Я заблукала у вузькому лабiринтi,
Найкращого у свiтi мiста,
Там ратуша, там замок на горi,
Вологий дощ, кавярнi затишнi
Але немає там тебе, моє кохання.
Я тут одна, а ти десь теж один,
Здається, дощ з дахiв зiйшов увесь,
Там в ньому шось немає моїх слiз,
Я їх лишила назавжди, ти так хотiв.
Я вiдпустила аромати той кав явнi,
Де я була iз iншим, шо не ти.
Я розгубилась в мокрих парасолях,
I не знайти твоєї, не знайти.
Я йду та йду, й здається, шо колись
Камiнними вологими стежками 
Дiйду до твого серця.
                       
                                                 
                       Травень, 2005