Мене знайдеш у нiжностi свiтанку, в тендiтнiй крапельцi ранкової роси...я там повiтрянi будую замки, милуюся з весняної краси, плету косу березi бiлокорiй, лiчу у сонця променi яснi, плещусь з дельфiнами у хвилях моря... О, нi, то все наснилося менi...
Коханням, сонцем i весною мрiю, дарую свiту усмiшку свою. Зажуреним усiм даю надiю - ах, як же хочу знати, що даю...
Хай iнодi i смуток закрадеться у серденько закохане
