався, а ось вибратися назад не мiг... Так i сидiв у цiй пастцi - голодний i переляканий.  
- Бачиш, до чого довiв пташка? - з докором спитала мама, зачиняючи Гошу в клiтцi. - Не чiпай його, зрозумiв?  
- Зрозумiв, - похнюпився Вiтя. -  Не буду бiльше його ображати.  
Але Гоша все одно йому не повiрив. Уночi вiн продерся крiзь металевi прутики i вилетiв у прочинену кватирку.  
Пiсля цього Вiтя кiлька разiв чув вiд друзiв, нiбито вони бачили зеленого папужку у зграйцi горобцiв.  
А був це Гоша, чи якийсь iнший птах, хто знає?  
 
 
  
 |