Пролила криця першу кров,
I кожна крапля кришталева
Дзвенячи, кликала iзнов
До мертвого близького неба.
На бiлу кригу смерть-маляр
Червону фарбу в жертву долi
Пролила, i вiддала в дар
Життя життю, i волю волi.
Лютою барвою розквiтла
Всесвiтна пляма смертi та.
I всесвiт помер. А до свiтла
Вже тягнеться нове життя.
Кожна людина -- новий свiт,
I в iнших венах кров нова
Тече бурхливо, й заповiт
Iзнов дає життю сама.
Криця та крига вип'ють кров
Але vita аeterna est.
Кров'ю вiдновлений остов
Життя собi не ставить хрест.
Vita est аeterna.