Будзинский Виктор Павлович : другие произведения.

Психастенiя

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Внутри


   Психастенiя
  
   (Дiя проходить у виглядi лекцiї викладача з медосвiтою для студентiв одного з медичних ВНЗ. Пiд час лекцiї викладач наводить приклад з практики свого колеги. На сценi перебувають одночасно лектор i дiйовi особи почергово змiнюючи переднiй i заднiй плани)
  
   Викладач:
   Психастенiя (вiд психо... i гр. asthИneia -- слабкiсть), хворобливий розлад психiки, що характеризується крайньою невпененiстю, боязливiстю, нахилом до пОмислових i недовiрливих iдей. Описана у 1903 французським лiкарем П. Жане, котрий вважав, що хахарактерне для неї послаблення можливостi до сприйняття реальностi тягне за собою постiйнi вагання, зосередженiсть на вигаданих небезпеках. За I. П. Павловим, в основi П. лежать слабкiсть пiдкорки 1-ї сигнальної системи i, переважання 2-ї сигнальної системи. В сучаснiй медицинi термiн "П" вживається для позначення або однiєї iз форм психопатiї, або неврозу нав`язливих явлiнь у психопатичної особи.
  
   Психастенiки видiляються тревожно-недовiрливим характером, соромливiстю, малою iнiцiативнiстю(при високорозвиненому почуттi обов'язку), педантичнiстю. У них легко виникають болiснi вагання в правильностi прийнятого рiшення, побоювання, що взятi обов'язки можуть бути невиконанi. Через невпевненiсть в собi хворi багаторазово перевiряють свої дiї (наприклад, чи вимкнув газ, чи не опустив листа мимо поштової скриньки). Очiкувана вигадана небезпека для них тяжче вiд реальної. Розумовi здiбностi при П. не страждають i можуть бути на високому рiвнi (рiзко вираженi ознаки П. спостерiгались, наприклад, у Е. Золя у розквiтi його творчостi). Основний метод лiкування П. -- психотерапiя. Застосовують також трудотерапiю та медикаментозне лiкування (психотропнi речовини та iн.).
  
   (До кабiнету психотерапевта хтось постукав, лiкар пiдвiвши голову, звертається до хворого)
  
   Психотерапевт:
   Ви по запису? Сiдайте.
   Картка з вами? Дiставайте.
   Слухаю. Розповiдайте,
   Що тривожить вас без меж?
  
   Пацiєнт:
   Любов моя притупляється,
   Добро моє забувається,
   Буденнiсть, бодай їй, вертається.
   Усе це навiює жах.
   Докiр постiйний з'являється,
   Товариш найкращий втрачається,
   Терпiння моє обривається...
   Перед знайомою страх...
  
   Психотерапевт:
   Ну, шановний, не зiтхайте,
   Рук своїх не опускайте,
   Впевненiше виглядайте,
   Чоловiк ви врештi решт.
  
   Пацiєнт:
   Серце також сподiвається,
   Надiя нА це залишається,
   Але щоразу увижається,
   Що сам у собi я застряг.
   Вiра в майбутнє ламається,
   Нiс до колiн опускається,
   I знову, i знову думАється,
   Що я лише хмара в штанах.
  
   Викладач:
   Доречi, про хмару в штанах, панове студенти, давайте пригадаємо Олександра Городницького...
  
   (Викладач бере гiтару i виконує пiсню "Песня искателей урана")
  
   Викладач:
   На уран он жизнь свою истратил,
   Много лет в горах его искал,
   И от этой жизни в результате
   Он свой громкий голос потерял.
  
   Загрустил от этой он причины
   И промолвил с горечью в словах:
   "Я теперь уж больше не мужчина,
   А всего лишь - облако в штанах".
  
   Он заплакал и пошел, рыдая,
   Через реки, горы и поля,
   И лежала перед ним большая,
   Женщинами полная Земля.
  
   Психотерапевт:
   Хворий, ви запам'ятайте
   Та повз вух не пропускайте,
   Що ридайте, не ридайте,
   Справу не рiшає це ж.
  
   Пацiєнт:
   А-а-а...може
  
   Психотерапевт:
   Нi, не може, дослухАйте,
   Мене не перебивайте
   I на вус собi матайте,
   Труднощiв не оминеш.
  
   Хворобу ви не запускайте,
   I без дiла не страждайте:
   Роботою себе займайте...
   Уважним , будьте теж...
   Задачi ставте - i рiшайте,
   На потiм справ не вiдкладайте,
   До подруги завiтайте
   З приводом, що сiль береш.
   Потiм ви вiдпочивайте
   I спокiйно спать лягайте,
   Сил по бiльше запасайте...
   Зрозумiли, пане Серж?
  
   Викладач:
   Через тиждень до лiкарнi
   Мчить веселий, дужий, гарний
   I вiд щастя ненормальний
   Нам вiдомий пацiєнт.
  
   Пацiєнт:
   Душа моя озоряється,
   Вогонь у очах загоряється,
   Життя нове починається:
   Забув я, що таке "страх".
   Серце уже не вагається,
   Депресiя не пригадається,
   Знайома усiм вихваляється:
   Чоловiк я - не хмара в штанах!
  
   (Дзвенить дзвоник)
  
   Викладач:
   Дякую усiм за увагу, допобачення.
  
  
   04.2008
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"