Я там, де можу бути ким завгодно,
Чим не судилось бути тут,
Там вiдчуваю спокiй надприродний,
I я позбавлена буття жорстоких пут.
Пiд зоряним дощем я, простягнувши руки,
Бажаю дотягнутись до iмли,
I мрiй майбутнiх вiдчуваю звуки,
Так нiжно заколисують вони.