Семунд Мудрий. Плач Оддрун

Пiсня про Оддрун

(Плач Оддрун)

Про Боргню та Оддрун

Хейдреком звався конунг. Дочка його звалася Боргню. Вiльмундом звався той, що був ¬¬ коханцем. Вона не могла розродитися, поки не прибула Оддрун сестра Атлi. Ранiше вона була любою Гуннара сина Гьюкi. Про це сказано у цiй пiснi:

Почув я сказання

iз давньо¬ саги,

як дiва при¬хала

до Морналанду;

нiхто не мiг

на цiлому свiтi

Хейдрека доцi

допомогти.

Дiзналася Оддрун,

Атлi сестра,

що маг та дiва

болi великi;

тож взяла зi стайнi

з вуздою коня,

на вороного

поклала сiдло.

Послала коня

в путь по рiвнинах,

спинилася коло

високих палат;

вона розсiдлала

скакуна стомленого,

потiм пiшла

до зали безкрайньо¬,

такi¬ слова

промовила спершу:

"Що тут нового

у цьому краю,

що нинi сталося

у Гуналандi?"

Служниця мовила:

"Тут лежить Боргню,

родить дитину,

можеш ти, Оддрун,

зарадити подрузi".

Оддрун мовила:

"Хто ж наробив

тако¬ ганьби?

Чому нинi Боргню

терпить страждання?"

Служниця мовила:

"Вiльмундом зветься

друг супутникiв яструба,

котрий дiвчину

на ложi вкривав

цiлих п'ять зим

потай вiд батька ¬¬".

Далi велося

без зайвого слова,

пiшла й на колiна

перед жiнкою стала;

сильнi закляття,

владнi закляття,

чари над Боргню

Оддрун спiвала.

Тодi народилися

дiвчина й хлопчик,

славнi нащадки

Хегнi убивцi;

тодi проказала

смертельно слабка

дiва, що доти

слова не мовила:

"Хай помагають

тобi всеблагi

Фрейя i Фрiгг

i сильнi боги

за те, що мене ти

позбавила болю".

Оддрун мовила:

"Я не тому

тобi помогла,

що ти того

варта була;

те я зробила,

в чому клялася,

коли королi

спадок дiлили,

що помогти

кожному маю".

Боргню мовила:

"Жорстока ти, Оддрун,

i втратила розум,

якщо промовлягш

до мене зле слово,

а я ж до тебе

звернулася при смертi,

так, нiби нас

два брати породили".

Оддрун мовила:

"Я пам'ятаю,

що ти сказала,

коли я для Гуннара

напiй пiднесла;

того б не промовила

ти, коли знала б:

жодна з жiнок

того не робила,

що мусила я".

Сiла тодi

жiнка зажурена

i розказала

про горе велике:

"Я зростала

у княжих чертогах, -

всiм на радiсть, -

з волi людей;

тiшилась я

статками батька

тiльки п'ять зим,

поки жив мiй отець.

Такий заповiт

стомлений конунг

промовив, коли

вiн помирав:

дав вiн менi

злато червоне,

на пiвдень послав

синовi Грiмхiльд.

Вiн Брюнхiльд велiв

взяти шолома,

буть войовницею

мала вона;

сказав, що не буде

кращо¬ дiви

на цiлому свiтi,

коли не помру.

Брюнхiльд у хатi

сидiла за прядкою,

навколо були

землi та люди;

небо i твердь

спочивали у тишi,

коли вбивця Фафнiра

до замку прибув.

Змахнув тодi во¬н

вальським мечем

i знищив чертог той,

Брюнхiльд майно;

невдовзi потому

все вона звiдала,

пiдло й облудно

з нею вчинили.

За тег вона

мстилась жорстоко,

так, що всiм нам

лихо зробилось;

знають про те

у кожнiй кра¬нi,

як вона вмерла

поруч iз Сiгурдом.

Гуннара я

тодi покохала,

володаря перснiв,

як мала би Брюнхiльд.

Взяв вiн тодi

перснi червонi,

до брата мого

в дар надiслав;

дав вiн за дiву

пiвсотнi дворiв,

Гранi вантаж,

щоб згоду дiстати.

Атлi на те

згоди не дав,

певно вiдмовив

синовi Гьюкi;

ми ж не могли

опиратись коханню,

схилила я голову

до перснiв нищителя.

Казали чимало

рiднi мо¬,

що бачили разом

вони нас удвох;

Атлi ж промовив

менi, що не буду

лихо я мислити

й сором чинити.

Але не може

вiдмовитись так

людина вiд iншо¬,

як похiть проймаг.

Атлi послав

сво¬х людей

до темного лiсу

за мною простежити;

вони прибули,

коли не мали б,

коли пiд широким

покровом лягли ми.

Зичили ми ¬м

перснi червонi,

щоби вони Атлi

нiц не казали,

а вони хутко

додому вернулись

i небрехливо

все Атлi вiдкрили.

Вiд Гудрун вони

все приховали,

хоч вона першою

мала довiдатись.

Гуркiт почули

копит золотих,

коли на подвiр'я

в'¬хали Гьюкi нащадки;

у Хегнi тодi

вийняли серце,

до ями змi¬но¬

кинули iншого.

Була я сама

на гостинах тодi,

у Гейрмунда я

готувала питво;

почав мудрий конунг

грати на арфi,

бо думав мене

на помiч покликати,

конунг шляхетний

чекав, що прибуду.

Щойно почула

я на Хлесе¬

повне скорботи

струн голосiння,

велiла служницям

готовими бути,

князю бажала

життя врятувати.

Летiла ладдя

через протоку,

я повернулась

до Атлi садиби.

Тодi прибула

лиховiсна, плазуючи,

матiр Атлi, -

най би згнила вона! -

Гуннара вжалила

просто у серце,

тож я не змогла

врятувати героя.

Часто дивуюсь,

як можу вiднинi,

Бiль лiгва змiя,

лишатись живою;

для мене милiшим

був безстрашний

володар мечiв,

нiж сама я.

Ти слухала й чула

оповiдання

про долю лиху,

що судилась менi;

кожна людина

живе почуттями;

нинi завершено

лементи Оддрун".

Примiтки i коментарi

Серед геро¬чних елегiй "Пiсня про Оддрун" сто¬ть окремо. Вона опосередковано пов'язана з вольсунго-нiбелунгiвською темою, але розвиваг окремий сюжет. Анi Боргню, анi Вiльмунд бiльше нiде не зринають, а сама Оддрун згадугться епiзодично у строфi 58 "Коротко¬ пiснi про Сiгурда" та у зачинi "Друго¬ пiснi про Гудрун" ("Загибель Нiфлунгiв"). Це одна з причин, чому цю пiсню вiдносять до пiзнiшого шару "Старшо¬ Едди". Звертаг на себе увагу змiщення акцентiв: тут Атлi знищив Гьюкунгiв не через бажання заволодiти ¬хнiм золотом, а через потагмне кохання Гуннара й Оддрун, яке його розгнiвало. Цiкаво, що з одного боку Оддрун досить самостiйна, якщо прагне врятувати Гуннара попре волю свого брата, проте, будучи незамiжньою жiнкою, у питаннях шлюбу залежить вiд владних родичiв: батько заповiдав ¬й вийти за одного з синiв Гьюкi (радше за все - за Гуннара), але коли вiн помер, Атлi скасував цю волю, i це не засуджугться, а виглядаг як цiлковита норма.

1. Морналанд - вжито в тiй же якостi, що й Гуналанд у строфi 4: загальна назва кра¬н на пiвденному сходi, етимологiчно "Мавританiя".

6. друг супутникiв яструба (vinr haukstalda) - кеннiнг на позначення во¬на.

8. славнi нащадки // Хегнi убивцi - звiдси витiкаг, що саме Вiльмунд убив Хегнi.

11. так, нiби нас // два брати породили - тобто нiби батьки Оддрун i Боргню були братами, а вони самi, вiдповiдно, г двоюрiдними сестрами.

У строфi 16 два фрагменти з рiзних мiсць тексту об'гднано помилково.

17. вбивця Фафнiра - Сiгурд.

18. вальський меч - тобто меч з пiвдня; франкськi (т.зв. "каролiнгськi") мечi дуже цiнувалися за доби вiкiнгiв (пор. дав.-рус. "мечi харалужнi").

Не зовсiм ясно, про що йдеться у словах "знищив чертог", i який саме чертог (borg) магться на увазi. Можливо, йдеться про загорожу зi щитiв, за якiй спочивала валькiрiя (тут, таким чином, ототожнено Брюнхiльд i Сiгрдрiву), або про броню, яку розсiк Сiгурд, коли пробудив валькiрiю зi сну (слова borg i brynn, в принципi, схожi, або термiн borg вжито як хейтi для бронi). В iнакшому випадку вчинок Сiгурда скидагться на безпiдставний акт псування майна.

20. володар перснiв (bauga deili) - радше "той, хто дiлить перснi", кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

21. Гранi вантаж (hliðfarm Grana) - кеннiнг на позначення золота.

22. перснiв нищитель (hringbrota) - кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

Гейрмунд зi строфи 29 бiльше нiде не згадугться; ймовiрно, якийсь родич Атлi.

Там же зринаг альтернативна версiя, чому Гуннар заграв на арфi. Iснуг два трактування того вчинку: а) вiн хотiв приспати змiй; б) щоб виказати зневагу до смертi (пор. сцену загибелi Рагнара Шкiрянi Штани у ямi зi змiями, де вiн спiваг пiсень i проказуг вiси). Тут же йдеться про те, що Гуннар таким чином намагагться покликати Оддрун на допомогу. Дивно, чому саме Оддрун, i ще дивнiше, чим вона могла йому зарадити, але виглядаг цiлком органiчно для концепцi¬ саме цiг¬ пiснi.

30. Хлесей - нинi острiв Льосе у протоцi Каттегат (Данiя).

Строфа 32 мiстить цiкаву подробицю, що бiльше нiде не згадугться: матiр Атлi обернулася на змiю. В принципi не виключено, що вона i так була змiгю, але це свiдчить аж нiяк не на користь Будлi, батька Атлi. Також це каже про те, що, радше за все, Оддрун i Атлi мали спiльного батька, але рiзних матерiв. Але можлива i банальна помилка: Генрi Беллоуз припускаг, що спочатку йшлося не про "матiр Атлi", а про "матiр змiй". Одначе лишагться питання, яке саме слово на позначення змi¬ переплутали з "Атлi".

33. Бiль лiгва змiя (linnvengis Bil) - складний кеннiнг на позначення жiнки, тут: Оддрун, де "лiгво змiя" - це золото, Бiль - iм'я богинi, вiдтак "богиня золота" - жiнка шляхетного роду.

володар мечiв (sverða deili) - радше "той, хто розподiляг мечi", кеннiнг на позначення конунга, тут: Гуннар.

Оставить комментарий © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 05/11/2015, изменен: 05/11/2015. 15k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Тут розкрито любовну лiнiю Гуннара i Оддрун, сестри Атлi.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Плач Оддрун