Шумлять дерева.
Легiт, наче грум,
укотре намагається пiдняти
попону поролонову, яка
вiдкинулася од стiльця на стiл,
мов гiсть, що добре випив,
в двох мiсцях
зламалася i вклякла.
Вiтерець
її за плечi тягне,
одриває,
i випускає з кришталевих рук.
Смiються дiти!
Втiк вiд хазяїв
i розгубився бернський пес,
блукає
мiж трейлерiв, наметiв...
Вiн - як ми.
Чи майже так.
Бо кiлька крапель часу,
коли ти споглядаєш цi картини,
стiкаючи по вусах,
раптом вуст
торкнуться, обпечуть i нагадають
щось iнше, втрачене,
коли на учтi
почетним гостем був,
щось архидавнє.
Збирай-но пилосос
i їдь додому.
03.07.2023,
Марiкерке.