Що ж це iз нами, Господи?
Як збiгаг час, утiкаг пiсок

у скляну та прозору колбу -
як же швидко i невблаганно, наче

ми й спинитися бiльше не можемо вже,
вороги та злочинцi... Ти спостерiгагш,

i здагться, що Ти не втручагшся навiть.
Але, Боже, присутнiсть Твоя так незмiнна,

як повiтря й земля. Отже це вiдчуття
коливання ¬¬ пiд ногами правдиве.

Але, Царю, й не жили iще, тiльки спрагло терпiли!

Влий у чашу джерельно¬ хоч наостанок.
I дiтям, i нам...


17.06.2022.