Дай подивитись ще раз на цi зорi,
Як бачив їх я рокiв п'ять назад.
Вбачав я сни, там де поля просторi,
Замрiявшись блукав розлогами левад.

Ходив малеча хащами уранцi
Й додому повертавсь лиш уночi,
Зiрками милувався у альтанцi.
Сьогоднi там лише старi корчi.

Туман заполонив пiв свiту,
А з ним й мене у кожуху сховав.
Я хочу зараз мчати до орбiти
Й щоб вiтер знову стиха завiвав,
Щоб мiй наставник як ранiш
Iз кобзою по-рiдному спiвав.

То може й ми як тi комети й метеори
У темряву поволi iдемо,
Мандруєм нескiнченним коридором,
Надiючись що скоро примкнемо
До свого милого порогу.