Коли цвiте шипшина, рожевi потоки рясно заливають усю Шипшинiвку - усi ближнi пагорби яри та вирви. А запах який розноситься! Звiдусiль злiтаються до нас бджоли, з ранку до вечора збираючи запашний мед. Не знаю, правда це чи нi, але добрi люди кажуть, що кращого меду, нiж у Шипшинiвцi, нема" нiде в цiлому свiтi.
Середина п"ятдесятих рокiв 20 столiття. Влiтку на колгоспному полi працюють школярi, що перейшли до 9-го класу. Серед них дочка директора мiсцевої сiльської школи (його дружина - завуч цi"ї ж школи) та син простих колгоспникiв, батько якого загинув на фронтi. Дiти подобаються один одному, у їхнiх душах зароджу"ться щось подiбне до кохання.
Протягом лiтнiх канiкул дiти щодня зустрiчаються. Хлопець зiзна"ться дiвчинi в коханнi. Вона вiдповiда" вза"мнiстю.
Почина"ться навчальний рiк. Вiдношення хлопця i дiвчини дедалi мiцнiшають. На них звертають увагу односельцi, зокрема i батьки. Хлопчикова мати милу"ться ними, але батьки дiвчинки розлюченi тим, що вона покохала не сина сiльського лiкаря, з батьками якого вони вiддавна приятелювали, а простого колгоспника. Вони намагаються завадити дочцi кохати свого обранця. Дiвчина їх не слуха", скаржиться хлопцевi. Вiн пропону" їй пiсля закiнчення 10 класу поїхати одразу на цiлину, де їм нiхто не завадить. Дiвчина погоджу"ться i пiд час наступної лайки з батьками випалю" матерi в очi їхнiй план щодо цiлини.
Усвiдомивши всю серйознiсть вiдносин мiж дiтьми, батьки замислюють свiй та"мний план розлучення дочки з небажаним женихом.
Коли наста" лiто, дiвчина переходить до 10 класу, а хлопця залишають на другий рiк у 9-му. На це погоджуються вчителi, пiдлеглi батькiв дiвчини. Пiсля iспитiв дiвчину забирають батьки з собою на вiдпочинок до Криму. Разом з ними їде лiкар з сином та дружиною. Там вони створюють умови для розвитку вза"мовiдносин мiж їхньою дочкою та сином лiкаря. Це їм вда"ться, бо дiти були близько знайомi з дитинства, хлопець був начитаний, розвинений, добре знав iсторiю i т. д. Дiвчина захоплю"ться студентом i забува" колгоспника. Директор школи та завуч радiють, що їхнi плани здiйснилися.
Пiсля повернення додому дiвчина холодно розмовля" з колишнiм коханим i повiдомля", що вона "по-справжньому покохала iншого". Хлопець блага" її забути студента, говорить, що так, як вiн, бiльше нiхто кохати не в змозi. Але вона невблаганна, обража" його. Так кiлька разiв. Принижений, вiн iде геть, цiлу нiч блука" по берегу Днiпра i бiльше не iде до школи.
Вiн замика"ться в собi й почина" майструвати з катанки "шпагу" та нiж з зовнiшнього кiльця пiдшипника. Потiм вiн з"явля"ться до школи за 10-15 хвилин до дзвiнка, заходить до свого колишнього класу, пiдходить до дiвчини зi словами: "Нарештi я знаю, що ми будемо навiки разом!" пронизу" дiвчину наскрiзь сво"ю "шпагою". Пiдбiга" вчитель i б"" хлопця по головi урною для смiття, але той оберта"ться й пронизу" цi"ю ж "шпагою" i вчителя. Переляканi дiти здiймають галас, кидаються хто куди. Хлопець iде до кабiнету директора, але його там нема", шука" завуча, теж без успiху, нарештi вибiга" на шкiльний двiр. Там до нього наближаються фiзрук та во"нрук з криками "Кинь нiж!". Хлопець смi"ться i вбива" себе ножем.