Лiцею, серцю милий
У мiстi Радивилiв,
Для творчостi оаза, країна чарiвна.

Приспiв
Вiдчувши в злетi силу,
Себе ми тут розкрили,
А учням ми вiдкрили широку путь до знань.
Пишаємось, лiцею,
Ми юнiстю твоєю
В серцях у нас - завзяття й нев"януча весна.

Давно i скрiзь навколо лунає слово "школа",
Однак ЛIЦЕЙ бентежить - незвiдана струна.
Пишаємось, лiцею,
Ми юнiстю твоєю
В серцях у нас - завзяття й нев"януча весна.

Талантами багата
Лiцею древня хата,
Тому-то в добудовах пiдiйметься вона.
Пишаємось, лiцею,
Ми юнiстю твоєю
В серцях у нас - завзяття й нев"януча весна.

Не вмiємо, лiцею,
Пливти за течiєю.
Нас вабить нескорима, бентежна бистрина.
Пишаємось, лiцею,
Ми юнiстю твоєю
В серцях у нас - завзяття й нев"януча весна.


У творчому союзi,
Колег i щирих друзiв,
Нас одержимо кличе незнана далина.

Приспiв
Вiдчувши в злетi силу,
Себе ми тут розкрили,
А учням ми вiдкрили широку путь до знань.
Пишаємось, лiцею,
Ми юнiстю твоєю
В серцях у нас - завзяття й нев"януча весна.

Автор слiв - Володимир ЯЩУК.