Гаврюшенко Виталий Сергеевич :
другие произведения.
Соколи - перлина степу II том
Самиздат:
[
Регистрация
] [
Найти
] [
Рейтинги
] [
Обсуждения
] [
Новинки
] [
Обзоры
] [
Помощь
|
Техвопросы
]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
Оставить комментарий
© Copyright
Гаврюшенко Виталий Сергеевич
(
proffessor-1940@meta.ua
)
Размещен: 09/04/2021, изменен: 09/04/2021. 259k.
Статистика.
Сборник стихов
:
Поэзия
Скачать
FB2
Ваша оценка:
не читать
очень плохо
плохо
посредственно
терпимо
не читал
нормально
хорошая книга
отличная книга
великолепно
шедевр
Соколи - перлина степу
II том
Вiршi, поеми, пародiї, гумор
Соколина слава
Тут сурми сурмили, пiдiймали народи,
Визволяли землю славнi козаки,
А в степах Прибужжя, на самiм кордонi,
Виростали рiднi серцю Соколи.
Вознесенська сила, соколина слава,
Слава Українi, пращурам хвала,
Нездоланна була наша Батькiвщина,
Незалежна буде на вiка.
Хай козацька слава по свiту гуляє
I розкаже в пiснях, як колись жили,
Як з колiн вставали, волю здобували,
Як кохали, мрiяли, землю берегли.
Ми здобули славу, славну перемогу,
Пiдняли країну iз страшних руїн
I тепер стоїть тут, на Пiвденнiм Бузi,
Соколине мiсто, козацький курiнь.
***
Соколята
Ми будуємо державу,
Та й наводимо мости
I танцюємо на славу,
I спiваємо пiснi.
Над курганом сонце сходить,
Колосяться скрiзь жита,
Не померла наша слава,
Наша слава ще жива.
Вознесенськi соколята,
Соколята, соколи,
Україна в нас завзята,
Бо завзятi козаки.
Пiднiмайтесь соколята,
Нас чекають добрi днi,
Освятим нашу державу,
Побудуємо церкви.
Не цурайтесь свого, люди,
Доля в нас усiх одна,
Україна - наша слава,
Україна ще жива.
***
Мiй рiдний край
Тут широкi лани, тут i вишнi ряснi,
Б"є джерельна цiлюща вода,
Тут безкраї поля, хлiбом повна земля
I найкраща у свiтi верба.
Вознесенськ, рiдний край, в моїм серцi спiвай,
Неосяжний, родючий мiй рай,
Соколина гора, скрiзь козацька земля,
Потом й кров"ю полита вона.
Тут волошки ряснi грiють серце менi,
Очерет оповив береги,
Рано вранцi в росi я пiду по травi
В неосяжнi простори твої.
Я з тобою, мiй край, неосяжний розмай,
Доки подих у грудях живе,
Я частинка твоя, доки сонце сiя,
Доки мiсяць по небу пливе.
***
Вознесенська родина
Тебе ломали чужеземцi,
Палили хати i гаї,
А ти мiцнiла, гартувалась,
Навколо батька i землi.
Моя родина Вознесенська,
Моя надiя i журба,
Одна живе в моєму серцi
I нездоланна й дорога.
Гуртуємось, моя родина,
Хай злагода прийде до нас,
Вiд батька, матерi, до сина,
До кожного i повсякчас.
I затишок в нашiй родинi,
Повага завжди, доброта,
Вклоняємось тобi, родино,
Любовi зичим i тепла.
***
Вознесенськ святкує
Наше мiсто не впiзнати,
Стає краще кожен жень,
Вранцi встав, а понад хатой
Пролiтає журавель.
Я iду по мiсту з ранку
Лад, охайно, добре скрiзь.
Ми готуємось до свята,
Свято мiста, як колись.
Йду на ринок, оркестри грають,
Ярмаркує наш народ,
Покуштуйте трошки меду,
Вам пiдспiвує дует.
А в палацах i музеях
Картини, фото, ось - офорт,
Люди дивляться i кажуть:-
Талановитий наш народ.
Ну, а хто зробив нам свято,
По секрету вам кажу,
Люба мерiя завзята,
Та наш мер, хвала йому.
***
Пiсня про Вознесенськ
Пiсня моя й мого рiдного краю
Десь так тихенько над Бугом луна,
В нiй спомин дитинства й забутого раю,
Наша земля ще такою не була.
Вознесенщини, край помiж рiчок,
Де тече жива й мертва вода,
Вона оживляла i нам дарувала
Надiю на краще життя.
Я ранком, зненацька, до сонця прокинусь,
Руки свої протягну до зiрок
I попрохаю у Бога вiдверто,
Щоб дарував нам надiю пророк.
Степи i рiчки, духмянi полини,
Квiти, лiси, красоти навкруги,
Нi, не здолають вороги нас клятi,
В нас українську душу не зiтруть.
***
Миколаївцi ми
Де елiни ходили, де росла ковила,
Розташована зараз громада мiцна,
Миколаївський край мiй, пiвденна земля,
Хай народжує славу героїв вона.
Миколаївцi ми, миколаївцi ми,
Вiд Очакова, Ольвiї вiльнi брати,
Ще козацький наш дух у степу не зачах,
Ще вiдлунює слава в пiснях i серцях.
Доманiвка i Братське, коса i лиман,
Корабель проступа крiзь ранковий туман,
Лабiринти в Трикратах, Актовський каньон,
Кавуни нам дарує Баштанський район.
Корабелам пошани летить передзвiн,
А полеглим героям доземний уклiн.
Миколаївським краєм гуляє розмай,
Якщо хочеш, у гостi до нас завiтай.
***
Розквiтає Україна
Розквiтає Україна, бо село спiває,
Про степи, лани i гори, край свiй прославляє.
Про народ наш працьовитий та калину в лузi,
Про лелек, що в Степовому, на Пiвденнiм Бузi.
Степовський край працьовитий, люд свiй величає,
Погорєлов наш герой, хто його не знає.
Ти спiвай моє село про дiвочу вроду,
Щоб заможнiше жилося нашому народу.
Заспiваймо пiсню разом, щоб земля здригнулась,
I добробутом країна миттю обернулась.
Степiвський хор як спiває, серце звеселяє,
"Невичерпне Джерело" щиро вас вiтає!
***
Ярмарок
Вознесенцi приїжджають до губернiї щораз
I везуть свої товари, що найкращiї у нас.
Покуштуйте наших яблук та й хильнiть трошки винця,
А сири якi солодкi, ще й копчена ковбаса.
Дарувала нам природа Вознесенський рiдний край,
Тут тече вода прозора розквiта "Зелений Гай".
Ми вирощуєм пшеницю, засiваєм жито, всяк зерно
I пiд спiви, смiх та гомiн сонцем наливається воно.
Посмiхнiться, добрi люди, почекайте i не йдiть
Ось, погляньте, друзi, дiти, в нас єдиний родовiд.
Ми народнiї артисти вiд корiв та поросят,
Ну, а хто спiває гiрше, що Поплавський наш спiвак?
***
Вiкторiя
Зi мною трапилась дивна iсторiя,
Я закохався, та не в жiнку, а в "Вiкторiю"
Вiдома фiрма, краща на Вкраїнi,
Мене лишила спокою понинi.
Якi жiнки працюють на "Вiкторiї"!
Красунi милi, руки працьовитi,
А що вiд втоми i бувають сумовитi,