Мене окутує зима,
А за вiкном рум"яна осiнь,
I на землi, як на щоках
Блищать калюжi, наче сльози.
I нiби грудень на вiкном,
Та небо - не хворiє снiгом,
I тiльки згорблений Держпром
Бiлiє, як будинок з криги.
Здається, зупинився час,
Життя застрягло в мiжсезоннi,
I кожен з нас, так кожен з нас
Бажає снiг на пiдвiконнi.
Ось так прокинутись вночi,
I пiдiйти до мутних вiкон,
А в них зима кричить, скавчить
Шаленим снiгом, бiлим снiгом.
5.12.10