|
|
||
35
Олег Гончаров
В переклад:
Раси Гончарово
Генетичний казус
Жив-був один мужик. У нас. Як вс. З носом, з руками, з гнилими зубами. Коротше, нчим особливим вд нших людей не вдрзнявся. Але це коли вн одягнений був. А от якщо роздягнути його... То й вилазить назовн дивина у тлоутворенн вищезгаданого мужика. Справа в тому, що до пояса, тобто вд маквки до пупка вн неначебто вропець, а от вд пупка до п'ят вн був, що н на негрод, попросту - негр. Так вже сталося. Його мама, у молодост студентка, якось ввечер в гуртожитку, саме тод ще мн-спдниц в мод були, раптово закохалася в одного свого африканського однокурсника по мен Мнгобо. Його, цього Мнгобо, коли в нього еволюцйний перод закнчився, вн з пальми злз, вдразу ж вдправили до нас у Радянський Союз одержувати вищу освту, тому як та освта, яку вн у нас одержить, саме вдповда рвню його еволюцйного розвитку. Отож, вона, мама цього мужика, рзко закохалася, але щось там у них з африканським другом не склалося вона вдразу ж знову закохалася в однокурсника Васю з Пензи, котрий вд нчого робити тинявся по коридору... Загалом, у результат тако от селекц й утворився цей дворасовий мужик. Особливо бди, звичайно, в цьому не було, коли б не потрапив вн якось здуру з апендицитом у лкарню.
Привезли його в приймальню, на кушетку поклали, роздягати стали: до операц термново готували. Медсестра, що штани стягала, бачить така справа - бряк у непритомнсть. Поки вдкачали, ще п'ятеро по стнках сповзло. Загалом, таке тут пднялося! Ледве довезли його до операцйно. На стл кинули в чому мати народила розглядають не то з страхом, не то з цкавстю. Як потм виявилося, якогось професора чекали - адже випадок ункальний. Прижджа, нарешт, цей професор угодований, аж лиснться весь. Окулярчики золотесеньк на нс начепив, пальчиками ноги пощупав, потм, послинивши вказвний палець, потер навщось нашому мужику живт говорить: як же це вам так поталанило, молодий чоловче?
- Я, - вдповда мужик, - образно висловлюючись, тут нби не при чм. Це у мене з народження. Генетичний казус. Всяке, товаришу лкарю, в цьому житт бува.
- Але ж в тм то справа, що такого в житт не бува, - маха руками професор. - не повинно так бути!
- Як це не повинно?! - червон мужик, прикриваючи руками причинне мсце, - по-вашому, мене що, у колб пора заспиртувати? , взагал, ваша справа мен апендицит з живота добувати, а не флософю тут розводити. Так що припиняйте, хлопц, балачки, а то терпти бль нема бльше сили.
Ну, тут вс неначебто отямилися, маску йому на пику накинули - вперед вирзувати цей проклятий апендицит. Наступного дня лежить наш мужик у палат, поправляться. Йому, мж ншим, окрему палату спорудили. Дванадцять чоловк разом з лжками крапельницями в коридор виперли, а замсть них всяко апаратури понаставили. Дротикв тьму до мужика провели, руки, ноги до лжка ременями прикрутили - дослджують. Ну, люди всяк в халатах сюди туди шастають. Нижню частину безцеремонно вдкривають, пальцями торкають, язиками цокають по-латинському щось щебечуть.
Спочатку наш мужик лежав сумирно, дещо улещений такою увагою до сво особи, але коли в палату зачастили лкар жночо стат крм нг стали торкати й ншу частину його тла, мужик, душевно розхвилювавшись, зажадав припинити подбн дослдження, зславшись на погане самопочуття. , взагал, що вн за себе не вдповда.
Пройшов ще один день. Мужик лежить, поправляться. Руки, ноги його вд ременв звльнили, а тому мужик да себе мацати бабам-лкарям сугубо вибрково.
ось тут у палату заявляться цла компаня лкарв, а з нею негр теж у халат. Ну, наш мужик, природно, розхвилювався тршечки, а знайомий угодований професор у золотесеньких окулярчиках радсно так говорить:
- Поздоровляю вас, товариш Негрв, у вас знайшовся брат, - пдштовху цього негра до лжка. - Ви не уявляте, яка це удача для науки!
- Ще чого, - вдповда наш мужик, - який же вн мен брат? Це, пробачте, самий справжнй що н на негр. Нчого мен мозки пудрити!
- А ми не збирамося вам нейрос пудрити. От, подивться сам.
тут негр при всьому чесному народ спуска сво штани. наш мужик - у шок... Вд пояса до п'ят негр - блий, тобто вропець!
Загалом, скнчилося все як треба.
Виявилося, у той давнй вечр мама цього негра теж раптово закохалася, тльки спочатку у Васю з Пензи, а потм вдразу ж в негритянського друга Мнгобо. Такий от генетичний казус утворився!
08.07.1990р.
2
2
|