Коваленко Маргарита Анатолиевна : другие произведения.

Маленький свiт

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Ембiра - маленька країна, яка розмiстилася коло пiднiжжя двох мальовничих гiр. Населення цiєї країни - емби. Це дуже дружний та працелюбний народ. Емби зовсiм не знають, що десь поруч iснують iншi свiти зi схожими iстотами та зовсiм iншими правилами життя. Та все ж де чим вони таки схожi: добро та зло, дружба та кохання незмiннi у рiзних свiтах. А кохання не пiдвладне межам.
   Напередоднi свята Сiда востаннє прийшла до рiчки побачити Беша. Вiн знов стояв на своєму, розповiдаючи що i як треба зробити. Розумiючи, що дiвчина все таки наважилася на цей крок, Беш виглядав щасливим. Кружляв бiля неї засипаючи нiжними словами та ласкою. Сiда геть розтанула, i вiдкинула усi сумнiви, щодо вчинку.
   Наступного дня надвечiр почалося свято. Усi жителi Лешти зiбралися у самого пiднiжжя гори, на встеленому яскраво-червоними маками полi. Посеред нього було запалено кiлька вогнищ, розташованих колом. Всi, хто збирався зняти з себе важкий тягар образ, заходили у центр мiж вогнищами, i сiдали на землю один проти одного. Перший просив пробачення, другий вiд усiєї душi пробачав i давав обiтницю не згадувати нiколи про це. Тому емби у колi завжди були парами.
  Ще не було темно, хоча сонце вже майже сховалося за нерiвним хребтом гори. Зуф стояв мiж вогнищами i промовляв молитви, зазиваючи духiв прийняти добрий вчинок ембiв. Рiшення тих хто був у колi повинно було бути тiльки щирим, тому якщо з часом хтось порушував обiтницю, його вiдкрито осуджували, а пiсля такого позору дехто навiть покидав мiстечко.
   Голос Зуфа лунав мов грiм серед цiлковитої тишi. Чути було лиш як трiщать гiлки у вогнищах. Емби сидiли навколо мовчки спостерiгаючи за чаклуном. Вiд того яким щирим сьогоднi буде примирення залежала милiсть духiв. У подарунок вони вiдкривали таємницi майбутнього, тому хто бажав цього. Зуф був одягнений у довгу бiлу сорочку, пов"язану широким ременем. Вiн простягав руки до неба i то тихо, то голосно, вигукував невiдомi для iнших слова. Коли вiн замовк i сiв на землю, з гурту за вогнищами встали жiнки i взявшись за руки почали танцювати, згрупувавшись у кола бiля кожного вогнища. Серед усiх танцювала i Сiда. Тей спостерiгав за дiйством здалеку, намагаючись якнайменше попадатися їй на очi. А вона шукала його очима серед натовпу i нiяк не могла знайти.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"