| Аннотация:
   Ця книга,  це iстрiя однiєї дiвчини до якої приїхали родичi  . Все було би добре якби не її подруги,що виявилися русалками.   Читайте i посмiхайтеся 
  |  |  |  |  |  | | | 
 
 
            
        
    
    
    
    
    
                 1.Лiтнi канiкули
           
          
         
   
   
   
   
    Все це почалося з звичайного шкiльного дня.Я нудилася на уроцi i чекала дзвiнка.Менi здавалося що вiн нiколи не зазвонинь.Але напевно я спровокувала його.I вiн зазвонив.Я вислухала молитви вчителя про те що на уроцi потрiбно слухати.I з чистою душею пiшла до дому. Чому з чистою?Тому що вчитель викричав iз неї усе що її втой момент займало.Взагалi я до цьго звикла.Але сьогоднi я iшла набагато веселiшою нiж завжди.
    Врубивши плеєр голосно щоб чуло все мiсто я насолоджувалася початком лiтнiх канiкул.
           
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
            
            2.Вони зведуть мене з 
                       розуму
     
     
                          
    
    
    
   
   Але канiкули в школi не дадуть менi вiдпочити в дома.Там мене чекають двоє дiтей i вiд думки про них я забуваю про вiдпочинок.  I знову зайшовши додому я  зрозумiла  з чого вiн почнеться.Звичайно ж з прибирання.
   -Що винаробили?Ей...Виходьте.Я не буду кричати.
   -А ми  небоїмося того що ти будеш кричати. - буркнув менi Алiкс.
   -Ну, а мама де? 
   -В Китай поїхала. - пiдтримала брата Молi
    -У тебе не виходить брехати.
   -Зате у мене виходить жартувати. - продовжувала Молi.
   -Як би це був жарт хтось би засмiявся.
   -Як би ти мала гарний зiр то замiтила б усмiшку з якою я слухав усе це.-втрутився у розмову Алiкс.
   Я нiчого не вiдповiла.Якщо чесно   то я не хотiла перетворити розмову у суперечку.
   -Треба звiдци валити-сказала я собi пошепки.
   Як завжди Алiкс i Молi сидiли за монiторами своїх компютерiв.I вони не помiтели як я пiшла.
               
   
             
              3.Русаляче озеро
   
    
    
   
   
   Я пiшла гуляти у парк.Поблизу якого було Русаляче озеро.Чому Русаляче?Ходили слухи що  там у давнину жили русалки.Звичайно я не вiрила.Це всього лиш слухи. Враховуючи те що це неправда я ходила туди коли менi було сумно та самотньо.А можливо я хотiла побачити русалку. У мене не було подруг з якими я б ходила навечiрки та веселилася.Я сидiла на березi було дуже тихо.Тут нiхто нiколи не плавав.Я зiбралась iти.Але раптом я замiтила трьох дiвчат на серединi озера.Я нiколи небачила щоб тут хтось був,тому здивувалась.Я уважно роздивилась їх намагаючись впiзнати когось в них.Але єдине що я зрозумiла це те що ми з ними  одного вiку iте що вони умiють плавати.
   Я крикнула до них.Вони мене помiтили але натомiсть щоб пiдпливти i познайомитись вони нирнули.Я думала вони попливли до мене та пiсля цього я їх не бачила.Коли я iшла додому на хвилину менi здалось що менi показалось але я швидко розсiяла цi думки.
                    
   
   
   
   
                    4.Гостi    
          
    
   
    Я прийшла до дому.Ще з порогу я помiтила що у нас гостi.
   - Привiт мам !
   -О,ось i Белла-скринула мама замiсть того щоб привiтатся.
   Я спокiйно зайшла до прихожої i помiтила худеньку жiнку на диванi.Вона була одягнена у синю тунiку i звичайнi чорнi джинси.
   -Белло ти що заснула у нас гостi.
   Давай привiтайся!-наполягала мама.
   -Привiт-сказала я.
   
   -О,Белло це мiс Чатом.I вона тобi не подруга-мама призирливо подивилась на мене.
   -Ну доброго дня.
   -Белло мiс Чатом приїхала до нас iз Ялти.О, доречi вона тепер житеме у нас.I дивитеметься за вами.Ну тобто за Моллi i Алiксом.Ти уже велика.
   -У нас...?-скрикнула я.
   Просто коли мами не було вдома я влаштовувала вечiрки.А тепер...Вона буде заважати.
   -Белла все добре.Це моя сестра.Ти її не памятаєш бо коли вона була у нас останнiй раз тобi було три.Вона житиме у нас цей рiк-додала мама.
   -На тiтку несхоже.
   -Дякую!-промовила жiночка.
   -Надiюся її часто не буде у дома-перебила я .
   -Белло дослухай!-крикнула вона знову.
   -У мiс Чатом є три дочки.Я знаю що у тебе немає подруг.
   -Мамо давай не будемо про це.
   -Ну як хочеш.Але зараз же сходи i познайомся з ними.I ще передай що ви завтра усi їдете на пляж.
   Я пiшла до своєї кiмнати.
   Переодiлася,вловила роздратований погляд матерi i пiшла знайомитись.Я зайшла до їхньої кiмнати i мало не заледенiла на пiдлозi сидiли уже знайомi дiвчата.
   -Привiт!-сказала я.
   I зразу же зрозумiла що вони мене впiзнали.
   -Мене звати Белла! 
   Нарештi пiдняалася дiвчинка у розовому платячку.I сказала:
   -Хай.Мене звати Лiз.Це Стейс а це Лiндi .
   -Дуже приємно.А коли ви сюди приїхали?-запитала я.
   Я зрозумiла що вони ще не придумали вiдповiдь.I вже зiбралася питати про озеро як ту встала Стейсi.
   -Учора вечером!-швидко сказала вона ховаючи  синi очi.
   -Тодi все сходиться.Менi не показалось.-зрадiла я.
   -Що сходиться?-запитала Лiндi.
   -Що не показалось?-здригнулась Стейсi.
   -Ви вчора плавали у Русалячому  озерi?-спитала я.
   - У якому озерi?-запитала Лiз.
   -Ну у тому що бiля парку...
   -Слухай ми приїхали з далеку.Ми ще навiть не розклали свої речi навiщо нам купатися у перший день та щей на озерi.Ми приїхали на все лiто щоб купатися у рiзних сучасних озерах,а не у середньовiчному озерi.-натомiсть сказала Лiндi.
   -Воно не середньовiчне!I я точно бачила вас там.
   -Пока,дай нам розложити речi.-вигнала мене iз кiмнати Стейс.
   -Але я бачила.-я знову взялася за своє
   -Всього хорошо!-сказала менi Лiз закривши дверi.
   -Вiдкрий.Я ще все не сказала-кричала я.
   -Ну що знову?-спитала Стейс.
   -Ваша мати просила передати  що ви завтра їдете з нами на пляж.Вiдмови не приймаються.-швидко сказала я i побiгла до себе.Вiдчуваючи на собi їхнi погляди.
            
             5.Дивовижний  ранок 
   
   
        
    
   
   
   
     Половину ночi я не спала я все ще думала про них.Яїх бачила i крапка казала я сама собi.З цими думками я пролежала до девяти.
   Потiм встала i пiшла на кухню.
   Незнаю чому але менi захотiлося кави.Я поклала чайник i пiшла будити Моллi та Алiкса.Коли я зайшла до кiмнати Моллi то зрозуумiла що вона до ранку сидiла вконтактах про це свiдчили:нерозстелина кровать,
   та невиключений комп.
   -Моллi вставай!-голосила я намагаючись її збудити.
   -Белла ,тебе не учили стукати перед тим як зайти.-розгнiвано пробурчала Моллi.
   -Та я тебе так ледь збудила.-роздратовано сказала я до сестри.
   -Та ладно не ображайся!-сказала вона.
   -Ну ти вставай i iди на кухню i приготуй собi яєшню.-швидко 
   сказала я.
   -Iду.-тихо сказала Моллi
   Тим часом я пiдiшла до кiмнати Алiкса.Замiтивши як виглядали з кiмнат обуренi лиця дiвчат я зрозумiла що вiн не спить взагалi це можна не зрозумiти а почути.Коли я зайшла до нього вкiмнату то мало не оглухла
   -Алiкс навiщо ти включив так голосно музику ти весь будинок
   розбудив-крикнула я.
   Але замiсть вiдповiдi вiн додав
   звуку.Тодi я сама пiдiшла i виключила колонки.
   -Слухай мене уважно те що батьки поїхали в командировку не озночає що можна робити все що захочеш.-накричала я на брата
   Раптом пiдiйшла мiс Чатом.
   -У вас проблеми?-запитала вона
   -Танi все нормально.Якщо вiн вас розбудив то вибачте.-промовила я.
   -О,нi вiн мене не будив я встала ще в 7 годин i пiшла купити чаю та сосисок.
   -Зрозумiло.Алiкс швидко зiбрався i спустився снiдати.Я чекаю тiльки 
   10 хвилин.
   Я горда тим що накричала на брата спустилася до низу.I почала готувати снiданок.I тут я
   згадала що у мене в кiмнатi є декiлька грязних тарiлок.
   Виключивши чайник я пiшла за ними.Виходячи iз кiмнати я помiтила що дiвчата теж вийшли.
   Невагаючись я тихенько пiшла за ними.Спочатку Лiз пiдiйшла до сервiзу.Взяла чашку насипала кави i налила кiпятку.
   -Ай,гаряче!-скрикнула Лiндi.
   -А так-пiдiйшла до неї Лiз 
   i провела кулаком навколо чашки.
   -Так нормально-зрадiла Лiндi i взяла чашку з якої бiльше не йшла пара.
   -Як ти це зробила?-запитала я Лiз.
   -Що зробила?-спитала мене Лiндi наливаючи собi соку.
   -Я все бачила.Спочатку ти налила кипятку,а потiм Лiз провела рукою навколо чашки i вiн охолов.
   -Це тобi требо охолонути.-крикнула Стейс.
   -Що?-знову запитала я.
   -Ти що фiльмiв надивилася-сказала Лiндi.
   -Я нiчого не надивилася.
   -Тобi показалося.-заперечила Стейс.
   -Я бачила те що бачила.-незаспокоювалася я.
   -Нам пора-сказала Лiндi.
   I всi пiшли за нею.
            
          
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
             6.Поїздка на пляж
    
    
     Надiюся що сьогоднi я вiдвернуся вiд цих думок.Адже ми їдемо на пляж.Учора ми з Моллi ходили по магазинах.Тому я одiну новий купальник.Я не бачила якi купальники вдяглись дiвчата та мiй кращий.Ось i друга година.Я
   швидко пострибала по сходах до низу i стояла чекаючи всiх.На моє привелике сподiванняя я чекала недовго.
   -Ну давайте бистрiше! - розвiвши руками я дивилась на дiвчат якi навiть нехотiли вставати-ви ж спали цiлу нiч. Ну i на пляжi полижите.
   -Як би ти знала як солодко ми спали.-пробурмотiла Стейс.
   -Да солодше за тебе!-сказала Лiндi.
   Я не хотiла сперичатись.I нiчого не сказала.А що може сказати дiвчина,чия мати поїхала на 1
   рiк в командировку...I лишила менi трьох дiвчат з мiс Чатом.I двох малих...
   -Стоп де Молi i Алiкс?- я ледве не крикнула.
   Та мене зупинила мiс Чатом.
   -В машинi Белло.Так дiвчата ви теж повиннi бути там.
   -Ну...-почала Лiндi.
   -Нiяких (ну).Ану швидко в машину.Белло,Белло.Ти що заснула iди до них.Я дала Алiксу карти тому дорога для вас буде цiкавою.Ну все бiжи.-пiдштовхнула мене Чатом.
   Дорога до пляжу була недовгою. Ми могли й пройтися але...ми...взяли дуже багато речей.
   Ще з машини я вiдчувала запах Чорного моря.
   -Стейс!Лiз!Дивiться!-крикнула Лiндi показуючи на велике дерево поблизу.
   -Ого-вiдповiли усi хором.
   -Я перемiг!-крикнув Алiкс-Ура!
   Всi погляди були зосередилися на ньому.I нiхто окрiм мене не помiтив що ми пiдїхали до пляжу
   -Усе ми приїхали!-крикнула я.
   -Виходим дiвчата виходим!-наче виганяючи нас сказала мiс Чатом.
   -Мам-тихо пролунав голос Стейс.
   -Що сталося?-зпитала мiс Чатом.
   -Можна залишитися в машинi?
   -Дiвчата ми так довго збиралися на пляж.Ми приїхали сюда i ви хочете лишитися в машинi-лице мiс Чатом вперше почервонiло вiд гнiву .
   -Та Стейс пожатувала.-вбилася у суперечку Лiндi.
   -Гарне почуття гумору-крикнув Алiкс допомагаючи Молi покласти намет.
   Я пiдiйшла до моря i почала закопувати ноги в пiсок та мочити їх у водi.Це менi дуже подобалося.Наче змагаєшся з стихiєю.Пiсок твоя,а море уже вiддалена.I не зрозумiла нi для тебе нi для неї.Тихо повiває вiтер.I зупиняється стихiя теж.Я припинила цю боротьбу.I побiгла переодягатися.
   -Дiвчата побiгли одiвати купальники одна з стихiй чекає на нас.-вирвалося у мене.
   -Ми не будемо купатися.-спокiйно сказала Лiндi.
   -Що?-перепитала я.
   -МИ НЕ-БУДИМО.ЗРОЗУМIЛО???
   -Зрозумiло.Просто ви приїхали на пляж.О...зрозумiло чому я не бачила вас нi в одному з магазинiв.
   -А ти була в усiх?-запитала Лiз.
   -Ну не в усiх я...
   -Що ти?-перибила мене Стейс.
   -Дiвчата у мене таке вiдчуття що ви боїтеся води.-промовили я.
   -Нiчого ми не боїмося.-крикнула Лiз.
   -Ми просто забули купальник -доповнила сестру Лiндi.
   -Ну купайтеся в майках-сказала я-водичка тепла до того це наше мiсце.На вас нiхто не дивиться.
   -У тебе все добре iз зором ми у платтях.-довго протягнула Лiндi.
   Я нiчого не вiдповiла мене цiкавило одне чому нашi три сестри так збунтувалися коли я сказала про воду.Ну й дивна сiмейка.Я забiгла у намет щоби переодягнутися.I зразу помiтила цифровий фотiк Алiкса я зупинила зйомкуi переставила його у намет мойого злого брата.Нехай на себе подивится.Я ще довго смiялась.Я вiдкрила сумку дiстала свiй бiлий купальник i побiгла до моря.
   Море було тихим, таким як цей
   день,я увiйшла в стихiю.I ще довго не могла з неї вийти.Але
   я  вийшла час до дому.Ми зiбрали свої речi i побiгли до машини.Я сама не зрозумiла як пройшли цi чотири години на пляжi.Мiс Чатом обiцяла що завтра ми поїдемо на камяне озеро i ще багато пообiцяє 
   адже у цiй мiсцевостi озер завались i бiльше.
               
           
   
   
          
   
    | 
 | 
 |  |