Я сидiла у своїй вiтальнi, найулюбленiшiй у квартирi кiмнатi, бiля величезної рожевої стереосистеми. Як довго я шукала саме рожеву! Для цього ми з Дмитром, моїм колишнiм хлопцем, об`їхали усi магазини мiста - а ввечерi потрiбно було iти на концерт Океану Ельзи, тому часу в нас було дуже мало, а музичнi центри були або чорнi, або срiбнi, ну на сам кiнець вишневi - а рожевих не було! Знайшли ми рожевiсть у маленькому пiдпiльному магазинчику, де не усмiхненi хлопцi, яких, судячи з їх вигляду, вже дiстали комiсiї та перевiрки, яких фiрмочцi треба було уникати, продавали найрiзноманiтнiшу апаратуру, у тому числi й рожеву китайську стереосистему. Дмитро дав їм "трiшки" баксiв, i деталi виробництва країни Мао були вийнятi з апарату, а їх мiсце зайняли чеснi дойчьськi, тобто нiмецькi. Дуже цiкаво було спостерiгати цю метаморфозу, а потiм, вночi, пiсля концерту, слухаючи придбаний у концертному залi диск Вакарчука. "Ось так все i робиться у країнi третього свiту, який ще багато рокiв не судилося бути однiєю з перших..." - iз жалем подумала я, згадуючи цей день.
Музика групи "Талiта Кум" грала у колонках. Юля спiвала повiльно, даючи менi час замислитися над кожним словом старої доброї пiснi.
Я би хотiла
Щоб усi хлопцi на землi
Тiльки любили
Один одного, а мене - нi
Я би дружила
Разом дивилась журнали "Vogue"
Я би лишила
На серцi своєму великий замок
Я люблю Талiту, так, дуже люблю. Але над цiєю пiснею замислилася вперше. Дiйсно, у мене нiколи не було знайомих хлопцiв гомосексуальної орiєнтацiї. Якщо на моєму шляху з`являвся хлопець, перше мiсце займали усе ж таки твариннi iнстинкти. Вечеря в ресторанi чи просто в пiцерiї, концерт - будь-який, так, "щоб було"... та лiжко. Цi вiдносини не тривали довго. Якщо коханцi могли витримати мене, витримати їх не могла я.
Чи не час завести справжнього друга? Друга, який зрозумiє мої почуття i дасть знати, розумiти, що воно таке - життя. Я зрозумiла, що щастя менi на землi усе одно не буде. Час припинити цi безкiнечнi стосунки. До того ж, якраз вчора ми розiйшлися з Теодором. А вiн був найкращий - найкращий з цих сексуальних рабiв, що були в мене, що згоднi були зустрiчатися чи навiть постiйно жити зi мною через мої грошi, через мою, скажу чесно, привабливу зовнiшнiсть... Чого, чого я маю продовжувати це? Навiщо менi пiдтримувати життя?
I коли до голови моєї надiйшла думка про те, що друга-гея менi усе одно в цьому мiстi не знайти, а хлопця, з яким менi було б дiйсно добре, знайти взагалi нереально, а отже, я маю взяти мотузку i причепити себе до одного з крюкiв у спальнi, себе, як рiч, що поносили й кинули... на порозi з`явився вiн.
Хто вiн? Та звiдки менi тодi було це знати. Я знала лише одне - на моєму порозi, у моїй квартирi, привабливий хлопець, якого я сюди не запрошувала. Перша думка - лягти на диван i звабливо подивитися на нього - була вiдкинута вiдразу ж. Я вже не така. Не простирадло для усiх бажаючих, а просто самотня дiвчинка, що не бажає заради когось розставатися зi своєю самотнiстю - це буде не розставання, а iмiтацiя.
Тому я, навiть не намагаючись, вигнати його з квартири, дiзнатися, як вiн ввiйшов i що йому треба, спитала: