Святий Петро з Iсусом йшли до Галiлеї,
Аж по дорозi їм зустрiлись вороги.
"Хапайте друзi їх! Вони не iудеї.
Їм не уникнути жорстокої бiди!"
Взяли камiння i давай у них жбурляти,
Зубами ляскають, мов грiшники в котлi.
Та камiнцi яким вдавалось долiтати
До Iiсуса, опинялись на землi.
Його торкнувшись в мить ставали крашанками.
Святий Петро усi їх в пазуху зiбрав.
А потiм власними блаженними руками,
На добру згадку християнам їх роздав.