Наш Ярослав, i вiн же син Миколи,
Iз роду славних Ратникiв Волинi,
З дитинства осягнув потребу школи -
Тож серед учнiв - з юних лiт донинi.

Навчає - i вдається те на славу.
Та й вчиться сам - у тому є принада.
За все це вдячна пану Ярославу
Учнiвська обдарована громада.

Поїздки, вiдпочинок, турпоходи
Припали до вподоби педагогам.
Бо серед нас є той, хто звiку-зроду
Душа компанiї i в скрутi - запомога.

Якi розваги без його гiтари
I без його зворушливого спiву.
Ну, а дотепнiсть аж промiнить чари
Бурлескно-травестiйного розливу.

Рибину зловить - юшка закипiла...
Гриби шукати - також не проблеми.
I на сопiлку задуднить умiло,
Й згадає панi Рузю "по-польськєму".

Ця календарно-обрядова ода
Звiстує нашу шану i визнання.
Творiть! Дерзайте! А лиха знегода
Нехай собi ся всохне на тараню.

(Римував Володимир ЯЩУК)