Свiтло
Хотiла я заплакати та не змогла
Хотiла я слово мовить
Але душа моя мов нiма
Життя моє то мабуть гостре лезо
Душа моя нiмою стала
Вiд несправедливостi зимно§
Але iз дня у день
А прагну свiтла
I я знаю що я його побачу
***
Поглянь i глянь: з-за весен зими стали
Настав той день я думала - промине
Зимовими iмлистими вустами
I тихим болем в серцi зболеному вже давно
Дивись - моря. Дивись: коханий погляд-поле
В легкiй руцi легке перо дрижить
I степ за полем щастя попiд болем
Завжди разом йшли зi мною по життю
По пiд тихим болем що мовчить
Не йди а глянь на мене. Я хочу бути.
Дивись коханий по шерхотiли
Лiси укритi бiлим снiгом
З зимово§ не тихо§ плавби
Лiси. Лiси очамрiли.
Люби мене. I я любитиму тебе.
Хоч навiть i не разом.
Та збережи це почуття чудове
А я вже зберегла навiк
Те почуття коротке i зимове
Сестрi
Бiла трояндо ти моя сестрице
Iз далеко§ пiвнiчно§ землi
Ночами темними сонце твоє менi сниться
Що знову ти усмiхаєшся менi
В тво§х очах блакитне прекрасне небо голубе
В тво§ зiницях сяє вiчне диво
Як увiковiчена краса
Немов на вiях-пелюстках красиво
Бринить сльозинкою жива роса
Повiк краси тако§ не забути
I я собi до скону заповiм
Хоч мить одну єдину
Та все ж таки побути
Росинкою на вiях тво§х.
Камiнь
А кажуть у каменя серця нема
Що камiнь порода глуха i нiма
Хоч вiн бачить i чує а звiку мовчить
Чиж можна серце закам"янiле навчить
Та можна i щоб не казали менi
До нас промовляють вiки камянi
Якщо ж навзаєм обiзветься душа
Той серцю мова не чужа
Злiтає з мовчання i голос i звук
Я знаю немає в природи глухих чи нiмих
А вся глухота вiд сердець кам"яних.
Доля
Нiчого кращого немає
Як сад весною зацвiте
Мов наречена вся земля
I соловей в саду спiває
I спiвом душу окриляє
Нiчого кращого нема
Коли душа страждань не знає
Радiють мати i дитя
Нiчого кращого немає
Коли вiтрила пiдiймає
Снагою сповнене життя
Нiчого кращого немає
Як срiбний мiсяць випливає
I спить коханий на руцi
А на вустах усмiшка грає
Горить рум"янець на щоцi
Нiчого кращого немає
Як серце серцю довiряє
Людськi турботи i жалi
Нiчого кращого немає
Як доля пiсню колихає
На рiднiй на сво§й землi